При глибині понад 5 м крутість схилів установлюється розрахунком.
3.2.27. Розроблення котлованів та траншей без кріплення на велику глибину в ґрунтах природної вологості і при відсутності ґрунтових вод необхідно вести із схилами з врахуванням установлених норм.
3.2.28. При розробленні виїмок уступами ширина кожного уступу повинна бути не менше 3,5 м; при слабких ґрунтах ширина уступу збільшується.
3.2.29. Одночасна робота екскаваторів на двох уступах, розміщених один над одним, дозволяється лише у разі, якщо інтервал між екскаваторами становить не менше ніж 20 м.
Таблиця З
Найбільша допустима крутість схилів котлованів і траншей у ґрунтах природної вологості
Ґрунт | При глибині виїмок, м | |||||
до 1,5 | від 1,5 до 3 | від 3 до 5 | ||||
кут між напрямком схилу і горизонталлю, ° | відношення висоти схилу до його закладання | кут між напрямком схилу і горизонталлю, ° | відношеная висоти схилу до його закладання | кут між напрямком схилу і горизонталлю,° | відношення висоти схилу до його закладання | |
Насипний, природної вологості | 76 | 1:0,25 | 45 | 1:1,00 | 38 | 01:01,3 |
Піщаний і гравійний, вологий, але ненасичений | 68 | 1.0,5 | 45 | 1:1,00 | 45 | 1:1,00 |
Глинистий, природної вологості; |
|
|
|
|
| |
супісок | 76 | 1:0,25 | 56 | 1:0,67 | 50 | 1:0,85 |
суглинок | 90 | 1:0,00 | 63 | 1:0,50 | 53 | 1:0,75 |
глина | 90 | 1:0,00 | 76 | 1:0,25 | 63 | 1:0,50 |
Лесоподібний сухий | 90 | 1:0,00 | 63 | 1:0,50 | 63 | 1:0,50 |
3.2.30. При одночасній роботі екскаватора і бульдозера необхідно організувати роботу так, щоб бульдозер не перебував у зоні дії стріли екскаватора.
3.2.31. При розпушуванні мерзлого грунту ударними пристроями люди повинні знаходитися від місця роботи на відстані не менше 30 м.
3.2.32. Під час розпушування мерзлого ґрунту клином чи шар-бабами (кулями) в радіусі 50 м від екскаватора повинні бути встановлені заборонні знаки з пояснювальним надписом "Забороняється заходити в зону роботи екскаватора" відповідно до ГОСТ 12.4.026.
3.2.33. На ділянці радіусом 50 м не допускається одночасна робота двох екскаваторів, один з яких руйнує мерзлий ґрунт.
3.2.34. Екскаватор повинен бути забезпечений звуковим сигналом. Сигнали подають за встановленою системою, яку повинен знати персонал, що обслуговує екскаватор і транспортні засоби.
3.2.35. Роботи із застосуванням екскаватора, якщо будь-яка його частина може потрапити в межі охоронної зони діючої лінії електропередачі, повинні виконуватися згідно з вимогами Правил охорони електричних мереж з оформленням наряду-допуску,
3.2.36. Відстань по повітрю від підйомної або висувної частини екскаватора в будь-якому її положенні, зокрема при найбільш допустимому за конструкцією підйомі або боковому вильоті, до найближчого проводу, який перебуває під напругою, має бути не менше ніж у пункті 3.2.8.
3.2.37. При роботі в межах охоронної зони лінії, що перебу-ває під напругою; екскаватор повинен бути заземлений за допомогою переносного заземлення. Заземлення не потрібне, якщо використовується екскаватор на гусеничному ходу та роботи проводяться під відключеною лінією електропередачі.
3.2.38. Під час проїзду під лінією електропередачі, яка перебуває під напругою, стріла екскаватора має бути у транспортному положенні. Проїзд екскаватора поза дорогами під проводами лінії, яка знаходиться під напругою, необхідно виконувати ближче до опори. Переїзд екскаватора під проводами ЛЕП потрібно виконувати під безпосереднім керівництвом відповідального працівника.
3.2.39. На крутих спусках і підйомах з поздовжнім ухилом, який перевищує встановлені паспортні дані екскаватора, переміщення його дозволяється тільки на буксирі трактором або лебідкою за допомогою сталевого троса і в присутності особи, відповідальної за проведення роботи.
