попускати або вибирати швартовні канати без команди особи, яка керує
швартовними операціями;
одній людині одночасно керувати швартовним механізмом і вибирати з турачки цього механізму канат;
накладати додаткові шлаги каната на барабан швартовного механізму під час його обертання;
затримувати руками або ногами канат, що швидко попускається;
перебувати поблизу та на лінії напрямку каната, що вибирається або попускається, а також стояти біля кіпових планок і роульсів;
підбирати завезений шлюпкою швартовний канат до визволення та відходу від нього шлюпки в безпечне місце;
вибирати або попускати швартовний канат під час знаходження на швартовній бочці людини;
переходити людям із судна на причал і зворотно або з судна на судно до закінчення швартування;
застосовувати сталеві троси для швартування танкерів, що перевозять рідке паливо;
тримати руки на планширі фальшборту, а також опускати руки та перегинатися через фальшборт;
протягувати швартовні кінці через клюзи без застосування спеціальних гаків;
попускати швартовні канати безпосередньо з бухт і з в’юшок; накладати одночасно на кнехт огон і шлаги швартовного каната.
Під час вибирання та попускання канатів необхідно: стежити за навантаженням механізму та вчасно змінювати режим
роботи, не допускаючи перевантаження;
стежити за натягом канатів і вчасно регулювати швидкість їх вибирання та попускання, не допускаючи утворення кілочок (петель) тощо.
Після закінчення швартовних операцій усі зайві канати повинні бути прибрані, а швартовні механізми виключені.
На шлаги канатів, закріплених за кнехти, повинні бути накладені схватки з рослинного шкерта.
Після закінчення всіх швартовних робіт особа з числа командного складу, яка відповідає за їх виконання, повинна залишити свою дільницю останньою, при цьому вона повинна переконатися у правильності виконання операції та відсутності людей біля небезпечних місць.
Вимоги безпеки до судноплавних та портових гідротехнічних споруд
Судноплавні та портові гідротехнічні споруди повинні утримуватися в належному технічному стані.
Адміністрацією морських рибних портів здійснюється нагляд за технічним станом гідротехнічних споруд, контроль за зміною їх технічного стану та забезпечення придатності до безаварійної експлуатації протягом терміну служби, що включає:
своєчасне виявлення дефектів і умов, які сприяють їх появі;
перевірку відповідності показників технічного стану ГТС встановленим вимогам;
оцінку технічного стану і визначення фізичного зносу ГТС;
реєстрацію й облік результатів перевірок технічного стану ГТС;
перевірку відповідності фактичного режиму експлуатації передбаченому проектом або встановленому в процесі експлуатації тощо.
11 ВОДОЛАЗНІ РОБОТИ
Під час виконання водолазних робіт у морських рибних портах повинні виконуватися вимоги Єдиних правил безпеки праці на водолазних роботах, затверджених Міністерством рибного господарства СРСР, 1981 (НПАОП 45.24-1.06-81), Єдиних правил безпеки на водолазних роботах (РД 31.84.01-90). Частина 1. Правила водолазної служби. Частина 2. Медичне забезпечення водолазів, затверджених Міністерством охорони здоров’я СРСР, 1990 (НПАОП 45.24-1.07-90), а також вимоги цих Правил.
Водолазні роботи в морських рибних портах повинні виконуватися за наявності необхідної водолазної техніки та водолазного персоналу, допущеного до проведення і забезпечення водолазних робіт у встановленому порядку.
Усі водолазні роботи, крім рятувальних, повинні виконуватися за нарядами-допусками.
Складні підводно-технічні, вибухові, суднопідіймальні та інші види робіт з використанням праці водолазів повинні проводитися за проектами, у яких повинні бути передбачені заходи щодо забезпечення безпеки праці водолазів.
Допуск осіб до проведення та забезпечення водолазних робіт
повинен здійснюватися тільки після підтвердження водолазною
кваліфікаційною комісією (далі - ВКК) їх кваліфікації, а водолазів, крім того, після перевірки водолазною медичною комісією (далі - ВМК) стану здоров’я.
