Процес нагрівання масла повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.1.010-76*.
Установки мають бути оснащені протипожежними засобами захисту згідно з розділом 6 ДНАОП 0.01-1.01-95.
Трубопроводи до постів термообробки повинні бути прокладені в каналах, що знаходяться під підлогою та теплоізольовані.
Ремонт та монтаж обладнання для теплообробки бетонних виробів без зливання теплоносія не дозволяється.
Виробництво виробів з використанням арматури та закладних деталей вимагає певних умов їх виготовлення, а саме:
Шкідливі речовини і зварювальні аерозолі повинні вилучатися з повітря робочих зон вентилюванням. Розрахункові параметри вентиляційних систем приймаються, виходячи з гранично допустимої концентрації найбільш шкідливих речовин: фтористого водню і марганцю — при плавлених флюсах; окису вуглецю, марганцю, фтористого водню — при керамічних флюсах (ДНАОП 0.03-3.20-90).
Для збирання та видалення пилу і окалини від верстатів по виготовленню арматурних виробів останні повинні під’єднатись до аспіраційної системи, що виключає можливість виділення запиленого повітря у виробниче приміщення. При видаленні окалин від верстата вручну, працівник повинен бути в захисних окулярах.
Бухтоутримувачі повинні огороджуватися. Огородження має бути з металевої сітки висотою не менш як 1,8 м, з дверима шириною не менше 0,7 м, котрі зблоковані з приводом верстата так, щоб при відчинених або нещільно зачинених дверях привід автоматично відключався.
Бухтоутримувачі повинні розташовуватися на відстані не менш як 1,5 м від машин (правильних барабанів, котушок перемотувальних верстатів, зварювального та іншого обладнання).
Бухтоутримувачі мають бути обладнані гальмівними пристроями, що забезпечують інерційне обертання бухти арматурного дроту після виключення приводу протяжного пристрою не більш як на /4оберта.
Між бухтоутримувачем та правильним барабаном правильно-відрізного верстата повинен бути установлений направляючий пристрій (труби, кільця) для обмеження мимовільного руху арматурного дроту.
Правильні пристрої верстатів повинні бути захищені суцільним або сітчастим металевим кожухом, зблокованим з приводом верстата так, щоб при знятому або неправильно встановленому кожусі привід верстата автоматично відключався.
Заправка кінця арматурної сталі у правильні барабани повинна проводитися при відключеному приводі верстата.
Пускові педалі верстатів повинні бути огороджені. Огородження не повинно утруднювати рух ноги та повинно виключати ненавмисне включення їх приводів.
Педалі органів управління, що приводяться у дію ногою, повинні мати робочу поверхню не менше як 90^60 мм і величину переміщення не більше 40 мм.
В той час коли верстат працює для згинання арматурних прутків не дозволяється:
закладати арматурні стержні у вилку під час обертання поворотного диска;
замінювати згинальні, центральні та опорні пальці до відключення верстата від електричної мережі.
Приводні верстати для різання пруткової арматури діаметром більше 20 мм повинні бути обладнані з обох боків роликовими столами для подачі арматурних стержнів.
Ножиці для різання арматурної сітки повинні бути забезпечені пристроями, що підтримують сітку з боку її подачі.
Щоб уникнути мимовільного ходу робочого органу арматурних гідравлічних ножиців, при виключеному двигуні, потрібно не припускати включення гідророзподілювача.
Установка для перемотування дроту повинна бути огороджена по периметру сітчастими металевими огородженнями висотою не менше 1,8 м.
Для обслуговування установки в огородженні повинні бути передбачені двері шириною не менше 0,7 м.
Двері в огородженні повинні бути зблоковані з приводом верстата так, щоб при відчинених або нещільно зачинених дверях привід автоматично відключався.
Обладнання для виготовлення спіральних арматурних каркасів повинно працювати за умов:
Пересувні каретки верстатів повинні бути обладнані площадками для заправляння дроту на ротор. Площадка повинна бути віброізольована.
З боку пульта управління верстатом ротор повинен бути огороджений знімним або відкидним сітчастим огородженням, що запобігає травмуванню працюючого при обриві арматурного дроту.
Верстати для зварювання спіральних каркасів мають бути огороджені. Огородження повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.062-81*.
