4. Кожне підприємство повинно бути забезпечене подачею води:
для санітарно-гігієнічних потреб;
для виробничо-технічних потреб;
для потреб зовнішнього і внутрішнього пожежогасіння.
5. Поєднувати мережі господарських водопроводів з мережами,
що подають питну воду, не дозволяється.
6. Для забезпечення працівників питною водою потрібно
встановлювати водопровідні колонки з фонтанчиками з корозійно
стійких матеріалів або сатураторні установки газованої води,
кулери або інші пристрої. Дозволяється також забезпечення питною
водою разового використання в дрібній розфасовці.
7. Питна вода повинна відповідати вимогам Державних
санітарних правил і норм "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості
води централізованого господарсько-питного водопостачання",
затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від
23.12.96 N 383 ( z0136-97 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції
України 15.04.97 за N 136/1940 (ДСанПіН 383-96).
8. Вода для душових, умивальників, для охолодження повітря в
кондиціонерах повинна відповідати вимогам до питної води.
9. Відпрацьовані розчини, у яких можливі утворення шкідливих
речовин, перед викиданням у водойми та землю повинні бути
знешкоджені і пройти очищення.
У разі зміни технологічного процесу, який здатний збільшувати
виділення шкідливих речовин в робочу зону або викидів в атмосферу,
повинні передбачатись додаткові заходи, які знижують концентрацію
шкідливих речовин до рівня встановлених норм.
10. Трубопроводи для спуску виробничих чистих і забруднених
стічних вод повинні мати крани для відбору проб.
5. Електроустановки й електросилове обладнання
1. Експлуатація електроустановок, електричних станцій і
підстанцій та електричних мереж проводиться з дотриманням вимог
електробезпеки відповідно до НАПБ А.01.001-2004 ( z1410-04 ),
ГОСТ 12.1.013-78, ГОСТ 12.1.045-84, ГОСТ 12.2.007.1-75,
ДСанПіН 3.3.6.096-2002 ( z0203-03 ), чинних нормативно-правових
актів, у тому числі цих Правил та експлуатаційної документації.
2. Улаштування та експлуатація внутрішніх мереж
електроустановок і установок електричного освітлення в приміщеннях
повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів.
3. Електропроводка та арматура силової та освітлювальної
мережі у виробничих приміщеннях надійно ізолюються і захищаються
від впливу високої температури, механічних пошкоджень і хімічної
дії згідно з вимогами НАПБ А.01.001-2004 ( z1410-04 ).
4. Експлуатацію електрозахисних засобів, що використовуються
під час експлуатації та ремонту електропроводок, потрібно
здійснювати відповідно до вимог чинного законодавства.
5. Електрообладнання повинне мати надійне захисне заземлення
(занулення) відповідно до вимог ГОСТ 12.1.030-81 та бути захищеним
від попадання пилу, вологи тощо.
6. Стан ізоляції та надійність заземлення щороку та після
капітального ремонту потрібно перевіряти контрольно-вимірювальними
приладами.
7. Електроприлади й електрообладнання, установлені на
технологічному обладнанні (машинах) та ізольовані від його
станини, повинні мати самостійне занулення, заземлення. У разі
порушення або несправності заземлення електричні установки слід
негайно вимкнути і вжити заходів до відновлення заземлення.
8. Обладнання, під час роботи якого можливе утворення
статичної електрики, повинне мати пристрій, який виключає
можливість її накопичення.
9. Увімкнення до електричної мережі ручних переносних
інструментів необхідно здійснювати відповідно до вимог
НПАОП 40.1-1.21-98 ( z0093-98 ) та ГОСТ 12.2.013.0-91.
10. Під час роботи на електронно-обчислювальних машинах і
персональних комп'ютерах необхідно дотримуватись вимог Правил
охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних
машин, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від
10.02.99 N 21 ( z0382-99 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції
України 17.06.99 за N 382/3675 (НПАОП 0.00-1.31-99), та вимог
чинного законодавства.
11. Усі будівлі, споруди та зовнішні установки захищаються
від потрапляння блискавки і вторинних її проявів відповідно до
вимог чинного законодавства.
6. Небезпечні та шкідливі виробничі чинники
1. Під час виконання технологічних процесів у виробництві
нетканих матеріалів необхідно брати до уваги небезпечні та
шкідливі виробничі чинники, які можуть впливати на працівників,
відповідно до вимог ГОСТ 12.0.003-74.
