НПАОП 0.00-1.76-15Правила безпеки систем газопостачання

    1. При довготривалій зупинці резервуарних, геотермальних, випарних, змішувальних, групових та індивідуальних балонних установок необхідно вжити заходів щодо їх підтримання у справному стані на весь період зупинки.

    2. Застосування групових ГБУ для подачі газу до житлових і громадсь­ких будинків, будинків промислових підприємств необхідно здійснювати з урахуванням вимог ДБН В.2.5-20-2001.

    3. На огорожах майданчиків резервуарних, випарних, змішувальних установок і ГТУ, шафових групових ГБУ повинні бути нанесені попе­реджувальні написи "Горючий газ. Вогненебезпечно".

    4. Як джерело газопостачання підприємств громадського харчування допускається використовувати балони з ЗВГ ємністю 27 або 50 л, що встанов­лені тільки зовні будинку, де розміщена кухня, відповідно до вимог з проекту­вання шафових групових газобалонних установок, визначених вимогами ДБН В.2.5-20-2001.

    5. Герметичність газобалонних установок перевіряють під робочим тис­ком газу приладовим методом або із застосуванням мильної емульсії.

  1. Вимоги безпеки під час виконання газонебезпечних робіт

  1. До газонебезпечних робіт належать:

  • підключення новозбудованих газопроводів до діючої системи газопоста­чання;

  • пуск газу в системи газопостачання об’єктів при введенні в експлуата­цію, після ремонту чи реконструкції, виконання пусконалагоджувальних робіт;

  • уведення в експлуатацію ГРП, ШГРП, ГНС, ГНП, АГЗС, АГЗП, резерву­арів ЗВГ;

  • технічне обслуговування і ремонт діючих зовнішніх і внутрішніх газо­проводів, споруд систем газопостачання, комбінованих будинкових регуля­торів тиску, газообладнання ГРП, ШГРП, ГРУ, газовикористовуючих устано­вок, обладнання насосно-компресорних і наповнювальних відділень, зливних естакад ГНС, ГНП, АГЗС, АГЗП, резервуарів ЗВГ, а також вибухозахищеного електрообладнання;

  • робота на байпасі ГРП, ШГРП і ГРУ;

  • усунення закупорювань, установлення і зняття заглушок на діючих газо­проводах, а також від’єднання від газопроводів агрегатів, обладнання і окре­мих вузлів;

  • відключення від діючих газопроводів, консервація і реконструкція газо­проводів і газовикористовуючого обладнання сезонної дії об’єктів систем га­зопостачання;

  • виконання операцій зливання-наливання на резервуарах ГНС, ГНП, АГЗС, АГЗП і АЦЗГ, заповнення резервуарів ЗВГ, злив ЗВГ із несправних і переповнених балонів, зливання невипарних залишків, заправлення авто­мобілів і балонів;

  • ремонт і огляд колодязів, видалення води і конденсату із газопроводів і конденсатозбірників;

  • підготовка до технічного огляду резервуарів і балонів ЗВГ і його прове­дення;

  • розкриття ґрунту в місцях витоку газу для їх усунення;

  • технічне обслуговування і ремонт побутових газовикористовуючих при­ладів і апаратів;

  • роботи у технологічних апаратах, резервуарах, цистернах, колекторах, колодязях, тунелях, приямках тощо.

  1. Газонебезпечні роботи, які перелічені в пункті 7.1 цього розділу, по­винні виконуватися під керівництвом спеціаліста, за винятком підключення без застосування зварювання до діючих газопроводів низького тиску вводів в будинки діаметром не більше 50 мм, підключення або від'єднання без застосу­вання зварювання окремих побутових газових приладів і апаратів, введення в експлуатацію індивідуальних балонних установок, проведення ремонтних робіт без застосування зварювання і газового різання на газопроводах низь­кого і середнього тиску діаметром не більше 50 мм, наповнення ЗВГ резерву­арів і балонів у процесі їх експлуатації, огляду, ремонту і вентиляції колодязів, перевірки і видалення конденсату з конденсатозбірників, зливу невипарених залишків ЗВГ з резервуарів і балонів, заправки газобалонних автомашин, тех­нічного обслуговування внутрішніх газопроводів і газовикористовувальних установок, у тому числі ГРП, ГНС, АГЗС і установок ЗВГ, а також обслуго­вування діючих приладів і апаратів у житлових і громадських будинках.

Керівництво вказаними роботами доручається найбільш кваліфікованому працівнику.

