4.4.48. При необхідності визначення або підтвердження причин загибелі тварини потрібно направити у лабораторію ветеринарної медицини з посильним патологічний матеріал.
4.4.49. Після розтину трупи необхідно знищувати шляхом переробки на спеціальних утилізаційних заводах або установках, знешкодження в біотермічних ямах чи закопувати на глибину не менше 2 м на діючих скотомогильниках, обладнаних огорожею з воротами, що закриваються на замок.
4.4.50. Відповідальність за улаштування і обладнання біо-термічних ям покладається на власника, за санітарний стан цих об'єктів — на головного (старшого) ветеринарного лікаря.
4.4.51. Спалювання трупів тварин потрібно проводити під наглядом ветеринарного працівника у спеціальних печах або ямах, обладнаних за погодженням з органами державної пожежної охорони.
4.4.52. Перевозити трупи тварин необхідно спеціально обладнаним транспортом з непроникними для рідин дном і бортами.
4.4.53. Транспорт, місце розтину, інструмент, спеціальний одяг по закінченні роботи слід піддавати знезараженню.
4.4.54. Проведення дослідження коней на сад необхідно проводити у спеціальному одязі та захисних окулярах, які щільно прилягають до очниць.
4.4.55. Ректальне дослідження тварин слід проводити у станках з надійною фіксацією. Не допускається проведення ректальних досліджень через перегородки в станках, денниках, на прив'язі.
На підприємствах, неблагополучних на інфекційні захворювання (бруцельоз, туберкульоз тощо), проведення ректального дослідження без акушерської рукавички не допускається.
4.5. Штучне осіменіння сільськогосподарських тварин
Догляд за плідниками та взяття сперми
4.5.1. Територія з приміщеннями і вигульними майданчиками для утримання бугаїв повинна бути обнесена огорожею заввишки не менше ніж 1,5 м.
4.5.2. На території можливого перебування бугаїв необхідно обладнувати острівки безпеки для працівників. Якщо бугаїв утримують у манежі, то для обслуговуючого персоналу встановлюють захисну огорожу з вертикальних труб діаметром 75-100 мм на відстані 1 м від стіни з проміжком між трубами 0,4 м, закладеними нижнім кінцем на 0,5 м у бетон і піднятими над підлогою на 1,5-2 м. Не можна зварювати труби поперечними перегородками.
4.5.3. Підлога у манежі не повинна бути слизькою.
4.5.4. Прив'язувати бугаїв-плідників у стійлах необхідно міцною двосторонньою прив'яззю — ланцюгом із катаного дроту діаметром 8 мм або інших рівноміцних матеріалів. Прив'язь має бути достатньо вільною, щоб вона не заважала тварині лягати. Під металевий ланцюг ошийника необхідно підкладати ремінь.
4.5.5. Ланцюговий елемент прив'язі потрібно з'єднувати з ошийником за допомогою карабіна з автоматичною заскочкою.
4.5.6. Кожний бугай, призначений для відтворення стада, повинен мати металеве кільце, встановлене у 6-8-місячному віці в носову перегородку. Кільце фіксується у верхньому положенні до налобного ременя.
4.5.7. На прогулянку бугаїв виводять на поводу і обов'язково за допомогою палиці-водила довжиною не менше 2 м із карабіном, яким чіпляють за носове кільце. Не допускається одночасне виведення на прогулянку бугаїв і корів.
4.5.8. Для бугаїв необхідно обладнувати майданчики з механічними пристроями для примусового водіння.
4.5.9. Бугаям зі злим норовом на роги необхідно прикріплювати дерев'яні пластинки і надівати наочники прямокутної форми, виготовлені зі шкіри розміром 30x40 см. Виводити таких бугаїв необхідно на розв'язках двом скотарям.
4.5.10. На вигульних двориках дозволяється вигулювати на прив'язі лише одного бугая. Для виведення бугая з індивідуального дворика скотар повинен не заходячи у дворик зачепити бугая палицею-водилом за носове кільце і тільки після цього відчепити карабін прив'язі і відкрити випускні двері.
