5.1. Транспортно-відвальні мости та консольні відвалоутворювачі повинні бути обладнані справно діючими приладами для безперервного автоматичного вимірювання зміни швидкості та напрямку вітру, зблокованими з аварійним сигналом і системою керування ходовими механізмами відвалоутворювачів, а також контрольно-вимірювальними приладами, кінцевими вимикачами, сигнальними та переговорними пристроями. Крім автоматично діючих гальмівних пристроїв, ходові візки мосту повинні бути обладнані справними ручними гальмами.
5.2. Під час ремонту транспортно-відвального мосту не дозволяється одночасне розбирання ручних і автоматичних гальмівних пристроїв.
5.3. Усі контрвантажі, розташовані поблизу шляхів і проходів, необхідно огороджувати для унеможливлення проходу працівників в зони їх дії.
5.4. Усі конвеєрні лінії транспортно-відвальних мостів і відвалоутворювачів повинні бути обладнані з двох боків огородженими майданчиками для обслуговування конвеєрів.
Ширина проходів вздовж конвеєрів повинна бути не менше ніж 700 мм.
5.5. Під час грози, туману, заметілі, при видимості до 25 м, а також під час зливи, вологого та сильного снігопаду переміщення і робота транспортно-відвального мосту не дозволяється.
5.6. Не дозволяється наближення транспортно-відвального мосту до будівель або гірничотранспортного устаткування, в тому числі і під час розминовок, на відстань менше ніж 1 м. Не дозволяється робота транспортно-відвального мосту над гірничотранспортним обладнанням, що працює.
5.7. Не дозволяється експлуатація мостових колій на обводнених уступах кар’єру.
5.8. Під час переміщення відвалоутворювачів з крокуючим і крокуючо-рейковим ходом проїзд транспорту, машин і механізмів, а також прохід працівників під консоллю не дозволяється.
5.9. Відстань між кінцем відвальної консолі транспортно-відвального мосту та гребенем відвалу повинна бути не менше ніж 3 м. У консольних стрічкових відвалоутворювачів з періодичним переміщенням ця величина повинна бути не менше ніж 1,5 м.
5.10. У разі появи ознак зсуву відвалів транспортно-відвальний міст необхідно вивести з небезпечної зони.
5.11. Перехід відвальної опори транспортно-відвального мосту через дренажні виробки необхідно здійснювати згідно з розробленим на підприємстві паспортом.
6. Вимоги безпеки під час роботи скреперів та бульдозерів
6.1. У разі застосування канатних скреперних установок кут укосу уступу не повинен перевищувати 35°.
6.2. Не дозволяється включати скреперну канатну установку без попереджувального сигналу, під час її роботи проводити будь-які ремонти, перебувати в зоні дії каната і спрямовувати його руками.
6.3. Не дозволяється рух самохідних скреперів і бульдозерів у межах призми обвалення уступу. Під час розвантаження скрепер не можна переміщувати назад під укіс.
6.4. Під час застосування колісних скреперів з тракторною тягою ухил з’їздів у вантажному і порожняковому напрямках повинен відповідати інструкції з експлуатації транспортного засобу заводу-виробника.
6.5. Не дозволяється залишати бульдозер (трактор) з працюючим двигуном і піднятим ножем, а під час роботи — спрямовувати трос, ставати на підвісну раму та ніж. Не допускається робота бульдозерів на крутих схилах при бокових та повздовжніх кутах нахилу, що перевищують передбачені інструкцією з експлуатації заводу-виробника.
Робота на бульдозері (тракторі) дозволяється тільки за наявності блокування, що унеможливлює запуск двигуна при включеній коробці передач і за наявності обладнання для запуску двигуна з кабіни.
6.6. Для ремонту, змащування та регулювання бульдозера (скрепера) його необхідно встановити на горизонтальній площадці, двигун виключити, а ніж опустити на землю або спеціально передбачену опору.
У разі аварійної зупинки бульдозера (скрепера) на похилій площадці необхідно вжити заходів, що унеможливлюють його самовільний рух по ухилу.
6.7. Для оглядання ножа знизу його необхідно опустити на надійні підкладки, а двигун бульдозера виключити. Не дозволяється перебувати під піднятим ножем.
6.8. Відстань від краю гусениці бульдозера до бровки укосу визначається з урахуванням гірничо-геологічних умов і заноситься в розроблений на підприємстві паспорт ведення робіт у вибої (на відвалі).
6.9. Експлуатація кабельних кранів проводиться відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.01-07.
