До обслуговування радіотехнічних пристроїв, електро- і радіонавігаційних приладів, приладів керування судном і пошукової апаратури допускаються особи, що мають належний сертифікат, виданий на підставі положень Регламенту радіозв’ язку .
У радіорубці, радіолокаційній, гірокомпасній, акумуляторній, агрегатній та інших приміщеннях мають бути вивішені інструкції з безпеки праці під час роботи з обладнанням, розміщеним у даному приміщенні, схеми блокування та сигналізації, попереджувальні написи і знаки. У зимовий період у радіорубці необхідно підтримувати температуру в межах 18°С - 23°С.
Корпуси технічних засобів судноводіння, радіозв’язку та пошукової апаратури мають бути надійно заземлені. Надійність заземлення повинна перевірятися не рідше одного разу на місяць.
Перевірка герметичності ущільнень донної та забортної апаратури проводиться щодня.
Усі відкриті неізольовані струмовідні частини приладів та апаратури мають бути огороджені заземленими кожухами, що внеможливлюють випадковий контакт обслуговувального персоналу з струмовідними частинами.
Опір ізоляції кабельної мережі має систематично перевірятися і відповідати вимогам кваліфікаційного товариства.
Не допускається встановлювати на щитах відкриті клеми високої напруги.
Щитові й переносні прилади технічних засобів судноводіння, радіозв’язку і пошукової апаратури мають бути опломбовані відповідними контрольними організаціями і перевірятися періодично відповідно до чинних вимог один раз на два роки.
Не допускається розкривати й ремонтувати штатні вимірювальні прилади в суднових умовах. Контрольно-вимірювальні прилади, що вийшли з ладу, мають бути негайно зняті й замінені справними.
Реостати й запобіжники електроживильних пристроїв мають бути закриті спеціальними заземленими кожухами.
У приміщеннях гірокомпаса, лага та пошукова апаратура за відсутності ізолювальною палубного покриття перед приладами й апаратурою мають бути покладені діелектричні килимки.
Ділянки зниження антен мають бути огороджені металевими сітками (екранами) і мати позначені зони безпечного випромінювання. Окремі ділянки проводів антен і їх знижень не повинні перебувати ближче 1 м від труб, щогл або інших металевих частин судна. Відстань між штаг-карнаком і горизонтальною частиною має бути не менше 3 м. Антени не повинні торкатись металевих конструкцій судна за будь-яких умов його експлуатації.
Не допускається робота суднової радіостанції під час проведення екіпажем ремонтних робіт на щоглах, колонах та інших місцях розміщення антен.
Для ізолювання антен необхідно застосовувати високоякісні ізолятори, розраховані на відповідну робочу напругу і механічне навантаження.
Опір ізоляції антен щодо корпусу судна в оптимальних кліматичних умовах має бути не менше 10 МОм,а за підвищеної вологості - не менше 1 МОм.
Опір ізоляції кіл живлення радіообладнання має бути не менше 20 МОм за нормальних кліматичних умов.
Загальний опір усіх електричних з’єднань будь-якого заземлення не повинен перевищувати 0,02 Ом. Захисне заземлення нижніх кінців стоячого такелажу має бути виконано основним тросом або гнучким металевим провідником. Місця з’єднання з корпусом мають бути пофарбовані.
Не допускається використовувати заземлювальні пристрої апаратури як блискавковідводи. Під час грози радіооператор має припинити радіовахту й заземлити антену. Загальний опір усіх компонентів блискавкозахисного пристрою не повинен перевищувати 0,02 Ом.
Усі фланці хвилеводів мають бути щільно з’єднані, а блоки передавачів повинні мати надійне екранування.
Не допускається підводити живлення до високовольтних блоків апаратури, минаючи блокувальні контакти.
Усі ключі радіопередавачів мають бути закриті заземленими кожухами. Не допускається знімати кожух з ключа й регулювати ключ при включеному передавачі. Напруга між контактами мікрофонів і навушників (між проводами), а також відносно землі не повинна перевищувати 50 В.
Рівень акустичних шумів, створюваних радіоапаратурою під час її роботи, не повинна перевищувати 60 дБ.
