НПАОП 23.1-1.01-08Правила безпеки в коксохімічному виробництві

  1. Застосовувати надсмольну воду для промивання солі в центрифугах і промивання ванн сатуратора не дозволяється.

  2. Випуск маточного розчину в котловани під сатураторами не дозволяється.

  3. Кристалоприймачі повинні бути герметично закриті та мати витяжну трубу, що виведена вище гребеня покрівлі на висоту не менше ніж 4 м.

  4. Циркуляційні каструлі та каструлі зворотних стоків, що розташовані в приміщенні, повинні бути герметично закриті та мати витяжну трубу заввишки не менше ніж 4 м від гребеня покрівлі будинку.

  5. З метою запобігання спіненню маточного розчину та вибиванню гідрозатворів циркуляційних каструль застосування регенерованої кислоти повинно бути регламентовано.

  6. Під час роботи сатураторів повинно забезпечуватися повернення розчину в кожний сатуратор у тій самій кількості, у якій розчин забирається із сатураторів насосами. При цьому необхідно забезпечувати постійний рівень маточного розчину в циркуляційній каструлі.

  7. Повітряні клапани апаратури та трубопроводів піридинової установки для відведення парів і газів повинні бути приєднані до загального колектора, що включений до всмоктувального газопроводу. Розрідження у повітряних клапанів повинно контролюватися приладами.

Повітряні клапани оглядових ліхтарів і конденсатора необхідно

продувати парою не рідше одного разу за зміну.

  1. Лужний розчин після нейтралізатора піридинових основ не дозволяється скидати в каструлі або збірники маточного розчину без розкислення. Шкідливі гази та пари, що виділяються під час розкислення, необхідно відводити у всмоктувальний газопровід прямого коксового газу.

  2. Мірники для піридинових основ повинні бути герметизовані, мати повітряні клапани і бути встановлені зовні або в ізольованому приміщенні.

  3. Повітряні клапани оглядових ліхтарів і дисоціаторів відділень концентрованої аміачної води необхідно продувати не рідше одного разу за зміну крізь уловлювач, що розташований поза будівлею.

  4. Не дозволяється:

працювати в разі пропускання газів апаратами та трубопроводами;

працювати на агрегаті з несправним склом в оглядових ліхтарях та із засміченою повітряною лінією конденсаторів і вловлювачів;

тримати відкриті мірники та сховища продуктів.

  1. Знефенолювальний скрубер необхідно зупиняти на ремонт відповідно до інструкції, затвердженої роботодавцем, якщо передбачені заходи із запобігання самозайманню відкладень у скрубері.

  2. На всіх вертикальних апаратах і скруберах значної висоти, які в процесі експлуатації необхідно періодично зупиняти та пропарювати, потрібно передбачати дистанційне керування продувальною свічкою.

  3. Не дозволяється:

умикати вентилятор знефенолювального скрубера при відкритому дросельному клапані;

подавати холодну воду або холодні феноляти у працюючий знефенолювальний скрубер, що працює, щоб уникнути утворення у ньому вакууму;

закривати кран на гідрозатворі знефенолювального скрубера;

експлуатувати знефенолювальний скрубер з відкритою свічкою, а також встановлювати на скрубері додаткові свічки, що не передбачені проектом.

  1. Під час зупинки скруберів з металевою насадкою на ремонт необхідно додержуватися таких вимог:

при відкритому повітряному клапані та зачинених люках скрубер повинен пропарюватися до появи чистого конденсату та інтенсивного виходу пари з повітряного клапана;

після пропарювання та припинення виділення пари з повітряних клапанів скрубера повинна подаватися вода для охолодження та промивання насадки, при цьому не можна допускати утворення у скрубері вакууму;

у разі виникнення у скрубері вакууму необхідно припинити подачу води;

під час зупинки скрубера за ним повинен бути встановлений постійний нагляд;

у разі перерв у роботі більше ніж2 години необхідно зачинити люки в скрубері та відновити зрошування. Внутрішній ремонт у скрубері повинен здійснюватися при одному відчиненому люці та зачиненому повітряному клапані;

у разі, якщо при відчиненому скрубері буде виявлене місцеве підвищення температури або запах сірчистого газу, необхідно негайно повторити зрошування насадки водою до зниження температури та зникнення запаху.

