ВИМОГИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОЧИХ МІСЦЬ
Робочі місця працівників повинні відповідати ДСТУ 7234:2011, ГОСТ 12.2.032-78 «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования», затвердженому постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 26 квітня 1978 року № 1102, ГОСТ 12.2.033-78 «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования», затвердженому постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 26 квітня 1978 року № 1100, та
ДСТУ ГОСТ 12.2.061:2009 «ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам», затвердженому наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 22 грудня 2008 року № 495 (далі - ДСТУ ГОСТ 12.2.061:2009).
Робочі місця необхідно розташовувати поза зоною переміщення механізмів, готового продукту, руху вантажів відповідно до Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 25 січня 2012 року № 67, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 лютого 2012 року за № 226/20539 (далі - Загальні вимоги).
Робочі місця та проходи працівники повинні утримувати в чистоті і порядку. Загромадження робочої зони та проходів забороняється.
Робочі місця з обслуговування устаткування, які знаходяться на висоті 1,3 м і вище від підлоги, необхідно обладнувати на стаціонарних площадках із застосуванням огороджень та сходів (драбин).
Вибір засобів доступу до робочих місць відповідно до Загальних вимог необхідно здійснювати з урахуванням частоти проведення робіт, їх тривалості і висоти розміщення робочих місць.
Огородження, встановлені в небезпечних зонах, і проходи до них повинні відповідати ГОСТ 12.2.062-81 «ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные», затвердженому постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 30 жовтня 1981 року № 4772 (далі - ГОСТ 12.2.062-81).
На робочих місцях повинні знаходитись інструкції з ведення технологічних процесів та обслуговування обладнання в обсязі посадових обов’язків, інструкції з питань охорони праці за професіями та видами робіт, інструкції з пожежної безпеки та витяги з ПЛАС.
Переміщення працівників у приміщеннях (цехах) дозволяється тільки передбаченими для цього проходами, перехідними містками, драбинами і майданчиками. Перелазити через конвеєри, трубопроводи та інші пристрої забороняється.
Пульти керування обладнанням необхідно розміщувати на висоті 1,0-1,6 м над рівнем підлоги робочого місця під час виконання робіт стоячи та на висоті 0,6-1,2 м під час виконання робіт сидячи.
Конструкція пульта керування повинна виключати можливість випадкового вмикання або вимикання устаткування. Кнопки аварійного вимикання повинні виступати над панеллю.
Робочі місця працівників, які керують виробничим обладнанням, повинні відповідати ГОСТ 12.2.064-81 «ССБТ. Органы управления производственным оборудованием. Общие требования безопасности», затвердженому постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 30 жовтня 1981 року № 4772 (далі - ГОСТ 12.2.064-81).
Рівень шуму на робочих місцях повинен відповідати нормам, встановленим ДСН 3.3.6.037-99.
Загальні вимоги безпеки до захисту від шуму на робочих місцях, шумових характеристик машин та механізмів повинні відповідати ГОСТ 12.1.003-83 «ССБТ. Шум. Общие требования безопасности», затвердженому постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 06 червня 1983 року № 2473.
Вимір показників рівня шуму необхідно здійснювати відповідно до ГОСТ 12.1.050-86 «ССБТ. Методы измерения шума на рабочих местах», затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 28 березня 1986 року № 790, та ДСТУ 2867-94 «Шум. Методи оцінювання виробничого шумонавантаження. Загальні вимоги», затвердженого наказом Держстандарту України від 08 грудня 1994 року № 310.
У разі використання обладнання з підвищеним рівнем шуму необхідно застосовувати засоби колективного та індивідуального захисту органів слуху.
Працівники повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту відповідно до ГОСТ 12.4.051-87 «ССБТ. Средства индивидуальной защиты органа слуха. Общие технические требования и методы испытаний», затвердженого постановою Державного комітету зі стандартів СРСР від 29 жовтня 1987 року № 4082.
Рівень вібрації на робочих місцях повинен відповідати нормам, встановленим ДСН 3.3.6.039-99.