7. Вимоги безпеки під час роботи драг та плавучих земснарядів
7.1. Монтаж і реконструкцію драг і земснарядів, будівництво гідротехнічних споруд, гірничопідготовчі роботи необхідно проводити відповідно до затвердженого проекту розробки родовища. Не дозволяється розміщення на дразі, земснаряді обладнання та матеріалів, не передбачених проектом.
7.2. Для кожної драги (земснаряда) відповідно до вимог пункту 1.11 глави 1 розділу IV цих Правил необхідно складати план ліквідації аварії і затверджувати його не пізніше ніж за 15 днів до початку сезону роботи.
Ознайомлення з планом ліквідації аварій посадових осіб, в обов’язки яких входить здійснення контролю за безпечним виконанням робіт, та працівників з правилами поведінки під час аварій проводиться керівником драги (земснаряда).
Допускати до роботи працівників, не ознайомлених з планом ліквідації аварій, не дозволяється.
До управління та обслуговування драги (земснаряда) допускаються працівники, які мають відповідну кваліфікацію, пройшли навчання з питань охорони праці згідно з НПАОП 0.00-4.12-05 та отримали відповідне посвідчення.
7.3. Усі люки верхньої палуби понтона повинні бути облаштовані водозахисними бортами з кришками, що герметично закриваються. Робота драги (земснаряда) з відкритими люками або неліквідованими пробоями, тріщинами в понтоні не дозволяється.
7.4. Палубу, трапи, містки, переходи і східці драги (земснаряда) необхідно улаштовувати з рифленого заліза або заліза з наплавленими смугами, з огородженням і утримувати в чистоті. Сніг і лід з палуби понтона і надпалубних споруд необхідно систематично прибирати.
7.5. Доступні для випадкового дотику місця паропроводів на драгах (земснарядах) повинні бути ізольовані або огороджені.
7.6. Канати, що застосовують на дразі (земснаряді), повинні відповідати паспорту драги (земснаряда). Не дозволяється експлуатація зчаленого каната черпакової рами, а також каната з порваними пасмами.
Канати не менше одного разу на тиждень повинен оглядати працівник, на якого покладено ці обов’язки. Кількість розірваних дротин на довжині кроку звивки не повинна перевищувати 15 % від їх загальної кількості в канаті.
7.7. Для освітлення робочих місць надпалубної частини драги (земснаряда) допускається застосовувати напругу не вище ніж 220 В, для внутрішнього освітлення понтона — не вище ніж 12 В. Можна використовувати напругу 127 В за умови, що світильники підвішені на висоті не менше ніж 2,5 м від днища понтона.
Для живлення переносних ламп, електричного ручного інструменту (свердла, паяльники) необхідно застосовувати напругу не вище ніж 36 В. На драгах і земснарядах повинно обов’язково бути аварійне освітлення (електричні ліхтарі, акумулятори). Спускатися в понтон без освітлення не дозволяється.
7.8. Драги та земснаряди повинні бути обладнані двобічною звуковою сигналізацією між драгерським приміщенням (рубкою) і механізмами. Для зв’язку драгера з працівниками, які обслуговують механізми (за винятком малолітражних драг), крім звукової сигналізації, повинен обов’язково бути розмовний зв’язок.
7.9. Спуск працівників у завалочний люк дозволяється після зупинки черпакового ланцюга і попереднього огляду положення черпаків на верхньому черпаковому барабані. Не дозволяється спуск працівників у завалочний люк без запобіжного пояса. Виконання робіт у завалочному люку здійснюється за письмовим нарядом.
7.10. На видних і доступних місцях драги (земснаряда) по бортах понтона і зовні надпалубної надбудови необхідно рівномірно розміщувати рятувальні засоби (круги, кулі, рятувальні жилети) не менше ніж по два комплекти на кожні 20 м довжини палуби. Рятувальні круги повинні мати ліні довжиною не менше ніж 30 м.
7.11. Кожна драга (земснаряд) повинна бути обладнана протягнутим у надводній частині навколо понтона тросом, закріпленим на такій висоті, щоб за нього могла ухопитися людина, яка упала за борт. На воді повинно бути не менше двох човнів з веслами, в тому числі один біля понтона. На понтоні в місцях проходу працівників на човен повинні бути влаштовані відкидні містки-східці з перилами і прорізи з ланцюговою огорожею.
7.12. Вантажопідйомність човна та допустима кількість працівників, яку можна перевозити одночасно, повинні бути чітко позначені на корпусі човна. На кожному човні необхідно мати рятувальні засоби (круги, кулі, кінці), не менше двох багрів, одне запасне весло, черпак, два ліхтарі. Перевантажувати човен не дозволяється.
