НПАОП 2.0.00-1.01-00Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві

10.8.27. Вказані в таблиці величини визначені для прозорого шаруватого льоду, який не замерзає в нижніх шарах. Для визначення потрібної товщини льоду іншої структури слід товщину льоду помножити на коефіцієнт врахування структури льоду К, наведений в табл. 2.
Таблиця 2
Значення коефіцієнта врахування
структури льоду К

10.8.28. На переправах по льоду допускається одночасний рух тільки в один бік. Інтервал між машинами, які ідуть одна за одною, наведений у табл.1.

При рухові по льоду не дозволяється різко гальмувати і обганяти.

Швидкість руху автомобілів і тракторів не повинна перевищувати 10 км/год.

10.8.29. При переправах по льоду люди, що супроводжують машини, повинні йти пішки на відстані не менше 25 м від них. Водій автомобіля або тракторист-машиніст повинен їхати з відкритими дверима.

Таблиця 2

 Значення коефіцієнта врахування структури льоду К

Примітки:

1. Визначаючи товщину льодового покриву, шари снігового і пористого, просоченого водою льоду, до розрахунку не беруть.

2. У разі появи на льоду води навантаження на льодову дорогу повинно бути зменшене на 50-60 %.

3. Під час розрахунку навантаження на лід слід враховувати, що міцність льоду навесні зменшується вдвічі.

4. У разі наявності сухих і не наскрізних тріщин шириною менше Зсм і глибиною не більше половини товщини льоду навантаження на льодову дорогу повинно бути знижене на 30 %.

Рух на крутих спусках

10.8.30. Рух на гірських дорогах і крутих спусках повинен здійснюватися згідно з вимогами розділу 28 Правил дорожнього руху України.

10.8.31. Під час руху на крутих спусках не дозволяється переключати передачі.

10.8.32. Під час руху гусеничних машин на дільницях доріг, позначених дорожнім знаком "Крутий спуск", необхідно користуватися правилом зворотного керування (при повороті вправо від'єднують ліву гусеницю, вліво — праву гусеницю).

10.9. Вимоги при буксируванні

10.9.1. Буксирування транспортних засобів здійснюється відповідно до вимог розділу 23 Правил дорожнього руху України.

10.10. Вимоги під час виконання механізованих робіт у зимових умовах

10.10.1. Трактори, самохідні шасі та інші самохідні машини, призначені для використання в зимових умовах, повинні мати утеплену кабіну, справні системи обігріву й запуску двигуна з кабіни.

10.10.2. Трактори повинні бути обладнані додатковими засобами утеплення двигуна (шторкою радіатора й чохлом).

10.10.3. До настання заморозків на території підприємства повинні бути приведені в порядок штучні споруди, круті спуски, повороти та інші небезпечні дільниці доріг.

10.10.4. На підприємствах повинні бути пристрої для підігріву води, мастил, полегшення запуску двигуна. Підігрів двигуна та інших частин трактора відкритим вогнем не допускається.

10.10.5. Охолоджуючі рідини з низькою температурою замерзання (далі — антифризи) потрібно перевозити у справних герметичних металевих бідонах або в бочках із пробками, які закручуються.

10.10.6. Антифризи слід зберігати в закритому сухому неопалюваному приміщенні. Порядок зберігання, перевезення й використання антифризів повинен виключати можливість використання їх не за призначенням.

10.10.7. На тарі, в якій зберігають і перевозять антифризи, та на порожній тарі з-під них повинен бути напис, що не змивається, великими літерами: "ОТРУТА", а також знак, яким позначаються отруйні речовини.

10.10.8. Забороняється допускати до обслуговування машин трактористів-машиністів та інших осіб, які не пройшли інструктаж із правил застосування антифризів та їх суміші.

10.10.9. Запускати двигун у закритому приміщенні дозволяється тільки при наявності справної витяжної вентиляції. Тривала робота двигуна в закритому приміщенні допускається тільки за умови виводу вихлопних газів за межі приміщення.

