3.17. Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж та перевірку знань з охорони праці, забороняється.
У випадку незадовільних знань з питань охорони праці, працівник повинен пройти повторне навчання.
Контроль за своєчасним проведенням іспитів та якістю перевірки знань здійснює адміністрація підприємства, вища господарча організація, органи державного нагляду та профспілок.
3.18. При влаштуванні на роботу робітники повинні пройти попередній медичний огляд, а вже працюючі — періодичний огляд, відповідно до порядку і термінів, встановлених Мінздравом України, в Положенні про медичний огляд робітників певних категорій.
3.19. Адміністрація підприємства (цеху) зобов'язана забезпечити робітників, відповідно до встановлених норм, спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту. Забороняється допускати до роботи осіб без відповідного спецодягу, спецвзуття та індивідуальних засобів захисту.
3.20. У кожному ливарному цеху, виходячи з наявності устаткування і робіт, розпорядженням по цеху повинні бути призначені, з числа посадових осіб, які пройшли у встановленому порядку перевірку знань відповідних правил, відповідальні за технічний стан та безпечну експлуатацію:
електрообладнання;
вантажопідіймального устаткування;
газового господарства;
кисневого устаткування;
промислових будов, споруд та димових труб;
транспортних засобів, а також тих, що мають право видавання нарядів-допусків на виконання робіт у газонебезпечних умовах та з підвищеною небезпекою.
3.21. У кожному ливарному цеху повинен бути складений та затверджений головним інженером (технічним директором):
перелік газонебезпечних місць та газонебезпечних робіт,
перелік робіт підвищеної небезпеки, згідно з ДНАОП 0.00-8.02-93,
перелік механізмів та устаткування, експлуатацію яких треба проводити із застосуванням биркової (жетонної) системи.
3.22. Газонебезпечні роботи повинні виконуватися відповідно до вимог Правил безпеки в газовому господарстві підприємств чорної металургії (ПБГЧМ-86), Правил безпеки в газовому господарстві, Положення про застосування нарядів-допусків при проведенні робіт підвищеної небезпеки.
3.23. На плавильні агрегати, ковші, інші агрегати та устаткування, а також на будови, споруди і димові труби повинні бути складені технічні паспорти за встановленою формою. Ведення зазначених паспортів покладається на керівництво цеху.
3.24. Безпосередньо біля агрегату чи на місці знаходження обслуговуючого персоналу треба, щоб висіли чітко виконані схеми розміщення і технологічні зв'язки агрегатів та трубопроводів горючих газів, мазуту, кисню, повітря, пари, води та інш. Запірні прилади повинні бути пронумеровані. Номер запірного приладу та інші ознаки в схемі повинні відповідати номеру та ознакам в технологічній інструкції.
3.25. Технологічне устаткування, плавильні агрегати треба оснастити ефективними приладами газопилопридушення та газоочищення, які забезпечують чистоту повітря робочої зони ливарних цехів (дільниць) у межах санітарних норм.
3.26. Експлуатація плавильних агрегатів при наявності течі води з систем охолодження цих агрегатів забороняється.
3.27. Наявність вологи на робочих майданчиках плавильних агрегатів, а також в інших місцях, де існує можливість, що туди потрапить розплавлений метал та шлак, не допускається.
3.28. Інструмент та пристрої, які застосовуються при обслуговуванні технологічних агрегатів та устаткування, повинні відповідати характеру роботи, яка виконується, і повинні бути в справному стані.
3.29. Періодичність перевірки стану блокировок безпеки, систем сигналізації та протиаварійного (протипожежного) захисту агрегатів та устаткування і порядок оформлення результатів перевірки треба встановлювати спеціальною інструкцією, затвердженою головним інженером (технічним директором) підприємства.
3.30. Легкозаймисті та пальні рідини, мастильний та обтиральний матеріали, інші хімічні речовини, що застосовуються в технологічних процесах і при обслуговуванні машин та механізмів, повинні зберігатися у відповідній тарі та у визначених місцях.
3.31. Ручне змащування частин, які рухаються, а також прибирання під час роботи машин та механізмів, забороняється.
3.32. У кожному ливарному цеху повинен бути складений План ліквідації аварій, розроблений з урахуванням вимог відповідної інструкції.
Забороняється допускати до роботи осіб, не ознайомлених з Планом ліквідації аварій та тих, які не ознайомлені з ним у частині, що стосується місця їх роботи.
