НПАОП 92.0-1.01-06Правила влаштування і безпечної експлуатації витягів буксирних канатних для гірськолижників

1. Пульт управління

   1. Пульт управління

опалювальному приміщенні біля станції в місці найкращої видимості майданчика посадки і прилеглої траси.

1. . У кабіні оператора, крім пульта керування, шафи з електроапаратурою, сигнальних і контрольних прилад ів, мають бути передбачені:

світильник для освітлення кабіни;

місце для вогнегасника;

місце для зберігання експлуатаційної документації;

місце для зберігання засобів надання першої долікарняної медичної допомоги.

1. . Параметри мікроклімату в кабіні оператора (помічника оператора) ВБК повинні відповідати вимогам НД.

2. . Рівні напруженості електромагнітного поля на робочому місці оператора (помічника оператора) ВБК не повинні перевищувати граничнодопустимих рівнів відповідно до Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18.12.2002 № 476, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 13.03.2003 за № 203/7524 (далі - ДСНіП 3.3.6.096-2002).

Параметри електричних і електромагнітних полів на території ВБК мають відповідати вимогам Державних санітарних норм і правил захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 01.08.96 №239 зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.08.96 за № 488/1513 (далі - ДСН 239-96).

1. . Проекти розміщення ВБК мають підлягати державній експертизі стосовно техногенної безпеки відповідно до статті 17 Закону України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” і статті 38 Закону України “Про правові засади цивільного захисту”.

1. Електрообладнання ВБК

   1. Електрообладнання ВБК, його монтаж, струмопроводи, освітлення, заземлення та інші прилади безпеки мають відповідати Правилам устройства електроустановок, затверджених Міненерго СРСР 04.07.1984, та Правилам будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.06.2001 № 272 (далі - НПАОП 40.1-1.32-01).

   2. Металоконструкції станцій і опор ВБК мають бути заземлені.

   3. Несуче-тяговий канат з’єднується на літній час з контуром заземлення нижньої станції.

   4. Привідна станція і приміщення для пульта управління облад­нуютьсяелектричними світильниками.

   5. Електрообладнання ВБК, його монтаж, струмопроводи та заземлення мають відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.32-01.

   6. Електропостачання ВБК від зовнішньої електричної мережі може здійснюватися від стаціонарних або пересувних джерел електроенергії з глухозаземленою чи ізольованою нейтраллю з номінальною напругою 380 В змінного струму або 220 В постійного струму.

   7. Електропостачання ВБК від зовнішньої мережі має здійснюватися через увідний пристрій (рубильник, автоматичний вимикач тощо) з ручним або дистанційним приводом.

Увідний пристрій ВБК повинен замикатися і мати покажчик ВИМКНЕНО, УВІМКНЕНО.

З метою уникнення несанкціонованого керування ВБК їх захисна панель (пульт керування) має бути обладнана індивідуальним контактним замком із ключем (ключем-маркою), що унеможливлює подачу напруги на ВБК.

1. На ВБК застосовуються гнучкі кабелі і проводи з мідними жилами.

Переріз жил проводів і кабелів електричних кіл має бути не менше 1,5 мм2.

Для кіл з напругою до 42 В допускається застосування проводів і кабелів з мідними багатодротовими жилами перерізом не менше 0,5 мм2за умов, що приєднання жил до наконечників виконане паянням або обтисканням і проводи не несуть механічного навантаження.

Використання металоконструкцій ВБК, як струмопроводу для живлення електричних кіл, не дозволяється.

1. У місцях, де ізоляція та оболонка проводів і кабелів можуть зазнавати дії мастила, потрібно застосовувати проводи та кабелі з мастилостійкою ізоляцією і оболонкою. Дозволяється застосування немастилостійких проводів і кабелів за умови їх прокладання в герметичних трубах.

2. У місцях можливих механічних пошкоджень електропроводки має бути передбачений її захист.

3. Жили проводів і кабелів електричних кіл необхідно маркувати.

4. Напруга схеми керування ВБК має бути не більше 42 В.

5. Напруга ремонтного освітлення ВБК має бути не більше 42 В.

6. Світильники для освітлення траси ВБК мають вимикатися самостійними вимикачами.