  1. Під час виймання насадки зі скрубера не дозволяється розкидання та розпилення відкладень по території.

  2. Не менше одного разу за зміну необхідно перевіряти стоки з апаратури та газопроводів у гідрозатвори, конденсатовідвідники і періодично пропарювати лінії стоків у гідрозатвори та з них.

  3. Пуск і зупинка газового устаткування цеху повинні проводитися відповідно до інструкції, що затверджена роботодавцем.

  4. Під час включення у роботу газових апаратів і газопроводів необхідно безперервно вести нагляд за зміною опору газового тракту.

Під час пуску бензольного скрубера необхідно після заповнення парою при відкритій свічці продути скрубер зворотним коксовим газом, потім відпрацювати режим зрошення насадки вбирним маслом, після чого перейти на приймання коксового газу.

  1. Про включення або виключення газової апаратури необхідно попередити машиніста нагнітачів коксового газу.

  2. У разі падіння тиску коксового газу нижче ніж 500 Па (50 кгс/м ) подачу газу в трубчасту піч для нагріву насиченого бензолом масла необхідно припинити.

  3. Трубчасті печі повинні бути обладнані приладами для визначення тиску і витрат опалювального газу; тиску, витрат та температури вбирного масла, а також відсічними пристроями, що спрацьовують під час падіння тиску газу нижче встановленого рівня.

  4. Запалювання пальників у трубчастих печах повинно здійснюватися згідно з інструкцією, затвердженою роботодавцем, що передбачає перевірку герметичності газової арматури та ретельну вентиляцію топок. Запалювання пальників повинно здійснюватися у присутності відповідальної посадової особи зміни (цеху).

  5. У разі виявлення течі труб масляних змійовиків трубчастої печі необхідно припинити подачу коксового газу та подати пару в топку, а також зупинити подачу вбирного масла у змійовики; змійовики спорожнити та подати в них пару.

  6. У разі припинення подачі вбирного масла в трубчасту піч необхідно негайно припинити подачу коксового газу в топку.

  7. Під час зупинки на ремонт трубчастої печі для підігріву насиченого бензолом масла на лініях підведення газу до пальників необхідно встановлювати заглушки.

  8. Уключати в роботу трубчасту піч після тривалої зупинки без попереднього аналізу повітря топкової системи на вміст у ньому горючих речовин не дозволяється.

  9. Регенератори вбирного масла повинні мати запобіжний клапан, що встановлюється на максимально допустимий тиск у цьому апараті. Клапан

необхідно регулярно перевіряти.

  1. Для бензольних відділень, що будуються, розміщення насосів під дистиляційними колонами не дозволяється.

  2. Рівень шуму в цехах уловлювання хімічних продуктів повинен відповідати вимогам ДСН 3.3.6.037-99 Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затверджених постановою Міністерства охорони здоров'я України 01.12.99 № 37.

  1. ВИМОГИ БЕЗПЕЧНОГО ВЕДЕННЯ РОБІТ У ЦЕХАХ РОДАНИСТОГО АМОНІЮ ТА НАТРІЮ

  1. Апаратура, трубопроводи та арматура повинні бути герметичні. Пропускання газу необхідно негайно усувати.

  2. Тиск газу в трубопроводах, що відводять шкідливі гази з апаратів, не повинен перевищувати рівня, передбаченого інструкцією. Рівень тиску необхідно перевіряти не рідше одного разу на зміну.

  3. Експлуатацію холодильних машин, компресорів і вакуум-насосів необхідно проводити відповідно до інструкцій, затверджених роботодавцем.

  4. Кришки мішалок і борти люків необхідно систематично очищати від сірчистих відкладень і змащувати розчином вапна. Люки мішалок повинні бути зачинені.