3.33. У ливарних цехах повинен бути кабінет чи куточок з техніки безпеки, забезпечений відповідним обладнанням, наочними приладдями, допоміжними матеріалами та спеціальною літературою.
4.1.1. Вагранки повинні бути оснащені вузлом очищення відходячого газу, який забезпечує залишкову кількість окису вуглецю та вміст пилу, що не перевищують гранично-допустимі викиди (ГДВ).
Апарати системи пилеочищення та очищення відходячих ваграночних газів треба обладнати вибуховими клапанами, які забезпечують герметизацію системи та своєчасне зниження тиску до 0,005 Мпа (0,05 кгс/кв.см).
4.1.2. На повітряних колекторах та у камерах допалювання ваграночних газів повинні бути передбачені спеціальні запобіжні клапани.
Конструкція рекуператорів повинна виключати можливість надходження газів до приміщення цеху.
4.1.3. Для спостереження та управління ваграночним процесом і роботою окремих приладів, що вимірюють температуру, тиск, хімічний склад газів і т.ін., слід передбачати центральний пульт, розміщений в ізольованому приміщенні.
4.1.4. Корпус вагранки повинен бути міцним, без щілин, які пропускають гази, та встановлюватися на спеціальних металевих опорах, що мають теплозахист, або на спеціальних майданчиках на висоті, що забезпечує механізоване відкривання днища для вагранок з тривалістю міжремонтного циклу 80 годин. Вагранки з тривалістю міжремонтного циклу понад 80 годин повинні мати лаз у нижній частині шахти для вивантаження залишків після плавлення.
Жолоб для випускання металу (металу та шлаку) повинен бути надійно з'єднаний з кожухом вагранки.
Пристрій для відкривання та закриття днища треба обладнати системою дистанційного керування, що виключає можливість самовільного та випадкового відкривання.
У днищі вагранки повинні бути отвори для виходу водяної пари під час сушіння після ремонту.
4.1.5. Взаємні розміщення вагранок роблять такими, щоб забезпечити нормальні санітарно-гігієнічні умови праці при їх експлуатації. Відстані між осями вагранок треба зробити не менше 6 м.
4.1.6. Розміри колошникових майданчиків мають забезпечувати можливість вільного обслуговування, а площадка повинна мати металеву загороду чи стіни.
Сходи, проведені на колошникові майданчики вагранок, повинні бути металевими з поручнями висотою 0,8-1,0 м із суцільною зашивкою насподі на 180-200 мм.
Отвори у колошниковому майданчику для підйому шихти треба відгороджувати суцільною металевою загородою висотою 1 м.
4.1.7. Захаращення колошникових майданчиків чи використання їх для робіт, що не мають відношення до обслуговування вагранок, забороняється.
4.1.8. Завантаження шихти у вагранку та баддю треба механізувати. Вся траса руху (підйому) бадді на завантажувальний майданчик повинна бути виконана у вигляді шахти з суцільними боковими металевими стінками.
Дільницю шихтового майданчику під шахтою треба загороджувати з усіх боків, крім сторони завантаження бадді. Шахта повинна бути загороджена суцільною або сітчастою загородою.
Верхня частина шахти повинна виступати над колошниковим майданчиком на висоту не менше 1 м. Нижня частина шахти повинна знаходитися на висоті не більш 2 м над підлогою шихтового майданчика.
Двері шахтного підіймача повинні мати блокування, яке виключає роботу підіймача при відчинених дверях.
4.1.9. Для зв'язку працюючих на колошниковому та шихтовому майданчиках треба встановити двосторонню сигналізацію.
4.1.10. Вагранки повинні бути обладнані пристроями для набирання та зважування шихти скіповими або іншими підіймачами для її завантаження. Конструкція скіпових або інших підіймачів повинна відповідати діючим Правилам будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів та Правилам будови і безпечної експлуатації ліфтів, затвердженим у встановленому порядку.
На вагранках з ручним завантаженням шихти завантажувальне вікно повинне бути розташоване не нижче 0,5 м над рівнем підлоги колошникового майданчика, а у вагранок з механічним завантаженням — не нижче 0,7 м. Після завантаження вагранок завантажувальні вікна треба закривати футеровочними кришками.
4.1.11. За умов ручного завантаження це вікно необхідно обладнати протидуттям, яке вимикається автоматично при відкритті завантажувального вікна.
4.1.12. При безупинному випусканні чавуну вагранки треба обладнати поворотним копильником з приводом повороту.
