На лінії подавання кисню необхідно встановлювати заглушку для унеможливлення виникнення спалаху і вибуху мастила в циліндрах компресорів під час зупинення відділення компресії.
На лініях транспортування діоксиду вуглецю й аміаку до колони синтезу карбаміду необхідно встановлювати по два зворотні клапани: один - безпосередньо перед колоною синтезу, а другий - на виході.
Не дозволяється суміщення скидання чистого аміаку із запобіжних пристроїв, вуглекислого газу, газів дистиляції та розчинів амонійних солей для уникнення кристалізації амонійних солей у трубопроводах.
До запобіжних клапанів, встановлених на комунікаціях розчинів карбонату амонію і газів дистиляції, необхідно підводити гостру пару і гарячий конденсат для захисту їх від можливої кристалізації продукту.
Видалення карбонатних пробок необхідно проводити шляхом нагрівання парою або промивання лінії гарячим конденсатом.
Демонтаж комунікацій без попереднього відключення їх від системи забороняється.
Температура зовнішньої поверхні обладнання, що експлуатується за високих температур (колона синтезу, ректифікаційна колона, підігрівач, грануляційна башта та випарне обладнання), не повинна перевищувати 43С відповідно до вимог ДСТУ EN 563-2001.
На технологічній лінії необхідно встановлювати резервуар відповідної місткості для збирання всіх наявних на підприємстві розчинів у періоди, коли підприємство протягом значного часу не працює.
Суворо забороняється викид розчинів у каналізацію.
Випаровування розчинів карбаміду необхідно проводити в умовах, що виключають можливість утворення біурету.
Вміст вологи в карбаміді після закінчення процесу випарювання перед гранулюванням не повинен перевищувати 2 %.
Над грохотом для сортування гранул карбаміду необхідно встановлювати пристрій для відсмоктування пилу, приєднаний до загальної системи вентиляції.
У разі спрямовування хвостових газів цеху карбаміду у виробництво аміачної селітри необхідно контролювати кількість, тиск та склад газів, вміст горючих домішок і змащувальних мастил та наявність пилу карбаміду.
Карбамід (насипом та розфасований) необхідно зберігати в окремих або відгороджених перегородкою відсіках у закритих, добре провітрюваних складських приміщеннях, що захищають продукт від попадання атмосферних опадів.
Забороняється змішування карбаміду з аміачною селітрою.
Сушильне устатковання для виготовлення вапняково-аміачної селітри повинно бути оснащене пристроями очищення відпрацьованого сушильного агента від пилу висушуваного продукту і засобами контролю ступеня очищення. Способи очищення і періодичність контролю необхідно регламентувати.
Під час експлуатації сушильного устатковання необхідно дотримуватися вимог Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 01 жовтня
року № 254, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15 травня
року за № 318/2758 (НПАОП 0.00-1.20-98).
Необхідно забезпечити контроль за відкладенням твердої вапняково-аміачної селітри на внутрішніх поверхнях обладнання, трубопроводів та пристроїв автоматичного зливу з технологічних систем та заходи щодо їх безпечного видалення.
Охолодження вапняково-аміачної селітри в обертовому барабані необхідно суміщати з нанесенням на неї вапняної муки, каоліну або кремнезему для зниження здатності до злежування гранульованого продукту.
Вапняково-аміачну селітру необхідно зберігати в критих сухих складах і не допускати зволоження продукту.
Допускається зберігати селітру на відкритому майданчику, розфасованою в герметичні поліетиленові мішки.
ВИМОГИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИРОБНИЦТВА НАТРІЙ НІТРАТУ ТА НАТРІЙ НІТРИТУ
Технологічні процеси виробництва натрій нітрату та натрій нітриту, що забезпечують утилізацію шкідливих речовин (оксидів азоту) у виробництві азотних добрив, повинні відповідати вимогам безпеки обраного способу виробництва.
Вентиляційна система, яка використовується для відсмоктування з абсорбційних колон нітрозних газів, повинна бути герметичною і забезпечувати швидкість проходження газів, встановлену технологічним регламентом процесу, що здійснюється (одержання натрій нітрату або натрій нітриту).
