при напрузі до 660 В - 3,5 м, а в місцях проїзду транспорту - 6 м;
при напрузі понад 660 В - 7 м у всіх випадках.
Допускається зменшення зазначених відстаней за умови захисту тролеїв за допомогою огорож або оболонок.
Електрокабелі, по яких подається напруга до електродвигунів пересувних розвантажувальних візків і пересувних конвеєрів, розташовують таким чином, щоб забезпечувалася надійна їх експлуатація та не захаращувалися проходи. Кабелі захищають від теплового впливу та механічних пошкоджень.
Пересувні розвантажувальні візки конвеєрів обладнують гальмами, що запобігають неконтрольованому їх пересуванню, та звуковою і світловою сигналізацією.
Обладнання і стан рейкової колії та ходових коліс розвантажувальних візків пересувних конвеєрів і живильників повинні запобігати сходженню їх з рейок. Колеса саморозвантажувальних візків, пересувних конвеєрів і живильників огороджують щитками. Зазор між щитком і рейкою не повинен перевищувати 10 мм.
Номінальна швидкість стрічки конвеєрів має бути 0,8; 1,0; 1,25; 1,6; 2,0; 2,5 і 3,15 м/с з відхиленням ±10 %. Дозволяється в особливих випадках застосовувати швидкості 0,65; 0,5 м/с і менше, а також 4,0 і 5,0 м/с. Вибір швидкості стрічки з цього ряду залежить від характеристики сировини, що транспортується, умов навантаження та розвантаження конвеєра і ширини стрічки. Для крихких грудкових матеріалів швидкість не повинна перевищувати 2,5 м/с, а для порошкоподібних матеріалів, що утворюють багато пилу,- 1,25 м/с.
Якщо конвеєри обладнано розвантажувальними пристроями, максимальну швидкість руху стрічки приймають:
для барабанного скидача - 2,5 м/с;
для плужкового скидача, якщо матеріал дрібний і середній,- 1,6 м/с;
для плужкового скидача, якщо матеріал крупногрудковий,- 1,25 м/с.
Приводи похилих пластинчастих конвеєрів обладнують автоматичними гальмівними пристроями, що унеможливлюють зворотний хід механізму у разі обриву ланцюга.
Похилі ділянки ланцюгових конвеєрів обладнують уловлювачами для захоплення ланцюга у разі його обриву.
Жолоби (лотки) шнекових конвеєрів щільно закриваються металевими знімними кришками, які обладнуються для зручності зняття та встановлення їх на місце скобами (петлями, ручками). Шибери, що перекривають жолоби, розташовують у місцях, безпечних і доступних для обслуговування. Під час роботи конвеєра забороняється знімати кришку з жолоба, ставати на неї, а також проводити очищення живильних і розвантажувальних жолобів.
Ручні шибери та секторні затвори, що перекривають жолоби, відкривають та закривають вручну без застосування спеціальних інструментів. Використовувати деформовані шибери забороняється.
У разі торкання гвинта шнека до дна або стінки кожуха експлуатувати гвинтовий конвеєр забороняється.
Кришки кожухів шнекових конвеєрів обладнують блокуванням, що запобігає доступу до шнеків під час їх обертання.
Експлуатувати гвинтові конвеєри, якщо жолоби несправні та кришки знято, забороняється.
Відбір проб матеріалу, що транспортується, якщо шнек працює, здійснюють автоматичними пробовідбірниками. Ручний відбір проб допускається тільки після зупинки конвеєра.
Конструкції навісних пристроїв колискових конвеєрів (колиски, майданчики) повинні забезпечувати стійке положення виробів, напівфабрикатів, що транспортуються, та запобігати їх падінню під час транспортування.
Приводні станції колискових конвеєрів огороджують та замикають на замок. Усі поворотні блоки, розміщені на висоті нижче ніж 2,0 м від рівня підлоги, огороджують.
Приводні та поворотні зірочки конвеєрів, шестерні, сполучні муфти приводів огороджують суцільною металевою або сітчастою огорожею.
Монорейковий конвеєр обладнують блокуванням, що вимикає електродвигун під час обриву ланцюга, а також пристроєм, що уловлює ланцюг. Монорейки обладнують автоматичними обмежувачами руху.