Поворотний копильник з газовим підігрівом повинен відповідати діючим "Правилам безпеки у газовому господарстві".
Поворотний копильник з електропідігрівом або індукційна тигельна піч, яку використовують замість копильника, повинні відповідати ГОСТ 12.2.007.9-88.
Конструкція льотки вагранок з періодичним випуском чавуну повинна забезпечувати її дистанційне відкривання та закриття спеціальним інструментом на довгій рукоятці.
4.1.13. Вагранки, які мають загальну димову трубу, повинні мати заглушки, що дають можливість ізолювати вагранку, яка ремонтується, від проникнення газів, що виділяються працюючими вагранками.
У вагранок, які будуються знову, забороняється об'єднання димової труби від декількох вагранок.
4.1.14. Усі фурми вагранки повинні бути оснащені відкидною рамкою з очком, що закрите небитким кольоровим склом для спостереження за ходом плавлення та очищення від шлаку.
При розміщенні фурм вагранки вище на 1,5 м над рівнем підлоги, навкруги них треба обладнати майданчик завширшки не менше 0,3 м із загородженням.
4.1.15. Вагранки повинні бути обладнані пристроями для грануляції шлаку.
Транспортування шлаку від вагранки повинно бути механізовано. Шлакові льотки повинні бути обладнані захисними засобами, що охороняють працюючих від бризок, які утворює шлак.
Пристрої видалення та грануляції шлаку повинні бути обладнані місцевим відсмоктувачем з патрубком для підключення до цехової вентиляційної системи. Кількість відсмоктаного повітря треба зафіксувати в стандартах та технічних умовах на кожну модель вагранки.
4.1.16. Для випуску залишку металу та "холодного" чавуну треба мати ізложниці.
4.1.17. Дільниці для сушіння ковшів повинні бути обладнані механічною вентиляцією. Вибивання футеровки ковшів треба проводити безпечним засобом із зволожуванням та в охолодженому стані.
4.1.18. Шлак із вагранок не можна випускати на підлогу та зрошувати водою для його охолодження.
12.44. Сита для просіювання наповнювача і маршаліту повинні бути покриті кожухом з патрубком для приєднання до цехової вентиляційної системи. Кількість відсмоктуваного повітря повинна бути прийнята з розрахунку забезпечення його швидкості у відкритому робочому отворі не менше 1 м/с.
12.45. Кульові млини для розмелювання поверхні наповнювача повинні бути обладнані вентиляційною панеллю типу воронки. Кількість відсмоктаного повітря повинна бути прийнята з розрахунку забезпечення його швидкості у відкритому робочому отворі не менше 1 м/с, але не менше 750-1000 куб.м/год.
12.46. Завантаження і вивантаження піску і маршаліту в гартівних електропечах повинні проводитися при знятій електричній напрузі.
12.47. Регулювання коливання вібратору на вібромашині при просіюванні кварцевого борошна повинне здійснюватися лише до початку роботи машини.
12.48. Заповнення опок наповнювачем повинно проводитися на спеціальних верстаках, що мають укриття за типом витяжної шафи з швидкістю руху повітря у робочому отворі не менше 0,7 м/с.
12.49. Конструкція шафи з електропідігрівом для сушіння форм і виплавлення модельної маси повинна бути такою, щоб при висуненні однієї з полиць гази маси, що виплавляється, не потрапляли в приміщення цеху.
Модельна маса, що виплавляється з форм, не повинна попадати на нагрівальні елементи шафи.
12.50. Завантаження і вивантаження форм в гартівні печі, а також подавання прогартованих форм в місцях заливки повинні бути механізовані.
12.51. Ванни періодичної дії для виплавлення модельного складу у гарячій воді повинні бути обладнані укриттями з пристроєм для приєднання до вентиляційної системи. Швидкість відсмоктаного повітря в отворах для завантаження блоків повинна бути не менше 0,5 м/с.
На зовнішніх стінках ванни повинна бути передбачена теплова ізоляція.
Ванни установок конвейєрного типу для виплавлення модельного складу в рідині, повинні бути обладнані витяжними зонтами над завантажувальними та розвантажувальними відсіками, а в іншій частині укриття з отворами мінімальних розмірів для проходження модельних блоків. Швидкість відсмоктуваного повітря у відкритих отворах — не менше 0,5 м/с.
12.52. Трубопроводи гарячої води та пари повинні виконуватися і досліджуватися у відповідності з Правилами обладнання і безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води, затверджених у встановленому порядку.