Працівники, що виконують роботу в умовах впливу локальної вібрації, повинні бути додатково забезпечені засобами захисту рук відповідно до ГОСТ 12.4.002-97 «ССБТ. Средства защиты рук от вибрации. Технические требования и методы испытаний», затвердженого протоколом Міждержавної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації Держстандарту СРСР від 25 квітня 1997 року № 11, а для захисту від впливу загальної виробничої вібрації - спеціальним взуттям відповідно до ГОСТ 12.4.024-76 «ССБТ. Обувь специальная виброзащитная. Общие технические требования», затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 26 січня 1976 року № 207.
Виробничі цехи необхідно обладнувати робочим, аварійним та евакуаційним освітленням.
Приміщення, в яких обладнано постійні робочі місця працівників, повинні мати природне і штучне освітлення (загальне, місцеве або комбіноване) відповідно до вимог ДБН В.2.5-28-2006 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення», затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 15 травня 2006 року № 168.
Аварійне освітлення повинне забезпечувати на робочих місцях у виробничих приміщеннях освітленість не менше 2 лк.
Мінімальна освітленість на підлозі основних проходів та на сходах при евакуаційному освітленні повинна бути не менше 0,5 лк, а на відкритих майданчиках - не менше 0,2 лк.
Пристрої для освітлення повинні відповідати ГОСТ 12.2.007.0-75 «ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности», затвердженому постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 10 вересня 1975 року № 2368.
Світильники повинні бути обладнані захисною арматурою та захищені від проникнення в них пилу.
Освітлювальну арматуру і лампи всіх видів освітлення необхідно очищати 2-4 рази на місяць залежно від вмісту пилу в повітрі робочої зони виробничого приміщення.
Вимірювання освітленості приміщення необхідно проводити відповідно до ДСТУ Б В.2.2-6-97 «Будинки і споруди. Методи вимірювання освітленості», затвердженого наказом Держкоммістобудування України від 15 вересня 1997 року № 157.
Контроль освітленості необхідно проводити не рідше 1 разу на рік.
Працівників необхідно сповіщати про запуск устаткування після вимушеного зупинення одночасно світловими і звуковими або словесними сигналами.
Роботодавець повинен забезпечувати працівників засобами індивідуального захисту відповідно до ДСТУ 7239:2011 «Система стандартів безпеки праці. Засоби індивідуального захисту. Загальні вимоги та класифікація», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 02 лютого 2011 року № 37, ГОСТ 27652-88 «Костюмы мужские для защиты от кислот. Технические условия», затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 28 березня 1988 року № 768, ГОСТ 27654-88 «Костюмы женские для защиты от кислот. Технические условия», затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 28 березня 1988 року № 771, ДСТУ 3962-2000 (ГОСТ 12.4.137-2001) «Взуття спеціальне з верхом із шкіри для захисту від нафти, нафтопродуктів, кислот, лугів, нетоксичного та вибухонебезпечного пилу. Технічні умови», затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17 квітня 2000 року № 278, ДСТУ ГОСТ 12.4.041:2006 «ССБП. Засоби індивідуального захисту органів дихання фільтрувальні. Загальні технічні вимоги», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 10 листопада 2006 року № 322 (далі - ДСТУ ГОСТ 12.4.041:2006), ГОСТ 12.4.029-76 «Фартуки специальные. Технические условия», затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 11 листопада 1976 року № 2532, ГОСТ 20010-93 «Перчатки резиновые технические. Технические условия».
Працівників, зайнятих на зварювальних роботах, роботодавець повинен забезпечувати спецодягом із вогнестійким просоченням відповідно до ГОСТ 12.4.045-87 «ССБТ. Костюмы мужские для защиты от повышенных температур. Технические условия», затвердженого постановою Державного Комітету СРСР зі стандартів від 25 вересня 1987 року № 3675 (далі - ГОСТ 12.4.045-87), спеціальним взуттям відповідно до ДСТУ 2772-94 (ГОСТ 12.4.032-95) «Взуття спеціальне із шкіряним верхом для захисту від дії підвищених температур. Технічні умови», затвердженого наказом Держстандарту України 30 вересня 1994 року № 240, щитками відповідно до ГОСТ 12.4.035-78 «ССБТ. Щитки защитные лицевые для электросварщиков. Технические условия».
Роботодавець повинен забезпечувати працівників, зайнятих на роботах із шкідливими речовинами, протигазами або респіраторами залежно від класу небезпеки речовин, наявних у повітрі робочої зони.
На всі протигази індивідуального користування, видані працівникам, повинні бути оформлені картки обліку, в які внесено: дати видачі, огляду та чергової перевірки, кому виданий, місце зберігання.
