ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
27. 12. 2006 № 2
6
Включено до Державного реєстру нормативно правових актів з питань охорони праці
„ 09” лютого 2007р. за № 353
-Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
„ 29” січня 2007 р. за № 74/1334
1
ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТ НА БОРТУ РИБОЛОВНИХ СУДЕН
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Ці Правила встановлюють вимоги щодо забезпечення необхідного рівня охорони праці працівників під час виконання ними робіт на борту риболовних суден.
Правила поширюються на всі риболовні судна довжиною більше 15 м, що плавають під Державним прапором України та суб’єкти господарювання, що експлуатують і обслуговують зазначені судна.
Правила є обов’язковими для виконання всіма юридичними і фізичними особами, що експлуатують судна, підприємствами, організаціями і об’єднаннями, пов’язаними з експлуатацією і ремонтом суден, незалежно від форм власності.
Жодна з вимог цих Правил не перешкоджає адміністрації судна, що потрапило в аварійну ситуацію або веде рятівні роботи, використовувати будь- які засоби для рятування людей, не ставлячи під загрозу життя членів екіпажу свого судна.
Вимоги цих Правил повинні виконуватись з дотриманням вимог правил обслуговування відповідного обладнання, настанов заводів-виробників щодо експлуатації суднових механізмів і устаткування тощо
.
ТЕРМІНИ І ВИЗНАЧЕННЯ
Риболовне судно- будь-яке судно, що використовується з комерційною метою для рибного промислу або для промислу, переробки і транспортування водних живих ресурсів.
Працівник- будь-яка особа, що виконує роботу на борту судна, уключаючи учнів і юнг, за винятком портового персоналу, що виконує роботи на борту судна під час його стоянки біля причалу, і портових лоцманів.
Капітан- працівник, який відповідно до законодавства України командує судном і несе за нього відповідальність.
Судновласник(роботодавець) - юридична, або фізична особа, яка експлуатує судно від свого імені, незалежно від того, чи є вона власником судна, чи використовує його на інших законних підставах.
ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ЗАГАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ОХОРОНИ
ПРАЦІ
Судновласник(роботодавець) зобов’язаний забезпечити використання суден без загрози для безпеки і здоров’я працівників за передбачуваних метеорологічних умов.
Будь-які події, що відбуваються на борту судна і можуть вплинути на безпеку і здоров’ я працівників, повинні фіксуватись у Журналі контролю стану охорони праці, Акті передрейсової перевірки стану охорони праці на судні з поділом екіпажу на служби та Післярейсовому звіті про стан охорони праці на судні з поділом екіпажу на служби за встановленими формами.
Особою відповідальною за стан охорони праці на судні є капітан. Старший помічник капітана є відповідальним за стан охорони праці в загальносудновій службі. Начальники інших суднових служб відповідають за стан охорони праці у своїх службах.
Суднову документацію з охорони праці ведуть начальники суднових служб, кожний за своєю службою під керівництвом старшого помічника капітана. Загальна документація з охорони праці повинна зберігатись у старшого помічника капітана.
Капітальний ремонт суден, їх реконструкція чи зміни, що проводяться після дати введення в дію цих Правил, повинні проводитись таким чином, щоб після них судно відповідало вимогам, викладеним у розділах 4, 15, 16 цих Правил.
З метою забезпечення безпеки і захисту здоров’я працівників судновласник(роботодавець):
забезпечує технічне обслуговування суден і їх обладнання відповідно до розділів 8, 12, 13 цих Правил, а також оперативне виправлення всіх виявлених несправностей, які можуть вплинути на безпеку і здоров’я працівників з урахуванням вимог розділу 14;
уживає заходів для підтримання судна, його обладнання і приміщень у стані, що відповідає гігієнічним нормам, викладеним у ДСН 3.3.6.042-99
“ Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень”, затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 № 42 (далі - Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень), ДСН 3.3.6.039-99 “Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації”, затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 № 39 (далі - Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації), ДСН 3.3.6.037-99 „Санітарні норми
виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку”, затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 № 37 (далі - Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку);
забезпечує наявність на борту суден необхідної кількості і справний стан належного аварійного устаткування та засобів для рятування життя і виживання;
забезпечити працівників засобами індивідуального захисту відповідно до НПАОП 05.0-3.01-06 “Норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам рибного господарства”, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 11.04.2006 № 214, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 21.04.2006 за № 473/12347(далі - Норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам рибного господарства).