2. Рівні небезпечних і шкідливих виробничих чинників мають
відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003-83, ГОСТ 12.1.012-90,
ДСанПіН 3.3.6.096-2002 ( z0203-03 ), ГОСТ 12.1.005-88 та чинних
нормативно-правових актів.
III. Вимоги до виробничих приміщень
1. Загальні вимоги безпеки
1. Улаштування й утримання виробничих будівель, приміщень
повинно відповідати вимогам НПАОП 45.2-4.01.98 ( z0424-98 ) та
інших нормативно-правових актів.
2. Усі приміщення повинні бути обладнані пожежною
сигналізацією та засобами пожежогасіння. При необхідності
встановлюються газоаналізатори і системи димовидалення.
3. Основні цехи виробництва нетканих матеріалів (підготовка
сировини, пряжі і ниток, пров'язування, голкопробивання,
вибілювання, фарбування, друкування полотна та ін.) повинні
розміщуватись в приміщеннях, обладнаних вентиляційними системами
(загальна припливно-витяжна, місцева витяжна і кондиціонування
повітря) згідно з вимогами ГОСТ 12.1.005-88 та ГОСТ 12.4.021-75.
4. Ділянки для проведення допоміжних процесів (попередня
обробка відходів виробництва, приготування фарбувальних і хімічних
розчинів, заливання голок та ін.) повинні бути ізольовані й
обладнані загальною припливно-витяжною вентиляцією і місцевим
відсмоктувачем від кожного робочого місця.
5. Стіни і стелі робочих приміщень повинні бути гладкими,
рівними, зручними для очистки і пофарбовані у світлі тони.
6. У цехах і на дільницях, де проводяться процеси рідинної
обробки, приготування хімічних розчинів і барвників, стіни на всю
висоту повинні бути облицьовані склом або глазурованою плиткою.
7. Підлога у виробничих приміщеннях повинна бути щільною,
рівною, неслизькою, без вибоїв. У цехах, де відбуваються процеси
рідинної обробки, клейовому, приготування хімічних розчинів і
барвників підлога повинна бути водонепроникною, легкозмивною,
стійкою до дії кислот, лугів і гарячої води та мати уклони і
жолоби для стоку рідин.
8. У приміщеннях для збереження хімікатів підлога повинна
бути бетонною або з асфальтовим покриттям. Допускається
опорядження підлоги кислотостійкою плиткою.
9. На постійних робочих місцях і цехах, де проводяться
процеси рідинної обробки, повинні бути обладнані настили і
решітки, які охороняють ноги працівників від намокання та
охолодження.
10. Стічні канали повинні бути закриті металевими плитами або
решітками.
11. Уся мережа трубопроводів повинна бути заглиблена в
підлогу або піднята й укріплена на висоті понад 2 м від підлоги і
пофарбована згідно з вимогами ГОСТ 12.4.026-76.
12. Усі люки, колодязі, канали повинні бути закриті кришками
або суцільними настилами. Відкриті отвори в підлозі виробничих
приміщень повинні бути огороджені з усіх боків міцними перилами
заввишки не менше 1,0 м із суцільною обшивкою по низу заввишки не
менше 0,15 м.
13. Усі містки, площадки, проходи, уклінні естакади та інші
споруди, які піднесені над рівнем підлоги на 0,5 м і більше, а
також драбини, які ведуть до них, повинні мати перила заввишки не
менше 1,0 м із суцільною обшивкою по низу заввишки не менше
0,15 м. Місця переходів через трубопроводи та інші комунікації
повинні бути обладнані настилами.
14. Ширина проїздів для цехового транспорту повинна бути під
час руху в одному напрямку не менше максимальної ширини
завантажених транспортних засобів плюс 1,0 м, а при зустрічному
русі - не менше подвійної максимальної ширини транспортних засобів
плюс 1,0 м.
15. Ширина головних проходів у виробничих приміщеннях для
руху працівників без вантажу повинна бути не менше 1,5 м, а
другорядних проходів, які використовуються для ремонту, огляду і
змащування обладнання, - не менше 0,8 м.
