НПАОП 24.1-1.33-13Правила охорони праці на об’єктах з виробництва неорганічних азотних сполук та мінеральних добрив

Відбір проб необхідно здійснювати в безпечних та зручних для обслуговування місцях, розташованих не вище 1,1 м від підлоги виробничого приміщення.

  1. У разі аварійних ситуацій (порушення герметичності обладнання і викидів шкідливих речовин у повітря робочої зони) необхідно по гучномовному зв’язку негайно оповіщати працівників про викид шкідливих небезпечних речовин у повітря робочої зони і необхідність використання протигазів.

  1. ВИМОГИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИРОБНИЦТВА СИНТЕТИЧНОГО АМІАКУ

  1. Систему управління процесами конверсії, компресії та синтезу необхідно встановлювати в ізольованому від виробничих установок приміщенні у разі розміщення виробництва аміаку в одному приміщенні та обладнувати його вентиляцією.

  2. Приміщення контактного відділення необхідно відділяти капітальною стіною із звукоізоляційних матеріалів від відділення турбокомпресії для запобігання впливу вібрації та шуму на працівників контактного відділення.

  3. Кожний апарат контактного відділення повинен бути обладнаний власним щитом управління, діючим під час первинного розпалювання апарата, який вперше вводиться в експлуатацію, або після ремонту.

  4. Під час експлуатації установок розділення повітря концентрація вибухонебезпечних домішок у повітрі повинна відповідати нормативам, встановленим технічною документацією на установку.

  5. Технологічні процеси виділення азоту (вихідної сировини для виробництва аміаку) необхідно проводити за технологічними регламентами та відповідно до вимог чинних нормативних документів.

  6. На кожну одиницю обладнання виробництва та споживання азоту повинні бути формуляри або паспорти відповідно до ДСТУ ГОСТ 2.601:2006 «Єдина система конструкторської документації. Експлуатаційні документи».

  7. На лініях подавання азоту в компресори або споживачам необхідно встановлювати автоматичні газоаналізатори для контролю вмісту кисню в азоті.

  8. Зберігання і транспортування рідкого азоту необхідно проводити в спеціально призначених для цього продукту посудинах.

  9. На кожухи стаціонарних посудин рідкого азоту необхідно наносити чітко видимі знаки безпеки та назву продукту, що зберігається, відповідно до вимог Технічного регламенту знаків безпеки.

  10. Необхідно забезпечувати систематичний контроль тиску та конструктивної цілісності посудин, в яких зберігається рідкий аміак.

Посудини для зберігання рідкого аміаку, які після ремонту вводять в експлуатацію, необхідно ретельно очистити, перевірити на відсутність у них мастил і забезпечити проведення їх технічного огляду.

  1. Склади рідкого аміаку необхідно оснащувати системами протипожежного, господарсько-питного, а за необхідності - виробничого водопостачання. Біля складів необхідно встановлювати зобов’язувальні знаки «Загальна небезпека» відповідно до вимог Технічного регламенту знаків безпеки.

6.12. На трубопроводах рідкого аміаку з абсорберів, скруберів, сепараторів, конденсаційних колон та інших апаратів необхідно встановлювати пристрої, які спрацьовують на закриття за мінімально допустимого рівня рідини, для запобігання попаданню газоподібного аміаку в трубопроводи рідкого аміаку.

  1. Технологічні трубопроводи транспортування аміаку та інших шкідливих речовин повинні бути стійкими до дії цих речовин або захищені антикорозійним покриттям.

  2. На лініях нагнітання компресорів необхідно встановлювати запірну арматуру і зворотні клапани (пристрої) для захисту від зворотного потоку газу у випадку падіння тиску в компресорах.

На технологічних трубопроводах необхідно встановлювати пристрої, що запобігають потраплянню крапель рідкого аміаку в усмоктувальну порожнину компресорів.

  1. Компресори і приводи необхідно оснащувати автоматичними захисними пристроями і блокуваннями.

Перемикальний пристрій у будь-якому положенні повинен сполучати з апаратом тільки один із двох запобіжних клапанів.

  1. Матеріали, що застосовують для виготовлення колони синтезу аміаку, холодильників, насосів та сепаратора, повинні забезпечувати їх надійну роботу впродовж розрахункового терміну служби з урахуванням заданих умов експлуатації (тиску, мінімальної мінусової температури) і температури навколишнього повітря.

