7.3.6. Для переміщення по тросу мають використовуватися спеціальні пристосування: гачки, ланцюжки з вантажем, петлі та ін.
Не дозволяється триматися за трос голими руками.
7.3.7. Виконання робіт з човна чи понтона, зачалених до перетягнутого через ріку троса, дозволяється за умови, що трос має коефіцієнт запасу міцності не менше 6.
7.3.8. Під час виконання гідрометричних робіт має здійснюватися безперервний нагляд за усіма суднами і плотами, які підходять до троса, і забезпечуватися відповідна сигналізація та своєчасне її подавання.
7.4. Робота з колисок та підвісних містків
7.4.1. До початку виконання гідрометричних робіт керівник вишукувального підрозділу повинен перевірити стан колиски, блоків, опор, з'єднань, прикріплень тощо.
7.4.2. Крім вимог, які пред'являються до колисок, викладених у пунктах 6.3.26.3.6 цих Правил, колиска має бути перевірена пробним навантаженням, яке в 3 рази перевищує робоче, при двократному перетягуванні її з одного берега на інший протягом години, про що складається відповідний акт і на колисці червоною фарбою позначається величина її вантажопідйомності.
Низ колиски із спостерігачем і вантажем має височитися над водою не менше ніж на 2 м. Колиска повинна забезпечуватися рятувальними засобами.
На гірських ріках слід остерігатися раптової появи високого валу.
7.4.3. Колиска має прикріплюватися до троса не тільки блоком, але й аварійним тросом без блока та забезпечуватися запірними пристосуваннями проти сковзання з крюків канатів (замків).
7.4.4. Пересувати колиску по тросу дозволяється тільки натяжними канатами з берега.
7.4.5. З моменту відходу колиски від берега чи опори не дозволяється стояти в колисці, мінятися місцями і перехилятися через її борт.
7.4.6. До натягнутого через ріку троса не дозволяється:
одночасно з колискою прив'язувати інші плавучі засоби;
причалюватися чи братися за нього руками на ходу з човна, плота, понтона та ін.
7.4.7. Гідрометричні містки всіх систем після їх побудови мають бути перевірені на міцність шляхом пробного завантаження середини кожного прогону почергово вантажем, удвоє більшим, ніж максимальне робоче навантаження.
7.4.8. Під час проведення робіт з гідрометричних містків необхідно щоденно:
виконувати їх огляд, особливо тросів в місцях підвішування містків, де вони скоріше за все можуть стертися;
слідкувати за появою іржі чи ознак зношування, а також за цілісністю усіх вузлів і з'єднань.
7.5. Проміри глибин з льоду
7.5.1. Гідрометричні роботи з льоду можуть виконуватися тільки після ретельної перевірки його міцності та дотримання вимог, викладених у підрозділі 4.15 цих Правил.
7.5.2. Не дозволяються проводити будь-які роботи безпосередньо з льоду в руслах рік і на озерах, якщо його товщина не відповідає значенням, наведених у таблиці 5.15.2 цих Правил.
7.5.3. У разі виконання робіт з припою від берега або від основної кромки льоду керівник вишукувального підрозділу має розробляти в кожному окремому випадку заходи з безпечного ведення робіт.
7.5.4. Під час вибору місця постійного гідроствору і морфоствору (живого перерізу) ріки слід уникати ділянок, де утворюються ополонки.
7.5.5. На час маршрутних обстежень і льодомірних зйомок кожний працівник вишукувального підрозділу має забезпечуватися лижами, вірьовкою і довгою жердиною.
7.5.6. Нагляд за кромкою льоду і формуванням заторів слід проводити з берега, що не затоплюється; підходити близько до кромки льоду не дозволяється.
7.5.7. Лунки діаметром більше 20 см мають огороджуватися віхами. Поблизу доріг на льоду і населених пунктів лунки діаметром більше 20 см прорубувати не дозволяється.
Всі лунки слід періодично очищати від снігу, а лід навколо них посипати піском або попелом.
7.5.8. Під час прибирання колотого льоду жердиною під льодовий пок-рив працівники мають тримати її на витягнутих руках, а не упиратися своїм корпусом в кінець жердини.
7.5.9. Не дозволяється виконання робіт на льоду у разі появи (особливо в періоди весняних відлиг) тріщин або посувань льоду.
7.6. Водомірні роботи
7.6.1. На підходах до водомірного поста зі схилом берега понад 20необхідно влаштовувати сходні, ступінчаті трапи, драбини, підхідні містки, обладнані перилами.