16. Висота галерей, естакад і тунелів, які використовуються
для регулярного проходу людей, повинна бути не менше 2 м від
підлоги до конструкцій, що виступають, і не менше 1,8 м - для
нерегулярного проходу людей.
17. Ширина пішохідних галерей і тунелів, які проходять в
одному напрямку за зміну не більше 400 чоловік, повинна бути не
менше 1,5 м зі збільшенням на 0,5 м на кожні 20 чоловік понад
указану чисельність.
18. Ширина транспортних і комунікаційних галерей і естакад
повинна допускати вільний від обладнання і комунікацій прохід
завширшки не менше 0,7 м.
19. Довжина тунелів і галерей, які призначені для проходу
людей, не може перевищувати 100 м.
20. Тунелі, галереї повинні мати штучну або природну
вентиляцію і освітлення, регулярно очищатись від пилу і сміття. У
тунелях, галереях не дозволяється розміщувати трубопроводи з
тиском пари вище 0,7х10 МПа, трубопроводи з отруйними,
легкозаймистими рідинами та газами.
21. Для пропуску транспортерів через перегородки і стіни
необхідно влаштовувати отвори мінімальних розмірів. Проміжок між
верхньою і нижньою гілками транспортера повинен бути максимально
закритий.
22. Зовнішні входи і виходи у виробничих приміщеннях повинні
мати утеплений тамбур або повітряні теплові завіси.
23. Двірні прорізи для транспортування сировини,
напівфабрикатів, готової продукції тощо повинні влаштовуватись
відповідно до габаритів транспортних засобів, що застосовуються, і
забезпечувати вільні проходи по обидва боки від цих габаритів не
менше 0,7 м, а заввишки не менше 0,2 м.
24. У виробничих приміщеннях драбинні площадки, проходи,
проїзди, віконні прорізи, опалювальні прилади, електричні шафи,
електродвигуни, протипожежне обладнання, робочі місця не повинні
захаращуватись сировиною, напівфабрикатами, готовою продукцією,
відходами виробництва, тарою тощо, які повинні міститися в
установлених місцях.
25. У всіх виробничих і допоміжних приміщеннях повинні бути
встановлені урни та ящики з кришками, які щільно закриваються, для
збору відходів і сміття. Урни та ящики повинні очищатись не рідше
одного разу за зміну і ретельно дезінфікуватись.
26. Облаштування і розташування складів повинно відповідати
вимогам СНиП 2.11.01-85, а також задовольняти вимоги пожежобезпеки
відповідно до ГОСТ 12.1.004-91.
27. Висота приміщень складського, транспортного господарства,
компресорних тощо має бути не менше 3,6 м.
28. Усі допоміжні споруди і приміщення повинні відповідати
нормам проектування згідно з СНиП 2.09.04-87.
29. Віконні стулки і ліхтарні рами, які відкриваються для
природного провітрювання, повинні бути обладнані пристроями, які
легко управляються, для відкривання і встановлення їх у
необхідному положенні.
30. Перелік спеціальних побутових приміщень і пристроїв для
виробництва нетканих матеріалів визначається в залежності від
характеристики виробничих процесів та переліку професій
працівників у виробництві нетканих матеріалів з віднесенням їх до
відповідних груп виробничого процесу.
IV. Вимоги до технологічного процесу
1. Загальні вимоги до організації
технологічних процесів
1. Технологічні процеси організовують відповідно до вимог
ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.2.003-91,
нормативно-правових актів, у тому числі цих Правил і розробляють
технологічні карти або режими на кожну операцію.
2. Технологічні процеси, у яких використовують речовини,
здатні за певних умов створити вибухонебезпечне середовище,
організовують відповідно до вимог ГОСТ 12.1.010-76.
3. При організації технологічних процесів проводятся технічні
та організаційні заходи, що забезпечують захист працівників від
дії електричного струму відповідно до ГОСТ 12.1.019-79, ГОСТ
12.1.030-81 та ДСанПіН 3.3.6.096-02 ( z0203-03 ).
4. Технологічні процеси організовують у приміщеннях, у яких
забезпечуються нормовані параметри повітря робочої зони щодо
мікроклімату і концентрації токсичних речовин згідно з
ГОСТ 12.1.005-88 та чинними нормативно-правовими актами.