7.13. Електроенергію на драгу (земснаряд) необхідно подавати від берегового розподільника за допомогою кабелю, прокладеного по землі та огородженого попереджувальними знаками, на опорах (козлах) або підвішеного на тросі. По воді кабель необхідно прокладати на плотах (поплавках).
Не дозволяється переносити береговий кабель, що перебуває під напругою, завалювати та допускати змерзання його з льодом і ґрунтом. На обводнених ділянках кабель необхідно прокладати на опорах (козлах).
Переїжджати через кабель дозволяється тільки по спеціально обладнаних переїздах.
7.14. На драгах і земснарядах рамопідйомні лебідки повинні мати два гальма (робоче і запобіжне), а також захист від перепідйому черпакової рами з дублюючою звуковою сигналізацією, яка попереджає про початок її перепідйому. Галькові конвеєри повинні бути обладнані тросиками екстреної зупинки конвеєра по всій його довжині та кнопками «Стоп», установленими в головній та хвостовій частинах конвеєра, а також кінцевими вимикачами від перепідйому.
Сходи з кутом нахилу більше ніж 75° і висотою вище ніж 3 м повинні мати огородження тунельного типу, а з кутом нахилу менше ніж 75° — міцні перила і плоскі східці, що виключають ковзання.
Понтони необхідно обладнувати сигналізацією про наявність в них води з виводом сигналу на пульт керування. На дразі і земснаряді повинні бути обов’язково встановлені аварійні насоси для відкачування води із понтонів.
7.15. Під час проведення будівельно-монтажних, ремонтних, такелажних та інших робіт на драгах і земснарядах необхідно застосовувати механізми, обладнання та пристрої, що забезпечують безпечне виконання робіт з підйому та переміщення вантажів.
7.16. Якір земснаряда повинен бути обладнаний тросом довжиною, що дорівнює глибині водоймища, із закріпленим на ньому буєм, пофарбованим у червоний колір.
7.17. На дразі (земснаряді) необхідно мати постійно діючий телефонний, селекторний або радіозв’язок між драгою (земснарядом) та берегом (диспетчером, адміністрацією гірничого підприємства).
7.18. Не дозволяється на земснарядах та плавучих пульповодах самовільно установлювати зворотні клапани та протиударні засоби.
8. Вимоги безпеки під час роботи гідромоніторів
8.1. На всіх гідромоніторах повинні бути обмежувачі випадкових розворотів ствола. Керування гідромоніторами необхідно здійснювати дистанційно.
8.2. Перед початком роботи гідромонітора із зони дії його струменя необхідно вивести всіх працівників, а з місця роботи гідромонітора — працівників, які не мають відношення до його роботи.
Територія ділянки на відстані не менше полуторної дальності струменя гідромонітора обов’язково огороджується знаками, які попереджують про небезпеку перебування працівників на цій території. Не дозволяється залишати без нагляду працюючий гідромонітор.
8.3. Від високовольтної ЛЕП гідромонітор повинен бути розташований на відстані не менше двократної дальності польоту струменя.
8.4. Під час пуску води ствол гідромонітора необхідно спрямовувати у вибій. У разі вимушеної зупинки гідромонітора, з’єднаного з водопідвідною лінією, його вихідний отвір необхідно завжди спрямовувати в безпечне для оточуючих місце.
Під час роботи гідромонітора в темну пору доби вибої в зоні дії струменя, робочі майданчики, шлях до перекриваючої засувки на трубопроводі та засувку необхідно освітлювати.
8.5. Кожний гідромонітор повинен бути обладнаний засувкою для відключення живильного трубопроводу. У разі застосування гідромоніторів з дистанційним керуванням і засувок з електроприводом керування гідромонітором і засувкою необхідно здійснювати з одного пульта керування. За наявності тільки однієї лінії трубопроводів закривати засувки на трубопроводі, який перебуває під тиском, дозволяється тільки після того, як буде зупинено агрегат насосної станції.
Не дозволяється робота гідромонітора під час грози.
8.6. Роботи з перестановки гідромонітора, його ремонту, обслуговування, а також роботи в зоні дії струменя необхідно проводити тільки після закриття засувки на трубопроводі.
Затяжку болтів на з’єднаннях трубопроводів дозволяється виконувати тільки тоді, коли в трубопроводі немає тиску.
