НПАОП 27.5-1.15-97 Правила безпеки у ливарному виробництві

Опилювання повинно проводитися за допомогою спеціальних пристроїв.

14.1.8. Магній і його сплави повинні зберігатися у спеціальних, ізольованих від основного виробництва, будівлях чи приміщеннях, загороджених суцільними неспалимими перегородками. Склади магнію не можна розміщувати поблизу плавильних дільниць, складів ЛЗР (легкозаймистих рідин).

Відстань від складів магнію до приміщення його переплавки повинна бути не менше 20 м.

Для дрібного виробництва виливків (до 5 т на рік) запас магнію поблизу плавильних дільниць не повинен перевищувати добової потреби. Зберігати магній необхідно у закритій тарі.

14.1.9. Стружка та тирса магнієвих сплавів повинна зберігатися в спеціальній металевій тарі, яка щільно зачиняється. Підготовлена для переплавки стружка, що вже відсортована та очищена від сторонніх предметів і просушена, повинна знаходитися на плавильній дільниці в спеціальній тарі у кількості не більше ємності плавильної печі.

Під час зберігання та транспортування брухту і відходів кольорових металів і сплавів повинні бути забезпечені заходи щодо попередження просипання, утворення та розливу токсичних і вибухонебезпечних речовин.

14.1.10. Відходи та пил магнію і його сплавів вивозити на смітник забороняється. У необхідних випадках ці відходи повинні бути спалені в місцях, узгоджених з працівниками пожежної охорони.

14.1.11. Універсальними засобами для гасіння, як стружки, тирси, так і компактного магнію, є сухі молоті флюси, що застосовуються для плавки магнієвих сплавів. Допускається також використання порошкових сухих вогнегасників і сухого піску.

Для ліквідації невеликих пожеж легкозаймистих і пальних рідин треба застосовувати повстяні кошми та покривала.

14.1.12. Флюси, що використовуються під час плавки магнієвих сплавів, повинні зберігатися на робочих місцях в герметично закритій тарі.

14.2.1. Під час модифікування чавуну магнієм, присадку магнію у розплавлений чавун необхідно проводити у закритих камерах чи у спеціально пристосованих герметизованих ковшах і копильниках. Ємності, в яких виробляється присадка магнію в чавун, необхідно оснащати витяжними трубами для відводу утворених газів.

14.2.2. Для занурення магнію у розплавлений чавун необхідно застосовувати спеціальний дзвоник з відповідним механізмом для його пересування.

14.2.3. Організація дільниць і робіт (у тому числі і дослідних) щодо застосування магнію, плавка і обробка магнієвих сплавів повинні проводитися тільки після складання спеціальної інструкції щодо забезпечення безпеки робітників і нормального ходу технологічного процесу. Зазначена інструкція після узгодження з органами пожежної охорони і Державного комітету з нагляду за охороною праці повинна бути затверджена головним інженером підприємства і видана під розпис кожному робітникові, який безпосередньо бере участь у процесах із застосуванням магнію, плавкою і обробкою магнієвих сплавів.

15.1. Рафінування алюмінію хлором ведуть безпосередньо у ковшах, що доставляються з цеху електролізу і влаштованих у камері під спеціальним ковпаком. Гази, що виділяються при хлоруванні, повинні видалятися з-під ковпака вентиляційною установкою.

15.2. Камера для хлорування металу може бути прибудована до приміщення хлорувальника або розташовуватися окремо. Ця камера повинна мати щільно закриті двері зовні, герметично засклене вікно для спостереження за ходом процесу і витяжну вентиляцію, що забезпечує вилучення газів, які виділяються.

15.3. Приміщення хлорувальника (хлораторна) повинна бути обладнана двосторонньою світловою чи звуковою сигналізацією (для зв'язку з місцями хлорування), припливною вентиляцією з 10-кратним обміном повітря на годину і герметичними оглядовими вікнами, що виходять в цех і у суміжне приміщення з хлорними балонами (хлорну будку).

