НПАОП 1.1.30-5.25-96 Інструкція із запобігання та локалізації вибухів вугільного пилу

ДЕРЖАВНИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ

Kиїв

ДНАОП 1.1.30-5.25-96

ІНСТРУКЦІЯ ІЗ ЗАПОБІГАННЯ ТА ЛОКАЛІЗАЦІЇ ВИБУХІВ ВУГІЛЬНОГО ПИЛУ

До §§ 251, 257, 260 Правил безпеки -у вугільних шахтах

1. Загальні положення

1. У шахтах, що розробляють пласти, небезпечні за вибухами пилу, повинні застосовуватися такі заходи щодо запобігання й локалізації вибухів вугільного пилу:

а) при сланцевому пиловибухозахисті для запобігання вибухам провадиться побілка й осланцювання гірничих ви­робок, а для локалізації вибухів повинні встановлюватися сланцеві заслони і автоматичні системи;

б) при гідропиловибухозахисті для запобігання вибухам пилу повинні застосовуватися: побілка, обмивання гірни­чих виробок (мокре прибирання пилу), зв'язування відкла­деного пилу гігроскопічними змочувально-зв'язувальними сумішами, а також за допомогою безперервно діючих ту-маноутворюючих завіс. Для локалізації вибухів повинні встановлюватися водяні заслони та автоматичні системи;

в) при комбінованому пиловибухозахисті повинні засто­совуватися способи й засоби запобігання й локалізації вибухів пилу, засновані на використанні як води, так й інертного пилу. За цих умов параметри застосовуваних способів і засобів повинні залишатися такими самими, як і при окремому їх використанні.

2. Параметри способів і засобів пиловибухозахисту гір­ничих виробок повинні встановлюватися відповідно до нижньої межі вибуховості відкладеного вугільного пилу (8відкл ) і нормою осланцювання ( N ).

3. Нижні межі вибуховості й норми осланцювання повинні визначатися в лабораторії МакНДІ для вугілля розроблюваних шахтопластів з виходом летких речовин менше як 15% (крім антрацитів) щорічно, для наново вве­дених до експлуатації шахтопластів - перед їх уведен­ням.

Лабораторія повинна провадити випробування вугільно­го пилу на вибуховість за терміном не пізніше 15 днів від дня отримання проб і результати направляти шахті, ін­спекції Держнаглядохоронпраці і ДВГРС.

4. На шахтах, де розробляються пласти вугілля з виходом летких речовин 15% і більше, при зміні виходу летких речовин Vdafсфабо вмісту негорючих речовин Аd ф, понад 1% за даними ВТК шахти начальник дільниці ВТБ повинен проводити коригування нижніх меж вибухо­вості пилу й норм осланцювання (номограма - мал.1, пп.7,8).

5. У разі вмісту негорючих речовин у пластовій пробі вугілля понад 30% він при визначенні показників ви­буховості пилу приймається таким, що дорівнює 30%.

6. Нижні межі вибуховості пилу й норми осланцюван­ня для проектованих шахт повинні визначатися в лабо­раторії МакНДІ за пробами, що подаються геологорозвіду­вальними партіями при розвідці родовищ. Допускається тимчасово приймати параметри вибуховості, установлені для пилу аналогічних пластів, розроблюваних прилегли­ми (що межують) шахтами.

7. Норма осланцювання повинна визначатися за фак­тичним вмістом негорючих речовин Аd фу пластовій пробі вугілля і добавці інертного пилу (Д) за формулою:

N =( Ad ф(ІОО-Д)/100)+Д, %

8. Добавка інертного пилу (Д) повинна визначатися для вугілля з виходом летких речовин 15% і більше за номог­рамою (мал.2).

9. Періодичність (ТП) побілки, осланцювання, обмиван­ня, нанесення змочувально-зв'язувальних сумішей у всіх гірничих виробках (за винятком дільниць з інтенсивним, пиловідкладенням у відкотних виробках) повинна визна­чатися за формулою:

ТП= (ККСН4·δвідкл) / Р t , діб,

Таблиця 1

10. Інтенсивність пиловідкладення у вентиляційних штреках довжиною 200 м від лав визначається методом збору пилу на металеві та пластмасові підкладки. Під­кладки кількістю 2-4 шт. повинні встановлюватися вздовж стінок виробки на відстані 10 м від лави так, щоб їх відкриті поверхні не були екрановані від вентиляційного струменя елементами кріплення і різними предметами.

Пил, зібраний з підкладок, зважується на технічних вагах. При цьому наважка повинна бути не менше за 2 г.

Мал.1. Номограма для визначення нижніх меж вибуховості відкладеного вугільного пилу (δвідкл .)

Мал.2. Номограма для визначення добавки інертного

пилу (Д)

ибухів вугільного пилу повинна покладатися на начальників відповідних

Таблиця 2

Таблиця З

дільниць, у віданні яких знаходяться виробки, наказом 'по шахті.

Начальник дільниці ВТБ відповідає за стан пилогазо-вого режиму по всій шахті і має -право у разі виявлення його порушень зупиняти ведення гірничих робіт.

15. Обсяги робіт з виконання пиловибухозахисних захо­дів повинні передбачатися у щомісячних планах відповід­них дільниць з виділенням для цієї мети необхідної кіль­кості робітників, фонду заробітної плати, витрат на мате­ріали й амортизацію обладнання у встановленому поряд­ку.

II.Сланцевий пиловибухозахист

16. Осланцюванню повинні підлягати усі поверхні гір­ничих виробок (боки, покрівля, підошва, доступні місця за затяжками). Воно повинно провадитися механізованим способом або вручну.

