При вантаженні і вивантаженні молодняка великої рогатої худоби потрібно використовувати батоги і палиці довжиною не менше ніж 2 м та електропоганялки. При вантаженні і виванта женні дорослих тварин додатково необхідно використовувати недоуздки або міцні мотузки.
4.7.13. При вантаженні і вивантаженні бугаїв використовують ошийники з двома ланцюговими розв'язками-поводами, палицю-водило, закріплену за носове кільце.
4.7.14. Перед вантаженням тваринам із злим норовом необхідно ввести транквілізатори.
4.7.15. Розміщення тварин в скотовозах та іншому спеціально обладнаному транспорті повинно забезпечувати:
— стійкість тварин під час руху транспортного засобу;
— безпеку працівників;
— можливість застосування і нормальне функціонування засобів захисту і пожежної безпеки.
Молодняк розміщують безприв'язно, групами по 5-6 голів, з розділяючими перегородками, а бугаїв, корів і коней на прив'язі — головою в напрямку руху транспортного засобу. При транспортуванні жеребців, бугаїв, кнурів дозволяється перевозити тільки одну тварину.
4.7.16. При вантаженні не допускається:
— грубе поводження з тваринами;
— об'єднання тварин із різних секцій;
— накопичення або зустрічний прогін тварин в проходах, дверних прорізах або біля них;
— присутність сторонніх осіб і рух транспортних засобів у зоні руху тварин при вантаженні й розвантаженні;
— знаходження працівників у дверних прорізах під час руху тварин.
4.7.17. Вантаження запасу кормів та підстілки в транспортний засіб необхідно проводити після вантаження тварин і лише при наявності спеціальних відсіків.
4.7.18. Вантаження тварин у транспортні засоби та розвантаження необхідно здійснювати при достатньому освітленні (природному або штучному) на спеціальних майданчиках.
4.7.19. Майданчики повинні бути обладнані розколами, прогонами, естакадами, міцними трапами з перилами, вагами й фіксаторами.
4.7.20. Рух транспортних засобів у місцях вантаження худоби організується за схемою, затвердженою власником з установленням відповідних дорожніх знаків, у разі потреби — також знаків, прийнятих на залізничному і водному транспорті. Під'їзд до вантажних майданчиків позначають добре видимими у будь-яку пору доби написами "В'їзд" та "Виїзд".
4.7.21. В місцях проведення вантажно-розвантажувальних робіт встановлюють естакади і напрямники руху тварин з огородженими проходами уздовж них для працівників, які обслуговують тварин.
Висота розташування проходу для працівників повинна становити 0,25-0,30 м від опорної поверхні проходу, ширина проходу для руху працівників 0,8-1,0 м, висота перил — 1,0-1,1 м.
4.7.22. Висота естакади для вантаження повинна відповідати висоті днища кузова транспортного засобу. Підлога естакади вантажно-розвантажувального майданчика, починаючи від вагової, повинна поступово підніматися (кут не більше ніж 12° (22 % )) до рівня днища кузова транспортного засобу.
4.7.23. Від кінців бокових бортів кузова на естакаду установлюють пересувні щити-перегородки заввишки 1,0-1,1 м.
4.7.24. Для працівників, зайнятих вантаженням і розвантаженням тварин, необхідно обладнувати острівки безпеки від тварин.
4.7.25. Для запобігання травмуванню обслуговуючого персоналу в місцях розвантаження худоби із залізничних вагонів і автомашин повинні бути передбачені загони, які мають пандуси для спускання тварин.
Біля естакад і платформи має бути встановлений відбійний брус для автомобільного транспорту.
4.7.26. Власник згідно з чинним законодавством визначає, при якій температурі повітря і силі вітру необхідно зупинити вантаження і вивантаження тварин на відкритому повітрі або зробити перерви для обігріву працівників.
4.7.27. Транспортні засоби перед вантаженням необхідно звільнити від сторонніх предметів (цвяхів, дроту та ін.), а днище кузова посипати піском, тирсою, подрібненою соломою.
4.7.28. Розміщення і закріплення перегородок для розділення тварин у скотовозі повинно забезпечувати їх виведення за короткий строк, а конструкція прив'язі тварин повинна бути розміщена із зовнішнього боку фургону.
4.7.29. Скотовоз повинен бути укомплектований первинними засобами пожежогасіння (вогнегасники, багри), а також засобами безпечного поводження з тваринами (електропоганялки, палиці-водила для бугаїв), які розміщують із зовнішнього боку скотовоза.
