Площа та кубатура виробничих приміщень визначається з урахуванням характеру технологічних процесів та забезпечення на кожного працівника (у
2 З
найбільшу зміну) не менше ніж 4,5 м площі та 15 м об'єму.
Небезпечні зони на території промислових майданчиків підприємств, транспортних шляхів, у виробничих приміщеннях і на робочих місцях повинні бути позначені знаками безпеки відповідно до ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности" та обгороджені.
Виробничі будівлі та споруди мають бути обладнані технічними засобами протипожежного захисту (установками пожежної сигналізації, пожежогасіння, системами оповіщення про пожежу тощо) та первинними засобами пожежогасіння відповідно до вимог ГОСТ 12.4.009-83 "ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание".
Висота виробничих приміщень (від відмітки чистої підлоги до низу несучої конструкції покриття на опорі) повинна бути не меншою ніж 3,2 м.
Стіни і перекриття на виробництвах, де у процесі виготовлення виробів виділяється пил, повинні задовольняти вимоги зручної очистки і регулярно, один раз на тиждень, старанно прибиратися, а також залежно від ступеня забруднення один або два рази на рік фарбуватися.
Усі будівлі, приміщення та споруди повинні своєчасно очищуватися від горючого сміття, відходів виробництва і постійно триматись у чистоті.
Незалежно від наявності вентиляційних установок у виробничих приміщеннях повинні передбачатися пристосування для їх провітрювання.
Кожний віконний отвір повинен бути обладнаний не менше ніж однією фрамугою, що відчиняється (за винятком приміщень з кондиціюванням повітря).
Ті частини вікон, що відчиняються, повинні бути обладнані пристроями та пристосуваннями для їх механічного та ручного відкривання.
Усі приміщення повинні мати достатню кількість входів, виходів і сходів, виконаних відповідно до чинних будівельних і протипожежних норм. Двері або ворота для проходу людей і для провезення вантажів повинні бути окремими.
Внутрішні двері повинні відчинятися в бік найближчих загальних виходів, двері яких відчиняються назовні.
Ширина сходів і дверей повинна бути не меншою ніж 1 м.
У виробничих цехах, в яких за умовами виробництва необхідно відчиняти в холодну пору року ворота чи двері, для захисту працівників від впливу різкого зниження температури або протягу повинні влаштовуватись тамбури, повітряно-теплові завіси та інші пристосування.
Підлоги в усіх приміщеннях повинні бути гладкими, рівними, без щілин та вибоїн, мати зручну для прибирання поверхню.
Типи покриття підлог виробничих приміщень необхідно приймати залежно від виду та інтенсивності механічних, рідинних та теплових впливів з урахуванням вимог до влаштування підлог СНиП 2.03.13-88 "Полы", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від
№ 82.
Металеве покриття підлог, майданчиків, естакад, переходів, східців повинно бути зроблене з рифленого металу.
У разі використання у виробництві агресивних речовин (кислот, лугів, солей тощо) підлога повинна бути стійкою до дії таких речовин.
Внутрішньоцехові проїзди повинні бути прямими, достатньо широкими для забезпечення зустрічного проїзду найширшого внутрішньоцехового транспорту, але не меншими ніж 2,5 м. Проходи між окремими машинами повинні бути не меншими ніж1м.
Верхні грані рейок, прокладених у приміщеннях на підлозі, кришки над люками, решітки над трапами тощо повинні бути на одному рівні з поверхнею підлоги і надійно закріплені.
Незакриті поглиблення повинні бути огороджені перилами.
Підвальні приміщення можуть використовуватися під склад або, з дозволу санітарно-епідеміологічної служби, під побутові потреби, виробнича діяльність в них забороняється.
Двері горищ, технічних поверхів, вентиляційних камер, електрощитових, підвалів повинні триматися зачиненими.
Не дозволяється використовувати горища, технічні поверхи і приміщення під виробничі дільниці, для зберігання продукції, устаткування, меблів тощо.
У виробничі приміщення не дозволяється заходити і залишатися в них у верхньому одязі, приймати їжу тощо.
Вживати їжу дозволяється тільки в спеціально обладнаних приміщеннях і їдальнях, кімнатах відпочинку та вживання їжі, які повинні бути обладнані умивальниками, кранами або ємностями для питної води, нагрівачем для води, холодильниками та необхідними меблями.