Під час інверсії одержаного натрій нітриту необхідно контролювати температуру, надлишок нітратної кислоти та швидкість перемішування реакційної суміші повітрям.
Оксиди азоту з повітрям необхідно подавати на перероблення в абсорбційне відділення цеху розведеної нітратної кислоти.
Біля центрифуги для відокремлення азотовмісних сполук натрію від рідини необхідно встановлювати кран з холодною водою та кран на трубопровід парового конденсату для промивання натрій нітрату холодною водою, а натрій нітриту - паровим конденсатом для видалення іонів хлору.
Будівлі для зберігання натрієвої селітри можуть бути із дерев’яних конструкцій за умови виключення безпосереднього контакту деревини з добривом.
На кожному відсіку складу повинна бути вказана назва продукту, що зберігається. Забороняється використовувати деревну тирсу для видалення вологи з підлоги складів.
Соду для нейтралізації нітрит-нітратних газів під час отримання натрій нітриту необхідно вводити в реактор після абсорбційної башти. До нейтралізації нітрит-нітратних лугів за підвищеної температури з них необхідно видалити домішки магній та кальцій бікарбонатів.
У натрій нітриті після центрифугування і промивання паровим конденсатом не повинен залишатися підвищений вміст іонів хлору.
Роботи з натрій нітритом необхідно проводити в приміщеннях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією із кратністю обміну, встановленою проектом.
Повинен бути виключений прямий контакт працівників з натрій нітритом та його розчинами і має бути організовано регулярний контроль за вмістом натрій нітриту в повітрі робочої зони.
Натрій нітрит необхідно зберігати в окремому відсіку складу з дверима, які необхідно замикати та пломбувати. На дверях відсіку складу повинен бути нанесений попереджувальний знак «Отруйна речовина» відповідно до Технічного регламенту знаків безпеки.
Натрій нітрит необхідно розфасовувати в паковання масою не більше
50 кг.
ВИМОГИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИРОБНИЦТВА КАЛІЙ НІТРАТУ (КАЛІЄВА СЕЛІТРА)
Для прискорення процесу конверсії та запобігання забиванню реактора осадом натрій хлориду необхідно в нижню його частину подавати стиснене повітря або перемішувати розчин механічною мішалкою.
До устаткування для фільтрування суспензій натрій хлориду необхідно передбачати підведення води від системи холодного
водопостачання для промивання осаду і розчинення калій нітрату.
Для видалення домішок (натрій карбонату та натрій нітриту) до розчину калій нітрату необхідно додавати незначну кількість амоній нітрату.
Продукти розкладання амонійних солей (аміак, азот, вуглекислий газ) необхідно уловлювати перед викидом в атмосферу.
Для перекристалізації і очищення калій нітрату від натрій хлориду до показників, встановлених ГОСТ 19790-74 «Селитра калиевая техническая (калий азотнокислый технический)», необхідно використовувати кристалізатори періодичної дії.
Не допускається перевезення калієвої селітри разом з горючими матеріалами та продуктами харчування.
ВИМОГИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИРОБНИЦТВА КАЛЬЦІЙ НІТРАТУ (КАЛЬЦІЄВА СЕЛІТРА)
Заходи безпеки під час виробництва кальцій нітрату повинні відповідати вимогам технологічних регламентів обраного способу виробництва.
Під час реалізації способу одержання кальцій нітрату шляхом поглинання нітрозних газів вапняним молоком з наступною інверсією одержаних розчинів нітратною кислотою необхідно додержуватися заходів безпеки, вказаних у розділі VIII цих Правил.
Надлишок нітратної кислоти в інвертованому розчині кальцій нітрату необхідно нейтралізувати аміаком.
Розчини кальцій нітрату перед випаровуванням в одно- або багатокорпусних установках необхідно фільтрувати для видалення домішок (силікати та натрій нітрит).
Під час кристалізації розчинів кальцій нітрату на охолоджувальних вальцях за температури 90С необхідно контролювати його концентрацію та вміст аміачної селітри.
Охолоджувальні вальці необхідно огороджувати для запобігання небезпеці опіків обслуговувального персоналу.