1. Рятівні засоби

   1. ВБК комплектується:

хоча б одним засобом порятунку травмованого лижника типу “ак'я” .

аптечкою надання першої медичної допомоги.

1. З

   Металевий або пластмасовий човен з ручками для транспортування лижників схилом гори вниз.

   асоби порятунку зберігаються в приміщенні пульта управління. *

2. В приміщенні пульта управління ВБК або поруч обладнується місце для надання першої медичної допомоги.

3. Приміщення мають бути обладнанні протипожежними щитами з первинними засобами пожежогасіння.

1. ВИМОГИ ДО ВИГОТОВЛЕННЯ, МОНТАЖУ, РЕКОНСТРУКЦІЇ ТА РЕМОНТУ

   1. Загальнівимоги

      1. Огляд, монтаж, налагодження, реконструкцію та ремонт ВБК і їх складових частин, а також ремонт несучих металоконструкцій ВБК мають виконувати суб’єкти господарювання, які отримали дозвіл Держпромгірнагляду в установленому порядку.

      2. При умові виготовлення ВБК із складових частин, за якість виготовлення ВБК в цілому, відповідність вимогам даних Правил, НД, а також за оформлення експлуатаційної документації відповідає виготовлювач ВБК.

Паспорт ВБК складається за даними документів на окремі складові частини ВБК, ці документи зберігаються разом з паспортом.

1. Технічні умови щодо виготовлення, встановлення, реконструкції та ремонту ВБК або їх окремих складових частин підлягають погодженню з органами державного нагляду у порядку, встановленому ДСТУ 1.3:2004 Правила побудови, викладання, оформлення, погодження, прийняття та позначення технічних умов (далі - ДСТУ 1.3:2004).

2. Технічні умови містять вимоги щодо методів контролювання (випробовування, аналізу, вимірювання).

3. Кожний виготовлений ВБК комплектується :

паспортом ;

настановою з експлуатації;

інструкцією з монтажу, налагодження та обкатки;

іншою документацією, передбаченою технічними умовами на ВБК ;

комплектом запасних частин, інструменту та приладдя.

Виготовлені окремо і призначені для самостійного постачання механізми, металоконструкції (ригелі, траверси, стояки опор, опори в цілому тощо), пристрої безпеки супроводжують відповідними документами виробника про їх якість.

1. Паспорт ВБК складається за формою, наведеною у додатку 1.

2. В інструкції з монтажу, налагодження та обкатки ВБК поряд з іншими відомостями мають бути зазначені:

3. ичність технічного обслуговування, ремонту та змащення складових частин ВБК;

4. ичність і способи огляду металоконструкцій;

5. і позначення деталей, що швидко зношуються та граничні норми їх бракування;

6. та порядок регулювання гальм;

7. чність та способи перевірки приладів безпеки;

8. і норми бракування елементів ВБК відповідно до додатка 2;

9. ірніші механічні пошкодження металоконструкцій і способи їх усунення;

10. проведення технічних оглядів;

11. безпеки в аварійних ситуаціях;

12. ї граничного стану ВБК для проведення капітального ремонту.

13. Відомості про виготовлений комплект обладнання ВБК, окремі складові частини, призначені для самостійного постачання, виробник обладнання заносить до книги обліку та споряджує табличкою, укріпленою на видному місці із зазначенням найменування виробника чи його товарного знака, основних технічних характеристик, дати виготовлення, порядкового номера, а також інших відомостей згідно з вимогами НД. Метод виконання написів на табличці має забезпечувати їх збереження протягом усього терміну експлуатації ВБК.

14. Після проведення ремонту чи реконструкції ВБК в паспорт заносяться дані про виконані роботи, усі зміни параметрів, характеристик і показників, відомості про застосовані матеріали.

Якщо ці дані неможливо занести в паспорт ВБК, оформляється новий паспорт. У цьому разі старий паспорт зберігається разом з новим паспортом.

Копії документів, що підтверджують якість застосованих матеріалів і зварювання, зберігаються на підприємстві, яке виконувало роботи, а самі документи - у паспорті ВБК.