12.53. Для вилучення газів з печей, в яких відбувається випалювання решт модельної маси та прогартування форм, повинні влаштовуватися димові труби.
12.54. Отвори тупикових і прохідних печей для прогартування форм перед заливкою повинні бути обладнані витяжними зонтами-козирками з виносом, рівним висоті завантажувальних і розвантажувальних отворів. Ширина козирків повинна перевищувати ширину отворів на 200-300 мм. Швидкість відсмоктаного повітря у отворах зонта в зоні отвору повинна бути не менше 1 м/с.
12.55. Заливка форм повинна проводитися на спеціально відведених майданчиках чи транспортерах, обладнаних пристроями для запобігання перекидання форм.
12.56. Охолодження форм після заливки повинно проводитися у тунелях, шафах, ливарних конвейєрах, обладнаних витяжною вентиляцією, що не пропускає виділення газів у приміщення цеху.
12.57. Місця заповнення опок сухим наповнювачем, вібраційні грати та установки для його вилучення повинні бути обладнані вентиляційною панеллю з кількістю відсмоктаного повітря не менше 3500 куб.м/год. на 1 кв.м її площі або ж мати укриття типу витяжної шафи з швидкістю повітря у робочому отворі не менше 1 м/с.
12.58. Верстати для обрізання ливників вулканітовими кругами повинні бути обладнані укриттями. Кількість відсмоктаного із укриття повітря повинна бути не менше 2 Д куб.м/год. (де Д — діаметр кола, мм). Коло повинно бути на 3/4 зачинено захисним загородженням.
12.59. Вибивання форм, відділення виливків від стояка і відрізка ливників від виливків повинні бути механізовані.
12.60. Преси для відділення виливків від стояка повинні бути обладнані захисними загородження робочих зон, автоматичними пристроями для регулювання тиску і температури масла в гідросистемі та автоматичними вимикачами при перевантаженні.
12.61. Робочі камери вібраційних машин і установок для відділення кераміки і виливків від стояків повинні бути обладнані герметичним звукоізоляційним патрубком для приєднання до витяжної вентиляційної мережі. Кількість відсмоктаного повітря не повинна бути менше 4000 куб.м/год. на 1 кв.м площі поперечного перерізу установки. Установки повинні бути обладнані блокуванням, що виключає роботу при відкритих дверцях.
12.62. Ванни вилуговування повинні бути обладнані пристроями, що регулюють задану температуру і рівень розчину, а також бортовими відсмоктувачами. Кількість відсмоктаного повітря повинна бути не менше 2000 куб.м/год. на 1 кв.м поверхні розчину. Установки вилуговування, виконані у вигляді герметичного багатосекційного барабана, повинні бути обладнані вентиляційними панелями в зонах завантаження і вивантаження виливків, що забезпечують швидкість відсмоктаного повітря в цих зонах не менше 0,8 м/с.
12.63. Баки для приготування лужного розчину повинні бути оснащені кришками, що закриваються, а також пристроями для підтримки заданої температури і покажчиками рівня розчину.
12.64. Робітники на операціях із застосуванням етилсилікату і на завантаженні компонентів модельної маси повинні бути забезпечені гумовими рукавицями та захисними окулярами.
13.1. Дільниці виробництва виливання в оболонкові форми повинні бути по можливості виділені в самостійні приміщення, ізольовані від інших дільниць цеху, при цьому в ізольовані приміщення повинні бути виділені процеси:
приготування сумішей;
виготовлення, сушіння та склеювання оболонок;
заливання.
13.2. Дільниці виливання в оболонкові (скорлупчаті) форми повинні бути обладнані загальною системою припливно-витяжної вентиляції з місцевими відсмоктувачами.
Машини для виготовлення оболонкових форм повинні бути обладнані:
механізмами зняття оболонки з модельної плити та видавання оболонки із зони спікання;
вентиляційним укриттям (панеллю, зонтом). Швидкість руху повітря у відкритих отворах укриття повинна бути не менше 1,5 м/с.
13.3. Приготування сумішей для оболонок повинно бути механізовано на бігунах або в спеціальних змішувачах, щільно укритих і оснащених витяжною вентиляцією.
13.4. Виготовлені суміші повинні зберігатися в щільно закритих металевих ящиках при температурі не вище +40 градусів Цельсію.
13.5. Усі операції по виготовленню оболонок повинні бути механізовані або автоматизовані. Формувальні машини та місця склеювання форм повинні бути забезпечені місцевими відсмоктувачами.