  5. Не дозволяється перевантажувати млини сіркою, а також переповнювати мішалки та відстійники розчином.

  6. Перед уживанням їжі та після роботи необхідно ретельно вимити руки. Уживання їжі на робочому місці не дозволяється. Питну воду необхідно розташовувати у спеціально відведених місцях.

  7. Завантажувати, розвантажувати та розрівнювати кристали роданистих солей під час роботи центрифуги не дозволяється.

  8. Розливи розчинів роданистих солей не дозволяються. Підлоги в цеху роданистих солей повинні бути гладкими з великим ухилом і постійно сухими.

  9. Пуск і зупинка окремих агрегатів і відділень, а також включення та відключення ділянок газопроводів і апаратів повинні здійснюватися лише з дозволу відповідальної посадової особи цеху в присутності відповідальної посадової особи зміни, за винятком випадків запобігання аваріям.

  10. Під час включення апарата в газову мережу розчин необхідно подавати лише після повного включення газу. При цьому підскруберний збірник повинен бути попередньо заповнений розчином.

  11. Під час пропарювання газових апаратів і ділянок газопроводів необхідно забезпечити нормальне стікання розплавлених осадів і видалення їх з території цеху.

  12. За наявності на стінках реакторів відкладень сірки або сульфату вони повинні бути видалені, реактор необхідно промити, і лише після цього дозволяється здійснювати подавання розчину.

  13. Сірчану кислоту в реактор-нейтралізатор необхідно подавати малими дозами лише після створення вакууму (це забезпечує вміст шкідливих речовин у межах ГДК) і включення зрошування скрубера для промивання.

  14. Після закінчення передавлювання розчину гідроокису барію або сірчистого натрію з реактора-розчинника необхідно закрити подачу повітря в нього, скинути повітря через повітряні клапани і лише після цього відчинити люк реактора.

  15. Проби необхідно відбирати в спеціальний збірник через установлені відбірні краники. Під час відбирання проб працівники повинні одягати захисні окуляри.

  16. Під час роботи з роданистим натрієм необхідно використовувати засоби індивідуального захисту шкірного покриву в разі потрапляння на нього продукту (гумові рукавички, щільне закрите взуття, нарукавники, спецодяг).

У разі потрапляння роданистого натрію на шкіру вражене місце необхідно вимити теплою водою з милом.

  1. Не дозволяється транспортування сухої газової сірки без гарантованого зняття статичної електрики, а також транспортування сірки елеваторами, якщо вони розташовані в приміщенні.

  2. Циркуляційний збірник циклу промивання кислих газів необхідно експлуатувати з герметично зачиненими кришками. Перед відкриттям кришок необхідно пропарювати вільний об’єм апарата на свічку.

  1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТ У ЦЕХАХ

ОЧИЩЕННЯ КОКСОВОГО ГАЗУ ВІД СІРКОВОДНЮ АРСЕНОВО- СОДОВИМ РОЗЧИНОМ АБО МОНОЕТАНОЛАМІНОМ

  1. Прийняття та зберігання сухого арсенового ангідриду повинно здійснюватися в спеціальному закритому запломбованому приміщенні.

  2. Видача арсенового ангідриду зі складу, а також завантаження його в розчини необхідно виконувати в денний час у присутності відповідальної посадової особи цеху.

  3. Дерев’яну тару з-під арсенового ангідриду необхідно спалювати, а залізні барабани - знешкоджувати відповідно до інструкції, що затверджена роботодавцем.

  4. Приміщення та устаткування під час розчинення арсенового ангідриду необхідно зволожити. Подачу арсенового ангідриду для розчинення в содовому розчині необхідно здійснювати механізованим способом, що виключає можливість розпилення його в атмосферу.

Обслуговувальний персонал повинен виконувати роботу в ізолювальних апаратах.

  1. Нейтралізатори розчину необхідно обладнувати місцевою витяжною вентиляцією, що повинна вмикатися перед початком нейтралізації розчину. Повітропроводи необхідно виготовляти з корозійностійкого матеріалу.