4.5.11. Чистити й мити бугаїв можна лише після фіксації їх на короткій прив'язі. При цьому тваринам дають невелику кількість корму й уважно спостерігають за поведінкою тварини під час чищення.
4.5.12. Під чає чищення годівниць і роздавання корму голову бугая необхідно фіксувати ланцюгом із карабіном (скотар при цьому повинен знаходитися у кормовому проході).
4.5.13. Перед привчанням бугая до нових працівників його потрібно кілька днів утримувати на зменшеному раціоні.
4.5.14. У разі, якщо у бугая виявилася негативна реакція щодо скотаря, який його доглядає, скотар повинен замінити свій спеціальний одяг. Якщо це не допомагає, необхідно доручити доглядати цього бугая іншому скотарю з цього приміщення і при цьому додатково вивчити характер поведінки бугая.
Всі плідники виявляють негативну реакцію на різкі запахи (наприклад, алкоголю).
4.5.15. Дня усунення розвинутої буйної поведінки бугая необхідно перевести його на нове місце. У нових умовах розвинутий рефлекс затухає.
4.5.16. Технікам штучного осіменіння й особам, що постійно доглядають бугаїв, не дозволяється бути присутніми при болісних для бугая профілактичних і лікувальних процедурах, а також при розчищенні ратиць, обрізуванні рогів, вставленні носових кілець тощо.
4.5.17. Сперму від бугаїв беруть у спеціальному приміщенні (манежі) із станком, який убезпечує обслуговуючий персонал.
4.5.18. Кнурів необхідно утримувати в індивідуальних або групових клітках із суцільними перегородками висотою не менше 0,9 м, а вище — до висоти 1,4 м — з перегородками із металевих труб.
4.5.19. У клітках для утримання кнурів годівниці та напувалки необхідно влаштовувати так, щоб свинар-оператор міг роздавати корм і наливати воду збоку проходу, не заходячи в клітку. Очищення кліток проводять у відсутності тварин.
4.5.20. Під час випасання і прогулянок кнурів свинарі повинні бути забезпечені щитами розміром не менше ніж 0,5x0,5 м і відрами з водою для обливання на випадок бійки кнурів. Неспокійних і задирливих потрібно випасати та вигулювати поодинці.
4.5.21. Жеребців необхідно утримувати в окремих денниках. Перегородки у денниках роблять суцільними з дощок завтовшки 50-60 мм і висотою 2,5-2,8 м. Передню стінку денника влаштовують із міцними дверима, що відчиняються назовні, завширшки 1-1,2 м. Стінку на висоту 1,5 м роблять із суцільних дощок, а вище ґратчастою. Годівниця повинна бути обладнана з боку проходу. Вікна розміщують на висоті 2,0 м, а із середини вставляють міцні грати або сітку. Денник із конем необхідно закривати на засув.
4.5.22. Неспокійних жеребців потрібно утримувати в денниках, розміщених в одному кінці стайні, ближче до виходу. Чистити й виводити таких жеребців слід окремо, коли решта коней перебувають у денниках і коридор стайні вільний.
4.5.23. Не дозволяється виконувати роботу без спеціального одягу, курити й використовувати пахучі речовини на робочому місці. Жеребців дратує також запах алкоголю (будь-яких спиртних напоїв).
4.5.24. На кожного жеребця повинен бути комплект міцних поводів із карабінами та вуздечками з простими вудилами, недоуздком із підборідним кільцем.
4.5.25. Не дозволяється стояти на шляху переміщення жеребців.
4.5.26. Не дозволяється залишати неосвітленими проходи або будь-які ділянки (навіть не робочі) у приміщеннях, де утримують жеребців.