Екрани (зовнішні металеві оболонки) високочастотних кабелів мають бути з’єднані з корпусами приладів на обох кінцях кабелів та спільною шиною заземлення.
На ввідних колонках, у приміщеннях високовольтних агрегатів та в інших місцях, де є висока напруга, повинні бути вивішені попереджувальні плакати з відповідними умовними знаками й написом "Не торкатись! Небезпечно для життя!".
Якщо ввід антени встановлений у легкодоступному для доторкання людей місці, він має бути огороджений у межах 1,8 м за висотою над палубою (трапом тощо).
У приміщеннях, де встановлені агрегати живлення, вільна частина палуби має бути вкрита ізолювальним матеріалом, а під пускорегулювальною апаратурою мають бути покладені діелектричні килимки. Якщо антена радіолокаційної станції (далі - РЛС) розміщена в легкодоступному місці, вона мусить бути встановлена на висоті не менше 1,8 м над відповідною палубою містка або іншою частиною судна, де можуть перебувати люди.
Рамка радіопеленгатора має бути встановлена на якомога більшій висоті над головним (верхнім) містком. Не допускається встановлення рамки на висоті менше 2м над містком.
Усі приміщення, у яких перебуває діюча суднова радіоелектронна апаратура без постійного нагляду, мають бути замкненими на замки. Ключі від замків повинні зберігатися у осіб, відповідальних за апаратуру, дублікати ключів - у вахтового помічника капітана.
Передавачі, високочастотні та фідерні лінії мають бути віддалені від радіооператора не менше ніж на 1 м.
На судні для обслуговування технічних засобів судноводіння, радіозв’язку й пошукової апаратури має бути комплект випробуваних захисних засобів, що складається з діелектричних килимків, рукавичок, калош та інструменту з ізольованими ручками.
Під час експлуатації технічних засобів судноводіння, радіозв’язку й пошукової апаратури не допускається замикати накоротко ланцюги блокування перемичками.
Не допускається проводити профілактичні огляди та ремонт технічних засобів судноводіння, радіозв’язку й пошукової апаратури, що перебувають під напругою.
Перед початком робіт зі струмовідними частинами приладів і апаратури необхідно переконатися у відсутності на них напруги.
Під час вимірювання високої напруги слід застосовувати засоби індивідуального захисту.
Після зняття напруги з приладів і апаратури для наступного проведення робіт необхідно:
а) розрядити конденсатори за допомогою спеціального пристосування;
б) замкнути накоротко або заземлити відключені від електроживлення проводи;
в) зняти всі запобіжники, через які може бути подане живлення;
г) вивісити на пристрої, що вимикає струм, попереджувальний плакат "Не вмикати! Працюють люди!".
У разі аварійної потреби виконання будь-яких робіт на приладах і апаратурі, що перебувають під напругою, роботи мають проводитися з дозволу й під наглядом начальника радіостанції та електромеханіка судна з дотриманням таких заходів обережності:
а) застосування ножівок, напилків та металевих лінійок не допускається;
б) не допускається працювати в одязі без рукавів чи з засуканими рукавами.
Не допускається торкатись високовольтних конденсаторів, не розрядивши їх заздалегідь.
Не допускається експлуатація високовольтної апаратури з несправним блокуванням кришок.
Приміщення шахти лага та інші подібні приміщення повинні закриватись так, щоб унеможливити доступ до них сторонніх осіб. Шахти мають бути встатковані постійним освітленням. Роботи в приміщенні шахти лага, ехолота і висувних пристроїв рибопошукової апаратури, вібраторів гідроакустичної апаратури мають виконуватися за нарядом-допуском. До виконання цих робіт допускається особа електротехнічного персоналу під наглядом іншої особи, що забезпечує безпеку. Під час роботи допускається користуватися тільки переносними вибухозахищеними ліхтарями з напругою до 12 В.
Не допускається замінювати запобіжники в електромережі живильних агрегатів під час їх роботи, установлювати некалібровані плавкі вставки. Під час заміни запобіжників на вмикальному пристрої слід вивісити попереджувальний плакат "Не вмикати! Працюють люди!".
Не допускається виконувати заміну щіток під час роботи електричної машини. Чистку колекторів під час роботи електромашини допускається проводити тільки за допомогою пристосованих для цього колодок з діелектричного матеріалу.
