8.4. Для запобігання удару блискавки під час грози не допускається перебування працівників серед овець або на близькій відстані від отари, що знаходиться на відкритій місцевості чи в кошарі.
8.5. При застосуванні спеціальних установок для дезінфекційної обробки овець з метою профілактики чи лікування необхідно застосовувати механізми і отрутохімікати відповідно до експлуатаційної документації на установки і правил застосування отрутохімікатів.
8.6. Щоб не припуститися травматизму та отруєння працівників і тварин, застосовувати отрутохімікати і готувати дезінфекційні розчини, а також проводити обробку тварин необхідно тільки під керівництвом досвідченого спеціаліста.
8.7. Усіх працівників, що беруть участь у приготуванні розчинів і обробці овець пестицидами, необхідно забезпечувати відповідними ЗІЗ.
8.8. Працівників необхідно забезпечити місцями для переодягання, питною водою та водою для вмивання, аптечками першої допомоги, первинними засобами пожежогасіння.
8.9. Робочі місця операторів агрегатів для купання необхідно обладнувати сонцезахисними тентами й огородженнями і розміщувати так, щоб на оператора не потрапляли бризки робочої рідини.
8.10. Не дозволяється під час обробки овець знаходитись на краю ванни для купання.
8.11. Стриження овець необхідно проводити у спеціально обладнаному сухому, продезінфікованому приміщенні без протягів із достатнім освітленням кожного робочого місця або під навісом.
8.12. З метою запобігання травмуванню працівників під час стриження овець необхідно вжити заходів щодо попередження самовільного проникнення тварин на територію стригального пункту. Для цього огородження оцарок та загонів для овець повинні бути перевірені на справність та відремонтовані.
8.13. Перед початком стриження овець потрібно організувати навчання стригалів.
8.14. Під час стриження на стелажах або столах повинні бути пристрої для фіксації ніг овець.
8.15. Стригальний агрегат та стригальні машинки повинні бути справні й відрегульовані. Використовувати електростригальні машинки потрібно відповідно до експлуатаційної документації.
8.16. Стриження тварин за допомогою електростригальних машинок виконується на столах або сухих дерев'яних щитах.
Під ноги стригалям необхідно підкладати дерев'яні щити або діелектричні килимки. Не дозволяється стригти тварин електричними стригальними машинками на вологій підлозі (щиту, килимку тощо) або земляній, а також без взуття.
8.17. Корпуси електродвигуна, трансформатора, рубильника, стригальної машинки, точильного верстата та інші частини стригального агрегату необхідно заземляти (зануляти).
8.18. Не дозволяється включати стригальну машинку без заземлення. Приєднувати відгалуження до заземлювального проводу потрібно за допомогою зварювання або болтового з'єднання. Кінці заземлювального проводу приєднують до заземлюваль-них електродів завдовжки не менше 2 м і діаметром не менше 6 мм.
8.19. Стригальний пункт необхідно забезпечити шафами для спеціального одягу працівників, бачками з перевареною питною водою та кухлями, умивальниками, милом, рушниками, аптечками першої допомоги, а також первинними засобами пожежогасіння (бочками з водою, лопатами, сокирами, відрами та ін.).
8.20. Точильний апарат повинен бути встановлений відповідно до експлуатаційної документації.
8.21. Заточування різальної пари стригальної машинки слід проводити на точильному апараті за допомогою тримача в режимі "Заточування ножів і гребінок".
8.22. Класирувальників вовни і їх помічників необхідно забезпечувати засобами захисту органів дихання (марлевими пов'язками, респіраторами тощо).
8.23. Прес для вовни належить встановити так, щоб був вільний доступ до пульта керування і забезпечувалась зручність завантаження камери вовною, обв'язування й виштовхування готової паки.
8.24. Процес пакування вовни і виштовхування готових пак повинен здійснюватися під керівництвом досвідченого працівника, за сигналом якого відбувається заповнення камери вовною і вмикання преса в роботу.
9. УТРИМАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ КОНЕЙ
9.1. Робочі коні закріплюються за конюхами або їздовими.
9.2. Обслуговуючий персонал повинен бути попереджений про кожного норовистого коня.
9.3. Жеребців, молодняк, який тренують, та норовистих коней необхідно виводити у вуздечках із міцними поводами, завдовжки не менше ніж 2,5 м. Жеребців на парування виводять на поводах довжиною не менше ніж 5 м. Виводити коней повинні два конюхи.
9.4. Проведення ректального дослідження на жеребність допускається лише у станках.