Щорічно наказом адміністрації порту:
на підставі висновку ВКК і ВМК повинен бути визначений список працівників, допущених до водолазних спусків, із зазначенням виду водолазного спорядження та характеру робіт, керівництва водолазними роботами та спусками, обслуговування конкретних видів водолазної техніки та медичного забезпечення водолазних робіт і спусків, глибин занурення, встановлених працівникам, які допущені до водолазних спусків.
Перед початком водолазних робіт наказом (розпорядженням)
адміністрації порту повинні бути визначені керівник водолазних робіт, керівник (керівники) водолазних спусків, склад водолазної групи,
працівники, які забезпечують водолазні роботи та здійснюють їх медичне забезпечення, передбачено матеріально-технічне забезпечення водолазних робіт.
До початку водолазних робіт на судні або об’єкті порту керівник робіт повинен організувати постійне спостереження за гідрометеорологічними умовами в районі робіт, розробити заходи щодо забезпечення безпеки праці водолазів, погоджені з капітаном судна або адміністрацією порту, на об’єктах якого проводяться водолазні роботи, з якими під час проведення робіт повинен бути встановлений постійний зв’язок.
Керівник водолазних робіт повинен ознайомити водолазний склад з проектом (планом) і нарядом-завданням на виконання водолазних робіт.
Про початок водолазних робіт керівник водолазних робіт повинен сповістити органи портового нагляду та виробництва, розташовані в районі робіт, виробнича діяльність яких може вплинути на безпеку праці водолазів.
Водолазні спуски з борту спеціальних суден повинні проводитися за умови хвилювання не більше зазначеного у формулярі даного судна.
Спуски з борту інших суден і плавзасобів, а також берегових об’єктів повинні проводитися у разі хвилювання біля місця робіт не більше 0,75 м.
12 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ НА БЕРЕГОВІЙ ТЕРИТОРІЇ ПОРТУ 12.1 Загальні положення
Виробничі процеси в морських рибних портах повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.002-75* „ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности”, затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 25.04.75 № 1064 (вид. 1991 р., із змінами та доповненнями).
Режими виробничих процесів повинні забезпечувати:
безвідмовну дію технологічного устаткування та засобів захисту
працівників протягом термінів, що визначаються нормативно-технічною документацією;
систему контролю й управління технологічним процесом, що забезпечує захист працюючих й аварійне вимкнення виробничого устаткування;
погодженість операцій технологічних процесів, що унеможливлюють виникнення небезпечних і шкідливих виробничих факторів;
можливість використання необхідних засобів індивідуального і колективного захисту від впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів;
унеможливлення виникнення вибухо- і пожежонебезпеки;
своєчасне одержання інформації щодо виникнення небезпечних і шкідливих виробничих факторів на окремих технологічних операціях;
режим праці та відпочинку з метою запобігання психофізіологічним шкідливим виробничим факторам та зниження тяжкості праці.
У приміщеннях із можливим виділенням у робочу зону шкідливих і вибухопожежонебезпечних парів, газів і пилу має бути організований систематичний контроль за їх концентрацією в повітрі робочої зони за допомогою газоаналізаторів та інших контрольно-вимірювальних приладів.
Вимоги безпеки під час експлуатації нафтобаз порту
Територія, приміщення, насосні, причали
Територія і приміщення нафтобази рибного порту повинні задовольняти вимоги ВБН В.2.2-58.1-94 „Проектування складів нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа”, затверджених наказом Державного комітету України по нафті і газу від 18.03.94 № 133 (із змінами та доповненнями).
Виробничі та підсобні приміщення, установки, споруди, причали і склади нафтобаз повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння та пожежним інвентарем відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки.
У якості місцевого освітлення, у тому числі аварійного, нафтобази, нафтосховищ, естакад і причалів повинні застосовуватися стаціонарні та переносні прожектори і світильники у вибухобезпечному виконанні.
