5.6.2. Перед початком роботи з пилою слід впевнитись у її справності та перевірити роботу двигуна і ланцюга.
5.6.3. Під час експлуатації механічної пили слід додержуватись таких вимог:
під час запусканні двигуна не дозволяється намотувати трос стартера на руку;
на холостому ходу двигун має працювати при нульовому положенні важеля управління карбюратором;
під час запусканні двигуна ланцюг має бути нормально натягнутий і не торкатися будь-яких речей;
на початку роботи пилою першим має торкнутися дерева упорний сектор біля основи пиляльної шини пили, а потім вже ланцюг;
під час розкряжуванні хлистів не дозволяється затискання верхньої частини ланцюга, тому що пила може відкидатися на моториста;
звільнення пили із пропилу слід робити повільно, для запобігання відкидання пили в бік і можливого поранення працівника, що знаходиться поруч;
в разі раптового обірванні ланцюга пили треба перш за все скинути газ;
в разі збігання ланцюга з шини треба вимкнути двигун;
направляти ланцюг у паз слід палкою, а не рукою;
в разі переходах з одного місця на друге треба вимикати ланцюг;
не можна переступати через працюючу пилу.
6. Вимоги безпеки під час обстеження існуючих споруд
6.1. Загальні вимоги
6.1.1. Обстеження існуючих штучних споруд, а також тунелів і колодязів з підземними інженерними комунікаціями має виконуватися з додержанням вимог, викладених у цьому розділі Правил.
6.1.2. Представник замовника, який відповідає за безпеку робіт, разом зі старшим групи вишукувального підрозділу мають перевірити міцність пристосувань для виконання обстеження і при їх надійності скласти і підписати відповідний акт (додаток 3).
6.1.3. Не дозволяється одночасне проведення робіт в двох та більше ярусах по одній вертикалі без наявності суцільного настилу, сіток та інших захисних пристроїв.
6.1.4. Під час виконання робіт над водою або з льоду слід керуватися вимогами, викладеними у підрозділах 4.14 і 4.15 цих Правил.
6.1.5. Обстеження існуючих споруд треба доручати досвідченим виконавцям зі стажем роботи не менше 5 років.
6.1.6. У разі обстеження споруд у безпосередній близькості від електричних проводів, які знаходяться під напругою, умови безпечної роботи мають погоджуватися замовником з власником електромережі та видаватися в установленому порядку наряд-допуск (додаток 3) відповідальним працівникам на виконання обстежувальних робіт.
6.1.7. Під час обстукування поверхні бетону, зварних швів і заклепок слід користуватися запобіжними окулярами зі склом, що не б'ється.
6.1.8. Не дозволяється працівникам проводити обстеження споруд, над якими проводяться роботи по антисептуванню.
6.2. Обстеження геодезичних знаків
6.2.1. Обстеження геодезичних знаків має починатися з огляду з землі стану опорних стовпів біля основи знаку, углиб землі на 40 - 50 см і далі зорово по всій поверхні стовпів, сходів, перехідних площадок, площадки спостерігача і верху знака. Якщо опорні стовпи підгнили на величину більш ніж1/7їх діаметра, подальше обстеження слід припинити, і такі знаки підлягають зносу або ремонту опорних стовпів шляхом підведення до них залізобетонних, металевих чи просмолених дерев'яних пасинків.
6.2.2. Не дозволяється підійматися на геодезичні знаки:
стовпи яких підгнили на величину більш ніж1/7діаметра опорного стовпа;
що мають поламані сходи і сходові площадки, розсохлі деталі, в яких вилізли окремі цвяхи і порушена міцність кріплення ними хрестовин і вінців.
6.2.3. Під час переходу з площадки на площадку знака слід ретельно оглядати стан чергового сходового маршу, тримаючись при цьому руками не за сходові сходинки, а за стояки сходів.