Не допускається перебування людей поблизу радіолокаційних антен під час роботи радіолокаційної станції (далі - РЛС). Мінімальна відстань перебування людей обумовлюється в настанові з експлуатації РЛС.
Усі огляди надвисокочастотних (НВЧ) блоків радіолокаційних станцій повинні проводитися тільки з застосуванням засобів індивідуального захисту (спеціальних захисних окулярів з відбиваними НВЧ-випромінювання скельцями та захисних комбінезонів чи халатів з капюшонами зі спеціальної тканини, що не пропускає НВЧ-випромінювання).
Під час перевірки або заміни магнетрона в передавальному пристрої РЛС необхідно перевірити, чи спрацювало механічне блокування. Для цього з використанням захисних засобів слід замкнути розрядником виводи накопичувальних конденсаторів.
Під час оглядів внутрішнього монтажу електронних відмітників і роботи з ними має бути знятий високовольтний розряд з трубок, що мають незаземлене графітове покриття.
Електронно-променеву трубку слід виймати вдвох: один повинен тримати за цоколь, інший - за конічну частину. Працівники повинні бути в захисних окулярах.
Щоб уникнути вибуху електронно-променевої трубки під час її заміни, колбу слід оберігати від ударів і подряпин.
Заміна електровакуумних приладів повинна виконуватися тільки при знятій напрузі.
Перевірка натягу антен має проводитися один раз на сім днів.
До роботи з антенами допускається приступати, попередньо переконавшись, що:
а) антени заземлені;
б) радіопередавачі вимкнені й на них вивішені попереджувальні плакати "Не вмикати! Працюють люди!";
в) механізм обертання антени відключений від живлення і застопорений.
Перебувати на щоглах під час спуску і підіймання антен не допускається.
Під час заміни підтримувальної рідини в гірокомпасах слід дотримуватися вимог безпеки при поводженні зі ртуттю.
Підтримувальну рідину з резервуара гірокомпаса необхідно відсмоктувати тільки гумовою грушею.
До розвантаження чутливого елементу гірокомпасу необхідно братися не раніше ніж через 1,5 години після вимкнення системи. Розвантаження й завантаження чутливого елементу здійснюється тільки вдвох.
Вимоги безпеки під час обслуговування електрообладнання
Загальні вимоги
Електричне обладнання судна повинно забезпечити належне функціонування всіх установок і обладнання, необхідних для підтримання нормальних умов роботи і життя людей на судні без застосування аварійного джерела, а також роботу електричних пристроїв, необхідних для безпеки в разі будь-яких аварійних ситуацій:
аварійне джерело живлення повинно бути розташоване поза межами машинного відділення таким чином, щоб у разі пошкодження основного електрообладнання автоматично підключатись до електричного розподільного щита, і забезпечувати одночасне функціонування протягом щонайменше трьох годин наступних систем і установок:
системи внутрішнього зв’язку, детекторів вогню і аварійної сигналізації;
навігаційних вогнів і аварійного освітлення;
радіоустановки;
аварійної пожежної помпи за наявності;
розподільні щити основного й аварійного електроживлення повинні бути розміщені таким чином, щоб вони не могли одночасно підпадати під дію води або вогню.
Роботи з обслуговування електрообладнання суден мають виконуватися відповідно до вимог правил класифікаційного товариства, ГОСТ 12.1.019-79 "ССБП Електробезпека. Загальні вимоги і номенклатура видів захисту", правил технічної експлуатації суднового електрообладнання, настанов заводу-виробника електрообладнання, технічної документації суднобудівельного заводу, а також вимог цього розділу.
Практиканти училищ і морехідних шкіл, що не досягли 18-річного віку, допускаються до виконання робіт на електрообладнанні з дозволу і під постійним наглядом електромеханіка та керівника практики тільки при знятій напрузі .
У разі несправностей електрообладнання, що створюють небезпеку для життя людей, їх негайно усувають або небезпечні місця обгороджують з вивішуванням попереджувального плаката "Стій! Небезпечно для життя!".
У безпосередній близькості від головного розподільного щита (далі - ГРЩ) мають бути вивішені правила першої допомоги потерпілим від електричного струму, правила гасіння пожежі електрообладнання і принципова схема розподілу електроенергії на судні.
