НПАОП 28.0-1.37-14Правила охорони праці принанесенні металопокриттів

При гідропіскоструменевому способі очищення повинна бути система збору та очищення води.

  1. Очищення деталей механічним способом необхідно виконувати у щільно закритих камерах і барабанах.

Під час роботи гідропіскоочисних камер працівник повинен перебувати поза камерою на дерев'яній решітці.

  1. Абразивні матеріали, що використовуються у сухому вигляді, необ­хідно очищати від домішок у сепараторах.

  2. Процеси завантаження та повернення дробу та абразиву в установ­ках дробоструменевого та гідропіскоструменевого очищення, завантаження та вивантаження деталей у камери та барабани, включення та відключення подачі стисненого повітря, піску і пульпи повинні бути механізованими.

Вивантаження, укладання і зняття деталей необхідно виконувати при справному блокуванні, що унеможливлює подачу пульпи в очисну камеру.

  1. Еластичні рукавички та нарукавники в отворах для рук у камерах закритого типу повинні щільно закривати отвір для запобігання проникнен­ню пилу та шуму у виробничі приміщення під час роботи камер.

  2. Гідромонітор повинен бути закріплений на кульовій цапфі або надійно підвішений на спеціальному кронштейні та обладнаний амортизато­ром віддачі. При високому тиску гідромонітор повинен бути закріплений на спеціальній стойці, яка забезпечує безпечне управління ним.

  3. Завантаження очисних камер, укладання та зняття виробів необхідно виконувати при відключеній подачі абразиву у робочу зону камер та бара­банів.

  4. Управління соплом під час очищення деталей має виконувати працівник, що перебуває поза робочою зоною камери на спеціально обладна­ній стаціонарній площадці.

  5. Камери для очищення крупних виробів повинні бути обладнані ме­ханічними пристосуваннями для переміщення виробів у камері. Управління пристосуванням повинно бути механізованим.

  6. Видалення абразиву з деталей після очищення струменем стисне­ного повітря заборонено.

  7. Деталі, що розміщені в гідропіскоочисній камері для очищення, необхідно надійно кріпити спеціальним пристосуванням.

  8. Виконувати очищення деталей ручним механізованим інструмен­том з абразивними кругами в очисних камерах заборонено.

  9. Використання для очищення деталей кварцового піску без струме­ня води заборонено.

  10. Очищення камери від відпрацьованої пульпи повинно бути ме­ханізоване.

  11. Очищення деталей шліфуванням, поліруванням та крацюванням необхідно здійснювати відповідно до вимог ГОСТ 12.2.009-80 "ССБТ. Стан­ки металлообрабатывающие. Общие требования безопасности".

Шліфування та полірування деталей необхідно виконувати на верстатах, обладнаних захисними екранами та місцевими відсмоктувачами, зблокова­ними з механізмом пуску верстата.

  1. Заборонено використовувати полірувальні круги із секцій, що ви­готовлені з різних матеріалів. Абразивний матеріал для наклеювання на фетрові круги не повинен містити часток заліза.

  2. Правлення та підрізання капронових щіток необхідно виконувати на верстаті для обдирання.

  3. Центрування повстяних та шитих матер'яних кругів необхідно ви­конувати механізованим способом на спеціальних верстатах, обладнаних за­хисним екраном та місцевою витяжною вентиляцією.

  4. Шліфування та полірування виробів з магнієвих сплавів необхідно виконувати в спеціальних ізольованих приміщеннях.

На виробничих дільницях обробки магнієвих сплавів заборонено обробляти деталі з чорних металів.

  1. Під час мокрого шліфування магнієвих сплавів необхідно викори­стовувати як зволожувач масло або масляну суміш. Масло не повинно місти­ти мінеральні кислоти та мати температуру спалаху нижче 150° C.

У разі використання води під час шліфування її необхідно подавати у достатній кількості для змивання пилу. Система подачі води повинна бути зблокована з пуском верстата, що відключає його у разі припинення подачі води у достатній кількості. Шлам, який накопичується у відстійній камері, необхідно систематично видаляти.

  1. Під час виконання крацювання необхідно дотримуватись таких ви­мог:

  • під час крацювання мокрим способом пристрій для змочування деталей повинен унеможливлювати розбризкування розчину та попадання його на працівника;

  • сухе крацювання необхідно виконувати під витяжним пристроєм, крацювальні круги розміщувати у вентиляційних кожухах;

  • під час крацювання необхідно користуватися спеціальними дер­жаками для унеможливлення торкання рук працівника з крацювальною щіткою.