10.10.10. Для виконання робіт далеко від населених пунктів і проїжджих доріг при температурі повітря нижче -20 °С, а також під час хуртовини і снігопаду необхідно одночасно направляти не менше двох тракторів. Перед виїздом вони повинні бути повністю заправлені пальним. За поверненням тракторів на місце стоянки наприкінці дня повинні слідкувати відповідальні особи. У разі затримки з поверненням тракторів вони зобов'язані з'ясувати причину і вжити заходів до надання допомоги.

10.10.11. При направленні одного трактора на роботи на відстань понад 100 км виділяється трактор із двома посадочними місцями і два трактористи-машиністи. У ряді випадків, з урахуванням конкретних умов (малонаселена місцевість, погані погодні та дорожні умови), на зазначені роботи слід призначати не менше двох тракторів.

10.10.12. При експлуатації машин в ожеледицю потрібно забезпечувати їх ланцюгами проти ковзання, швидкознімними льодовими шпорами та іншими подібними пристроями.

10.10.13. Трактористи-машиністи повинні бути навчені прийомам подання першої долікарської допомоги при обмороженні.

10.11. Колодязі, закриті ємкості, камери

10.11.1. Обладнання та експлуатація водопровідних і каналізаційних споруд і мереж повинні відповідати вимогам ВНТП-СГіП-46-1.94.

10.11.2. Гноєсховища, гноївкозбірники, котловани, ями, траншеї, які розташовані на території ферм, повинні мати огородження заввишки не менше 1 м.

10.11.3. Насосні станції для перекачування гноївки необхідно забезпечити припливно-витяжною вентиляцією з розміщенням пускового пристрою вентилятора зовні станції.

На двері насосної для перекачування гноївки встановлюється знак "Обережно. Отруйні речовини" згідно з ГОСТ 12.4.026.

10.11.4. Приямки, оглядові колодязі і канали, а також монтажні отвори у перекриттях слід обладнувати міцними кришками. Перед їх відкриванням потрібно встановлювати бар'єрні огородження заввишки не менше 1м або триногу з попереджувальним знаком "Обережно! Можливе падіння" згідно з ГОСТ 12.4.026.

Відкидні кришки необхідно обладнувати пристосуваннями для надійної фіксації у відкритому і закритому положенні.

10.11.5. До робіт у колодязях, гноївкозбірниках, цистернах, ємкостях, силосних (сінажних) баштах допускаються особи не молодше 18 років, що пройшли інструктаж із безпеки праці, навчені застосуванню ЗІЗ, знають правила надання першої допомоги при отруєннях, опіках та інших травмах. Для виконання робіт повинен видаватися наряд-допуск.

10.11.6. У наряді на виконання робіт з підвищеною небезпекою вказуються зміст роботи, заходи безпеки при її виконанні, час початку і закінчення, склад бригади і дані про проведення інструктажу з безпеки праці з обов'язковим підписом робітників. Право видачі і затвердження наряду на роботи з підвищеною небезпекою встановлюється наказом по підприємству. Наряд видається на строк, потрібний для виконання заданого обсягу робіт. 

10.11.7. Бригада, призначена для роботи в колодязі, має бути не менше ніж з 3 працівників: один — для роботи в колодязі, другий — для роботи на поверхні, третій — для нагляду і, у разі потреби, для надання допомоги працюючому в колодязі.

10.11.8. Бригада для роботи у колодязях (камерах) повинна бути забезпечена таким інвентарем:

— випробуваним і перевіреним рятувальним поясом із наплічними ременями і кільцями на їх пересіченні;

— мотузкою, перевіреною на розрив при навантаженні 1200 Н довжиною на 3 м більше глибини колодязя (використання поясних ременів не дозволяється);

— шланговим протигазом із шлангом на 2 м довше глибини колодязя або кисневого ізолюючого протигаза;

— акумуляторним ліхтарем напругою не вище 12В або шахтарськими лампами (використання джерел світла з відкритим вогнем не дозволяється);

— пересувним (переносним) вентилятором (компресором);

— переносними (попереджувальними і заборонними) знаками безпеки;

— сигнальними ліхтарями із червоним світлом, що прикріплюються у нічний час до триніг, на яких встановлені знаки;

— гаками і ломами для відкривання люків колодязів;

— аптечкою першої допомоги.

10.11.9. Працювати в колодязі зі шланговим протигазом можна безперервно не більше 15 хв, після цього необхідно змінити працюючого у колодязі для відпочинку на поверхні не менше ніж на 20 хв.