3.2.40. Проїзд великогабаритних екскаваторів та інших важких землерийних машин самоходом по дорогах, містках, через трубопроводи, греблі, дамби та інші штучні споруди, а також по залізничних переїздах проводиться під керівництвом відповідальної особи, призначеної власником із дозволу організації, у віданні якої знаходяться споруди.
3.2.41. При механізованому розчищенні водойм та річищ глибина води в місцях роботи екскаватора не повинна перевищувати нормативів, передбачених експлуатаційною документацією.
3.2.42. Ручний інструмент, що застосовується на землерийних роботах, має бути справним.
4. ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ
4.1. Вимоги до розміщення і режимів руху машин та агрегатів
4.1.1. Розміщення машин, машинно-тракторних агрегатів, збиральних і транспортних засобів на полях, де проводяться сільськогосподарські роботи, повинно здійснюватися відповідно до технологічних карт і цих Правил.
4.1.2. Заправка сільськогосподарських машин і агрегатів технологічними матеріалами (насінням, розсадою, рідкими та твердими агрохімікатами і пестицидами) повинна здійснюватися на технологічних дорогах поля із застосуванням засобів механізації.
Заправка автомобілів і тракторів пально-мастильними матеріалами повинна проводитись із врахуванням вимог Правил пожежної безпеки в Україні.
4.1.3. Режими руху сільськогосподарських машин і машинно-тракторних агрегатів під час виконання технологічних операцій повинні відповідати технологічним картам та експлуатаційній документації і не допускати їх зіткнення та наїздів на працівників і відпочиваючих.
У темну пору доби машини повинні працювати із включеними джерелами світла, які передбачені конструкцією машини, або зі штучним освітленням території.
4.1.4. Не допускається двосторонній рух під час переїзду машин до рисових чеків та при відвезенні врожаю по внутрішньогосподарських дорогах, прокладених по валах іригаційних систем.
4.1.5. При груповому методі роботи дистанція повинна бути між:
— орними, посівними, садильними і збиральними — не менше 30 м;
— агрегатами з роторними (крім контурного обрізування гілок) робочими органами — не менше 50 м;
— машинами для контурного обрізування гілок плодових дерев — не менше 75 м.
При зустрічному вітрі дистанція має бути збільшена до значень, за яких був би відсутній взаємний вплив шкідливих і небезпечних виробничих факторів.
4.1.6. Під час вивантаження технологічного продукту на ходу інтервал між збиральним агрегатом і транспортним засобом повинен бути не менше 1,5 м.
4.1.7. Відстань по фронту між копицями соломи повинна бути на 1,5 м більше від ширини транспортних засобів, які використовуються для відвезення зерна.
4.1.8. Відкриті майданчики для стоянки машин під час проведення масових польових робіт повинні бути віддалені не менше, ніж на:
30 м — від місць тимчасового зберігання пально-мастильних матеріалів;
100 м — від хлібних масивів, скирт соломи, сіна, токів;
50 м — від будівель.
4.1.9. Майданчик повинен бути очищений від стерні та сухої трави й обораний смугою завширшки не менше ніж 4 м. При цьому машини повинні стояти на майданчику в один ряд на відстані, яка б забезпечувала вільний проїзд із боків засобів технічного обслуговування і безпечну евакуацію машин на випадок виникнення пожежі.
4.1.10. Машини загального призначення використовуються при проведенні робіт на полях із нахилом до 9° (16 %).
4.1.11. Причіпні сільськогосподарські машини, які обладнані постійними робочими місцями, повинні мати справну двосторонню сигналізацію.
4.1.12. Пересування машин і агрегатів до місця роботи і під час виконання робіт повинно здійснюватися відповідно до розроблених маршрутів і технологій.
4.2. Вимоги до виконання робіт з обробітку ґрунту, посіву, садіння і догляду за посівами
4.2.1. Механізовані роботи з обробітку ґрунту, посіву, садіння та догляду за посівами необхідно проводити відповідно до вимог технологічних (операційних) карт, експлуатаційної документації і цих Правил.
4.2.2. В зоні можливого руху маркерів або навісних машин при розвороті машинно-тракторних агрегатів не повинні знаходитися люди.
4.2.3. Не допускається одночасне обслуговування одним працівником двох або більше сівалок під час руху агрегату.
4.2.4. Завантаження сівалок і садильних машин насінням, посадковим матеріалом та добривами повинно проводитися за допомогою засобів механізації. Ручне завантаження дозволяється тільки при зупиненому посівному або садильному агрегаті, заглушеному двигуні трактора, Із застосуванням засобів індивідуального захисту і дотриманням гранично допустимих навантажень при переміщенні вантажів вручну.
