Виробниче устаткування з кількома приводними двигунами повинно за необхідності мати кнопку негайної зупинки, що вимикає одночасно всі приводи (там, де це допускається технологічним процесом). При розміщенні устаткування у декількох приміщеннях аварійні кнопки «Стоп» повинні бути у кожному приміщенні.
Контакти апаратів вмикання та вимикання устаткування повинні бути захищені від потрапляння у них пилу, дії емульсій, масел та інших рідин, що застосовуються у виробництві.
Пускові механізми, що керують напрямком руху інших механізмів, повинні мати фіксоване нейтральне положення, а їх робоче положення, що відповідає конкретному напрямку руху механізмів, повинно бути позначене стрілкою та написом, що вказує напрям руху.
Живильні пристрої повинні мати запобіжні засоби (клапани) для виключення можливості зворотного викиду продукту з наступної машини.
Вимоги безпеки до огороджувальних та запобіжних пристроїв
Рухомі, обертові та такі, що виступають, частини устаткування, допоміжних механізмів повинні бути надійно огороджені або розташовані так, щоб виключалась можливість травмування працівників.
Огородження повинні бути пофарбовані у кольори відповідно до вимог Технічного регламенту знаків безпеки.
Відстань між огородженням, виготовленим з перфорованого матеріалу або сітки, та небезпечним елементом повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.2.062.
Конвеєри, розташовані над проходами, повинні мати знизу суцільне огородження, розташоване не нижче 2,0 м від рівня підлоги, а з боків - борти, що піднімаються над верхньою несучою стрічкою на 0,4 м.
Огородження повинні бути міцними, легкими, надійно закріпленими, не мати ріжучих країв, гострих кутів та не повинні торкатися до рухомих частин устаткування.
Знімні огородження повинні мати ручки, дужки, скоби чи відповідні пристрої (залежно від маси та експлуатаційної зручності) для зручного та безпечного утримання при зніманні та встановленні.
Вимоги безпеки до живильників
Бункери-живильники повинні бути обладнані запобіжними ґратами, які замикаються поруччям або відповідними пристроями, що виключають можливість падіння працівників у бункери.
Зони заповнення тари продуктом та закупорювання повинні бути огороджені суцільним кожухом знизу та з боків.
Живильні пристрої для подавання вибухопожежонебезпечних матеріалів повинні мати блокувальні пристрої для припинення подачі цих матеріалів у разі виникнення аварійних ситуацій.
Вимоги безпеки до технологічних трубопроводів та арматури
Будова, монтаж та експлуатація трубопроводів пари та гарячої води повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 08 вересня 1998 року № 177, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 1998 року за № 636/3076 (НПАОП 0.00-1.11-98).
Трубопроводи повинні бути пофарбовані відповідно до вимог ГОСТ 14202-69 «Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные щитки» та позначені знаками безпеки відповідно до Технічного регламенту знаків безпеки.
У кожному цеху, на кожній дільниці повинні бути вивішені технологічні схеми розташування та зв'язку апаратів та трубопроводів, виконані в умовних позначеннях. Запірні пристрої на схемах повинні бути пронумеровані, а напрямок руху продуктів вказаний стрілкою.
Нумерація устаткування, апаратів, посудин, запірних пристроїв та арматури повинна бути єдиною на схемах та в експлуатаційній документації з обслуговування устаткування.
Продуктопроводи не повинні перетинати віконних прорізів та сходових кліток. Трубопроводи, що прокладаються по підлозі у проїздах та проходах, не повинні виступати над поверхнею підлоги.
На дільницях комунікацій та апаратів, де внаслідок конденсації продукту можливі звуження або закупорювання трубопроводу, повинні встановлюватись манометри з сигналізацією.
На трубопроводах у місцях їх проходження над проїздами, проходами, ворітьми не повинно бути роз'ємних сполучень та запірної арматури.
Запірна та регулююча арматура трубопроводів повинна бути доступною для обслуговування. У випадку розташування арматури вище 1,7 м для її обслуговування повинні передбачатись спеціальні пристрої або площадки.