  1. Під час виконання робіт з очищення в галтувальних барабанах необхідно дотримуватись таких вимог:

  • температура деталей, що надходять у галтувальні барабани, не по­винна перевищувати 43° C відповідно до вимог ДСТУ E№ 563­2001;

  • галтувальні барабани повинні бути обладнані місцевими відсмок­тувачами.

  1. Установки для ультразвукового очищення деталей повинні бути герметичними та розміщуватися в ізольованих приміщеннях або закриватися спеціальним розсувним укриттям.

  2. Приміщення, в яких розміщуються ультразвукові установки, по­винні бути обладнані загальнообмінною витяжною вентиляцією. Ванни для знежирення деталей ультразвуковим способом повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією.

  3. Установки для ультразвукового очищення деталей повинні бути обладнані транспортними пристроями конвеєрного типу. Навантаження та розвантаження деталей необхідно виконувати поза приміщенням, у якому розташована ультразвукова установка.

  4. Під час роботи ультразвукових установок повинен бути унемож­ливлений контакт рук працівника з робочою рідиною, ультразвуковим ін­струментом та виробами, що обробляються.

  5. У разі необхідності виконання робіт при відкритих звукоізолю- вальних кришках та дверцятах необхідно відключати джерела ультразвуко­вих коливань.

Якщо відключення перетворювача при роботі з ультразвуковими ванна­ми є недоцільним, деталі необхідно занурювати у ванну у сітці або перфоро­ваних ванночках з ручками з віброізолювальним покриттям.

  1. Очищення деталей органічними розчинниками необхідно вико­нувати механізованим способом в окремому приміщенні, обладнаному прип­ливно-витяжною вентиляцією.

  2. Під час ручного очищення промивати деталі органічними розчин­никами необхідно в спеціальних шафах з негорючих матеріалів з металевими ваннами або столами з кольорових металів усередині. Над бортами ванн або стола та у верхній частині шафи повинні бути встановлені вентиляційні відсмоктувачі. Очищення в хлорованих вуглеводнях необхідно виконувати в герметичних установках. Для очищення необхідно використовувати розчин­ники з антистатичними домішками.

  3. Заборонено користуватися електронагрівальними приладами на дільницях очищення органічними розчинниками, а також виконувати роботи, що супроводжуються виникненням іскор.

  4. Очищення та ремонт виробничого устаткування, що містить за­лишки органічних розчинників, необхідно виконувати після продування його повітрям або парою до повного видалення парів розчинників при включеній вентиляції.

  5. Знежирення деталей трихлоретиленом необхідно виконувати в герметично закритих автоматизованих або механізованих установках з водя­ним охолодженням, обладнаних вентиляцією.

Конструкція установок для очищення трихлоретиленом повинна унемо­жливлювати попадання розчинника в робоче приміщення під час роботи установок та вивантаження з них деталей.

  1. Під час роботи на ванні електролітичного очищення необхідно не допускати іскроутворення від контактування підвісок зі штангою та від ударів сталевих деталей.

  2. Для електролітичного очищення необхідно використовувати ванни, в яких зняття та видалення піни з гримучим газом з поверхні розчину здійснюється автоматично.

  3. Завантаження та вивантаження деталей з ванни електролітичного очищення необхідно виконувати при відключеному електроживленні.

У разі падіння деталей на дно ванни електролітичного очищення діста­вати їх необхідно за допомогою спеціальних пристосувань при відключених мережах електричного струму та нагрівачах.

  1. Складання та коректування ванн електролітичного очищення необ­хідно виконувати розчином каустичної соди та солей, що заздалегідь приго­товлені в окремій ванні.

Заповнювати ванни розчинами необхідно за допомогою насоса або при­стосувань для заливки.

Розігрівати застиглий каустик необхідно за допомогою пари крізь змійо­вик, занурений у масу.

  1. Технологічні процеси травлення деталей з чорних та кольорових металів повинні бути механізовані та автоматизовані. У разі коли автомати­зацію робіт неможливо здійснити повністю, заповнювати кислотою ванни для травління необхідно за допомогою пристосувань для заливки, а заванта­жувати та вивантажувати важкі та великогабаритні деталі - за допомогою підіймально-транспортних механізмів та пристосувань.

Усі вироби перед травлінням необхідно просушити.

