випромінювання в оптичному діапазоні (ультрафіолетове, видиме, інфрачервоне). При відсутності захисту можливе ураження органів зору;
теплове (інфрачервоне) випромінювання матеріалів, що підлягають газовій різці. Контакт із нагрітим металом може викликати опіки;
іскри, бризки і викиди розплавленого металу можуть стати причиною опіків;
електромагнітні поля. Характер їх впливу на організм визначається інтенсивністю і тривалістю такого впливу;
ультразвук, джерелами якого є ультразвукові генератори, електроди. Дія ультразвуку залежить від його спектральної характеристики, інтенсивності і тривалості впливу;
шум, джерелами якого є копрові установки, вентилятори, пневмопроводи, джерела живлення. Вплив шуму на організм залежить від спектральної характеристики і рівня звукового тиску;
локальна вібрація, джерелом якої є пневматичні інструменти та установки дроблення металобрухту;
напруга в електричному колі, замикання якого може пройти через тіло людини;
іонізація повітря робочої зони з утворенням позитивно та негативно заряджених іонів;
статичне навантаження. У результаті перенапруги можуть виникати захворювання нервово-м’язового апарату плечового пояса.
3.18. Організація робочого місця повинна забезпечувати умови праці, що відповідають вимогам ГОСТ 12.1.005-88.
3.19. Для створення нормальних санітарно-гігієнічних умов праці на підприємстві (в цехах або на дільницях) по заготівлі і переробці брухту та відходів чорних і кольорових металів необхідно передбачити такі заходи:
ефективну аерацію будівель;
облаштування вентиляційних і аспіраційних пристроїв, повітряне та повітряно-водяне душування робочих зон і робочих місць;
кондиціювання повітря;
захист від джерел тепловипромінювання, електричних, електромагнітних і магнітних полів, ультразвуку, шуму;
широке використання засобів колективного та індивідуального захисту;
нормальну освітленість;
систематичне та ретельне прибирання приміщень.
3.20. Параметри мікроклімату на робочих місцях повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042-99.
3.21. Властивості засобів захисту працівників повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.011-89 «ССБТ. Средства защиты работающих. Общие требования и классификация» (далі — ГОСТ 12.4.011-89).
3.22. Припустимі рівні звукового тиску на робочих місцях не повинні перевищувати встановлених ГОСТ 12.1.003-83 «ССБТ. Шум. Общие требования безопасности» (далі — ГОСТ 12.1.003-83).
3.23. Штучне освітлення робочих місць повинно відповідати вимогам Державних будівельних норм ДБН В.2.5-28-2006 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення», затверджених наказом Міністерства будівництва України від 15.05.2006 № 168 (далі — ДБН В.2.5-28-2006), та Державних санітарних правил ДСП 3.3.1.038-99 «Державні санітарні правила. Підприємства чорної металургії.», затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 № 38 (далі — ДСП 3.3.1.038-99).
3.24. Освітленість у місцях завантаження брухту в агрегати і на підлозі бійних залів копрів повинна становити не менше 150 лк.
3.25. Освітленість при газовому різанні сталевого брухту на підлозі повинна бути не менше 200 лк при показнику осліпленості не більше 40.
3.26. Фасади щитів у машинних залах і пульти управління повинні мати освітленість у площині розташування приладів 150 лк.
3.27. Піднімальні крани необхідно обладнати підкрановим освітленням, що забезпечує усунення затемнення, створеного конструкцією крана.
3.28. Освітлення усередині ємностей необхідно здійснювати за допомогою світильників спрямованого світла, розташованих зовні об’єкта, що розрізається, чи за допомогою ручних переносних ламп напругою не більше 12 В.
3.29. Вібрація на робочих місцях не повинна перевищувати граничних значень згідно з ДСН 3.3.6.039-99 і ГОСТ 12.1.012-90 «ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования» (далі — ГОСТ 12.1.012-90).
3.30. Контроль за станом повітряного середовища повинен здійснюватись відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88.
3.31. Вимір шуму слід проводити один раз на рік відповідно до ГОСТ 12.1.028-80 «ССБТ. Шум. Определение шумовых характеристик источников шума. Орентировочный метод» (далі — ГОСТ 12.1.028-80) та згідно з ДСН 3.3.6.037-99, а також після ремонтів устаткування.