У місцях розміщення підвісних конвеєрів і монорейок над проходами, проїздами та робочими місцями обладнують суцільні огородження, що запобігають падінню матеріалів або будь-яких предметів, що розсипаються. Встановлюють огородження на висоті, що забезпечує безпечний прохід працівників і проїзд транспорту.
Колисковий конвеєр обладнують блокуванням, що вимикає електродвигун у разі обриву механічного ланцюга.
Швидкість руху колискових конвеєрів не повинна перевищувати 0,5 м/с.
Вимоги до канатних доріг
Під час доставки руди канатними дорогами розвантажувальні воронки приймальних бункерів закривають ґратами з чарунками не більше ніж 400 х 400 мм.
Робочі місця біля розвантажувальних воронок у зоні виходу канатів зі станції повинні мати огородження, які забезпечують безпеку праці у разі самочинного від’єднання вагонетки від тягового каната. Місця під контрвантажами повинні мати огородження заввишки не менше ніж 2,0 м, а колодязі контрвантажів - закриті настилами.
Працівників на робочих майданчиках біля розвантажувальних воронок і станції канатної дороги забезпечують двостороннім телефонним зв’язком та сигналізацією, а також можливістю аварійного зупинення привода канатної дороги з подачею сигналу машиністу.
У разі раптової зупинки канатної дороги її запуск до з’ясування причин зупинки та усунення несправностей забороняється.
Вимоги до складів руди, концентратів і нерудних матеріалів
На складах обслуговуючий персонал дотримується вимог з охорони праці під час виконання технологічних процесів складування, транспортування та зберігання вантажів, а також під час експлуатації:
складського устаткування, переміщення вантажів і тари у складських приміщеннях;
підйомно-транспортних машин;
електроустаткування та системи керування.
Під час формування складів за допомогою штабелеукладачів контролюють стан рейкової колії та водозбірних канав, не допускаючи їх засипання, а також обмерзання робочих майданчиків, трапів, драбин.
Зону дії штабелеукладача в темну пору доби освітлюють.
Під час транспортування сипких матеріалів до складу по трубопроводах забезпечують герметичність їх з’єднань та місць пересипок. Місця, де герметизація неможлива за умовами технології, обладнують системами аспіраційного відсмоктування.
Забороняється складувати товарний каолін-сирець і талькову руду поблизу складів з вугіллям, цементом та вапном. Під час навантаження тальку, каоліну та графіту у вагони розсипом застосовують засоби боротьби з пилом.
На складах вихідної сировини та готової продукції забороняється стояти та пересуватися по укосах штабеля заскладованого матеріалу.
У темну пору доби залізничні колії на складах освітлюють. Якщо колії неосвітлені, роботи забороняються.
Під час роботи екскаватора працівникам (у тому числі обслуговуючому персоналу) забороняється перебувати у зоні дії ковша, троса, блоків, скрепера. Роботи з очищення ковша (ротора) виконують після зупинення екскаватора та з дозволу машиніста екскаватора. У цьому випадку ківш (ротор) опускають на землю.
Під час навантаження матеріалів екскаваторами або мостовими перевантажувачами в залізничні вагони бригада безумовно виконує сигнали машиніста екскаватора або перевантажувача, які діють відповідно до вимог Правил технічної експлуатації залізничного транспорту промислових підприємств.
У неробочий час ківш екскаватора (ротор навантажувача) опускають на ґрунт, кабіну закривають, електричний кабель вимикають.
Під час роботи багаточерпакових екскаваторів та мостових перевантажувачів не допускається перебування працівників біля вагонів, що завантажуються, під завантажувальними, розвантажувальними люками, конвеєрами та перевантажувальними пристроями.
Висота штабелів руди для накопичувально-усереднюючих складів естакадного типу, які формуються скидальними візками, і без естакадного типу, які формуються штабелеукладачами, приймається відповідно до їх проектної місткості, вимог з усереднення сировини і способу навантаження в транспортні засоби.
При формуванні штабелів на складах і їх розвантаженні вживають заходів щодо пиловловлювання або пилопригнічення.
Залишати без догляду на складах бульдозери з працюючим двигуном і піднятим ножем, а під час роботи спрямовувати трос, ставати на підвісну раму і ніж забороняється. Забороняється також робота на бульдозері без блокування, що запобігає запуску двигуна, якщо ввімкнено коробку передач або якщо немає обладнання для запуску двигуна з кабіни.