На сумці протигаза повинна бути бирка з написами назви підрозділу, прізвища та ініціалів працівника, його табельного номера, марки фільтрувальної коробки або фільтра, розміру шолом-маски. Термін експлуатації фільтрувальних коробок не повинен перевищувати граничних строків.
Роботодавець повинен організовувати проведення перевірок протигазів на герметичність не рідше одного разу на 3 місяці і періодично направляти до спеціалізованих установ для перевірки та перезарядки в терміни, встановлені інструкціями з експлуатації протигазів.
Працівники, під час виконання робіт у відділеннях газогенераторів, конверсії та компресії виробництва аміаку повинні мати при собі фільтрувальні протигази.
3.19. Роботодавець повинен забезпечити працівників, які виконують роботи, пов’язані з можливістю ураження очей пилом аміачної селітри або іншого твердого продукту, захисними окулярами відповідно до ГОСТ 12.4.013-85 «ССБТ. Очки защитные. Общие технические условия», затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 13 травня 1985 року № 1336.
Працівники виробництва натрій нітриту повинні бути забезпечені гумовими рукавичками, бавовняними костюмами з кислотозахисним просоченням, спеціальним взуттям відповідно до ГОСТ 12.4.103-83 «ССБТ. Одежда специальная защитная, средства индивидуальной защиты ног и рук. Классификация», затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 17 грудня 1983 року № 6082, та захисними окулярами відповідно до ГОСТ 19906-74 «Нитрит натрия технический. Технические условия», затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 28 червня 1974 року № 1581.
Після закінчення роботи працівники повинні вимити руки в рукавичках, зняти їх і вимити руки ще раз.
Для захисту шкіри рук від дії шкідливих речовин працівникам необхідно видавати захисні пасти, мазі відповідно до ГОСТ 12.4.068-79 «ССБТ. Средства индивидуальной защиты дерматологические. Классификация и общие требования», затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 21 вересня 1979 року № 3639.
Роботодавець повинен забезпечити працівників, що обслуговують електроустановки, електрозахисними засобами (прилади релейного захисту, фільтри високочастотного захисту, стаціонарні, переносні та знімні екранувальні пристрої і захисні індивідуальні екранувальні комплекти одягу, електровимірювальні штанги та кліщі, ізолювальні штанги, покажчики напруги та інструмент з ізолювальними руків'ями) відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 06 жовтня
року № 257, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 січня
року за № 11/2451 (далі - НПАОП 40.1-1.01-97).
Роботодавець повинен забезпечити працівників, які обслуговують обладнання, що випромінює тепло, спеціальним одягом відповідно до ДСТУ ГОСТ 12.4.221-2004 «ССБП. Одяг спеціальний для захисту від підвищених температур, теплового випромінення, конвективної теплоти. Загальні технічні вимоги».
ВИМОГИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДО МІКРОКЛІМАТУ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ ТА ТЕРИТОРІЇ ОБ’ЄКТА
У виробничих приміщеннях необхідно забезпечувати систематичний контроль показників температури, відносної вологості, швидкості руху повітря.
Мікрокліматичні умови повітря робочої зони виробничих приміщень повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042-99.
У цехах необхідно систематично проводити контроль вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони відповідно до ГОСТ 12.1.007-76, а саме: у цехах з виробництва аміаку, нітратної кислоти, всіх видів селітри, карбаміду, в яких використовуються речовини III класу небезпеки, - 1 раз на квартал, у виробництві амоній сульфату та амоній хлориду з речовинами II класу небезпеки - 1 раз на місяць і 1 раз на 10 днів у виробництві натрій нітриту (I клас небезпеки) відповідно до ГОСТ 12.1.005-88.
Для проведення замірів концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони потрібно залучати акредитовані лабораторії.
У цехах з виробництва аміачної, натрієвої та калієвої селітри необхідно контролювати вміст пилу в повітрі робочої зони.
Пил на обладнанні і підлозі необхідно прибирати вологим способом.
Для централізованого прибирання пилу необхідно встановлювати спеціальні пристрої відповідно до ДСТУ 2893-94 «Системи централізованого пилоприбирання. Загальні вимоги безпеки», чинного в Україні згідно з
наказом Держстандарту України від 09 грудня 1994 року № 312.