15.4. У хлораторній для захисту органів дихання від парів газоподібного хлору повинні постійно знаходитися два справних промислових фільтруючих протигази марки Б або БКФ (ГОСТ 12.4.121-83). При концентраціях, якщо об'ємна частка хлору в повітрі перевищує 0,5 %, а об'ємна частка кисню менше 18 %, необхідно користуватися киснево-ізолюючими приладами типу КІП-8, РВП-1, ІП-4 або ІП-5.

15.5. При хлоруванні металу всі робітники, що беруть участь в цій роботі, повинні носити протигази в положенні "наготові".

15.6. Балони з хлором повинні знаходитися зовні цеху в окремому приміщенні.

Будова і устаткування приміщення для хлорних балонів повинні відповідати таким вимогам:

підлога повинна бути стійкою проти хімічного впливу хлору, слабких кислот і мати достатній ухил для стоку;

стіни повинні бути просмолені на висоту 1 м від підлоги;

в стіні, на рівні підлоги, повинен бути влаштований отвір для визначення наявності газу, захищений скляним контрольним ліхтарем;

віконні шибки, що виходять на південну сторону, повинні бути матовими або покриті білою фарбою;

двері, що виходять назовні та у приміщення хлорувальника, повинні бути герметичними;

для установки хлорних балонів повинні бути влаштовані спеціальні гнізда з пристроями для їх кріплення;

у випадку виявлення витікання хлору з балонів треба встановити ванну достатніх розмірів, заповнену на 2/3 ємності 20 %-ним розчином гіпосульфіту з содою, для занурення у неї балона, що має витік хлору; висота шару розчину над зануреним балоном повинна бути не менше 150 мм; розчин гіпосульфіту у ванні повинен замінюватися кожні 10 днів;

повинна бути влаштована припливно-витяжна вентиляція з 15-разовим обміном повітря на годину з нижнім розміщенням витяжного отвору, що забезпечує підтримку температури повітря не вище +25 градусів Цельсію;

повинна бути обладнана установка для дегазації приміщення шляхом розбризкування розчину гіпосульфіту і соди. Керування установкою повинно здійснюватися за межами приміщення будки;

входи приміщення хлорувальника з цеху, з нього в приміщення з хлорувальними балонами повинні мати пороги, що перешкоджають попаданню газу в плавильне відділення при витіканні його з балонів;

керування вентилями розхідних балонів і головним вентилем на вхідному хлоропроводі повинно бути виведено в приміщення хлорувальника.

15.7. Запасні балони з хлором повинні зберігатися у спеціальних закритих приміщеннях, упорядкування яких повинне відповідати санітарним правилам розміщення, утворення і змісту складів для зберігання сильнодіючих отруйних речовин (СДОР).

15.8. В приміщенні для хлорних балонів повинно бути не більше одного балона з хлором для рафінування і одного балона для продування системи трубопроводів з хлором.

15.9. До балонів повинні підключатися редукуючі прилади з манометрами високого і низького тиску, які винесені у приміщення хлорувальника.

15.10. Трубопровід для хлору повинен прокладатися відкрито на відстані не менше 5 мм від стін, окремо від інших трубопроводів і комунікацій, та в місцях, що виключають можливість його механічного пошкодження. Трубопровід повинен бути доступний для огляду на всьому протязі та пофарбований у темно-зелений колір.

15.11. Місця перетинання трубопроводів хлору, прокладених на естакадах, з проїздними та пішоходними дорогами, необхідно захищати лотками, які виступають на всю ширину дороги та на 0,7 м за дорогу.

Прокладки для фланцевих з'єднань трубопроводів повинні бути виготовлені з пароніту згідно ГОСТ 481-80 марки ПМ 6-1 або ПК.

15.12. Трубопроводи для виробництв рідкого хлору, складів хлору та установок розливу повинні проектуватися відповідно до вимог СН 527-80, ПУГ-69, СНІП 3.05.05-84 і "Правил безпеки для виробництв, зберігання і транспортування хлору (ПБХ-90)".

