На ділянці імпульсного індукційного нагрівання рекомендується вивішувати плакати, що містять вказівки і застереження, які належать до специфіки імпульсної термообробки.
Термообробка лазерна
Небезпечні і шкідливі виробничі фактори, що виникають при експлуатації лазерних установок, залежно від класу лазерів, а також класифікація лазерів за ступенем небезпеки генеруючого випромінювання визначаються вимогами ГОСТ 12.1.040-83 «Система стандартов безопасности труда. Лазерная безопасность. Общие положения».
Лазери 3-4 класу до введення в експлуатацію в організації повинні бути прийняті комісією, призначеною роботодавцем, з обов'язковою участю в ній представника державного нагляду. Комісії повинні бути надані: паспорта на установки, інструкції з експлуатації та охорони праці, план розміщення установок, санітарний паспорт. Уведення в експлуатацію лазерів 3-4 класу здійснюється відповідно до вимог НП 306.5.05/2.065-2002.
Ділянка лазерної обробки металів повинна розташовуватися в ізольованому приміщенні.
Стіни приміщення, де розміщені лазерні установки, повинні бути з матеріалу, непроникного для лазерного випромінювання.
Внутрішні поверхні прим іщ ення повинні фарбуватися в матовий колір, що має мінімальний коефіцієнт відбивання і забезпечує максимальне розсіювання світла по довжині хвилі лазерного випромінювання.
Працівники, що обслуговують і експлуатують технологічні лазерні установки, повинні проходити медичний огляд згідно з Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 № 246, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за № 846/14113.
Працівники, що працюють з лазерними установками, повинні бути навчені правилам безпечного ведення робіт і правилам особистої гігієни, методам надання першої допомоги в разі ураження лазерним випромінюванням, електричним струмом, а також при впливі інших небезпечних і шкідливих виробничих факторів.
На ділянці лазерної обробки металів повинні бути:
інструмент з ізольованими рукоятками;
діелектричні рукавички і килимки;
розрядні штанги;
екрани непрозорі, що не дають відбиття лазерного випромінювання;
засоби захисту очей;
засоби захисту органів слуху;
інструкція з охорони праці;
інструкція з експлуатації установки;
план розміщення установок із указівкою лазерної небезпечної зони.
Розміри лазерної небезпечної зони визначаються розрахунковим або експериментальним шляхом.
У зонах з підвищеною інтенсивністю лазерного випромінювання повинні бути вивішені попереджувальні знаки з написом "Обережно! Лазерне випромінювання" (за ДСТУ ISO 6309:2007).
При роботі з лазерними установками виконання операцій, не передбачених інструкціями з експлуатації та охорони праці, забороняється.
Особам, що не стосуються експлуатації та обслуговування лазерних установок, вхід у прим іщ ення лазерної обробки металів не дозволяється. Про це повинні сповіщати відповідні написи.
Контроль лазерного випромінювання дозиметричним методом за ГОСТ 12.1.031-81 «Система стандартов безопасности труда. Лазеры. Методы дозиметрического контроля лазерного излучения» повинен здійснюватися центральною заводською лабораторією або санітарною лабораторією.
Технічні засоби контролю рівнів лазерного випромінювання повинні бути атестовані (забезпечені метрологічною перевіркою).
Процеси лазерної обробки металів, які не потребують присутності обслуговувального персоналу біля устаткування, повинні здійснюватися в спеціальному ізольованому приміщенні. Керування процесом у цьому разі здійснюється з окремо розташованого пульта.
Видалення шкідливих і небезпечних речовин з повітряного середовища (або зниження їх до рівня ГДК) повинно здійснюватися загальнообмінною вентиляцією.
Для видалення великої кількості небезпечних і шкідливих речовин, крім загальнообмінної вентиляції, повинні застосовуватися місцеві відсмоктувачі.
При проведенні процесів, що вимагають присутності персоналу біля лазерної установки або поблизу зони впливу лазерного випромінювання на деталі, видалення шкідливих і небезпечних речовин із зони їх утворення повинно здійснюватися за допомогою місцевих відсмоктувачів.