Використання деталей із бронзи або міді, нестійких у середовищі аміаку, не дозволяється.

  1. Кількість запобіжних клапанів, їх розміри і пропускну здатність компресорів необхідно обирати відповідно до технічних умов заводів- виготовлювачів, а на апаратах (посудинах) - відповідно до ДСТУ ГОСТ 12.2.085:2007 «Посудини, що працюють під тиском. Клапани запобіжні. Вимоги щодо безпеки», якому надано чинності в Україні наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 17 жовтня 2007 року № 267, зокрема:

для проміжного збірника пропускна здатність повинна відповідати кількості газової суміші, яка може витекти крізь один повністю відкритий регулювальний клапан високого тиску найбільшого перетину, встановлений на спуску рідкого аміаку із сепаратора або конденсаційної колони агрегату синтезу аміаку;

для випарників рідкого аміаку пропускна здатність повинна відповідати кількості газової суміші, яка може вирватися під час розриву однієї газової труби високого тиску, розраховуючи витікання на два перетини труби.

  1. У газогенераторних та у відділеннях конверсії аміаку, компресії та очищення необхідно контролювати вміст оксиду вуглецю та сірководню, для запобігання їх шкідливому впливу на здоров’я працівників.

  2. У відділеннях синтезу аміаку необхідно забезпечувати контроль за можливістю просочування аміаку з апаратів, а також раптового витікання аміаку з апаратів та комунікацій.

  3. Роботодавець повинен організувати проведення випробувань під тиском кожної посудини, апарата або ділянки аміачного трубопроводу з використанням системи стаціонарних трубопроводів стисненого повітря.

  4. Запірні вентилі на трубопроводах від повітряного компресора та скидання тиску, контрольний манометр, а також кнопки керування компресором необхідно встановлювати за межами приміщення, в якому проводять випробування устаткування.

6.22. Виробництво аміаку повинне бути оснащене факельною системою, експлуатацію якої необхідно здійснювати відповідно до вимог чинних нормативних документів.

Факельні системи необхідно забезпечувати первинними засобами пожежогасіння відповідно до вимогПравилпожежної безпеки.

  1. Скидання газу з компресорів у цехах компресії необхідно здійснювати через систему аварійного продування.

Заборонено скидання газу через систему мастиловидалення.

  1. Випуск пари аміаку в атмосферу крізь запобіжні клапани необхідно виконувати за допомогою труби, виведеної на 1 м вище гребеня даху найвищого будинку в радіусі 50 м, але не менше 6 м від рівня території і не менше 3 м від площадок обслуговування, що знаходяться в радіусі 15 м.

  2. В аміаку, що направляють у виробництво аміачної селітри, необхідно контролювати вміст мастил та інших горючих домішок.

Граничний вміст домішок у рідкому аміаку повинен відповідати ГОСТ 6221-90 «Аммиак жидкий технический. Технические условия».

  1. Трубопроводи для транспортування рідкого аміаку від сепаратора до проміжних ємностей необхідно обирати, виходячи з розрахункового робочого тиску в сепараторі.

На лінії передавання рідкого аміаку з проміжного збірника на склад необхідно встановлювати зворотний клапан.

  1. Посудини для зберігання водних розчинів аміаку повинні бути герметичними й обладнаними герметичними люками, запобіжними і дихальними клапанами, що перешкоджають утворенню в резервуарі тиску або вакууму, штуцерами для відбору проб та виміру тиску і рівня рідини.

6.28. Роботи щодо заповнення посудин для зберігання водних розчинів аміаку і заповнення ним транспортних засобів необхідно проводити механізованим способом по закритій системі трубопроводів.

  1. Рідкий аміак необхідно транспортувати в залізничних аміачних цистернах відповідно до Правил перевезення вантажів у спеціальних та спеціалізованих контейнерах відправників і одержувачів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за № 872/5093 (далі - Правила перевезення вантажів у спеціальних та спеціалізованих контейнерах), а водний розчин аміаку - відповідно до Правил перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 25 листопада 2008 року № 1430, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26 лютого 2009 року за № 180/16196.