9.5. Чищення коней необхідно проводити на прив'язі, а норовистих — обов'язково на розв'язках. При чищенні конюх повинен стояти збоку коня впівоберта до нього, слідкуючи за його поведінкою. Скребницю потрібно використовувати лише для очищення щітки.
9.6. Виводити на прогулянку одночасно кобил і жеребців забороняється.
Під час проведення коней один за одним необхідно, щоб відстань між ними була не менше 5 м (2 корпуси).
9.7. Під час виведення коня із денника або уведення в нього необхідно, щоб приміщення було освітлене, двері повністю відчинені, а двері суміжних денників зачинені. Людям стояти в цей час у дверях або біля них не дозволяється.
9.8. Не допускається зустрічне проведення коней у коридорах, дверях або біля них.
9.9. Вуздечку або недоуздок потрібно знімати з коня тільки після того, як він буде заведений у денник і повернутий головою до дверей. Денник з конем необхідно закривати.
9.10. Роздавання кормів неспокійним коням або жеребцям необхідно влаштовувати з боку проходу, не заходячи в стійло або денник.
9.11. Коваль повинен бути забезпечений справним інструментом. При розчищенні копит і підковуванні ковалю повинен допомагати конюх, який постійно обслуговує даного коня.
9.12. Розчищення копит і підковування коней потрібно проводити у станку для підковування в просторому і світлому приміщенні або на дворі. При відсутності станка копита дорослих коней розчищають на розв'язках або в руках у конюха, молодих коней — в руках, норовистих — обов'язково на розв'язках. Коня, якого обробляють без станка, загнуздують і голову тримають піднятою.
9.13. Під час таврування коней з використанням рідкого азоту (холодне таврування) обслуговуючий персонал необхідно забезпечити халатами, рукавицями і спеціальним взуттям.
9.14. Повал коней слід проводити тільки на рівному, вільному від сторонніх предметів, просторому місці і обов'язково під безпосереднім керівництвом ветлікаря або зоотехніка. У повалі повинні брати участь не менше чотирьох осіб, які проінструктовані і знають правила та прийоми повалу.
9.15. Підходити до поваленого коня для огляду, лікування та інших робіт треба з боку спини. По закінченні роботи спочатку звільняють від пут ноги і тільки після цього — голову коня.
9.16. Обробку спокійних дорослих коней необхідно проводити в недоуздках, в руках табунників або конюхів.
Дорослих, оповоджених, привчених до триніг, але не зовсім смирних коней перед обробкою необхідно триножити. Обробку неоповоджених або злобних коней, а також молодняка необхідно проводити тільки в розколі або у станку.
9.17. Не допускаються до роботи коні хворі, сліпі та ті, що спотикаються.
9.18. Купати коней у річках, ставках та інших водоймах дозволяється тільки працівникам, які вміють плавати.
9.19. Місце водопою з природних джерел повинно бути достатнім за шириною (не менше ніж 3 м). Підхід до води має бути пологий, рівний, без кущів і каміння. Підганяти коней до водопою необхідно повільно, кроком, розбиваючи при цьому табун на невеликі групи.
9.20. Перед випасанням коней потрібно проводити попереднє обстеження місць випасу. Колодязі, ями та інші небезпечні місця на території випасу необхідно огороджувати.
9.21. Табунників на віддалених від житла випасах необхідно забезпечити вагончиком для Обігріву та відпочинку.
9.22. В темну пору доби, а також у негоду біля табунів повинні чергувати не менше двох табунників. Не допускається догляд за табуном на неосідланому коні.
9.23. Сідло для табунника повинно мати дві підпруги і трок, а в умовах гірської місцевості, крім того, — нагрудник та підхвістя.
9.24. Розбивання табунів та відбивання окремих коней необхідно проводити в місцях, що не мають вибоїн та перепон, спокійно, без зайвого гоніння, рухаючись всередині табуна кроком.
9.25. Не дозволяється здійснювати розбивання табуна під час ожеледиці, дощу та грязі, коли ноги коней сковзаються.
9.26. Випасання косяків із злобними і битливими жеребцями необхідно проводити віддалік від проїжджих доріг і доручати досвідченим табунникам.
9.27. Табунник, який чергує біля косяка із злим жеребцем, що кидається на людей, повинен мати при собі батіг завдовжки не менше 5 м для заспокоювання тварини.
9.28. Робочих коней та інвентар необхідно закріплювати за конкретним працівником. Запрягати тварин можна лише у справні вози, саки, сільськогосподарські знаряддя. На кожну тварину необхідно виділити правильно підігнаний комплект збруї.
Для поїздки в місця з інтенсивним рухом автотранспорту та інших транспортних засобів необхідно виділяти лише спокійних коней.
