12.8. Випробування центрифуг дозволяється проводити
безпосередньо на робочому місці з умовою відсутності в цьому
приміщенні людей та при можливості управління центрифугою з
пункту, розташованого поза цим приміщенням.
12.9. Центрифуги, що пройшли ремонт, повинні бути заново
піддані технічному огляду та випробуванню.
12.10. Результати техогляду та випробування центрифуг повинні
заноситися у спеціальну книгу з пронумерованими і прошнурованими
сторінками. На видному місці кожуха центрифуги повинен бути напис
із зазначенням максимального завантаження (кг), максимально
допустимого числа обертів і наступного терміну випробування.
13. Сушильно-ширильні машини
13.1. Ділянки голкових ланцюгів у зоні входження полотна
повинні мати укриття.
13.2. В отворах входу та виходу полотна сушильних камер
повинні стояти ущільнювачі, які виключають вибивання гарячого
повітря в робоче приміщення.
13.3. З обох боків машини в зоні входу та виходу полотна
повинні передбачатись дублювальні аварійні кнопки "стоп".
14. Стабілізаційні машини
14.1. Заправлення полотна в машину повинно бути механізовано.
14.2. Жало віджимних валів плюсовок, каландрів повинно бути
закрито пристроєм, що унеможливлює попадання рук працівника між
валами.
14.3. Камери сушки та стабілізації полотна на стабілізаційній
машині повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією для
забезпечення відсмоктування повітря з камери.
15. Друкувальні машини з плоскими і ротаційними шаблонами
15.1. Уключення машини та пристроїв, які входять до лінії,
повинно здійснюватись з одного пульта управління, а зупинка їх -
кнопками "стоп" з кожного робочого місця.
15.2. Підіймання та опускання циліндричних шаблонів повинно
бути механізовано.
15.3. Отвори для входу і виходу полотна повинні бути
обладнані ущільнювачами, які виключають вибивання гарячого повітря
в приміщення.
16. Ворсувальні машини
16.1. Ворсувальний барабан та передачі приводу повинні бути
закриті кожухами, які щільно прилягають один до одного і до рам
остова машини.
16.2. На машині повинна бути передбачена звукова
сигналізація, яка попереджає про пуск електродвигуна.
16.3. На машині з боку заправлення і на виході полотна
повинні бути передбачені аварійні кнопки "стоп".
16.4. У зоні ворсувальних і противорсувальних роликів машина
повинна бути обладнана вентиляційним пристроєм.
16.5. Прорізи бокових рам у зоні руху барабана повинні
закриватись глухими щитами.
17. Стригальні машини
17.1. Кожна секція стригальної машини і самоукладач повинні
мати аварійні кнопки "стоп".
17.2. На виході полотна з машини передбачається зняття
зарядів статичної електрики з полотна, що обробляється.
17.3. Рукоятка управління самоукладача повинна розміщуватися
у доступному і безпечному місці поза зоною руху качалки.
17.4. Для усунення шуму та вібрації стінок повітроводу
повинні передбачатися вібродемпфірувальні прокладки між
вентилятором і повітроводом.
17.5. Машина повинна бути обладнана місцевим відсмоктувачем
для видалення пилу й угарів від стригальних циліндрів, щіток і
заправного пристрою.
17.6. У конструкції бункерів фільтру повинна бути передбачена
можливість приєднання їх до системи пневмотранспорту відходів.
18. Декатирувальні машини
18.1. Декатирувальний циліндр у зоні запарювання повинен бути
обладнаний укриттям і місцевою витяжною вентиляцією.
18.2. Приводні та проміжні передачі повинні бути огороджені.
19. Оздоблювальні каландри
Приводні передачі каландрів повинні бути огороджені та
оснащені запобіжним пристроєм.