17. Норма осланцювання для загальношахтних виро­бок повинна прийматися найбільшою з установлених для розроблюваних шахтою пластів вугілля, а для групових -найбільшою з установлених для розроблюваних у даній групі пластів.

18. Витрата інертного пилу на осланцювання виробки повинна розраховуватися за формулою:

q = (0,001 Nδвідкл S) / (100-N), кг/м,

де q - витрата інертного пилу на осланцювання одного погонного метра.

19. Сланцеві заслони повинні влаштовуватися з ряду встановлюваних під покрівлею впоперек виробок легко пе­рекиду ваних полиць з інертним пилом, ширина яких для жорстких конструкцій повинна бути у межах 250-500 мм, а для вільнолежачого настилу - 600-800 мм. Відстань між покрівлею виробки й верхньою поверхнею інертного пилу повинна бути у межах 100-300 мм. Відстань між полиця­ми заслону повинна бути однаковою і не менша за шири­ну полиці. Довжина сланцевого заслону повинна бути не менше як 20 м. Конструкція полиць, схема їх встанов­лення та елементи підвісок для різних видів кріплення наведені у додатку 1.

20. Призначений для осланцювання гірничих виробок та улаштування сланцевих заслонів інертний пил пови­нен:

а) містити не більше 1% горючих речовин і не більше як 10% вільного кремнезему. Вміст інших шкідливих і отруйних домішок (миш'яку та ін.) не повинен перевищу­вати санітарні норми;

б) мати здатність легко переходити у завислий стан, утворюючи щільну хмару після перебування у вологій атмосфері;

в) мати тонкість помелу такою, щоб пил не менше ніж на 99% проходив через сито з сіткою № 06 і не менше ніж на 50% - через сито з сіткою № 0071;

г) бути світлого кольору, що забезпечує можливість візуального контролю пиловибухобезпеки гірничих виро­бок.

21. Фабрики інертного пилу повинні щомісячно направ­ляти у МакНДІ середньодобову пробу пилу для проведен­ня випробувань на придатність її до застосування у шах­тах.

22. Результати випробувань і характеристику кожної партії інертного пилу із зазначенням ситового складу, вмісту горючих речовин, вільного кремнезему, отруйних домішок, а також здатності до зависання у повітрі фабри­ки повинні передавати шахтам.

23. Під час надходження на шахту інертний пил пови­нен перевірятися на зависання. При цьому пил вважається непридатним, якщо він при стискуванні у руці утворює щільну грудку, що погано розсипається і тоне при корот­кочасному перемішуванні з водою. Непридатний інертний пил повинен бракуватися.

24. На поверхні шахти інертний пил повинен збері­гатися у спеціально захищених від вологи складах, до яких повинен бути забезпечений зручний під'їзд.

25. На шахті повинен бути незнижуваний місячний запас інертного пилу для своєчасного осланцювання гірни­чих виробок і заміни його у заслонах.

III.Гідропиловибухозахист

26. Побілка гірничих виробок довжиною понад 200 м повинна провадитися механізованим способом. Побілці повинні підлягати боки і покрівля виробок з розрахунку не менше як 0,8 л вапнового розчину на 1 м2 оброблюва­ної поверхні. Виробка вважається обробленою, якщо на її боках і покрівлі немає поверхонь, не покритих розчином.

27. Обмивання гірничих виробок повинно провадитися шляхом змивання пилу водою з покрівлі, боків виробки й доступних місць за затяжками. Витрата води повинна становити не менше як 1,5-1,8 л на 1 м2поверхні. Як розпи­лювачі повинні застосовуватися форсунки, зрошувачі, на­садки. Вугільний дрібняк і пил, що залишилися після обмивання на грунті виробки, повинні бути зволожені так, щоб вміст зовнішньої вологи у них був не менше як 12%, і в міру накопичення повинні бути прибрані. Для поперед­ження обводнення виробок у разі обмивання систематично повинно провадитися очищення водостічних канавок.

Мал.1.11. Схема встановлення водяних заслонів у виробках, закріплених металевим

арковим кріпленням із спецпрофілю

Мал.1.12. Елементи підвісок для встановлення водяних заслонів у горизонтальних виробках, закріплених металевим арковим кріпленням із спецпрофілю

Мал.1.13. Схема встановлення водяних заслонів у виробках, закріплених дерев'яним

Кріпленням

Мал.1.14. Схема встановлення водяних заслонів у виробках, закріплених залізобетонними стояками і шарнірно-підвісними верхняками

Мал.1.15. Елементи підвісок для встановлення

водяних заслонів у горизонтальних виробках,

закріплених залізобетонними стояками і

шарнірно-підвісними верхняками

Мал.1.1б. Елементи підвісок для встановлення водяних заслонів у виробках, закріплених бетонним та блоковим бетонним кріпленням

Мал.1.17. Схема встановлення водяних заслонів у виробках, закріплених бетонним

кріпленням

Додаток 2

ПЛАН

періодичного контролю пиловибухобезпеки гірничих виро­

бок, відбору проб осланцьованого пилу та вугільного дріб­

няка по шахті ____________ виробничого об'єднання

_ __ _ на __ квартал 19__ р.

Начальник дільниці ВТБ _________

Додаток З

АКТ-ПОВІДОМЛЕННЯ

періодичного контролю пиловибухобезпеки

гірничих виробок і відбору проб осланцьованого пилу,

вугільного дрібняка

Додаток 4

КНИГА

контролю стану пилового режиму

Частина І

Заходи з попередження