9.29. Не дозволяється:
— використовувати вози (сани) із відсутніми на них гальмовими пристроями, без ліхтарів у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості;
— залишати на смузі відведення дороги тварин без нагляду;
— вести тварин по дорогах із поліпшеним покриттям, якщо поруч є інші дороги.
9.30. Під час навантажування і розвантажування воза або саней необхідно коней прив'язувати.
9.31. Гужовий транспорт, що використовується в гірській місцевості, забезпечується додатковим гальмовим пристроєм.
9.32. Усі транспортні засоби і кінні сільськогосподарські знаряддя повинні мати спеціально обладнані сидіння, які розміщують таким чином, щоб кінь не міг дістати їздового задньою ногою.
9.33. При спусках зі схилу не дозволяється сідати на воза чи сани, підтримувати або підпирати їх руками, намотувати віжки на руку, тулуб.
9.34. При використанні возів (саней) у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості необхідно облаштовувати їх світло-повертачами відповідно до Правил дорожнього руху України.
9.35. Не допускається їзда на полохливих і норовистих конях без наочників та на незагнузданих.
9.36. У коней, зайнятих на транспортних роботах, повинні бути підковані всі ноги.
9.37. Тварин, запряжених у сільськогосподарське знаряддя, не дозволяється залишати неприв'язаними без їздових, навіть під час коротких зупинок.
9.38. Організація та проведення випробувань коней повинні відповідати вимогам НАОП 2.1.20-1.02-51.
9.39. Перед об'їздкою ненавчені коні повинні бути добре оповоджені і заздалегідь привчені до сідла. Об'їздку необхідно проводити на місцевості, яка не має поблизу будівель і будь-яких перешкод (ярів, вибоїн, парканів та ін.).
Підлітки до об'їздки коней не допускаються.
9.40. Перед роботою та випробуванням потрібно забезпечити прибирання з доріжки всіх сторонніх предметів (каміння, зламаних підків, трісок, скла тощо), а також засипання вибоїн, боронування тощо.
9.41. Під'їзні й проїзні шляхи від конюшень на доріжку іподрому необхідно відводити у чітко встановлених місцях, проїзд на доріжку в інших місцях не дозволяється. На проїзних шляхах під час робіт і випробувань необхідно забезпечувати чергування.
9.42. При русі коней риссю та кентером один за одним необхідно забезпечувати інтервал між кіньми не менше двох корпусів.
9.43. Рух коней кентером, розмашкою, швидким галопом організовувати групами не більше трьох коней, інтервал між кіньми повинен бути не менше 1,5 м.
9.44. З наближенням темної пори доби необхідно забезпечувати своєчасне включення електричного освітлення як на доріжці, так і в конюшні. Працювати з кіньми в темну пору доби не дозволяється.
9.45. Жокеїв і помічників при тренуванні і випробуванні коней з використанням автостарту необхідно забезпечувати захисними шоломами.
9.46. При проведенні перегонів з автостартом заводити коней у стартбокси повинні працівники, відповідальні за старт, і помічники жокея або конюха тренувального відділення.
9.47. У разі непокірності коня у стартовому боксі стартер повинен терміново відкрити дверці.
9.48. При знаходженні коня у стартбоксі жокеям не дозволяється використовувати хлист до старту.
10, УТРИМАННЯ ПТИЦІ
10.1. Технологічне проектування, будівництво приміщень і утримання птиці передбачається згідно з вимогами ОНТП 4-88, ДБН В.2.2-1-95 та ВНТП-СГіП 46-4.95.
10.2. Пульти управління технологічними процесами повинні бути розміщені в ізольованому приміщенні (операторській). Вхід до операторської повинен здійснюватися через тамбур-бокс, обладнаний пристроєм для стерилізації повітря (бактерицидною лампою) та рукомийниками.
10.3. Електрообладнання інкубаторів улаштовується згідно зПУЕ.
10.4. Відкривати захисні кришки щита управління та електроприладів дозволяється тільки електромонтеру, який відповідає за дану дільницю.
10.5. Експлуатація міражного стола для огляду яєць із несправною електричною проводкою не дозволяється. Робоче місце за міражним столом необхідно укомплектувати гумовим килимком.
10.6. Вивідні шафи та інкубатори перед миттям повинні бути відключені від електромережі. Для освітлення внутрішньої частини інкубатора під час миття необхідно використовувати переносні лампи напругою 12 В.
10.7. Приводи механізмів для видалення посліду й роздачі кормів повинні бути огороджені. Під час огляду або ремонту механізмів електроживлення повинно бути відключене, а на вимикачах вивішений плакат із написом "Не вмикати, працюють люди!"
