НПАОП 0.00-1.27-09Правила з безпечної експлуатації систем вентиляції у хімічних виробництвах

а) несправності вентиляційних установок, виявлені під час перевірки;

б) усі випадки припинення роботи установок у робочий час у зв’язку з ремонтом, а також унаслідок аварій, відсутності електроенергії, теплоносія тощо;

в) усунення виявлених несправностей і поновлення роботи установок;

г) прізвища чергових слюсарів і електриків, дні і години чергувань.

  1. Концентрація вибухонебезпечної газопароповітряної і пилоповітряної суміші, яка переміщується вентилятором і яка не повинна перевищувати 50% від нижньої концентраційної межі поширення полум’я, контролюється приладами безперервної дії з подачею звукового і світлового сигналу оператору. Методи визначення показників пожежовибухонебезпеки відповідно до вимог «ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения» (ГОСТ 12.1.044-89).

  2. Повітря, що видаляється з приміщень та містить горючий пил і вибухонебезпечні пилоповітряні суміші, необхідно очищати в мокрих пилоуловлювачах. Виняток становить пил тих речовин, які під час взаємодії з водою утворюють вибухонебезпечні суміші або гази.

  3. Системи місцевих відсмоктувачів від технологічного устаткування мають бути окремі для речовин, які у разі змішування можуть спричинити спалах, горіння або вибух.

  4. За наявності у переміщуваному середовищі конденсату необхідно своєчасно зливати його у дренажну систему.

  5. Увімкнення вентиляторів місцевих відсмоктувачів, конструктивно пов’язаних з технологічним устаткуванням, повинно блокуватися з пусковим пристроєм устаткування.

  6. Для одночасного відключення усіх вентиляторів, конструктивно пов’язаних з устаткуванням або вбудованих у технологічні схеми, а також інших вентиляторів, які обслуговують вибухонебезпечні приміщення, передбачається пристрій, який розташовують зовні будівлі.

  7. У процесі експлуатації вентиляторів здійснюють контроль стану їх зовнішніх і внутрішніх поверхонь, а також стану електродвигунів і фундаменту методом профілактичного огляду. Результати огляду заносять у журнал з експлуатації систем вентиляції.

  8. Під час аварійної зупинки вентилятора перед його пуском необхідно перевірити стан вала і підшипників.

  9. Під час експлуатації систем вентиляції забороняється відключати або знімати вогнепереперепинувальні пристрої.

  10. Резервні і рідко використовувані вентилятори (які використовуються за необхідності, наприклад у разі появи диму, загазованості) необхідно через кожні три - чотири тижні короткочасно включати в роботу для запобігання виникненню корозії в підшипниках.

  11. Під час аварійної зупинки вентилятора, коли відключення технологічного устаткування або зупинка процесу виробництва неможливі, вентиляційна система повинна бути забезпечена резервним вентилятором, який автоматично вмикається при зупинці основного вентилятора.

  12. Вогнеперепинувальні пристрої, пристрої блокування систем вентиляції з системами пожежної сигналізації та системами пожежогасіння, а також автоматичні пристрої відключення вентиляції у разі пожежі повинні бути у справному робочому стані і перевірятися не рідше одного разу на півроку.

Результати ревізії оформляються відповідно до вимог ГОСТ 12.4.021-75 і заносяться в паспорт системи вентиляції.

  1. У разі встановлення вибухозахищених вентиляторів поза приміщенням для них слід влаштовувати спеціальні укриття у вигляді металевих навісів і сітчастого огородження, що замикається на замок.

  2. Під час експлуатації вентиляторів не допускають потрапляння води на віброізолятори і виникнення корозії. Закріплювальні деталі повинні бути затягнуті.

  3. У процесі експлуатації вибухозахищених вентиляторів контролюють щільність прилягання щіток до вала привода для зняття статичної електрики з робочого колеса. У вибухозахищених вентиляторах і вентиляторах третього виконання використовують мідно-графітові щітки для зняття зарядів статичної електрики з вала привода.

Періодичність і способи контролю зазначаються в чинній нормативній документації на даний виріб.

  1. Під час роботи вентиляторів контролюють наявність мастила і температуру в підшипниках.

