ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Держнаглядохоронпраці України
№ 269 Зареєстровано в Мін’юсті
за № 227/10507
ПРАВИЛА
ОХОРОНИ ПРАЦІ У ТВАРИННИЦТВІ. СВИНАРСТВО
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Дія нормативно-правового акту з охорони праці (далі - НПАОП) Правила охорони праці у тваринництві. Свинарство (далі — Правила) поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю (далі — підприємства), що займаються вирощуванням свиней та виробництвом продукції свинарства.
Правила встановлюють вимоги безпеки праці до організації й виконання технологічних процесів з обслуговування свиней та виробництва продукції свинарства.
Правила є обов'язковими для роботодавців, усіх працівників підприємств, тимчасово залучених працівників з інших підприємств для виконання робіт, студентів під час проходження виробничої практики (далі — працівники).
Згідно із Законом України "Про охорону праці" роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Безпека процесів, пов’язаних з вирощуванням свиней, виробництвом та первинною обробкою продукції свинарства, повинна відповідати вимогам державних стандартів, технологічної та експлуатаційної документації, інструкцій з безпеки технологічних процесів та Правил.
Із введенням у дію Правил на підприємствах повинні бути переглянуті або розроблені заново інструкції з охорони праці для професій та видів робіт і затверджені роботодавцем відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці
№ 9, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 07.04.98 за № 226/2666 (ДНАОП 0.00-4.15-98).
Під час виконання робіт на свинарських підприємствах на працівників можлива дія небезпечних та шкідливих факторів згідно з державним стандартом "Опасные и вредные производственные факторы" із змінами в 1978 році (ГОСТ 12.0.003-74, СТ СЭВ 790-77):
фізичні:
машини й механізми, що рухаються (трактори, автомобілі, мобільні кормороздавачі, причепи тощо);
рухомі частини виробничого обладнання (зубчасті, пасові, ланцюгові передачі, карданні вали, з' єднувальні муфти, неогороджені робочі органи транспортерів, дробарок і т. ін.);
підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони (у тваринницьких приміщеннях загазованість відпрацьованими газами під час роздавання кормів кормороздавачем, запиленість при роздаванні сухих кормів - комбікормів, трав'яного борошна);
підвищена або знижена температура поверхні обладнання й матеріалів; підвищена або знижена температура повітря робочої зони; підвищений рівень шуму на робочому місці (під час подрібнення кормів та роздаванні їх мобільними кормороздавачами);
підвищений рівень вібрації; підвищена чи знижена вологість повітря; підвищена чи знижена рухомість повітря;
підвищена напруга в електричному ланцюгу, замикання якого може пройти через тіло людини;
підвищена напруга електричного поля; підвищений рівень статичної електрики; відсутність або нестача природного освітлення; недостатня освітленість робочої зони; знижена контрастність; прямий і відбитий блискіт; підвищений рівень ультрафіолетової радіації; підвищений рівень інфрачервоної радіації;
гострі краї, задирки, шорсткість на поверхнях інструменту та обладнання;
розміщення робочого місця на значній висоті відносно поверхні землі (підлоги).
Хімічні:
токсичні і подразливі (лікарські і мінеральні домішки до кормів, дезінфікувальні та мийні засоби тощо); сенсибілізувальні;
такі, що впливають на репродуктивну функцію (пестициди, агрохімікати, гази розкладу органічних речовин, відпрацьовані гази);
Біологічні:
патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, гриби, найпростіші) та продукти їх життєдіяльності;
макроорганізми (тварини, рослини, люди й продукти їхньої життєдіяльності, а також культури кліток і тканин).
Психофізіологічні:
фізичні перевантаження (операції з догляду за тваринами, які виконуються вручну);
нервово-психічні перевантаження (емоційні перевантаження під час перегонів тварин, випасання, транспортування).
Діяльність підприємств щодо захисту навколишнього природного середовища повинна регламентуватися вимогами Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про пестициди і агрохімікати", Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.06.96 № 173 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.07.96 за № 379/1404, Санитарных правил и норм охраны поверхностных вод от загрязнения, затверджених Міністерством охорони здоров’я СРСР у 1988 році (СанПиН 4630-88), державних будівельних норм “Генеральні плани сільськогосподарських підприємств (ДБН В.2.4-3-95), інших чинних нормативно-правових актів та Правил.
Мінімізація впливу біологічних факторів повинна забезпечуватися мінімальним часом контакту працівників із тваринами, кормовими сумішами, продукцією тваринництва, екскрементами тварин та відходами виробництва, проведенням дезінфекційних робіт та прибиранням приміщень, застосуванням бактерицидних ламп, застосуванням засобів захисту, дотриманням правил особистої гігієни.