Виготовлення арматури та арматурних каркасів провадиться дуговим та контактним зварюванням, при цьому:
Робочі місця електрозварювальників мають бути огороджені щитами або ширмами висотою не менше 1,8 м з негорючих та світлонепроникних матеріалів у відповідності з вимогами ДСТУ 2456-94, ДСТУ 2489-94.
Стаціонарне робоче місце для електродугового зварювання повинно бути обладнане місцевою витяжною вентиляцією (боковою або нижньою) в той час коли воно розміщено у приміщенні.
В місцях проведення зварювальних робіт необхідно дотримуватися вимог НАОП 1.4.10-1.04-86 та правил пожежної безпеки за ДНАОП 0.01-1.01-95. Не дозволяється проводити електродугове зварювання на відстані ближче ніж 10 м від вогненебезпечних місць.
Під час виконання електрозварювальних робіт на відкритому повітрі над установками та робочими місцями повинні бути споруджені навіси з негорючих матеріалів. Робочі місця повинні бути забезпечені гумовими килимками.
Зварювальні трансформатори повинні підключатися до мережі живлення через пристрої, що виключають можливість ураження обслуговую-чого персоналу електричним струмом і бути забезпечені обмежувачами напруги холостого ходу.
Електрозварювальні установки, що застосовуються для зварювання у особливо небезпечних умовах (усередині металевих ємностей, в трубопроводах, колодязях та інших), а також призначені для роботи у приміщеннях з підвищеною небезпекою і що мають напругу холостого ходу більше 12 В, повинні бути оснащені пристроями автоматичного відключення напруги холостого ходу або обмеження його до напруги 12 В з витримкою часу не більше 0,5 с.
Обмежувач, що виконаний у вигляді приставки, повинен бути заземлений (занулений).
Ступінь захисту джерел струму (трансформатори, генератори, випрямлячі) та шаф управління, що призначені для роботи у закритих приміщеннях, повинна бути 1Р11, а джерел струму та шаф управління, що призначені для роботи на відкритому повітрі під навісом, — 1Р21 за ГОСТ 14254-96.
Кріпильні деталі верстатів (болти, гвинти, шпильки) використовувати для заземлення не дозволяється.
Підключення зварювального обладнання до мережі живлення (силової, освітлювальної, контактної) повинно здійснюватися через однопостові або багатопостові зварювальні установки (трансформатори, генератори, випрямлячі).
Довжина первинного електричного ланцюга між пунктом живлення та пересувною зварювальною установкою не повинна перевищувати 10 м у відповідності з вимогами ДСТУ 2456-94, ДСТУ 2489-94. Ізоляція проводів повинна бути захищена від механічних пошкоджень.
Під час групової установки стаціонарних зварювальних трансформаторів ширина проходів між ними повинна бути не менше 1,5 м, а вся група повинна бути огороджена перилами у відповідності з вимогами ГОСТ 12.2.062-81*.
Огляд, ремонт, чистка машини, заміна електродів повинні проводитися після її відключення від електромережі, джерел живлення стиснутим повітрям та водопровідної мережі.
Виготовлення закладних деталей проводиться на ковальсько-пресовому обладнанні з застосуванням зварювальних робіт, при цьому:
Обладнання ковальсько-пресове повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.017-86.
Преси повинні бути укомплектовані пристосуваннями (кліщами, захватами), що виключають попадання рук у робочу зону при подачі заготовок та зніманні готових виробів.
Прес повинен бути обладнаний пристроями (упорами, стопорами, фіксаторами) для закріплення рухомої траверси на направляючих при огляді та ремонтних роботах.
Дробоструминні апарати та масловодовіддільники повинні експлуатуватися у відповідності з вимогами ГОСТ 12.2.008-75* та ГОСТ 12.3.008-75.
Відділення дробоструминної обробки повинно бути відгороджене від суміжних з ним приміщень суцільною перегородкою та забезпечене загальнообмінною припливно-витяжною вентиляцією.
Дробоструминна обробка закладних деталей для нанесення захисного покриття повинна проводитися у спеціальних шафах у відповідності з вимогами ГОСТ
12.3.008-75.
Під час експлуатації дробоструминних установок не дозволяється:
працювати з пошкодженим оглядовим склом;
випускати з рук пістолет під час подачі стиснутого повітря.
Установки для електрометалізації повинні експлуатуватися у відповідності з Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів ДНАОП 0.00-1.21-98.