Максимальна температура нагріву підшипника не повинна перевищувати граничнодопустиму температуру.

Контроль нагріву здійснюють за допомогою поверхневих термощупів, датчиків температури або електроконтактних термометрів.

  1. Працююче вентиляційне устаткування і вентилятор зупиняють у випадку: появи стуку, ударів і вібрації у вентиляторі, електродвигуні або муфті зчеплення; перевищення допустимої температури вузлів вентилятора, електродвигуна або

муфти зчеплення;

перевищення допустимого рівня шуму;

витоку газів або пари із вентилятора чи повітроводу;

тріщин у фундаменті.

  1. Справність і роботу систем вентиляції приміщень категорій А, Б і В перевіряють працівники, відповідальні за роботу цих систем, не рідше одного разу на зміну із занесенням результатів перевірки в журнал з експлуатації систем вентиляції.

  2. Безпека електроустаткування під час експлуатації повинна забезпечуватись виконанням вимог НАПБ А.01.001-2004, «Правил устройства электроустановок» (ПУЭ-86) і Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 09.01.98 № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за № 93/2533 (далі — НПАОП 40.1-1.21-98).

  3. Захисні огородження слід передбачати на всмоктувальних і нагнітальних отворах вентиляторів, які не приєднані до повітроводів, відповідно до вимог СНиП 2.04.05­91 або державного стандарту «Вентилятори промислові. Механічна безпечність вентиляторів. Огорожа» (далі — ДСТУ ISO 12499:2004).

  4. Вентиляційні камери, майданчики та інші місця установлення вентиляційного обладнання повинні мати електричне освітлення відповідно до вимог державних будівельних норм «Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення» (ДБН В.2.5-28-2006).

  5. Регулювальні пристрої (шибери, дросель-клапани, заслінки, регулювальні пристрої повітророзподільників тощо) повинні легко закриватися і відкриватися, а також надійно фіксуватися в заданому положенні. Повзунки шиберів повинні щільно прилягати до направних і вільно переміщатися в них.

  6. На всіх регулювальних і запірних пристроях (на пульті управління і маховику) повинні бути нанесені позначення «Відкрито», «Закрито».

  7. До повітроводів і устаткування систем вентиляції забороняється складувати ближче ніж 0,5 м горючі матеріали або негорючі матеріали у горючій упаковці.

  8. Двері вентиляційних камер повинні щільно закриватися і замикатися. Приміщення вентиляційних камер, майданчики і канали не дозволяється захаращувати сторонніми предметами, матеріалами, устаткуванням тощо. Ключі від вентиляційних камер зберігаються в уповноваженої особи.

  9. На двері вентиляційної камери наносять напис, який включає: позначення «Стороннім вхід заборонено»;

умовне позначення вентиляційних агрегатів, які розміщені у вентиляційній камері; найменування і категорію приміщення (приміщень) відповідно до вимог чинного законодавства, а також клас вибухонебезпечної зони (зон) відповідно до чинних нормативно-правових актів з охорони праці;

прізвища працівників, які відповідають за експлуатацію систем вентиляції; знак «Шум», що попереджує працівників, які входять до вентиляційної камери під час роботи вентилятора, про необхідність користування засобами індивідуального захисту органів слуху відповідно до вимог ГОСТ 12.4.051-87.

  1. На системи вентиляції і вентилятори, які розташовані у вентиляційних камерах, методи і засоби очищення повітроводів та вентиляційного устаткування повинна бути складена інструкція з охорони праці відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.15-98, що включає:

схему систем вентиляції;

порядок включення і виключення систем вентиляції;

основні заходи безпечної експлуатації систем вентиляції в умовах даного виробництва, цеху, відділення.

  1. Системи витяжної і припливної вентиляції, які обслуговують приміщення категорій А і Б, повинні комплектуватися вентиляційним обладнанням у вибухозахищеному виконанні, а у разі установки вогнеперепинувальних пристроїв припливні системи можуть комплектуватися обладнанням у звичайному виконанні.

  2. Забороняється встановлювати вентилятори, а також електродвигуни до них, які не відповідають вимогам вибухозахисту для даного класу вибухонебезпечної зони, визначеного відповідно до чинних нормативно-правових актів з охорони праці.

