13.1.9. Лінійно-експлуатаційна служба підрозділу повинна бути оснащеною згідно затвердженого “Табеля оснащення...” необхідними транспортними засобами і спецмеханізмами, а також матеріально-технічними ресурсами згідно затверджених “Норм аварійного запасу матеріалів для магістральних газопроводів" і табеля оснащення ЛЕС інструментом, пристосуваннями, агрегатами, матеріалами і інвентарем, розташованих на аварійних машинах і в коморах ЛЕС.
13.1.10. У разі виконання робіт на висоті необхідно до їх початку обладнати робоче місце відповідними підмостками із загородженнями і драбинами. На приставних драбинах дозволяється працювати на висоті не більше 3 метрів. Не дозволяється використання підмостків, виготовлених із порушеннями діючих норм, а також використовувати в якості підмостків випадкові предмети.
13.1.11. Дозволяється застосування механізмів, що опираються на газопровід, для очищення його поверхні або для нанесення ізоляційного покриття після відключення ділянки газопроводу і стравлення (випускання) з нього газу.
13.1.12. Освітлення місця роботи, зокрема і земляної, на діючих газопроводах і технологічних вибухонебезпечних установках необхідно здійснювати за допомогою засобів (світильники, вимикачі, електропровід) у вибухозахищеному виконанні згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.32-01.
13.1.13. Переносні лампи (світильники) дозволяється використовувати тільки заводського виконання напругою не більше 36 В, а в місцях особливо небезпечних (траншеї, колодязі, ємності тощо) - не більше 12 В у вибухозахищеному виконанні. Вилки переносних ламп повинні виключати можливість їх включення в мережу більш високої напруги.
13.1.14. Кабель для електропостачання світильників і електроінструментів повинен бути захищений від механічних пошкоджень.
13.1.15. Дозволяється застосування прожекторів у нормальному виконанні у разі розміщення їх на віддалі від вибухонебезпечних об'єктів згідно з ПУЕ (переважно із навітряного боку):
не менше за 60 м від вибухонебезпечних приміщень (споруд);
не менше за 100 м від резервуарів із зрідженим газом (газовим конденсатом). Для підземних резервуарів вказана віддаль може бути зменшена у 2 рази.
13.1.16. Роботи з ремонту нагнітачів, редукторів, систем ущільнення “газ-масло", а також з відкривання газової порожнини нагнітача або компресорного циліндра ГПА, відносяться до газонебезпечних і повинні проводитись згідно з вимогами розділу "Компресорні станції" і даного розділу цих Правил.
13.1.17. До початку робіт з контролю за технічним станом газопроводу і його ремонту, керівником робіт повинна бути вивчена документація (результати попередніх обстежень, характер і обсяги ремонтів, акти розслідувань причин аварій, акти на гарантійні стики тощо), яка характеризує технічний стан і надійність газопроводу, а також виконана перевірка герметичності газопроводу (наявність витоків) в межах небезпечної зони, границя якої від місця роботи визначається згідно з СНиП 2.05.06-85.
13.1.18. У разі виявлення витоків газу у небезпечній зоні, несправний газопровід, залежно від інтенсивності витікання газу, на весь період виконання робіт в межах небезпечної зони, повинен бути звільнений від тиску газу, або знижено в ньому тиск не менше ніж на 30% від максимального робочого тиску, зареєстрованого на дільниці, що обстежується, протягом останнього року експлуатації.
13.1.19. У разі відсутності витоків газу необхідно перевірити стан ізоляційного покриття дільниці газопроводу, що обстежується, приладами - шукачами пошкоджень ізоляції.
13.1.20. Допускається без зниження тиску у газопроводі розкриття (відкриття шурфів) вручну та звільнення газопроводу від ізоляції на дільниці, що не має витоків газу, корозійних та інших пошкоджень (виявлених під час внутрішньотрубної діагностики або за технічною документацією), що стали причиною зниження міцності газопроводу.
13.1.21. Перед розкриттям дільниці газопроводу із корозійними та іншими пошкодженнями, які могли стати причиною зниження міцності газопроводу, тиск у газопроводі повинен бути знижений не менше ніж на 10 % від величини максимального робочого тиску, зареєстрованого протягом останнього року експлуатації.
13.1.22. У разі розкриття протяжних дільниць, повинні бути прийняті заходи запобігання провисання газопроводу і виникнення додаткового напруження.
13.1.23. Відновлення (ремонт) ізоляційного покриття і засипку розкритої дільниці газопроводу, яка не має пошкоджень металу труб, необхідно виконувати вручну за умови зниження тиску газу у газопроводі не менше ніж на 10%.