На фасування необхідно направляти кальцій нітрат з температурою нижче 30С для запобігання злипанню дрібних часточок продукту під час зберігання.
Кальцієву селітру необхідно зберігати в складських приміщеннях розфасованою, відповідно до вимог нормативної документації, у штабелях з розміщенням на піддонах.
ВИМОГИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИРОБНИЦТВА АМОНІЙ СУЛЬФАТУ ТА АМОНІЙ ХЛОРИДУ
Технологічний процес виробництва амоній сульфату на коксохімічних підприємствах повинен відповідати вимогам Правил безпеки в коксохімічному виробництві, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 10 червня 2008 року № 135, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03 липня 2008 року за № 575/15266 (НПАОП 23.1-1.01-08).
Обладнання та заходи щодо охорони праці під час перебігу процесу денітрації повинні унеможливлювати проникнення оксиду азоту в повітря робочої зони і його шкідливий вплив на здоров’я працівників.
Денітрацію сульфатної кислоти необхідно проводити до нейтралізації її аміаком.
Баштову сульфатну кислоту необхідно направляти на виготовлення амоній сульфату після видалення домішок (сульфатів заліза і алюмінію та колоїдних гідроксидів), які гальмують процес кристалоутворення.
Під час проведення процесу нейтралізації аміаку сульфатною кислотою в сатураторі з його дна необхідно постійно відводити пульпу відцентровим насосом до кристалоприймача, а потім - до центрифуги.
Для запобігання зростанню поверхонь окремих кристалів і цементуванню осаду в суцільну глибу амоній сульфат після центрифугування необхідно промивати холодною водою.
У технологічних процесах виготовлення амоній хлориду необхідно контролювати вміст хлору в хлористому водні для запобігання утворенню вибухонебезпечного трихлориду азоту.
Сушіння амоній хлориду необхідно проводити за температури не вище 70С для запобігання його дисоціації.
ВИМОГИ З БЕЗПЕКИ ДО БУДІВЕЛЬ І СПОРУД, МАШИН, МЕХАНІЗМІВ ТА УСТАТКОВАННЯ
Ступінь вогнестійкості будівель, визначений мінімальними межами вогнестійкості будівельних конструкцій, повинен бути наведений у проектній документації.
Будівлі та споруди необхідно обладнувати засобами захисту від дії грозових розрядів відповідно до ДСТУ 3680-98 (ГОСТ 30586-98) «Сумісність технічних засобів електромагнітна. Стійкість до дії грозових розрядів. Методи захисту», затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 30 грудня 1998 року № 59, та ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд (IEC 62305:2006, NEQ)», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27 червня 2008 року № 269.
Виробничі приміщення повинні мати достатню кількість входів, виходів і сходів, виконаних відповідно до будівельних і протипожежних норм.
Двері або ворота для проходу людей і транспортування вантажів повинні бути окремими.
Виробничі приміщення необхідно облаштовувати автоматичними сигналізаторами, зблокованими із системою автоматичного протиаварійного захисту, яка включає систему аварійної вентиляції в разі перевищення ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони або автоматично відключає всю лінію в разі виникнення аварійної ситуації.
Забороняється проведення монтажних, налагоджувальних та ремонтних робіт в умовах загазованості.
У приміщеннях з виробництва аміаку необхідно встановлювати аераційні ліхтарі.
Для кожного виробничого приміщення повинна бути складена схема розташування та взаємозв’язку технологічного обладнання і трубопроводів із зазначенням запірної та регулювальної арматури, контрольно-вимірювальних приладів та протиаварійної системи.
Запірна арматура трубопроводів повинна бути нанесена на схему і пронумерована, а напрямок переміщення реакційної маси - указаний стрілками. Номер запірної арматури та інші позначки в схемі повинні співпадати з номерами, вказаними в технологічних регламентах, технологічних інструкціях, інструкціях на виконання ремонтних робіт і очищення устаткування.
Підлога в приміщеннях цехів повинна бути стійкою до хімічного, механічного та теплового впливу.
Покриття підлоги не повинно накопичувати або поглинати різноманітні рідини (масла, аміак, нітратну кислоту), що можуть з’являтися на підлозі в процесі проведення робіт, бути стійким до їхнього впливу та легко очищатися від цих рідин, виробничих забруднень і пилу селітри.
