НПАОП 0.00-1.27-09Правила з безпечної експлуатації систем вентиляції у хімічних виробництвах

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ, ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ

НАКАЗ

від 5 жовтня 2009 року № 164

Про затвердження Правил з безпечної експлуатації систем вентиляції у хімічних виробництвах

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2009 р. за № 988/17004

Відповідно до Закону України «Про охорону праці»

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила з безпечної експлуатації систем вентиляції у хімічних виробництвах (далі — Правила), що додаються.

2. З набранням чинності цими Правилами вважати такою, що не застосовується на території України, «Типовую инструкцию по безопасной эксплуатации систем вентиляции в химических производствах Министерства промышленности Украины. ВНЭ 015-92», затверджену Міністерством промисловості України 26.08.92.

3. Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Начальнику управління організації державного нагляду за промисловою безпекою на виробництвах і об’єктах підвищеної небезпеки Морозову В. М. протягом п’яти днів забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

5. Начальнику управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Прохорову В. В. унести зміни до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці та розмістити цей наказ на веб-сайті Держгірпромнагляду.

6. Заступнику начальника відділу персоналу, діловодства та спецроботи Кравцю В. Ю. забезпечити опублікування наказу в засобах масової інформації.

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Держгірпромнагляду Дунаса С. В.

С. О. СТОРЧАК

Г олова Держгірпромнагляду

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 5 жовтня 2009 р. № 164

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2009 р. за № 988/17004

ПРАВИЛА з безпечної експлуатації систем вентиляції у хімічних виробництвах I. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1. Ці Правила поширюються на підприємства, установи, організації (далі — підприємства) незалежно від форм власності та виду діяльності, що займаються проектуванням, реконструкцією, виготовленням, монтажем, налагодженням, ремонтом, обстеженням та експлуатацією систем вентиляції виробничих, складських, адміністративно-побутових і допоміжних будівель та споруд виробництв гумових та пластмасових виробів, хімічних та целюлозно-паперових виробництв (далі — хімічні виробництва).

2. Правила встановлюють вимоги до охорони праці та безпечної експлуатації систем вентиляції, кондиціювання повітря та повітряного опалення у хімічних виробництвах (далі — система вентиляції).

Правила є обов’язковими для всіх суб’єктів господарювання, які використовують найману працю, що пов’язана з проектуванням, реконструкцією, виготовленням, монтажем, налагодженням, ремонтом, обстеженням та експлуатацією систем вентиляції виробничих, складських, адміністративно-побутових і допоміжних будівель та споруд підприємств і організацій хімічного виробництва.

1. Правила не поширюються на системи вентиляції підземних і відкритих гірничих виробок, на підприємства і об’єкти особливого і спеціального призначення, які належать Міністерству внутрішніх справ України, Міністерству оборони України, Службі безпеки України, об’єкти, побудовані на замовлення зазначених органів державної влади, об’єкти, експлуатація яких здійснюється з метою забезпечення національної безпеки України, а також будівлі і споруди, в яких виробляються, зберігаються або застосовуються вибухові речовини та вибухові вироби. Вони не поширюються також на системи примусового димовидалення та підпору повітря будинків і споруд.

1. ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ

1. У цих Правилах терміни вживаються у значеннях, що визначені Законом України «Про охорону праці», державним стандартом «Охорона праці. Терміни та визначення основних понять» (ДСТУ 2293-99), будівельними нормами та правилами «Отопление, вентиляция и кондиционирование» (СНиП 2.04.05-91), міждержавним стандартом «Система технічного обслуговування і ремонту техніки» (ГОСТ 18322-78).

2. Інші терміни вживаються в такому значенні:

вентиляція — обмін повітря в приміщеннях для видалення надлишків теплоти, вологи, шкідливих та інших речовин з метою забезпечення допустимих метеорологічних умов і чистоти повітря в зоні, що обслуговується, або робочій зоні;

капітальний ремонт — ремонт, який виконують для відновлення справності повного або майже повного відновлення ресурсу виробу із заміною або відновленням будь-яких його частин, включно з базовими;

кондиціювання повітря — автоматичне підтримування в закритих приміщеннях усіх або окремих параметрів повітря (температури, відносної вологості, чистоти, швидкості руху) з метою забезпечення головним чином оптимальних метеорологічних умов, які найсприятливіші для самопочуття людей, ведення технологічного процесу, забезпечення збереження матеріальних цінностей;

опалення — підтримування в закритих приміщеннях температури, що нормується відповідно до вимог Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень (ДСН 3.3.6.042­99).