На території нафтобази в місцях, заборонених для проїзду автомашин, тракторів, мотоциклів й іншого транспорту, повинні бути вивішені попереджувальні написи. Рух транспорту без іскрогасників по дорогах і проїздах нафтобази не дозволяється.
У разі виявлення загазованості повітря робота повинна бути негайно припинена, а працівники виведені з небезпечної зони до усунення причини появи газу та ретельного провітрювання приміщень.
Приміщення, де виконується регенерація масел, повинно бути обладнано вентиляційними установками.
Працювати з легкозаймистими нафтопродуктами в синтетичному одязі, що може викликати іскроутворення, не дозволяється.
На всій території нафтобази курити не дозволяється. Для куріння передбачаються кімнати, які обладнуються в окремих ізольованих приміщеннях, що віддалені від пожежо- і вибухонебезпечних об’єктів.
Відбирання проб нафтопродуктів
Відбирання проб нафтопродуктів необхідно робити стоячи з навітряного боку (спиною до вітру) щоб уникнути вдихання шкідливих парів і газів. У разі відбору проб з верхніх люків резервуарів заходити за межі огородження верху резервуара або за огородження перехідного трапа не дозволяється.
З метою уникнення отруєння шкідливими парами і газами, що виділяються, під час відбирання проб нафтопродукту не дозволяється низько нахилятися до горловини вимірного люка, кришка якого після відбирання проби повинна бути закрита. Закривати кришку слід обережно, не допускаючи падіння й удару її об горловину.
Використання скляного та відкритого посуду для перенесення горючих нафтопродуктів не дозволяється.
Наливання і зливання нафтопродуктів
Наливання в резервуари легкозаймистих нафтопродуктів струменем, що вільно падає, не дозволяється. Накачування в резервуари повинно проводитися обов’язково під рівень наявної в резервуарі рідини.
Під час зливання і наливання нафтопродуктів першого і другого розрядів корпус цистерн, а також металевий наконечник шланга повинні бути заземлені.
Зливання і наливання нафтопродуктів першого і другого
*
розрядів під час грози не дозволяється.
Паливна лабораторія
Установка газогенераторів для лабораторних потреб дозволяється тільки в ізольованому приміщенні, що відділене від робочих приміщень брандмауерами і має окремий вихід назовні.
Приміщення лабораторії повинно бути обладнане загальнообмінною припливно-витяжною вентиляцією та місцевими витяжками з витяжних шаф.
Приміщення, де проводяться роботи з особливошкідливими й отруйними речовинами, а також у газогенераторному відділенні, повинні мати самостійні припливно-витяжні вентиляційні установки.
Усі роботи, пов’язані з виділенням шкідливих отруйних вогненебезпечних парів і газів, повинні проводитися тільки у витяжних шафах з відсмоктуванням з нижньої та верхньої зон закритого простору.
* Примітка. До першого розряду нафтопродуктів відносяться бензин, лігроїн, бензол, сира нафта; до другого - гас, дизельне паливо (легке), масла (легкі); до третього - дизельне паливо (важке), мазут, мастила.
Витяжні шафи для роботи з особливошкідливими речовинами повинні мати самостійні вентиляційні установки.
Збереження нафтопродуктів у тарних складах
Збереження легкозаймистих нафтопродуктів у тарних складах допускається тільки в металевій тарі.
Підлога тарних складів повинна бути з негорючих матеріалів, що не вбирають нафтопродукти.
Спільне збереження в тарних сховищах легкозаймистих і горючих рідин у тарі допускається за умови якщо:
приміщення, у яких зберігаються легкозаймисті та горючі рідини, розділені між собою стінами без прорізів;
легкозаймистих або горючих рідин не більше 50 м .
Тарні сховища нафтопродуктів повинні бути обладнані загальнообмінною природною вентиляцією. Ці приміщення не повинні опалюватися.