Максимальні кути укосу сировини, яку заскладовано, не повинні перевищувати: під час роботи бульдозерів на підйом - 25°, а під час роботи під уклон (спуск з вантажем) - 30°. Уклон під’їзних колій до бункерів під час навантаження сировини та матеріалу не повинен перевищувати 6°.
Проходи з боку рудних складів огороджують бруствером або огорожею.
У складах, що завантажуються за допомогою стрічкових конвеєрів, самохідних бункерів або роторних екскаваторів, поздовжні щілини верхньої галереї, через які матеріал скидається у склад, огороджують постійними поручнями або закривають ґратами з отворами розміром не більше ніж 300 х 300 мм.
Вимоги до електричного устаткування
Загальні вимоги
Експлуатацію і ремонт електричних установок (далі - електроустановок), електроустаткування, мереж електропостачання здійснюють відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98та Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25 липня 2006 року № 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1143/13017 (далі
ПТЕЕС).
Для забезпечення належної експлуатації електроустановок, електроустаткування, мереж електропостачання у кожному цеху фабрики (відділенні, дільниці тощо) мають бути в наявності оформлені в установленому порядку:
загальна схема електропостачання (нормального й аварійного режимів роботи);
принципова однолінійна схема із зазначенням силових мереж, електроустановок (трансформаторних підстанцій, розподільних пристроїв тощо), роду струму, перерізу проводів та кабелів, їх довжини, марки, напруги та потужності кожної установки, всіх місць заземлення, розташування захисної і комутаційної апаратури, уставок струму максимальних реле і номінальних струмів плавких вставок запобіжників, уставок струму і часу спрацьовування захистів від однофазних замикань на землю, струмів короткого замикання в найбільш віддаленій точці лінії;
окрема схема електропостачання для сезонних електроустановок перед введенням їх у роботу.
Усі зміни в схемі електропостачання в процесі експлуатації відображають на ній за підписом особи, відповідальної за електропостачання об’єкта.
На фабриках застосовують електромеханічне устаткування, електричні двигуни, трансформатори, апарати, вимірювальні прилади, апарати захисту, кабелі, проводи тощо, що відповідають вимогам ПТЕЕС.
Огляд електроустановок електротехнічним персоналом проводять відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 06 жовтня 1997 року № 257, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 січня 1998 року за № 11/2451 (далі
НПАОП 40.1-1.01-97), з дотриманням заходів, що забезпечують повну безпеку працівників, які виконують ці роботи. Результати огляду записують в оперативний журнал.
Посадові особи і працівники, які виконують роботи в електроустановках, проходять навчання та перевірку знань відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.01-97.
Посадові особи, спеціалісти, які безпосередньо організовують роботу з електроустановками, зобов’язані забезпечити виконання її відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.01-97.
Вимоги до електричних установок напругою до 1000 В
Діючі електропідстанції та інші розподільні пристрої без постійного обслуговуючого персоналу закривають на замок або інший пристрій. На зовнішніх дверях зазначають їх назву та призначення. Електропідстанції повністю забезпечують захисними засобами та засобами пожежогасіння.
На приводах комутаційних апаратів, закритих кожухами або встановлених за щитом, повинні бути чітко зазначені положення «увімкнено» і «вимкнено», а також належність комутаційної апаратури.
На кожному пусковому апараті повинен бути чіткий напис, що вказує установку, яку він умикає.
При роботі в електроустановках і на лініях електропередачі виконуються організаційні та технічні заходи безпеки.
При обслуговуванні електроустановок застосовують електрозахисні засоби (діелектричні рукавички, боти і килими, покажчики напруги, ізолювальні штанги, переносні заземлення) та ЗІЗ (захисні окуляри, монтерські пояси і кігті).
Захисні засоби повинні відповідати вимогам щодо застосування і випробування засобів захисту, які використовуються в електроустановках, і піддаватися обов’язковим періодичним електричним випробуванням у встановлені терміни.
Перед кожним застосуванням засобів захисту перевіряють їх справність, відсутність зовнішніх пошкоджень, забруднень, термін придатності за штампом.
Користуватися засобами з вичерпаним терміном придатності забороняється.
У місцевостях із низькими температурами застосовують утеплені діелектричні рукавички. Можливо застосування діелектричних рукавичок разом із теплими (вовняними або іншими) рукавицями.