  2. Вакуум-фільтри нейтралізаторів повинні бути обладнані автоматичними покажчиками рівня.

  3. Вакуум-фільтри у відділенні фільтрації сірчаної суспензії повинні бути закриті. Визначення рівня рідини в піддоні фільтра необхідно автоматизувати.

  4. Бункери сірчаної пасти в нижній їх частині повинні бути обладнані пристроями, що виключають розпилення сірчаної пасти під час її завантаження в плавильники.

  5. Місця спуску автоклавної рідини та недоплавленої сірки повинні обладнуватися у камері з витяжкою. За спуском необхідно наглядати з місця, що розміщується за камерою.

  6. Спуск недоплаву та автоклавної рідини через нижній кран автоклава необхідно виконувати дистанційно, при цьому двері кабіни повинні бути зачинені.

  7. Відділення нейтралізації відпрацьованого розчину повинно бути обладнане природною та штучною вентиляцією.

Уміст арсену в стічній воді, що передається на гасіння коксу, після її нейтралізації не повинен перевищувати0,1г/л.

  1. Підскруберні збірники, аварійні збірники та інші ємності повинні бути закриті та обладнані повітряними клапанами.

Ємності можна відкривати тільки з дозволу відповідальної посадової особи цеху, а за її відсутності - відповідальної посадової особи зміни в присутності газорятувальника.

  1. Стан гумування нейтралізаторів першого ступеня необхідно перевіряти перед кожною нейтралізацією.

  2. Транспортування сірки стисненим повітрям не дозволяється.

  3. Сірку необхідно завантажувати самопливом з бункерів.

  4. Пристрої для зберігання та завантаження лускатої сірки необхідно обладнувати пристосуванням для зняття зарядів статичної електрики.

Приміщення, де розташована установка кристалізації сірки, повинно мати два окремі евакуаційні виходи.

  1. Одяг, у якому проводиться завантаження арсенового ангідриду (гумовий костюм, гумові чоботи, рукавички та капелюх), після користування необхідно обробляти содовим розчином та зберігати окремо в спеціально обладнаній, опломбованій шафі.

  2. Пуск центрифуги або фільтрпреса та реактора змішувача відділення колоїдної сірки повинен виконуватися відповідно до інструкції, затвердженої роботодавцем.

  3. Працівників, які зайняті на розфасуванні та затарюванні колоїдної сірки, необхідно додатково забезпечувати захисними окулярами, респіраторами та рукавицями.

  4. Місце затарювання колоїдної сірки в мішки повинно бути обладнане місцевою витяжною вентиляцією.

  5. Під час очищення коксового газу моноетаноламіном необхідно чітко виконувати технологічні інструкції, затверджені роботодавцем.

  6. Дільницю мокрого каталізу можна зупиняти тільки з дозволу роботодавця і вказівки посадової особи структурного підрозділу за нарядом- допуском.

  7. Аварійне скидання кислих газів після очищення коксового газу моноетаноламіном повинно виконуватися на піч допалювання під наглядом посадової особи дільниці мокрого каталізу.

  8. Операції з продування, пересівання, завантаження та розігріву контактної маси повинні виконуватися під керівництвом відповідальної посадової особи дільниці.

Пересівання і завантаження необхідно проводити у шлангових апаратах.

  1. Усі працівники цеху очищення коксового газу від сірководню моноетаноламіном повинні виконувати роботи в сукняних костюмах з кислотозахисним просоченням, гумових чоботах, захисних окулярах, гумових рукавичках та ізолювальних апаратах.

ХІХ. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТ У ЦЕХАХ ВАКУУМ-КАРБОНАТНОГО ОЧИЩЕННЯ КОКСОВОГО ГАЗУ ВІД СІРКОВОДНЮ ДЛЯ ОДЕРЖАННЯ СІРЧАНОЇ КИСЛОТИ ТА ЦЕХАХ

СІРЧАНОГО АМОНІЮ

  1. Газопроводи, арматура та газові апарати сірководневого газу повинні бути герметизовані. Пропускання газу необхідно негайно усувати.