Прокладання трубопроводів повинно відповідати проектній документації, затвердженій в установленому порядку, з дотриманням заходів, які б виключали можливість передачі додаткових навантажень на труби (встановлення гільз, патронів). Місця перетинання протипожежних стін (перекриття) трубопроводами повинні бути наглухо зашпаровані негорючим матеріалом, який забезпечує межу вогнестійкості та димо-, газонепроникнення.
Не дозволяється прокладати транзитні трубопроводи для транспортування вибухопожежонебезпечних речовин крізь побутові, підсобні та адміністративно-господарчі приміщення, розподільчі електричні пристрої, приміщення щитів та пультів автоматизації, вентиляційні камери, машинні відділення, шахти і приямки ліфтів, а також крізь холодильні камери, склади.
Запірна та запірно-регулювальна арматура повинна встановлюватись на штуцерах, які безпосередньо приєднані до посудини та виводять з неї робоче середовище, та мати відповідне маркування.
Відігрівати трубопроводи у разі їх замерзання паяльними лампами або засобами із застосуванням відкритого вогню не дозволяється.
Складові частини устаткування масою понад 16 кг повинні транспортуватись на робочі місця за допомогою вантажопідіймальних засобів.
Устаткування, його складові частини, деталі та їх елементи повинні проходити періодичний технічний огляд з оцінкою технічного стану та визначенням умов та строку подальшої їх експлуатації відповідно до вимог Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 687 (далі - Порядок проведення огляду, випробування та експертного обстеження).
Контрольно-вимірювальні прилади, автоматика та запобіжні пристрої
Ремонт, повірка і регулювання контрольно-вимірювальних приладів, а також систем блокування і сигналізації повинні виконуватися відповідно до ДСТУ 3400:2006 «Метрологія. Державні випробування засобів вимірювальної техніки. Основні положення, організація, порядок проведення і розгляду результатів» та інших вимог чинного законодавства.
КВПіА повинні відповідати категорії приміщень та будівель, де їх установлюють.
На всіх манометрах, вакуумметрах, амперметрах, дистанційних термометрах тощо повинно бути клеймо (пломба) з позначенням строку повірки.
Кількість запобіжних клапанів та їх пропускна здатність повинні бути вибрані за розрахунком відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 12.2.085:2007 «Посудини, що працюють під тиском. Клапани запобіжні. Вимоги щодо безпеки» (далі - ДСТУ ГОСТ 12.2.085). Між посудиною та запобіжним клапаном не повинно бути запірного органу.
Настроювання та регулювання запобіжних клапанів повинні виконуватись відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 12.2.085.
Відвідні трубопроводи запобіжних клапанів та імпульсні лінії в місцях можливого накопичення конденсату повинні бути обладнані дренажними пристроями для видалення конденсату. Встановлення запірних органів або іншої арматури на дренажних трубопроводах не допускається. Середовище, що відходить від запобіжних клапанів та дренажів, повинно відводитись до безпечного місця.
На посудинах, що обігріваються полум'ям або горючими газами, в яких можливе зниження рівня рідини нижче допустимого, повинно бути встановлено не менше двох покажчиків рівня прямої дії.
Вимоги безпеки під час очищення устаткування
Роботи з хімічного очищення устаткування (парових котлів, випарних апаратів, теплообмінників, технологічних ємностей) виконуються відповідно до інструкції, затвердженої керівником суб’єкта господарювання.
Хімічне очищення (виварювання) устаткування для запобігання накопиченню вибухопожежонебезпечних газів необхідно здійснювати при працюючому повітряному насосі.
Під час виварювання устаткування соляною кислотою, а також при огляді корпусів після виварювання для запобігання вибуху не дозволяється користування відкритим вогнем (куріння, запалювання сірників, користування світильниками з відкритим полум'ям).
Внутрішній огляд устаткування після закінчення хімічного очищення повинен проводитись після його вентиляції з виконанням аналізу повітря у ньому на відсутність шкідливих речовин.
Роботи, пов'язані із санітарною обробкою (миття та дезінфекція) технологічного обладнання, устаткування, технологічних трубопроводів, інвентарю, тари, повинні бути максимально механізовані.