Персонал, що допускається до роботи з електротехнічними пристроями, електрифікованим інструментом або дотичний за характером роботи з електроприводом машин і механізмів, повинен мати кваліфікаційну групу з електробезпеки.
Усі працівники організації повинні бути навчені способам звільнення постраждалих від дії електричного струму, надання першої допомоги потерпілому від дії електричного струму та інших травмувальних факторів.
Забороняється застосовувати електронагрівальні прилади і електрообладнання несерійного виготовлення.
Виявлена в процесі огляду несправність не повинна усуватися одним працівником. Про несправність працівник зобов’язаний негайно повідомити свого безпосереднього начальника і зробити відповідний запис в експлуатаційному журналі.
Усунення такого роду несправностей проводиться за вказівкою вищого керівника під наглядом іншої особи з дотриманням заходів, що забезпечують безпечне виконання робіт.
Вмикати та вимикати окремі виробничі машини і механізми за допомогою пускової апаратури можуть особи, які пройшли відповідний інструктаж і мають право на самостійне їх обслуговування. На пускові пристрої на час відключення вивішується плакат «Не вмикати!».
Перед пуском тимчасово вимкненого устаткування його оглядають, переконуються у готовності до прийому напруги та попереджають обслуговуючий персонал, що працює на ньому, про наступне увімкнення.
Світильники розташовують таким чином, щоб їх можна було безпечно обслуговувати без зняття напруги з електрообладнання. Ця вимога не поширюється на лампи, що розміщуються в камерах закритого розподільного пристрою.
Для освітлювальних мереж застосовують електричну систему з ізольованою нейтраллю при лінійній напрузі не вище ніж 220 В.
У приміщеннях з підвищеною небезпекою і в особливо небезпечних приміщеннях при установці світильників з лампами розжарювання над підлогою на висоті нижче ніж 2,5 м застосовують світильники спеціальної конструкції або використовують напругу не вище ніж 42 В. Ця вимога не поширюється на світильники, які обслуговують із кранів або з майданчиків, відвідуваних тільки кваліфікованим персоналом.
Якщо світильники розташовані в цехах на великій висоті, їх обслуговують за допомогою кранів, при цьому роботу виконують у діелектричних рукавичках у присутності іншої особи. Світильники з люмінесцентними лампами на напругу 127-220 В встановлюють не нижче ніж 2,5 м за умови недоступності їх контактних частин для випадкового дотику.
Електроінструмент (електродрилі, електрогайковерти, шліфувальні та полірувальні машини, електропаяльники, вібратори тощо) повинен мати подвійну ізоляцію.
Напруга переносного електроінструменту має бути:
не вище ніж 220 В у приміщеннях без підвищеної небезпеки;
не вище 42 В у приміщеннях з підвищеною небезпекою і поза приміщеннями.
За неможливості забезпечити роботу електроінструменту на напругу 42 В можливо використання електроінструменту напругою 220 В, але з обов’язковим застосуванням захисних засобів (рукавичок) і надійного заземлення корпусу електроінструменту.
Вимоги до електричних установок напругою вище 1000 В
В електроустановках напругою вище 1000 В під час проведення огляду однією особою забороняється проводити будь-які роботи, а також заходити за огорожу, входити в камери розподільних пристроїв і до вибухових камер масляних вимикачів. Огляд обладнання, апаратури та ошинковки проводять з порога камери або стоячи перед бар’єром.
На тимчасових огорожах вивішують плакати «Стій! Висока напруга!».
Забороняється наближатися до місця замикання виявленого пошкодження (з’єднання будь-якої струмовідної частини електроустановки із землею) на відстань меншу ніж 4-5 м у закритих розподільних пристроях і 8-10 м - на відкритих підстанціях.
Наближення на ближчу відстань можливе тільки для виконання операцій з комутаційною апаратурою, яка дає змогу ліквідувати замикання на землю, а також під час надання допомоги постраждалим. У цих випадках обов’язково захищають себе від дії крокової напруги, використовуючи діелектричне взуття, килимки або інші надійні ізолювальні засоби. Усі операції проводять в діелектричних рукавичках або за допомогою ізолювальної штанги.
Ремонтні роботи в електроустановках напругою понад 1000 В проводять після виконання організаційних і технічних заходів безпеки із застосуванням ЗІЗ відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98.