1. ПОЗНАЧЕННЯ ТА СКОРОЧЕННЯ

У цих Правилах вживаються такі позначення та скорочення:

ГОСТ — міждержавний стандарт;

ДБН — державні будівельні норми;

ДСН — державні санітарні норми;

ДСТУ — державний стандарт України;

ДСТУ Е№ — державний стандарт, через який впроваджено європейський стандарт

(EN);

ДСТУ ISO — державний стандарт, через який впроваджено європейський стандарт Міжнародної організації зі стандартизації (ISO);

КВПіА — контрольно-вимірювальні прилади і автоматика;

НАПБ — нормативно-правовий акт з питань пожежної безпеки;

НПАОП — нормативно-правовий акт з охорони праці;

СНіП — будівельні норми і правила;

ПЛАС — план локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій;

ПТЕЕС — правила технічної експлуатації електроустановок споживачів;

ПУЕ — правила улаштування електроустановок;

ГДК — граничнодопустима концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони;

ССБП — система стандартів безпеки праці;

ССБТ — «система стандартов безопасности труда».

1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТА ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ СИСТЕМ ВЕНТИЛЯЦІЇ

1. Загальні вимоги

1. Проектування, будівництво, реконструкція, експлуатація та технічне обслуговування систем вентиляції проводяться з дотриманням вимог Законів України «Про охорону праці», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про об’єкти підвищеної небезпеки», вимог цих Правил, державних будівельних норм, міждержавних і державних стандартів, санітарних норм і правил.

2. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом систем вентиляції і кондиціювання повітря об’єктів нового будівництва, після реконструкції та капітального ремонту проводиться відповідно до вимог Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 № 923.

3. Експлуатація та технічне обслуговування систем вентиляції здійснюються відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 19.10.2004 № 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за № 1410/10009 (далі — НАПБ А.01.001-2004), Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 687, «ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования» (далі — ГОСТ 12.1.004-91), «ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования» (далі — ГОСТ 12.1.010-76), «ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности» (далі — ГОСТ 12.3.002-75), «ССБТ. Системы вентиляционные. Методы аэродинамических испытаний» (далі — ГОСТ 12.3.018-79), «ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования» (далі — ГОСТ 12.4.021-75), чинної нормативної документації на вентиляційне устаткування, заводських інструкцій з експлуатації вентиляційного устаткування.

4. Інструкції з охорони праці, що діють на підприємстві, розробляються та переглядаються відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.98 № 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за № 226/2666 (далі — НПАОП 0.00-4.15-98).

5. Порядок опрацювання і затвердження власником нормативних актів, що діють на підприємстві, здійснюється відповідно до вимог Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21.12.93 № 132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.02.94 за № 20/229 (НПАОП 0.00-6.03­93).

6. План локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (далі — ПЛАС) розробляється відповідно до вимог Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 17.06.99 № 112, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.99 за № 424/3717 (НПАОП 0.00-4.33-99).

Не дозволяється виконувати роботи працівникам, які не ознайомлені з ПЛАС і не знають його в частині, що стосується їхньої роботи.

1. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці повинні здійснюватися відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за № 231/10511 (далі — НПАОП 0.00-4.12-05), спеціальне навчання, інструктажі і перевірка знань з питань пожежної безпеки повинні здійснюватися відповідно до вимог Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 № 368, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за № 1148/8469 (далі — НАПБ Б.02.005-2003).

2. Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» відповідно до статті 9 Закону України «Про охорону праці».

3. Роботодавець зобов’язаний організувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1112.

4. Роботодавець незалежно від форми власності й господарювання повинен забезпечити своєчасне і якісне проведення атестації робочих місць за умовами праці, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров’я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому, відповідно до вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442.

5. Роботодавець, з урахуванням специфіки виробництва, повинен відповідно до вимог Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за № 232/10512 (НПАОП 0.00-8.24-05), та вимог цих Правил розробляти і затверджувати відповідний Перелік робіт з підвищеною небезпекою.