Куріння у виробничих приміщеннях не дозволяється. Для куріння повинні передбачатися спеціально обладнані місця.
Ступінь вогнестійкості будівель повинен визначатись мінімальними межами вогнестійкості будівельних конструкцій згідно з ДБН В.1.1-7-2002.
У приміщеннях категорій А і Б повинні:
передбачатися зовнішні огороджувальні конструкції, що легко руйнуються;
підлоги виконуватися з негорючих матеріалів, які під час ударів не дають іскор;
виключатися можливість іскроутворення в конструкціях вікон та дверей;
передбачатися тамбури-шлюзи з постійним підпором повітря в місцях отворів у протипожежних перегородках, що відокремлюють приміщення інших категорій.
Розміщення приміщень категорій А і Б у підвальних та цокольних поверхах не дозволяється.
Кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, їхні конструктивні та планувальні рішення, умови освітленості, забезпечення незадимленості, протяжність шляхів евакуації повинні відповідати вимогам ДБН В.1.1-7-2002.
У приміщенні, яке має один евакуаційний вихід, дозволяється одночасно розміщувати не більше ніж 50 осіб.
На шляху евакуації двері повинні відчинятися у напрямку виходу з будівель і приміщень.
Евакуаційні шляхи та виходи повинні утримуватися вільними, не захаращуватися і в разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку під час евакуації всіх людей, які перебувають у приміщеннях будівель та споруд.
Допоміжні будівлі та приміщення
Основні вимоги до допоміжних будівель і приміщень на виробництві ЕІМ визначаються згідно з СНиП 2.09.04-87.
Розташування допоміжних будівель та приміщень на підприємстві повинно виконуватися комплексно, з урахуванням їх взаємозв'язків та зв'язків з виробничими будівлями, технологічними майданчиками та іншими спорудами.
Під час улаштування санітарно-побутових приміщень потрібно враховувати склад працівників, режим праці, щільність розміщення робочих місць на підприємстві, санітарні особливості виробничих процесів.
За умови розташування допоміжних приміщень у відокремлених будівлях зв'язок з виробництвами необхідно здійснювати через опалювані переходи, а з неопалюваними виробництвами (холодильниками, складами готової продукції) - відкритою територією.
В окремих випадках, якщо це не суперечить санітарно-гігієнічним, технологічним та протипожежним вимогам, дозволяється розміщувати допоміжні приміщення у виробничих будівлях з урахуванням вимог СНиП 2.09.02-85*.
Відстані від робочих місць у виробничих будівлях до вбиралень, кімнат для куріння, приміщень для обігріву (охолодження) та пристроїв питного водопостачання повинні бути не більшими ніж 75 м, а від робочих місць на майданчиках підприємства - не більшими ніж 150 м.
Окремі приміщення цехового персоналу, найбільш щільно пов'язаного з виробництвом (майстри, технічний контроль, облік тощо), дозволяється розташовувати безпосередньо поблизу робочих місць.
Висота допоміжних приміщень, що розміщуються у виробничих будівлях, повинна бути не меншою ніж 2,5 м від підлоги до стелі та не меншою ніж2,2м від підлоги до низу виступаючих конструкцій.
У допоміжних будівлях і приміщеннях необхідно передбачати системи вентиляції, опалення й освітлення згідно з чинними будівельними і протипожежними нормами.
Стіни і перегородки гардеробних спецодягу, душових, переддушових, умивалень, вбиралень, приміщень для сушіння спецодягу повинні бути покриті на висоту, не меншу ніж2м, матеріалами (облицювальна керамічна плитка тощо), для яких припустиме миття гарячою водою із застосуванням мийних засобів. Стіни і перегородки вказаних приміщень вище 2 м, а також стелі повинні мати вологостійке покриття.
Стіни і перегородки всіх інших санітарно-побутових приміщень повинні мати водостійке пофарбування. Стелі цих приміщень повинні бути пофарбовані водяними незмивними фарбами.
Підлога в побутових приміщеннях має бути вологостійкою. У гардеробних, душових, переддушових і умивальнях підлога повинна бути неслизькою.
Вимоги до утримання санітарно-побутових приміщень
Санітарно-побутові умови на підприємствах з виготовлення ЕІМ повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів з охорони праці.
Роботодавець повинен впроваджувати позитивний досвід з охорони праці, забезпечувати належне утримання будівель і усунення причин, що призводять до нещасних випадків і професійних захворювань працівників, та здійснювати профілактичні заходи.