7.6.2. Підходи до водомірного поста мають очищатися від бруду, снігу, льоду і за необхідності посипатися піском чи попелом.
8. Вимоги безпеки під час виконання
інженерно-геологічних робіт
8.1. Загальні вимоги
8.1.1. Геологознімальні, геологопошукові, інженерно-геологічні і гідрогеологічні роботи, буріння свердловин, проходка шурфів, відбір проб і визначення фізико-механічних властивостей грунтів та інші види геологорозвідувальних робіт, які необхідно проводити під час вишукувань автомобільних доріг, мають виконуватися з дотриманням вимог НАОП 8.5.10-1.01-90.
8.2. Геофізичні роботи
8.2.1. Виносні блоки геофізичної станції та переносна апаратура має встановлюватися з правого боку по ходу транспортного засобу, за межами проїзної частини дороги.
8.2.2. Під час поводження з джерелами іонізуючого випромінювання належить керуватися вимогами радіаційної безпеки у відповідності з ДНАОП 0.03-1.56-73, ДНАОП 0.03-1.63-78, ДНАОП 0.03-1.72-87 і ДНАОП 0.03-3.24-87.
8.2.3. Під час прокладання на місцевості сейсмічних кіс, електророзвідувальних ліній тощо на ділянках перетину з дорогами з метою запобігання їх пошкодження необхідно:
підвішувати на жердинах кабелі на висоті не менше 4,5 м від покриття автомобільної дороги або закопувати їх (для грунтових доріг). Проводи, що підвішуються в повітрі, мають позначатися попереджувальними знаками та прапорцями;
укладати під рейки залізничних колій.
8.2.4. Дозволяється прокладання проводів безпосередньо на полотні автомобільних доріг з твердим покриттям або грунтових у випадках короткочасного використання лінії (методом профілювання в електророзвідці то-що).
В цьому випадку необхідно:
на ділянках перетину виставляти охорону;
дозволяти проїзд по проводах тільки пневмоколісним транспортним засобам із швидкістю не більше 10 км/год;
використовувати проводи в шланговій ізоляції.
8.2.5. Робота з сейсмічною косою (огляд, змотування, розмотування тощо) вручну має виконуватися в рукавицях. Під час ремонту та монтажу кіс слід користуватися захисними окулярами.
8.2.6. Під час роботи на лініях та заземленнях необхідно:
монтаж, демонтаж і комутації виконувати тільки після одержання команди оператора;
перед включенням джерел струму відходити від струмонесучих частин установок на відстань не менше 2 м і не підходити до них до отримання вказівок оператора.
8.2.7. Після закінчення робіт всі джерела електроживлення мають бути відключені.
8.2.8. Не дозволяється розпалювати в кузовах геофізичних станцій примуси, керогази, паяльні лампи та ін.
8.3. Гідрогеологічні роботи
8.3.1. Устаткування і механізми для дослідних відкачувань та нагнітань мають встановлюватися на майданчику у відповідності з технічними вимогами їх експлуатації, визначеними заводами-виготовлювачами.
8.3.2. Верхній край колони обсадних труб, якою закріплена свердловина, має бути без щербин або ріжучих кромок.
8.3.3. Вода із свердловини має відводитися трубопроводом або шлангом за межі робочого майданчика.
8.3.4. Під час відкачувань води із свердловини желонками, для відведення їх від гирла свердловини та зливу води, має влаштовуватися відвідний жолоб.
8.3.5. Під час визначення коефіцієнта фільтрації гірських порід методом наливу в шурфи і свердловини необхідно:
стінки шурфу в нестійких породах закріпити на всю глибину виробки;
мірну ємність для подавання води розмістити на відстані не менше 1 м від гирла шурфу і надійно її закріпити;
обладнати гирло свердловини, а шурф закрити щитами з отворами для замірів рівня води.
8.4. Визначення фізико-механічних властивостей грунтів
у польових умовах
8.4.1. Під час проведення дослідів по визначенню компресійних та зсувних властивостей гірських порід в польових умовах необхідно:
перевірити перед монтажем приладів справність канатів, хомутів, гачків та важелів, надійність кріплення установки в навантажувальних платформах;
слідкувати за положенням важковагових рухомих важелів в процесі встановлення стояків і домкратів та вживати заходи проти їх падіння;
виконати завантаження приладів зразками для визначення параметрів зсуву, коли відведені вбік важелі;
закріпити стінки і покрівлю виробки, в якій проводяться досліди, забезпечити запобігання затоплення виробок поверхневими і грунтовими водами;
вибрати в залежності від граничного розрахункового навантаження тип установки, конструкцію штампа, профіль опорної балки, анкерні палі та інше її обладнання для майбутніх польових досліджень. В період заглиблення в грунт анкерних паль несуча здатність упорної балки має бути на 25 % більше розрахункової.