Проїзди і проходи, що прилягають до виробничих, адміністративних та санітарно-побутових будівель підприємства, необхідно регулярно прибирати від сміття, поливати водою в літній період, очищати від снігу та льоду в зимовий період, а в разі обмерзання посипати піском та освітлювати в темний час доби.
Територія підприємства повинна бути огороджена парканом із негорючих матеріалів і мати не менше двох виїздів на шляхи загального призначення. Огорожу необхідно постійно підтримувати у справному стані.
Огороджена територія повинна бути рівною та мати нахил від стін будівлі для відводу поверхневих вод.
Ділянки території, на які може в аварійних ситуаціях потрапити розлитий аміак, нітратна кислота або інші шкідливі речовини, повинні мати щільне або високощільне покриття (асфальтобетон, цементобетон тощо).
На вхідних дверях виробничих приміщень необхідно позначати клас вибухонебезпечних зон та категорію виробництва за пожежною небезпекою.
Роботодавець повинен забезпечити позначення знаками безпеки небезпечних зон на території промислових майданчиків, транспортних шляхів, у виробничих приміщеннях і на робочих місцях відповідно до вимог Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1262 (далі - Технічний регламент знаків безпеки), ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» і ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности».
Шляхи пересування працівників у разі аварії необхідно позначати рятувальними знаками.
Улаштування й утримування транспортних шляхів на території та у виробничих приміщеннях необхідно забезпечувати відповідно до ГОСТ 12.3.020-80 «ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности».
На маршрутах руху автотранспорту територією об’єкта необхідно встановлювати дорожні знаки і покажчики безпеки руху відповідно до Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від
10 жовтня 2001 року № 1306, та ДСТУ 4100-2002 «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 03 червня 2002 року № 326.
Автотранспорт територією підприємства повинен рухатися зі швидкістю до 10 км/год, а при в’їзді та виїзді з цеху - зі швидкістю 5 км/год.
Вздовж будинків і споруд необхідно забезпечувати проїзд протипожежної техніки відповідно до вимог Правил пожежної безпеки.
Дороги, проїзди та підходи до пожежних гідрантів і пожежних водоймищ, пожежного інвентарю, обладнання й засобів пожежогасіння необхідно утримувати справними і завжди вільними. Біля пожежних гідрантів повинні бути виставлені покажчики, що освітлюються в темний час доби.
Підземні інженерні мережі за відсутності колодязів необхідно позначати зовнішніми пізнавальними знаками, які визначають положення мережі.
ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДО ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ
Технологічні процеси повинні бути розроблені на підставі вихідних даних щодо технологічного проектування відповідно до вимог Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та ДСТУ 3273-95 «Безпечність промислових підприємств. Загальні положення і вимоги», затвердженого наказом Держстандарту України від 19 грудня 1995 року № 434, і здійснюватись за технологічними регламентами, розробленими і затвердженими роботодавцем у порядку, передбаченому чинними НД.
На кожний технологічний процес повинен бути розроблений технологічний регламент, затверджений роботодавцем.
Організація виробничих процесів, пов’язаних з використанням шкідливих небезпечних речовин та обладнання підвищеної небезпеки, повинна виключати можливість контактування працівників з цими речовинами.
У цехах, де можливі неорганізовані викиди аміаку, діоксиду азоту і нітратної кислоти, пилу карбаміду, аміачної і натрієвої селітри та утворення вибухових сумішей (виробництво аміаку, нітратної кислоти та карбаміду), необхідно встановлювати газоаналізатори із системою оповіщення для систематичного контролю складу повітря в робочих зонах і автоматичну систему пожежогасіння.
У кожному цеху об’єкта з виробництва неорганічних азотних сполук та мінеральних добрив повинен бути визначений перелік небезпечних та шкідливих чинників відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 «ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация».
Робочі місця, де можливе виділення небезпечних шкідливих речовин та пилу, необхідно обладнувати вентиляційними пристроями, які повинні бути постійно готовими до роботи.
Забороняється експлуатувати технологічне обладнання за несправних систем протипожежного та протиаварійного захисту.
Забороняється вводити в експлуатацію виробництва (цехи), а також технологічне обладнання до пуску споруд (установок) з очищення викидів в атмосферу та збирання, очищення і знешкоджування стічних вод виробництва.