  1. Уповноважені особи, що мають право видавати наряди-допуски, при­значаються наказом по підприємству з числа керівників чи інженерно-тех­нічних працівників, що пройшли у встановленому порядку перевірку знань цих Правил.

  2. Газонебезпечні роботи необхідно виконувати бригадою у складі не менше двох працівників. Уведення в експлуатацію індивідуальних ГБУ, а та­кож окремих газових приладів і апаратів у житлових будинках, технічне об­слуговування та ремонт газового обладнання житлових і громадських бу­динків допускаються виконувати одним працівником.

Газорозподільним підприємством допускається проводити технічний огляд ГРП, які розташовані в окремих будівлях, вбудованих і прибудованих до будов з відокремленим входом, одним працівником за інструкцією, яка містить додаткові заходи безпеки.

Огляд ГРП, обладнаних системами телеметричного контролю, розташова­ними в шафах, на відкритих площадках, а також ГРУ може проводитися одним працівником.

Ремонтні роботи в колодязях, тунелях, траншеях і котлованах глибиною понад 1 м, колекторах і резервуарах повинні виконуватися бригадою у складі не менше трьох працівників.

  1. На виконання газонебезпечних робіт повинен видаватися наряд-до­пуск, в якому передбачають основні заходи безпеки виконання цих робіт.

Газонебезпечні роботи, які періодично повторюються і виконуються в ана­логічних умовах, як правило, постійним складом працівників, можуть прово­дитися без оформлення наряду-допуску за затвердженими для кожного виду робіт виробничими інструкціями і інструкціями з безпечних методів роботи.

До таких належать роботи з ремонту і огляду колодязів, видалення води і конденсату із газопроводів і конденсатозбірників, а також технічне обслуго­вування газопроводів і газового обладнання без відключення газу, технічне об­слуговування запірної арматури і компенсаторів, злив ЗВГ з залізничних ци­стерн і АЦЗГ, наповнення ЗВГ резервуарів і балонів, роботи на газовикористо- вувальних установках, котлах і агрегатах.

На кожному підприємстві повинен бути розроблений перелік газонебез­печних робіт, які допускається виконувати без оформлення наряду-допуску.

Первинне виконання зазначених робіт проводиться з оформленням наряду-допуску.

  1. Якщо роботи одночасно віднесені як до газонебезпечних, так і до во­гневих, то допускається їх виконувати за нарядом-допуском на виконання га­зонебезпечних робіт з врахуванням вимог техніки безпеки на виконання во­гневих робіт у газовому господарстві.

  2. За нарядом-допуском та спеціальним планом, затвердженим керівни­ком газорозподільного підприємства, а у разі виконання робіт силами власної газової служби підприємства - керівником цього підприємства виконуються:

  • пуск газу в газові мережі населених пунктів, газопроводи середнього і високого тиску;

  • роботи з підключення газопроводів середнього і високого тиску до дію­чих систем газопостачання;

  • ремонтні роботи в ГРП, ШГРП і ГРУ, у виробничій зоні ГНС, ГНП, АГЗС, АГЗП із застосуванням зварювання і газового різання;

  • ремонтні роботи на діючих газопроводах середнього і високого тисків з застосуванням зварювання і газового різання;

  • зниження і відновлення робочого тиску газу в газопроводах середнього і високого тиску;

  • припинення і відновлення подачі газу в газові мережі населених пунктів;

  • первинне заповнення резервуарів зрідженим газом на ГНС, ГНП, АГЗС, АГЗП.

  1. Особа, відповідальна за проведення газонебезпечних робіт, повинна завчасно отримувати наряд-допуск і спеціальний план виконання газонебез­печних робіт, у якому вказується послідовність проведення робіт; розташу­вання працівників; потреба в механізмах і пристроях; заходи, що забезпечують безпеку проведення робіт; особи, відповідальні за проведення кожної газоне­безпечної роботи, за загальне керівництво і координацію робіт, для своєчасної підготовки до роботи.

  2. До спеціального плану виконання газонебезпечних робіт і наряду-до­пуску додається схема із зазначенням місця і характеру роботи, що вико­нується. Перед початком проведення газонебезпечних робіт особа, відповідальна за їх проведення, повинна перевірити відповідність креслення фактичному стану об’єкта.

  3. У наряді-допуску зазначають строк його дії, час початку і закінчення роботи. При неможливості закінчення роботи у встановлений строк наряд-до­пуск підлягає продовженню особою, що його видала. Наряди-допуски повинні зберігатися не менше одного року. Наряди-допуски, які видаються на врізання в діючі газопроводи, на первинний пуск газу, виконання ремонтних робіт на підземних газопроводах із застосуванням зварювання, зберігаються постійно в архіві газорозподільного підприємства.