  1. Розчини для травлення необхідно виготовляти в такій послідов­ності:

  • для травлення чорних металів - заповнення травильних ванн хо­лодною водою, додавання соляної кислоти, потім сірчаної кисло­ти;

  • для травлення міді та латуні - заповнення травильних ванн холод­ною водою, послідовне додавання соляної, азотної та сірчаної кис­лот;

  • для травлення титану та його сплавів - заповнення травильних ванн холодною водою, послідовне додавання плавикової та азот­ної кислот;

  • кислоти у воду вливати тонким струменем при ретельному пе­ремішуванні.

  1. Під час установки деталей на пристосування, підвішування та кріплення їх на штанги повинно бути унеможливлене падіння деталей у ван­ну для травлення. Заборонено перевіряти кріплення деталей на підвісках трусінням їх над ванною.

Підвісні пристосування (підвіски, корзини) повинні бути міцними та зручними, виготовлені з металу, стійкого до впливу кислот та лугу.

  1. Знежирені в трихлоретилені деталі перед зануренням у міцний луг та мінеральні кислоти необхідно промивати у воді для запобігання створен­ню монохлоретилену.

  2. Завантажувати, вивантажувати, трусити деталі, очищати штанги та поправляти контакти під час роботи ванн для травлення при включеному електроживленні не дозволяється.

  3. Не дозволяється підігрівати травильні розчини з сірчаною кисло­тою до температури вище 80° C, з соляною кислотою - вище 35° C. Під час травлення необхідно користуватися автоматичним регулятором температури.

  4. Під час комбінованого, гібридного та кислотного травлення сплавів з берилієвої бронзи та титану травильні ванни необхідно огороджувати.

  5. Під час приготування розчинів для травлення чорних металів (ву­глецевих сталей) необхідно вливати в холодну воду тонкий струмінь сірчаної або іншої кислоти при ретельному перемішуванні. Для зменшення викидів водню та шкідливих газів під час травлення дзеркало травильних ванн необ­хідно покривати спеціальними домішками (піноутворювачами, інгібіторами). Використовувати сірчану кислоту, забруднену сполуками миш'яку, заборо­нено.

  6. Травлення чорних металів (нержавіючих сталей) необхідно вико­нувати переважно електролітичним способом. Перед травленням деталей з товстим шаром окалини необхідно розпушити окисли у гарячому міцному лузі.

  7. Підготовчі роботи з хімічного знежирення та травлення кольорових металів (алюмінієвих сплавів) необхідно виконувати у ваннах для травлення, обладнаних місцевою витяжною вентиляцією, або у витяжних шафах. Ванни для травлення повинні бути обладнані кришками, відкриття та закриття яких повинно бути механізовано. При масовому виробництві необхідно викори­стовувати механізовані установки, напівавтомати та конвеєри.

  8. Під час хімічної обробки магнію та його сплавів не дозволяється попадання концентрованої азотної кислоти на вироби з магнію та його сплавів. Для запобігання загорянню деталей з магнієвих сплавів концентрація азотної кислоти у ванні для травлення повинна бути не більше 30 г/л. Заван­тажувати вироби з магнієвих сплавів у розплавлений луг заборонено.

  9. Заборонено обробляти високоолов'яні титанові сплави в розплаві лугу та допускати торкання титану та його сплавів з азотною кислотою, яка димить.

  10. Під час хімічної обробки кольорових металів (магнієвих та титано­вих сплавів) заборонено використовувати технологічне оснащення зі сталі (підвіски, сітки).

  11. Заборонено травлення в розплаві каустику з окислювачами при температурі понад 470° C.

  12. Зберігати кислоти та луг у приміщенні, у якому здійснюється обробка виробів з магнію та титану, заборонено.

  13. Травлення деталей з чорних та кольорових металів необхідно ви­конувати при включеній загальнообмінній та місцевій вентиляції.

  14. Під час приготування розчинів для електрополірування спочатку необхідно вливати фосфорну кислоту, потім сірчану.

  15. Змішувати хлорну кислоту з іншими компонентами необхідно не­великими порціями при інтенсивному перемішуванні за захисним екраном.

Не дозволяється контакт хлорної кислоти з деревиною, бакелітом та ін­шими органічними речовинами.

  1. Виконувати електрополірування необхідно на устаткуванні, в яко­му безперервне перемішування та охолодження робочого розчину здійснюються в автоматичному режимі.

  1. Вимоги безпеки при нанесенні металопокриттів електрохімічним
    способом

    1. Під час роботи з кислими електролітами необхідно користуватися пристосуванням та пристроями, які унеможливлюють контакт працівника з розчинами, що використовуються.

