Про виконання цих операцій повинен бути оформлений акт.
Влаштування, монтаж та експлуатація трубопроводів пари з тиском
20 більше 0,7 кгс/см або гарячої води з температурою вище 115 С повинні
відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/см2), водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115°С, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 23.07.96 № 125, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.11.96 за № 655/1680 (далі - НПАОП 0.00
1.26-96).
15 Обладнання та експлуатація тепловикористовувальних установок і теплових мереж, безпека їх обслуговування повинні відповідати вимогам Правил безпечної експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій і теплових мереж, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.11.2001 № 485, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 03.12.2001 за № 1002/6193 (далі - НПАОП 40.1-1.02-01) та інших нормативно-правових актів.
У цехах повинні бути передбачені стаціонарні зварювальні пости, а також обладнано місця підключення переносного освітлення.
У кожному цеху, відділенні, на дільниці підприємства повинен бути визначений роботодавцем перелік шкідливих, вибухонебезпечних і пожежонебезпечних речовин, які можуть виділятися у виробничих приміщеннях і в робочих зонах зовнішніх установок під час ведення технологічного процесу, ремонту та в аварійних випадках, і повинні застосовуватися типи захисних протигазів відповідно до Правил вибору та застосування засобів індивідуального захисту органів дихання, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 28.12.2007 № 331, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.04.2008 за № 285/14976 (далі - НПАОП 0.00
1.04-07).
У переліку повинні бути зазначені НРЗ і ГДК газів, парів і пилу в об’ємних (%) і вагових (мг/м ) одиницях.
Повинен бути складений також перелік приладів для визначення цих речовин, зазначені місця та зони установлення приладів, а також місця відбору проб для експресного та лабораторного аналізів.
Переліки повинні бути затверджені роботодавцем.
Умови праці на робочих місцях коксохімічного виробництва повинні відповідати вимогам діючих нормативних документів.
У. ТЕХНОЛОГІЧНІ ТРУБОПРОВОДИ ТА АРМАТУРА
Проектування, виготовлення, монтаж і випробування технологічних трубопроводів повинні відповідати вимогам будівельних норм і державних стандартів.
Трубопроводи, які призначені для транспортування вибухонебезпечних, пожежонебезпечних і шкідливих речовин, у тому числі зріджених газів, незалежно від температури нагріву, а також арматура повинні бути виготовлені з матеріалів, які відповідають за своїми технічними характеристиками робочим умовам середовища, що транспортується.
Ці трубопроводи повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України 08.09.98 № 177, зареєстрованих в
Міністерстві юстиції України 07.10.98 за № 636/3076 (далі - НПАОП 0.00
11-98), «Правил устройства и безопасной эксплуатации стационарных компрессорных установок, воздухопроводов и газопроводов», затверджених Держгіртехнаглядом СРСР 07.12.71 (далі - НПАОП 0.00-1.13-71), «Правил устройства и безопасной эксплуатации трубопроводов для горючих, токсичных и сжиженных газов (ПУГ-69)», затверджених Держгіртехнаглядом СРСР 17.09.69 (далі - НПАОП 60.3-1.15-71), «Правил безопасности при производстве и потреблении продуктов разделения воздуха», затверджених Держгіртехнаглядом СРСР 12.04.88 (далі - НПАОП 24.1-1.30-88), та ГОСТ 14202-69 «Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные щитки» (далі - ГОСТ 14202-69).
Пошкоджена теплоізоляція апаратури, паропроводів і технологічних трубопроводів повинна своєчасно відновлюватися.
Обслуговувальний персонал повинен систематично перевіряти герметичність обладнання, що працює, та трубопроводів.
Необхідно здійснювати постійний нагляд за вимкненими апаратами, резервуарами, трубопроводами, газопроводами, а також, за потреби, необхідно повторювати їх пропарювання або продування азотом і зволоження внутрішньої поверхні. Працездатність усієї трубопровідної арматури повинна постійно забезпечуватися шляхом змащування штоків і перевірки арматури на повне відкриття та закриття. Якщо апарат відкритий, то повинне бути забезпечене його провітрювання. При вимкнених апаратах продувальні свічки повинні бути постійно відкриті.