У випадку виконання робіт з миття, очищення, дезінфекції, дезінсекції і дератизації ємності ручним способом із перебуванням працівників усередині необхідно дотримуватись вимог безпеки, які викладено у главі 2розділу V цих Правил.
Нанесення розчинів дезінфекційних засобів на поверхню посудин ручним способом повинно здійснюватись без розбризкування.
Для дезінфекції технологічного обладнання, устаткування, технологічних трубопроводів, інвентарю, тари допускається використовувати відповідні дезінфекційні засоби, на які отримано висновок санітарно- епідеміологічної експертизи відповідно до вимог Порядку проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09 жовтня 2000 року № 247, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 січня 2001 року за № 4/5195 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 14 березня 2006 року № 120).
Дезінфекційні засоби використовуються відповідно до вимог чинного законодавства.
Для миття та знежирювання поверхонь слід застосовувати незаймисті засоби.
Не дозволяється застосовувати лужні розчини при дезінфекції алюмінієвих резервуарів, а також зберігати їх в посудинах з алюмінію та оцинкованої сталі.
Нанесення захисних покриттів на внутрішні поверхні технологічних посудин необхідно проводити з дотриманням вимог Правил охорони праці під час фарбувальних робіт, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 26 листопада 2013 року № 865, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2013 року за № 2109/24641 (НПАОП 28.0-1.32-13).
Вимоги безпеки до устаткування виготовлення і розфасування
парфумерно-косметичної продукції
Ємності з горючими і шкідливими речовинами повинні бути герметизовані і укомплектовані: рівнемірами, що виключають необхідність відчи- нення люків; сигналізаторами верхніх рівнів; переливними трубами з виведенням у резервний збірник; пробовідбірними кранами, оснащеними вентиляційними пристроями.
Ємнісна апаратура з ЛЗР обладнується не менше ніж трьома сигналізаторами рівня. Сигналізація граничного верхнього рівня повинна здійснюватись від двох сигналізаторів рівня, нижнього - від одного.
В устаткуванні, оснащеному мішалками, скребковими механізмами (реактори, варильні і розтоплювальні котли, реактори-змішувачі, технологічні ємності та посудини), повинно бути передбачено блокування кришок люків з пусковими пристроями електродвигунів.
Варильні і розтоплювальні котли, реактори, баки, плавильні камери і паропроводи, які виділяють тепло у виробничі приміщення, повинні бути теп- лоізольовані.
Камери для розтоплювання сировини у тарі (діжки, фляги, банки) повинні бути обладнані витяжною вентиляцією. Вентилятори і повітропроводи повинні мати антикорозійне покриття.
Конвеєри розливу парфумерно-косметичних рідин, закупорювання, етикетування флаконів повинні мати пристрої для відведення повернених парфумерно-косметичних рідин у резервні ємності.
Ємності для збирання парфумерно-косметичних рідин з розбитих і не- герметичних флаконів повинні мати пристрій, що регулярно подає поворотну рідину у збірники.
Вузол ділення потоку машин пакування парфумерно-косметичних виробів слід обладнувати безконтактним блокуванням (фотоблокуванням).
Валки вальцювальних машин (для вальцювання крему, пігментної пасти) повинні бути огороджені.
Мийні машини для скляної тари повинні відповідати вимогам чинного законодавства. Завантаження посуду у мийні машини та його вивантаження повинні бути механізовані.
Машини для миття тари повинні бути укомплектовані спеціальною станцією для приготування і подачі мийного розчину у машину, автоматичним редукуючим пристроєм на підвідному паропроводі, контрольно-вимірювальними приладами і запобіжними клапанами.
Конструкція машин для миття тари повинна:
забезпечувати можливість видалення склобою пристроями і пристосуваннями (скребачки, щітки), що входять до комплекту машини;
виключати розбризкування мийного розчину, гарячої води і протікання пари;
передбачати піддони для запобігання розтіканню води і мийних розчинів по підлозі мийного відділення, а також зливні труби такого діаметру, що виключають переливання води або розчину через край ванни.