1. Роботодавець, який під час експлуатації ВБК виявив недоліки в його конструкції, виготовленні або встановленні, а також невідповідність вимогам цих Правил, надсилає підприємству-виробнику претензію, а її копію - органу Держпромгірнагляду, який видав дозвіл на експлуатацію ВБК.

Для ВБК, придбаних за кордоном, претензія надсилається виробнику, а її копія - Держпромгірнагляду.

1. Матеріали

   1. Матеріали, що застосовуються для виготовлення, реконструкції та ремонту ВБК, його елементів мають відповідати вимогам ГСТУ 3-063­2004 «Підіймально-транспортні машини. Матеріали для зварних металевих конструкцій. Вимоги до вибору» (далі - ГСТУ 3-063-2004).

   2. Якість матеріалів має бути підтверджена документами виробника цих матеріалів.

За відсутності документа про якість матеріалу дозволяється його застосовувати після проведення випробувань відповідно до НД.

1. Вибір матеріалу здійснюється з урахуванням нижніх граничних значень температур навколишнього середовища для робочого і неробочого станів ВБК, завантаженості елементів і агресивності навколишнього середовища.

2. Зварювальні матеріали мають забезпечувати механічні властивості металу шва і зварного з’єднання (границю міцності, границю плинності, відносне видовження, кут вигину, ударну в’язкість) не менше нижніх границь зазначених властивостей основного металу конструкції, установлених для даного металу відповідними НД.

3. Матеріали, що не зазначені в НД і не застосовувалися раніше для виготовлення, реконструкції і ремонту вантажопідіймальних машин, можуть бути застосовані після узгодження з Держпромгірнаглядом.

4. У разі застосування в одному з’єднанні сталей різних марок механічні властивості наплавленого металу мають відповідати властивостям сталі з більшою границею міцності.

1. Зварювання

   1. Прихоплювання та зварювання несучих елементів металоконструкцій мають виконувати зварники, атестовані відповідно до вимог Правил атестації зварників, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 19.04.96 № 61, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 31.05.96 за № 262/1287 (далі - НПАОП 0.00-1.16-96).

   2. Для виготовлення елементів конструкції з листового, сортового, фасонного прокату, труб, тощо допускається застосування всіх способів зварювання, що забезпечують відповідність форм і розмірів цих елементів, зазначених у робочій конструкторській документації.

   3. Зварювання необхідно проводити за умов, що виключають вплив несприятливих атмосферних умов на якість зварних з’єднань.

   4. Можливість та порядок зварювання за температури повітря нижче 0 о С встановлюються технічними умовами на виготовлення ВБК або іншими НД.

   5. Прихоплювання елементів зварних з’єднань під час складання металоконструкцій мають виконуватися з використанням таких самих зварювальних матеріалів, що й під час зварювання.

   6. Прихоплювання, виконані під час складання металоконструкції, можуть не видалятися, якщо під час зварювання вони будуть повністю переплавлені. Перед зварюванням місця прихоплювання очищуються від шлаку.

   7. Необхідність і методи термічної обробки зварних з’єднань несучих елементів металоконструкцій встановлюються технічними умовами на виготовлення, реконструкцію і ремонт ВБК.

   8. Несучі зварні металоконструкції повинні мати клеймо чи інше умовне позначення, що дозволяє визначити прізвище зварника, який виконав зварювання. Маркування здійснюється методами, що забезпечують його збереження в продовж експлуатації ВБК і не погіршують його якості. Метод і місце маркування мають бути зазначені на кресленнях.

2. Контроль якостізварних з’єднань

   1. Контроль якості зварних з’єднань, що проводиться після виготовлення, монтажу, ремонту та реконструкції ВБК, має здійснюватися методами неруйнівного контролю (зовнішнім оглядом і вимірюваннями, ультразвуковим, радіографічним тощо) за необхідності руйнівними методами контролю відповідно до вимог НД.

Фахівці з неруйнівного контролю мають бути атестовані відповідно до вимог Правил атестації фахівців неруйнівного контролю, затверджених наказом Дернаглядохоронпраці України від 23.07.96 № 126, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.11.96 за № 654/1679 (у редакції наказу від 06.05.97 № 118) (далі - НПАОП 0.00-1.27-97).