На апаратах і трубопроводах для кислотних розчинів як прокладний матеріал повинні застосовуватися кислотостійкі матеріали.
Трубопроводи, запірна арматура та насоси сульфатного відділення повинні бути зроблені з матеріалів, стійких до впливу розведених розчинів сірчаної кислоти.
Аварійні трубопроводи, які з’єднують установки з аварійною ємністю, повинні мати нахил у бік цієї ємності, бути прямими та мати мінімальну кількість відводів і поворотів. Аварійні трубопроводи не повинні мати вздовж усієї довжини запірних пристроїв, крім відключальних засувок в апаратів.
Усі трубопроводи незалежно від температури середовища, що транспортується, повинні бути розраховані на повну самокомпенсацію. За неможливості самокомпенсації на трубопроводах повинні встановлюватися компенсатори, що відповідають умовам роботи трубопроводів.
Сальникові компенсатори дозволяється встановлювати на міжцехових трубопроводах коксового газу з тиском близько 0,04 МПа (0,4 кгс/см ) і на трубопроводах зворотної аміакової води, яка йде з газозбірників коксових батарей у відділення конденсації коксового газу.
Газопроводи та трубопроводи необхідно заземлювати через кожні 250 м, а на фланцевих з’єднаннях установлювати струмопровідні перемички.
Шланги, по яких транспортуються рідини, пара, стиснене повітря, повинні бути закріплені на гофрованих стальних штуцерах хомутами; у разі транспортування по трубопроводах легкозаймистих рідин і речовин, які здатні до накопичення електричного потенціалу (бензольні вуглеводні, різні модифікації елементарної сірки, сублімований або кристалічний нафталін тощо), кріплення повинне проводитися відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.
Кількість і розташування запірної арматури необхідно визначати проектом, що забезпечує надійне вимикання кожного окремого апарата або агрегата.
Крім запірної арматури, повинна передбачатися регулювальна арматура. Використовувати регулювальну арматуру як запірну не дозволяється.
Для вимикання агрегатів і апаратів, що працюють під тиском 4 МПа (40 кгс/см ) і вище, на кожному відводі від основних колекторів повинно бути встановлено по два запірних пристрої (вентилі, засувки), між якими необхідно передбачати пробкові крани для контролю за щільністю запірної арматури.
У разі розташування засувок і арматури у колодязях, лотках та інших заглибленнях необхідно передбачати подовжені штоки або штурвали управління, а також забезпечувати безпечний доступ до них для ремонту або заміни арматури.
УІ. ВЕНТИЛЯЦІЯ, ВОДОПОСТАЧАННЯ, КАНАЛІЗАЦІЯ, ОСВІТЛЕННЯ, ОПАЛЕННЯ
Вентиляція
Повітря у робочій зоні виробничих приміщень повинне відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою Міністерства охорони здоров'я України від 01.12.99 № 42 (далі - ДСН 3.3.6.042-99), та ГОСТ 12.1.005-88 «ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны» (далі - ГОСТ 12.1.005-88).
Пуск, налагодження та експлуатація вентиляційних систем повинні проводитися відповідно до вимог ГОСТ 12.4.021-75 «ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования» та інших чинних нормативно-правових актів.
У виробничих приміщеннях, у яких можливе раптове надходження у повітря великої кількості шкідливих речовин (крім пилу), а також у приміщеннях з виробництвами категорій А і Б, у яких можливе раптове надходження у повітря великої кількості вибухонебезпечних газів і парів, крім загальнообмінної, повинна бути обладнана аварійно-витяжна вентиляція. Аварійна вентиляція повинна бути обладнана в: машинному залі цеху вловлювання; газокомпресорній;
закритому приміщенні вакуум-насосної сірководневого газу; закритих приміщеннях з контактними апаратами відділення мокрого каталізу цеху очищення коксового газу від сірководню з отриманням сірчаної кислоти;
насосній відділення дистиляції бензолу; головному корпусі ректифікації бензолу; насосній цеху ректифікації бензолу; мийному відділенні цеху ректифікації бензолу; закритих складах бензольних продуктів; насосних складах бензольних продуктів та ацетону; цеху збагаченого антрацену, де застосовується ацетон; приміщеннях з апаратами піридинової установки сульфатного відділення; приміщеннях з апаратами цехів ректифікації легких та важких піридинових основ та піридинових продуктів;
розливних, закритих складах, насосних піридинових та бензольних продуктів;
приміщеннях насосів і апаратів для виготовлення дициклопентадієну. Крім зазначених випадків, необхідність обладнання аварійної вентиляції повинна визначати проектна організація на стадії проектування.