10.11.10. Для видалення накопичених токсичних газів з колодязів потрібно застосовувати:

— природне провітрювання у разі відсутності вентиляції (не менше 20 хв.) при відкритих кришках сусідніх оглядових колодязів, що розташовані як вище, так і нижче на самопливній каналізаційній лінії. При цьому кришка робочого колодязя залишається закритою (під час провітрювання колодязя на водопровідній мережі кришку робочого колодязя відкривають);

— примусове нагнітання повітря за допомогою ручного вентилятора або компресорної установки протягом 10 хв.;

— наповнення колодязя водою з подальшим її відкачуванням.

10.11.11. Не дозволяється застосовувати випалювання газу з метою його вилучення.

10.11.12. Для запобігання вибуху в колодязі не дозволяється виконувати роботи, які можуть викликати іскроутворення. Акумуляторні ліхтарі повинні бути опломбовані.

10.12. Охоронні роботи

10.12.1. До охорони об'єктів колективної і приватної власності допускаються особи не молодше 18 років, які мають відповідну підготовку (навчання в профтехучилищах, на курсових комбінатах тощо), попереднє спеціальне навчання і перевірку знань з охорони праці, пройшли медичний огляд та інструктаж на робочому місці.

10.12.2. Охоронника необхідно забезпечувати сезонним спецодягом, ліхтарем, свистком.

10.12.3. Приміщення охоронного пункту повинно бути достатньо освітлене, забезпечене зв'язком, сигналізацією (на випадок виникнення екстремальних і аварійних ситуацій), у холодну пору опалюватися.

10.13. Вимоги пожежної безпеки

10.13.1. Пожежна безпека на підприємствах сільського господарства повинна відповідати вимогам Закону України "Про пожежну безпеку", ДНАОП 0.01-1.01-95, ГОСТ 12.1.004, НАПБ Б.07.005-94, протипожежним вимогам діючих будівельних норм та іншим нормативним документам.

10.13.2. Відповідно до Закону України "Про пожежну безпеку" забезпечення пожежної безпеки підприємств покладається на їхніх керівників та уповноважених керівниками осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

Частина 2

ВИМОГИ ОХОРОНИ ПРАЦІ У РОСЛИННИЦТВІ

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

1.1. Ця частина Правил установлює вимоги безпеки до організації й виконання технологічних процесів по вирощуванню, збиранню і первинній обробці сільськогосподарських культур. При цьому необхідно виконувати вимоги, встановлені частиною 1 цих Правил.

1.2. Під час виробництва на працівників діють небезпечні й шкідливі виробничі фактори, властиві усім видам виробництва, зокрема і процесам виробництва продукції рослинництва.

1.3. Агрегатування машин і устаткування з тракторами, самохідними шасі, а також переведення їх у транспортне положення необхідно проводити відповідно до вимог, передбачених експлуатаційною документацією.

1.4. Роботу агрегату, який обслуговують кілька працівників, необхідно починати тільки за встановленим сигналом, переконавшись у тому, що всі працівники його зрозуміли.

1.5. Розвороти машин потрібно проводити лише при виглиблених із ґрунту робочих органах. При цьому швидкість повинна бути не більше 4 км/год.

1.6. Переїзд сільськогосподарської техніки слід проводити відповідно до маршрутів, затверджених власником.

2. ВИМОГИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ

2.1. Технологічні процеси вирощування, збирання та первинної обробки продукції рослинництва повинні відповідати типовим технологіям, затвердженим власником.

2.2. При розробці нових технологій вирощування, збирання та первинної обробки продукції рослинництва безпека працівників повинна забезпечуватися вимогами, викладеними в частині 1 цих Правил, а також через:

— усунення прямого контакту працівників із протруєним насінням під час завантаження у транспортні засоби, доставки на поле, завантаження сівалок і саджалок;

— забезпечення трактористу-машиністу з кабіни оглядовості робочих органів начіпних сільськогосподарських машин;

— застосування сільськогосподарських машин з автоматичним приєднанням до енергетичних засобів;

— передбачення візуальної та звукової сигналізацій, які б забезпечували узгоджені та безпечні дії спільно працюючих агрегатів та машин;

— погодженість роботи агрегатів, яка унеможливлює виникнення небезпек.

3. ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ

3.1. Вимоги до технічного етану засобів механізації

Посівні та садильні машини

3.1.1. Посівні та садильні машини, які допускаються до експлуатації, повинні мати:

— справне сидіння сівача, площадку або підніжну дошку і поручні; ширина підніжної дошки повинна бути не менше 350 мм, обладнана запобіжним бортиком заввишки 100 мм; поручні мають бути гладкими і надійно закріпленими на висоті 1 м (якщо конструкцією передбачено робоче місце);

— захисні огородження рухомих деталей приводних передач;

— підключені пристрої двосторонньої сигналізації;

— надійне кріплення маркерів у транспортному положенні;

— надійне з'єднання насіннєпроводів з коробками висівних апаратів.

Машини для хімічного захисту рослин

3.1.2. В машинах, що застосовуються для роботи з пестицидами, всі з'єднання магістралі переміщення пестицидів (фланці, пробки, штуцери, ніпелі, люки тощо) повинні мати ущільнюючі прокладки. Машини з недостатнім ущільненням з'єднань до роботи не допускаються.

3.1.3. Манометри на обприскувачах, які працюють під тиском, попередньо мають бути перевірені на,точність показань. 

3.2. Вимоги до підготовки полів і проведення меліоративних та земляних робіт

Підготовка поля

3.2.1. У кожному підприємстві повинна бути проведена паспортизація земельних угідь із зазначенням крутості поздовжніх і поперечних схилів, земельних ділянок, перешкод, небезпечних місць та ін.

3.2.2. Вивідні й глибокі поливні борозни, перемички та інші нерівності поля перед збиральними роботами повинні бути засипані й вирівняні.

3.2.3. Земельні ділянки для роботи машинно-тракторних агрегатів повинні бути завчасно підготовлені:

— прибране каміння, солома, засипані ями та ліквідовані інші перешкоди;

— виставлені віхи біля великих каменів, розмитих ділянок та інших перешкод;

— поля розбиті на загінки, обкошені й підготовлені прокоси;

— проведені контрольні розори;

— відбиті поворотні смуги; під час роботи на схилах і поблизу ярів ширина поворотної смуги має бути не менше величини, що дорівнює подвійному мінімальному радіусу розвороту комбайна чи машинно-тракторного агрегату;

— позначені місця для відпочинку.

3.2.4. Робота машин на непідготовлених полях не дозволяється.

3.2.5. Місця, призначені для короткочасного відпочинку і вживання їжі, повинні позначатися добре видимими віхами заввишки 2,5-3,0 м і включеними в нічний час ліхтарями, а також обладнуватися вагончиками, наметами чи навісом і блискавко-захистом. Не допускається обладнувати місця відпочинку працівників в охоронній зоні ЛЕП.

3.2.6. Ділянка, що підлягає поливанню, повинна бути ретельно оглянута, спланована, в особливо небезпечних місцях слід установити віхи висотою 2,5-3,0 м.

3.2.7. Підготовка полів до роботи на них сільськогосподарської техніки має проводитися тільки у світлу пору доби.

3.2.8. Перед початком польових робіт на полях, над якими проходять повітряні ЛЕП, власник організовує перевірку спе-ціалізованими організаціями величини провисання проводів із тим, щоб відстань по вертикалі від найвищої точки машини (вантажу) до електричних проводів була не менше значень, вказаних у п.21 Правил охорони електричних мереж: 

3.2.9. Схили для улаштування терас повинні бути попередньо обстежені спеціалізованою проектною організацією на придатність їх для посадки відповідних сільськогосподарських культур та має бути складений проект улаштування терас.

3.2.10. Терасування схилів необхідно проводити, починаючи зверху вниз по схилу. Нарізка терас знизу уверх не допускається.

3.2.11. Забороняється виконання роботи по улаштуванню терас у нічний час, в туман, дощову погоду, під час ожеледиці, при наявності сніжного покриву, при сильному вітрі.

3.2.12. Під час робіт на скреперах забороняється переміщати ґрунт на схилах більше 35°, а також розвантажувати його під час руху заднім ходом.