  3. Усі металеві повітроводи та інше обладнання систем вентиляції приміщень категорій А і Б, а також систем місцевих відсмоктувачів пожежовибухонебезпечних речовин (сумішей) повинні бути заземлені та захищені від статичної електрики.

Вимірювання опору ізоляції заземлення, перевірка ланцюга між заземлювачами та заземлювальними елементами повинні проводитися в обсягу та з періодичністю, що наведені в Правилах технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених Міністерством енергетики та електрифікації СРСР від 21.12.85 (ПТЕЕС), та відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98.

  1. У разі виникнення пожежі у виробничому приміщенні системи вентиляції, які обслуговують ці приміщення, повинні бути відключені відповідно до вимог ПЛАС, за винятком систем подавання повітря у тамбур-шлюзи приміщень категорій А і Б.

  2. Транзитні повітроводи, якими подається нагріте в калорифері повітря, не повинні мати отворів, окрім повітроводів, які призначені для подавання повітря в приміщення.

  3. Відстань між калориферами і конструкціями з горючих і важко-горючих матеріалів повинна бути не менше ніж 0,1 м у разі використання теплоносія у вигляді води та пари.

  4. Напрям обертання робочого колеса вентилятора та електродвигуна вказують стрілкою на корпусі вентилятора зі сторони всмоктування та на корпусі електродвигуна.

  5. Скорочені позначення і порядкові номери систем вентиляції наносять на корпусах вентиляторів, пускових пристроях, повітроводах і опусках у межах обслуговуючих приміщень незмивною яскравою фарбою.

  6. Забороняється знімати і зафарбовувати заводські таблички на вентиляційному устаткуванні та електродвигунах.

  7. Один раз на рік проводять ревізію автоматичних зворотних клапанів з оформленням результатів перевірки відповідно до вимог ГОСТ 12.4.021-75 із занесенням результатів в паспорт системи вентиляції і журнал ремонту систем вентиляції, форма якого наведена у додатку 3.

  8. Обертові та рухомі частини вентиляційного устаткування, приводних механізмів та двигунів повинні бути надійно огороджені відповідно до вимог «ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные» (ГОСТ 12.2.062-81) та ДСТУ ISO 12499:2004.

  9. Вентиляційне обладнання повинно експлуатуватися у справному стані та працювати без невластивого йому шуму і вібрації. Конструкція вентиляційного устаткування повинна забезпечувати:

допустимі рівні шуму відповідно до вимог ДСН 3.3.6.037-99;

шумові характеристики відповідно до вимог ГОСТ 12.1.003-83;

рівень допустимої вібрації відповідно до вимог ДСН 3.3.6.039-99 та ГОСТ 12.1.012:2008.

  1. Елементи вентиляційного устаткування, які можуть спричинити небезпеку аварій і нещасних випадків, повинні мати сигнально-запобіжне пофарбування відповідно до вимог «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности» (ГОСТ 12.4.026-76).

  2. У виробничих приміщеннях, де можливе раптове виділення у повітря робочої зони великої кількості шкідливих речовин, повинна бути передбачена аварійна система вентиляції відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91.

  3. Автоматичне вмикання аварійної вентиляції повинно дублюватися ручним пуском із приміщення та ззовні приміщення.

  4. Справність систем аварійної вентиляції перевіряють один раз на зміну під час зовнішнього огляду при короткочасному вмиканні її в роботу із занесенням результатів перевірки в журнал з експлуатації систем вентиляції.

  1. Технічне обслуговування систем вентиляції

  1. Для забезпечення працездатності вентиляційних систем у процесі експлуатації здійснюють їхнє технічне обслуговування. Технічне обслуговування пристроїв і устаткування вентиляційних систем проводять відповідно до графіків виконання робіт, інструкцій з охорони праці відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.15-98, нормативної документації на вентиляційне устаткування.

  2. Технічне обслуговування устаткування систем вентиляції проводять відповідальні працівники із занесенням результатів в журнал з експлуатації систем вентиляції.

  3. Огляд і технічне обслуговування резервного устаткування проводять безпосередньо перед включенням його в роботу.