3.32. Вимір освітленості повинен проводитися при здачі освітлювальних установок в експлуатацію і в подальшому не рідше двох разів на рік відповідно до ДСТУ Б В.2.2-6-97 «Будинки і споруди. Методи вимірювання освітленості» (далі — ДСТУ Б В.2.2-6-97).
3.33. Санітарно-побутові і допоміжні приміщення повинні відповідати вимогам Санітарних норм і правил СНиП 2.09.04-87 «Административные и бытовые здания» (далі — СНиП 2.09.04-87).
3.34. Працівники повинні бути забезпечені питною водою.
Для користування питною водою повинні влаштовуватися фонтанчики, що з’єднані з водопостачальною мережею чи бачками. Питні бачки повинні бути виготовлені з матеріалів, які легко очищуються й дезінфікуються, мають кришки, що щільно закриваються, замикаються на замок і встановлюються на висоті 1 м від підлоги. Вода в бачках повинна щодня замінюватися свіжою. Бачки повинні регулярно промиватися кип’ятком і підлягати дезінфекції. При охолодженні води льодом повинна виключатися можливість забруднення води від потрапляння в неї льоду.
3.35. Душові або лазні повинні бути забезпечені гарячою й холодною водою з розрахунку 500 л на одну душову сітку на годину та мати змішувальні пристрої з регулювальними кранами.
Обладнання та експлуатація бойлерних установок і баків для нагрівання води повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 № 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1143/13017.
У побутових приміщеннях роздягальні та душові повинні мати таку пропускну спроможність, щоб працівники в найбільш численній зміні витрачали на миття й переодягнення не більше 45 хвилин.
На роботах, пов’язаних із забрудненням тіла, крім 400 г мила, що видаються кожному працівнику, біля умивальників повинно бути в достатній кількості мило для миття під час роботи та після її закінчення.
На роботах, де можливе потрапляння на шкіру шкідливих речовин, працівникам повинні видаватися профілактичні пасти та мазі, а також речовини для змащення шкіри.
3.36. Якість питної води, води для душу, умивальників повинна відповідати вимогам Державних санітарних правил і норм «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання», затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23.12.96 № 383, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.04.97 за № 136/1940 (далі — ДСанПіН № 383-96).
3.37. Обладнання систем водопостачання і каналізації повинно відповідати вимогам Санітарних норм і правил СНиП 2.04.02-84 «Водоснабжение. Наружные сети и сооружения» (далі — СНиП 2.04.02-84), СНиП 2.04.03-85 «Канализация. Наружные сети и сооружения» (далі — СНиП 2.04.03-85), СНиП 2.09.04-87, а також ДСП 173-96.
3.38. Джерела водопостачання, які використовуються для постачання господарсько-питних водопроводів, повинні відповідати ГОСТ 2761-84 «Источники централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения. Гигиенические, технические требования и правила выбора».
3.39. Стічні води, що містять у собі шкідливі речовини, до надходження в зовнішню каналізаційну мережу повинні бути очищені відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за № 403/6691.
3.40. Утилізація відходів шкідливих речовин проводиться відповідно до Державних санітарних правил і норм ДСанПіН 2.2.7.029-99 Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров’я населення, чорної металургії, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.17.99 № 29 (далі — ДСП 3.3.1.038-99) (далі — ДСанПіН 2.2.7.029-99).
3.41. Приміщення машинних залів і розподільних пристроїв повинні бути обладнані примусовою вентиляцією з подачею чистого повітря та з підігрівом його в холодну пору. Вентиляція цих приміщень повинна запобігати надлишковому тиску повітря. Машинні зали пакетувальних і брикетувальних установок, гідравлічних ножиць і установок ламки чавуну оснащуються загальною вентиляцією, що забезпечує стан повітряного середовища відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88.
3.42. Системи вентиляції та опалення будівель і споруд повинні відповідати вимогам ДСП 173-96 та Санітарних норм і правил СНиП 2.04.05-91 «Отопление, вентиляция и кондиционирование» (далі — СНиП 2.04.05-91).