4.5.27. Різкі окрики й побої жеребців, особливо у манежі, відчуття болю, що виникає при неправильній підготовці штучної вагіни, порушення техніки взяття сперми часто призводять до появи у плідників захисних рефлексів відносно скотаря або техніка.
4.5.28. Під час взяття сперми не можна завдавати жеребцеві болю різкими рухами вагіни вбік, не можна знімати її зі статевого члена після еякуляції доти, поки жеребець не стане передніми ногами на підлогу. При цьому не можна допускати різких і сильних окриків, категорично не дозволяється бити і дратувати жеребця. При взятті сперми необхідно одягати халати іншого кольору, ніж ті, в яких проводили ветеринарно-санітарні обробки.
Не можна проводити ветеринарні обробки в манежі й у станку, де беруть від плідника сперму.
4.5.29. У манежі для взяття сперми (площею 70-90 м 2) повинно бути освітлення відповідно до ВНТП-СГШ-46-1.94, широкі двері для проходу плідників, підлога з м'якого асфальту, стіни, пофарбовані світлою олійною фарбою або облицьовані глазурованими плитками, водопровідний кран з раковиною, острівок безпеки для працівників (у разі нападу плідника), зроблений з металевих труб.
4.5.30. Манеж для плідників улаштовують за загальними правилами на відстані не менше 20 м від скотного двора.
Зберігання та перевезення сперми
4.5.31. Всі приміщення пункту штучного осіменіння, обладнання і територію біля пункту необхідно утримувати в чистоті і належному порядку. У приміщенні не повинно бути мух. Не дозволяється вхід до пункту стороннім особам.
Щоденно, після закінчення роботи необхідно прибирати всі приміщення, мити станки і підлогу.
4.5.32. При роботі з кріогенним обладнанням слід виконувати такі вимоги:
— посудини Дьюара встановлювати не ближче 1 м від нагрівальних приладів;
— не допускати падіння посудин Дьюара, а також ударів по них;
— горловини посудин повинні бути постійно закриті тільки пінопластовою кришкою, яка входить до комплекту посудини;
— не допускати попадання кисню в посудини;
— проводити контроль за накопичуванням кисню в рідині, що знаходиться в посудині, і своєчасно її видаляти при досягненні концентрації кисню 15%;
— не видаляти збагачену киснем рідину з посудини Дьюара випаровуванням;
— не заливати рідкий азот з домішками повітря і рідкого кисню;
— дід час транспортування цистерн і посудин Дьюара з рідким азотом на автомобілях та інших видах транспорту необхідно закріплювати їх для запобігання падінню.
4.5.33. При роботі з посудинами Дьюара необхідно виконувати вимоги експлуатаційної документації.
4.5.34. Приміщення, де проводяться робота з рідким азотом, повинно бути обладнано припливно-витяжною вентиляцією.
Під час заморожування сперми необхідно виконувати загальні правила з безпеки праці з рідким азотом.
4.5.35. Для витягування із посудини Дьюара замороженої сперми необхідно користуватися попередньо охолодженим металевим корнцангом або великим пінцетові, кінці якого повинні бути щільно обтягнуті поліетиленовою або гумовою трубкою відповідного діаметра. Інструмент має бути попередньо охолоджений у рідкому азоті.
4.5.36. Під час розморожування сперми в скляних ампулах слід працювати в захисних окулярах або із запобіжним щитком.
4.5.37. Персонал, який працює з посудинами Дьюара і рідким азотом, повинен бути в халатах, захисних окулярах або щитках із органічного скла та рукавицях. Одяг має бути без кишень, штани — без манжет і закривати верх взуття, рукавиці — сухими і вільно одягатися на руки. Одяг слід підбирати за зростом і розміром, повністю заправляти і застібати,
4.5.38. Заливати рідкий азот у посудину Дьюара (коли температура всередині її відповідає температурі навколишнього середовища) слід повільно. Якщо азот заливають через гнучкий шланг діаметром 20 мм, тиск у транспортному резервуарі не повинен перевищувати 0,05 МПа (0,5 атм). При цьому кінець гнучкого шланга повинен бути опущений до дна.