8.7. Під час зустрічної роботи гідромоніторів (назустріч один одному) один з них необхідно зупинити при наближенні на відстань 1,5-кратної дальності польоту максимального струменя більш потужного гідромонітора.
Відстань між двома одночасно працюючими моніторами повинна бути більшою, ніж дальність максимального польоту струменя будь-якого з них.
9. Вимоги безпеки щодо обслуговування і ремонту обладнання та механізмів
9.1. Ремонт гірничих, транспортних, будівельно-дорожніх машин і промивальних пристроїв необхідно проводити відповідно до графіка планово-попереджувальних ремонтів.
9.2. Не дозволяється проводити ремонтно-монтажні роботи безпосередньо біля уступів, відкритих рухомих частин механічних установок, а також поблизу електричних проводів і обладнання, які перебувають під напругою, якщо вони не огороджені.
До обслуговування і ремонту електрообладнання допускаються працівники, які мають відповідну групу з електробезпеки згідно з Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затвердженими наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.98 № 4, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 10.02.98 за № 93/2533 (далі — НПАОП 40.1-1.21-98).
9.3. Ремонт і заміну частин механізмів можна проводити тільки після повної зупинки машини, блокування пускових апаратів, що приводять у рух механізми, на яких проводяться ремонтні роботи.
Під час виконання ремонтних робіт допускається подача електроенергії згідно із спеціальним проектом організації робіт.
9.4. Ремонти, пов’язані з відновлюванням або заміною несучих металоконструкцій устаткування, необхідно узгоджувати із заводом-виробником і виконувати під керівництвом посадової особи, в обов’язки якої покладено здійснення контролю за безпечним виконанням робіт.
9.5. На всі види ремонтів основного технологічного устаткування необхідно обов’язково складати інструкції (технологічні карти, настанови, проекти організації робіт), якими визначаються порядок і послідовність робіт, необхідні пристрої та інструменти, що забезпечують їх безпечність, з урахуванням вимог інструкцій з експлуатації заводу-виробника і місцевих умов їх застосування.
9.6. Ремонт екскаваторів і бурових верстатів дозволяється проводити на робочих майданчиках уступів. При цьому зазначені механізми повинні бути розташовані поза зоною можливого обвалення. Майданчики повинні бути спланованими та мати під’їзні шляхи.
9.7. Усі працівники, які в процесі експлуатації або ремонту здійснюють стропування вантажів, повинні пройти навчання з охорони праці згідно з НПАОП 0.00-4.12-05 і мати посвідчення стропальника.
VІІІ. Вимоги безпеки на транспорті
1. Вимоги безпеки на залізничному транспорті
1.1. Робота та утримання рухомого складу (поїздів), споруд і обладнання залізничного транспорту широкої колії (1520 мм) регламентуються Правилами технічної експлуатації залізничного транспорту промислових підприємств, затвердженими наказом Міністерства промислової політики України від 15.02.2010 № 70, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 22.03.2010 за № 237/17532, вимогами цих Правил, а також розробленими на підприємстві технологічними інструкціями.
1.2. До керування локомотивом (електровозом, тепловозом) допускаються працівники віком від 18 років, які пройшли навчання за фахом, склали теоретичні іспити та практичні випробування в обсязі вимог, що пред’являються до цієї професії, і мають відповідне посвідчення.
Право керування мотовозом може бути надано працівникам, які мають посвідчення водія автомобіля (трактора), або особам, які пройшли навчання з керування мотовозом, склали відповідні іспити та пройшли стажування.
1.3. Вивантажені або підготовлені до навантаження вантажі необхідно розміщувати біля колії та закріплювати так, щоб габарит наближення до споруд не порушувався. Вантажі (крім баласту, вивантаженого для дорожніх робіт) при висоті до 1200 мм необхідно розташовувати від зовнішньої грані головки ближньої до вантажу рейки на відстані не менше ніж 2,0 м, а при більшій висоті — не менше ніж 2,5 м.
1.4. Елементи залізничної колії (земляне полотно, верхня будова та штучні споруди) за міцністю, стійкістю і станом мають забезпечувати безпечний рух рухомого складу. Не дозволяється експлуатувати залізничні колії в кар’єрах і на відвалах без баласту. Матеріали, які змінюють із часом свою міцність і стійкість під впливом природно-кліматичних факторів і навантажень, дозволяється використовувати з обмеженням, обґрунтовуючи їх використання результатами досліджень. Стикове з’єднання пересувних колій необхідно виконувати не менше ніж чотирма болтами.