10.8. Ланцюгові і стрічкові транспортери, які використовуються для переміщення ящиків з яйцями по цеху, повинні мати через кожні 15м аварійні кнопки "Стоп" або дистанційне вимкнення.
10.9. Якщо транспортер не видно на всій довжині від місця пуску, то пускове обладнання блокується зі світловою та звуковою сигналізаціями.
10.10. На підприємствах необхідно механізувати транспортування ящиків з яйцями до місця сортування, сортування яєць, закладку їх в лотки, установку лотків в інкубаторні шафи, укладання відбракованих яєць та транспортування їх на яйцесклад.
10.11. Візки для перевезення лотків повинні бути справними й стійкими, а лотки — вільно входити в пази візка.
10.12. Ящики з яйцями та ящики із птицею укладають у штабелі висотою не більше 1,5 м вперев'язку, залишаючи проходи між штабелями не менше 1 м.
10.13. Під час просвічування яєць необхідно встановлювати затемнюючі штори біля транспортеру яйцесортувальної машини, але не затемнювати вікна яйцескладу.
10.14. Технічний огляд і ремонт яйцесортувальної машини слід проводити після повної її зупинки.
10.15. Механічні транспортери для розподілу кормів по дозаторах кормороздавачів, прибирання посліду повинні бути обладнані кожухами, а в місці приймання кормів і посліду влаштовуватись патрубки, які виключають можливість попадання пилу в робочу зону.
10.16. Прибирання кліток виконується із застосуванням інвентарю (щіток, скребків та ін.) і ЗІЗ (захисні окуляри, респіратори, рукавички).
10.17. Місця проходження транспортерів та люки для прибирання посліду повинні бути закриті захисними решітками.
10.18. Складені на транспортний засіб ящики з птицею повинні бути ув'язані мотузкою. Не дозволяється перевезення людей разом із вантажем.
10.19. Для захисту від пилу при пересаджуванні птиці необхідно використовувати респіратори, захисні окуляри та інші засоби індивідуального захисту.
10.20. Пересувні драбини й площадки для обслуговування птиці повинні бути справні, жорсткої конструкції, стійкі, мати перила, міцні щаблі. Поверхню площадки для зменшення ковзання необхідно оббити рифленою гумою.
10.21. У забійних цехах потрібно механізувати процеси убою, евентрації (потрошіння), навіски та зняття тушок з конвеєра, доощипування та маркування тушок, пакування та вкладання у тару, збирання мокрого пір'я, вивантаження його із сушильних барабанів.
10.22. Забійний конвеєр повинен бути добре освітлений, обладнаний вентиляцією, небезпечні місця мають бути огороджені.
10.23. Не дозволяється знаходження в зоні дії конвеєра сторонніх осіб.
10.24. Перед пуском конвеєра необхідно подати звуковий сигнал.
10.25. Корпус апарата електроглушіння необхідно заземлити (занулити).
10.26. Не дозволяється перебування працівників біля ошпарювальної ванни під час її пуску й зупинки.
10.27. При ручному потрошінні тушок поверхня столу повинна бути рівною, без задирок і гострих кутів, а ножі — з виступом на рукоятці для попередження зісковзування рук.
10.28. В забійному цеху дільниці сортування та пакування птиці повинні бути ізольовані від дільниць обробки тушок, сушіння пера.
10.29. Під час опромінювання яєць та курчат ультрафіолетовими променями працівники повинні застосовувати спеціальні захисні окуляри згідно з ГОСТ 12.4.013Е. При застосуванні опромінювальних установок необхідно дотримуватися вимог ДНАОП 0.03-3.17-88 (СН 4557-88) і ГОСТ 12.1.005.88.
11. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ У БДЖІЛЬНИЦТВІ
11.1. Планування, влаштування та розміщення пасік повинні відповідати будівельним нормам і правилам та санітарним нормам проектування промислових підприємств.
11.2. Територія стаціонарної пасіки має бути огороджена, а на підступах до неогороджених ділянок необхідно встановлювати щити розміром 200x400 мм із написом "Обережно. Бджоли".
11.3. У вікнах пасічних приміщень, якщо вони відчиняються, повинні бути вставлені рами з дрібною сіткою, що не дає можливості проникнути бджолам усередину приміщення.
11.4. Пасічницький інвентар повинен відповідати вимогам експлуатаційної документації.
11.5. До робіт з бджолами і бджолопродуктами не допускаються особи із вираженою алергічною реакцією на ужалення бджіл та продукти бджільництва (квітковий пилок, воск, прополіс, бджолина отрута).