20. Обладнання для приготування зв'язувальних розчинів,
замаслюваних емульсій, друкарських фарб і загусників
Приготування зв'язувальних розчинів, замаслюваних емульсій,
друкарських фарб і загусників повинно проводитися на спеціальних
робочих місцях у реакторах, посудинах або баках, обладнаних
місцевою витяжною вентиляцією, щоб шкідливі пари та гази не попали
у повітря робочої зони. Транспортування зв'язувальних розчинів,
замаслюваних емульсій, друкарських фарб і загусників повинно
здійснюватися в герметично закритій тарі.
21. Бракувально-накатні машини
21.1. Пускові пристрої машин повинні бути зосереджені в
одному місці.
21.2. Машина повинна бути обладнана світловою або звуковою
сигналізацією, яка попереджає про пуск обладнання.
21.3. Столи для бракування повинні мати рівну, гладку
поверхню. Стіл повинен мати улаштовані люмінесцентні лампи з
матовим склом і шторками, що рухаються, для екранування світлового
потоку при різній ширині полотна.
21.4. На місці виходу полотна з машин передбачається зняття
статичної електрики з нетканого полотна.
22. Обладнання з використанням газових пальників у термічних
камерах для фіксації
22.1. Обладнання технологічного процесу термоскріплення, що
працює на газу, повинно відповідати вимогам чинних
нормативно-правових актів.
22.2. Експлуатація обладнання повинна передбачати:
контроль тяги і температури в печі;
контроль тиску газу;
контроль стану повітряних фільтрів;
продування газопроводів.
22.3. При роботі пальників необхідно виконувати контроль
горіння газу.
22.4. Термокамери (термопечі) повинні бути обладнані
захисними кожухами від підвищеної температури. Температура на
поверхні обладнання відповідно до вимог ДСТУ ЕN 563-2001 не
повинна перевищувати 43 град.С.
23. Обладнання для гарячого каландрування
23.1. Обладнання повинно бути забезпечене огороджувальними
або іншими захисними пристроями, поверхня обладнання повинна бути
покрита теплоізоляційним матеріалом, що захистить працівників від
впливу гарячих поверхонь. Температура на поверхні обладнання
відповідно до вимог ДСТУ ЕN 563-2001 не повинна перевищувати
43 град.С.
23.2. Температура нагріву мастила у каландрах має постійно
контролюватись.
23.3. При збільшенні температури мастила в каландрах вище
150 град.С термостанція автоматично відключається.
23.4. Робоча зона гарячих каландрів повинна бути забезпечена
автоматичними приладами контролю доступу до каландрів.
24. Обладнання з використанням джерел інфрачервоного
випромінювання
24.1. Обладнання має бути обладнане автоматичними захисними
приладами безпеки та захисними кожухами з пневматичною системою
управління для захисту працівників від інфрачервоного
випромінювання. Рівень випромінювання на робочих місцях повинен
відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів.
24.2. Обладнання має бути забезпечене дистанційним пультом
управління.
24.3. Перед уключенням обладнання інфрачервоного
випромінювання перевіряється робота системи стиснутого повітря.
VII. Вимоги до сировини і матеріалів
1. Сировина
1. Сировина, що надходить на підприємство, повинна бути
перевірена на відповідність вимогам чинних державних стандартів та
технічної документації підприємств-виробників.
Сировина повинна мати санітарно-гігієнічний висновок
Державної санітарно-епідеміологічної служби України.
2. Відходи та звороти перед використанням у виробництві
повинні пройти перевірку їх якісного стану та обробку з метою
вилучення з них сторонніх предметів та підготовки до укладання в
основну суміш.
2. Хімічні матеріали, барвники
1. Упаковка і термін дії всіх хімічних матеріалів та
барвників повинні бути перевірені на відповідність вимогам чинних
державних стандартів та технічної документації
підприємств-виробників.
2. Лаки, розчинники і проявники повинні бути забезпечені
повним та точним зазначенням хімічного складу. Застосування лаків,
розчинників і проявників невідомого складу не дозволяється.
3. На тарі повинно бути чітке позначення найменування
барвників та хімікатів, концентрації розчину.