З метою зменшення забруднення навколишнього середовища слід передбачати:
організацію правильного оброблення, зберігання і використання гною; впровадження способів очищення повітря підприємств за допомогою встановлення спеціальних фільтрів і припливно-витяжної вентиляції;
виконання відповідних профілактичних заходів у санітарно-захисних зонах підприємств;
планомірну боротьбу з хворобами тварин, переносниками інфекційних захворювань, паразитуючими комахами;
оборотні цикли використання стоків стічних вод;
При розміщенні свинарських підприємств слід враховувати вимоги з охорони навколишнього середовища від забруднень виробничими викидами та стоками (гноєм та гноївкою, стоками від прибирання приміщень та ін.).
Свинарські підприємства слід розміщувати з підвітряного боку відносно житлової зони, але з навітряного - відносно складів мінеральних добрив та пестицидів.
Ветеринарні служби (за винятком ветсанпропускників), котельні, гноєсховища відкритого типу розміщують на фермах з навітряного боку відносно рози вітрів.
Небезпечні зони повинні позначатися знаками безпеки згідно з державним стандартом “Цвета сигнальные и знаки безопасности” із змінами в 1980 та 1986 роках (ГОСТ 12.4.026-76) 2. ВИМОГИ ДО ПЕРСОНАЛУ, ЩО БЕРЕ УЧАСТЬ У
ВИРОБНИЧОМУ ПРОЦЕСІ
Допуск до роботи працівників залежно від професійної підготовки
До виконання робіт допускаються працівники, які не мають медичних протипоказань, пройшли вступний і первинний інструктажі з охорони праці, інструктаж з пожежно-технічного мінімуму.
При допуску працівників до різних видів робіт необхідно керуватись Переліком робіт з підвищеною небезпекою, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці від 30.11.93 № 123, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.12.93 за № 196 (ДНАОП 0.00-8.02-93), Переліком робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України та Держнаглядохоронпраці України від 23.09.94 за № 263/121, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.01.95 за № 18/554 (із змінами) (ДНАОП 0.03-8.06-94), Переліком важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31.03.94 № 46, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.07.94 за № 176/385 (ДНАОП 0.03-8.07-94), Переліком важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29.12.93 № 256, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.03.94 за № 51/260 (ДНАОП 0.03-8.08-93), Правилами пожежної безпеки в Україні, затвердженими Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій
за №126, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за № 1410/10009 (НАПБ А.01.001-2004).
До самостійного виконання робіт на машинах та механізмах допускаються працівники, що пройшли навчання, склали іспити кваліфікаційній комісії та одержали відповідне посвідчення.
Працівники, які обслуговують електроустановки, відповідно до посади, яку вони займають, або до професії повинні знати вимоги Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.01.98 № 4, зареєстрованих в
Міністерстві юстиції України 10.02.98 за № 93/2533 (ДНАОП 0.00-1.21-98), та мати відповідне посвідчення і відповідну групу з електробезпеки.
Працівники, яким дозволено виконання робіт з обслуговування електроустановок, повинні мати у посвідченні запис про перевірку знань.
Відповідно до ДНАОП 0.00-1.21-98, працівники, які працюють на електрифікованих технологічних установках або з електроінструментом (працівники електротехнологічні), допускаються до роботи після проходження інструктажу з електробезпеки під час роботи на даній електроустановці з оформленням у журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці.
Інструктаж з електробезпеки на І групу має проводити працівник, відповідальний за електрогосподарство, або, за його письмовим розпорядженням, - працівник зі складу електротехнічних працівників з групою III.
Мінімальний стаж роботи в електроустановках і видання посвідчень
працівникам з групою І не вимагається.
У разі залучення працівників з інших підприємств для виконання робіт, а також під час проходження виробничої практики студентами вузів та учнями профтехучилищ, роботодавець:
забезпечує проведення інструктажу з питань охорони праці та пожежної безпеки для кожного із зазначених працівників;
призначає спеціаліста, відповідального за безпечне ведення робіт; не допускає використання зазначених працівників на роботах, не передбачених договором, керуючись при цьому ДНАОП 0.03-8.07-94.
Нещасні випадки, професійні захворювання та аварії розслідуються відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 25.08.04 № 1112 (НПАОП 00.0-6.02-04). Під час розслідування виявляються причини їх виникнення, а також вживаються відповідні заходи щодо їх запобігання в подальшому.
Працівники, які обслуговують свиней, повинні знати: призначення і зміст виконуваних операцій;
будову і призначення обладнання, яке обслуговується, захисних засобів, що забезпечують безпечну його експлуатацію;
способи і прийоми безпечного виконання технологічних операцій; правила користування засобами колективного та індивідуального
захисту;
правила пожежної безпеки;
способи надання першої долікарської допомоги.