11.6. При догляді за бджолиними сім'ями необхідно виконувати такі вимоги безпеки:
11.6.1. Роботи з обслуговування бджолиних сімей повинні виконуватися з застосуванням ЗІЗ і димаря. Димар повинний бути заправлений і приведений у робочий стан до початку роботи.
11.6.2. Вулики необхідно встановлювати без перекосів, які можуть спричинити їхнє падіння.
11.6.3. При проколюванні отворів у рамках необхідно використовувати спеціальні упори, що виключають травмування працівника свердлом або шилом.
11.6.4. Під час електронавощування рамок необхідно застосовувати спеціальні прилади.
11.6.5. Під час роботи з бджолами у зимівнику необхідно користуватися ліхтарями і світильниками з червоними світлофільтрами.
11.6.6. Під час огляду й обробки бджолиних сімей повинні бути виключені різкі рухи, використання парфюмерно-косметичних засобів і речовин, що сильно пахнуть.
11.6.7. Для відловлювання роїв на деревах, стовпах та інших високих предметах необхідно використовувати драбини, телескопічні вишки, монтерські кігті і пояси, а також інші пристрої, що виключають падіння працівника.
11.7. Під час навантаження, вивантаження і транспортування вуликів із бджолиними сім'ями потрібно виконувати такі вимоги:
11.7.1. Перевезення бджолиних сімей, а також їх ручне або механізоване вантаження і розвантаження необхідно проводити відповідно до ГОСТ 12.3.009 і цих Правил.
11.7.2. Для перевезення бджолиних сімей призначається відповідальна особа.
11.7.3. При вантаженні і розвантаженні вуликів не дозволяється присутність сторонніх осіб на території пасіки.
11.7.4. Не дозволяється кантувати вулики і нахиляти їх під кутом понад 30°.
11.7.5. При ручному вантаженні бджолиних сімей, а також інших вантажів необхідно додержуватися вимог ДНАОП 0.03-3.28-93 і ДНАОП 0.03-3.29-96.
Піднімати вантаж вручну масою 60-80 кг повинні не менше двох працівників.
11.7.6. Трапи і підмостки, використовувані при вантаженні, повинні бути сухими і неслизькими.
11.7.7. Важчі вулики встановлюються в нижньому ярусі. Загальна висота навантаження не повинна перевищувати 3,3 м від поверхні дороги.
11.7.8. Перевезення бджіл необхідно проводити по можливості без зайвих зупинок. Змушену зупинку варто робити в притінку. Необхідно уникати зупинок у місцях роботи і відпочинку людей. Під час перевезення необхідно мати стамеску, димар і лицьову сітку, а також клоччя або свіжий заміс глини для закладення щілин, що утворилися, крізь які можливий вихід бджіл.
11.7.9. Перевезення людей у кузові транспортного засобу одночасно з бджолами не допускається.
11.7.10. Відчиняти борти транспортних засобів із розміщеними в них вуликами повинні два працівники. Перед відкриттям необхідно переконатися у відсутності можливості падіння вуликів.
11.7.11. Перенесення вуликів у заглибленний зимівник і виставляння їх із зимівника повинні проводитися по спеціальному трапу або за допомогою бічних ручок по сходовому маршу. Кут нахилу трапа і маршу повинен бути не більше 30°.
11.7.12. Завезення і вивезення вуликів з використанням транспортних засобів з двигунами внутрішнього згорання дозволяється, якщо зимівники оснащені вентиляцією, розрахованою на повне видалення відпрацьованих газів, і відповідними в'їздами з твердим покриттям.
11.7.13. При зберіганні без стелажів бджолині сім'ї повинні бути розміщені в зимівнику на твердій підлозі або спеціальному настилі.
Висота штабелювання вуликів повинна бути не більше 2 м, ширина проходу — не менше 0,8 м. У рядах вулики повинні бути установлені впритул один до одного.
11.8. При відкачці і первинній переробці меду необхідно виконувати такі вимоги:
11.8.1. Під час користування паровими ножами для розпечатування стільників необхідно стежити за рівнем води у пароутворювачі, за справністю захисних клапанів і шлангів, що підводять пару, у встановлені терміни проводити перевірку манометрів.
11.8.2. Нагрівальні прилади з розміщеними на них пароутворювачами або ємкостями для нагрівання ножів для розпечатування стільників повинні бути встановлені на теплоізоляційній підставці на відстані не менше 1м від легкозаймистих предметів,
11.8.3. Електричні ножі для розпечатування стільників повинні мати теплоізоляційні підставки, а під час перерви в роботі - відключатися від електричної мережі.