4.2.5. Заміну, очищення і регулювання робочих органів навісних машин і знарядь, які знаходяться в піднятому стані, слід проводити після вжиття заходів, що запобігають їх самовільному опусканню.
4.2.6. Не допускається піднімання працівників на машини під час їх руху, а також спускання з них.
4.2.7. Не допускається робота сівачів на навісних сівалках.
4.3. Вимоги до збирання зернових, зернобобових та круп'яних культур
4.3.1. Перед початком збиральних робіт власниками (керівниками підприємств) повинні бути проведені такі організаційні заходи:
— закінчена підготовка збирально-транспортних агрегатів;
— закріплена техніка за працівниками;
— організовані ланки технічного обслуговування машин;
— на відведених ділянках обладнані польові стани й місця для відпочинку працівників, майданчики для зберігання техніки і пально-мастильних матеріалів;
— підготовлені поля і перевірено провисання проводів ліній електропередач;
— проведений інструктаж з питань охорони праці та пожежної безпеки.
4.3.2. Під час збирання зернових, зернобобових та круп'яних культур необхідно дотримуватися правил пожежної безпеки, які викладені в розділі 7.9.1 ДНАОП 0.01-1.01-95.
4.3.3. При організації інструктажу з охорони праці на робочому місці повинні враховуватися стан культури, що збирається, погодні умови, стан збиральної техніки і транспортних засобів, кількість і кваліфікація працівників, а також інформація про виробничі небезпеки та випадки травмування під час збирання врожаю.
4.3.4. Персонал, який обслуговує збиральні агрегати, потрібно комплектувати працівниками з врахуванням їхньої кваліфікації.
4.3.5. Під час проведення технічного обслуговування збиральних машин і транспортних агрегатів у темний час доби повинно бути забезпечено штучне освітлення майданчиків. Освітленість поверхні в будь-якому місці робочої зони має бути не менше 50 люкс.
4.3.6. При виборі способу збирання зернових, зернобобових та круп'яних культур перевагу слід надавати технологіям, які мають вищу надійність і безпеку технологічного процесу.
4.3.7. Запасні ножі збиральних машин необхідно зберігати в дерев'яних чохлах на польовому стані. Як виняток, допускається зберігання запасного ножа на жатці в безпечному місці.
4.3.8. Під час роботи в полі і руху по дорогах нікому, крім комбайнера, не дозволяється знаходитися на зернозбиральному комбайні.
4.3.9. Не дозволяється перебування людей у кузові автомашини або тракторного причепа при заповненні їх технологічним продуктом, а також при транспортуванні продукту до місця складування.
4.3.10. Для зниження негативної дії низькочастотних коливань (вібрації) машини на організм комбайнера й поліпшення технологічних показників напрям косовиці повинен збігатися з напрямом оранки і бути впоперек або під кутом до напряму посіву.
4.3.11. Комбайни слід забезпечити дерев'яними лопатами для проштовхування злежаного зерна в бункерах до вивантажувального шнека.
4.3.12. Збиральні машини повинні бути забезпечені міцними дерев'яними підкладками для встановлення домкрата. Перед підніманням машину необхідно загальмувати, а під колеса встановити противідкатні башмаки. Домкрат потрібно установлювати тільки у спеціально позначених місцях.
4.3.13. Під час переїздів вивантажувальні шнеки та інші робочі органи збиральних машин повинні бути переведені у транспортне положення. Дистанція між машинами має бути не менше 50 м.
4.4. Вимоги до післязбиральної доробки та зберігання зернових, зернобобових та круп'яних культур
Загальні вимоги
4.4.1. Післязбиральна доробка зерна повинна проводитися у виробничих приміщеннях і на виробничих майданчиках, які відповідають нормам технологічного проектування підприємств сільського господарства, вимогам санітарних та будівельних норм і правил.
4.4.2. Дозволяється проводити післязбиральну обробку зерна у приміщеннях зерносховищ, які мають окремі спеціальні відділення для протруєння, очищення, сушіння й зберігання зерна, оснащені системою аспірації і протипожежним інвентарем.
4.4.3. Безпека виробничих процесів післязбиральної доробки зерна повинна бути забезпечена:
— вибором технологічних процесів, прийомів, режимів роботи й порядку обслуговування виробничого устаткування;
— вибором виробничих приміщень та майданчиків;
— вибором виробничого обладнання;
— розміщенням виробничого обладнання й організацією робочих місць;
— застосуванням колективних та індивідуальних засобів захисту працюючих;
— виконанням діючих норм і правил, визначених вимогами до конструкції будівель, споруд, машин;
— виконанням вимог цих Правил.