4.7.30. У разі пожежі персонал повинен припинити вантаження тварин. Використовуючи багри, необхідно відкрити бокові і задні двері фургону, прибрати розділяючі перегородки, відв'язати тварин і примусити їх вийти з фургону, після чого приступити до гасіння пожежі.
4.7.31. При перевезенні тварин не дозволяється різке гальмування і перебільшення швидкості. На території завантажувального майданчика необхідно рухатись із швидкістю не більше 5 км/год.
4.7.32. Металеве днище кузова слід застилати дерев'яними щитами.
4.7.33. Сумарна вага тварин, які перевозяться, не повинна перевищувати вантажопідйомність машини.
4.7.34. Працівників потрібно забезпечувати спеціальним одягом та ЗІЗ згідно з ДНАОП 0.00-3.01-98.
4.7.35. При необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт в умовах запиленості і загазованості повітря працівники мають бути забезпечені відповідними засобами індивідуального захисту органів дихання та зору.
4.7.36. Для вантаження та перевезення свиней на території ферми необхідно використовувати візок-трап з механічним приводом.
4.7.37. При перевезенні свиней і овець у транспортних засобах борти додатково необхідно обладнувати решітками висотою не менше 0,8 м.
4.7.38. Під час перевезення свиней і овець на далекі відстані належить використовувати напівпричепи-скотовози. При використанні вантажних автомобілів борти їх повинні мати додаткову решітку заввишки не менше ніж 1,8м із сітчастою або глухою стелею.
4.7.39. Перевозити на одній машині тварин різної статі, самок у тічці і тварин, які значно відрізняються за живою вагою, не дозволяється.
4.7.40. Коні, яких транспортують залізницею, водними шляхами і на автомобілях, повинні бути розковані, мати міцні недоуздки та ошийники.
4.7.41. Під час транспортування тварин перебування людей з ними у кузові транспортного засобу забороняється.
Перегін тварин
4.7.42. Для перегону тварин через річки та інші водні перешкоди необхідно вибирати брід неглибокий, із рівним дном, без коренів, корчів та каміння.
4.7.43. Через залізничні колії тварин необхідно переганяти у спеціально визначених місцях. У туман, дощ або темну пору доби тварин переводять на прив'язі не більше двох на одного погонича.
4.7.44. Для прогону стада автомобільними шляхами залучається така кількість погоничів, яка б забезпечувала рух тварин ближче до правого краю дороги відповідно до Правил дорожнього руху України.
4.7.45. Не дозволяється:
— залишати тварин без нагляду на смузі відчуження дороги;
— вести тварин по дорогах з покращеним покриттям, якщо поруч є інші дороги;
— переганяти тварин по дорогах у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості.
Випасання тварин
4.7.46. Перед вигоном тварин на пасовище власник повинен забезпечити навчання обслуговуючого персоналу безпечним правилам утримання тварин на пасовищах, надання першої долікарської допомоги, а також вміти надавати першу ветеринарну допомогу тваринам.
4.7.47. Місця випасу повинні бути попередньо обстежені, очищені від сторонніх предметів, ями — засипані або огороджені.
4.7.48. Бугаїв, некастрованих бичків на відгодівлі не дозволяється пасти в одному стаді з коровами та молодняком.
4.7.49. В темну пору доби і в негоду на пасовищі повинні чергувати не менше як два пастухи. На тирлах, віддалених від житла на відстань більше 1 км, повинні бути встановлені утеплені вагончики для обслуговуючого персоналу.
5. ПРИБИРАННЯ, ВИДАЛЕННЯ, ОБРОБКА І ЗБЕРІГАННЯ ГНОЮ
5.1. Системи видалення і підготовки до використання гною повинні відповідати нормам технологічного проектування ОНТП 17-86.
5.2. При роботі з мобільними механізмами для прибирання гною необхідно виконувати такі вимоги:
5.2.1. Прибирання гною у приміщеннях із безприв'язним утриманням худоби проводять у відсутність тварин.
5.2.2. Під час прибирання гною бульдозером швидкість руху повинна забезпечувати безпеку людей і тварин.
5.2.3. Під час руху бульдозера по проходу тракторист повинен стежити за тим, щоб на його шляху не було людей і тварин.
5.2.4. Вихлопна труба трактора повинна бути обладнана іскрогасником. Після прибирання гною приміщення необхідно провітрювати до повного видалення вихлопних газів.
5.2.5. Щоб уникнути перекидання тракторного агрегату при вантаженні гною з естакад тракторист має стежити, щоб ніж бульдозера не висувався за край естакади, який повинен бути позначений тросом або мотузкою.
5.2.6. Тракторний навантажувач, ковшовий або грейферний, при вивантаженні гною з гноєсховищ у транспортні засоби повинен стояти на рівному спланованому місці.