3.2.13. При улаштуванні високих насипів і розробці глибоких виїмок для руху завантаженого скрепера повинні бути підготовлені в'їзди і з'їзди з ухилами, відповідними до вимог експлуатаційної документації.

3.2.14. Не дозволяється робота скреперів на мокрих глинистих ґрунтах і в дощову погоду.

3.2.15. Під час виконання робіт бульдозером не дозволяється:

— переміщати ґрунт на підйом, під схил і на поперечному схилі крутістю більшою, ніж передбачено в експлуатаційній документації машини;

— повертати бульдозер із завантаженим або заглибленим відвалом;

— робота бульдозера в межах призми завалювання ґрунту;

— висувати відвал за брівку схилу виїмки при скиданні ґрунту;

— робота у воді при глибині понад 0,6 м на будь-якому ґрунті, а також на глинистому ґрунті у дощову погоду;

— перебування людей між трактором і рамою бульдозера або трактором і відвалом до повної зупинки двигуна.

3.2.16. Під час виконання планувальних робіт інтервал між бульдозерами повинен бути не менше 2 м, а дистанція — 20 м.

3.2.17. До початку роботи екскаватора керівник землерийних робіт повинен ознайомитися з технічною документацією. При її відсутності необхідно довідатись про наявність на ділянці підземних комунікацій і споруд.

3.2.18. Розробка ґрунту при наявності в ньому діючих підземних комунікацій проводиться з дозволу і в присутності представника організації, яка відповідає за їх експлуатацію, та керівника робіт.

3.2.19. Земляні роботи в безпосередній близькості до підземних ліній і комунікацій виконуються за нарядом-допуском вручну і тільки лопатою. Не дозволяється застосовувати ломи та пневматичний інструмент.

3.2.20. При виникненні небезпечних умов (зсув ґрунту, обрив проводів тощо) роботи слід припинити, людей вивести з небезпечної зони, а саму зону огородити.

3.2.21. Виконання землерийних робіт в темний час доби дозволяється тільки на щільних ґрунтах при освітленні фронту робіт і прилеглої до нього ділянки відповідно до СНиП II-4-79.

3.2.22. У ґрунтах природної вологості з непорушеною структурою при відсутності ґрунтових вод і розташованих поблизу підземних споруд копати котловани і траншеї з вертикальними стінками без кріплення дозволяється на глибину не більше:

— у піщаних (гравійних ґрунтах) —1м;

— у супісках — 1,25 м;

— у суглинках, глині і сухих лесоподібних ґрунтах — 1,5 м;

— в особливо щільних ґрунтах — 2м.

3.2.23. Кріплення вертикальних стінок котлованів і траншей завглибшки до 3 м потрібно проводити інвентарними щитами. При їх відсутності в ґрунтах з природною вологістю (крім піщаних) дозволяється використовувати дошки товщиною не менше 40 мм, а в ґрунтах піщаних і підвищеної вологості — не менше ніж 50 мм. Дошки закладаються за вертикальні стійки, встановлені на відстані не більше 1,5 м одна від одної. Розпірки кріплень розміщують на відстані одна від одної по вертикалі не більше 1 м, на кінцях розпірок (зверху та знизу) прибивають бобишки. Верхні дошки кріплення повинні перевищувати бровку виїмки не менше ніж на 0,15 м.

3.2.24. Розбирання дощатих кріплень виконують у міру засипання траншеї у напрямку знизу вверх у присутності керівника робіт. Кількість дощок, що одночасно знімаються по висоті, не повинна перевищувати трьох, а в сипучих ґрунтах — одної. При зніманні дощок слід відповідно переставляти розпірки. У сипучих або насичених водою ґрунтах (пливунах) кріплення потрібно частково або повністю залишати у ґрунті.

3.2.25. Розробляти траншеї і котловани в перезволожених піщаних, лесоподібних та насипних ґрунтах без кріплення вертикальних стінок не дозволяється.

3.2.26. Крутість нахилу стін котлованів і траншей у глинистих ґрунтах, перезволожених дощовими, сніговими (талими) та іншими водами, слід зменшити до 1:1 (45°) проти вказаної у табл. 3. Про зменшення крутості нахилу стін виконавець повинен скласти відповідний акт.