6.3. Обстеження штучних споруд
6.3.1. Не слід допускати до робіт з колисок і риштовань осіб, які страждають запамороченням, серцевими приступами та іншими хворобами.
6.3.2. Під час будови риштовань, підняття і спускання по них має здійснюватися по спеціально зробленим для цього стрем'янкам і сходам.
6.3.3. Перед початком експлуатації колиски та риштовання мають випробуватися полуторним розрахунковим навантаженням (статичним), а колиски додатково на динамічне навантаження, що на 10 % перевищує розрахункове.
6.3.4. Підйом та спуск колисок має здійснюватися механізмами, розташованими поза колискою або в ній. У останньому випадку гальмо підйомника має діяти автоматично у разі знімання рук людини, яка підіймається, з кнопки апарата керування. Канати, на яких підвішуються такі колиски, мають бути сталевими.
За відсутності зазначених умов підйом і спуск колиски механізмом, що знаходиться в ній, не дозволяється.
Підйомники мають відповідати розрахунковим навантаженням і мати подвійний гальмуючий пристрій.
Підйомний механізм, що знаходиться на землі, має бути міцно закріплений і завантажений баластом, маса якого повинна вдвічі перевищувати робоче навантаження.
6.3.5. Під час підйому та спуску колиски працівник, що в ній знаходиться, має користуватися запобіжним поясом і страхувальним канатом з петлею, другий кінець якого слід перекинути через блок, прикріплений до надійних елементів риштувань або штучної споруди (міст, шляхопровід, естакада, віадук, акведук тощо).
6.3.6. Під час користування колисками не дозволяється:
виконувати підйом та спуск працівників вручну без відповідних на це механізмів;
працювати на сходинах, встановлених на підвішених і нерозчалених колисках;
улаштування переходів між висячими колисками.
6.3.7. Підвісні риштовання мають задовольняти указаним вище вимогам для колисок та ГОСТ 27372-87 і ГОСТ 28012-89.
6.3.8. Приставні драбини слід обладнувати нековзкими упорами і ставити в робоче положення під кутом 70-75до горизонтальної площини.
Конструкція приставних драбин має відповідати вимогам ГОСТ 26887-86.
6.3.9. Загальна довжина приставної драбини (дерев'яної) не має перевищувати 5 м. Розміри, міцність і жорсткість приставних драбин має забезпечувати працюючому можливість виконувати роботу в положенні стоячи на щаблині, яка повинна знаходитися на відстані не менше 1 м від верхнього кінця драбини.
Під час роботи з приставної драбини на висоті понад 1,3 м слід застосовувати запобіжний пояс, який слід прикріплювати до конструкції штучної споруди або до драбини за умові кріплення її до конструкції споруди.
6.3.10. Розсувні драбини повинні мати пристосування, що забезпечує неможливість їх самостійного розсування або складання під час роботи.
6.3.11. Не дозволяється встановлення драбин на всіляких підкладках, цеглинах, ящиках тощо.
6.3.12. Місця встановлення приставних драбин на ділянках руху транспортних засобів або людей під час виконання робіт слід огороджувати або охороняти.
6.3.13. Стрем'янки (трапи) повинні мати достатню міцність та жорсткість і встановлюватися з ухилом не крутіше 1:3. На всю ширину стрем'янки через 30 - 40 см повинні набиватися планки перетином 4 х 6 см.
6.3.14. Ділянки стрем'янок, розташовані на висоті понад 2 м від поверхні землі, мають огороджуватися поручнями.
Не слід завантажувати стрем’янки навіть тимчасово будь-якими предметами або матеріалами.
6.3.15. Не дозволяється ходіння по елементам штучних споруд, якщо вони не мають огорож. У разі необхідності проходу по неогородженим елементам штучних споруд слід користуватися запобіжними поясами, які задовольняють вимогам ГОСТ 12.4.089-86. Працюючі повинні мати вільними обидві руки і бути підстраховані вірьовкою для виконання доручених робіт.