4. Відбір проб на хімічний аналіз повинен здійснюватися у
чистій скляній посудині з кришкою або притертим корком.
VIII. Вимоги до умов зберігання і транспортування
матеріалів, сировини, напівфабрикатів,
готової продукції та відходів виробництва
1. Сировину, напівфабрикати, готову продукцію, відходи
виробництва, паливо слід зберігати на спеціально відведених та
обладнаних для цього складах.
2. Розміщення та зберігання матеріалів повинно проводитися
відповідно до інструкції, розробленої на підприємстві, де має бути
вказано, які сировина та матеріали можуть зберігатися на даному
складі, у якій кількості, у якій тарі, способи складування та
зберігання, а також порядок та спосіб відпуску зі складу.
3. Усі роботи щодо завантаження, розвантаження, піднімання,
переміщення та транспортування сировини, матеріалів, готової
продукції повинні проводитися підйомно-транспортними засобами,
механізмами і пристосуваннями (підйомні крани, електроталі,
електрокари, транспортери, візки та інші транспортні засоби малої
механізації). Вантажно-розвантажувальні роботи повинні відповідати
вимогам ГОСТ 12.3.009-76.
4. Переміщення вантажів підлоговим колісним безрейковим
транспортом повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.3.020-80.
5. Засоби цехового транспорту, що використовуються для
транспортування сировини, матеріалів та готової продукції, повинні
відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів.
6. Розміри проходів і проїздів повинні визначатися залежно
від габаритів матеріалів, що зберігаються, способу їх
транспортування та укладання.
7. Використання виробничої тари повинно відповідати вимогам
ГОСТ 12.3.010-82.
8. Висоту стелажа потрібно брати з урахуванням навантаження,
допустимого на 1 кв.м перекриття складських приміщень.
9. Склади для зберігання волокна повинні бути вогнестійкими,
мати щільну, рівну та неслизьку підлогу. На відкритих площадках
основа повинна бути асфальтована. Укладання волокна в штабелі
повинно проводитися на піддони (розмір бруса 20х22 мм) при ручному
укладанні - на висоту до 3 м (уступами), при використанні
підйомних пристроїв - не вище 5 м (не більше шести рядів).
10. Укладання рядів кіп повинно проводитися у перев'язку,
якщо штабель завширшки вдвічі більший за довжину кіпи.
11. При виявленні в штабелі кіп з тріснутими окантовками,
через що може відбутися розвал штабеля, останній повинен бути
розібраний, перештабельований з вилученням ушкоджених кіп.
12. Промаслені відходи виробництва повинні зберігатися окремо
в бетонному або цегляному приміщенні із залізними дверима.
13. Сирові, готові полотна та пряжа зберігаються на
спеціально обладнаних стелажах або штабелях, укладка яких заввишки
не повинна перевищувати 2 м.
14. Для зберігання хімікатів повинні бути виділені окремі,
спеціально обладнані склади з вентиляцією та належним
провітрюванням.
15. При зберіганні хімікатів слід унеможливити попадання на
них води та прямих сонячних променів.
16. При зберіганні хімічних матеріалів необхідно
дотримуватися порядку розміщення їх за групами та хімічним
складом. Повинна зберігатися бирка із заводським найменуванням.
Спільне зберігання легкозаймистих речовин та хімікатів, які
реагують один з одним, не дозволяється.
17. Для зберігання хімікатів (оцтова кислота та інше), що
загусають або замерзають, повинні бути виділені утеплені
приміщення.
18. Бутлі з кислотами, лугами та іншими їдкими речовинами
повинні мати щільну кислотостійку упаковку та вміщуватися у
корзині або ящику з міцними ручками. Між стінками скляних бутлів і
тари повинні бути м'які прокладки (дерев'яна стружка, солома
тощо).