  4. До початку виконання газонебезпечних робіт, що проводяться за нарядом-допуском, особа, відповідальна за їх проведення, безпосередньо на місці робіт зобов’язана проінструктувати всіх виконавців робіт про правила безпечного ведення робіт з відміткою в наряді-допуску.

  5. У процесі виконання газонебезпечної роботи всі розпорядження по­винні надаватися виключно особою, відповідальною за її проведення.

  6. Газонебезпечні роботи необхідно виконувати у світлий час доби, а при ліквідації наслідків аварійної ситуації - цілодобово.

  7. Зниження тиску газу в діючому газопроводі при виконанні робіт із підключення до нього нових газопроводів необхідно проводити за допомогою вимикаючих пристроїв або регуляторів тиску.

  8. Надлишковий тиск повітря в газопроводах, які підключаються, пови­нен зберігатися до початку робіт із підключення або пуску газу.

  9. Після врізання відгалужень у діючий газопровід місце з’єднання необхідно перевіряти на щільність приладовим методом або за допомогою мильної емульсії.

  10. Всі об’єкти систем газопостачання і газове обладнання перед їх підключенням до діючих газопроводів, а також після ремонту підлягають зовнішньому огляду і опресовуванню повітрям. Пуск газу в газопровід без його зовнішнього огляду та контрольного опресовування не допускається.

  11. Зовнішні газопроводи всіх тисків перед підключенням до діючих при відсутності в них надлишкового тиску підлягають контрольному опресо­вуванню тиском 0,1 МПа.

Падіння тиску не повинно спостерігатися протягом 10 хвилин.

  1. Контрольне опресовування внутрішніх газопроводів промислових і сільськогосподарських підприємств, котелень, підприємств комунально-побу­тового обслуговування населення виробничого характеру, а також обладнання і газопроводів ГРП, ШГРП, ГРУ, ГНС, ГНП, АГЗС, АГЗП проводять тиском 0,01 МПа.

Падіння тиску не повинно перевищувати 10 даПа за 1 год.

  1. Контрольне опресовування внутрішніх газопроводів і газового облад­нання житлових і громадських будинків повинно проводитися тиском 500 даПа.

Падіння тиску не повинно перевищувати 20 даПа за 5 хвилин.

  1. Резервуари ЗВГ, газопроводи, обв’язки резервуарних і групових ба­лонних установок повинні опресовуватись тиском 0,3 МПа протягом 1 год. Ре­зультати контрольного опресовування вважають позитивними при відсутності падіння тиску на манометрі та витоків газу.

  2. Результати контрольного опресовування необхідно зазначати в наря­дах-допусках на виконання газонебезпечних робіт.

  3. Якщо оглянуті і опресовані газопроводи не були заповнені газом, то при поновленні робіт із пуску газу вони повинні повторно оглядатися і опре­совуватися.

  4. При ремонтних роботах у загазованому середовищі необхідно засто­совувати інструменти з кольорового металу або інструменти з нанесенням спеціального покриття, який унеможливлює іскроутворення. Інструменти і пристрої з чорного металу повинні бути обміднені або їх робочі частини зма­щені консистентною змазкою. Застосування у загазованому середовищі елек­тричних інструментів забороняється.

  5. Працівники, які виконують газонебезпечну роботу в колодязі, резер­вуарі, приміщеннях ГРП, ГНС, ГНП, АГЗС і АГЗП, повинні бути у вогнестій­кому спецодязі і взутті без сталевих підківок і цвяхів.

  6. При виконанні газонебезпечних робіт необхідно застосовувати пере­носні вибухозахищені світильники напругою не більше 12 В.

  7. У колодязях, що мають перекриття, тунелях, колекторах, технічних коридорах, ГРП, ШГРП, ГРУ і на території ГНС (виробничої зони), ГНП, АГЗС, АГЗП не допускається проведення електрогазозварювання і різання на діючих газопроводах без відключення і продування їх повітрям або інертним газом.

При відключенні газопроводів після запірних пристроїв необхідно вста­новлювати інвентарні заглушки.

  1. У перекритих (повністю або частково) котлованах, траншеях та газо­вих колодязях допускається проведення газонебезпечних робіт без застосу­вання зварювання (вогню). Електрогазозварювання, різання, а також заміна за­пірної арматури, компенсаторів та ізолювальних фланців у зазначених спору­дах на діючих газопроводах допускаються тільки після повного зняття пере­криттів.