Якщо при проведенні таких технологічних процесів не можливо підтримувати концентрацію шкідливих речовин у повітрі робочої зони на рівні ГДК, необхідно:
застосовувати засоби індивідуального захисту органів дихання (респіратори та інші пристрої);
забезпечити захист шкірних покривів від влучення аерозольних часток, які можуть мати велику швидкість і високу температуру, що може привести до опіку відкритих частин тіла;
використовувати засоби захисту очей від аерозолів і лазерного випромінювання.
При поєднанні системи спостереження з оптичною системою лазерної установки необхідно застосовувати автоматичні затвори або світлофільтри, що захищають очі оператора в момент генерації випромінювання. Не дозволяється під час генерації випромінювання здійснювати візуальний контроль улучення променя в деталь без застосування відповідних засобів захисту, а також направляти промінь лазера в очі людини і на інші частини тіла.
У разі виникнення при роботі лазерних установок електромагнітного поля високих і надвисоких частот, що можуть супроводжуватися м'яким рентгенівським випромінюванням, слід керуватися ДСП 6.177-2005-09-02.
Граничнодопустимі рівні електромагнітних випромінювань, вимоги безпеки і методи контролю встановлені ГОСТ 12.1.006-84 та ДСН 3.3.6.096-2002.
При використанні лазерних установок високої потужності в разі виникнення нейтронного і гама-випромінювання слід керуватися ДГН 6.6.1.- 6.5.001-98 і ДСП 6.177-2005-09-02.
При випадковому ушкодженні очей лазерним випромінюванням потерпілий повинен бути терміново обстежений офтальмологом і знаходитися під його спостереженням.
Характер медичної допомоги при ушкодженні очей визначається видом ушкодження, що залежить від довжини хвилі випромінювання.
Висока температура в зоні впливу лазерного випромінювання на деталі створює умови для можливого виникнення пожежі, тому слід дотримуватися вимог ДБН В.1.1-7-2002.
При використанні лазерних установок відкритого типу для запобігання опромінення працівників повинні використовуватися огородження, маркування лазерної небезпечної зони, екранування відкритого променя лазера, винесення пульта керування з небезпечної зони.
У багатьох конструкціях імпульсних лазерних установок для охолодження рубінового стрижня застосовується рідкий азот, для охолодження лампи-спалаху - стиснене повітря. При експлуатації установок повинні дотримуватися вимоги Правил безпеки при виробництві і споживанні продуктів розділення повітря, затверджених Держгіртехнаглядом СРСР 12.04.88 (далі - НПАОП 24.1-1.30-88).
Термообробка магнієвих і алюмінієвих сплавів, титана і його сплавів
Цехи і ділянки термічної обробки деталей з магнієвих і алюмінієвих сплавів належать до виробничої категорії "У" за СНиП 2.09.02-85 і повинні по змозі розміщуватися в окремих приміщеннях. Не слід установлювати печі для термічної обробки деталей з магнієвих і алюмінієвих сплавів у потокових лініях цехів механічної обробки деталей.
Приміщення зберігання і термічної обробки деталей зі сплавів повинні бути обладнані загальнообмінною вентиляцією.
Електроустаткування та електроприлади, установлювані в цих приміщеннях, повинні бути у вибухобезпечному виконанні.
Підлоги і стіни в приміщеннях, де здійснюється зберігання і термічна обробка деталей зі сплавів, повинні бути гладкими і зручними для очищення.
Устаткування, стіни і перекриття приміщень повинні регулярно очищуватися від пилу вологим способом.
Для термічної обробки деталей з магнієвих і алюмінієвих сплавів можуть застосовуватися електропечі різних конструкцій і систем завантаження деталей, а також рециркулярні печі з нагріванням за рахунок механічної енергії потоку повітря.
Для низькотемпературної термообробки (не вище 300C) допускається використовувати печі з газовим обігрівом за наявності окремої камери для згоряння газів.
Конструкція такої печі повинна забезпечувати надходження в робочий простір продуктів горіння при температурі, що не перевищує задану; використання спеціальних змішувачів унеможливлює попадання на деталі, що завантажуються в піч, окремих газових струменів з більше високою температурою.