Приміщення, у яких передбачено обладнання аварійної вентиляції, повинні бути обладнані автоматичними газоаналізаторами. Аварійна вентиляція повинна бути зблокована з газоаналізатором і повинна автоматично вмикатися, якщо концентрації газів або парів у приміщенні досягають 20 % нижнього концентраційного рівня займання або в разі перевищення ГДР концентрації згідно з ГОСТ 12.1.005-88 «ССБТ. Общие санитарногигиенические требования к воздуху санитарной зоны». Автоматичні газоаналізатори повинні бути зблоковані з пристроями для світлової та звукової сигналізації.
Якщо приміщення обладнано газоаналізаторами для визначення ГДР концентрацій газів або парів, обладнувати ці приміщення сигналізаторами на довибухову концентрацію не треба.
Крім автоматичного вмикання аварійної вентиляції, повинно бути також передбачено і ручне дистанційне вмикання, пускові пристрої якого необхідно розташовувати біля однієї з основних дверей зовні приміщення.
За відсутності автоматичних газоаналізаторів аварійну вентиляцію в зазначених вище випадках дозволяється вмикати вручну одночасно з подачею попереджувального сигналу. При цьому контроль концентрації газів і парів у приміщенні повинен здійснюватися лабораторією за графіком, затвердженим роботодавцем. При ручному вмиканні аварійної вентиляції пускові пристрої повинні бути розташовані як усередині, так і зовні приміщення.
У приміщеннях з виробництвами категорій А і Б усі металеві повітроводи та обладнання припливних і витяжних установок повинні бути заземленні відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.
Припливні та витяжні агрегати приміщень категорій А і Б повинні встановлюватися в окремих камерах. Обладнувати припливні агрегати в одній камері з витяжними агрегатами не дозволяється.
Зовнішній огляд і перевірку справності дії вентиляційних установок повинен здійснювати змінний персонал на початку кожної зміни.
Водопостачання
Системи водопостачання повинні відповідати вимогам будівельних норм СНиП 2.04.02-84 «Водоснабжение. Наружные сети и сооружения», затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 27.07.84 № 123 (далі - СНиП 2.04.02-84), та ДСП 173-96 Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.06.96 № 173, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.07.96 за № 379/1404 (далі - ДСП 173-96).
Забезпечення безпеки під час експлуатації, налагодження, випробування та ремонту мереж і споруд водного господарства повинне здійснюватися згідно з «Правилами техники безопасности в водных хозяйствах предприятий черной металлургии», затвердженими Міністерством чорної металургії СРСР 07.08.81 (НПАОП 27.1-1.05-81).
Вибір джерел водопостачання та якості води для господарчо-питних потреб і душових пристроїв повинен регламентуватися чинними нормами та правилами.
Господарчо-питні водопроводи, що живляться від міського водопроводу, не повинні мати безпосереднього сполучення з іншими господарчо-питними водопроводами, які живляться від місцевих джерел водопостачання.
З’єднання мереж господарчо-питного водопостачання з мережами водопроводів, які подають технічну воду, не дозволяється.
Для користування питною водою у цехах повинні бути обладнані фонтанчики. Кількість фонтанчиків визначається відповідно до СНиП
87 «Административные и бытовые здания», затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 30.12.87 № 313 (далі - СНиП 2.09.04-87).
Якщо немає господарчо-питного водопроводу, необхідно встановлювати зачохлені питні баки з фонтанувальними насадками.
Каналізація
Обладнання систем каналізації повинно відповідати вимогам СНиП 2.04.01-85 «Внутренний водопровод и канализация зданий», затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 04.10.85 № 169 (далі - СНиП 2.04.01-86), та вимогам ДСП 173-96.