У разі зблокованих в одній будівлі різних за своїм призначенням і санітарними режимами приміщень не дозволяється розміщення душових, умивалень, убиралень тощо над харчовими блоками, службовими приміщеннями, пунктами охорони здоров'я.
Приміщення для відпочинку, особистої гігієни жінок, пристрої питного водопостачання, убиральні, умивальні, курильні кімнати дозволяється розміщувати в приміщеннях виробничих будівель.
Норми площі приміщень на одного працівника, одиницю обладнання, розрахункове число працівників, які обслуговуються на одиницю обладнання в санітарно-побутових приміщеннях, повинні відповідати СНиП 2.09.04-87.
Приміщення для гардеробних, душових, умивалень та вбиралень повинні бути окремими для чоловіків і жінок.
Біля гардеробних, крім окремих гардеробних одягу для вулиці, повинні бути комори спецодягу, вбиральні, приміщення для чергового персоналу з місцем для прибирального інвентарю, місця для чищення взуття, висушування волосся тощо.
Кількість місць для зберігання одягу в гардеробних визначається: для вуличного - рівною кількості працівників у двох суміжних змінах;
для домашнього і спецодягу - рівною обліковій чисельності працівників на підприємстві.
Шафи для зберігання різних видів одягу повинні виготовлятися з негорючих матеріалів і закриватися або бути відкритими (не закриті з лицьового боку) з відділеннями, кожне з яких обладнується поперечником для плічок або гачків, місцями для головних уборів, взуття, туалетних предметів.
У нижній і верхній частинах закритих шаф має бути отвір (жалюзі, сітка) для провітрювання.
Не рідше одного разу на тиждень шафи повинні очищатися вологим способом і раз на місяць підлягати дезінфекції.
У гардеробних повинні передбачатися лави шириною не меншою ніж 0,3 м, що встановлюються біля шаф на всю довжину їх рядів.
Відстань між лицьовими поверхнями шаф, лицьовою поверхнею шаф і стіною або перегородкою приймається залежно від кількості відділень шаф з одного боку проходу: до 18 відділень - не меншою ніж 1,4 м, від 18 до 36 відділень - не меншою ніж2,0м.
Душові обладнуються відкритими кабінами, що огороджуються з трьох боків, а також індивідуальними змішувачами гарячої та холодної води, вентилі яких повинні розміщуватися на висоті, не більшій ніж 1,5 м від підлоги. Кабіни відокремлюються одна від одної перегородками з вологостійких матеріалів висотою від підлоги не меншою ніж1,8м, які не доходять до підлоги на 0,2 м. Розміри відкритих кабін у плані повинні бути не меншими ніж 0,9 м х 0,9 м.
Переддушові, призначені для витирання тіла і переодягання, повинні бути обладнані лавами шириною не меншою ніж 0,3 м і довжиною не меншою ніж 0,8 м на одну душову сітку. Над лавами повинні бути гачки для одягу та рушників і полиці для туалетних речей. Відстань між рядами лав повинна бути не меншою ніж1,0м.
Вбиральні в багатоповерхових побутових, адміністративних і виробничих будівлях повинні бути на кожному поверсі.
Площа медичного пункту: 12 м - за обліковою чисельністю від 50 до 150 працівників і 18 м - від 151 до 300 працівників.
Для працівників на інших робочих місцях з температурою повітря, нижчою ніж 10 °С, повинні влаштовуватися приміщення для обігріву.
Площа приміщення для обігріву визначається за розрахунком 0,1 м на одного працівника в найчисельнішій зміні, але вона не може бути меншою ніж 4 м2.
У побутових приміщеннях прибирання повинно проводитися не рідше одного разу на день із застосуванням гарячої води та дезінфекційних засобів.
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ВИРОБНИЧОГО УСТАТКУВАННЯ
Загальні вимоги
Виробниче устаткування і оснащення підприємств з виготовлення ЕІМ, виробництв і дільниць повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.2.049-80, ГОСТ 12.2.061-81, ГОСТ 12.2.064-81, ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования", ГОСТ 12.1.010-76 "ССБТ. Взрывоопасность. Общие требования", СНиП 3.05.05-84 "Технологическое оборудование и технологические трубопроводы", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 07.05.84 № 72, експлуатаційної документації заводів-виробників і цих Правил.