Конструкція та експлуатація електропечей, призначених для нагрівання деталей з магнієвих і алюмінієвих сплавів, повинна відповідати вимогам, викладеним у главах 3, 7, 8, 11 розділу VII цих Правил і глави 14 цього розділу.
Завантаження печі слід здійснювати акуратно, щоб деталі не звалилися з етажерки і не торкалися відкритих спіралей опору.
Перед завантаженням у піч деталей з магнієвих сплавів їх слід очистити від магнієвого пилу, задирок, стружки, жиру (масла). Очищення від жиру слід здійснювати в 1% водному розчині соди при 100С або в розчиннику.
Розподілення температур у печах повинно бути рівномірним. Для виключення перепаду температур печі слід обладнувати вентиляторами.
Печі повинні бути обладнані терморегуляторами для автоматичного підтримання необхідної температури і вимикання печі в разі підвищення заданої температури.
У печах значної довжини нагрівальні елементи повинні бути розташовані окремими секціями, кожна з яких повинна мати свій регулятор.
У разі несправності автоматики піч повинна бути відключена вручну, для чого в печі повинний бути передбачений ручний рубильник або вимикач, установлений у доступному для користування місці. В аварійній ситуації вся група печей повинна бути відключена за допомогою загального аварійного рубильника, установленого всередині приміщення в зручному місці.
Справність теплорегулювальних приладів повинна систематично перевірятися з оформленням відповідних записів у спеціальному журналі. Робота з несправною апаратурою не дозволяється.
При високотемпературній термообробці магнієвих сплавів (наприклад, нагріванні під загартування) у піч з повітряною атмосферою слід додавати 0,7-1% сірчистого газу, який подається по трубах або утворюється безпосередньо в печі шляхом розкладання сірчаного колчедану.
Металеві банки або листи із сірчаним колчеданом установлюються на етажерки або подину термічної печі.
-5
Кількість колчедану - 0,5-1 кг/м робочого простору печі.
Для попередження самозаймання деталей з магнієвих і алюмінієвих сплавів при термічній обробці термістові необхідно стежити, щоб не було різкого підвищення температури в печі. Ознакою самозаймання є утворення білого диму, що пробивається в щілини дверей печі або в отвори для термопари.
Печі повинні бути максимально герметичними. Підсмоктування повітря, особливо в вакуумних печах, не допускається. Спостереження за нагріванням деталей усередині печі слід вести через оглядові вікна (вічка).
У термічних цехах транспортування деталей з магнієвих і алюмінієвих сплавів слід здійснювати в індивідуальній тарі або на візках з надписом "магній", "алюміній".
Алюмінієвий і магнієвий пил можуть утворювати вибухонебезпечну суміш, а алюмінієвий пил і окисли заліза (залізна окалина) утворювати вибухову суміш (термітний порошок), тому вести нагрівання деталей з алюмінієвих сплавів у печах, у яких здійснювалося нагрівання деталей з чорних металів або магнієвих сплавів, допускається тільки після попереднього повного видалення з печі окислів заліза і магнієвого пилу.
У випадку загоряння деталей піч слід негайно відключити, а етажерки з деталями вийняти (викотити) з печі. Вогонь гасити необхідно сухим піском або меленим плавильним флюсом (допускається гасіння магнію вуглекислим газом, а алюмінієвого пилу - мокрим піском).
Протипожежні запаси піску (флюсу) повинні бути передбачені в цеху в достатній кількості. Ящи ки з піском (флюсом) повинні бути рівномірно розподілені в приміщенні цеху і по змозі ближче до печей.
Працівникам на ділянці не дозволяється:
завантажувати в піч для спільної обробки деталі, виконані з магнієвих і алюмінієвих сплавів;
завантажувати в піч деталі, забруднені здатним до запалення магнієвим або алюмінієвим пилом (стружкою) і жиром (маслом), а також деталі, покриті вологою, тому що наявність водяної пари в печі збільшує небезпеку загоряння магнієвих сплавів;
обробляти деталі з магнієвих і алюмінієвих сплавів на наждакових верстатах;
вести нагрівання деталей з магнієвих і алюмінієвих сплавів у рідких селітрових або ціаністих ваннах;
здувати пил стисненим повітрям, тому що при цьому пил переходить у зважений вибухонебезпечний стан;
здійснювати зварювальні роботи, пов'язані з застосуванням відкритого полум'я (без екранування місця роботи);
користуватися пінними вогнегасниками або водою на ділянці обробки магнієвих сплавів, тому що магній розкладає воду і викликає вибух.