4.4.4. Технічний стан обладнання зернових токів, зерноочисних агрегатів, зерноочисно-сушильних комплексів спеціалізова-них насіннєочисних підприємств, цехів і дільниць повинен відповідати вимогам експлуатаційної документації.
4.4.5. Організація технологічних процесів і застосовувані в них машини й обладнання повинні виключати прямий контакт обслуговуючого персоналу з оброблюваним продуктом, особливо у завальних ямах і бункерах.
4.4.6. При розміщенні обладнання на виробничому майданчику (у зерносховищі) потрібно забезпечити зручність та безпеку обслуговування і можливість евакуації працівників в аварійних ситуаціях. Інтервал між обладнанням у зоні обслуговування повинен бути 0,8-1,0 м.
4.4.7. Ширина проїзду в зерносховищах повинна бути на 1,4 м більше від ширини навантажувальних засобів (прохід для людей — 0,7 м з кожного боку).
4.4.8. Не дозволяється використовувати для протруювання насіння обладнання агрегатів, комплексів і токів, що призначене для післязбиральної доробки й зберігання продовольчого й фуражного зерна.
Протруювання насіння необхідно проводити згідно з ДНАОП 0.03-1.12-98.
4.4.9. Візуальна й звукова сигналізації повинні забезпечувати надійний і зрозумілий зв'язок для безпечних сумісних дій обслуговуючого персоналу, в тому числі в темний час доби.
4.4.10. Під час проведення технічного обслуговування зерноочисних машин й обладнання необхідно зупинити їх і відключити напругу. На рубильниках і пускачах вивісити плакат "Не вмикати! Працюють люди".
4.4.11. Захисні огородження після закінчення технологічних регулювань і технічного обслуговування машин і обладнання повинні бути встановлені на свої місця. Експлуатувати машини й обладнання без захисних огороджень не дозволяється.
4.4.12. При монтажі зернового навантажувача, щоб уникнути поздовжнього перекидання, спочатку необхідно установити живильники, а потім завантажувальний транспортер. Демонтаж проводять у зворотному порядку.
4.4.13. Технічне обслуговування сушарок проводять після зупинки іх роботи й охолодження до 45 С.
4.4.14. При технічному обслуговуванні сушарок потрібно прибрати пил і бруд з повітропроводів і шахт, перевірити стан топки. Виявлені тріщини і нещільності необхідно усунути.
4.4.15. Під час проведення технічного обслуговування внутрішньої поверхні сушильного агрегату або бункерів засувки для впускання і випускання зерна повинні бути щільно зачинені. З пускових пристроїв електродвигунів необхідно зняти напругу і вивісити на них і засувках бункерів плакати "Не вмикати! Працюють люди", "Не відкривати! Працюють люди". Знімати плакат допускається лише з дозволу особи, яка проводила обслуговування.
4.4.16. Вимоги безпеки праці, що ставлять до електроустановок, регламентуються чинними ПУЕ і ДНАОП 0.00-1.21-98, документами з експлуатації.
4.4.17. Світильники повинні бути в герметичному виконанні, а електродвигуни — у вибухобезпечному, з відповідним захистом.
4.4.18. На розподільному щиті зернотоку, агрегату, комплексу необхідно встановлювати загальні апарати, які відключають живлення усіх електроустановок.
4.4.19. Переміщення електрифікованих машин на інше робоче місце потрібно проводити при вимкненому рубильнику або автоматі і від'єднаному живильному проводі.
Живильний кабель самохідних машин по довжині повинен перевищувати максимально можливий шлях переміщення машини. Не можна допускати, щоб він був на шляху руху машин.
Працівники не повинні знаходитися в зоні переміщення машин.
4.4.20. Не дозволяється підключення двох і більше машин до одного рубильника.
4.4.21. При експлуатації повітряних ліній електропередач напругою до 1000 В на зернотоках необхідно, щоб відстань від нижнього проводу до поверхні землі при найбільшій стрілі провисання (найвища температура повітря, ожеледь) була не менше 6 м для будь-якої місцевості.