15.13. На трубопроводі, що проводить хлор до деяких печей, засувні вентилі повинні бути встановлені на відгалуженнях до кожної печі. Регулювання подачі хлору у розплавлений метал за допомогою вентилів, розміщених на відгалуженнях до печей, забороняється.

15.14. Регулювання подачі хлору у розплавлений метал повинно здійснюватися вентилем на балоні чи головним вентилем на трубопроводі, що відводить від балона.

15.15. Випускання хлору з балона у хлоропровід повинно здійснюватися через редуктор, що повинен бути відрегульований на тиск, необхідний для хлорування розплавленого металу відповідно до виробничої інструкції.

Примітка. Для вбирання вологи рекомендується хлор пропускати через "склянки Тищенко", які наповнені сірчаною кислотою і влаштовуються в приміщенні з балонами (хлорній будці), або крізь інші вбирні пристрої.

15.16. Кварцева або графітова трубка з барботером, крізь яку хлор вводиться у розплавлений метал і рівномірно розподіляється по ковшу, повинна бути тривко і щільно з'єднана з трубопроводом за допомогою гумового шлангу.

15.17. Перед введенням у розплавлений метал кварцева трубка повинна бути підігріта, а при опущеному у метал положенні закріплена в пристрої, який її підтримує. При хлоруванні тримати цю трубку в руці забороняється.

15.18. Туго закриті вентилі на балонах треба відкривати тільки спеціально пристосованими для цього ключами. Балони із зламаними вентилями повинні бути відправлені на завод-наповнювач. Ремонтувати вентилі балонів на підприємствах забороняється.

15.19. Транспортування балонів із хлором на території підприємства у цехи треба проводити тільки на спеціальних візках робітниками, які добре знають правила поводження з балонами наповненими хлором.

15.20. У приміщенні цеху, в якому проводиться хлорування, повинна бути влаштована сигналізація хімічної тривоги, а також повинні постійно знаходитися справні протигази у необхідній кількості для осіб, які беруть участь у ліквідації аварії. Для виявлення місця витікання хлору допускається користування тільки хімічними індикаторами.

15.21. Хлористі, фтористі та інші солі, що застосовуються для рафінування металу, повинні бути розмелені, змішані в заданих пропорціях і просушені.

Устаткування, на якому проводиться розмелювання, змішування і сушіння зазначених солей, повинно бути оснащено місцевою витяжною вентиляцією.

15.22. Підготовлені для рафінування солі повинні зберігатися у герметично закритих посудинах чи сушильних шафах, що підігріваються.

15.23. Хлористий цинк, що застосовується для рафінування алюмінієвих сплавів, повинен бути заздалегідь висушений, сплавлений і розлитий у дозовані форми для одержання тюбиків певної ваги. Відлиті тюбики повинні зберігатися в герметично закритих посудинах чи в сушильних шафах, що підігріваються.

15.24. Солі для рафінування (сплавлені та у вигляді порошків) повинні вводитися у розплавлений метал у сухому вигляді.

15.25. Введення тюбиків хлористого цинку у розплавлений метал необхідно проводити в підігрітій металевій із отворами склянці, укріпленій на довгому металевому стержні.

15.26. Введення у розплавлений метал розмелених рафінованих солей необхідно проводити за допомогою металевої коробки, закріпленої на довгому металевому стержні та заздалегідь підігрітою.

15.27. Процес рафінування алюмінієвих сплавів повинен здійснюватися тільки при наявності виробничої інструкції, складеної з урахуванням цих Правил і затвердженої директором чи головним інженером заводу.

16.1. Особи, винні у порушенні цих Правил, несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.

16.2. За безпечність конструкції, правильність вибору матеріалу, якість виготовлення, монтажу, налагодження, ремонту і технічного діагностування, а також відповідність об'єкта цим Правилам відповідає підприємство, установа, організація (незалежно від форми власності та відомчої належності), що виконує відповідні роботи.

16.3. Керівники підприємств, установ, організацій та інші посадові особи несуть персональну відповідальність за виконання вимог Правил в межах покладених на них завдань та функціональних обов'язків, згідно з чинним законодавством.

Завантажити