1. Контроль якості зварних з’єднань здійснюється після проведення термічної обробки, якщо вона передбачена для даного зварного з’єднання. Результати контролю зварних з’єднань мають бути зафіксовані у відповідних документах (висновках, журналах, протоколах, картах, формулярах тощо).

2. Контроль якості зварних з’єднань несучих елементів металоконструкцій ультразвуковим, радіографічним методами проводять тільки після усунення виявлених зовнішнім оглядом дефектів.

3. Місця обов’язкового контролю стикових зварних з’єднань несучих елементів металоконструкцій ультразвуковим, радіографічним методами встановлюються технічними умовами.

Радіографічному контролю має піддаватися не менше 25% довжини стикового шва з’єднання, що контролюється.

У разі виявлення неприпустимих дефектів, зазначених у технічних умовах, радіографічному контролю має бути піддане все зварне з’єднання, що контролюється. Ділянки зварних швів з дефектами видаляються механічним способом і зварюються повторно.

Ультразвуковий метод контролю необхідно застосувати для перевірки 100% довжини стикового шва з’єднання , що контролюється.

1. Якість зварних з’єднань вважається незадовільною, якщо в них під час контролю будь-якими методами будуть виявлені внутрішні чи зовнішні дефекти, що виходять за межі норм, установлених технічними умовами на виготовлення, реконструкцію і ремонт ВБК.

1. Захисні покриття

   1. З метою захисту складових частин ВБК від корозії на їх поверхню наносять лакофарбові, металеві або неметалеві (неорганічні) покриття.

Зазначеного захисту не вимагають механічно оброблені деталі, що працюють у масляній ванні або середовищі консистентних мастил.

1. Підготовку металевих поверхонь перед фарбуванням, а також нанесення лакофарбових покриттів необхідно здійснювати відповідно до вимог технологічної документації.

2. Усі оброблені поверхні, що не підлягають фарбуванню, мають бути покриті мастилом або іншим захисним покриттям.

3. Фарбування ВБК виконується згідно з вимогами

к

визначений

1. Місця мащення, зливні та заливні пробки мають бути яскравого кольору, відмінного від кольору поверхні складових частин ВБК.

2. Поверхні, що не доступні для фарбування після складання ВБК, мають бути пофарбовані до складання.

3. Під час виконання фарбувальних робіт необхідно створити безпечні умови праці згідно з чинним законодавством.

1. ВИМОГИДО ВБК ІЇХ СКЛАДОВИХ ЧАСТИН, ПРИДБАНИХЗА КОРДОНОМ

   1. Експлуатація ВБК або їх складових частин, придбаних за кордоном, починається після одержання в установленому порядку дозволу Держпромгірнагляду.

   2. Придбані за кордоном комплекти обладнання ВБК, їх складові частини, мають відповідати вимогам даних Правил. Технічна документація, що надається з комплектом обладнання ВБК, має бути перекладена українською або російською мовами.

   3. Замовник повинний укласти договір на розробку проекту ВБК із проектною організацією. Можливі відхилення комплекту ВБК від Правил мають бути узгоджені з Держпромгірнаглядом.

   4. Ввезений з-за кордону комплект обладнання ВБК, що був в експлуатації, має пройти експертне обстеження, про що складається відповідний документ.

   5. Проект встановлення ввезеного з-за кордону комплекту обладнання, що був в експлуатації, виконується проектною організацією.

   6. Технічне завдання до проекту встановлення має містити величини допустимих навантажень на несучі конструкції станцій, опор, а також на елементи ходової частини (ролики, роликові батареї, привідний та реверсний шківи тощо).

Величини допустимих навантажень під час розробки ТЗ отримуються від фірми-виробника, розраховуються або визначаються експериментальним шляхом у встановленому порядку.

1. ВИМОГИ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ

   1. Прийняттяв експлуатацію

6.1.1. Прийняття в експлуатацію ВБК здійснюється відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об‘єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 №1243.