Збереження нафтопродуктів у тарі на відкритих майданчиках допускається тільки для горючих рідин, що мають температуру спалаху парів вище 45 °С. По периметру майданчика повинні бути улаштовані кювети з нафтовловлювачами для відводу стічних вод.
13 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО УСТАТКУВАННЯ
Виробниче устаткування й обладнання морських рибних портів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91 „ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности”, затвердженого та введеного в дію постановою Державного комітету СРСР з управління якістю продукції та стандартів від 06.06.91 № 807, ГОСТ 12.2.049-80 „ССБТ.
Оборудование производственное. Общие эргономические требования”,
затвердженого та введеного в дію постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 17.07.80 № 3679, ГОСТ 12.2.064-81 „ССБТ. Органы
управления производственным оборудованием. Общие требования безопасности”, затвердженого та введеного в дію постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 11.11.81 № 4884, СНиП 3.05.05-84
„ Технологическое оборудование и технологические трубопроводы”, затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 07.05.84 № 72, Правил улаштування електроустановок, затверджених
Міністерством енергетики та електрифікації СРСР 06.07.84 (видання шосте, з переробками та доповненнями наступних років) (далі - ПУЕ),
експлуатаційної документації заводів-виготовлювачів і цих Правил.
Трубопроводи пари та гарячої води повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 08.09.98 № 177, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07.10.98 за № 636/3076 (із змінами та доповненнями) (НПАОП 0.00-1.11-98).
Усі теплові апарати, паропроводи, устаткування, що випромінює тепло, повинні мати ефективну та надійну теплову ізоляцію згідно з вимогами СНиП 2.04.14-88 „Тепловая изоляция оборудования и
трубопроводов”, затверджених постановою Державного будівельного комітету СРСР від 09.08.88 № 155. Температура зовнішніх поверхонь
устаткування, що випромінює тепло, не повинна перевищувати 45 °С.
Усі машини та апарати, що працюють під тиском понад 0,07 МПа (0,7 кгс/см ), за конструкцією, матеріалами, розрахунком міцності, оформленням реєстрації, проведенням періодичних оглядів і випробувань повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 18.10.94 № 104 (із змінами та доповненнями) (НПАОП 0.00-1.07-94).
Холодильні установки повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації аміачних холодильних установок, затверджених Державним комітетом Ради Міністрів СРСР з питань продовольства 27.09.90, і Правил будови і безпечної експлуатації фреонових холодильних установок, затверджених Державним агропромисловим комітетом СРСР 27.02.88 (НПАОП 0.00-1.51-88).
Котельні установки повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.05.94 № 51 (із змінами та доповненнями) (НПАОП 0.00.1.08-94), Правил будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/см ), водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115 °С, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 23.07.96 № 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.11.96 за № 655/1680 (із змінами та доповненнями) (НПАОП 0.00-1.26-96).
Будова та експлуатація устаткування, що експлуатується з використанням газу, повинні відповідати вимогам Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 01.10.97 № 254, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.05.98 за № 318/2758 (НПАОП 0.00-1.20-98).
Компресорне устаткування повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.016-81 „ССБТ. Оборудование компрессорное. Общие требования безопасности”, затвердженого та введеного в дію постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 11.11.81 № 4885 (із змінами та доповненнями), і вимогам Правил будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок, повітропроводів і газопроводів, затверджених Державним комітетом з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і гірничого нагляду при Раді Міністрів СРСР 07.12.71 (НПАОП 0.00-1.13-71).
Вентиляційні системи устаткування повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.021-75 „ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования”, затвердженого та введеного в дію постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 13.11.75 № 2849 (із змінами та доповненнями).
Гідроприводи та мастильні системи устаткування повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.086-83* „ССБТ. Гидроприводы объёмные и системы смазочные. Общие требования безопасности к монтажу, испытаниям и эксплуатации”, затвердженого та введеного в дію постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 05.01.83 № 1 (із змінами та доповненнями).