Проведення медичних оглядів
Відповідно до Закону України "Про охорону праці", роботодавець зобов'язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попередніх (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов'язкового медичного огляду
осіб віком до 21 року.
Медичні огляди проводять відповідно до вимог Положення про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31.03.94 № 45, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.06.94 за № 136/345 (із змінами) (ДНАОП 0.034.02-94), та Інструкції про застосування переліку професійних захворювань, затвердженої спільним наказом Міністерства охорони здоров’я України, Академії медичних наук України, Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2000 за № 374/68/338, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.01.2001 за № 68/5259.
Медичні огляди проводять для осіб, які зайняті на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці відповідно до Перечня вредных веществ, неблагоприятных производственных факторов и работ, для выполнения которых обязательны медицинские осмотры работников, (приложения 1, 2 к приказу Министерства здравохранения СССР от 29.09.89 № 555 "Про усовершенствование системы медицинских осмотров работников и водителей индивидуальных транспортных средств"), а для осіб віком до 21 року - відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я СРСР від 10.04.81 № 387 „О мерах по усовершенствованию медико-санитарной помощи подросткам”.
При виявленні у працівників ознак професійного захворювання або погіршення стану здоров’я внаслідок впливу шкідливих або небезпечних виробничих факторів роботодавець, на підставі медичних показань, повинен перевести їх на іншу роботу в установленому порядку.
У разі відмови ухилення працівника від проходження обов’язкових медичних оглядів роботодавець має право в установленому законом порядку притягнути працівника до дисциплінарної відповідальності, а також зобов’язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати
. Відповідно до вимог Типового положення про навчання з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 17.02.99 № 27, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.04.99 за № 248/3541 (ДНАОП 0.00-4.12-99), працівники підприємств при прийнятті на роботу і періодично в процесі роботи повинні проходити навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці.
Навчання і перевірку знань з питань охорони праці проводять згідно з Положенням про навчання з питань охорони праці, що діє на підприємстві і розробляється на основі ДНАОП 0.00-4.12-99 та затверджується роботодавцем.
Керівники і спеціалісти, відповідальні за безпечну експлуатацію підіймально-транспортного обладнання, експлуатацію газового господарства, посудин, що працюють під тиском, котлів, за електрогосподарство, за проведення вантажно-розвантажувальних робіт, та інші посадові особи, які здійснюють контроль за технічним станом машин, механізмів і обладнання, проводять інструктажі з охорони праці, повинні проходити перевірку знань особливостей технологічного процесу, будови і безпечної експлуатації, пожежної безпеки, гігієни праці і виробничої санітарії відповідно до посадових обов’ язків у порядку, передбаченому вимогами Переліку посад посадових осіб, які зобов’ язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці, затвердженому наказом Держнаглядохоронпраці від 11.10.93 № 94, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 20.10.94 за № 154. (ДНАОП 0.00-8.01-93).
Працівники підприємства проходять спеціальне навчання, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки відповідно до наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України № 368 від 29.09.2003 “Про затвердження Переліку посад, при призначенні на які особи зобов’ язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки та порядку їх організації і Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України”, зареєстрованому в Міністерстві юстиції 11.12.2003 за № 1147/8468.
Відповідальними за організацію навчання й перевірку знань з охорони праці на підприємстві є роботодавець, у структурних підрозділах (комплексах, бригадах, фермах тощо) - керівники цих підрозділів.
Контроль за навчанням і періодичністю перевірки знань з питань охорони праці здійснює служба охорони праці або працівники, на яких роботодавцем покладені ці обов’язки.
Працівники, які не пройшли навчання й перевірку знань з питань охорони праці, до роботи не допускаються.
Допуск працівників до виконання робіт із підвищеною небезпекою
Згідно з вимогами ДНАОП 0.00-8.02-93 працівники, які виконують роботи з підвищеною небезпекою проходять попереднє спеціальне навчання й перевірку знань з питань охорони праці, а також щорічну перевірку знань з питань охорони праці.
Підготовка працівників до виконання робіт із підвищеною небезпекою проводиться тільки в навчальних закладах (професійно-технічних училищах, навчально-курсових комбінатах тощо), які мають відповідний дозвіл Держнаглядохоронпраці України, відповідно до Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1631 від 15.10.2003 (із змінами).
До виконання робіт із підвищеною небезпекою не допускаються особи молодші 18 років.
РЕЖИМ ПРАЦІ ТА ВІДПОЧИНКУ
Тривалість робочого часу працівників на свинарських підприємствах
не повинна перевищувати тривалості, встановленої Кодексом законів про працю України.