Запобіжні пояси повинні мати паспорти і через кожні 6 місяців випробуватись на статистичне навантаження (300 кг) протягом 5 хв. На поясі мають бути позначені його номер і дата випробування.
6.3.16. Лісоматеріали і металеві частини, які застосовуються під час виготовлення колисок, риштовань, стрем'янок, драбин і огороджень, мають бути якісними, а всі їх елементи - стійкими, надійними і перевірені додатково на міцність шляхом їх обстукування та завантаження вантажем вагою 150 кг.
6.3.17. Стояки і драбини риштовань, які встановлюються на балки, зв'язки або на пояси ферм, слід надійно прикріплювати до цих елементів конструкцій або ж встановлювати на міцний дощатий настил і закріплювати. Не дозволяється спорудження риштовань на нестійких опорах.
6.3.18. Дошки настилів, риштовань, стрем'янок повинні бути пришиті цвяхами і мати опори.
В окремих випадках дозволяється улаштування жорстких консолей і стиків дощок між опорами, за умові перевірки їх розрахунком. Величина зазорів між дошками має бути не більше 3 см.
6.3.19. Поверхня грунту для встановлення риштовань (стоякових і драбинних) повинна вирівнюватися і трамбуватися.
На слабких грунтах під стояк риштовань і під тятивами драбин слід улаштовувати надійний штучний підмурок.
6.3.20. Приставні драбини повинні мати необхідну міцність та жорсткість.
Не дозволяється застосування драбин зі східцями, що пришиті цвяхами і не врізані у тятиву.
Тятиви повинні скріплятися через кожні 2 м стяжними болтами.
6.3.21. У разі застосування для обстеження мостів і шляхопроводів автовишок або інших пересувних оглядових пристосувань необхідно додержуватися вимог інструкції з безпеки експлуатації машин з такими оглядовими пристроями заводів-виготовлювачів.
6.3.22. Не дозволяються роботи на висоті в місцях, які належним чином не обладнані риштованнями, при силі вітру понад 15 м/с, а також під час обстеження обледенілих елементів споруд, коли посипання піском або попелом не усуває небезпеку для працюючих.
6.3.23. Для огляду опор прольотні будови штучної споруди мають бути обладнані спусковими люками для сходження на підфермену площадку, розташованими в межах тротуарів. Люки слід закривати зверху дерев'яними, сталевими кришками або залізобетонними плитами.
6.3.24. Опори слід оглядати з колисок, підвішених до прольотних будов, або з приставних драбин на заплавній частині ріки, з човнів та інших плавучих засобів, на яких встановлюються вишки з площадками.
6.3.25. Ферми з їздою поверху слід оглядати з укладених по нижнім зв'язкам дощатих щитів. На фермах з їздою понизу щити для огляду слід укладати по верхніх зв'язках; для огляду верхніх поясів ферм слід підніматися по поперечним планкам, які завчасно мають нашиватися на опорні розкоси.
6.3.26. Огляд зовнішніх поверхонь залізобетонних прольотних будов слід виконувати з приставних драбин, колисок або риштовань.
6.3.27. У прольотних будовах з суцільними головними балками мають бути влаштовані проходи вздовж головних балок. Товщина дощок настилу має бути не менше 5 см.
6.3.28. Металеві прольоти великих мостів завдовжки понад 100 м мають оглядатися з візка, який складається з платформи і рухомих пристроїв, що забезпечують переміщення платформи в потрібному напрямку.
6.3.29. Шляхопроводи над залізничними коліями мають обстежуватися у вільний від руху поїздів час тільки після попередніх узгоджень з місцевими управліннями залізниць. У разі їх обстеження під час руху поїздів слід додержуватися заходів, що гарантують безперешкодний рух поїздів з установленою швидкістю і повну безпеку працівників.