Нанесення антикорозійного покриття газовими металізаторами повинно проводитися у відповідності з вимогами ГОСТ 12.3.008-75 та ГОСТ 12.2.008-75*.
Балони з ацетиленом та киснем, що застосовуються при металізації, повинні експлуатуватися та складуватись у відповідності до вимог Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском ДНАОП 0.00-1.07-94 та пожежної безпеки п. 7.10.3 ДНАОП 0.01-1.01-95.
Виробництво виробів з бетону та залізобетону потребує застосування касетних установок, спеціальних форм та пакетів опалубки, при цьому необхідно дотримуватись наступних вимог:
Касетні установки повинні мати блокуючи пристрої приводів пересування, що виключають можливість самочинного їх включення, а також переміщення стінок касети під час знаходження між ними працюючих.
Площадки для обслуговування повинні бути встановлені на самостійному фундаменті та віброізольовані від касети і рами машини розпалубки, а також повинні бути огороджені металевими перилами у відповідності з вимогами ГОСТ 12.2.062-81*.
Настил площадки та східці драбини повинні бути виготовлені з рифленої сталі. З боку рухомої передньої стінки касети повинні бути встановлені знімні огородження або рухома площадка.
Опорні металоконструкції, площадки обслуговування, а також пристрої (трубопроводи, вентилі та ін.), що підводять пар в теплові відсіки касет та відводять з них конденсат, не повинні утруднювати прохід обслуговуючого персоналу.
Конструкція теплових відсіків касети та кріплення шлангів до паро- і конденсатопроводів або безшлангові з’єднання повинні забезпечувати їх герметичність і виключати самочинне витікання пари.
Робочий тиск середовища в теплових відсіках касет не повинен перевищувати указаного у технічному паспорті.
Магістральний конденсатопровід повинен бути безнапірним та сполучуватися з атмосферою. Щоб запобігти накопичення конденсату повинен бути передбачений ухил не менше 0,003 проміле магістрального конденсатопроводу в бік зливання.
Ремонт трубопроводів (паропроводів та конденсатопроводів) і з’єднань повинен проводитися після їх відключення від магістралей та повного випуску пари і конденсату.
На місцях розпалубки металевих форм повинні бути вивішені плакати зі схемами стропування вантажів, що транспортуються на даній дільниці та прізвищ осіб відповідальних за безпеку переміщення вантажів кранами.
Пульт управління касетних установок повинен бути розташований у місці, що забезпечує оператору видимість основних рухомих вузлів касетної установки.
Касетні установки повинні бути обладнані звуковою чи світловою сигналізацією (електродзвінки, електролампи тощо).
Під час ручної чистки та змащення розподільних листів і теплових відсіків касети робітник повинен знаходитися внизу касети.
Проводити зварювальні роботи в касетних установках з змащеними поверхнями площин формування не дозволяється.
Під час розпалубки касети та зніманні панелей не дозволяється:
знаходитися на пересувній частині касети;
витягувати та транспортувати виріб з несправними підйомними петлями;
вибивати закладні коробки та конуси у підвішеному стані панелі.
Форми повинні бути обладнані пристроями для стропування (петлями, вушками, отворами, рим-болтами, цапфами).
Форми, у яких проводиться попередній натяг арматури, повинні бути обладнані захисними пристроями (уловлювачами), що виключають можливість вильоту обірваного кінця арматури.
У формах з відкидними бортами повинні бути передбачені пристрої, які обмежують кут відкривання бортів (упори-обмежувачі і т.д.).
Експлуатація форм з несправними бортами, замками, петлями, упорами- обмежувачами та захисними пристроями (уловлювачами) не дозволяється.
Штабелювання форм повинно проводитися у зібраному виді з закритими (на замки) бортами на прокладках одного розміру по товщині, що укладені від торців на однаковій відстані.
Чистка форм (бортів, піддонів та інших елементів) повинна проводитися механізовано або вручну — скребками, або пневматичними скребками.
Конструкція замків повинна виключати самочинне відкривання бортів.
Форми повинні бути обладнані пристроями для механізованого або ручного відкривання бортів.
Форми та піддон-вагонетки повинні бути обладнані обмежувачами, що попереджують схід вагонеток з рейок.
Стендові форми з закріпленими на них вібраторами повинні бути установлені на віброізолюючі опори.