5.2.7. Не допускається робота навантажувача на ухилах, на яких неможливо виставити його у вертикальне положення домкратами.
5.2.8. Перед початком роботи по вивантаженню гною тракторист повинен переконатися, що колеса тракторного навантажувача встановлені на максимальну ширину, опорні лапи опущені і укріплені.
5.2.9. Під час вивантаження гною із гноєсховища ковшовим або грейферним навантажувачем не допускається утворення козирків у місцях вивантаження.
5.2.10. Переїзд тракторним навантажувачем на нове місце дозволяється після звільнення грейфера або ковша від гною.
5.2.11. При переїзді необхідно установити робочі органи і домкрати у транспортне положення.
5.2.12. Тракторист повинен стежити, щоб під час роботи навантажувача поблизу нього і під стрілою не знаходилися люди.
5.2.13. Перед виходом із кабіни навантажувача тракторист повинен опустити грейфер або ківш, поставити усі важелі керування в нейтральне положення і виключити вал відбору потужності.
5.2.14. Перед початком роботи навантажувача необхідно дати попереджувальний сигнал,
5.3. При роботі зі стаціонарними механізмами для видалення гною необхідно виконувати такі вимоги:
5.3.1. Розміщення машин, механізмів і устаткування повинно відповідати проекту і вимогам ДБН В.2.2-1-95.
5.3.2. Машини й устаткування необхідно забезпечувати засобами і пристроями, що знижують виробничий шум і вібрацію під час експлуатації.
5.3.3. Монтаж і експлуатацію машин, механізмів і устаткування необхідно проводити відповідно до вимог експлуатаційної документації.
5.3.4. Пускові кнопки, рукоятки і рубильники повинні бути встановлені так, щоб виключалася можливість їхнього самовільного вмикання, а оператору було зручно і безпечно ними користуватися.
5.3.5. Усі передачі, сполучні муфти машин і устаткування повинні бути надійно огороджені.
5.3.6. Роботи, пов'язані з технічним обслуговуванням і усуненням несправностей машин і устаткування, повинні проводитися після виключення двигуна і повної зупинки робочих органів.
5.3.7. На робочих місцях операторів, що обслуговують машини й устаткування, повинні бути вивішені інструкції з техніки безпеки.
5.3.8. У місцях над гнойовим каналом, де тимчасово зняли решітку, необхідно встановити огородження.
5.3.9. Приводний редуктор з електродвигуном повинен бути встановлений на бетонній основі. Електропроводку до нього необхідно прокладати в металевій трубі. Корпус електродвигуна і труба повинні бути заземлені.
5.3.10. Приямок гноєприймача похилого транспортера необхідно закрити щитом, а приводний агрегат обгородити перилами заввишки не менш 1,2 м.
5.3.11. Скребкові, стрічкові транспортери і люки для скидання гною або посліду повинні бути огороджені захисними решітками.
5.3.12. Отвір для похилого транспортера в холодний час року повинен закриватися щитом або фартухом із важкої тканини.
5.3.13. Жолоби транспортера в проходах і біля воріт необхідно накривати перехідними щитами, що витримують навантаження транспортних засобів на переїзді і працівників із вантажем на переходах.
5.3.14. Під час роботи транспортера не дозволяється впускати в приміщення або випускати з нього тварин.
5.3.15. Для пуску і зупинки транспортера для видалення гною або дельта-скрепера потрібно у протилежних кінцях приміщення обладнати дистанційне керування з дублюючими кнопками.
5.3.16. Включати транспортер у роботу повинен відповідальний за його експлуатацію, попередньо переконавшись у відсутності на ньому або в жолобі сторонніх предметів. Після цього він має подати умовний сигнал про пуск.
5.3.17. Горизонтальний транспортер типу ТСН дозволяється включати після пуску похилого транспортера. Узимку перед пуском треба переконатися, що шкребки похилого транспортера не примерзли до кожуха. Для зменшення примерзання похилий транспортер повинен попрацювати 5 хвилин після виключення горизонтального транспортера.
5.3.18. Регулювальні і ремонтні роботи, натяг ланцюга, а також змащення поворотних зірочок необхідно виконувати після повної зупинки транспортера і вивішування біля пускових кнопок плакатів: "Не вмикати! Працюють люди".
Не дозволяється проводити натяг ланцюга прокручуванням валу електродвигуна.
5.3.19. Під час роботи на грейферних кранах-навантажувачах необхідно керуватися вимогами ДНАОП 0.00-1.03-93.