8.4.2. Не дозволяється перебування працівників під вантажною платформою і важелями, над гирлом свердловини в процесі проведення випробувань гідроустановки та дослідів по визначенню компресійних зсувних властивостей гірських порід.
Всі працівники, зайняті проведенням дослідів під час навантаження гідроустановки, мають знаходитися в місцях, які забезпечують їх повну безпеку.
8.4.3. Щоб уникнути попадання дощових і талих вод у шурфи, останні мають обладнуватися щитами або палатками та оточуватися грунтовим валом на відстані не менше 1,0 - 1,5 м від краю шурфу.
8.4.4. Гідравлічні домкрати, що встановлюються під робоче навантаження для проведення дослідів, мають випробуватися навантаженням, яке перевищує робоче на 25 %, не рідше одного разу на рік, а також після кожного їх ремонту.
8.4.5. Під час застосування гідравлічних домкратів не дозволяється:
вмикати насос з закритими вентилями;
припускати вихід штока поршня домкрата більш ніж на3/4його довжини;
різко знижувати тиск шляхом швидкого відгвинчування випускної пробки.
8.4.6. Під час проведення випробувань (дослідів) на стисливість та опір порід зсуву у свердловинах за допомогою пресиометрів необхідно:
перед початком випробувань перевіряти справність і стан шлангів, газового редуктора, вентиля, балонів;
слідкувати за показаннями манометрів і не підвищувати тиск вище гранично припустимого.
8.4.7. В період проведення випробувань грунтів динамічним зондуванням слід:
перед початком роботи і через кожну годину роботи перевіряти справність ударного елементу, його привідного пристрою, надійність його кріплення в направляючих, переконатися у відсутності тріщин в ударному механізмі установки;
заміри проводити при повністю відключеному і поставленому на гальмуючий пристрій механізмі;
звертати увагу на кріплення різьбових з'єднань штанг.
8.4.8. Перед проведенням дослідів методом статичного зондування має перевірятися:
надійність кріплення пенетраційної установки, співвісність та центрування її з свердловиною, а також горизонтальність площадки;
справність гідравлічних систем установки.
8.4.9. У разі виявлення несправностей в приладі та вимірювальній апаратурі, перекосів у передаючих стояках і т.ін. проведення досліду слід зупинити; відновлення його можливе тільки після усунення всіх несправностей.
8.5. Вимоги безпеки під час виконання бурових робіт
8.5.1. Організація виконання бурових робіт механічним способом (колонкове, ударно-канатне і шнекове буріння) має враховувати послідовність ведення технологічних операцій, узгодженість дій працівників бурової бригади та забезпечувати повну їх безпеку.
8.5.2. Відповідальність за безпечне виконання робіт на бурових станках покладається на бурильника. Виконання всіх робіт буровою бригадою має здійснюватися за його вказівками.
8.5.3. Відстань від бурової установки до житлових будинків і виробничих приміщень, охоронних зон залізниць і автомобільних доріг, нафто-, газо- і електропроводів має бути не менше висоти її щогли плюс 10 м, а також задовольняти вимогам пожежної безпеки.
8.5.4. У вишукувальному підрозділі, який виконує бурові роботи, має знаходитися справний аварійний інструмент з розрахунку один комплект на дві бурові установки.
8.5.5. Під час підготовки до пересування бурового станка своїм ходом або на буксирі необхідно:
опустити щоглу, перевірити ходову частину та гальма бурового агрегату;
застопорити всі важелі управління, крім ходових;
буровий снаряд і желонку станка надійно закріпити до щогли. Інше устаткування та інструмент перевозиться окремо.
Не дозволяється перевозити підвішеними на буровому снаряді обсадні труби.
8.5.6. Під час підіймання та опускання щогли бурової установки не дозволяється:
знаходитися будь-кому на щоглі або під нею, біля ротора або шпинделя бурового станка, на площадці та в кабіні автомобіля (трактора), крім особи, яка здійснює підіймання чи опускання щогли;
залишати підняті щогли у висячому положенні або утримувати їх вручну за допомогою підпорок;
утримувати нижні кінці та розтяжки щогол безпосередньо руками або важелями.
8.5.7. В робочому положенні щогли самохідних та пересувних бурових установок мають бути закріплені, а опори щогол піддомкрачені та опиратися на дерев'яні підкладки; щоб запобігти зсування бурової установки в процесі роботи її колеса, гусениці і полоззя слід міцно закріпити.