Перед входом до приміщення з високим рівнем шуму вивішується попереджувальний напис „Високий рівень шуму - використовуйте навушники”.
Працівники повинні пройти навчання з питань охорони праці відповідно до НПАОП 0.00-4.12-05 “Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці”, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 №15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.02.2005 №231/10511 (далі - Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці), і пройти сертифікацію відповідно до Положення про сертифікацію персоналу суден флоту рибної промисловості, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 12.01.2005 №7, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2005 за №101/10381.
Особа, яка, можливо, командуватиме судном, повинна пройти ґрунтовну підготовку з питань, що стосуються:
запобігання професійним захворюванням і нещасним випадкам на борту суден, а також заходів, що мають бути вжиті в разі нещасних випадків;
забезпечення належної остійності і технічного обслуговування суден за всіх передбачуваних умов завантаження і в процесі риболовного промислу;
радіонавігації і зв’язку.
Судновласник (роботодавець) інформує працівників щодо організації охорони праці на суднах. При цьому мають бути передбачені права працівників подавати пропозиції, висловлюючи свою думку щодо залучення сторонніх фахівців або служб, планування і організації навчання з питань охорони праці; звертатись до органів з нагляду за охороною праці, якщо вони вважають, що вжиті роботодавцем заходи не достатні для забезпечення належного рівня охорони праці.
На борту судна повинна бути інформація щодо його остійності за різних можливих умов його завантаження, вона має бути доступною для використання капітаном та його вахтовими працівниками.
Капітан повинен ужити запобіжних заходів для забезпечення остійності судна, при цьому він повинен додержуватись установлених вимог щодо остійності судна.
Суднова радіоустановка повинна забезпечувати постійний радіозв’язок з однією з прибережних або наземною станцією.
До зайняття штатних посад на риболовних суднах допускаються особи, що досягли встановленого законодавством віку, мають необхідні знання, пройшли сертифікацію відповідно до законодавства України та придатні за станом здоров’я для роботи на суднах.
Особа, що прийнята на судно, може бути допущена до роботи тільки після проходження первинного інструктажу на робочому місці.
Допуск до робіт з підвищеною небезпекою оформлюється нарядом- допуском. Капітан зобов’язаний своїм наказом визначити перелік робіт з підвищеною небезпекою та оформити наряд-допуск для певного судна.
Відповідальним керівником робіт з підвищеною небезпекою на судні є старший помічник капітана, а в разі наявності кількох суднових служб - начальник відповідної суднової служби.
Відповідальний керівник робіт визначає технологію і обсяг робіт з підвищеною небезпекою, засоби захисту, необхідні для їх виконання, несе відповідальність за безпечне проведення цих робіт, проведення інструктажу виконавців, відповідність їх кваліфікації дорученій роботі, а також оформлює наряд-допуск.
Безпосереднє керівництво роботами з підвищеною небезпекою здійснює відповідальний виконавець робіт, призначений з числа осіб командного складу судна.
Відповідальний виконавець робіт з підвищеною небезпекою повинен організувати підготовку робочих місць, забезпечити використання всіх належних засобів індивідуального захисту, запобіжних засобів і пристосувань, вимагати виконання працівниками відповідних заходів безпеки, негайно припиняти ведення робіт у разі виникнення небезпечних ситуацій, перевіряти місце виконання робіт після їх закінчення.
Кожний член екіпажу повинен:
а) знати і виконувати положення цих Правил та інструкцій з охорони праці під час виконання робіт на робочих місцях;
б) уміти правильно користуватись захисними і запобіжними засобами та пристосуваннями, необхідними під час виконання робіт;
в) уміти надавати першу медичну допомогу в разі нещасних випадків та інших обставин чи захворювань;
г) уміти плавати і надавати допомогу потопаючим;
ґ) уміти користуватись індивідуальними й колективними рятівними засобами.
Командний склад суден повинен щорічно проходити навчання і перевірку знань з питань охорони праці відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання.
Судновласник(роботодавець) організовує періодичні навчання і перевірки знань суднових спеціалістів - не членів командного складу, які обслуговують суднові механізми й устатковання (мотористи, електрики, лебідчики, рефмашиністи, сигнальники, машиністи тощо).