У приміщеннях вибухопожежної та пожежної небезпеки категорії Б підлога повинна бути виконана із негорючих матеріалів. Необхідно виключити можливість іскроутворення в конструкціях вікон та дверей.
Виробничі приміщення повинні бути забезпечені телефонним зв'язком, гучномовними пристроями або переносними пристроями зв'язку.
Рівень захисту телефонних апаратів, гучномовних пристроїв та оповіщувачів повинен відповідати класу небезпеки цих приміщень відповідно до вимог Правил пожежної безпеки.
Системи холодного та гарячого водопостачання у виробничих приміщеннях необхідно оснащувати кранами з переносними шлангами для подавання води на виробничі потреби (промивання технологічної апаратури, охолодження компресорів, миття підлоги) для швидкого видалення кислот та інших забруднювачів.
Промивання технологічної апаратури необхідно проводити водою з водопроводу промислового призначення.
Експлуатацію водопровідних, каналізаційних споруд і мереж необхідно здійснювати відповідно до Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05 липня 1995 року № 30, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 21 липня 1995 року за № 231/767.
Водопостачання для виробничих потреб необхідно здійснювати по замкнутій системі.
Колодязі на мережах каналізації забороняється розміщувати під естакадами технологічних трубопроводів і в межах відбортовки та обвалувань обладнання зовнішніх установок, які містять вибухонебезпечні речовини.
14.14. Каналізаційні мережі необхідно оснащувати гідравлічними затворами, встановлюючи їх на всіх випусках від приміщення з технологічним обладнанням, площадок технологічних установок, обвалувань резервуарів, насосних та котельних.
Забороняється об’єднувати хімічно забруднені виробничі стоки з господарсько-побутовою каналізацією без гідравлічного затвора.
Колодязі закритої мережі промислової каналізації повинні постійно утримуватися закритими, а кришки - засипаними шаром піску не менше 10 см у залізобетонному або цегляному кільці.
Роботодавець повинен забезпечувати належний стан огорож відкритих люків, колодязів, бункерів, завантажувальних отворів або прорізів у підлозі, у міжповерхових перекриттях або на робочих площадках.
Огородження необхідно встановлювати висотою не менше 1,1 м із суцільним металевим обшиванням понизу поруччя на висоту не менше 0,15 м та з додатковою планкою, що обгороджує, на висоті 0,5 м.
Площадки, призначені для обслуговування устаткування, повинні відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.6-52:2008 «Конструкції будинків і споруд. Сходи маршеві, площадки та огорожі сталеві. Технічні умови», затвердженого наказом Мінрегіонбуду України від 08 липня 2009 року № 277.
Санітарно-побутові приміщення повинні відповідати проектній документації, затвердженій у встановленому порядку.
На території об’єкта необхідно облаштовувати площадки для контейнерів для сміття і забезпечувати вільний проїзд автомобілів- сміттєзбирачів. Біля входу до кожного виробничого приміщення необхідно встановлювати контейнер для сміття.
14.20. Виробниче обладнання повинно відповідати ДСТУ 7234:2011, ДСТУ ГОСТ 12.2.061:2009, ГОСТ 12.2.062-81, ГОСТ 12.2.064-81, ГОСТ 12.1.004-91 «ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования», ГОСТ 12.1.010-76 «ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования» (далі - ГОСТ 12.1.010-76).
Обладнання в технологічних процесах виробництва аміаку, нітратної кислоти, аміачної селітри та карбаміду необхідно оснащувати системами автоматичного протиаварійного захисту, вимірювальними приладами, атестованими і повіреними відповідно до чинних НД .
Апарати необхідно оснащувати спеціальною системою аварійного спорожнювання, укомплектованою швидкодіючим запірним пристроєм.
Розміщення технологічного обладнання необхідно здійснювати відповідно до класу вибухонебезпечних зон, норм технологічного проектування і можливості комплексної механізації та автоматизації основних і допоміжних виробничих процесів, зручного і безпечного їх обслуговування та ремонту.
Система керування технологічним обладнанням повинна відповідати ГОСТ 12.2.064-81.