  1. Технічне обслуговування вентиляторів

  1. Під час технічного обслуговування вентиляторів перевіряють і забезпечують: наявність і надійність кріплення огорож;

надійність кріплення вентилятора до основи і наявність контргайок; співвісність патрубків вентилятора і повітроводу;

плавність і відносну безшумність ходу, правильний напрямок обертання робочих коліс, вільне обертання робочих коліс від зусилля рук, відсутність биття, зміщення і доторкування робочих коліс до корпуса вентилятора;

температуру корпуса підшипників (у разі перевищення граничнодопустимої температури необхідно зупинити вентилятор, оглянути підшипники, очистити їх, перевірити наявність мастила і у разі потреби замінити мастило); натяг приводних ременів;

стан захисного покриття, м’яких вставок, віброізоляторів, а також справність заземлення.

  1. У направляючих апаратах, які встановлюють на вентиляційних агрегатах, необхідно перевіряти не рідше одного разу на місяць:

стан болтових з’єднань лопаток, міцність їх кріплення до осей і міцність кріплення осей до корпуса;

кріплення вилкастих важелів; паралельність ходу лопаток;

наявність мастила в черв’ячних парах редукторів привода і підшипникових вузлах; стан фарбового покриття.

  1. Технічне обслуговування калориферних установок

  1. Очищення зовнішньої поверхні калориферних установок від забруднень проводять пневматичним способом, а у разі забруднення, що злежалося, з домішкою мастила — гідропневматичним способом. Калорифери припливної вентиляції необхідно продувати стисненим повітрям або парою періодично, але не рідше одного разу на квартал.

  2. У водяних калориферах необхідно регулярно оглядати повітровипускні пристрої і випускати повітря; після закінчення опалювального сезону слід промивати внутрішні смуги 3-5% розчином інгібірованої соляної кислоти до повного освітлення розчину або іншим способом за рекомендаціями заводу-виробника.

  3. Калориферні установки необхідно ретельно оглядати і усувати виявлену нещільність не рідше одного разу на декаду.

  4. Необхідно періодично (не рідше одного разу на декаду) перевіряти справність контрольно-вимірювальних приладів і конденсатовідводів.

    1. Під час технічного обслуговування зрошувальних камер необхідно: перевірити справність форсунок і очистити їх у разі засмічення; перевірити герметичність з’єднань труб і арматури;

очистити внутрішні поверхні камер, пластини краплеуловлювачів, сітки водяного фільтра;

перевірити роботу пристрою, який регулює рівень води у піддоні; перевірити щільність закриття дверей.

    1. Технічне обслуговування повітроочисних пристроїв

      1. Під час технічного обслуговування рулонних фільтрів необхідно: перевірити стан фільтрувального матеріалу;

перевірити рівень і ступінь забруднення мастила в редукторі привода і в разі потреби поповнити рівень або провести промивку редуктора і заміну мастила;

перевірити і відрегулювати кріплення всіх вузлів і деталей фільтра; перевірити і відрегулювати натяг ланцюгів механізму перемотування.

      1. Під час технічного обслуговування масляних чарункових фільтрів необхідно провести заміну масла після того, як опір фільтра збільшиться на 50% або коли насиченість масла пилом перевищить 0,15 кг/л, та промити фільтрувальні панелі 10% розчином каустичної соди.

      2. Під час технічного обслуговування масляних самоочисних фільтрів необхідно: перевірити щільність прилягання масляних фільтрів до установлених рам і цілісність

фільтрувального матеріалу;

перевірити справність механізму руху сітчастих панелей фільтра, провести регулювання і змащування вузлів;

перевірити опір фільтра і провести очищення фільтрувальних елементів.

    1. Під час технічного обслуговування повітроводів, запірно-регулювальних, повітроприймальних і повітророзподільних пристроїв необхідно:

систематично оглядати усі повітроводи, запірно-регулювальні, повітроприймальні і повітророзподільні пристрої та усувати виявлені дефекти;

перевірити відповідність положень аспіраційних пристроїв, які визначені під час регулювання та налагодження;

провести змащування вузлів поворотних клапанів, жалюзійних решіток та інших регулювальних пристроїв;

перевірити щільність закриття експлуатаційних отворів на повітроводах; стежити за чистотою сіток повітроприймальних і повітророзподільних пристроїв і очищати їх у міру забруднення, але не рідше одного разу на квартал;

перевірити стан антикорозійного покриття повітроводів із вуглецевої сталі; перевірити кріплення з’єднувальних фланців повітроводів.