19. Бочки та бутлі з легкозаймистими речовинами (бензином,
скипидаром, гасом тощо) і тара з-під них повинні зберігатися у
приміщеннях, які обладнані відповідно до вимог чинного
законодавства до вибухонебезпечних приміщень з відповідними
написами на бочках, бутлях та дверях.
20. На тарі для зберігання та транспортування кислот, лугів,
пергідролю тощо та в місцях їх зберігання встановлюються
попереджувальні знаки згідно з ГОСТ 12.4.026-76.
21. Наповнення тари та зливання рідких хімічних матеріалів,
здатних викликати хімічні опіки, повинні бути механізовані.
22. Надлишки рідини повинні відводитися через переливні
трубки та встановлені з цією метою приймальники.
23. Внутрішній огляд і ремонт цистерн та збірників кислот
можуть проводитися лише після відповідної їх обробки та відповідно
до інструкції, розробленої на підприємстві.
24. У місцях зберігання хімікатів та легкозаймистої рідини
повинні бути аптечки, протигази, захисні окуляри, респіратори та
інші захисні пристрої.
25. Кожний хімічний препарат, барвник та інший хімічний
матеріал повинен зберігатися у спеціальній тарі, що відповідає
властивостям визначеної хімічної речовини. Хімікати, що надходять
на підприємство без тари (навалом), повинні зберігатися у засіках,
ларках, бункерах, які щільно закриваються та мають написи із
зазначенням назви хімікатів.
IX. Вимоги до забезпечення працівників
засобами індивідуального захисту
1. На роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, а
також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими
метеорологічними умовами, працівники виробництва нетканих
матеріалів забезпечуються безкоштовно спеціальним одягом,
спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту
відповідно до Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 ) та
Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом,
спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту,
затвердженого наказом Держгірпромнагляду від 24.03.2008 N 53
( z0446-08 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
21.05.2008 за N 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08), та інших
нормативно-правових актів.
2. Засоби індивідуального захисту працівників повинні
відповідати вимогам ГОСТ 12.4.011-89 та вимогам безпеки для даного
технологічного процесу або виду робіт і наявності небезпечних та
шкідливих чинників.
3. Для захисту органів слуху за рівнів шуму 80 дБ і вище
працівники мають забезпечуватися протишумовими навушниками або
засобами індивідуального захисту зразка "беруші" згідно з
ГОСТ 12.4.051-87, ДСТУ ЕN 352-1-2002.
4. Під час виконання робіт, пов'язаних з можливістю ураження
очей, а також дії ультрафіолетового випромінювання працівники
повинні бути забезпечені захисними окулярами та окулярами із
світлофільтрами згідно з ГОСТ 12.4.013-85 та інших
нормативно-правових актів.
5. Працівникам, які працюють з механізованим (пневматичним)
ручним інструментом, необхідно видавати засоби захисту рук від
вібрації відповідно до вимог ГОСТ 12.4.002-97.
6. Для захисту шкіри рук від шкідливих хімічних речовин
працівникам повинні видаватись захисні креми, мазі, пасти згідно з
вимогами ГОСТ 12.4.068-79.
7. Вибір і застосування засобів індивідуального захисту
органів дихання для працівників виробництва нетканих матеріалів,
які працюють за умови підвищеного рівня запиленості повітря
робочої зони, здійснюється відповідно до Правил вибору та
застосування засобів індивідуального захисту органів дихання,
затверджених наказом Держнагірпромнагляд України від 28.12.2007
N 331 ( z0285-08, za285-08 ) зареєстрованих у Міністерстві юстиції
України 04.04.2008 за N 285/14976 (НПАОП 0.00-1.04-07).
8. Після закінчення роботи засоби індивідуального захисту
необхідно (залежно від виду робіт) очистити, провітрити, висушити,
знешкодити тощо.
9. Спеціальний одяг повинен зберігатись окремо від особистого
одягу працівників в індивідуальних шафах у спеціально виділеному
приміщенні, яке слід провітрювати.
Начальник відділу організації
державного нагляду в АПК
та соціально-культурній сфері В.Ткачов