Гідроприводи та мастильні системи устаткування повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.086-83 "ССБТ. Гидроприводы объемные и системы смазочные. Общие требования безопасности к монтажу, испытаниям и эксплуатации".
Система змащення механізмів, розташованих у місцях, небезпечних для обслуговуючого персоналу, повинна бути автоматичною або дистанційною.
Пневмоприводи повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.001-85 «ССБТ. Пневмоприводы. Общие требования безопасности к монтажу, испытаниям и эксплуатации».
Для вибухопожежонебезпечних технологічних систем, обладнання та трубопроводів, що у процесі експлуатації піддаються вібрації, передбачають заходи для її зменшення та виключення можливості аварійної руйнації обладнання та розгерметизації систем.
Дозволені рівні вібрації для окремих видів обладнання та його вузлів, деталей, методи та засоби контролю цих величин та засоби зниження їх рівня повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.012-90 "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования" та Державним санітарним нормам виробничої загальної та локальної вібрації (ДСН 3.3.6.039-99), затвердженим постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 № 39.
Вимоги до шумових характеристик повинні відповідати ГОСТ 12.1.003-83 "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности" та Санітарним нормам виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку (ДСН 3.3.6.037-99), затвердженим постановою Г оловного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 № 37.
Вибір обладнання здійснюється відповідно до вимог діючих нормативних документів та цих Правил, виходячи з умов забезпечення мінімального рівня вибухопожежонебезпечності технологічних систем.
При виборі обладнання за показниками надійності та рівня вибухопожежо- захищеності повинні ураховуватися категорії вибухопожежонебезпечності технологічної системи (об'єкта).
Не дозволяється експлуатація обладнання у разі його невідповідності паспорту завода-виробника, вимогам проектної, технологічної документації, чинних НД та цих Правил.
Для основного технологічного обладнання встановлюється граничний технічний строк експлуатації (ресурс) з урахуванням конкретних умов роботи. Дані про ресурс роботи повинні бути наведені у паспортах на обладнання.
Для трубопроводів та арматури проектною організацією встановлюється розрахунковий строк експлуатації, що повинно відображатися у проектній документації та бути внесеним у паспорт на трубопровід.
Обертові і рухомі частини устаткування, привідних механізмів, двигунів повинні бути надійно огороджені відповідно до ГОСТ 12.2.062-81 або розташовані так, щоб виключалася можливість травмування обслуговуючого персоналу.
Огородження та запобіжні пристосування не повинні зменшувати освітленість робочого місця, посилювати шум, створюваний рухомими частинами устаткування, та підвищувати його вібрацію.
Виготовлення технологічного обладнання виконується спеціалізованими підприємствами.
Якість виготовленого технологічного обладнання та трубопроводів повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91, паспортним даним та сертифікатам заводу-виробника.
Конструкція та надійність теплообмінних елементів технологічного обладнання повинні виключати можливість взаємного проникнення теплоносія та продукту, що нагрівається. Вимоги до обладнання, виготовлення та надійності, порядок випробувань, контролювання стану та експлуатації теплообмінних елементів визначаються чинними НД.
Виробниче обладнання повинне бути розміщене раціонально, щоб його експлуатація, ремонт та обслуговування були зручними і безпечними, забезпечували неперервність технологічного процесу.
Виробниче устаткування повинно відповідати вимогам безпеки під час монтажу (демонтажу), експлуатації, ремонту, транспортування. Експлуатація устаткування в несправному стані забороняється.
Монтаж технологічного обладнання та трубопроводів проводять відповідно до проекту, вимог чинних будівельних норм і правил та НД.
Не дозволяється розташовувати технологічне обладнання вибухопожежонебезпечних виробництв:
зверху або знизу допоміжних приміщень;
попід естакадами технологічних трубопроводів з горючими, їдкими та вибухопожежонебезпечними продуктами;
понад майданчиками незахищених насосних та компресорних установок, крім випадків використання герметичних безсальникових насосів або при здійсненні спеціальних заходів безпеки, що виключають можливість попадання вибухопожежонебезпечних речовин на встановлене нижче обладнання.
Забороняється застосування обладнання і трубопроводів, матеріалів і комплектувальних виробів за відсутності документів, які підтверджують якість їх виготовлення та відповідність вимогам чинних НД.