Керівник робіт повинен увесь час перебувати на місці робіт. Залишатися у приміщенні установок напругою вище 1000 В або на відкритій підстанції одному працівнику зі складу ремонтної бригади, у тому числі керівнику робіт, забороняється.
За необхідності відлучитися керівник робіт, якщо на цей час його не може замінити інша відповідальна особа, на час своєї відсутності виводить бригаду з приміщення і зачиняє за собою двері.
Допускається короткочасна відсутність одного або декількох працівників бригади. У такому випадку керівник робіт проводить необхідний інструктаж. До повернення відсутніх працівників керівник робіт не має права залишати робоче місце.
Під час перерви робіт протягом робочого дня (на обід або за умовами виконання робіт) бригаду виводять із приміщення електропристрою або з відкритої підстанції. Плакати, огорожа і заземлення залишаються на місці. Жоден із працівників не має права після перерви зайти в приміщення установки з напругою вище 1000 В або у відкриту підстанцію за відсутності керівника робіт.
Допуск бригади до місця роботи після такої перерви оперативним персоналом не проводиться. Керівник робіт сам визначає бригаді місце робіт.
Після повного закінчення роботи місце робіт прибирають, а керівник робіт оглядає його.
Роботи з драбини виконують у тому випадку, якщо її підтримує інший працівник і вона встановлена так, що можливість доторкання або небезпечного наближення працівника до невимкнених струмовідних частин у разі випадкового його падіння виключена.
Пересувні огорожі (сітка або щит) повинні мати конструкцію, що унеможливлює випадкове або помилкове доторкання працівників до струмовідних частин, які залишилися під напругою, і не перекривати струмовідних частин. Огорожа має бути безпечною та стійкою.
Вимоги до електричних двигунів
На електричних двигунах і механізмах наносять стрілки, що позначають напрямок обертання вала механізму та електродвигуна.
Електропривід негайно відключають від мережі у випадках:
появи диму чи вогню з електродвигуна або його пускорегулювальної апаратури;
нещасного випадку з працівником для негайної зупинки електродвигуна;
вібрації понад допустиму норму, що може призвести до руйнування електродвигуна;
поломки приводного механізму;
швидкого нагрівання електродвигуна.
Електропривод негайно відключають від мережі у випадках, зазначених у ПТЕЕС.
На кожній фабриці розробляють ПОР із заміни електродвигунів та усунення аварійних ситуацій в установках.
Виводи статорної обмотки і кабельні воронки електричних машин укріплюють і захищають огорожами, знімати які під час роботи машин забороняється. Обертові частини машин (шківи, муфти, вентилятори та відкриті частини валів) також огороджують.
Коробки виводів електричних машин і пускорегулювальної апаратури, які встановлено поза щитами і зборками, ущільнюють і закривають кришкою, яку не можна відкрити без спеціального пристрою.
Виводи обмоток статора, якоря та полюсів маркують. На пускорегулювальні пристрої наносять позначення «Пуск» і «Стоп».
На вимикачі, контактори, магнітні пускачі, рубильники, а також на запобіжники, змонтовані на групових щитах, наносять написи, що зазначають, до якого двигуна вони належать.
Перед ремонтом електродвигуна та пускорегулювальної апаратури електрообладнання від’єднують від живильної мережі та вивішують попереджувальні плакати «Не вмикати! Працюють люди!». Роботи проводять за нарядом-допуском із застосуванням биркової системи.
Знімають плакат «Не вмикати! Працюють люди!» та вмикають машину після того, як працівник, який прийняв роботу, зробив запис у наряді-допуску на ввімкнення електродвигуна.
Операції з пусковими пристроями електродвигунів, що мають ручне керування, проводять у діелектричних рукавичках. Перед пристроями, що розташовані у вологих місцях, укладають ізолювальні підставки.
Якщо під час робіт ремонтний персонал може торкатися до рухомих частин електродвигуна або механізму, крім вимикача вимикають також роз’єднувач, на привід якого вивішують попереджувальний плакат «Не вмикати! Працюють люди!».
Перед початком робіт на електродвигунах вживають заходів, що запобігають помилковому ввімкненню вимикачів та роз’єднувачів, якими проведено вимкнення (зняття рукояток приводів, закриття їх на замок).