13.1.24. У разі поточного і капітального ремонту газопроводу дозволяється ремонт корозійних та інших пошкоджень, ремонт ізоляційного покриття і засипка із застосуванням машин і механізмів за умови відсутності тиску у газопроводі.
Ремонт окремих пошкоджень і усунення дефектів на газопроводі під тиском (без припинення транспортування газу) дозволяється за спеціальною технологією, розробленою науково-дослідною організацією, погодженою та затвердженою у встановленому порядку.
13.1.25. Категорично не дозволяється підіймання тиску у паралельних нитках газопроводу під час обстеження і виконання ремонтних робіт на дільницях із корозійним пошкодженням труб на одній із ниток.
13.1.26. Оцінку придатності труб під час капітального ремонту газопроводу повинна здійснювати комісія, яка призначена керівництвом газотранспортного підприємства і яка повинна складатись із представників його виробничого підрозділу, спеціалізованої організації з діагностики і підрядної організації.
Критерії з відбракування труб встановлюються згідно з вимогами чинних нормативних документів - “Методике оцінки технічного стану металу діючого газопроводу з тривалим строком експлуатації (більше 10 років) та залишкового ресурсу його безпечної роботи”, “Инструкции по отбраковке труб, поврежденных коррозией” тощо.
13.1.27. Під час стравлювання (випускання) газу через свічку в радіусі 200 м від неї не дозволяється виконання вогневих робіт, а також знаходження машин і механізмів із працюючими двигунами.
13.1.28. Технічний операційний контроль за якістю виконання ремонтних робіт, особливо захованих, здійснюється відповідальним виконавцем і її керівником. На виконані роботи повинен бути складений акт встановленої форми згідно з чинними нормативно-правовими актами.
13.1.29. Під час виконання ремонтних робіт на об’єктах МГ (заміні перекривної, регулювальної та запобіжної арматури, деталей та окремих дільниць трубопроводів тощо), коли неможливо випробувати зварні з’єднання тиском, що перевищує робочий, такі з’єднання відносяться до “гарантійних" зварних з'єднань (стиків), кількість яких повинна бути мінімальною.
13.1.30. Необхідність, місцезнаходження і кількість “гарантійних” зварних з'єднань визначаються планом організації вогневої роботи і нарядом-допуском на неї.
13.1.31. До “гарантійних” зварних з'єднань (стиків) пред’являються такі додаткові вимоги:
збирання і зварювання “гарантійних” зварних стиків виконується під керівництвом ІТП, відповідального за операційний контроль і який має практичний досвід організації виконання зварювально-монтажних робіт на аналогічних газових об'єктах не менше ніж 3 роки;
до зварювання “гарантійних” стиків допускаються зварники, які мають кваліфікацію не нижче 6 розряду і які пройшли атестацію згідно з чинним ДНАОП 0.00-1.16-96;
“гарантійний” зварний стик підлягає подвійному методу контролю: радіографічному і ультразвуковому (у разі негативної температури - подвійному радіографічному контролю) згідно з вимогами чинних стандартів;
“гарантійний” зварний стик необхідно випробувати на герметичність газом протягом не менше 2-х годин під робочим тиском згідно з вимогами ВСН –011-88 та відповідних стандартів підприємства;
на “гарантійний” зварний стик складається акт, що підписується відповідальним ІТП за операційний контроль, працівником лабораторії з контролю якості зварювання та виконавцями зварювально-монтажної роботи;
акти на “гарантійні” зварні стики повинні зберігатись разом із виконавчою технічною документацією.
13.1.32. Після закінчення ремонту внутрішня порожнина трубопроводу, посудини чи апарата повинні бути очищені від сторонніх предметів, сміття, залишків масла тощо.
13.1.33. Під час ремонту об'єктів МГ, на газонебезпечну і вогневу роботи видається наряд-допуск встановленої форми відповідно до Додатка № 3 цих Правил, а на планову вогневу роботу, крім цього, розробляється “План організації вогневої роботи на діючому об’єкті магістрального газопроводу” відповідно до Додатка № 4 цих Правил.
13.2. Земляні роботи
13.2.1. Земляні роботи на об’єктах МГ необхідно виконувати згідно з вимогами СНиП ІІІ-4-80*, СНиП ІІІ-42-80, СНиП 3.02.01-87, ДНАОП 0.00-1.35-03, НАОП 1.1.23-5.06-88, СН 452-73 та цих Правил.
13.2.2. Не дозволяється виконання земляних робіт в охоронній зоні підземної кабельної ЛЕП, яка визначається у вигляді ділянки землі, обмеженої вертикальними площинами, що проходять паралельно крайнім кабелям і знаходяться від них на віддалі 1 м з кожного боку.