6.3.30. Під час проведення обстежувальних робіт безпосередньо на залізничних мостах і шляхопроводах керівник вишукувального підрозділу має виділяти сигналістів для нагляду за наближенням поїздів і подавання оповіщальних сигналів.
6.3.31. У разі наближення поїзда працюючі на мосту завдовжки до 50 м мають відійти за його межі, а на мостах завдовжки понад 50 м повинні укриватися на спеціальних передбачених для цього площадках.
6.3.32. Під час виконання робіт над водою, коли глибина водоймища перевищує 1,5 м, у безпосередній близькості від робочого місця має знаходитися напоготові обладнаний рятувальними пристосуваннями човен з вартовими.
6.3.33. Під час виконання робіт у зимовий час або вологу погоду настили риштовань і стрем'янок мають очищатися від снігу, льоду, а також за необхідності посипатися піском або попелом.
6.3.34. Працюючі на риштованнях і настилах мають бути у спецвзутті з нековзною підошвою: взимку - у валянках, а в інші пори року - у взутті на гумовій підошві.
6.3.35. У разі виконання робіт на високих схилах, укосах насипів, конусів, дамб тощо крутіше 15слід страхуватися вірьовкою, міцно прив'язаною до надійно закріплених предметів.
6.3.36. Під час обстеження водопропускних труб на існуючих автомобільних дорогах і залізницях не дозволяється заходити в ті з них, які знаходяться у аварійному стані (мають тріщини, осідання, зруйнування кілець, обвали тощо) або можуть бути затоплені водою.
6.3.37. Роботи по обстеженню труб мають проводитися групою у складі не менше двох чоловік.
6.4. Обстеження підземних інженерних комунікацій
6.4.1. До робіт, пов'язаних зі спуском у каналізаційні, газові та інші колодязі траншей, труб і підземні тунелі по лініям інженерних комунікацій та їх обстеженню, мають допускатися тільки спеціально виділені для цього працівники вишукувального підрозділу у супроводі представника підприємства, що обслуговує відповідні інженерні комунікації.
У групі має бути не менше 4 працівників, із яких 2 слід залишити на поверхні для спостереження за працюючими у колодязі (тунелі) і надання їм допомоги у випадку виникнення небезпеки.
6.4.2. Під час проведення робіт у тунелі треба застосовувати умовну світлову і звукову сигналізацію, значення сигналів якої мають знати всі працюючі. В тунелі має знаходитися стільки зв'язуючих, скільки необхідно для забезпечення надійного зв'язку працюючих в тунелі з поверхнею.
6.4.3. У разі відкривання люка колодязя (тунелю) персонал має знаходитися з підвітреного боку, щоб скупчені гази, які виходять з нього, відносилися вітром на протилежний бік. Кришку люка слід класти на мостову (покриття) за напрямком руху транспорту. На відстані не менше 3 м від краю люка, в бік зустрічного руху транспорту, мають установлюватися відповідні тимчасові огороджуючі пристрої і дорожні знаки (попереджувальний 1.37 "Дорожні роботи" і один із наказових: 4.7 "Об'їзд перешкоди з правого боку" або 4.8 "Об'їзд перешкоди з лівого боку"), а у вечірній час - червоний ліхтар для сигналізації транспорту, який проходить.
6.4.4. Перед спуском у колодязь (тунель) необхідно перевірити наявність в ньому шкідливих або вибухонебезпечних газів. Наявність газів має визначатися за допомогою переносних іскробезпечних газоаналізаторів і індикаторів, а також у крайньому випадку шляхом опускання на мотузці в колодязь (тунель) шахтарської лампи, яка за наявності в ньому:
газу метану - гасне або сильно зменшує силу свого світла;
світильного газу - спалахує, а потім гасне;
аміачного газу, сірководню або вуглекислого газу - гасне без спалаху;
парів бензину - полум'я подовжується і забарвлюється в синій колір.