  2. Автомобільним транспортом аміак необхідно транспортувати відповідно до Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених Міністерством внутрішніх справ України від 26 липня 2004 року № 822, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 серпня 2004 року за № 1040/9639 (далі - Правила дорожнього перевезення небезпечних вантажів).

  1. ВИМОГИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИРОБНИЦТВА НІТРАТНОЇ КИСЛОТИ

  1. У відділеннях конверсії аміаку на лініях подавання газоподібного аміаку до вентиляторів або змішувачів необхідно встановлювати запобіжні клапани, які автоматично припиняють подавання аміаку в систему в разі: перебування «дзвону» газгольдера аміаку в мінімальному положенні; падіння тиску аміаку в колекторі на вході у відділення; вмісту аміаку в аміачно-повітряній суміші менше 12 % об.;

зупинки електродвигуна газодувки аміачно-повітряної суміші або системи, що нагнітає нітрозні гази;

підвищення температури на сітках контактного апарата, вище встановленої технологічним регламентом;

зниження рівня живильної (пом’якшеної) води нижче допустимого в горизонтальних котлах-утилізаторах, у барабанах котлів з примусовою циркуляцією, а в прямоточних котлах-утилізаторах - у разі падіння тиску і зменшення витрат живильної води.

  1. На аміакопроводі перед газгольдером необхідно встановлювати автоматичний відсікач, зблокований з максимальним рівнем «дзвону» газгольдера, для унеможливлення викидів аміаку із газгольдера в аміакопровід.

  2. У контактному відділенні на лінії подавання аміаку необхідно встановлювати автоматичний газоаналізатор для аналізу повітря в робочій зоні та вентиль, який припиняє подавання аміаку в разі відключення електричного струму.

  3. В абсорбційному відділенні кожну зміну необхідно оглядати скляні з’єднання кислотопроводів від башт до буферних баків, а також кислотопроводи, які працюють під тиском.

  4. В інверсійному відділенні для запобігання попаданню оксидів азоту в робочу зону необхідно забезпечувати герметичність верхньої частини башти, в якій інтенсивно утворюються оксиди азоту. Працівники під час роботи у відділенні повинні використовувати засоби індивідуального захисту для попередження небезпеки опіків обличчя та очей бризками кислоти, а також засоби індивідуального захисту органів дихання.

  5. Нагнітання нітрозних газів повинне зупинятися автоматично під час підвищення температури підшипників нагнітального устаткування вище допустимої, зсуву ротора, падіння тиску мастила в змащувальній системі або порушення інших параметрів, встановлених відповідно до вимог технічних умов заводу-виготовлювача устаткування.

  6. Пропарювання нагнітального устаткування і турбокомпресорів та розчинення солей, які утворилися під час розпалювання каталізаторних сіток контактних апаратів, необхідно здійснювати з використанням спеціально встановлених пристроїв.

  7. На колекторі, що підводить природний або інший горючий газ до паливень концентраторів і пароперегрівачів, необхідно перед запірним вентилем встановлювати запобіжний пристрій підвищення тиску газу.

  8. Контактні апарати необхідно облаштовувати запобіжним пристроєм (клапаном чи вибуховою пластинкою) або всередині його встановлювати вогнеперепинувач для запобігання займанню аміачно-повітряної суміші.

  9. Трубопроводи перекачування нітратної кислоти необхідно систематично оглядати, проводити механічні випробування зразків, вирізаних із пробних стиків, перевіряння суцільності стиків з виявленням внутрішніх дефектів одним із неруйнівних методів контролю, а також гідравлічні або пневматичні випробування, передбачені вимогами чинних нормативних документів.

  10. Герметичність системи і виключення можливості надходження аміаку або інших шкідливих речовин у повітря робочої зони необхідно забезпечувати надійним ущільненням вентиляційної системи з використанням фланцевих з’єднань трубопроводів, шиберів, змішувачів, виготовлених тільки з матеріалів, стійких в умовах експлуатації.

  11. Відбір проб нітратної кислоти необхідно проводити автоматичними або спеціальними пробовідбірниками вручну в гумових рукавичках із захисним екраном на обличчі.

  12. Нітратна кислота, що направляється на виробництво аміачної селітри, повинна містити домішки (хлориди і розчинені оксиди азоту) відповідно до норм, встановлених технологічним регламентом.