4.5.39. Заправляти посудини рідким азотом не дозволяється одному працівникові.
4.5.40. Забороняється відігрівати посудини Дьюара, які втратили вакуум і вириваються шаром наморозі, у приміщенні, де можливе перебування людей. Такі посудини необхідно відігрівати в ізольованих приміщеннях не менше ніж 3 доби.
4.5.41. Під час роботи в приміщенні, де можлива небезпека підвищеного вмісту азоту, працівників слід забезпечити справними ізолюючими протигазами з відповідними фільтрами.
У разі запаморочення внаслідок вдихання парів азоту потерпілого необхідно вивести з приміщення на свіже повітря.
4.5.42. Курити в приміщенні, де заправляють і зберігають рідкий азот, не дозволяється. Осіменіння тварин
4.5.43. Безпека технологічних операцій, пов'язаних з процесом штучного осіменіння корів і телиць, повинна бути забезпечена відповідно до вимог ГОСТ 12.3.002 і ДНА0П 0.01-1.01-95.
4.5.44. Пункти штучного осіменіння мають бути побудовані за типовими проектами. Допускається організація пунктів у переобладнаних приміщеннях, що відповідають необхідним вимогам.
4.5.45. Відбір тварин, які підлягають осіменінню, повинен проводить персонал, навчений правилам безпеки праці.
4.5.46. Для відбору тварин для осіменіння при безприв'язному утриманні потрібно використовувати розколи.
4.5.47. Осіменіння тварин слід проводити на пунктах штучного осіменіння у спеціальних станках, обладнаних пристроєм для надійної фіксації тварини.
4.5.48. Для осіменіння корів і телиць на відгінних пасовищах потрібно мати для кожної череди пересувний пункт штучного осіменіння.
4.5.49. При мано- або ректоцервікальному способі осіменіння технік повинен працювати у спеціальних поліетиленових або гумових рукавичках.
4.6. Доїння та первинна обробка молока
4.6.1. Монтаж і експлуатацію електроприводів доїльних установок і обладнання первинної обробки молока необхідно проводити відповідно до ПУЕ і ДНАОП 0.00-1.21-98.
4.6.2. Колір стін приміщень і основного технологічного обладнання повинен бути у світлих тонах, це дозволяє контролювати їх санітарний стан.
4.6.3. Не дозволяється роздавання кормів під час доїння корів.
4.6.4. При доїнні неспокійних корів необхідно фіксувати їм задні ноги,
4.6.5. Для направлення тварин на доїння у доїльний зал і назад потрібно виділяти одного погонича на один переддоїльний майданчик.
4.6.6. Необхідно вибирати найбільш короткі прямолінійні маршрути руху тварин у доїльний зал, не створюючи заторів і виключаючи втручання обслуговуючого персоналу для їх усунення.
4.6.7. Під час доїння корів у доїльних залах при прив'язному утриманні слід використовувати напівавтоматичні і автоматичні прив'язі з пристроями для групового звільнення тварин.
4.6.8. Для запобігання надходженню в доїльний зал забрудненого повітря необхідно забезпечити ізоляцію доїльного залу від корівників розсувними воротами, шторами або повітряними завісами.
4.6.9. Установка каналізаційних решіток у доїльних станках повинна виключати їх зміщення ногами тварин.
4.6.10. Під час підготовки вимені до доїння не можна допускати виникнення у тварин неприємних відчуттів, обумовлених механічними і температурними подразниками (сильний натиск, занадто гаряча або холодна вода тощо).
4.6.11. Кількість корів у групі при використанні групових доїльних станків повинна бути кратною кількості доїльних місць в одному груповому станку.
4.6.12. При безприв'язному утриманні худоби необхідно вибраковувати буйних корів.
4.6.13. Над стійлами агресивних тварин необхідно вивішувати таблички з попереджувальним написом: "Обережно! Битлива корова!" або "Обережно! Б'є ногами!"