8.5.8. Переміщення, установлення і робота бурових установок поблизу виїмок (котлованів, траншей, канав та ін.) з неукріпленими укосами дозволяється лише за межами призми обрушення грунту.
Відстань по горизонталі від брівки виїмки до найближчих опор бурової установки слід приймати за таблицею 8.5.8, в залежності від грунту і глибини виїмки, не ближче:
Таблиця 8.5.8
Глибина | Пісок | Супісок | Суглинок | Глина |
виїмки, м | Відстань від опори до брівки виїмки, м | |||
1 | 1,5 | 1,25 | 1 | 1 |
2 | 3 | 2,4 | 2 | 1,5 |
3 | 4 | 3,6 | 3,25 | 1,75 |
4 | 5 | 4,4 | 4 | 3 |
5 | 6 | 5,3 | 4,75 | 3,5 |
8.5.9. Не дозволяється пересувати самохідну установку з піднятою щоглою або опущеною на опори щоглою але не закріпленою хомутами, а також з незакріпленою ведучою трубою.
8.5.10. Під час буксирування та переміщення бурової установки за допомогою лебідки не дозволяється знаходитися у створі натягнутих ланцюгів та канатів, а також ближче 1 м від барабана лебідки.
8.5.11. Тальовий канат має закріплюватися на барабані лебідки за допомогою спеціальних пристроїв, передбачених конструкцією барабана.
У всіх випадках під час спуско-підіймальних операцій на барабані лебідки має залишатися не менше 3 витків канату.
Всі працюючі канати перед початком зміни мають бути оглянуті бурильником.
8.5.12. З'єднання канату з підйомним інструментом має виконуватися за допомогою ковша і не менше ніж 3 винтовими зажимами або канатним замком.
8.5.13. У процесі роботи бурових станків не дозволяється:
переключати швидкості лебідки і обертача (ротора), а також переключати обертання з лебідки на обертач і навпаки до повної їх зупинки;
заклинювати рукоятки машин і механізмів;
користуватися патронами шпінделя з виступаючими головками зажим-них болтів;
проводити замір ведучої труби, що обертається;
підніматися на робочу площадку ("капітанський місток").
8.5.14. Під час спуско-підіймальних операцій не дозволяється:
працювати на лебідці з несправними гальмами;
стояти поблизу труб, що піднімаються (опускаються), і елеватора;
спускати труби з недокрученими різьбовими з'єднаннями;
перевіряти або чистити різьбові з'єднання голими руками;
8.5.15. Подовження рукояток трубних ключів може здійснюватися шляхом щільного одягання на них безшовних патрубків, що не мають будь-яких пошкоджень. Довжина сполучення має бути не менше 0,2 м. Загальна довжина ключа з патрубком не має перевищувати 2 м.
8.5.16. Під час буріння без вишок не дозволяється:
бурити на глибину більше 15 м;
піднімати і опускати бурильні труби свічами довжиною більше 4,5 м.
8.5.17. Під час згвинчування і розгвинчування різьбових з'єднань бурового снаряда слід виконувати такі вимоги:
колона труб має надійно утримуватися хомутом;
очищати різьби від грязі, але не змащувати;
на рукоятках інструментальних ключів мають бути скоби.
8.5.18. Не дозволяється підтягувати обсадні труби та інші вантажі через щоглу станка з відстані, більше як 10 м, при відсутності спеціальних направляючих роликів.
8.5.19. Для забивання і витягування обсадних труб необхідно корис-туватися спеціальними стандартними пристроями. Застосування всіляких підсобних засобів для забивання і витягування обсадних труб не дозволяється.
8.6. Механічне колонкове буріння
8.6.1. Під час роботи важелем управління не слід випускати його із рук, якщо немає впевненості в тому, що снаряд стоїть на забої.
Важіль має бути виключеним у всіх випадках, коли їм не користу-ються.
8.6.2. Не дозволяється користуватися несправними штангоутримувачами або підкладною вилкою; справність їх має бути перевірена буриль-ником до початку спуско-підіймальних операцій.
8.6.3. Для відведення в бік бурового снаряда або желонок, піднятих із свердловини, необхідно користуватися відвідними крючками, виготовленими із сталі діаметром не менше 20 мм.
8.6.4. Очистку бурильних труб під час підіймання слід виконувати спеціальними пристосуваннями.