Електротехнічний персонал має контролювати справність захисних заземлень під час огляду і технічного обслуговування електрообладнання. Перевірка захисних заземлень повинна проводитися вимірюванням не рідше 1 разу на місяць із записом у Журналі джерел та споживачів струму. Заземленню підлягають усі металеві корпуси електрообладнання.
Справність захисних заземлень переносного електрообладнання необхідно перевіряти кожен раз перед його видачею для роботи. Усе переносне електрообладнання має бути зареєстроване в Журналі обліку переносних споживачів струму, у якому робиться відмітка про їх справність і видачу під розпис.
Не допускається встановлення будь-яких запобіжників чи вимикачів у розрив кола заземлювальних проводів чи шин.
Опір ізоляції суднової мережі, окремих ділянок мережі й електрообладнання має систематично перевірятись і підтримуватись у межах нормативних вимог. Загальний опір суднових кіл суден, що не мають у символі класу знаку автоматизації, необхідно вимірювати щитовим мегаомметром з такою періодичністю:
а) силових мереж - не рідше ніж кожні 2 години;
б) освітлювальних мереж - не рідше 1 разу за вахту;
в) аварійних генераторів - не рідше 1 разу за добу;
г) головних і допоміжних генераторів, що вмикаються в міру потреби (резервних, стоянкових) - не рідше 1 разу за добу.
Вимірювання опору ізоляції електрообладнання повинні проводитись переносними мегаомметрами за знятої напруги не рідше одного разу на місяць з занесенням результатів у Журнал технічного стану.
Вимірювання опору ізоляції необхідно проводити також у таких випадках:
а) у разі підготовки електрообладнання до роботи після виведення його з
дії;
б) у разі введення електрообладнання в дію після ремонту або тривалої перерви в роботі (понад 1 місяць);
в) перед наданням для використання пересувного або переносного електрообладнання і ручного електроінструменту.
Усі електровимірювальні прилади суднової електроенергетичної системи мають бути перевірені й опломбовані контрольними організаціями.
Щитові та переносні електровимірювальні прилади постійного та змінного струму повинні проходити перевірку один раз на два роки відповідно до строків, передбачених правилами технічної експлуатації суднового електрообладнання.
Не допускається залишати неізольованими кінці проводів після зняття з місця електричних машин чи електричної апаратури для ремонту.
Під час ремонту механізму з електроприводом його електродвигун має бути знеструмлений і на пусковому пристрої вивішений попереджувальний плакат "Не вмикати! Працюють люди!" з обов’язковим записом у вахтовому журналі про факт відключення механізму для ремонту.
Під час робіт з електрообладнанням у сирих приміщеннях (відносна вологість понад 75%), на металевих палубах, у приміщеннях з малим об’ємом та інших місцях, небезпечних щодо ураження струмом, повинні застосовуватись електрозахисні засоби.
Приміщення й палуби на суднах за рівнем небезпеки ураження електричним струмом визначаються двома категоріями:
приміщення й палуби з підвищеною небезпекою;
особливо небезпечні приміщення й відкриті палуби.
До приміщень і палуб з підвищеною небезпекою належать: спеціальні електричні приміщення, приміщення аварійних дизель-генераторів, закриті стернові і штурманські приміщення, приміщення корабельних автоматичних телефонних станцій; комори: шкіперські, запасних частин, майстерень, ліхтарні, мулярські, а також тамбури і коридори, що безпосередньо ведуть до цих приміщень; медичні, житлові, загальні і службові приміщення, а також з’ єднані з ними коридори, вестибюлі, трапи і тамбури.
До особливо небезпечних приміщень і палуб належать: приміщення і місця, де електрообладнання має працювати під водою; відкриті палуби, які може заливати вода; рефрижераторні трюми, склади і комори; машинні і котельні приміщення; приміщення холодильних машин; агрегатні приміщення для палубних механізмів і підрулювальних пристроїв; насосні відділення; акумуляторні приміщення; морозильні відділення; приміщення
рибоборошняних установок; румпельне відділення; приміщення установок електролову; шахти гідроакустичної апаратури; лазні, душові, пральні,
приміщення для миття посуду, заготівельне приміщення для обробки продуктів промислу; умивальні, туалети, сушильні, камбузи і комори для провізії.