Роботодавець повинен забезпечити поводження з хімічними речовинами та сумішами відповідно до вимог паспортів безпечності
сировини (хімічних речовин і сумішей) та готової продукції, розроблених відповідно до ДСТУ ГОСТ 30333:2009 «Паспорт безпечності хімічної продукції. Загальні вимоги», якому надано чинності в Україні наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 15 жовтня 2009 року № 376.
Збереження неорганічних азотних сполук та мінеральних добрив необхідно проводити на складах, які відповідають вимогам ДБН В.2.2-7-98 «Будинки і споруди. Будівлі і споруди для зберігання мінеральних добрив та засобів захисту рослин», затверджених наказом Держбуду України від 18 лютого 1998 року № 41, в умовах, передбачених нормативними документами на відповідний продукт.
Експлуатацію систем вентиляції необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил з безпечної експлуатації систем вентиляції у хімічних виробництвах, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 05 жовтня 2009 року № 164, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2009 року за № 988/17004 (НПАОП 0.00-1.27-09).
Необхідний повітрообмін під час аварій повинен бути забезпечений спільною роботою систем основної (загальнообмінної і місцевої) та аварійної вентиляції.
Аварійна вентиляція повинна включатися автоматично в разі спрацювання встановлених у приміщенні сигналізаторів довибухових концентрацій або системи автоматичного протиаварійного захисту, зблокованої з газоаналізаторами, у разі перевищення ГДК вибухонебезпечних парів і газів шкідливих речовин.
У разі виникнення аварійної ситуації автоматизоване управління технологічними процесами повинно забезпечувати відключення всієї лінії.
Повернення технологічної лінії до робочого стану після спрацювання системи протиаварійного автоматичного захисту повинно виконуватися обслуговувальним персоналом за інструкцією про порядок включення системи автоматичного протиаварійного захисту.
Рециркуляція повітря в робочий час повинна відбуватися тільки в приміщеннях, де відсутнє виділення шкідливих речовин І, ІІ класів небезпеки, відповідно до ГОСТ 12.1.007-76, або їх концентрація не перевищує ГДК і відсутні неприємні запахи.
Забороняється рециркуляція повітря під час виробництва натрій нітриту, амоній сульфату та амоній хлориду.
Повітря, що видаляють з виробничих приміщень і від устаткування, перед викидом в атмосферу необхідно очищати від пилу та шкідливих речовин відповідно до Правил технічної експлуатації установок очистки газу, затверджених наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 06 лютого 2009 року № 52, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 квітня 2009 року за № 327/16343 (далі - Правила експлуатації установок очистки газу).
Навантажувально-розвантажувальні роботи працівники повинні виконувати відповідно до ГОСТ 12.3.009-76 «ССБТ. Работы погрузочноразгрузочные. Общие требования безопасности», ГОСТ 12.3.002-75 і Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18 червня 2007 року № 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09 липня 2007 року за № 784/14051 (далі - НПАОП 0.00-1.01-07).
Навантажувально-розвантажувальні роботи з аміачною селітрою насипом необхідно проводити відповідно до вимог Правил охорони праці при переробці та зберіганні аміачної селітри насипом, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 01 вересня 2009 року № 142, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23 вересня 2009 року за № 896/16912 (далі - НПАОП 0.00-1.44-09).
Роботи із завантаження добривом залізничних вагонів необхідно проводити відповідно до вимог Правил охорони праці під час виконання навантажувально-розвантажувальних робіт на залізничному транспорті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18 грудня 2007 року № 311, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 28 грудня 2007 року за № 1419/14686 (НПАОП 63.21-1.22-07), і Правил пожежної безпеки.
Місця проведення навантажувально-розвантажувальних робіт повинні відповідати ГОСТ 12.4.009-83 «ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание».
У приміщеннях виробництва нітратної кислоти, всіх видів селітри, амоній сульфату та амоній хлориду, де можливі опіки кислотами, повинні бути встановлені раковини з кранами проточної води, підключені до господарсько-питного водопроводу, та посудини з нейтралізуючим розчином.
Роботодавець повинен забезпечити щоденне прання робочого одягу працівників виробництва отруйної речовини - натрій нітриту.
Для відбору проб розчину, плаву та конденсату необхідно використовувати спеціальні пробовідбірні пристрої або інші пристосування, які виключають можливість розливу або виділення шкідливих небезпечних речовин у повітря робочої зони.