  13. Повітря, що викидається з цехів виробництва нітратної кислоти хвостовими вентиляторами в атмосферу, повинно проходити систему очищення від оксидів азоту відповідно до Правил експлуатації установок очистки газу до норм, встановлених Державними санітарними правилами охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами), затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09 липня 1997 року № 201 (ДСП 201-97).

  14. Посудини для зберігання розведеної нітратної кислоти необхідно обладнувати пристроями, що виключають можливість їх переповнення.

Насоси після наповнення посудин повинні автоматично вимикатися.

  1. Нітратну кислоту необхідно зберігати в окремому приміщенні складу або на майданчиках під навісами з негорючих матеріалів.

  2. Будівлі складу повинні бути не нижче II ступеня вогнестійкості з поділом на окремі відділення (відсіки), ізольовані один від одного протипожежними перегородками 1-го типу, обладнані надійною припливно- витяжною вентиляцією та системами опалення, водопостачання і кондиціонування повітря.

  3. Місткість складів для зберігання концентрованої та розведеної нітратної кислоти необхідно встановлювати відповідно до норм технологічного проектування.

  4. Розведену нітратну кислоту необхідно зберігати в складських приміщеннях за температури не вище 40С в посудинах з нержавіючої сталі, бочках з кислотостійких матеріалів та скляних бутлях, а концентровану - у посудинах з алюмінію або його сплавів.

  5. У складах та під навісами необхідно встановлювати ємності з розчинами (суспензією) крейди, вапна або соди для нейтралізації випадково розлитих кислот, ящики з піском та пристрої для водопостачання.

  6. Забороняється проводити роботи з відкритим вогнем поблизу сховищ нітратної кислоти.

  1. ВИМОГИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИРОБНИЦТВА АМІАЧНОЇ СЕЛІТРИ

  1. Під час технологічного процесу виготовлення аміачної селітри необхідно використовувати:

устатковання, виготовлене із високолегованих та корозійностійких сталей, стійких за температури до 600С в середовищі нітратної кислоти;

герметичні машини, механізми, устатковання, які унеможливлюють витікання аміаку в приміщення і підсос повітря в апаратуру і комунікації з аміаком або його розчинами;

зварну апаратуру та технологічні трубопроводи для розчинів аміачної селітри та нітратної кислоти, виготовлені з хромонікельтитанової сталі або інших матеріалів за тих самих показників стійкості.

  1. На трубопроводі (колекторі) газоподібного аміаку необхідно встановлювати сепаратор-випарник або інший пристрій аналогічного призначення для запобігання попаданню рідкого аміаку в нейтралізатор.

  2. Конструкція випарного (доупарочного) апарата для отримання висококонцентрованого плаву селітри повинна забезпечувати вільний вихід плаву і не допускати його застою в трубках, на днищі та в інших частинах апарата.

Забороняється встановлення запірних пристроїв на лінії виходу плаву з цих апаратів. Перетин вихлопної труби повинен забезпечувати вільний вихід з апарата повітря і газів.

  1. У довипарні апарати під час упарювання розчину аміачної селітри необхідно подавати незначну кількість газоподібного аміаку.

Розчини аміачної селітри під час упарювання необхідно аналізувати на вміст домішок мастил згідно з вимогами технологічного регламенту.

  1. На випарних апаратах і паропроводах (загальних колекторах) для подавання до них пари необхідно встановлювати прилади для виміру температури плаву, що виходить, або парорідинної емульсії і обігріваючої пари зі світловою та звуковою сигналізацією, яка повинна спрацьовувати в разі перевищення граничної температури.

  2. Гідравлічні затвори, встановлені на вакуум-випарних апаратах, необхідно обладнувати кришками, які повинні бути закритими під час роботи обладнання, для уникнення викидів розчинів аміачної селітри.

  3. Спускову лінію плаву із сепаратора в гідравлічний затвор (сифон) випарного апарата необхідно встановлювати вертикально або близько до вертикального положення.

  4. Щозміни необхідно перевіряти стан відведення аміачної води та мастила з випарного апарата.

  5. Бачки для приймання висококонцентрованого плаву аміачної селітри необхідно обладнувати зовнішніми змійовиками або сорочками з відводами повітря, які забезпечують вільний вихід пари і газів в атмосферу.