Устаткування підвищеної небезпеки необхідно підтримувати в справному і безпечному стані та оглядати відповідно до вимог Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 687 (далі - Порядок проведення огляду устатковання підвищеної небезпеки).
Стан устаткування підвищеної небезпеки, що експлуатується у виробництвах аміаку, нітратної кислоти карбаміду та селітри, необхідно контролювати за показниками корозійної стійкості. Методи, періодичність та точки контролю для кожного виду обладнання та комунікацій мають бути визначені в інструкціях заводів-виробників обладнання.
Обладнання з вибухонебезпечними речовинами необхідно обладнувати системою протиаварійного захисту, яка унеможливлює ймовірність травмування працівників, вибуху вибухонебезпечних продуктів у робочій зоні та шкідливого впливу на навколишнє середовище.
Дія засобів системи протиаварійного захисту не повинна припинятися раніше, ніж дія небезпечного або шкідливого виробничого чинника.
Розрахунковий термін експлуатації трубопроводів повинен бути зазначений у проектній документації та паспорті.
Експлуатація трубопроводів, які відпрацювали граничний строк експлуатації, допускається в разі отримання експертного висновку про продовження експлуатації устаткування, згідно з установленими в експлуатаційних документах параметрами, або експертного висновку про продовження експлуатації устаткування з обмеженням її параметрів та/або на визначений строк після експертизи, проведеної за процедурою, визначеною Порядком проведення огляду устатковання підвищеної небезпеки.
Результати експертного обстеження, дозволені параметри і строк експлуатації повинні бути занесені в паспорт устаткування і скріплені печаткою.
Магістральні трубопроводи із рідкими (нітратна кислота) і газоподібними (аміак, нітрозні гази) шкідливими речовинами, а також магістральні паропроводи не повинні проходити через приміщення пультів управління і в пішохідних тунелях.
Під час експлуатації трубопроводів необхідно забезпечувати компенсацію температурних перепадів, вимушених коливань, що створюють компресори і потоки середовища.
Трубопроводи необхідно закріплювати за допомогою опор або підвісок, розрахованих на сукупну масу трубопроводів, рідин у них та їхньої ізоляції.
14.31. Допускається на окремих ділянках, у місцях перетину трубопроводами внутрішньозаводських залізничних шляхів та автодоріг, проводити прокладання трубопроводів у прохідних каналах, передбачаючи на їх кінцях виходи та люки.
У місцях вводу в цех аміакопроводу, прокладеного в каналах, необхідно передбачати встановлення засобів, що унеможливлюють попадання шкідливих речовин із виробничого приміщення в канал та з нього до виробничого приміщення.
14.32. На фланцевих з'єднаннях напірних трубопроводів транспортування сильнодіючих речовин (концентрованих кислот і лугів та розведеної нітратної кислоти) у межах робочих місць і проходів необхідно встановлювати захисні пристрої - кожухи.
Обладнання для синтезу аміаку, об’єднане трубопроводами в замкнену герметичну технологічну лінію, необхідно оснащувати системою очищення азото-гідрогенної суміші, контрольно-вимірювальними приладами та системою протиаварійного захисту для забезпечення контролювання роботи обладнання.
Агрегати синтезу аміаку, проміжна ємність рідкого аміаку, корпус випарника рідкого аміаку повинні мати запобіжні клапани на випадок підвищення тиску під час прориву газу високого тиску.
14.35. Технічний стан запірної арматури трубопроводів повинен відповідати ГОСТ 12.2.063-81 «ССБТ. Арматура промышленная трубопроводная. Общие требования безопасности» та ГОСТ 9544-93 «Арматура трубопроводная запорная. Нормы герметичности затворов».
14.36. Експлуатацію трубопроводів пари і гарячої води необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 08 вересня 1998 року № 177, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07 жовтня 1998 року за № 636/3076 (НПАОП 0.00-1.11-98), та Правил будови та безпечної експлуатації парових котлів, що працюють під тиском не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/см2), водогрійних котлів та водопідігрівачів з температурою води не вище 115С, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23 липня 1996 року № 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 листопада 1996 року за № 655/1680 (НПАОП 0.00-1.26-96).