Просіювачі, змішувачі, транспортувальні пристрої у виробництві порошкоподібних косметичних виробів (пудри, зубних і мильних порошків) повинні бути герметичними. Завантажувальні люки, штуцери, розвантажувальні пристрої повинні бути обладнані місцевою примусовою витяжною вентиляцією.
Кришки завантажувальних пристроїв, оглядових вікон і люків просіювачів і змішувачів, знімні огородження корпусу шнека-змішувача повинні бути зблоковані з пусковими пристроями електродвигунів.
Спіральні лопаті завантажувального бункера-просіювача повинні бути закриті запобіжними ґратами, зблокованими з пусковим пристроєм електродвигуна.
Зона запресовування порошкових продуктів (наприклад, компактної пудри, тіней, рум’ян) повинна бути огороджена відкидним огородженням і зблокована з електродвигуном.
Вимоги безпеки до технологічних процесів і виробництв
1. Загальні вимоги
Виробничі процеси повинні відповідати вимогам Правил охорони праці на об’єктах з виробництва товарів побутової хімії, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 28 серпня 2013 року № 600, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 вересня 2013 року за № 1589/24121 (НПАОП 24.0-1.20-13), ГОСТ 12.3.002 та інших вимог чинного законодавства.
Роботи підвищеної небезпеки слід виконувати за нарядами-допусками, оформленими в установленому порядку. Форма наряду-допуску на виконання робіт підвищеної небезпеки наведена в додаткудо цих Правил.
Під час проведення технологічних процесів, пов’язаних із застосуванням шкідливих речовин 1 та 2 класів небезпеки, відповідно до ГОСТ 12.1.007 повинна бути виключена можливість контакту працівників із цими речовинами.
Окремі стадії технологічного процесу, які не можуть виконуватися в герметичному обладнанні (підготовка матеріалів, завантаження сировини та вивантаження продукції), повинні бути механізованими або виконуватися з використанням механічних пристроїв, що унеможливлюють безпосередній контакт працівників зі шкідливими речовинами.
Поводження з відходами, які утворюються на виробництві парфумерно-косметичної продукції, повинно здійснюватись відповідно до вимог чинного законодавства.
Системи протиаварійного захисту повинні проходити періодичний технічний огляд відповідно до вимог Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження.
Не дозволяється застосовувати у системах протиаварійного захисту бага- тоточкові прилади контролю параметрів, що визначають вибухонебезпечність процесу.
Переміщення пилоутворюючих матеріалів здійснюється методом пневмо- і гідротранспортування за допомогою транспортних пристроїв, що виключають шкідливі виділення у повітря робочої зони.
Наповнення тари пилоутворюючими матеріалами повинно здійснюватись з примусовою механічною подачею (роторними, шнековими і іншими живильниками) з вилученням або максимальним зменшенням висоти вільного падіння матеріалів. Повітря, яке витискується з тари під час її заповнення, повинно відсмоктуватись та очищатись.
Отруйні рідини і суспензії повинні транспортуватись (переміщатись) трубами, змонтованими з нахилом у бік подачі.
У вибухопожежонебезпечних приміщеннях не дозволяється проведення ремонтних робіт при вимкнених припливно-витяжних вентиляційних системах.
Під час ремонтних робіт не дозволяється проведення процесу, при виконанні якого можливе виділення вибухопожежонебезпечних речовин.
У разі виявлення токсичних або вибухопожежонебезпечних газів у кількості вище ГДР ремонтні роботи повинні бути припинені, а працівники виведені з небезпечної зони.
Виробничі приміщення (відділення підготовки компонентів та варки, фасувальне відділення) повинні бути обладнані УФ-лампами та установками знезаражування повітря для забезпечення вимог мікробіологічної чистоти парфумерно-косметичної продукції згідно з вимогами ДСанПіН 2.2.9.027-99.