Місткість бачків необхідно обирати достатньою для забезпечення нормальної роботи гранулятора за мінімального часу перебування плаву в бачку.

  1. Забороняється перекривати вентилі з обох кінців трубопроводу під час включеного обігріву для запобігання розкладанню в замкнутому об’ємі розчину (плаву) аміачної селітри і можливого руйнування трубопроводу.

  2. Нейтралізатори, трубопроводи сокової пари і ділянки колекторів продувальних і танкових газів після редукування необхідно обладнувати запобіжними пристроями (клапанами або гідравлічними затворами), розрахованими на пропуск всієї сокової пари або газу.

  3. Сальникові ущільнювачі на насосах, які транспортують концентровані розчини аміачної селітри, необхідно охолоджувати водою.

  4. Зменшення налипання аміачної селітри на стінки грануляційної башти необхідно досягати чітким дотриманням заданої концентрації плаву і підтриманням температури гранул на вході в конус башти не вище 70-85С.

  5. Порядок чищення конуса башти від аміачної селітри, розчинення грудок і заходи, що виключають можливість забруднення розчинів, повинні бути передбачені інструкцією очищення башти з урахуванням виробничих умов, затвердженою роботодавцем.

Чищення конуса башти від налиплої аміачної селітри необхідно проводити не рідше одного разу на місяць.

8.15. Забороняється додавати до розчинів аміачної селітри забруднені луги, розсипи селітри та інші відходи. Відходи необхідно направляти на утилізацію.

  1. Для подрібнення грудок аміачної селітри необхідно застосовувати грохоти, сита та інші пристрої періодичної дії, встановлені в цеху і на складі аміачної селітри.

  2. Частини устаткування, які змащуються, необхідно ущільнювати і розташовувати таким чином, щоб виключити можливість попадання мастила в аміачну селітру та її розчини.

  3. Промислове виробництво аміачної селітри з новими добавками необхідно розпочинати тільки після визначення показників термічної стійкості і вибухопожежонебезпечності нової продукції, внесення змін та доповнень до технологічного регламенту та затвердження їх роботодавцем і отримання позитивного висновку організацій Міністерства охорони здоров’я України і Міністерства надзвичайних ситуацій України.

  4. Посудини для зберігання розчинів аміачної селітри необхідно в декількох точках обладнувати приладами реєстрації температури розчину та його рівня, зблокованими зі світловою сигналізацією зі звуковим або словесним супроводженням, яка спрацьовує в разі досягнення максимально допустимих показників.

  5. Напірний бак установки нейтралізації повинен бути обладнаний постійно діючою системою переливання нітратної кислоти до сховища.

  6. Посудини для зберігання розчинів аміачної селітри необхідно обладнувати зовнішнім обігрівом та відводами повітря, які забезпечують постійний вільний вихід водяної пари і газів та запобігають можливості утворення замкнутого об'єму всередині сховища і розкладання селітри.

  7. Аміачну селітру насипом необхідно зберігати на складах відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.44-09.

  8. Мішки з-під аміачної селітри, обтиральні кінці, мастила та інші горючі матеріали необхідно зберігати в спеціально відведених місцях.

  9. Аміачну селітру насипом та розфасовану необхідно перевозити автомобільним транспортом відповідно до Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та залізничним транспортом відповідно до Правил перевезення вантажів навалом і насипом, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20 серпня 2001 року № 542, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 вересня 2001 року за № 795/5986, і Правил перевезення вантажів у спеціальних та спеціалізованих контейнерах.

  1. ВИМОГИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИРОБНИЦТВА КАРБАМІДУ ТА ВАПНЯКОВО-АМІАЧНОЇ СЕЛІТРИ

  1. Технологічні процеси промислового виробництва карбаміду і обладнання, що використовується для його забезпечення, повинні відповідати вимогам безпеки, встановленим Технічним регламентом безпеки обладнання, що працює під тиском, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 січня 2011 року № 35.

  2. Газоподібний діоксид вуглецю, що подається в колону синтезу, необхідно попередньо очищувати від сірководню, сірки та механічних забруднень.

Вміст горючих домішок у діоксиді вуглецю та рідкому аміаку не повинен перевищувати норм, встановлених нормативними документами та технологічними регламентами.

Завантажити