3.43. При заготівлі і переробці брухту на відкритому повітрі для працівників повинні бути передбачені кімнати для сушіння одягу та спеціальні приміщення для обігрівання, обладнані вентиляцією і опаленням, згідно з ДСН 3.3.6.042-99.
3.44. Для працівників, зайнятих на переробці металобрухту, який містить свинець, інші шкідливі речовини, повинні бути відведені індивідуальні шафи окремо для спецодягу і чистого одягу.
3.45. Для зберігання запасів деталей і устаткування в цехах повинні бути передбачені складські приміщення, оснащені вантажопідіймальними засобами і під’їзними коліями.
3.46. Параметри електромагнітних полів на робочих місцях повинні відповідати вимогам Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18.12.2002 № 476, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.03.2003 за № 203/7524 (ДСН 3.3.6.096-2002).
3.47. Використання джерел іонізуючого випромінювання підприємством має здійснюватись за умови наявності ліцензії на провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання з дотриманням Вимог та умов безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02.12.2002 № 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.12.2002 за № 978/7266 (далі — НП 306.5.05/2.065-2002), Норм радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14.07.97 № 208 (НРБУ-97), та Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02.02.2005 № 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за № 552/10832 (далі — ДСП 6.177-2005-09-02).
3.48. Загальні вимоги електробезпеки устаткування повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.018-93 «ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования». Обладнання та комунікації повинні бути заземлені від статичної електрики згідно з ГОСТ 12.1.019-79.
IV. Загальновиробничі вимоги з охорони праці
4.1. Вимоги до території підприємств (цехів, дільниць)
4.1.1. Площа земельної ділянки для здійснення операцій з металобрухтом повинна відповідати вимогам статті 5 Закону України «Про металобрухт» і бути не менш як 500 кв. м для операцій з брухтом кольорових металів і не менш як 1000 кв. м для операцій з брухтом чорних металів.
4.1.2. Для цехів, що проектуються, наближення залізничних колій до виробничих будівель, складських споруд тощо повинно відповідати ГОСТ 9238-83 «Габариты приближения строений и подвижного состава железных дорог колеи 1520 (1524) мм» (далі — ГОСТ 9238-83).
4.1.3. У діючих цехах за неможливості доведення габаритів до нормативних величин повинна бути влаштована сигналізація, що попереджає про порушення габаритів (світлова, звукова чи світлозвукова).
4.1.4. У місцях масового переходу працівників через залізничні колії повинні бути влаштовані перехідні містки або тунелі. Переходи повинні мати настили, покладені врівень з головками рейок, і бути обладнані відповідними огородженнями і сигналами. У цехах повинна бути вивішена схема пішохідного руху по території підприємства.
Перехід працівників через залізничні колії у невстановлених місцях не дозволяється.
4.1.5. Автомобільні дороги і пішохідні доріжки на території підприємств повинні бути заасфальтовані; в літню пору року їх необхідно поливати водою, а в зимову — очищати від льоду і снігу. Під час ожеледиці дороги і доріжки необхідно посипати піском або дрібним шлаком. Неасфальтовані дільниці території підприємств повинні бути озеленені.
Не допускається захаращувати території підприємств, пішохідні доріжки, робочі місця і зони.
Вибоїни і нерівності покриття на території підприємств не допускаються.
Тимчасові канави та ями на території підприємств необхідно перекрити або обгородити.
4.1.6. Територія підприємств повинна утримуватися в чистоті. На підприємствах повинен бути встановлений графік прибирання будівельних конструкцій, устаткування, робочих майданчиків, проходів і проїздів.
Територія підприємств та всі переходи через залізничні колії повинні освітлюватися відповідно до норм освітленості згідно з ДБН В.2.5-28-2006.
4.1.7. Швидкість і порядок руху залізничного, автомобільного і іншого безрейкового транспорту по території і всередині будинків цехів (дільниць) повинні встановлюватися адміністрацією підприємства відповідно до вимог Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі — Правила дорожнього руху), і регламентуватися покажчиками і дорожніми знаками.
4.1.8. При експлуатації електро- і автонавантажувачів необхідно передбачити заходи, що забезпечують безпеку працівників. Для підприємств, що будуються, слід передбачати стоянки автомобілів, що прибувають на підприємства, в цехи (дільниці) для здачі металобрухту, перед в’їзними воротами важелів. У місцях розвантаження і складування повинні бути передбачені майданчики, що знаходяться за межами пішохідних тротуарів і проїзних доріг.