5.3.20. Електроапаратура, що встановлена на відкритій пло-щадці, повинна бути надійно закрита кожухами і щитками, що захищатимуть її від опадів.
5.3.21. Перед початком роботи оператор, що обслуговує електрифікований грейферний кран, зобов'язаний перевірити справність гальмового пристрою і кінцевого вимикача, відсутність пошкоджень і оголених ділянок на електрокабелі, надійність і справність запірного пристрою грейфера.
Справність троса грейфера і стан канатів скреперних установок (кількість обірваних дротів на 1 м троса не повинна перевищувати 10 %) необхідно перевіряти щорічно із занесенням результатів перевірки в цаспорт установки.
5.3.22. Відстань від землі до силового електрокабелю грейферного крана має бути не менше 2 м.
5.3.23. Грейферним краном, призначеним для переміщення ґною, не дозволяється переміщати інші вантажі.
5.3.24. Під час завантаження транспортного засобу водій зобов'язаний вийти з кабіни. Очікувати закінчення завантаження дозволяється за межами робочої зони.
5.3.25. Перед початком завантаження транспортного засобу гноєм, а також перед початком руху із місця водій повинен переконатися, що в робочій зоні немає людей, після чого подати сигнал і почати рух.
5.4. При обробці і зберіганні гною необхідно виконувати такі вимоги:
5.4.1. Гній видаляють і обробляють у системі, окремій від мереж каналізації господарсько-побутових стоків населеного пункту, а також виробничих і дощових стоків ферми.
5.4.2. Металеві відстійники встановлюють в опалюваних приміщеннях так, щоб був вільний доступ для їх обслуговування і ремонту. У верхній частині відстійника обладнують робочі площадки з огородженням заввишки не менше 1,2 м.
5.4.3. Гноєсховища необхідно обгороджувати на висоту 1,5м, а укоси зміцнювати проти розмиву. Улаштовувати їх потрібно посекційно з метою проведення профілактичних ремонтів і очищення.
5.4.4. При проведенні робіт в гноєнакопичувачах, каналізаціійних колодязях, закритих ємкостях необхідно виконувати вимоги підрозділу 10.11 частини 1 цих Правил.
5.4.5. Глибокі гноєприймачі, ємкості для збереження рідкого гною, аеротенки, гноєсховища повинні мати запобіжні огородження, перила. Металеві сходи з рифленими ступенями необхідно періодично очищати від бруду, льоду і снігу.
5.4.6. Пневматична установка для видалення рідкого гною повинна мати запірну арматуру для відключення гноєнакопичувача від повітропроводів.
5.4.7. Прийомна лійка гноєнакопичувача повинна мати захисну решітку, що виключає попадання в нього довговолокнистих часток і сторонніх предметів. Експлуатація пневмоустанов-ки без решітки не дозволяється.
5.4.8. Засувки, вентилі, крани, розміщені вище 2 м від рівня підлоги або заглиблені, необхідно обладнати пристроями (важільними або штанговими), що дозволяють відчиняти і закривати їх із робочого місця.
5.4.9. Автоматичне дистанційне керування шиберними засувками каналів гноєвидалення повинно мати дублюючі засоби з ручним керуванням.
5.4.10. Пневмоустановка для видалення гною повинна експлуатуватися відповідно до експлуатаційної документації.
5.4.11. При знезаражуванні гною рідким аміаком необхідно дотримуватися вимог НАОП 2.2.00-1.08-82.
5.4.12. Біля магнітних пускачів повинні бути таблички з написом "Стороннім вмикати транспортер заборонено", а на підлозі біля них мають бути ізолюючі підставки.
6. УТРИМАННЯ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ
6.1. Планування, організація й проведення робіт по догляду за великою рогатою худобою повинні передбачати:
— безпечну експлуатацію машин і механізмів;
— своєчасний ремонт і лагодження обладнання;
— своєчасну заміну обладнання, яке стало непридатним;
— усунення безпосереднього контакту працюючих із небезпечними факторами;
— запобігання виникненню стресового стану у тварин.
6.2. Режим технологічних процесів має забезпечувати:
— погодженість і надійність роботи технологічного обладнання, виключаючи проявлення небезпечних і шкідливих виробничих факторів;
— завантаження машин повинно відповідати їх продуктивності.
6.3. При виконанні технологічних операцій по догляду й годівлі тварин необхідно дотримуватися встановленого розпорядку дня.
6.4. До самостійного виконання робіт по догляду за великою рогатою худобою допускаються працівники, які пройшли стажування під керівництвом завідуючого фермою (бригадиром) або досвідченого працівника, який володіє навиками безпечного виконання робіт,
6.5. Не допускаються до роботи на фермах особи, у яких виявлені захворювання, спільні для людей і тварин.