Термічна обробка титана і його сплавів повинна здійснюватися відповідно до вимог Правил безпеки при виробництві та переробці титана, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 22.08.2006 № 548, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.12.2006 за № 1272/13146.
При термічній обробці титанових сплавів в інертних середовищах і в вакуумі слід дотримувати вимог безпеки, викладених в главі 14 цього розділу.
Термообробка плазмова
Плазмова термообробка деталей повинна проводитися з дотриманням вимог, передбачених ГОСТ 12.3.039-85 «Система стандартов безопасности труда. Плазменная обработка металлов. Требования безопасности» і главою 13 розділу VII цих Правил.
Для захисту працівників від шуму повинні застосовуватися прот иш уми (антифони) або шоломофони.
Для захисту очей працівників від світлових і теплових випромінювань, випадкових бризок або часток, що розлітаються, повинні застосовуватися захисні окуляри або шоломи-маски.
Приміщення плазмової обробки повинні бути обладнані загальнообмінною вентиляцією.
Робоче місце, де здійснюється плазмова обробка, повинно бути обладнано місцевою витяжною вентиляцією, тому що в процесі термообробки утворюються шкідливі і токсичні аерозолі. У разі потреби рекомендується використання працівниками респіраторів або винесення робочої зони у витяжні шафи.
При роботі з плазмовими установками для забезпечення електробезпеки слід застосовувати діелектричні рукавички і килимки.
Термообробка з нагріванням струмами високої частоти
Термообробка деталей з індукційним нагріванням струмами високої частоти повинна проводитися з дотриманням вимог, передбачених главою 10 розділу VII цих Правил.
Експлуатація генераторних установок струменів високої частоти дозволяється за умови забезпечення на робочих місцях рівнів опромінення, які не перевищують допустимих, і за умови виключення опромінення осіб, що не обслуговують дані установки.
Приміщення, у яких розміщуються установки струменів високої частоти, повинні бути обладнані загальнообмінною вентиляцією.
При виділенні в повітря робочої зони шкідливих речовин, що утворюються в процесі нагрівання деталей струмами високої частоти, нагрівальний індуктор повинний бути обладнаний місцевим відсмоктувачем.
Усі установки струменів високої частоти, які при роботі створюють електромагнітні поля високих частот, повинні допускатися в експлуатацію в такому виконанні, щоб розсіювання і втрати енергії були мінімальними. Установки струменів високої частоти повинні бути обладнані блокованими огородженнями, а також світловою сигналізацією.
Не дозволяється навмисно порушувати працездатність блокувальних пристроїв, а також працювати без заземлення корпуса генератора або індуктора.
Подача деталей до індуктора і зняття їх повинні бути по змозі механізовані та автоматизовані.
При термічній обробці металів із застосуванням високочастотного нагрівання в солях, які можуть виділяти отрутні гази, установки, приміщення і провадження робіт повинні відповідати вимогам, викладеним у пунктах 6.1 - 6.34 глави 15 цього розділу (обробка в ціаністих ваннах).
У приміщенні, де розміщені електротермічні установки, на видному місці повинні бути вивішені:
інструкція з експлуатації устаткування;
інструкція з охорони праці;
правила надання першої допомоги потерпілим від електричного струму.
Огляд усіх вузлів устаткування необхідно проводити систематично за установленим графіком.
Вимір електромагнітних полів повинен здійснюватися один раз на рік. Результати вимірів заносяться в журнал реєстрації або до протоколу.
Термообробка холодом
Обробка сталевих деталей холодом здійснюється на спеціальних установках, які працюють на рідкому повітрі, рідкому кисні, рідкому азоті або твердій вуглекислоті ("сухий лід").
Установки, у яких є холодильні машини з компресорами, повинні відповідати вимогам правил технічної експлуатації, затверджених роботодавцем.
Установки рідкого кисню, а також транспортування і застосування кисню повинні відповідати вимогам, викладеним у НПАОП 24.1-1.30-88.