Вимоги до хімічного консервування вологого фуражного зерна
4.4.22. Кожна партія хімічних консервантів при надходженні на підприємство і під час транспортування повинна супроводжуватися документами, в яких вказана назва, якість і маса продукції,
4.4.23. Місця розміщення складу консервантів, а також окремі цистерни з рідкими органічними кислотами для тимчасового зберігання повинні бути віддалені не менше як на 300 м від водойм, житлових приміщень і тваринницьких ферм, огороджені і укомплектовані первинними засобами пожежогасіння.
4.4.24. Консервування зерна слід проводити на бетонованому (асфальтованому) майданчику згідно з Інструкцією по хімічному консервуванню зелених кормів і вологого фуражного зерна. Обробку зерна необхідно проводити механізованим способом.
4.4.25. Працівники, що безпосередньо беруть участь в роботі з консервантами, повинні мати спецодяг, призначений для роботи з пестицидами при обпилюванні і обприскуванні, гумові чоботи, рукавички, захисні окуляри, респіратори або фільтруючі протигази з коробками марки В.
4.4.26. В місцях роботи з хімічними консервантами повинні бути аптечки першої допомоги з антидотами, бачки з чистою водою, мило і рушник.
4.4.27. На території зберігання хімічних консервантів і в місцях проведення робіт по консервуванню зерна не дозволяється вживати їжу, курити і користуватися відкритим вогнем.
4.4.28. У разі попадання на шкіру хімічного консерванту це місце слід терміново промити водою з милом, при попаданні в очі — промивають водою і потерпілого терміново відправляють до лікаря.
4.4.29. Знешкодження обладнання, апаратури, тари, приміщень і спецодягу від консервантів необхідно проводити згідно з ДНАОП 0.03-1.12-98.
4.4.30. Тривалість роботи з консервантами І та II класів небезпеки не повинна перевищувати 4 години, з іншими — 6 годин на добу (решту часу робочого дня слід доробити на операціях, не пов'язаних із застосуванням пестицидів).
4.5. Вимоги до збирання та заготівлі соломи, сіна, сінажу і силосу.
Загальні вимоги
4.5.1. Технологія збирання содоми і сіна повинна бути узгоджена з вибраною технологією збирання зернових і трав'яних культур.
4.5.2. При збиранні та заготівлі соломи, сіна, сінажу і силосу необхідно дотримуватися правил пожежної безпеки, які викладено у ДНАОП 0.01-1.01-95.
4.5.3. При збиранні зернових з одночасним подрібненням і збиранням полови та соломи в причіпні транспортні засоби безпеку працівників потрібно забезпечити:
— обладнанням зернозбиральних комбайнів і транспортних засобів автоматичною зчіпкою, яка дозволяє здійснювати від'єднання наповненого причепа і приєднання порожнього під час руху агрегату без участі допоміжного працівника;
— погодженням траєкторії та швидкостей руху трактора й комбайна під час заміни причепа на ходу.
4.5.4. Безпека працівників при збиранні сіна і соломи, яке передбачає стягування або зіштовхування копиць та укладання їх у скирту або стіг, повинна забезпечуватися через:
— комплектування машинно-тракторних агрегатів для стягування копиць тросовими волокушами двома тракторами однакового типу і класу тяги (колісними або гусеничними);
— використання справних тросових волокуш із сталевими тросами діаметром не менше 18 мм. У разі потреби подовження тросів волокуші необхідно застосовувати сталеві троси такого ж діаметра, як і троси волокуші; зрощування тросів зв'язуванням вузлами не дозволяється. Кінці тягових тросів волокуш, а також місця зрощування повинні бути ретельно з'єднані на довжину не менше 0,5 м та обшиті брезентом або іншим цупким матеріалом жовтого кольору;
— проведення щозмінних оглядів і вибракування тягових тросів у випадках виявлення обірваних дротів: більше 12 шт. при хрестоподібному і 6 шт. — при односторонньому сплетенні;
— виставлення тракторів на максимальну ширину колії й обладнання їх зрівноважуючими вантажами на передній частині рами або на навісній системі (залежно від розміщення навісного обладнання). Не дозволяється використання вузькогабаритних гусеничних та колісних тракторів на вузькій колії;
— призначення допоміжного працівника для погодження дій трактористів при розчепленні волокуші з трактором і початку руху машин після розчеплення. Працівник має бути попереду агрегату в зоні видимості обох трактористів. Трактористи повинні починати рух тільки після сигналу допоміжного працівника (свистком, прапорцем тощо);
— регламентацію швидкісних режимів руху тракторів під час транспортування волока, від'їзду машин від волока і під час транспортування порожньої волокуші.