Роботи усередині ємностей
Ємності та резервуари, в яких проводитимуться роботи, повинні бути:
•виведені з експлуатації, звільнені від продуктів (речовин);
відключені від усіх комунікацій установленням заглушок, очищені, промиті водою, за необхідності пропарені, охолоджені та провентильовані, якщо це допускається технологічним процесом, за необхідності продуті інертним газом (підведення інертного газу повинно здійснюватися стаціонарно з встановленням запірного вентиля та зворотного клапана);
від’єднанні від водяних, парових, продуктових і інших трубопроводів шляхом закриття вентилів, засувок або кранів із встановленням на трубопроводах заглушок з вибитими на їх хвостовиках, що виходять назовні, порядковими номерами і рівнем тиску, на який вони розраховані;
попередньо провітрені через відкриті верхні та нижні люки;
перевірені на наявність шкідливих речовин з проведенням лабораторного аналізу повітряного середовища усередині ємності з відбором проб у верхній зоні на відстані не менше 1 м від нижнього люка і в нижній - на відстані не більше 0,2 м від днища;
перевірені на наявність і справність інвентарю, переносних електросвітильників напругою 12 В;
оснащені плакатами з попереджувальним написом “Не вмикати!”.
Приводи механізмів, робочі механізми, які розміщені в ємностях та резервуарах, мають бути знеструмлені та відключені від електродвигунів зняттям запобіжників або іншим способом.
Роботи всередині ємностей повинні проводити бригади у складі не менше трьох працівників (працюючий, дублер і спостерігач). За необхідності виконання робіт у ємностях більше ніж одним працівником необхідно передбачати додаткові заходи безпеки: збільшення числа спостерігачів (не менше одного спостерігача на одного працівника в апараті), встановлення послідовності виконання роботи та порядку евакуації працівників, розміщення обладнання на місці проведення робіт.
Після здійснення підготовчих заходів (перевірки, провітрювання, нейтралізації, промивання) необхідно провести аналіз повітря усередині ємності за допомогою газоаналізатора або індикатора.
Якщо вміст шкідливих та небезпечних речовин через 2-3 години після пропарювання перевищує ГДК або вміст кисню у повітрі менше 19%, роботи усередині ємності повинні виконуватись з використанням працівниками відповідних ЗІЗОД (шлангових протигазів ПШ-1 і ПШ-2 або кисневоізолюю- чих апаратів). Використання фільтруючих протигазів не дозволяється.
При виявленні будь-яких несправностей (прокол шланга, зупинка повітродувки, обрив рятувальної линви), а також при спробі працівника зняти шолом-маску протигаза робота усередині ємності має бути призупинена, а працівника треба підняти з ємності.
У разі втрати працівником свідомості в ємності дублер повинен негайно підняти його з ємності. При цьому дублер терміново викликає на допомогу інших працівників і лише після їх прибуття спускається до ємності.
Якщо під час роботи в ємності працівник відчує слабкість, він зобов'язаний подати сигнал спостерігачеві, припинити роботу та піднятись з ємності.
Тривалість одноразового перебування працівника в протигазі не повинна перевищувати 15 хвилин з подальшим відпочинком на чистому повітрі не менше 15 хвилин.
Роботи усередині резервуарів та апаратів, у яких можливе утворення вибухопожежонебезпечних сумішей, повинні виконуватись за допомогою інструменту та обладнання, які виключають можливість іскроутворення. Виконання робіт усередині подібних резервуарів та апаратів у спеціальному одязі з матеріалів, що електризуються, не дозволяється.
Після закінчення робіт усередині ємності начальник цеху (зміни), де проводились роботи, повинен особисто перевірити відсутність усередині ємності працівників, інвентарю, інструменту.
Роботи із застосуванням інструментів та пристроїв необхідно виконувати відповідно до вимог Правил охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 19 грудня 2013 року № 966, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 лютого 2014 року за № 327/25104 (НПАОП 0.00-1.71-13).
Оглядові колодязі повинні перекриватись чавунними (бетонними) кришками.
Зварювальні роботи необхідно проводити відповідно до вимог НПАОП 28.52-1.31-13.
Організація та безпечне виконання газонебезпечних робіт повинні відповідати вимогам НПАОП 0.00-5.12-01. Проведення вогневих робіт усередині ємності із застосуванням зрідженого газу або з використанням газорізки не дозволяється.