5. Виробничий процес повинен бути зупинений у разі виникнення
аварійних ситуацій: запалення в повітропроводах і пневмосистемах,
викиду газу, перевищення допустимих рівнів тиску повітря, пари і
рідини в апаратах і трубопроводах, що працюють під тиском.
Поновлення процесу можливе лише після усунення аварійних ситуацій
і причин, які викликали їх.
6. Контроль за параметрами технологічних процесів
(температура повітря, пари і просочувальної рідини; швидкість
подання полотна і руху транспортера; тривалість обробки полотна;
тиск повітря в пневмосистемі і пари; підтримка заданої кількості
полотна в секціях; щільність намотування та ін.) повинен
здійснюватись контрольно-вимірювальними приладами, установленими з
урахуванням зручності їх обслуговування та спостережень.
2. Попередня підготовка сировини
і відходів виробництва
1. Подача в сортувальне відділення кіп волокна, відходів і
зворотів виробництва, які входять до суміші, повинна бути
механізована.
2. Розпакування кіп волокна, які обв'язані поясами із
сталевої стрічки або дроту, повинно здійснюватись за допомогою
спеціального пристосування та інструмента, які унеможливлюють
травмування працівників при їх розриві.
3. Завантаження кіп у кіпні розпушувачі повинно здійснюватись
спеціальними підіймально-транспортними пристроями.
4. Видалення відходів з-під машин та апаратів повинно
здійснюватись безперервно або періодично пневмомеханічним або
пневматичним способами.
5. Процеси знімання і заправлення настила на тіпальних
машинах повинні бути механізовані.
6. У процесі попередньої обробки відходів виробництва повинні
бути передбачені механізоване завантаження і знімання продукції.
3. Підготовка волокнистого настила
1. Подача волокнистої суміші в чесальну машину і апарати
повинна бути механізована. Подача волокнистої суміші повинна
здійснюватись як пневматичним способом за допомогою бункерів та
інших розподільчих пристроїв, так і механічним - транспортерами,
касетами та іншими механічними пристроями.
2. Переміщення волокнистої суміші між машинами повинно
здійснюватись пневматичним або механічним способом, який запобігає
забрудненню повітря пилом.
3. Чищення гарнітури чесальних машин повинно здійснюватись за
допомогою засобів механізації.
4. Установлення знімних робочих валиків до барабанів
чесальних машин (апаратів) повинно бути механізовано або
здійснюватись за допомогою пристосувань, які унеможливлюють
травмування рук працівника.
5. Для очищення запиленого повітря повинні передбачатись
фільтри, які встановлюються в окремому приміщенні, обладнаному
припливно-витяжною вентиляцією.
4. Підготовка пряжі та ниток до пров'язування
1. Установлення і знімання навоїв та секційних котушок у
процесах перемотування та снування пряжі і ниток повинні
здійснюватись за допомогою засобів малої механізації.
2. Машина повинна бути обладнана світловою сигналізацією, яка
вказує на місце обірваної нитки при снуванні.
5. Виробництво настило-, нитко-,
тканинопрошивних полотен
1. Для обслуговування нитководів шпульника повинні
застосовуватись заправні гачки або спеціальні прутики.
2. Процеси знімання і встановлення секційних котушок, навоїв
і товарних валиків повинні здійснюватись за допомогою
підіймально-транспортних пристроїв або засобів малої механізації.
6. Виробництво клеєних нетканих матеріалів
1. Подача просочувальних розчинів з хімічної станції повинна
здійснюватись як трубопроводами, так і транспортними баками
(контейнерами). Надлишок розчину зв'язника повинен видалятись за
допомогою віджимних валів або вакуумних пристроїв.
2. Приготування просочувальних розчинів повинно бути
централізоване.
3. Видалення кромки, що обрізується, повинно здійснюватись
механічним або пневматичним способами.
7. Виробництво голкопробивних нетканих полотен
1. Процес утворення волокнистого полотна повинен
здійснюватись механізованим способом, який забезпечує безпечність
роботи працівників.
2. Подача волокнистої суміші з лабазу в бункер чесальної
машини повинна здійснюватись пневмотранспортером або іншим
механізованим способом.
3. Процеси чесання, утворення волокнистого полотна,
голкопробивання, просочування, віджимання і сушіння, намотування
рулонів полотна повинні бути механізовані.