  2. Вогненебезпечні роботи допускається починати при відсутності вибухопожежонебезпечних речовин у повітряному середовищі.

Проби повинні відбиратися з невентильованих зон. Протягом усього часу виконання вогневих робіт на газопроводах ЗВГ колодязі і котловани повинні вентилюватися нагнітанням повітря.

  1. Здійснення ремонту, електрогазозварювання та різання газопроводів на діючих газопроводах при підключенні до них інших газопроводів необхідно проводити під надлишковим тиском газу 40-150 даПа, який контролюється протягом виконання роботи. При зниженні тиску нижче 40 даПа і підвищенні його понад 150 даПа різання або зварювання необхідно припинити.

Для контролювання тиску в місці проведення робіт необхідно використо­вувати манометр, розміщений на відстані не більше 100 м від місця проведення робіт.

  1. При виконанні робіт на діючих внутрішніх газопроводах електрога- зозварювальні та різальні роботи необхідно проводити на відключених ділян­ках, які продуті повітрям або інертним газом.

  2. Перевірка герметичності газопроводів, арматури і приладів з викори­станням відкритого вогню забороняється.

  3. Застосування відкритого вогню в місцях проведення газонебезпечних робіт забороняється.

Котловани і колодязі при проведенні в них робіт повинні огороджуватися. Котловани повинні мати розміри, достатні для проведення робіт. Поблизу місця робіт повинні встановлюватися попереджувальні знаки безпеки. Для за­кріплення стінок котлованів та колодязів необхідно застосовувати інвентарні кріплення.

  1. При електрогазозварюванні та різанні газопроводів на діючих газо­проводах для попередження утворення високого полум’я місця виходу газу повинні замазуватися глиною.

  2. Демонтаж заглушок, встановлених на відгалуженнях до споживачів, провадиться за вказівкою особи, відповідальної за проведення робіт із пуску газу, після огляду і опресовування газопроводу.

  3. Під час пуску газу газопроводи повинні продуватися газом до витіснення повітря. Закінчення продування визначається аналізом або спалю­ванням відібраних проб. Об’ємна частка кисню в пробі газу не повинна пере­вищувати 1 %, а згоряня газу повинно проходити стабільно, без спалахів.

При продуванні газопроводів забороняється випускати газоповітряну суміш у приміщення, сходові клітини, а також у димоходи, вентиляційні ка­нали тощо. Приміщення, в яких проводиться продування газопроводів, по­винні провітрюватися.

Газоповітряна суміш при продуванні газопроводів повинна випускатися в місця, де неможливе її попадання в приміщення, а також займання від будь- якого джерела вогню.

  1. Під час демонтажу газового обладнання ділянки газопроводу до нього повинні відрізатися у місцях відводу від розподільчих газопроводів та заварюватись наглухо. Відрізана ділянка газопроводу повинна бути продута повітрям або інертним газом та заварена з двох кінців.

  2. При внутрішньому огляді і ремонті котли та інші газифіковані агре­гати повинні відключатися від газопроводу за допомогою заглушок.

  3. Перед спуском в колодязь необхідно провести його перевірку на на­явність горючих газів в робочій зоні. Для спуску в колодязі, які не мають скоб, в котловани, а також в резервуари повинні застосовуватися металеві драбини з іскробезпечними торцями і з пристосуваннями для їх закріплення на краю колодязя, котловану і люка резервуара.

  4. У колодязях і котлованах із діючим газопроводом допускається од­ночасне перебування не більше двох працівників. Роботи повинні виконува­тися ними в рятувальних поясах і шлангових протигазах (на кожного праців­ника, що виконує роботи в колодязі (котловані)). Страхування працівників здійснюється з поверхні (навітряна сторона) не менше ніж двома працівни­ками на кожного працівника, що виконує роботи в колодязі або котловані.

  5. Роботи, пов’язані з розгерметизацією зовнішніх і внутрішніх газопро­водів, обладнання (заміна арматури, фільтрів, лічильників тощо), необхідно проводити на відключеній ділянці газопроводу. Після вимикаючих пристроїв у напрямку руху газу необхідно встановлювати інвентарні заглушки.

  6. Заглушки, які встановлюються на газопроводах, повинні відповідати робочому тиску газу та мати хвостовики з маркуванням тиску газу і діаметра газопроводу.