Якщо полум'я лампи не гасне і горить нормально, то вибухонебезпечних газів в колодязі (тунелі) немає.
6.4.5. У разі виявлення газів працювати в колодязі (тунелі) не дозволяється; в цьому випадку слід негайно викликати аварійну службу газової мережі.
До повного видалення газу із колодязя (тунелю) спуск в нього не дозволяється.
Якщо природна вентиляція не забезпечує подачу необхідного повітря через люк, має установлюватися примусова штучна.
6.4.6. Строк перебування працівника в колодязі (тунелі) має бути регламентований і не може перевищувати відповідно 15 (25) хв. з інтервалами між його спусками не менше 20 хв.
6.4.7. Працюючий в колодязі (тунелі) повинен при собі мати електричний ліхтар з лампою напругою не більше 12 В, газоаналізатор (індикатор) або шахтарську лампу і страхуватися з поверхні землі (покриття) вірьовкою (завдовжки на 3 м більше глибини колодязю або довжини тунелю). Вірьовка, яка має прив'язуватися до верхолазного поясу, повинна витримувати динамічне навантаження не менше 150 кг.
6.4.8. Не дозволяється в колодязях (тунелях) палити тютюнові вироби, сірники і користуватися для освітлення ліхтарями з відкритим вогнем типу "Летюча миша", а також стукати залізними предметами або слюсарними інструментами по чавунній кришці або арматурі, залізобетонній або кам'яній стіні колодязя (тунелю) для запобігання появи при цьому іскри.
6.4.9. Під час роботи в колодязі (тунелі) слід постійно стежити за показниками газоаналізатора (індикатора) або за станом полум'я в шахтарській лампі; у випадку наявності газу роботи мають бути негайно припинені.
6.4.10. Інструменти та інші важкі предмети мають знаходитися на відстані не менше 1 м від краю відкритого люку колодязя (тунелю) в його периметрі.
Під час роботи в колодязі (тунелі) опускати в нього будь-які інструменти дозволяється тільки на мотузці після подачі працюючим умовного сигналу.
6.4.11. Металеві рейки для вимірювання слід обережно опускати в колодязь (тунель) і виймати з нього по частинам, не допускаючи при цьому зіткнення їх з повітряними електропроводами та утворення іскри.
Не дозволяється доторкуватися глибинною металевою рейкою до кабельних проводок і стін в колодязі (тунелі).
6.4.12. Під час роботи необхідно стежити за відкритими люками і не допускати до них сторонніх осіб. По закінченню робіт, а також на випадок тимчасової відлучки бригади від робочого місця всі люки колодязів (тунелів) мають бути щільно закрити кришками.
7. Вимоги безпеки під час виконання гідрометричних робіт
7.1. Загальні вимоги
7.1.1. Перед початком проведення гідрометричних робіт на судноплавних ріках необхідно отримати погодження у службі річкового флоту.
Всі види гідрометричних робіт мають виконуватися з дотриманням вимог безпеки, викладених у підрозділах 4.14, 4.15 та цього розділу Правил.
7.1.2. Працівники, які виконують гідрометричні роботи, повинні вміти поводитися з рятувальними засобами та дотримуватися правил безпеки під час користування водними транспортними засобами.
7.1.3. Понтони і містки, обладнані для виконання гідрометричних робіт, мають огороджуватися перилами заввишки не менше 1,2 м.
7.1.4. У разі виконання гідрометричних робіт під час сплаву лісу, повені і висоті хвиль понад 0,2 м всі працівники, які знаходяться на плавучих засобах, мають бути у рятувальних поясах. На місці робіт має бути в повній готовності рятувальний човен, який обслуговується не менш як двома особами, та забезпечений веслами, жердинами, вірьовкою (мотузкою) і рятувальними засобами.
7.1.5. Працівники, які ведуть спостереження на великих зарослих заплавах, повинні мати при собі ракетниці з комплектом ракет, вкладених в непромокальні футляри.