Багатопозиційні машини повинні бути обладнані повним укриттям печі для підігріву, зонтами над позиціями обігріву напівформи, місцями перекидання бункеру і зняття готових напівформ. Зонти повинні перекривати всю площу між торцевими стінками печей чи укривати всю машину на зразок "витяжної шафи". Кількість відсмоктаного повітря на 1 кв.м вхідного перерізу зонта повинна бути не менше 3600 куб.м/год. при швидкості повітря у робочому отворі не менше 0,5 м/с.
13.6. Стик між модельною плитою і поворотним бункером повинен бути щільним і не допускати просипання суміші під час повороту (перекидання).
13.7. Робочі столи для склеювання напівформ повинні бути забезпечені схиленою вентиляційною панеллю рівномірного всмоктування протягом всієї довжини столу. Кількість відсмоктаного повітря — 3600 куб.м/год. на 1 м довжини панелі, при швидкості у робочому отворі не менше 1.5 м/с.
13.8. Устаткування для склеювання напівформ повинно розміщуватися в укриттях, виконаних на зразок витяжної шафи. Кількість відсмоктаного повітря повинна бути встановлена, виходячи з швидкості у робочому отворі не менше 0,7-1,0 м/с.
13.9. Вибивання металевих виробів з оболонкових форм повинне здійснюватися на вибивних гратах, обладнаних місцевою витяжною вентиляцією.
13.10. Гази, що виділяються при змащуванні модельної оснастки силіконової розділової суміші, а також гази, що виділяються з печі у процесі полімеризації оболонок, повинні бути повністю відсмоктані місцевою витяжною вентиляцією.
13.11. Для запобігання прориву металу з заливаємих оболонкових форм повинні застосовуватися механічні та пневматичні затискні пристрої чи інші надійні способи навантаження оболонок перед їх заливкою.
13.12. Змішування горілих сумішей від оболонкових форм із загальноцеховими формувальними сумішами не допускається.
14.1.1. У кожній тигельній печі для плавки магнієвих сплавів у підлозі повинна бути влаштована яма для прийому розплавленого металу в аварійних випадках. Аварійні ями повинні мати хорошу гідро- і термоізоляцію та постійно перебувати в сухому і чистому стані. Перед початком кожної плавки ями повинні підігріватися до температури не нижче 150 градусів Цельсію.
Неприпустима присутність води у приямку електропечі, призначеної для відводу розплавленого металу при ушкодженні робочої камери, а також у металоприймальнику.
Металоприймальник повинен бути огороджений бар'єром, а у неробочому стані — прикритий люком чи гратами.
14.1.2. Кладка печі для плавки магнієвих сплавів повинна виготовлятися з матеріалів, нейтральних по відношенню до магнію. Не допускається застосування динасової цегли, зв'язуючих розчинів на основі рідкого скла чи інших силікатів, та інших матеріалів.
Тигельні плавильні електропечі необхідно обладнати пристроєм, що забезпечує подачу світлового і звукового сигналу та вимкнення електропечі від електромережі при проїданні вогнестійкої футеровки тигля.
Вогнестійка футеровка електропечі повинна періодично контролюватися з метою визначення її стану. При огляді футеровки особливу увагу треба приділяти виявленню розколин, ерозії та контролю товщини стінок, повинні бути вказані методи контролю в технологічній документації на ремонт і відтворення футеровок.
14.1.3. До органів керування печами (вентилі, крани, рубільники) повинен бути вільний доступ. У випадку аварії треба влаштовувати додаткові вимикаючі пристрої для групи чи усіх печей.
14.1.4. При несправності печі чи тигля під час плавки (виток металу та інші ненормальності, що можуть викликати аварію) робота печі повинна бути припинена негайно.
14.1.5. Всі тиглі для плавки магнієвих сплавів, а також інструменти і пристрої для пресування тиглів після виготовлення чи ремонту повинні бути прийняті відділом технічного контролю (ВТК) і допущені ним до експлуатації.
14.1.6. Різноманітні ковші та інші інструменти перед зануренням у розплавлений метал повинні промиватися і підігріватися у розплавленому флюсі до червоного кольору.
14.1.7. Під час заливки магнієвих сплавів струмень металу повинен бути захищений від окислення і спалахування шляхом опилювання сірчаним цвітом (сіркою сублімованою) чи сумішшю, що складається з 50 % сірчаного цвіту і 50 % борної кислоти.