Час початку й закінчення роботи (зміни), початок і закінчення перерви для відпочинку встановлюється Правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства.
Графік змінності затверджується роботодавцем за погодженням із профспілкою або уповноваженою найманими працівниками особою.
На роботах, де це необхідно внаслідок особливого характеру праці (догляд за молодняком, приготування кормів та ін.), робочий день у порядку, передбаченому законодавством, може бути розділений на частини таким чином, щоб загальна тривалість робочого часу не перевищувала встановленої тривалості робочого тижня.
Допуск працівників до роботи в нічний час повинен відповідати вимогам Кодексу законів про працю України. Нічним вважається час з 22 до 6 години ранку.
Працівникам, які працюють у холодну пору року на відкритому повітрі або у закритих не опалюваних приміщеннях, повинні надаватися спеціальні перерви для обігріву та відпочинку, які зараховуються до робочого часу.
Кількість і тривалість перерв встановлюється роботодавцем за погодженням із профспілкою або з уповноваженою найманими працівниками особою.
Під час виконання роботи із шкідливими умовами праці (вміст у повітрі робочої зони шкідливих газів або пилу в кількості, що перевищує гранично допустимі концентрації) повинні надаватися перерви для відпочинку із зняттям засобів індивідуального захисту органів дихання в місцях, вільних від дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів.
САНІТАРНО-ПОБУТОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ
Для санітарно-побутового забезпечення працівників потрібно обладнувати спеціальні приміщення відповідно до будівельних норм и правил “Административные и бытовые здания” (із змінами) (СНиП 2.09.04-87).
Не дозволяється використовувати санітарно-побутові приміщення не за призначенням.
Побутові приміщення слід розміщувати в місцях з найменшою дією шуму та інших шкідливих виробничих факторів.
Побутові приміщення можна розміщувати в окремих будівлях або в прибудовах до виробничих будівель. В окремих випадках, якщо це не суперечить санітарно-технічним, технологічним та протипожежним вимогам, допускається розміщення побутових приміщень у виробничих будівлях з урахуванням вимог будівельних норм і правил “Производственные здания" (із змінами) (СНиП 2.09.02-85).
Побутові приміщення вибухопожежонебезпечних виробництв повинні розташовуватися в окремо розміщених будівлях чи на першому поверсі виробничого приміщення, але не ближче 20 м від приміщення вибухопожежонебезпечних виробництв або робіт.
Під побутовими приміщеннями і над ними не дозволяється розміщувати вибухопожежонебезпечні виробництва та склади легкозаймистих речовин.
Для працівників, які виконують роботу на відкритому повітрі чи в неопалюваних приміщеннях із температурою повітря на робочих місцях нижче +10оС, слід передбачати приміщення для обігрівання.
Роботодавець повинен обладнати приміщення для обігріву і відпочинку працівників або надати засоби для обігріву. Засоби для обігріву надаються на місці роботи або безпосередньо біля нього. Засоби повинні бути технічно справними і відповідати вимогам протипожежної безпеки.
Працівників слід забезпечувати доброякісною питною водою. Температура води має бути не вище 20оС і не нижче 8оС. Автомати з газованою водою, фонтанчики, закриті бачки з фонтануючими насадками розміщують у проходах виробничих приміщень, у приміщеннях для відпочинку, у вестибулях та на виробничих майданчиках поза будівлями. Відстань від робочих місць до місць знаходження питної води не повинна перевищувати 75 м.
Бачки для питної води повинні щільно закриватися, щоденно промиватися і дезінфікуватися. Споживання сирої води як питної допускається тільки з дозволу органів санепідемнагляду.
Душові повинні бути обладнаними індивідуальними змішувачами холодної і гарячої води з арматурою управління, розташованою на вході в кабіну, умивальні - змішувачами холодної і гарячої води.
Палити на території та у виробничих приміщеннях підприємств дозволяється тільки в спеціально відведених місцях, обладнаних урнами та ємкостями з водою і позначених відповідними знаками або написами.
На підприємствах із кількістю працівників понад 300 осіб повинні передбачатися медичні пункти. Медпункти, як правило, розміщують на першому поверсі. Вони повинні мати зручні під’їзди для санітарних автомобілів.
З метою створення належних побутових умов для працівників тваринництва і обслуговуючого персоналу у літніх таборах слід організовувати польові стани.
Будівництво польових станів повинне здійснюватися за затвердженими проектами згідно із вимогами Відомчих норм технологічного проектування свинарських підприємств, затверджених Міністерством сільського господарства і продовольства України в 1995 році (ВНТП СГіП-46-2.95).