7.1.6. Під час виконання робіт на ріках з швидкістю течії води 1,5 м/с і більше якір має кріпитися до плавучого засобу канатом, який у разі необхідності можна обрубати.
Перед киданням якоря треба трос чи канат скласти в правильні круги і простежити, щоб в момент кидання якоря і одночасного швидкого розмотування троса нога чи рука працівника не попала в укладені кільця. Трос чи канат мають бути завдовжки не менше двократної глибини ріки.
7.1.7. Не дозволяється виконання робіт безпосередньо біля заторів як вище, так і нижче них.
У разі необхідності термінового проведення робіт нижче тимчасових перемичок мають бути передбачені заходи з безпеки на випадок прориву води.
7.1.8. За наявності нижче за течією небезпечних для судноплавства місць (порогів, водоспадів, гребель, мостів), особливо на ріках з швидкістю течії води більше 3 м/с, правила поводження на воді під час проведення гідрометричних робіт в таких умовах мають визначатися на місці керівником вишукувального підрозділу по узгодженню із місцевою службою водного шляху.
7.2. Проміри глибин
7.2.1. Проміри глибин дозволяється виконувати на ріках із швидкостями течії води:
до 1,5 м/с - з гребних човнів і катерів;
1,5-2,5 м/с - з човнів і понтонів, які пересуваються по тросу, а також з катерів;
більше 2,5 м/с - з катерів відповідної потужності, а також з колисок, які пересуваються по тросу, та з гідрометричних містків на невеликих ріках.
7.2.2. Не дозволяється проводити проміри глибин по прокладеним по дну ріки (озера) кабелях і дюкерах.
7.2.3. Промірні роботи з самохідних суден мають виконуватися на їх тихому ходу.
7.2.4. Під час виконання робіт на ріках з швидкістю течії води більше 1,5 м/с носова частина човна має наглухо закриватися тонкими дошками чи брезентом на рівні бортів.
8.2.5. Під час роботи з лотом не дозволяється:
виконувати промірні роботи, стоячи на борту чи на сидінні човна;
перегинатися через його борт;
робити спуск і підйом лота вагою понад 10 кг без лебідки чи коловорота;
намотувати лінь (снасть лота) на руку.
7.2.6. На водоймищах завглибшки до 6 м промірні роботи мають виконуватися міркою (жердиною), тримаючи її за течією, працівником, який повинен працювати в рятувальному поясі і бути застрахованим від падіння у воду.
Мірка має бути легкою, міцною, не мати тріщин та інших вад, які можуть пошкодити руки.
Для промірювання міркою мають використовуватися човни вантажопідйомністю не менше 500 кг, в якому мають знаходитися не менше 3 чоловік (промірник - в носовій її частині, сигналіст і весляр).
7.3. Робота за допомогою натягнутого через ріку троса
7.3.1. Вибір місця створу для проведення гідрометричних робіт за допомогою натягнутого через ріку троса дозволяється при швидкості течії води до 2,5 м/с.
Натягнутий через ріку трос має позначатися вдень прапорцями.
7.3.2. Прикріплення троса до крюка вала коловорота чи лебідки має виконуватися з запасом 3-4 нерозмотаних обертів; при цьому діаметр вала повинен бути не менше 20 см.
7.3.3. Коловороти і лебідки мають бути справними, міцно і зручно встановлені, мати автоматичні гальма і забезпечувати у разі необхідності швидке затоплення троса.
7.3.4. Міцність кріплення опор, справність троса і механізмів його натягування мають перевірятися щоденно перед початком робіт керівником вишукувального підрозділу.
7.3.5. В неробочий час трос має бути опущений на дно ріки, а механізми, які натягують трос, відключені і вжиті заходи, що не допускають можливість їх включення сторонніми особами.
Не дозволяється залишати на ніч натягнутий через ріку трос.