1.5. Залізничні колії та автошляхи в кар’єрах необхідно своєчасно очищати від розсипаної породи та снігу, періодично перевіряти їх на відповідність проектам.
Для контролю за станом залізничних колій і автошляхів у кар’єрах необхідно мати нанесену на план гірничих робіт схему транспортних комунікацій, яку треба щомісяця обновляти.
1.6. Не дозволяється експлуатувати стрілкові переводи, у яких є хоч би одна з таких несправностей:
роз’єднання вістря стрілки;
відставання вістря від рамної рейки на 4 мм і більше, виміряне проти першої тяги;
розкришення вістря, при якому утворюється небезпека набігання гребеня, і розкришення довжиною понад 200 мм — на головних, 300 мм — на приймально-відправних і 400 мм — на інших коліях;
зниження вістря проти рамної рейки на 2 мм і більше, виміряне в перерізі, де ширина вістря поверху 50 мм і більше;
перевищення граничних норм зносу рамних рейок та вістрів стрілових переводів згідно з додатком 1;
перевищення граничних норм вертикального зносу осереддя хрестовин стрілових переводів (у перерізі, де ширина осереддя 40 мм) згідно з додатком 2;
відстань між робочим кантом осереддя хрестовини і робочою гранню головки контррейки менше ніж 1474 мм або відстань між робочими гранями головок контррейки і вусовика більша ніж 1435 мм;
злом вістря або рамної рейки;
злом хрестовини (осереддя, вусовика);
розрив хоч би одного контррейкового болта;
послаблення болтового кріплення в корені вістер.
1.7. На станціях і постах, де застосовується централізоване керування стрілками, очистку останніх від снігу і породи необхідно проводити автоматично, механізованим способом.
Дозволяється очистка вручну, з повідомленням чергового по станції та поста, не менше ніж двома особами, одна з яких виконує обов’язки сигналіста і повинна мати при собі ручні сигнальні прапорці, а в темну пору доби та під час туманів і хуртовин — увімкнений ліхтар на висоті не менше ніж 0,5 м від головки рейки.
1.8. Споруди та обладнання СЦБ і зв’язку необхідно захищати від небезпечного впливу тягового струму повітряних ЛЕП та блискавок. Контроль за обладнанням СЦБ, автоблокування та зв’язку необхідно здійснювати за графіком, затвердженим керівником залізничного цеху або управління залізничного транспорту.
1.9. Ручні стрілкові переводи повинні бути обладнані освітленими або неосвітленими покажчиками. Поділ стрілок на освітлені або неосвітлені визначається керівником залізничного цеху або управління залізничного транспорту.
1.10. У місцях переходів через залізничні колії з інтенсивним рухом поїздів і великою маневровою роботою повинні бути влаштовані пішохідні тунелі, мости або доріжки, освітлені в темну пору доби, та позначки з попереджувальними знаками, що світяться.
Перехід через колії дозволяється тільки в установлених місцях.
1.11. На постійних залізничних коліях кар’єру повинні бути обладнані типові переїзди. Переїзди на тимчасових залізничних коліях повинні забезпечувати безпеку руху транспорту і мати:
для технологічних шляхів — ширину, відповідну ширині проїжджої частини шляху для автосамоскидів найбільшої вантажопідйомності, що використовуються під час перевезення гірничої маси, для службових шляхів — ширину, відповідну ширині проїжджої частини шляху;
горизонтальний майданчик або похил до 0,01. Перелом профілю улаштовується на відстані 5 м від крайньої рейки, ухили шляхів на підходах до переїзду не повинні перевищувати 0,05;
суцільний поміст;
кут перетину не менше ніж 30°;
типові попереджувальні знаки;
габаритні ворота для електрифікованих колій.
Класифікація переїздів і порядок їх охорони визначаються керівником гірничого підприємства.
Переїзди, які не охороняються на дільницях з автоблокуванням, повинні бути обладнані автоматичною переїзною сигналізацією.
Забороняється проїзд транспортних засобів та самохідних машин через залізничні колії в невстановлених місцях.
1.12. Провезення через переїзд особливо важких і негабаритних вантажів здійснюється відповідно до розробленого на підприємстві технологічного регламенту під наглядом посадової особи, в обов’язки якої покладено здійснення контролю за безпечним виконанням робіт.
Якщо під час перевезення гірничої маси великовантажними автомобілями через залізничні переїзди електрифікованих колій не дотримується габарит по висоті, такі переїзди повинні бути обладнані відповідно до вимог нормативно-технічних документів.