4.1.9. Під час ремонтів чи будівельних робіт траншеї, тимчасові ями, канави повинні бути обладнані поручнями висотою не менше 1 м, у темний час вони повинні бути освітлені і позначені дорожніми знаками безпеки.
4.1.10. Земельні ділянки відповідно до статті 5 Закону України «Про металобрухт» повинні мати бетонне або тверде покриття, яке унеможливлює проникнення в ґрунт шкідливих речовин.
4.1.11. При в’їздах транспортних засобів на територію підприємства, цеху (дільниці) повинні бути вивішені схеми їх проїзду на вантажно-розвантажувальні майданчики. Місця вивантаження і навантаження повинні бути позначені.
4.1.12. Заготовлений металобрухт повинен складуватися на спеціально відведених майданчиках, підготовлених заздалегідь, таким чином, щоб металобрухт не розсипався, не захаращував проходи і проїзди.
4.1.13. У місцях постійного навантаження і розвантаження вагонів кранами повинні бути обладнані спеціальні естакади (майданчики) з настилом, розташованим на одному рівні з бортами вагонів, і вивішені схеми стропування негабаритного вантажу. Естакада повинна мати огородження.
4.1.14. Територія копрових подвір’їв повинна бути огороджена та обладнана знаками безпеки, плакатами і попереджувальною сигналізацією.
4.1.15. На підприємствах, що будуються, і тих, що знаходяться на реконструкції, копри повинні бути розташовані не ближче ніж за 100 м від робочих, допоміжних приміщень і доріг, на яких здійснюється рух.
Віконні створи виробничих та допоміжних будівель, розташованих від копрів на відстані менше ніж 100 м (що розміщені у бік копрів), повинні загороджуватися міцними сітками, а дверні створи розташовуватися з боку, протилежного від копра.
4.1.16. На території підприємства необхідно передбачити тимчасове сховище для зберігання радіоактивно забруднених фрагментів металобрухту, що вилучаються з обігу, а також окремий металевий контейнер із зображенням на ньому знака «Радіаційна небезпека» (ГОСТ 17925-72 «Знак радиационной опасности») для транспортування вилучених радіоактивних фрагментів металобрухту відповідно до вимог Державних санітарно-екологічних правил і норм з радіаційної безпеки при проведенні операцій з металобрухтом.
4.2. Вимоги до будівель та споруд
4.2.1. Виробничі і допоміжні будівлі, споруди і склади повинні відповідати ГОСТ 12.1.004-91 «ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования», НАПБ А.01.001-2004 і бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння.
4.2.2. На підприємствах, у цехах (на дільницях) повинні бути спеціальні майданчики для складування необхідного змінного і запасного устаткування.
4.2.3. Прибирання пилу та сміття всередині будівель необхідно проводити механізовано.
4.2.4. У цехах, що будуються, повинно передбачатися механізоване збирання пилу і сміття усередині будівель, а також збирання пилу й льоду з дахів виробничих будівель.
4.2.5. Відкривання віконних і ліхтарних плетінь і фрамуг повинно бути керованим дистанційно чи вручну з робочого майданчика.
Скло віконних прорізів повинно очищатися від пилу і кіптяви в міру забруднення, але не рідше одного разу на півріччя.
4.2.6. Робочі майданчики та підлоги в цехах повинні бути рівними та відповідати вимогам СНиП 2.03.13-88 «Полы». Прибирання робочих місць у виробничих приміщеннях повинно виконуватися щозміни. Нагромадження пилу на кришках, перекриттях, майданчиках, конструкціях і устаткуванні не допускається.