Не слід допускати осіб, що проходять практику до суднових робіт з підвищеною небезпекою, якщо ці роботи не передбачені програмою практики.
Курсанти, студенти, слухачі курсів підвищення кваліфікації, що проходять практику з призначенням на штатні суднові посади, допускаються до робіт з підвищеною небезпекою, пов’язаних з відповідною посадою, після інструктажу і під наглядом керівника практики.
Кожний член командного складу судна відповідає за безпечну експлуатацію і обслуговування машин, механізмів, пристроїв, апаратури та іншого устатковання, що перебуває у його підпорядкуванні.
Контроль за дотримання правил охорони праці під час виконання всіх суднових робіт покладається на осіб командного складу, що безпосередньо керують роботами.
Особи в нетверезому стані, а також хворі не допускаються до обслуговування судна, знарядь лову, пристроїв, механізмів і технологічного обладнання і негайно видаляються з місця виконання робіт, про що робиться запис у вахтовому журналі і доповідається старшому помічникові капітана.
Хворим особам надається кваліфікована медична допомога.
На всіх небезпечних місцях на судні і поблизу механізмів та пристроїв необхідно вивісити плакати й інструкції, вивісити попереджувальні написи і знаки безпеки. Якщо поблизу механізму або пристрою немає можливості вивісити інструкцію з їх безпечної експлуатації, ця інструкція має бути вивішена на стенді поблизу зазначеного устатковання.
Судновласник(роботодавець) забезпечує судно правилами, інструкціями та іншими нормативно-правовими актами з охорони праці на риболовних суднах.
У разі необхідності виконання на судні робіт, щодо яких відсутні інструкції з охорони праці, суднова адміністрація повинна розробити на ці види робіт тимчасові інструкції, затверджені капітаном судна.
Небезпечні місця на судні: біля швартових пристроїв (кнехтів, шпилів), аркові елементи буксирувальних пристроїв, місця ведення промислових робіт тощо мають бути визначені документом капітана судна і марковані шляхом нанесення на цих місцях обмежувальних ліній або знаків.
На кожному робочому місці має бути інструкція з безпечного виконання відповідного виду робіт.
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ОБЛАШТУВАННЯ СУДЕН
Судна, а також механізми, обладнання, пристрої та їх розташування на судні повинні відповідати вимогам класифікаційного товариства, Указу Президії Верховної Ради України від 04.02.70 №2530 та постанови Верховної Ради України від 14.07.93 № 3388-XII „Про ратифікацію Конвенції
Міжнародної організації праці №133 “Про приміщення для екіпажу на борту суден (додаткові положення)”.
Не допускається експлуатація суден і суднових механізмів з несправними засобами захисту й аварійно-попереджувальною сигналізацією.
Усі рухомі частини механізмів повинні бути закриті міцно закріпленими зблокованими огородженнями, зручними для безпечного нагляду за механізмами і змащування їх.
Вантаж, устатковання, знаряддя лову та інші предмети на судні повинні мати штатні місця і бути закріплені таким чином, щоб унеможливити будь-яке розгойдування, пересування або зривання з місця.
На всіх механізмах повинні бути вивішені інструкції з їх безпечної експлуатації.
Усі відкриті отвори в обладнанні, через які під час експлуатації можуть вириватись полум’я, гарячі гази, пил, теплове випромінювання тощо, повинні бути огороджені.
Не допускається залишати неогородженими відкриті люки, горловини та інші отвори в палубі. Для огородження небезпечних місць, що виникають у процесі експлуатаційних і ремонтних робіт, слід застосовувати переносні огорожі жорсткої конструкції висотою не менше 1 м.
Перед початком робіт з будь-якими механізмами необхідно перевірити міцність і справність огороджень, кріплень та інших запобіжних пристроїв. Не допускається під час роботи механізмів перебувати за запобіжними поручнями або огородженнями з боку механізму.
Усі робочі місця (палуби, площадки на рострах і щоглах, містки тощо), які розташовані на висоті 0,75 м від палуби і вище, і на яких виконуються роботи, повинні мати міцні огорожі.
У всіх місцях можливого перебування і переміщення людей (на відкритих палубах, у службових і санітарно-побутових приміщеннях, у коридорах тощо) мають бути передбачені штормові поручні й огорожі, які запобігають падінню або змиванню людини за борт. Штормові леєри для проходу на відкритих палубах слід установлювати на висоті 1,0-1,2 м, вони мають бути набиті талрепами й оснащені спеціальними рухомими ручками зі скобами для страхування під час руху.