  2. Опір газопроводів сірководневого газу не повинен перевищувати величину, установлену інструкцією, затвердженою роботодавцем.

З підвищенням тиску понад установлену норму газопроводи необхідно пропарити.

Продукти пропарювання повинні направлятися в піч-котел, що працює, для спалювання сірководню або в газопроводи доменного чи зворотного коксового газу. При цьому треба дотримуватись необхідних заходів обережності проти отруєння обслуговувального персоналу.

  1. Щільність газопроводів сірководневого газу, вакуум-насосів і арматури необхідно перевіряти кожної зміни в присутності газорятувальника та відповідальної посадової особи зміни, а також після кожного пропарювання. Про це повинен бути зроблений відповідний запис у журналі машиніста вакуум-насосів.

  2. Уміст сірководню в повітрі необхідно контролювати в місцях, небезпечних за виділенням та накопиченням шкідливих газів, за допомогою індикатора - фільтрувального паперу, змоченого розчином оцтовокислого свинцю.

Якщо концентрації сірководню досягають 10-20 мг/м , білий індикаторний папір змінює свій колір від світло-жовтого до коричневого, при концентраціях 20-60 мг/м3- до бурого.

Перебувати без ізолювального апарата в приміщенні, у якому темніє папір, змочений оцтовокислим свинцем, а також там, де відчувається запах сірководню, не дозволяється.

  1. Пуск вакуум-насосів повинен проводитися відповідно до інструкції, затвердженої роботодавцем.

Тиск сірководневого газу за вакуум-насосом не повинен перевищувати

  1. Па (17,33 КПа; 1733 кг/м2).

  1. Вимірювати тиск сірководневого газу дозволяється тільки ртутним манометром, скляні трубки якого заправлено в металеву оправу; підключення манометра повинно виконуватися за допомогою металевої трубки з м’якої сталі або алюмінію та накидних гайок. Не дозволяється вимірювати тиск сірководневого газу водяними манометрами, а також іншими манометрами, якщо вони не забезпечують необхідну стійкість проти корозії та герметичність.

  2. Запірна арматура напірного газопроводу сірководневого газу у вакуум- насосів і холодильників приводу повинна мати дистанційні приводи. Конструкція приводу повинна забезпечити можливість обслуговування арматури збоку або вище сальника на відстані не менше ніж 1,5 м.

  3. Продувати газопровід сірководневого газу повітрям не дозволяється.

  4. Уключення газопроводу сірководневого газу після пропарювання дозволяється після повного його охолодження, а також після перевірки його цілісності зовнішнім оглядом. Після пуску пропареного газопроводу за його роботою необхідно вести ретельний нагляд протягом 3-4 годин.

  5. Умикання та вимикання апаратури та її пропарення повинні проводитися під керівництвом відповідальної посадової особи цеху.

  6. Підключення паропроводу до газопроводу або апарата, що наповнений сірководневим газом, необхідно виконувати відповідно до вимог НПАОП 27.1-1.10-07.

  7. Роботу водовідокремлювачів і правильність показів водомірного скла, що на них установлено, необхідно систематично контролювати.

  8. Усі роботи, що пов’язані з небезпекою появи сірководневого газу, повинні виконуватися під наглядом газорятувальників.

  9. Роботи з ремонту, чищення та внутрішнього огляду апаратів повинні виконуватися тільки за наявності затвердженого плану організації робіт і наряду-допуску.

Відпрацьований каталізатор необхідно повертати заводу-виробнику каталізаторів для переробки та повторного використання.

  1. Проведення ремонтних робіт поблизу апаратів, що працюють, трубопроводів, фланцевих та інших з’єднань, де є пропуски газів і рідин, не дозволяється.