13.2.3. Не дозволяється підводна земляна робота в охоронній зоні підводних кабельних ЛЕП, яка визначається у вигляді ділянки водяного простору від водяної поверхні до дна, замкнутої між вертикальними площинами, що проходять на віддалі 100 м від крайніх кабелів з кожного боку.
13.2.4. Земляні роботи під час обстеження газопроводів, а також під час копання шурфів для кріплення катодних виводів або врізання вузлів відгалужень, повинні виконуватись під керівництвом лінійного майстра або іншої особи, призначеної начальником ЛЕС або керівником виробничого підрозділу.
13.2.5. Під час виконання земляних робіт в охоронній зоні газопроводу або іншого продуктопроводу, керівник робіт зобов’язаний організувати постійний контроль за вмістом горючих і шкідливих речовин у повітрі робочої зони.
13.2.6. Не дозволяється розпочинати земляні роботи на територіях КС, ГРС, ПСГ, поблизу газопроводів, продуктопроводів, кабелів та інших підземних комунікацій у разі відсутності плану їх територій із нанесеними підземними і наземними комунікаціями або викопіровки із цього плану, а також без погодження із відповідними цехами (службами) і організаціями, у віданні яких знаходяться підземні комунікації і споруди, розміщені близько місця роботи.
13.2.7. Умови виконання земляних робіт механізованим способом і вручну, розміри котловану (траншеї), умови кріплення стінок і значення крутизни схилів повинні бути прийняті відповідно до вимог відповідних СНиП, ДБН.
13.2.8. Траншея може бути вирита із вертикальними стінками без кріплення у нескельних і незамерзлих грунтах вище рівня грунтових вод глибиною:
не більше 1,0 м - у насипних, піщаних та гравелистих грунтах;
не більше 1,25 м - у супісках;
не більше 1,5 м - у суглинках;
не більше 2,0 м - у особливо щільних нескельних грунтах.
13.2.9. У разі більшої глибини траншеї, крутизна схилів визначається залежно від глибини траншеї, виду грунту і його стану згідно з таблицею 13.2.
Таблиця 13.2. Залежність глибини схилу траншеї від виду грунту.
| Види грунтів | Крутизна схилу (укосу) - відношення його висоти до закладення при глибині виймання (в м) - не більше: | ||
| 1,5 | 3 | 5 | |
| Насипні не ущільнені | 1:0,67 | 1:1 | 1:1,25 |
| Піщані і гравійні | 1:0,5 | 1:1 | 1:1 |
| Супісок | 1:0,25 | 1:0,67 | 1:0,85 |
| Суглинок | 1:0 | 1:0,5 | 1:0,75 |
| Глина | 1:0 | 1:0,25 | 1:0,5 |
| Леси і лесовидні | 1:0 | 1:0,5 | 1:0,5 |
Примітка: У разі нашарування різних видів грунту, крутизну схилів необхідно визначати за найбільш слабим видом грунту.
13.2.10. Не дозволяється розробка без кріплення перезволожених піщаних, лесовидних і насипних (не ущільнених) грунтів. Не дозволяється допуск робітників у траншею до установлення кріплень у таких грунтах.
13.2.11. Керівник роботи зобов'язаний систематично слідкувати за станом схилів і кріплень, приймати необхідні заходи обережності проти обвалення грунту, особливо після його зволоження, такі як - зменшення крутизни схилів, відведення грунтових і поверхневих вод, підсилення кріплень тощо.
У разі виникнення небезпеки обвалення грунту, робітники повинні бути завчасно виведені за межі небезпечних місць.
13.2.12. У разі виконання земляних робіт на дільниці газопроводу, прокладеного у просадочних грунтах, а також таких, що легко розмиваються, необхідно передбачати заходи щодо запобігання попадання поверхневих вод у траншею газопроводу.
13.2.13. У разі проведення робіт на трубопроводі діаметром до 800 мм, котлован повинен мати не менше 2-х виходів - по одному в кожний бік котловану. У разі виконання робіт на трубопроводі діаметром 800 мм і більше, котлован повинен мати не менш 4-х виходів, розміщених по 2 із кожного боку трубопроводу. Виходи повинні бути виконані у вигляді східців або похилого спуску (підйому).
13.2.14. Під час знаходження робітників у траншеї (котловані) без кріплення стінок, на поверхні поруч із траншеєю (котлованом) не дозволяється виконувати будь-які роботи, а важкі механізми повинні знаходитися за межами призми можливого обвалу грунту.