8.6.5. Згвинчування і розгвинчування породоруйнуючого інструмента і витягування керна з підвішеної колонкової труби слід виконувати з дотриманням таких умов:
труба має утримуватися в підвішеному стані гальмом, яким керує бурильник;
відстань від нижнього кінця труби до підлоги має бути не більше 0,2 м.
8.7. Механічне ударно-канатне буріння
8.7.1. Балансири бурових станків під час їх огляду, ремонту, перестановки кільця кривошипу мають знаходитися в крайньому нижньому положенні; балансири, що знаходяться угорі, повинні бути укладені на опори.
8.7.2. Гальмуючі пристрої та фрикційні муфти слід відрегулювати. Хід рукоятки включення фрикційних муфт не має перевищувати для ходового механізму 250 мм, підйомного - 200 мм та ударного - 150 мм. Люфт в рукоятках включення не припустимий.
8.7.3. Перед початком роботи після підйому щогли лебідку, ударний механізм та ін. необхідно випробувати, включаючи їх вхолосту та під навантаженням.
8.7.4. Під час кріплення свердловин трубами і витягування труб не дозволяється підтримувати руками ударну штангу, забивну головку чи трубу.
8.8. Механічне шнекове буріння
8.8.1. Шнекові труби, які складають буровий снаряд вище гирла свер-дловини, перед використанням слід ретельно очистити від налиплого бурового шламу.
8.8.2. Забурювання свердловин шнеками дозволяється:
у разі наявності у станка направляючого пристрою, розташованого у безпосередній близькості від гирла свердловини;
після перевірки співвісності шнека і шпинделя.
8.8.3. Подача шнека має бути рівномірною і здійснюватися безперервним обертанням штурвала, не допускаючи подачі шнека вниз рукою.
8.8.4. Роз'єднання шнекових труб під час підйому дозволяється лише після посадки їх на вилку або ключ-скобу.
8.9. Буріння свердловин з поверхні води
8.9.1. Під час буріння свердловин з поверхні води буровими станками, встановленими на спеціально пристосованих для цієї мети плавзасобах, слід дотримуватися вимог безпеки, викладених у підрозділі 7.1 цих Правил.
8.9.2. Бурові роботи на судноплавних водоймах можуть бути розпочаті лише після отримання погодження у місцевій службі водного шляху.
8.9.3. Вантажопідйомність плавзасобів має відповідати умовам роботи бурових станків та їх обладнання, що застосовуються.
8.9.4. Під час буріння з плавзасобів на їх кормі або носі має облаштовуватися робоча площадка розміром не менше 2,5 х 2,5 м із дощок завтовшки не менше 50 мм.
8.9.5. Плавзасіб, на якому буде встановлений буровий станок, повинен мати огородження з поручнями заввишки 1,2 м і з прибитою на підлозі бортовою дошкою заввишки не менше 0,15 м. Перильне огородження має бути закріплено додатково двома проміжними паралельними рейками між підлогою і поручнями.
8.9.6. В нічний час установка має освітлюватися сигнальними вогнями, установленими так, щоб забезпечувалася їх видимість на відстані не менше 500 метрів.
8.9.7. Всі працівники установки повинні знати своє робоче місце і обов'язки на випадок подання тривоги, а також правила рятування потопаючих.
8.9.8. Канати, що застосовуються для розчалювання, повинні мати не менше ніж 6-кратний запас міцності.
8.9.9. Установка має бути розчалена, мати якорі на ланцюгах, які відповідають її вантажопід'ємності. В місці занурення розчалочного якоря має встановлюватися буй (поплавок).
8.9.10. Не дозволяється будувати плоти із деревини м'яких порід, слід застосовувати смолисті та тверді породи (смерека, сосна, ялиця та ін.).
8.9.11. Під час буріння з понтонів та спарованих вельботів висота вишки (щогли) і розміри робочої площадки мають визначатися розрахунком на остійність.
8.9.12. Для надання установці більшої остійності під час буріння з барж і шаланд останні мають бути завантажені тягарем (баластом). В цьому випадку не дозволяється використовувати як вантаж рідину наливом.
8.9.13. Робоча площадка придонної установки має бути розташована над поверхнею води з урахуванням висоти хвилі + 0,5 м.
8.9.14. Під час буріння з установок типу "козел" співвідношення між їх висотою і шириною (довжиною) основи має бути не менше 1:1.
На глибинах водоймища більше 2 м необхідно встановлювати “козли” з завантаженням їх основи.
На ріках із швидкістю течії води понад 2,5 м/с, на узмор'ях та озерах завширшки більше 0,5 км “ козли” мають розчалюватися якорями, а поблизу берега - канатами з берега.