Усі робочі місця і проходи на судні (на відкритих палубах, у машинному і котельному відділеннях, службових і житлових приміщеннях, на камбузі, у коридорах тощо) повинні бути вільні від сторонніх предметів, снігу, льоду, нафти, масла, рибних відходів тощо і не бути слизькими. За потреби проходи на палубі слід посипати піском. У міру зношення засоби боротьби з зісковзуванням мають поновлюватись.
Усі контрольно-вимірювальні прилади повинні бути справними і проходити щорічну перевірку.
Небезпечні місця під час проведення швартових, вантажних, промислових та інших робіт визначає для нових, модернізованих і реконструйованих суден проектувальник, а для суден, що перебувають в експлуатації, - судновласник (роботодавець). Небезпечні місця повинні маркуватись прийнятими знаками небезпечних зон біля місць швартових, вантажних, промислових та інших пристроїв і механізмів безпосередньо на палубі біля місця їх розташування, а там, де це неможливо, - переборках, надбудовах тощо. Під час проведення тимчасових робіт у машинно-котельному відділенні або на палубах повинні використовуватись переносні знаки відповідно до ОСТ 15-259-81 ССБП „Кольори сигнальні і знаки безпеки на суднах флоту рибної промисловості”.
На багатокнопковому пульті керування повинно бути чітко зазначено призначення кнопок символами або написами.
На всіх органах керування двигунами, машинами, устаткованням, пристроями, механізмами, системами, приладами мають бути нанесені відповідно до ГОСТ 12.2.003-91 ССБП. „Обладнання виробниче. Загальні вимоги безпеки” чіткі і добре видні написи і знаки, що вказують на призначення цих органів, напрям вмикання і вимикання, пуску, зупинки, зміни руху або обертання. Зафарбовувати або закривати ці знаки і написи не допускається.
Плити настилів машинного відділення мають бути справними і закріпленими гвинтами, усі вирізи в них мають бути закриті. Пристосування для відкривання люків і підіймання плит не повинні виступати над поверхнею.
Усі деталі механізмів, які перевіряються людьми навпомацки, не повинні мати гострих кутів і шплінтів, що виступають за межі кріпильних гайок. Прокладки в підшипниках ковзання не повинні виступати з корпусу.
Усі опалювальні пристрої повинні мати міцні кожухи, що запобігали б опікам особового складу. Температура нагріву поверхонь цих кожухів у зонах постійного перебування людей не повинна перевищувати 40С.
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ НА СУДНАХ МОРСЬКОГО Й ОКЕАНІЧНОГО ПЛАВАННЯ
Особами, відповідальними за дотримання вимог, установлених цими Правилами, є капітани суден і керівники промислу.
Ведення промислових робіт обмежується в залежності від стану водної поверхні. У разі хвилювання (у балах), що перевищує наведені нижче значення, ведення промислу не допускається. На цей період знаряддя лову мають бути підняті на борт і закріплені.
Максимально допустимі рівні хвилювання моря в балах для різних типів суден різної водотоннажності (до вантажної марки, т):
Промислові судна кормового тралення
водотоннажністю, т: 3 бали
14-60 4 бали
61-300 5 балів
301-700 6 балів
701-1400 7 балів
1401 і більше
Промислові судна бортового тралення
водотоннажністю, т: 3 бали
14-60 4 бали
61-300 5 балів
301-700 6 балів
701 і більше
Промислові судна, які працюють дрифтерними сітями водотоннажністю, т:
14-60 3 бали
61-300 4 бали
301 і більше 6 балів
Промислові судна, які працюють кошелевими
неводами водотоннажністю, т:
14-300 3 бали
301-700 4 бали
701 і більше 5 балів
Промислові судна, які працюють морськими
мутниками (снюреводами) водотоннажністю, т:
14-150 3 бали
151 і більше 4 бали
Промислові судна, які працюють гачковими
знаряддями лову водотоннажністю, т:
5-300 3 бали
301-700 4 бали
701 і більше 5 балів
Промислові судна, які працюють конусними сітями або рибонасосами під час лову на електросвітло водотоннажністю, т: 3 бали
60-1100 4 бали
1100 і більше
Для суден, призначених до плавання в обмежених районах, стан поверхні моря, у разі погіршення якого ведення промислу не допускається, установлюється на 1 бал нижче.