У компресорних установках, які виробляють рідкий кисень або азот, для запобігання утворенню вибухонебезпечної суміші "масло-кисень", циліндри слід змазувати найбільше термічно стійкими маслами (П-28, ДО-28, "брайсток"), дистильованою водою і мильною емульсією, а також ретельно регулювати витрату масла відповідно до технічних норм.
Для видалення масла і продуктів його розкладання необхідно здійснювати знежирення пристроїв та установок рідкого кисню, посудин при їх виготовленні, після ремонту та в процесі експлуатації не рідше одного разу на рік.
Знежирення можна здійснювати за допомогою інертного газу, обмежувальних пробок з пінополіуретану і розчинника масла.
У різьбових з’єднаннях киснепроводів не дозволяється застосовувати підмотування з льону, прядива або обтиральних матеріалів, а також промазку суриком, іншими матеріалами, що містять жири; у фланцевих і штуцерних з'єднаннях не допускається застосування прокладок з картону, гуми або пароніту.
Для просочення або промазки різьбових з’єднань киснепроводів застосовується свинцевий глет, замішаний на дистильованій воді, а у фланцевих і штуцерних з'єднаннях - прокладки з азбестового картону або металеві прокладки з алюмінію або відпаленої міді.
Для запобігання деформації труб киснепроводу від зміни температури повинна передбачатися установка компенсуючих пристроїв.
Холодильний газифікатор рідкого кисню, повітря, азоту або інших холодоагентів повинний бути встановлений в окремому пожежобезпечному приміщенні з бетонною підлогою, з легкими перекриттями і з дверима, що відкриваються назовні.
Пульт керування, ванна підігрівника, покажчик рівня рідини, манометри, вентиль для спускання газу повинні встановлюватися в приміщенні, відділеному від місцезнаходження газифікатора глухою стіною (без вікон і дверей).
Під час роботи газифікатора обслуговувальний персонал повинен перебувати в приміщенні, де встановлений пульт керування.
Вироби перед завантаженням у холодильник повинні бути ретельно очищені від слідів масла.
Зберігання і перевезення сухого льоду повинні здійснюватися в брезентових мішках з прокладанням сухого льоду ватою.
Холодильник повинен мати кришку.
Для роботи із сухим льодом необхідно застосовувати кліщі з ручками завдовжки не менше 70 см.
При термообробці в рідкому азоті маса садки деталей не повинна перевищувати 1/10 маси рідкого азоту.
Для запобігання викиду рідкого азоту при зануренні садки бак слід не доливати до країв на 500-1000 мм залежно від обсягу садки і габаритів деталей, а відстань між деталлю, що занурюється в рідкий азот, і внутрішніми стінками бака повинна бути не менше 100 мм.
При механізованій обробці великогабаритних деталей у рідкому азоті можливий його викид, тому в момент занурення персонал не повинен підходити до бака ближче ніж на 2-3 м.
Термообробка електронно-променева
Електронно-променева термообробка деталей повинна проводитися з дотриманням вимог, передбачених в главі 14 розділу VII цих Правил.
Виробничі електронно-променеві установки належать до вибухонебезпечного устаткування і повинні розташовуватися в окремих приміщеннях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією.
Електронно-променеві установки повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією.
Для захисту працівників від шуму слід застосовувати засоби індивідуального захисту - протишуми (антифони) або шоломофони.
Для захисту очей обслуговувального персоналу від впливу видимого та ультрафіолетового випромінювання повинні застосовуватися захисні окуляри зі світлофільтрами.
При експлуатації електронно-променевих установок з метою забезпечення безпечного рівня рентгенівського випромінювання повинен проводитися обов'язковий регулярний дозиметричний контроль: при пробному запуску установки, після закінчення її монтажу і здачі в експлуатацію, при змінах конструкції установки, її захисту або режиму роботи, а також профілактично через визначені проміжки часу.
На стінках камер електронно-променевих установок можуть конденсуватися різні відкладення, які мають високу хімічну активність або пірофорність. Щоб уникнути запалення і вибухів продуктів конденсації і утворюваних газів, дверцята робочої камери після закінчення процесу слід відкривати повільно.