У формах замкнуті порожнини або регістри для подачі теплоносія (пара, гаряча вода, масло) повинні бути герметичні. Зовнішні поверхні порожнин та регістрів повинні бути теплоізольовані, температура зовнішньої поверхні теплоізоляції не повинна перевищувати +40С.
Робочий тиск середовища у парових порожнинах форм не повинен перевищувати указаного у технічному паспорті.
Форми з електропрогріванням бетонної суміші повинні бути обладнані пристроями заземлення.
Форми напірних віброгідропресованих труб повинні відповідати наступним вимогам:
кожухи та тарілчасті пружини повинні бути прикріплені до форми цепами; з’єднання обох частин форми повинно проводитися тарованими болтами з тарілчастими пружинами;
анкерні та калібрувальні кільця повинні бути оснащені пристроями для стропування і зберігатися у касетах. Перекочування кілець руками не дозволяється.
Форми, у яких виготовляють центрифуговані вироби, повинні відповідати таким вимогам:
повинні бути обладнані пристроями фіксації напівформ від відносного їх переміщення;
замкові пристрої напівформ повинні бути оснащені фіксаторами, що виключають самочинне їх послаблення;
форми з попередньо напруженою арматурою повинні бути обладнані по торцям суцільним металевим огородженням для захисту обслуговуючого персоналу у разі обриву напруженої арматури.
Змащування форм за допомогою пістолетів-розпилювачів або інших пристосувань, що розпилюють, повинно проводитися на спеціально обладнаних дільницях з застосуванням засобів індивідуального захисту. При цьому працівник повинен бути одягнений в комбінезон та чоботи згідно з ДНАОП 0.05-3.14-80, мати респіратор, гумові рукавички, захисні окуляри, котрі повинні відповідати наступним вимогам:
спецодяг, спецвзуття — ГОСТу 12.4.044-87 та ГОСТу 12.4.045-87; респіратори — ГОСТу 12.4.028-76*; рукавички гумові — ГОСТу 20010-74*; окуляри захисні — ГОСТу 12.4.013-85Е.
Установки для приготування мастила повинні бути розташовані у ізольованих приміщеннях. На входах мають бути вивішені знаки безпеки (п. 1.3 за ГОСТ
76*) з пояснювальним надписом: «Стороннім вхід заборонений» і відповідати розділам 4.2-5.3 ДНАОП 0.01-1.01-95.
Двері приміщення повинні зачинятися на замок, ключ повинен знаходитися у начальника цеху (майстра зміни).
Приміщення, у якому розташована змішувальна установка, повинно бути обладнане системою природної вентиляції у відповідності з вимогами СНиП 2.04.05-91 «Отопление, вентиляция и кондиционирование».
Приміщення для приготування мастила повинні відповідати вимогам пожежної безпеки згідно ДНАОП 0.01-1.01-95.
Для подачі бетонної суміші у виріб застосовуються бетоноукладачі та бетонорозподільники, а для ущільнення — вібраційне обладнання, вібропреси і центрифуги, при цьому:
Бетоноукладачі та бетонорозподільники повинні бути обладнані звуковою сигналізацією (електродзвінками, сиренами).
Вібратори на бункері повинні бути закриті кожухами згідно з ГОСТ 12.1.02980.
Ходові колеса на висоті до 12 мм від головки рейки повинні бути огороджені металевими кожухами.
Бетоноукладачі та бетонорозподільники мають бути забезпечені кінцевими вимикачами для автоматичної їх зупинки біля тупикових упорів, що встановлені у кінці рейкового шляху.
Обвалювання бетонної маси вручну в бункерах з шнековими живильниками повинно проводитися при вимкненому електродвигуні живильника.
Бункери повинні бути обладнані площадками і драбинами для обслуговування. Робочі площадки повинні бути шириною не менше 0,7 м та мати перила у відповідності з вимогами ГОСТ 12.2.062-81*.
Вібраційне обладнання повинно бути оснащене звукоізолюючими пристроями.
Віброплощадки повинні бути ізольовані від фундаменту виробничого приміщення віброгасниками (пружинними, гумовими, пневматичними тощо), а працюючі на них застосовувати засоби індивідуального захисту згідно з ГОСТ 12.4.002-97.
На віброплощадці повинні бути установлені обмежувачі, що виключають горизонтальний зсув форми.
Вібропривантажувачі повинні бути забезпечені інвентарними опорними підставками, що застосовуються при чищенні та змащенні робочої поверхні.