4. При виробництві голкопробивних полотен з каркасним
матеріалом у вигляді тканого полотна, сітки, плівки тощо
встановлення їх на агрегат повинно бути механізованим.
5. У процесі теплової обробки полотен (термообробка) повинно
бути передбачено зняття статичної електрики й охолодження полотна
на виході до температури 40 град.С.
8. Заливання голок
Плавлення металу та заливання голок повинні здійснюватись у
витяжних шафах або на столах, обладнаних зонтами з місцевим
відсмоктувачем.
9. Підготовка полотна до вибілювання, фарбування
1. Процес розбракування сурового полотна повинен
здійснюватись механізованим способом (на бракувальних машинах,
столах, обладнаних механізмом подачі полотна впродовж столу).
2. Укладання на стелажі для відлежування сурового полотна і
його знімання повинні здійснюватись підіймально-транспортними
механізмами.
10. Процеси вибілювання і фарбування
(мокре оздоблення)
1. Приготування хімічних розчинів і барвників повинно бути
централізовано. Подача розчинів і барвників до обладнання повинна
здійснюватись по трубопроводу. За відсутності централізованої
подачі розчину в огороджені ванни повинні передбачатись кишені для
заливання хімічних розчинів.
2. Процеси відварювання, промивання, вибілювання і фарбування
полотна повинні здійснюватись способом, який виключає контакт
працівників з полотном, що обробляється, та робочими розчинами.
3. Завантаження полотна в машини й агрегати, вивантаження
його після процесу відварювання і вибілювання повинні
здійснюватись за допомогою механічних укладальників або іншим
механізованим способом.
4. Заправлення джгутів в кільця машин або обладнання повинно
здійснюватись зі стаціонарних драбин.
11. Сушіння та стабілізація нетканих матеріалів
1. Параметри процесу сушіння нетканого полотна контролюються
з дистанційного пульта управління, а робота його підтримується
автоматично.
2. У процесі сушіння передбачаються зняття зарядів статичної
електрики з нетканого полотна, що обробляється, і охолодження
полотна до температури 40 град.С.
3. Ліквідація обривів полотна та інші роботи всередині
термокамер для запобігання перегріву працівників виконуються при
зупиненому обладнанні, припиненні подачі пару, газу та охолодженні
робочих органів обладнання до 30 град.С, що повинно забезпечувати
температуру та стан повітряного середовища відповідно до вимог
ГОСТ 12.1.005-88 та чинних нормативно-правових актів.
4. Процеси сушіння та стабілізації повинні проводитися в
приміщенні, обладнаному окремою припливно-витяжною вентиляцією.
12. Друкування полотна
Заправлення полотна в процесі друкування повинно
здійснюватись механізованим способом.
13. Приготування фарбувальних
і хімічних розчинів
1. Роботи з вибухонебезпечними речовинами (бутилацетат,
перхлорвінілова смола, клей, гідролізний спирт та інші) повинні
проводитись відповідно до вимог ГОСТ 12.1.010-76.
2. Приготування хімічних розчинів та барвників повинно
проводитись на спеціальних робочих місцях у реакторах, посудинах
або баках, обладнаних місцевою витяжною вентиляцією, щоб шкідливі
пари та гази не потрапили у повітря робочої зони.
3. Транспортування хімічних розчинів та барвників повинно
здійснюватись по трубопроводу. В окремих випадках транспортування
розчину може здійснюватись в герметично закритих баках,
установлених на спеціально обладнаних візках.
4. Процес вимивання та розчинення карбомолу, метазину та
глікозину, які виділяють формальдегіди, повинен проводитися на
установках з локалізованим видаленням шкідливих речовин і з
наступним видаленням відпрацьованих розчинів у стічні води.
5. Дозування розчинів додаткових компонентів повинно
здійснюватись через закриті мірники.
6. Розігрівання легкозаймистих продуктів повинно проводитись
в герметичних механізованих установках, обладнаних місцевою
витяжною вентиляцією.
7. Процес промивання ємностей повинен бути механізований.
14. Ворсування і стрижка нетканих полотен
1. У процесах стрижки та ворсування полотна повинна
передбачатись механізована подача напівфабрикатів до машин і від
машин.
2. Ворсувальна машина повинна бути обладнана укриттям та
пристроєм місцевої витяжної вентиляції для видалення ворсувального
пилу з-під укриття.