  7. Набивання сальників запірної арматури без застосування спеціальних пристроїв, розбирання різьбових з’єднань конденсатозбірників на зовнішніх газопроводах середнього і високого тисків допускається при тиску газу не більше 0,1 МПа.

  8. Заміна прокладок фланцевих з’єднань на зовнішніх газопроводах до­пускається при тиску газу в газопроводі 40-200 даПа.

Розбирання фланцевих, різьбових з’єднань і арматури на внутрішніх газо­проводах будь-якого тиску повинно проводитися за умови відключення від га­зопостачання і встановлення заглушки на ділянці газопроводу.

  1. Допускається змащування кранів на газопроводі низького тиску діа­метром до 50 мм внутрішньої і зовнішньої систем газопостачання будинку без припинення подачі газу за умови застосування спеціальних пристроїв та до­тримання необхідних заходів безпеки, передбачених інструкціями з охорони праці.

  2. При виконанні робіт у загазованих приміщеннях необхідно встано­вити зовні постійний контроль за працівниками, не допускаючи поблизу дже­рел вогню.

Зовнішні двері загазованого приміщення повинні бути постійно відчинені.

  1. Ліквідація льодових, гідратних, нафталінових та інших закупорок га­зопроводів шляхом заливання розчинників або відігрівання парою допус­кається при тиску газу в газопроводі не більше 500 даПа. Застосування відкри­того вогню для відігрівання газопроводів забороняється.

  2. При ліквідації закупорювань газопроводів вживаються заходи, які б максимально зменшили вихід газу з газопроводу. Роботи необхідно проводити у шлангових або ізолювальних протигазах відповідно до вимог Правил вибору та застосування засобів індивідуального захисту органів дихання (НПАОП 0.00-1.04-07), затверджених наказом Державного комітету України з питань безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 28 грудня 2007 року № 331, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 квітня 2008 року за № 285/14976. Випуск газу в приміщення забороняється.

  3. На час виконання робіт з ліквідації закупорювань газопроводів необ­хідно попереджати споживачів про необхідність відключення обладнання, що використовує газ.

  4. Різьбові і фланцеві з’єднання, які розбиралися для усунення закупо­рок в газопроводі, після збирання необхідно перевіряти на герметичність при­ладом або мильною емульсією.

  5. Працівники, що безпосередньо беруть участь у виконанні газонебез­печних робіт у колодязях, траншеях та загазованих приміщеннях, повинні за­безпечуватися рятувальними поясами в комплекті з рятувальною мотузкою та шланговими протигазами. Застосування фільтрувальних протигазів не допус­кається.

  6. Дозвіл на користування ізолювальними протигазами в кожному випадку повинен видавати керівник робіт працівникам, які пройшли медичний огляд і спеціальний інструктаж із правил користування таким протигазом.

  7. Тривалість роботи в протигазі без перерви не повинна перевищувати 30 хвилин.

  8. Повітрозабірні патрубки шлангових протигазів необхідно встановлю­вати з навітряного боку. За відсутності примусового нагнітання повітря венти­лятором довжина шлангу не повинна перевищувати 10 м.

Шланг не повинен мати різких перегинів і не повинен будь-чим затиска­тися.

  1. Рятувальні пояси повинні мати наплічні ремені з вузлом кріплення мотузки на їх перетині з боку спини.

Пояс повинен підганятися таким чином, щоб вузол кріплення роз­міщувався не нижче лопаток. Застосування поясів без наплічних ременів не допускається.

  1. Протигази перевіряють на герметичність перед виконанням кожної газонебезпечної роботи.

  2. Рятувальні пояси повинні випробовуватись згідно з вимогами експлу­атаційної документації заводу-виробника. При її відсутності рятувальні пояси з кільцями для карабінів випробовують протягом 5 хвилин вантажем масою 200 кг, що кріпиться до кільця пояса, застебнутого на обидві пряжки. Після зняття тягаря на поясі не повинно бути слідів пошкоджень.

  3. Поясні карабіни випробовують протягом 5 хвилин вантажем масою 200 кг, що кріпиться до карабіну з відкритим затвором. Після зняття наванта­ження вивільнений затвор карабіна повинен стати на своє місце.

  4. Рятувальні мотузки випробовують вантажем масою 200 кг протягом 15 хвилин. Після зняття навантаження на мотузку в цілому і на окремих її нит­ках не повинно бути пошкоджень.

  5. Випробування рятувальних поясів, поясних карабінів і рятувальних мотузок необхідно проводити не рідше ніж один раз на 6 місяців.

Завантажити