13.2.15. Інструменти, матеріали та різні пристрої, необхідні для роботи, повинні бути розташовані не ближче 0,5 м від зовнішнього краю траншеї (котловану).
13.2.16. Земляні роботи, які виконуються з використанням механізмів, можуть бути дозволені тільки після здійснення контролю повітря робочої зони.
13.2.17. Копання шурфів і риття траншеї на трасі діючого газопроводу, що знаходиться під тиском, за допомогою землерийного механізму дозволяється за умови, що відоме точне розміщення газопроводу на місці робіт як в плані, так і за глибиною, а також за умови наближення кромок різального механізму на віддаль не ближче 0,5 м до трубопроводу з усіх його боків. У цьому випадку, ківш і опорні частини землерийного механізму не повинні рухатись безпосередньо над трубопроводом. Ближче 0,5 м від трубопроводу земляні роботи необхідно виконувати вручну із дотриманням заходів безпеки з метою запобігання пошкодження інструментом стінки труби (без застосування кирки, лома або інших ударних інструментів).
13.2.18. У разі відсутності даних про точне місцезнаходження газопроводу, проводити земляні роботи за допомогою механізму дозволяються тільки після встановлення точного його положення шурфуванням або зондуванням вручну.
13.2.19. Виконання земляних робіт, які не пов'язані із експлуатацією і ремонтом МГ і кабельних ліній, може виконувати стороння організація на віддалі не менше 2 м від газопроводу і кабельної лінії в присутності відповідального представника ЛЕС і служби зв’язку.
13.2.20. У разі виконання земляних робіт поблизу трас діючих комунікацій не дозволяється відвалювання грунту на ці траси.
13.2.21. Траншеї необхідно захищати від затоплення і розмивання поверхневими водами шляхом розміщення відвалів грунту із нагорної сторони, виконуючи водовідвідні канали тощо.
13.2.22. Якщо під час риття шурфу (котловану) виявиться витікання газу із газопроводу, земляні роботи повинні бути негайно припинені, а люди виведені із шурфу (котловану). Земляні роботи можна продовжити після ліквідації витоку газу і загазованості або за умови виконання додаткових заходів безпеки, які необхідні під час виконання газонебезпечної роботи.
13.2.23. У разі виконання робіт з ліквідації витоків газу робітники, які розкопують газопровід, зобов'язані мати на собі запобіжні пояси і шлангові протигази. У цьому випадку, кінці шлангів повинні знаходитись із навітряного боку за межами загазованої зони. Мотузки від запобіжних поясів повинні тримати робітники (дублери), що знаходяться на бровці траншеї, для наглядання за працюючими і надання їм, у разі необхідності, допомоги.
13.2.24. Відкриті траншея або котлован на території діючого об'єкта (КС, ПСГ, ГРС, ГРП тощо) у місцях руху транспорту і пішоходів повинні бути надійно загороджені, обладнані знаками безпеки і написами. У нічний час у таких місцях повинні бути виставлені попереджувальні вогні, а у разі необхідності - чергові пости.
13.3. Газонебезпечні і вогневі роботи
13.3.1. До газонебезпечних відносяться роботи, які пов’язані із оглядом, ремонтом, очищенням, розгерметизацією технологічного обладнання, комунікацій, установок, у тому числі і роботи у місткостях (апарати, резервуари, цистерни, сепаратори, пиловловлювачі та інше аналогічне обладнання, а також колектори, колодязі, тунелі, трубопроводи, приямки тощо) під час виконання яких є в наявності або не виключена можливість виділення в робочу зону, що визначається згідно з ГОСТ 12.1.005, вибухо і пожежонебезпечної або шкідливої пари, газів та інших речовин, здатних викликати вибух, загоряння, шкідливо вплинути на організм людини, а також роботи за умови недостатнього вмісту кисню (об’ємна частка менше 20%)
13.3.2. На підприємствах (філіях) на підставі цих Правилповинні бути розроблені інструкції, які уточнюють підготовку і безпечне виконання газонебезпечних і вогневих робіт в конкретних умовах, і які не знижують вимог цих Правил, ДНАОП 0.00-5.11-85, НАОП 1.1.23-5.06-88 та стандартів підприємства на вказані роботи. Інструкції повинні бути затверджені керівником підриємства та узгоджені профспілковим комітетом. У цих інструкціях повинен бути перелік посадових осіб, які мають право видавати наряди-допуски, узгоджувати і затверджувати їх.
