НПАОП 1.1.23-1.03-2004Правила безпечної експлуатації магістральних газопроводів

Узгоджено:

1. Керівник служби охорони праці

2. Керівник служби пожежної безпеки (охорони)

3. Керівник суміжної служби

План склав______________________________________

(посада, прізвище, ім'я, по батькові, підпис) 200_ р.

Додаток. Пам'ятка з техніки безпеки під час проведення вогневих робіт.

Додаток №5

до п. 13.3.43. Правил безпечної експлуатації

магістральних газопроводів

Застосування азоту під час вогневих робіт

1. На газових комунікаціях КС, ГРС, установках осушування газу та інших подібних об'єктах, де об'єм газових мереж порівняно невеликий, газ з комунікацій випускають, поки тиск буде близьким до атмосферного. До манометричного штуцеру або іншого відводу підключається азотна установка, і комунікації прокачуються азотом на свічку до повного видалення газу або створення суміші газу, що не запалюється з азотом. Вміст газу в суміші заміряється газоаналізатором (шахтним інтерферометром типу ШИ-3 або ШИ-10) або хімічним способом. Підкачування азоту можна вести постійно або періодично залежно від герметичності перекривної арматури або наявності конденсату в комунікаціях.

2. На лінійній частині магістральних газопроводів, конденсатопроводів, газозбірних мережах газопромислів, тобто там, де об'єм газових мереж великий і немає можливості повністю видалити газ з дільниці між вимикаючими пристроями, роботи виконуються згідно з наступною технологією:

- дільниця спорожнюється від газу до атмосферного тиску через продувні свічки лінійних кранових вузлів, газопроводів-відгалужень тощо;

- на газопроводі (обладнанні) в місці робіт висвердлюється отвір 8 - 10 мм, через який закачується азот із розрахунку заповнення ним газопроводу на довжину 250 - 300 м залежно від його діаметра.

Приклад розрахунку. Для заповнення 1 м газопроводу діаметром 1400 мм необхідно 1,5 м 3газоподібного азоту. З 1 м 3рідкого азоту виходить 700 м 3газоподібного за нормальних умов. Отже, для заповнення 300 м цього газопроводу потрібно порядку 450 м 3газоподібного азоту, для чого необхідно затратити 0,63 м 3(або 520 кг) рідкого азоту (густина рідкого азоту 0,81 т/м 3). Знаючи продуктивність установки, можна визначити час прокачування азоту в комунікації, що ремонтуються.

Після цього, вирізають отвори і дільницю, що ремонтується відсікають гумовими кулями. У разі необхідності, вирізка отворів і подальші вогневі роботи ведуться з підкачуванням азоту. Перед установленням і заварюванням латок, дільниця газопроводу знову постійно заповнюється азотом до закінчення їх заварювання. Потім азотну установку відключають, а отвори заварюють.

Додаток 6

до п.6.1.4. Правил безпечної експлуатації

магістральних газопроводів

Дефекти, що не сумісні з безпечною експлуатацією

магістральних газопроводів

Будівельні та експлуатаційні дефекти

1. Монтаж газопроводів в скельних ґрунтах на шар м’якого грунта товщиною нижче нормативного.

2. Монтажні перенапруги, злами, вм'ятини, ушкодження ізоляції при укладанні газопроводу в траншею.

3. Експлуатація переходів через автодороги та залізничні дороги без захисних футлярів.

4. Відсутність обладнаних у встановленому порядку місць переїзду будівельних машин і транспорту через газопровід при його спорудженні чи ремонті.

5. Відсутність мінімального проектного захистного потенціалу засобів ЕХЗ від корозії.

6. Експлуатація газопроводів з напруженим станом вище нормативного.

7. Корозійне руйнування трубопроводу з зменшенням товщини стінки труб, що виходить за межі мінусових допусків.

Технологічні дефекти

1. Будь-які наскрізні дефекти трубопроводів.

2. Відхилення товщини стінки трубопроводів по торцях, яке перевищує граничні значення.

3. Наявність на кінцевих ділянках труб розшарувань будь-якого розміру, що виходять за кромку чи поверхню труби.

4. Глибина рисок, подряпин, задирів на поверхні труб перевищує 5% від товщини стінки (якщо не відремонтовані – більше 0,2 мм).

5. Зсув кромки понад 20% товщини стінки труби при зварюванні труб з однаковою нормативною товщиною стінки.

6. Наявність підрізів глибиною понад 0,5 мм на зварних стиках, що виконані дуговим зварюванням.

7. Місцеве непроварення кореня шва глибиною понад 10% товщини стінки труби.

8. Непроварення кореню шва у стиках трубопроводу діаметром 1000мм. і більше на ділянках, виконаних із внутрішнім підваренням.

9. Застосування різнотовщинних труб при монтажі захльостів.

10. Натягування труб, згинання їх силовими механізмами або нагрівання за межами зони зварювання стику, а також вварювання будь-яких присадок для забезпечення необхідного зазору співвісності труб при зварюванні захльостів.

11. Експлуатація труб з поверхневими осьовими чи кільцевими дефектами, відносна глибина яких більше 0,8 від товщини стінки.

Завантажити