Не дозволяється з’єднання (сполучення) каналізації різного призначення.
Умови спуску стічних вод у водойми повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів.
Роботодавець повинен забезпечувати регулярний контроль за ефективністю очищення промислових та побутових стічних вод.
Скидання в каналізацію сировини та продуктів виробництва під час аварій, а також під час ремонтів і ревізій апаратури не дозволяється.
Скидання повинне передбачатися у технологічну каналізацію з подальшим поверненням продукту, що скидається, у технологічний цикл.
Відвід конденсату від конденсатовідвідників повинен проводитися з розривом струменя, за винятком конденсатовідвідників у тунелях і в приміщеннях під кінцевими та проміжними майданчиками коксових печей.
Огляди та очищення каналізаційних мереж і колодязів необхідно проводити відповідно до порядку ведення газонебезпечних робіт.
Освітлення
Виробничі цехи коксохімічних підприємств повинні бути обладнані робочим, аварійним та евакуаційним освітленням.
Робоче освітлення повинно забезпечувати на робочих поверхнях освітленість і яскравість відповідно до вимог ДБН В.2.5-28-2006 Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 15.05.2006 № 168 (далі - ДБН В.2.5-28-2006).
Аварійне освітлення повинно забезпечувати на робочих поверхнях освітленість не менше як 5% від норм, установлених для цих поверхонь.
Евакуаційне освітлення повинно забезпечувати освітленість на підлозі основних проходів, на землі та сходах не менше ніж 3 лк.
Для освітлення приміщень, у яких розташовані виробництва категорій А і Б, а також приміщень з газопроводами коксових батарей повинні застосовуватися світильники лише у вибухозахищеному виконанні та придатні для цього середовища відповідно до чинних нормативно-правових актів.
Для внутрішнього освітлення апаратів, ємностей і споруд під час їх огляду, очищення та ремонту в діючих вибухо- і пожежонебезпечних цехах повинні застосовуватися вибухозахищені переносні світильники напругою не більше ніж 12 В або вибухозахищені акумуляторні лампи для відповідної категорії та групи середовища з вибухонебезпечності.
Опалення
Для опалення будинків та споруд підприємств коксохімічного виробництва повинні бути передбачені системи, прилади і теплоносії, які не створюють додаткових шкідливих факторів.
У приміщеннях хімічних цехів, які належать до категорій А і Б з вибухопожежної та пожежної небезпеки, повинно застосовуватися лише повітряне опалення, суміщене з припливною вентиляцією.
Для працівників, які працюють у неопалюваних виробничих та складських приміщеннях, а також на відкритому повітрі, повинні бути передбачені спеціальні приміщення для обігрівання відповідно до СНиП 2.09.04-87.
Закриті галереї стрічкових конвеєрів необхідно опалювати.
Необхідність обладнання опалення визначається кліматичними умовами,
вологістю продукту, що транспортується, і конструкцією конвеєрних галерей.
УІІ. ВИМОГИ ДО ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК ТА КОНТРОЛЬНО- ВИМІРЮВАЛЬНИХ ПРИЛАДІВ
Вимоги до електроустановок
Електроустановки коксохімічного виробництва повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від
№ 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1143/13017, Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України 09.01.98 № 4, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10.02.98 за № 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-21-98), а також вимогам інших чинних нормативно-правових актів.
Експлуатацію електроустановок повинні здійснювати спеціально підготовлені працівники відповідно до вимог НПАОП 40. 1-21-98.
На роботах, які пов’язані з небезпекою ураження електричним струмом, необхідно застосовувати захисні засоби згідно з вимогами чинних нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.
Металеві частини устаткування та механізмів, які не перебувають під напругою (корпуси електродвигунів, пускових приладів, щитків, зборок тощо), але можуть опинитися під нею внаслідок пошкодження ізоляції, повинні бути заземлені відповідно до чинних нормативно-правових актів.