13.3.3. На підприємствах (філіях) у кожному виробничому підрозділі (цеху, службі, дільниці) повинен бути складений перелік газонебезпечних робіт, що виконуються за нарядом-допуском та без наряду-допуску за формою згідно з вимогами ДНАОП 0.00-5.11-85. Перелік повинен бути затверджений керівником підрозділу. ІТП даного підрозділу повинні бути ознайомлені із затвердженим переліком під розпис.
13.3.4. Керівництво газонебезпечною роботою згідно з нарядом-допуском повинно покладатись на ІТП, які мають достатній досвід їх виконання, і які пройшли перевірку знань у встановленому порядку.
13.3.5. Розпорядження про підготовку і проведення газонебезпечної роботи передаються їх виконавцям через керівника роботи (відповідального виконавця).
13.3.6. Виконавцями газонебезпечних робіт можуть бути працівники, які пройшли інструктаж і спеціальне навчання з виконання газонебезпечних робіт (способам і методам роботи у вибухонебезпечному середовищі), які здали екзамен на допуск до самостійної роботи, підготовлені, і допущені за станом здоров'я до роботи у шлангових і (або) ізолювальних протигазах (апаратах), навчені методам надання першої долікарняної допомоги (зокрема у разі отруєння і опіку) і які мають досвід роботи з обслуговування і ремонту обладнання відповідних газонебезпечних об'єктів.
13.3.7. Інструктаж виконавців газонебезпечної і вогневої роботи керівник робіт виконує до початку їх виконання з урахуванням конкретних умов, порядку і способу їх виконання, заходів безпеки, з правил користування засобами захисту і надання допомоги потерпілим. Після інструктажу усі учасники-виконавці робіт повинні розписатися у наряді-допуску.
13.3.8. Категорично не дозволяється знаходження в небезпечній зоні сторонніх осіб і персоналу, який не приймає участі у виконанні газонебезпечної (вогневої) роботи.
13.3.9. Категорично не дозволяється виконання газонебезпечної роботи у вибухонебезпечному приміщенні одночасно із іншою ремонтною або налагоджувальною роботою (ремонт електропровідних ліній, перевірка або налагоджування ліній КВПіА, розбирання електрообладнання з метою ревізії, ремонтно-будівельні роботи тощо), а також із такими механічними роботами, як свердління, різка, обпилювання, піскоструйна обробка матеріалів, роботи із відбійним молотком тощо.
У виняткових випадках дозволяється поєднувати окремі види робіт за спеціальним дозволом, що підписаний головним інженером (заступником начальника) виробничого підрозділу із розробкою і виконанням додаткових конкретних заходів безпеки. У цьому випадку роботи відносяться до газонебезпечних і для їх виконання призначається один керівник.
13.3.10. Роботи усередині місткості повинні виконуватись у шланговому або ізолюючому протигазі (апараті). Застосування фільтруючих протигазів категорично не дозволяється. Шланг від протигазу працівника, який знаходиться усередині ємності повинен бути на поверхні із навітряного боку і, у разі необхідності, відмічений сигнальними прапорцями, а патрубок надійно закріплений.
13.3.11. Для освітлення місця роботи дозволяється користуватись переносними світильниками напругою не вище 12 В, що відповідає категорії і групі вибухонебезпечної суміші. Включати і виключати світильники дозволяється поза зоною небезпечної загазованості.
13.3.12. Газонебезпечну роботу, залежно від її складності, повинні виконувати не менше 2 працівників, а у разі її виконання у колодязі, тунелі, траншеї і усередині місткості - бригадою у складі не менше 3-х чоловік, у тому числі не менше 2-х дублерів (наглядачів).
13.3.13. У разі виконання робіт у шланговому протигазі із примусовою подачею повітря, крім дублерів, які наглядають за роботою усередині місткості, повинен бути окремий робітник, який наглядає за роботою повітродувки. Шланг від протигазу і рятівна мотузка не повинні перехрещуватись.
13.3.14. Працівник, який виконує роботи усередині місткості, повинен одягати запобіжний пояс із хрестообразними шлейками і прикріпленою до нього сигнально-рятівною мотузкою, вільний кінець якої довжиною 10 м для протигазу ПШ-1 і 20 м для протигазу ПШ-2 повинен бути виведений зовні і знаходитись у руках дублера.
13.3.15. До спускання у місткість, робітники повинні в наперед визначеному місці, поза зоною загазованості одягнути протигаз (апарат) та інші ЗІЗ, що вказані у наряді-допуску.
13.3.16. У разі роботи усередині місткості двох і більше чоловіків, повітряні шланги і рятівні мотузки повинні бути розміщені у діаметрально протилежних напрямах. У цьому випадку, необхідно виключити взаємне перехрещування і перегинання шлангів зовні і усередині ємності.