Технологічне устаткування, якщо того потребує технологічний процес, повинно бути забезпечене необхідними контрольно-вимірювальними приладами. Вимоги безпеки до влаштування та експлуатації контрольно- вимірювальних приладів і автоматичних пристроїв наведені в розділі 17 цих Правил.
Транспортне устаткування та всі апарати, що порошать, повинні закриватися у місцях виділення пилу щільними кожухами і мати вбудовані в устаткування аспіраційні та витяжні вентиляційні системи, що зблоковані з пусковими пристроями.
Обертові та рухомі частини устаткування, приводних механізмів, двигунів повинні бути надійно огороджені відповідно до ГОСТ 12.2.062-81* „ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные”, затвердженого та введеного в дію постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 30.10.81 № 4772 (із змінами та доповненнями), або розташовані так, щоб унеможливлювати травмування обслуговувального персоналу.
Огородження і запобіжні пристосування не повинні зменшувати освітленість робочого місця, посилювати шум, створюваний рухомими частинами устаткування, та підвищувати його вібрацію.
Робочі місця повинні бути організовані з урахуванням вимог ГОСТ 12.2.061-81 „ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам”, затвердженого та введеного в дію постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 11.11.81 № 4883.
Розміщення робочих місць має бути поза зоною пересування механізмів, руху вантажів і забезпечувати зручність спостереження за операціями, що виконуються, й управління ними.
Виробниче устаткування повинно відповідати вимогам безпеки під час монтажу (демонтажу), експлуатації, ремонту, транспортування. Експлуатація устаткування в несправному стані не дозволяється.
14 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ВАНТАЖОПІДІЙМАЛЬНОГО, ТРАНСПОРТНОГО УСТАТКУВАННЯ, МАШИН І МЕХАНІЗМІВ 14.1 Загальні вимоги
У морських рибних портах установлення, монтаж, уведення в експлуатацію, робота, ремонт вантажопідіймального і транспортного устаткування та машин, їх складових частин, а також вантажозахоплювальних органів, пристроїв повинні здійснюватися згідно з вимогами Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.08.2002 № 409 (НПАОП 0.00-1.03-02), СНиП ІІІ-4-80*
„ Техника безопасности в строительстве”, затверджених постановою Державного будівельного комітету СРСР від 09.06.80 № 82 (вид. 1989 р., із змінами та доповненнями) (НПАОП 45.2-7.02-80), ГОСТ 12.2.022-80* „ССБТ. Конвейеры. Общие требования безопасности”, затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 05.09.80 № 4576 (із змінами та доповненнями).
Підіймання або переміщення підіймально-транспортними машинами вантажів з вагою, що перевищує їх граничнодопустиму вантажопідйомність, не допускається.
Запобіжні огородження, зняті на час ремонту або контрольного огляду, повинні бути встановлені на місце до початку експлуатації.
Не дозволяється робота підіймально-транспортних машин без установлених на місце та закріплених огороджень і заземлень.
Під час роботи підіймально-транспортних машин не дозволяється проводити ремонт, огляд, регулювання і змащення механізмів.
На підіймально-транспортних машинах повинні бути позначені: реєстраційний номер, вантажопідйомність і дата наступного технічного огляду.
Крани змінної вантажопідйомність повинні мати покажчики вильотів і відповідних їм вантажопідйомностей.
Для живлення електричних ланцюгів дистанційного управління портових механізмів допускається напруга не вище 36 В. Корпуси приладів управління (кнопкових регістрів) повинні виготовлятися з ізолювального матеріалу. Проводи повинні бути захищені від механічних пошкоджень.
Під час дистанційного управління портовими механізмами
частини їх, що можуть опинитися під напругою, повинні бути надійно заземлені або занулені.
Вантажопідіймальні суднові крани та лебідки з механічним або електричним приводом повинні забезпечувати плавне підіймання та спускання вантажу та бути обладнані:
гальмовим пристроєм замкнутого типу, що дозволяє зупиняти вантаж на будь-якій висоті;