6.6. При прив'язному утриманні худоби прив'язь повинна бути міцною й зручною під час догляду тварин.
6.7. Стійлове обладнання для утримання великої рогатої худоби повинно виключати можливість виходу тварин за межі кліток, стійл або секцій.
6.8. Некастрованих бичків на відгодівлі необхідно утримувати на прив'язі.
6.9. У битливих корів потрібно відпилювати роги.
6.10.Перегін тварин до місця зважування або проведення ветобробки необхідно здійснювати по скотопрогонах.
6.11. Майданчик біля станка для фіксації тварин повинен бути покритий м'яким асфальтом або килимками з рифленої листової гуми.
6.12. При впусканні й випусканні тварин двері приміщень, загонів і кліток повинні бути відкритими й зафіксованими.
7. УТРИМАННЯ СВИНЕЙ
7.1. Безпека при проведенні робіт, пов'язаних з утримуванням свиней, повинна відповідати ВНТП-СГіП-46-2.95.
7.2. До обслуговування підсосних свиноматок не допускаються особи молодше 18 років та вагітні жінки. До роботи з іншими групами тварин можна допускати підлітків від 16 років лише з дозволу медичної комісії і згоди комітету профспілки.
7.3. Персонал, допущений до обслуговування свиней, повинен знати:
— призначення і зміст виконуваних операцій;
— будову і призначення обладнання, яке обслуговується, захисних засобів, що забезпечують безпечну його експлуатацію;
— способи і прийоми безпечного виконання технологічних операцій;
— правила користування засобами колективного та індивідуального захисту.
— правила пожежної безпеки;
— способи надання першої долікарської допомоги.
7.4. Індивідуальне фіксування свиней в положенні стоячи необхідно проводити за верхню щелепу щипцями або з використанням закрутки.
7.5. В групових станках для відокремлювання тварини необхідно використовувати поперечний пересувний щит. Перед заходом у груповий станок необхідно одягати захисні циліндри з залізного листа, фанери або з міцного картону. Такий циліндр кріплять до пояса працівника. Він прикриває нижню частину тіла та ноги, не доходячи до підлоги на 5-6 см.
7.6. Ікла в кнурів, які досягли парувального віку (а надалі — у міру відростання), необхідно вкорочувати і затупляти. При цьому кнурів фіксують у станках.
7.7. Під час проведення масових зооветеринарних заходів або сортування свиней фіксують групами в загонах-розколах, дорослих — у станку на розв'язках, а поросят — на столі-станку. При відсутності станків тварин необхідно фіксувати шляхом накладання мотузяної петлі на носову частину і закріплення її у прив'язі.
7.8. Моціон свиней потрібно проводити за допомогою установки для активного моціону, яка виключає перебування працівників серед тварин.
7.9. Свинарські ферми та комплекси слід забезпечувати електричними палицями-поганялками.
7.10. Зважувати свиней потрібно на спеціально призначених вагах.
7.11. На вигульних майданчиках та в літніх таборах годівниці необхідно розміщувати вздовж огорожі, виключаючи заїзд транспорту і вхід працівників у зону знаходження тварин.
7.12. При утриманні свиней в приміщеннях без вікон необхідно улаштовувати чергове освітлення з автоматичним або ручним вмиканням.
7.13. Для зниження мікробної забрудненості повітря свинарських приміщень необхідно застосовувати фізичні та хімічні засоби знезараження повітря: опромінення бактерицидними лампами БУВ-15, БУВ-30, БУВ-60 з екранами, які запобігають прямому попаданню променів на людину і тварин, з розрахунку 2-2,5 Вт/м 2; зрошування стін за допомогою установок, змонтованих на шасі електрокара ЄП-106, установок УДС, ДУК або універеальної установки ЛСД-2 розчинами свіжогашеного вапна, розчином кальцинованої соди, розчином хлорного вапна і 2 %-ним розчином активного хлору з розрахунку 1 л/м 2. Для боротьби із запахами рекомендується застосовувати електричні та хімічні озонатори, дезодоранти (хлорне вапно, персульфат амонію та ін.).
8. УТРИМАННЯ ОВЕЦЬ
8.1. Виробничі процеси на вівчарських підприємствах повинні відповідати технологічній документації та цим Правилам.
8.2. Чабанські бригади повинні бути забезпечені засобами надійної фіксації овець під час виконання зооветеринарних робіт, штучного осіменіння та стриження тварин.
8.3. Для кожної отари повинні складатися графіки й маршрути руху на відведені пасовища, визначатися місця розташування отар і водопою.