б) розпушити основу насипу на схилах до 11 % у випадку ґрунтів, що не дренуються;
в) виконати уступи висотою від 1 м до 1,5 м по основі настилу, на косогорах із схилами більше ніж 11 %;
г) пошарово ущільнити насипи.
В окремих випадках для стійкості насипу слід влаштовувати кам’яні банкети вздовж основи насипу.
8.3. Траншеї на схилах до 22° включно допускається розробляти одноківшевими екскаваторами без застосування анкерів. На схилах більше ніж 22° необхідно утримувати екскаватори рухомими якорями згідно з розрахунком.
8.4. У скельних ґрунтах на повздовжніх схилах більше ніж 10° для визначення стійкості екскаваторів їх необхідно перевіряти на ковзання. Під час роботи екскаваторів на крутих схилах повинні застосовуватись як якорі трактори, бульдозери, лебідки. Пристосування, призначені для утримування, слід розміщувати переважно на вершині схилу на горизонтальних майданчиках і з’єднувати з екскаватором тросом відповідної довжини.
На повздовжніх схилах до 22° включно розробка ґрунту одноківшевими екскаваторами дозволяється в напрямку як знизу вверх, так і зверху вниз по схилу.
На схилах більше ніж 22° робота одноківшевого екскаватора з прямою лопатою дозволяється в напрямку знизу вверх по схилу вперед ковшем, а екскаватора з оберненою лопатою — зверху вниз ковшем назад за ходом робіт.
8.5. Робота роторних екскаваторів без якоря у ґрунтах IV категорії дозволяється на повздовжніх схилах до 35° включно за умови руху зверху вниз.
У разі схилу від 36° до 45° необхідно застосовувати якорі згідно з проектом виконання робіт.
8.6. Риття траншей одноківшевими екскаваторами у випадку повздовжнього схилу 35° і вище, а також роторними екскаваторами у випадку схилу вище 45° слід виконувати спеціальними прийомами згідно з проектом виконання робіт.
8.7. На схилах великої крутизни, коли розробку траншеї виконати одноківшевим екскаватором важко, траншеї невеликої протяжності необхідно розробляти бульдозерами лотковим способом пошарово зверху вниз із застосуванням якорів згідно з проектом виконання робіт.
XIV. Діагностування технічного стану об’єктів магістральних газопроводів
1.Впродовж першого року експлуатації МГ з ДУ від 700 мм до 1400 мм необхідно виконати їх внутрішньотрубне обстеження (там, де це технічно можливо).
Роботи, пов’язані з очищенням порожнини МГ очисними поршнями та пропуском по газопроводу внутрішньотрубних дефектоскопів, повинні виконуватись згідно з технологічною інструкцією, які розробляється та затверджуються газотранспортним підприємством.
2.Плани діагностичного обстеження МГ повинні складатися газотранспортним підприємством після прийняття їх в експлуатацію і щорічно корегуватись протягом усього періоду експлуатації виходячи з їх фактичного технічного стану та терміну експлуатації.
3.На ЛЧМГ можуть виконуватися такі роботи з технічного діагностування:
а) періодичні внутрішньотрубні обстеження корозійного стану, геометрії труб, виявлення дефектів труб, зварних з’єднань, захисного покриття тощо;
б) періодичні (у разі необхідності, що визначається газотранспортним підприємством) визначення напружено-деформованого стану зсувонебезпечних ділянок газопроводів, балочних, вантових переходів через природні і штучні перешкоди, технологічних газопроводів КС, ГРС і ПСГ;
в) періодичні обстеження приладними методами (електрометричні вимірювання, геодезичні позиційні вимірювання, обстеження дюкерних переходів тощо);
г) оглядові обстеження (аеро- і фотозйомка, виявлення витоків газу за допомогою лазерних, оптичних та інших приладів);
ґ) контроль та вимірювання параметрів (моніторинг) в режимі реального часу за допомогою стаціонарно встановлених датчиків;
д) оцінка технічного стану ЛЧМГ на підставі узагальнення результатів обстежень, вимірювань та аналізу аварій і відмов газопроводів;
е) видача рекомендацій з проведення ремонту і реконструкції газопроводів;
є) створення банків даних з діагностування об’єктів МГ тощо.
4.Апарати і посудини на об’єктах МГ підлягають технічному огляду після монтажу до пуску в експлуатацію, а також періодично в процесі експлуатації згідно з вимогами Порядку проведення огляду.
5.Експертне обстеження (технічне діагностування) МГ може виконуватись як газотранспортними підприємствами, так і спеціалізованими організаціями, які отримали дозвіл Держгірпромнагляду на виконання відповідних робіт підвищеної небезпеки згідно з вимогами Порядку видачі дозволів.
6.У разі виявлення під час експертного обстеження (технічного діагностування) дефектів, що знижують несучу здатність (міцність) ЛЧМГ чи інших об’єктів МГ, подальша їх експлуатація можлива за умови зниження відповідних технологічних параметрів (тиску, температури тощо) згідно з висновком експертизи щодо продовження експлуатації устатковання з обмеженням параметрів та/або на визначений строк.
Висновок експертизи зберігається разом з паспортом устатковання або об’єкта.
7.Зміни режиму роботи ділянки газопроводу на час діагностування та терміни проведення робіт повинні бути узгоджені з диспетчерською службою газотранспортного підприємства.
Заступник начальника Управління організації державного нагляду
за промисловою безпекою на виробництвах
і об’єктах підвищеної небезпеки Держгірпромнагляду Г. Г.Тюкавкін
89