4.6.14. Нетелів за два місяці до отелення потрібно привчати до скотопрогонів, доїльного залу і шуму працюючих доїльних апаратів.
4.6.15. Не допускати застосування грубої сили і биття під час привчання корів до машинного доїння.
4.6.16. Підгін тварин на доїння необхідно здійснювати засобами, які виключають їх агресивну реакцію.
4.6.17. На тваринницькому комплексі, обладнаному доїльними установками типу "Ялинка", "Тандем", "Карусель" тощо, корів, яких щойно привезли з інших ферм або підприємств, не треба виділяти в самостійну групу, їх потрібно розподілити у групи корів, які довгий час доїлися на цих установках.
4.6.18. В період привчання тварин до карусельної доїльної установки необхідно використовувати знижену швидкість обертання платформи.
4.6.19. Щоб уникнути створення травмонебезпечних ситуацій, необхідно забезпечити виконання всіх вимог експлуатаційної документації на доїльні установки.
4.6.20. Стан компресорних установок і повітропроводів повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.2.016 та ДНАОП 0.00-1.13-71.
4.6.21. При доїнні корів у стійлах ширина поздовжніх проходів для обслуговування тварин повинна бути не менше 1,5 м.
4.6.22. Приямок для молочного насоса доїльних установок повинен бути огороджений поручнями заввишки не менше ніж 1 м.
4.6.23. Гідропаровакуумні лінії й кормопроводи повинні мати справні ущільнення, які виключають порушення герметизації.
4.6.24. Місця можливого контакту обслуговуючого персоналу з трубопроводами теплоносія повинні мати термоізоляцію, що не допускає підвищення температури контактної поверхні вище 45 °С.
4.6.25. Монтаж гнучких пневмоліній і вакуумпроводів повинен виключати скручування, переломи і тертя з рухомими частинамии обладнання у процесі експлуатації.
4.6.26. Ширина проходів для ремонту і огляду обладнання повинна бути не менше 0,8 м.
4.6.27. Вихлопні труби двигунів внутрішнього згорання доїльних установок не повинні бути направлені на легкозаймисті поверхні конструкцій або складські матеріали. Розташування нагрівальних приладів і трубопроводів, вакуумних і молочних ліній, системи опалення і вентиляції повинно забезпечувати можливість їх дезінфекції і очищення без небезпеки травмування при виконанні цих операцій.
4.6.28. Підлога в робочій зоні оператора доїльних установок з траншеями повинна мати настил у вигляді дерев'яних решіток.
4.6.29. В нижній частині станків доїльних установок, які мають траншею для оператора, повинен бути установлений бризковідбивний щиток висотою 0,12м з нахилом 75° у бік стійла корови.
4.6.30. Флягопропарювачі необхідно обладнувати витяжним кожухом-відсмоктувачем або зонтом.
Подача води або пари повинна здійснюватися тільки при Наявності фляг на дерев'яних прокладках і включеній вентиляції.
4.6.31. Необхідно захистити пускові педалі флягопропарювача від спрацювання при випадковому падінні на них будь-яких предметів.
4.6.32. Тиск пари при експлуатації парових пастеризаційних установок не повинен перевищувати вказаного в експлуатаційній документації.
4.6.33. При появі вібрації, стороннього шуму, різкого коливання кількості обертів сепаратор необхідно зупинити і не пускати в роботу до усунення неполадок.
4.6.34. Приготування дезінфікуючих і миючих розчинів потрібно проводити в гумових рукавичках і захисних окулярах у спеціально відведеному для цієї мети приміщенні.
4.6.35. Під час приготування миючих і дезінфікуючих розчинів і при пересипанні порошкових миючих засобів із заводської упаковки у витратні ємкості необхідно використовувати респіратори, ватно-марлеві пов'язки, захисні окуляри, прогумовані фартухи, гумові рукавички і чоботи.