Ведення швартовних і вантажних операцій у відкритому морі та відкритих рейдах обмежується таким чином.
Для суден водотоннажністю від 14 до 300 т, від 300 до 1400 т, від 1401 і більше т допустимий рівень хвилювання моря становить відповідно 3, 4 і 5 балів.
Ведення швартовних і вантажних операцій для несамохідних суден на відкритих рейдах обмежується таким чином.
Для суден водотоннажністю від 14 до 100 т, від 101 і більше т допустимий рівень хвилювання моря становить відповідно 3 і 4 бали.
Обмеження, зазначені в пунктах 5.3 і 5.4 цих Правил для швартування та ведення вантажних операцій, стосуються того із суден, що швартуються, водотоннажність якого менше.
Якщо судна пришвартовані одне до одного, а погода погіршується і хвилювання моря досягає граничних значень, зазначених у пунктах 5.3 і 5.4 цих Правил, вантажні та інші операції повинні бути припинені, а судна повинні відійти одне від одного за обопільним погодженням капітанів.
Рішення про припинення вантажних та інших операцій може приймати у морі самостійно капітан будь-якого з пришвартованих суден, а на рейді - адміністрація порту.
Умови передачі вантажу за схемою "бакштов" для самохідних суден у залежності від стану моря для суден водотоннажністю при осадці до вантажної марки від 14 до 300 т, від 301 до 1400, від 1401 і більше т обмежуються рівнем хвилювання моря відповідно 4, 5 і 6 балів.
Не допускається передавати вантаж і перебувати на бакштові під час хвилювання моря більшого, ніж зазначено вище.
Пересадка людей із судна на судно, якщо вони пришвартовані одне до одного, є роботою підвищеної небезпеки і допускається тільки за допомогою допущених засобів і пристосувань, що гарантують безпеку тих, хто пересаджується. Не допускається застосовувати з цією метою штормтрапи.
Судно повинно бути забезпечено пересадним засобом (кошиком). На кошику має бути бирка з зазначенням вантажопідйомності і датою останнього випробування. Суднова адміністрація в особі старшого помічника капітана в процесі експлуатації забезпечує систематичний контроль за технічним станом пересадного засобу і проводить його щорічні випробування під навантаженням на протязі часового відрізку, зазначеного в паспорті пересадного засобу.
Не допускається перебування у пересадному засобі (кошику) більше 3 осіб. Усі люкові отвори на палубі в місцях ведення пересадки повинні бути закриті або огороджені жорсткою огорожею.
Пересадний засіб слід проносити над надбудовами, механізмами, бортом на висоті не менше 1 м над ними.
Кут між шкентелями стріл, що проносять пересадний засіб (кошик), при цьому не повинен бути більше 120о.
Не допускається виготовляти пересадні засоби в суднових умовах.
Пересадка людей допускається тільки з використанням вантажних пристроїв, піднаглядних класифікаційному товариству.
До керування вантажним пристроєм під час транспортування людей з одного судна на інше допускаються навчені лебідники і сигнальники, що володіють достатніми практичними навичками, пройшли відповідний інструктаж і допущені до транспортування наказом по судну.
Перед транспортуванням має бути перевірена робота вантажного пристрою шляхом підйому і спуску пересадного кошика без людей.
Транспортування людей з одного судна на інше проводиться тільки у разі крайньої виробничої необхідності, обумовленої адміністрацією суден, або для надання медичної допомоги.
Рішення про транспортування людей з одного судна на інше приймають, за узгодженням між собою, капітани суден, виходячи з можливостей безпечного проведення операції.
Загальне керівництво транспортуванням людей з одного судна на інше здійснює старший помічник капітана того судна, робоча кліть якого використовується.
Перед початком транспортування людей з одного судна на інше старший помічник повинен провести з особами, яких транспортують, і з особами, які забезпечують пересадку цільовий інструктаж з дотримання вимог безпеки в процесі транспортування і оформити наряд-допуск на виконання цих робіт та зробити запис у журналі інструктажів.
Допускається пересадка людей з одного судна на інше, якщо вони не пришвартовані одне до одного, за допомогою рятувальних шлюпок при силі вітру не вище 3 балів, хвилюванні моря не вище 2 балів і за умови доброї видимості.