    2. Регулювання режимів електричного струму, кислотності розчину, рівня електроліту у ваннах, температури електроліту, тривалості процесів по­винно виконуватися в автоматичному режимі.

    3. Завантажувати та вивантажувати деталі під час виконання електро­хімічних процесів необхідно при відключеній напрузі.

    4. Технологічні процеси виконання робіт з ціанистими електролітами повинні бути механізовані або автоматизовані. У виняткових випадках за­повнювати ванну ціанистим електролітом необхідно за допомогою пристосу­вань для заливання.

    5. Ванни з ціанистими електролітами повинні бути обладнані кришка­ми із замками. Роботи необхідно виконувати із закритими кришками. Допус­кається не встановлювати кришки на ваннах у складі автоматичних та напівавтоматичних ліній за наявності огороджувальних пристроїв, що уне­можливлюють доступ до ванн у неробочий час.

    6. Завантаження ціанистих солей, коректування ванн з ціанистими електролітами, очищення та фільтрування розчинів і знешкодження тари та відходів необхідно виконувати при включеній витяжній вентиляції.

    7. Одночасне зберігання кислоти та ціанистих речовин у виробничих приміщеннях заборонено.

    8. Вироби перед зануренням у ванни з ціанистим електролітом необ­хідно промивати від залишків кислоти.

    9. Відпрацьовані ціанисті електроліти, шлам та осад після очищення ванн необхідно нейтралізувати за допомогою знешкоджувального розчину.

    10. Ванни для нанесення металопокриттів з використанням хромових електролітів (далі - хромування) повинні бути обладнані автоматичними ре­гуляторами температури, стулковими кришками та пристосуванням для за­ливання розчину. Дозволяється не встановлювати кришки для ванн у складі автоматичних та напівавтоматичних ліній, якщо доступ до них обмежений.

    11. На дільницях хромування повинні бути передбачені стіл для мон­тажу виробів, стіл для хімічного знежирення віденським вапном, набір підвісок та пристосувань для зручного та безпечного нанесення металопо­криттів з використанням хромових електролітів.

    12. Місцева витяжна вентиляція на ваннах хромування, що працюють з підігрівом, повинна включатися одночасно з початком підігріву ванн, а відключатися після їх повного охолодження.

    13. Ванни для промивання повинні розміщуватися поруч з робочими ваннами. Відпрацьований хромовий розчин необхідно зливати в залізні єм­ності для подальшої нейтралізації. Заміну електроліту та очищення ванн необхідно виконувати при включеній витяжній вентиляції.

    14. Ємність посудини для приготування борфтористоводневих елек­тролітів повинна бути в 3 - 4 рази більше розрахованого об'єму фтористовод­невої кислоти. Для запобігання випліскуванню розчину спочатку необхідно додавати борну кислоту, потім невеликими порціями вуглекислий свинець, змішаний з водою. Виконувати роботи необхідно на спеціально обладнаному місці при працюючій місцевій витяжній вентиляції.

    15. Ванни анодування повинні бути обладнані холодильними установ­ками та спеціальними кришками з блокуванням, що відключає напругу під час підняття кришок. Дозволяється не встановлювати кришки для ванн у складі автоматичних та напівавтоматичних ліній, якщо доступ до них обме­жений; на автоматичних та напівавтоматичних лініях анодування можливе блокування підвіски (замість кришки), при підйомі якої здійснюється відключення напруги від ванни. Перед ваннами анодування повинні бути встановлені дерев'яні решітки з діелектричними гумовими килимками.

    16. Під час роботи з магнієм та його сплавами навантаження та виван­таження ванн анодування необхідно виконувати при відключеній напрузі. Пульт управління повинен розміщуватися в окремому приміщенні. Штанги повинні бути ізольовані від бортів ванни анодування. Біля ванн повинні бути встановлені дерев'яні решітки з діелектричними гумовими килимками.

  2. Вимоги безпеки при нанесенні хімічних металопокриттів

    1. Ванни для гарячого фосфатування та оксидування повинні бути обладнані автоматичними або ручними регуляторами температури нагріву ванни та кришками, що автоматично закриваються.

    2. Під час коректування ванн фосфатування та оксидування необхідно користуватися заздалегідь приготовленими розчинами каустичної соди.

Під час додавання води та концентрованого розчину лугу у ванну фос­фатування та оксидування необхідно користуватися пристроєм у вигляді тру­би з лійкою, що доходить до дна ванни. Ванну під час додавання води необ­хідно закривати кришкою та охолоджувати до температури 100° C.