Комісії з прийняття в експлуатацію нового або реконструйованого ВБК мають бути представлені такі документи:

паспорт ВБК;

сертифікати або свідоцтва про випробування на канати;

паспорти та акти на обладнання;

акти виконання прихованих робіт для споруд;

акти про закріплення металоконструкцій станцій і опор до фундаментів;

акт на закріплення канатів в муфтах, якщо таке закріплення проводилось;

акт зчалювання несуче-тягового каната;

акт зважування або обміру противаги;

акти приймально-здавальних випробувань електро- та електронного обладнання;

акт заміру опору заземлення;

акт заміру габаритів пересічень (наприклад з ЛЕП), якщо такі мають місце.

1. Реєстрація

   1. ВБК, на які поширюється дія цих Правил, до введення в експлуатацію підлягають реєстрації в органах Держпромгірнагляду в порядку установленим чинним законодавством.

   2. Роботодавець, у власності якого є ВБК, та який має намір його експлуатувати, для реєстрації подає письмову заяву. У заяві необхідно вказати наявність у роботодавця призначених наказом відповідальних працівників, зазначених у підпункті 6.5.2, і навченого персоналу для обслуговування та ремонту ВБК.

Якщо в роботодавця відсутні необхідні фахівці, то в заяві зазначається наявність договору зі спеціалізованою організацією на виконання відповідних робіт.

У разі реєстрації ВБК, що відпрацював граничний строк експлуатації, подається також висновок експертизи про проведене експертне обстеження.

Якщо реєструється витяг, виготовлений за кордоном, подається дозвіл Держпромгірнагляду на його експлуатацію.

1. Реєстрація ВБК в територіальних органах Держпромгірнагляду здійснюється на підставі заяви та документації, вказаної в підпункт 6.1.1.

2. ВБК підлягають перереєстрації після:

реконструкції;

передачі іншому роботодавцю.

1. У разі реєстрації ВБК, підданого реконструкції, має бути поданий новий паспорт або старий паспорт зі змінами, до якого додається така документація:

проект на реконструкцію ВБК;

копії документів (або виписки з них) про якість матеріалів, що використовувались під час реконструкції;

відомості про присадні матеріали, копії документів (або виписки з них) про якість електродів;

відомості про результати контролю якості зварювання метало- конструкцій.

1. Реєстрація здійснюється не пізніше ніж у десятиденний строк з дня одержання документів органом Держпромгірнагляду. У разі відмови в реєстрації ВБК мають бути письмово вказані причини відмови з посиланням на відповідні пункти цих Правил.

2. Роботодавець знімає ВБК з реєстрації в територіальних органах Держпромгірнагляду в разі:

списання ВБК, що став непридатним;

передачі у власність іншому роботодавцю.

Зняття з реєстрації здійснюється за письмовою заявою роботодавця з зазначенням причин зняття з реєстрації.

1. Дозвіл на експлуатацію

Дозвіл на експлуатацію ВБК має бути одержаний відповідно до Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 № 1631, із змінами (далі - НПАОП 0.00­4.05-03).

1. Технічнийогляд

   1. Технічний огляд, експертне обстеження ВБК проводиться відповідно до Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 687 (далі - НПАОП 0.00-6.18-04).

   2. ВБК, що знаходяться в роботі, піддаються щорічному технічному огляду.

   3. Технічний огляд ВБК, що перебувають в експлуатації, має на меті встановити, що ВБК знаходиться у справному стані, витримав випробування і організація контролю, експлуатації та обслуговування його відповідає вимогам цих Правил.

   4. Під час технічного огляду ВБК підлягає огляду, статичному випробуванню буксирних пристроїв, випробуванню на холостому ходу відповідно до вимог цих Правил.

   5. Під час проведення огляду ВБК мають бути оглянуті всі механізми, гідропристрої, електрообладнання, прилади та пристрої безпеки, гальма, привідний та обвідний шківи, пульт управління, освітлення, сигналізація, а також перевірені:

стан канатів, їх кріплень і з’єднань, стан несуче-тягового каната перевіряється методом магнітної або іншої дефектоскопії;

стан роликів роликових батарей і батарей в цілому;

стан приводу і його вузлів;

стан буксирних пристроїв та втягуючих механізмів на них;

стан металоконструкцій опор і станцій та їх зварних з’єднань (відсутність тріщин, деформацій, зменшення товщини стінок внаслідок корозії, ослаблення болтових з'єднань, інших дефектів та пошкоджень);