Виконання робіт судновим електротехнічним персоналом
Роботи з електроустаткуванням напругою понад 42 В допускається проводити особі електротехнічного персоналу під наглядом іншої особи, що забезпечує безпеку.
Виконання будь-яких електроремонтних робіт (навіть заміна
електроламп) має здійснюватись судновим електротехнічним персоналом.
Роботи в суднових електроустановках поділяються на такі, що виконуються:
зі зняттям напруги;
без зняття напруги на струмовідних частинах;
без зняття напруги на відстані від струмовідних деталей, що перебувають під напругою.
Під час виконання робіт без зняття напруги має бути виключено випадкове наближення працівників і використовуваного ними інструменту до струмовідних частин.
Чищення і ремонт суднового електрообладнання необхідно проводити зі зняттям напруги.
В аварійних ситуаціях допускається виконання цих робіт зі зняттям напруги тільки на тих дільницях, на яких виконуються роботи.
Аварійні роботи під напругою проводяться не менше ніж двома особами електротехнічного персоналу під спостереженням та за вказівкою електромеханіка чи особи, що виконує його обов’ язки, яка може входити до складу виконавців робіт. За неможливості зняття напруги, як виняток, може бути допущене ведення аварійних робіт під напругою не вище 380 В з дотриманням заходів безпеки і тільки з дозволу старшого (головного) механіка судна.
До закінчення робіт не допускається знімати і переставляти тимчасові огородження.
Перед виконанням робіт зі зняттям напруги на робочому місці необхідно:
виконати необхідні відключення і вжити заходів для запобігання подачі напруги до місця роботи в разі помилкового включення комутаційної апаратури;
на приводах ручного і на ключах дистанційного керування комутаційною апаратурою вивісити попереджувальні плакати;
перевірити відсутність напруги на струмовідних частинах, які повинні бути заземлені (уключені заземлювальні ножі або, за їх відсутності, установлено переносне заземлення);
установити огородження робочих місць і струмовідних частин, що залишились під напругою;
розрядити конденсатори, що входять до схеми обладнання, яке ремонтують.
Перед виконанням робіт з частковим зняттям напруги струмовідні частини, що залишаються під напругою і до яких може випадково доторкнутись працівник, мають бути огороджені тимчасовою огорожею з ізолювальних матеріалів.
На тимчасовій огорожі необхідно вивісити попереджувальні плакати „Стій! Небезпечно для життя!” (для установок напругою до 1000 В) і „Стій! Висока напруга!” (для установок напругою 1000 В і вище).
Установлення огорожі слід проводити в діелектричних рукавичках, стоячи на ізолювальній підставці.
Робота на струмовідних частинах електрообладнання, розміщеного в сирих, пожежонебезпечних та вибухонебезпечних приміщеннях допускається тільки після зняття напруги на цих частинах.
Не допускається торкатися, обтирати та чистити неізольовані струмовідні частини електрообладнання, що перебувають під напругою, без відповідних засобів захисту.
Огляд електрообладнання, пускових і розподільних пристроїв, пультів керування тощо допускається виконувати тільки електротехнічному персоналу.
Заміна перегорілих запобіжників має проводитися після зняття напруги. Виняток складають пробкові й трубчасті запобіжники на силу струму до 15 А, при цьому необхідно користуватися діелектричними рукавичками, ізолювальними кліщами та захисними окулярами.
Заміну перегорілих запобіжників допускається проводити тільки після виявлення та усунення причини перегоряння.
У разі самовільного вимикання споживача електроенергії, що має вимикач закритого виконання чи вимикач з дистанційним приводом, допускається повторне одноразове ввімкнення його без перевірки.
На держаках рубильників, приводів вимикачів та роз’єднувачів, а також на пускових кнопках апаратури, якими може бути подана напруга на обладнання, яке ремонтують, особою, що вимикає напругу, вивішуються плакати "Не вмикати! Працюють люди!".
Під час аварійних робіт на невідключених струмовідних частинах необхідно:
а) працювати в діелектричних калошах або стоячи на діелектричному килимку і в захисних окулярах;
б) користуватись діелектричними рукавичками;