  2. Печі-котли для спалювання сірководневого газу повинні мати: гідравлічний перепускний клапан для випуску сірководню у разі підвищення тиску перед печами вище ніж 17331,86 Па (17,33 КПа; 1733 кг/м2);

пневматичний автоматичний клапан, що відсікає сірководневий або коксовий газ під час різкого падіння тиску повітря;

конденсатовідвід, що запобігає потраплянню конденсату в печі;

вибухозапобіжну заглушку, яку необхідно встановлювати на патрубку, безпосередньо сполученому з топочним простором печі-котла;

сигналізацію падіння тиску повітря, що винесена на щит вакуум-насосної.

  1. Щільність вакуумної системи необхідно перевіряти не менше одного разу на тиждень шляхом проведення аналізу газу з газопроводу за вакуум- насосом на вміст у ньому азоту, який не повинен перевищувати 3%.

  2. Перевірка щільності зачинення автоматичного пневматичного клапана для спалювання сірководню повинна виконуватися кожного місяця під час планових зупинок агрегата.

  3. Рівень конденсату в гідравлічному клапані необхідно перевіряти кожної зміни.

  4. Оглядові вікна печей повинні бути закриті склом з прозорого кварцу, що затиснене між сухими азбестовими прокладками. Тріснуте скло необхідно замінювати.

  5. Вакуум-насос необхідно вимикати разом з масловодовідокремлювачем від вакуум-проводу та нагнітального газопроводу сірководневого газу стальними засувками.

  6. Холодильник для сірководневого газу повинен мати обігрівальний гідрозатвор для випуску конденсату. Конденсат необхідно направляти в окремий бак або в піч, що працює.

  7. Фланцеві з’єднання кислотопроводів та зрошувального холодильника сірчаної кислоти повинні бути захищені кожухами.

  8. Вхід у приміщення вакуум-насосної, уміст сірководню в повітрі якої

3

перевищує ГДК (10 мг/м ), без захисних засобів і газорятувальника не дозволяється.

  1. У разі загазованості приміщення необхідно негайно ввімкнути аварійну вентиляцію та вжити заходів до усунення причин, що призвели до загазованості. У вакуум-насосній не дозволяються улаштування та експлуатація заглиблених ділянок.

  2. Перед розкриттям вакуум-насоса для проведення ремонтних робіт необхідно провести старанне пропарювання циліндрів.

ХХ. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТ У СМОЛОПЕРЕРОБНИХ ЦЕХАХ

  1. Підлога та майданчики біля кубів повинні бути вогнетривкі та мати схил у бік, протилежний від топок.

  2. Відбір проб і замір рівня продукту в кубах необхідно проводити під вакуумом. З ємностей проби повинні відбиратися тільки через спеціальні штуцери. Не дозволяється тримати замірні лючки відчиненими та оглядові ліхтарі без скла.

  3. Ретурбенди трубчастої печі та колектори пароперегрівників повинні бути розташовані в камерах з металевими дверцятами, що щільно зачиняються та мають ізоляцію з внутрішнього боку.

  4. Лази та інспекційні вікна в топці печі повинні бути обладнані металевими дверцятами.

  5. Під час зупинки смолоперегінного куба або трубчастої печі перед ремонтом на газопроводах, що підводять газ до пальників, необхідно встановлювати заглушки.

  6. Газопроводи, по яких підводять коксовий газ до пальників кубів та трубчастих печей, необхідно обладнати автоматичними клапанами безпеки та сигналізацією падіння тиску газу та повітря відповідно до НПАОП 27.1-1.10-07.

  7. Продуктопроводи та матеріалопроводи смолопереробних цехів повинні бути забезпечені пропарювальними лініями, а пекопроводи та інші трубопроводи рідин, що легко застигають, повинні мати парові оболонки або «супутники».

  8. Матеріалопроводи та продуктопроводи необхідно пропарювати перед перекачуванням і після нього.

  9. Перед подачею пари на пропарювання трубопроводів і апаратів конденсат пари необхідно заздалегідь скинути через дренаж.

  10. Пропарювання апаратів і трубопроводів необхідно проводити тільки при поступовій подачі пари.

Завантажити