4.6.36. При знежиренні гумових виробів слід користуватися гумовими рукавичками або покривати шкіру, рук захисними пастами.
4.6.37. Під час промивання фільтрів (лавсанових та марлевих) необхідно застосовувати гумові рукавички.
4.6.38. Промивання ємкостей і баків повинно здійснюватися способами, які виключають необхідність перебування працівників у них (щітки з довгими ручками, розпилювачі тощо).
4.6.39. Робочі місця потрібно забезпечити операційними картами, інструкціями з охорони праці і застережними написами.
4.6.40. На бочках і ємкостях з вихідною сировиною і приготовленими концентрованими розчинами наносять написи, які вказують назву речовини, ступінь концентрації розчину і заходи бездеки.
4.6.41. Миючі препарати і сухе хлорне вапно необхідно зберігати в упаковці заводу-виготовлювача на стелажах, а поточний їх запас — у посуді, що закривається кришкою, в окремому сухому приміщенні, яке добре провітрюється.
4.6.42. Всі роботи з експлуатації, ремонту, регулювання холодильних установок повинні проводити спеціалісти, які мають посвідчення на право працювати на машинах такого типу відповідно до вимог ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.21-98, НАОП 2.2.00-1.10-88.
4.6.43. Обслуговування холодильних установок має здійснюватися лише після їх зупинки і усунення можливості самовільного їх включення.
4.7. Транспортування, перегін та випасання тварин
Транспортування тварин
4.7.1. Для перевезення тварин використовують спеціальні машини — скотовози або інші автомобілі, відповідно обладнань
4.7.2. Для проведення вантаження і вивантаження тварин розпорядженням власника підприємства призначається особа, відповідальна за безпеку проведення робіт.
4.7.3. Вантаження і вивантаження тварин дозволяється тільки при наявності даних про стан здоров'я (хворі чи здорові) і особливості поведінки (спокійні чи такі, що б'ються). Перед початком робіт тварин оглядають працівники ветеринарної служби.
4.7.4. При вантаженні і вивантаженні тварин на території залізничних станцій, морських та річкових портів, м'ясокомбінатів та інших перевантажувальних пунктів слід обов'язково виконувати вимоги безпеки, встановлені відомством, якому належить перевантажувальний пункт.
4.7.5. Перед початком роботи відповідальна особа повинна ознайомити працівників з технологічним обладнанням тваринницьких приміщень, маршрутами машин і тварин, з безпечними способами виконання операцій, з особливостями поведінки тварин.
4.7.6. Перед тим як виганяти тварин із секцій і приміщень, двері приміщень потрібно повністю відкрити і зафіксувати, забезпечуючи вільний прохід тварин у напрямку до місця вантаження.
4.7.7. Виводити тварин і починати вантажити необхідно від найближчих до виходу з приміщення станків або секцій. В умовах прив'язного утримання телят і нетелів їх відв'язують і направляють на майданчик навантаження групами, а бугаїв, корів і бичків на відгодівлі — індивідуально.
4.7.8. Слід обережно поводитися а тваринами, над стійлами яких вивішені попереджувальні написи "Обережно! Битлива корова!" тощо.
4.7.9. Тварин, яким необхідно проводити карантинну обробку, вантажать і вивантажують на спеціальних майданчиках.
4.7.10. Після виконання вантажно-розвантажувальних робіт місце проведення робіт, інвентар і засоби індивідуального захисту дезінфікують відповідно до ветеринарних правил.
4.7.11. Вантаження, вивантаження і транспортування тварин повинні здійснювати працівники, які доглядають цих тварин, або особи, які мають навички роботи з ними і знайомі із технологією вантажно-розвантажувальних робіт.
4.7.12. Не дозволяється підганяти тварин гострими предметами, ріжучими або які колються, а також короткими палицями і гумовими шлангами.
Для підгону тварин необхідно використовувати довгий ремінний бич або електропоганялки.