    1. Технічне обслуговування неметалевих повітроводів

      1. Не допускається експлуатація неметалевих повітроводів при появі тріщин або вм’ятин на корпусі.

      2. Неметалеві повітроводи не повинні мати гострих кромок, елементів, що виступають, котрі можуть спричинити травмування.

      3. Повітроводи систем вентиляції, місця з’єднання дільниць одна з одною та з вентиляторами повинні бути герметичними.

    2. Під час технічного обслуговування місцевих відсмоктувачів і аспіраційних укриттів необхідно:

перевірити комплектність і правильність їх установлення;

перевірити кріплення місцевих укриттів і герметичність (візуально) їх з’єднання з повітроводами;

перевірити швидкість всмоктування повітря на його відповідність проектним даним або встановленим після регулювання у разі неефективної роботи місцевих відсмоктувачів або аспіраційних укриттів.

    1. Технічне обслуговування допоміжного обладнання систем вентиляції

      1. Під час технічного обслуговування повітряних утеплених клапанів необхідно: перевірити стан заземлення клапанів перед їх відкриттям;

включати на короткий час нагрівачі для розігрівання стулок у зимовий і перехідний періоди року;

регулювати положення стулок не рідше двох разів на рік, забезпечити їх герметичність у закритому положенні, змазати поверхні, що труться, консистентним мастилом;

очищати поверхні клапанів від бруду, пилу, фарбувати їх за потреби.

      1. Під час технічного обслуговування глушників шуму необхідно: перевірити стан камер, змонтованих у будівельних конструкціях, і щільність

прикриття люків та дверей;

перевірити стан кріплення пластин між собою і обтічників до пластин, цілісність покриття звукопоглинальним матеріалом перфорованого листа, склотканини, гумових прокладок тощо;

перевірити стан шумопоглиначів і герметичність їхнього приєднання; перевірити стан звукопоглинального матеріалу і у разі необхідності заповнити порожнечі, що утворилися, додатковою кількістю матеріалу.

    1. Під час технічного обслуговування аераційних пристроїв необхідно: перевірити відповідність положень стулок аераційних пристроїв вимогам сезонного

регулювання;

перевірити роботу механізмів управління аераційними пристроями і усунути виявлені несправності;

перевірити герметичність з’єднання вентиляційних каналів і шахт та наявність тяги в

них;

перевірити справність фрамуг і віконних рам;

провести очищення від снігу аераційних пристроїв, розташованих ззовні будівлі.

    1. Технічне обслуговування електроустаткування, засобів автоматичного регулювання і контролю систем вентиляції здійснюється відповідно до вимог Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 № 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1143/13017.

    2. Технічне обслуговування вогнеперепинувальних пристроїв

      1. Для забезпечення безпечної роботи не допускається:

виконувати роботи з усунення дефектів за наявності тиску робочого середовища в обладнанні;

застосовувати вогнеперепинувальний пристрій для параметрів, які вищі, ніж зазначені в паспорті;

знімати вогнеперепинувальний пристрій з обладнання за наявності в ньому робочого середовища;

вводити в експлуатацію без перевірки технічного стану після локалізації полум’я; експлуатувати вогнеперепинувальний пристрій при появі тріщин або вм’ятин на корпусі чи полум’ягасному елементі.

      1. Вогнеперепинувальний пристрій та його окремі вузли не повинні мати гострих кромок, елементів, що виступають, котрі можуть спричинити травмування та іскроутворення.

    1. Пуск і зупинка систем вентиляції

      1. У виробничих приміщеннях, в яких виділяються шкідливі речовини I і II класів небезпеки відповідно до вимог «ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности» (ГОСТ 12.1.007-76), системи вентиляції включаються за 10-25 хвилин до початку роботи. Спочатку включаються витяжні системи, а потім припливні.

      2. Зупинка систем вентиляції проводиться після закінчення роботи. Спочатку відключаються припливні системи, потім витяжні.

      3. Послідовність включення припливних систем вентиляції: перевірити стан фільтрувального матеріалу і включити фільтр;

Завантажити