    1. Для запобігання випліскуванню розчину з ванни оксидування перед початком роботи необхідно розбити кірку лугу на дні ванни. Під час нагріву ванни необхідно перемішувати розчин та руйнувати кірку на поверхні.

    2. Дрібні деталі необхідно обробляти в перфорованих барабанах, що занурюються у ванну фосфатування та оксидування.

    3. Доставати з ванн фосфатування та оксидування деталі, що впали, необхідно за допомогою спеціальних пристосувань (магніти, щипці, перфо­ровані совки) при знятій напрузі та відключених нагрівачах.

    4. Очищення устаткування, штанг, контактів, анодних гачків та мідних, цинкових, нікелевих анодів необхідно виконувати вологим способом при включеній витяжній вентиляції.

    5. Для приготування робочого розчину ванн холодного фосфатування необхідно використовувати готові солі монофосфату цинку.

У разі відсутності монофосфату цинку необхідно приготовляти концен­трат для складання робочих розчинів ванн у такому порядку: заповнити ван­ну фосфорною кислотою, додати азотну кислоту, розріджені сухі цинкові білила (або окис цинку) невеликими порціями при постійному перемішуванні та охолодженні (температура концентрату повинна бути не вище 45 - 50° C).

Готувати концентрат необхідно в окремому приміщенні при працюючій витяжній вентиляції.

    1. Дільниця хімічного нікелювання повинна бути обладнана теплооб­мінником, автоматичним пристроєм для регулювання концентрації водневих іонів, пристроєм для подачі пари з автоматичним регулятором температури, пристосуванням для фільтрування, перемішування електроліту та подачі роз­чину, коректування ванн. Ванни хімічного нікелювання повинні бути облад­нані бортовими відсмоктувачами.

  1. Вимоги безпеки при нанесенні металопокриттів фізичним способом

    1. Ванни гарячого цинкування повинні мати огородження по перимет­ру. З боку завантаження та вивантаження виробів повинні бути зйомні бар'єри.

    2. Оброблювані вироби (особливо труби) перед зануренням у ванну га­рячого цинкування повинні бути просушені та підігріті для запобігання ви­киду гарячого цинку з ванни.

Сушку виробів у сушильній камері необхідно виконувати при темпера­турі 90 - 100° C до повного випаровування вологи, але не менше 30 хвилин.

Наявність вологи на зовнішній та внутрішній поверхнях труб після суш­ки забороняється.

Труби, що підлягають гарячому цинкуванню, повинні бути коротші за ванни не менше ніж на 200 мм.

    1. Завантаження цинку в розплавлену ванну гарячого цинкування, за­вантаження та вивантаження труб та виробів необхідно виконувати при працюючій витяжній вентиляції.

    2. Видалення цинку та гарт-цинку з ванни гарячого цинкування необ­хідно виконувати механізованим способом.

Під час вивантаження цинку та гарт-цинку присутність працівників по­близу ванн забороняється.

    1. У разі аварійного випуску цинку з ванни гарячого цинкування з обох боків ванни у фундаменті повинні бути обладнані спеціальні ємності для приймання всього об'єму цинку з ванни.

    2. Під час електродугової металізації електрометалізатор повинен бути обладнаний пристроєм для захисту працівників від дії електричної дуги та надійно заземлений.

    3. Розпилювальні головки електродугових апаратів повинні забезпечу­вати стабільне горіння електричної дуги. Настроювання та регулювання роз­пилювальної головки під напругою заборонено.

    4. Кріплення шлангів до повітряного трубопроводу та штуцера елек­тродугового апарата повинно бути надійним та унеможливлювати зрив шлангів.

    5. Приміщення, в яких виконується металізація крупних виробів, по­винні бути обладнані загальнообмінною вентиляцією.

    6. Відкривання металевої тари з порошками (цинк, хром, алюміній) необхідно виконувати за допомогою спеціального інструмента та пристосу­вання, що не викликають іскроутворення, в ізольованих приміщеннях при працюючій витяжній вентиляції.

    7. Експлуатацію електропечей під час дифузійного нанесення мета­лопокриттів необхідно здійснювати відповідно до вимог НПАОП 28.5-1.02­07 та ГОСТ 12.2.007.9-88.

    8. Розбирання контейнерів після дифузійної обробки необхідно вико­нувати за температури їх поверхні не вище 43° C відповідно до вимог ДСТУ E№ 563-2001.

Завантажити