4.2.7. Приміщення чи майданчики, на яких установлюються газифікатори різних типів, де зберігаються ємності з рідким киснем чи розміщується і монтується кисневе устаткування, повинні відповідати таким вимогам:
не допускається застосування асфальтових і дерев’яних підлог;
запобіжники, вимикачі і рубильники слід розташовувати поза приміщенням;
арматура електричних ламп повинна бути герметичною;
допускається тільки центральне водяне опалення;
повинна бути обладнана природна вентиляція, а при недостатній природній вентиляції слід передбачити штучну вентиляцію згідно з вимогами СНиП 2.04.05-91;
не допускається палити чи запалювати вогонь у приміщеннях або на майданчиках;
при вході в приміщення повинні бути покладені заземлені мідні листи, ручки дверей повинні бути заземлені для зняття з них статичної електрики;
на видному місці повинні бути вивішені плакати «Обережно. Кисень!», «Не палити!»;
усередині приміщення повинні бути вогнегасники, при вході — шухляда з піском і дошка з протипожежним інвентарем;
до роботи не допускаються працівники в промасленому спецодягу, а також із забрудненими жиром або мастилом руками.
4.2.8. Робочий майданчик преса, настил навколо завантажувального короба і прес-камери повинні бути покриті рифленими сталевими листами.
4.2.9. У приміщенні, де розташовані преси, стіни приміщення з боку підходу кранів повинні бути захищені сталевим листом.
4.2.10. Вимоги безпеки до конструкції огородження копра повинні відповідати ГОСТ 12.2.055-81 «ССБТ. Оборудование для переработки лома и отходов черных и цветных металлов. Требования безопасности» (далі — ГОСТ 12.2.055-81).
4.2.11. Прорізи в огородженні повинні закриватися воротами чи опускними шторами, обладнаними блокувальними пристроями, що виключають можливість підйому копрової баби при відкритих прорізах. На копрах баштового типу допускаються лабіринтові огородження.
4.2.12. Шатро копра повинно бути огороджено міцними стінками на висоту не менше 3/4 максимального підйому копрової баби. Огородження повинно бути стальним чи дерев’яним з брусків і шпал товщиною не менше ніж 150 мм.
Нижня частина огорожі (стін) копра висотою 4 м повинна мати подвійні стінки огородження з брусків товщиною 300 мм або з бетону, захищеного стальною бронею.
4.2.13. Міцність огорожі шатра і дверей повинна забезпечувати неможливість пробивання їх уламками металобрухту.
4.2.14. Нагорі піраміди копра повинна бути влаштована покрівля і майданчик для безпечного обслуговування тросового блока тощо. Для підіймання на майданчик повинні бути встановлені сходи, і на них, починаючи з висоти 3 м, через кожні 0,6 м повинні бути влаштовані металеві дуги, що запобігають можливому падінню працівника, який піднімається або спускається.
4.2.15. Не рідше двох разів на рік повинна перевірятися стійкість і міцність конструкцій копра шляхом огляду елементів, наявності відхилень від вертикального положення і визначення ступеня зносу окремих частин. Результати перевірок повинні заноситися в паспорт чи формуляр копра, складений за ГОСТ 2.601-2006.
4.2.16. Транспортні прорізи в опалюваних будівлях слід обладнати повітряно-тепловими завісами, а в неопалюваних — повітряними завісами, включення яких повинно бути зблоковано з відкриттям воріт.
V. Вимоги до безпеки технологічних процесів
5.1. Заготівля, сортування, завантаження, вивантаження, складування брухту і відходів
5.1.1. Усі роботи щодо приймання, сортування, розвантаження і обробки металевого брухту повинні виконуватися в суворій відповідності до вимог цих Правил, відповідних стандартів та нормативно-правових актів:
для брухту і відходів кольорових металів — згідно зі стандартом «Брухт і відходи кольорових металів і сплавів. Загальні технічні умови» (далі — ДСТУ 3211-95);
для брухту і відходів чорних металів — згідно з державним стандартом «Метали чорні вторинні. Загальні технічні умови» (далі — ДСТУ 4121-2002);
для брухту і відходів чорних і кольорових металів — згідно з Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових і чорних металів, затвердженими наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства промислової політики України від 23.10.2007 № 127/595, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 08.11.2007 за № 1258/14525, НПАОП 0.00-5.04-95, НПАОП 0.00-5.18-96.
5.1.2. Сортування металобрухту повинно бути механізованим.
5.1.3. Розбирання металобрухту зі складів, штабелів варто починати зверху. Не допускається витягати окремі шматки брухту з-під завалів.
5.1.4. Максимальна висота складованого металобрухту повинна бути на 2 м нижче верхнього положення вантажозахватного механізму вантажопідіймального крана.