Не дозволяється:
ставати обслуговуючому персоналу на працюючу віброплощадку або на установлену на ній форму;
чистити вібропривантажувачі, що знаходяться в підвішеному стані без їх закріплення.
Вібропреси необхідно встановлювати в звукоізольованих камерах.
Двері камери повинні бути зблоковані з приводом вібропреса так, щоб при відчинених або неповністю зачинених дверях привід автоматично відключався.
Робота вібропреса повинна супроводжуватися включенням надпису: «Вхід заборонений!» по ГОСТ 12.4.026-76*.
Центрифуги необхідно встановлювати в звукоізолюючих камерах або кожухах.
Отвори для завантаження форм у камери необхідно закрити кришками.
Двері камер та кришки отворів необхідно зблокувати з приводом центрифуги так, щоб при відчинених або неповністю зачинених дверях та кришках привід автоматично відключався.
Біля входу, у камеру центрифуги, необхідно вивішувати знак безпеки п. 1.5 по ГОСТ 12.4.026-76* з пояснюючим надписом: «Стороннім вхід заборонений!».
Центрифуги необхідно обладнувати установками для збору та видалення шламу.
Розпалубка виробів після набирання ними міцності:
Розпалубка виробів повинна провадитися у спеціально відведе-них місцях. Розпалубка в підвішеному стані не дозволяється.
Відкриті приямки глибиною більше 0,5 м повинні мати по периметру перила у відповідності з вимогами ГОСТ 12.2.062-81*.
Вироби з попередньо напруженою арматурою повинні бути розпалублені при міцності бетону, що вказана у проекті.
Розпалубка попередньо напружених виробів повинна проводитися, як правило, після відрізання вільних кінців арматури.
Замкові з’єднання опалубки повинні бути очищені від бетону та змазані.
Перед відправленням виробів на склад вони маркуються та при необхідності проводиться їх обробка, при цьому:
Нанесення емалей на поверхню готових бетонних та залізобетонних виробів валиком або пістолетом-розпилювачем повинно проводитися з застосуванням засобів індивідуального захисту органів дихання (фільтруючого респіратора РУ-60М-А) за ГОСТ 17269-71*.
Під час очистки та набризку, нанесенні грунтовки і обезпилюванні поверхонь, що оброблюються, працюючі повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту органів дихання за ГОСТ 12.4.034-85 і зору — за ГОСТ 12.4.013-85Е*.
Дільниця оброблювання та миття виробів повинна бути огороджена сітчастим металевим огородженням висотою не менше 1,5 м.
Мийні машини мають бути обладнані збірниками для забрудненої води з відстійниками та фільтрами.
Передача продукції споживачам відбувається після проведення заводських випробувань конструкцій та виробів, при цьому:
Установлені на опори конструкції та вироби повинні бути закріплені розтяжками, що дозволять забезпечити податливість конструкцій та виробів під час випробування та виключати можливість раптового падіння конструкцій або їх частин при руйнуванні.
Під час установки розподільних траверс, коткових та шарових опор повинно бути передбачене страхове закріплення траверс розтяжками з гнучких тросів.
Розподільні траверси повинні мати монтажні петлі для страхового закріплення розтяжками на час підготовки та проведення випробувань.
Страхові розтяжки повинні закріплюватися у вузлах випробувального стенду.
Коткові та шарові опори повинні установлюватися в запобіжних пластинах з відповідними заглиблюваннями, що виключають викидання шарнірів під час випробувань.
Для запобігання обвалення випробуваних балкових конструкцій та виробів, що випробуються, завантажувальних пристроїв та завантажувальних матеріалів повинні бути установлені страхові опори біля несучих опор і у середині прольоту.
Для запобігання раптового обвалення консольних конструкцій при випробуванні страхові опори повинні установлюватися під вільним кінцем консолей.
Страхові пристрої не повинні перешкоджати прогину конструкцій та виробів у межах до 1/30 прольоту. Відстань між нижньою гранню конструкцій або виробів, що випробуються, та страховими пристроями не повинна перевищувати 0,03-0,05 м.
Для безпечного зняття показників під час випробування конструкцій, вимірювальні прилади та пристосування повинні установлюватися у доступних для нагляду місцях.
Під час випробування балкових конструкцій штучними вантажами довжина кожної групи таких вантажів по довжині прольоту не повинна перевищувати 1/6 цього прольоту.