При виконанні зварювальних робіт (за СН 527-80 "Инструкция по проектированию технологических стальных трубопроводов Ру до 10 МПа", затвердженими постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 04.08.80 № 120) на місцях монтажу трубопроводів І категорії, які входять до складу блоків І категорії вибухонебезпечності, проводять контроль100% зварних з'єднань неруйнівними методами (ультразвук та інші).
Технологічні системи повинні бути герметичними. У обґрунтованих випадках для обладнання, у якому відповідно до паспортних даних можливі регламентовані витоки горючих речовин, у проекті та технічній документації повинні наводитися допустимі величини витікань у робочому режимі.
Для герметичного з’єднання рухомих частин технологічного обладнання, яке працює у контакті з ЛЗР та СГ, використовують ущільнення торцевого типу.
Усі теплові апарати, паропроводи, устаткування, що випромінюють тепло, повинні мати ефективну та надійну теплову ізоляцію згідно з вимогами СНиП 2.04.14-88 "Тепловая изоляция оборудования и трубопроводов", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від
№ 155. Температура зовнішніх поверхонь устаткування, що випромінює тепло, не повинна перевищувати 43 °С згідно з вимогами ДСТУ ЕК 563-2001.
За потреби улаштування зовнішньої теплоізоляції технологічних апаратів та трубопроводів передбачають заходи захисту від потрапляння на них горючих продуктів.
У кожному виробництві, відділенні повинна бути схема, виконана в умовних кольорах, розташування і взаємозв’язку технологічного обладнання і трубопроводів із зазначенням запірної та регулювальної арматури, контрольно- вимірювальних приладів тощо.
Розміщення технологічного обладнання та засобів вибухо- та пожежозахисту у виробничих приміщеннях та на відкритих майданчиках повинно забезпечувати зручну та безпечну їх експлуатацію, можливість проведення ремонтних робіт та організації оперативних заходів з попередження аварійних ситуацій або локалізації аварій.
Біля кожної машини та апарата повинні бути вивішені на видному і доступному місці інструкції щодо їх безпечної експлуатації, обслуговування і догляду за ними, затверджені роботодавцем.
Взаємозв’язані за технологією цехи повинні бути забезпечені двостороннім зв’язком і сигналізацією.
Температура зовнішніх поверхонь обладнання та (або) кожухів теплоізоляційних покриттів на зовнішніх установках не повинна перевищувати температури самозаймання більш вибухопожежонебезпечного продукту, а у місцях, які доступні для обслуговуючого персоналу, бути не більшою ніж 60 °С.
На кожному підприємстві повинен бути визначений перелік шкідливих речовин, що можуть виділятися у приміщення під час проведення технологічних процесів і при аварійних ситуаціях, а також обов’язковий перелік приладів і
методик аналізів для визначення концентрації цих речовин безпосередньо у виробничих приміщеннях і лабораторіях.
Комунікації технологічних трубопроводів повинні бути пофарбовані в кольори за їх призначенням.
Запірна арматура трубопроводів на схемі повинна бути пронумерованою, а напрямок переміщення продуктів указаний стрілками. Номер запірної арматури та інші позначки в схемі повинні відповідати робочим інструкціям з обслуговування агрегатів.
Для проведення періодичних, передбачених регламентом робіт з очистки технологічного обладнання, як правило, передбачаються засоби гідравлічного, механічного або хімічного очищення, що виключає перебування людей усередині технологічного обладнання.
Технологічне обладнання необхідно підтримувати у технічно справному стані шляхом застосування системи технічного обслуговування устаткування.
Насоси та компресори
Під час експлуатації насосів та компресорів на виробництвах ЕІМ слід додержуватися вимог Технічного регламенту з підтвердження відповідності безпеки обладнання, що працює під тиском, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 31.12.2003 № 279 і зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 08.06.2004 за № 704/9303, ГОСТ 12.2.016-81 "ССБТ. Оборудование компрессорное. Общие требования безопасности", а також вимог цих Правил.
Облаштування та експлуатація компресорів та насосів повинна відповідати вимогам чинних НД та цих Правил. Компресори та насоси, що використовуються для переміщення СГ, ЛЗР та ГР, за надійністю та конструктивними відмінностями вибирають з урахуванням критичних величин параметрів фізико-хімічних властивостей продуктів, що перекачуються, та параметрів технологічного процесу.