Якщо немає вибухозахищених електродвигунів, що відповідають класу вибухонебезпечної зони, а також категорії та групі вибухонебезпечних сумішей, допускається застосування електродвигунів загального призначення при додержанні таких вимог:
електродвигуни повинні бути встановлені у приміщеннях, ізольованих від приміщень з вибухонебезпечними зонами глухою негорючою стіною з межею вогнестійкості 0,75 години, а приміщення повинні мати окремий вхід (вихід) і в них повинен забезпечуватися надлишковий тиск повітря;
передача механічної енергії від двигунів до апаратів повинна здійснюватися за допомогою вала, який пропущений через стіну з обладнанням у ній сальникового або іншого надійного ущільнення;
у приміщеннях, де встановлені електродвигуни або розподільні пристрої та вся пускова апаратура, не повинно бути вибухонебезпечних зон.
Розміщення розподільних пристроїв у приміщеннях, суміжних з вибухонебезпечними приміщеннями, не дозволяється.
У приміщеннях, де здійснюється переробка токсичних матеріалів, повинно проводитися вологе прибирання. Прибраний пил необхідно утилізувати. У таких приміщеннях електропроводка та пускове обладнання повинні бути у пиловодонепроникному виконанні.
Електропроводка у приміщеннях, де можливий розлив рідких продуктів виробництва, повинна бути розташована у місцях, де унеможливлене потрапляння на неї цих продуктів, або мати відповідний захист.
Тролейні проводи, які прокладено над проходами або проїздами, повинні бути огороджені захисними сітками із заземленням.
Електрозварювальні установки, які застосовуються для зварювання в особливо небезпечних умовах (усередині металевих ємностей, у трубопроводах, колодязях, тунелях, котлах тощо), повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.
Електрозварювальні установки, що призначені для роботи в приміщеннях з підвищеною небезпекою, повинні мати пристрої автоматичного вимикання напруги холостого ходу, обмеження її до напруги 12 В з витримкою часу не більше ніж 1 с.
Вимоги до контрольно-вимірювальних приладів (далі - КВП)
Для кожного цеху, відділення, технологічного агрегата повинен бути складений і затверджений роботодавцем перелік параметрів і приладів, без яких робота технологічного обладнання не дозволяється.
Необхідно, щоб прилади за своїм виконанням відповідали середовищу, у якому вони експлуатуються.
Контрольно-вимірювальні прилади, що встановлені зовні приміщення, повинні бути захищені від атмосферних впливів, а в необхідних випадках обладнані обігрівними пристроями і теплоізоляцією.
Прилади (імпульсні лінії), якими вимірюються параметри продуктів, що замерзають, застигають або кристалізуються при мінусовій температурі навколишнього середовища та негативно впливають на КВП, необхідно заповнити інертним середовищем, що не замерзає, не застигає, не розчиняє продукт, параметри якого вимірюються, та не змішується з ним.
Рідину, яка заповнює імпульсні лінії, що йдуть від розподільних посудин до КВП і апаратів, необхідно систематично контролювати на вміст у ній вимірювального продукту та, залежно від кількості його у рідині, її замінювати.
Ртутні прилади повинні мати вловлювачі або інші захисні пристосування на випадок викиду ртуті.
Усі роботи зі ртуттю необхідно проводити відповідно до СанПиН 4607-88 «Санитарные правила при работе со ртутью, ее соединениями и приборами с ртутным заполнением», затверджених Мінохорони здоров’я СРСР 04.04.88 № 4607-88.
Під час ремонту контрольно-вимірювальних приладів не дозволяється проводити роботи зі ртуттю у приміщеннях, де встановлено щити КВП, а також у виробничих приміщеннях.
У всіх випадках, коли в пневматичних приладах застосування суміші повітря з горючими речовинами виробництва не дозволяється, стиснене повітря необхідно замінити на стиснений азот або інший інертний газ, який подається до приладів з буферних ємностей.
Під час застосування осушеного стисненого повітря або азоту з технологічних установок для приладів і засобів автоматизації відключення мереж повітря або азоту від трубопроводів цих установок повинно здійснюватися автоматично зворотним клапаном або іншим пристроєм, який установлений перед буферною ємністю.
У приміщенні щитової, де розміщені КВП, застосовувати водяне пожежогасіння, а також установлювати шафи для пожежних кранів та рукавів не дозволяється.