Працівники, зайняті на роботах, передбачених затвердженим Переліком робіт, повинні проходити спеціальне навчання і перевірку знань з охорони праці відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.12-05.

1. Роботодавець зобов’язаний розробляти і затверджувати Положення про службу охорони праці підприємства з урахуванням специфіки виробництва та видів діяльності, чисельності працівників і умов праці та визначати її структуру, функції та права відповідно до вимог Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15.11.2004 № 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2004 за № 1526/10125 (НПАОП 0.00­4.21-04).

2. На підприємстві повинен бути складений і затверджений роботодавцем перелік робіт, виконання яких потребує професійного добору відповідно до вимог Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України і Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23.09.94 № 263/121, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.01.95 за № 18/554.

3. Забороняється допускати жінок до виконання робіт відповідно до вимог Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29.12.93 № 256, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.03.94 за № 51/260. Не допускається порушення вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10.12.93 № 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22.12.93 за № 194.

4. Працівники під час прийняття на роботу проходять попередній медичний огляд, а протягом трудової діяльності — періодичні медичні огляди відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за № 846/14113.

5. Працівники, зайняті на роботах зі шкідливими й небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, повинні забезпечуватися спеціальним одягом, засобами індивідуального захисту відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за № 446/15137 (далі — НПАОП 0.00-4.01-08), та вимог «ССБТ. Средства защиты работающих. Общие требования и классификация» (далі — ГОСТ 12.4.011-89).

6. Рівень виробничого шуму не повинен перевищувати норм, встановлених Санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, (далі — ДСН

1. 99), вимогами «ССБТ. Шум. Общие требования безопасности» (далі — ГОСТ 12.1.003-83) та цими Правилами.

Працівники, на робочому місці яких еквівалентний рівень шуму перевищує 80 дБА, повинні забезпечуватися засобами індивідуального захисту органів слуху (протишумові вкладиши, протишумові навушники, протишумові шоломи) відповідно до вимог «ССБТ. Средства индивидуальной защиты органа слуха. Общие технические требования и методы испытаний» (далі — ГОСТ 12.4.051-87) і державного стандарту «Засоби індивідуального захисту органа слуху. Вимоги безпеки і випробовування. Частина 1. Шумозахисні навушники» (ДСТУ Е№ 352-1-2002).

1. Вібраційна безпека повинна забезпечуватися дотриманням норм, встановлених Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації (далі — ДСН 3.3.6.039-99) та «ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования» (далі — ГОСТ 12.1.012:2008).

2. Засоби захисту від статичної електрики повинні відповідати вимогам чинного законодавства.

3. Обладнання для обслуговування систем вентиляції повинно вибиратися залежно від категорій пожежовибухонебезпеки приміщень та класів вибухонебезпечних зон, а також властивостей середовищ, які будуть переміщуватися у системі вентиляції (корозійні речовини, смоли тощо).

4. З метою безпечної експлуатації, технічного обслуговування, своєчасного та якісного ремонту вентиляційних установок рекомендується створювати на підприємствах при загальній кількості вентиляційних установок понад 200 — вентиляційне бюро, від 100 до 200 — групу або вводити посаду інженера з вентиляції, менше 100 — техніка з вентиляції.

5. Відповідно до вимог державного стандарту «Єдина система конструкторської документації. Експлуатаційні документи» (далі — ДСТУ ГОСТ 2.601-2006) на кожну вентиляційну установку повинен бути заведений паспорт у двох примірниках, форма якого наведена у додатку 1. Один примірник паспорта знаходиться у відповідному підрозділі підприємства, який відповідає за експлуатацію та технічне обслуговування систем вентиляції, а другий — у уповноваженого працівника.

6. З метою збільшення строку безперебійної роботи вентиляційних установок на підприємствах потрібно організовувати їх планово-попереджувальний і капітальний ремонти. Поточні і середній ремонти передбачають усунення окремих дефектів і несправностей вентиляційних установок, заміну зношених деталей; очищення вентиляційного устаткування і повітроводів від пилових та інших відкладень, усунення виявлених нещільностей. Основні роботи при поточних і середньому ремонтах здійснюються безпосередньо на місці, де розміщені вентиляційні пристрої. Після проведення середнього ремонту перевіряється робота усієї вентиляційної установки.

7. Капітальний ремонт передбачає демонтаж основного вентиляційного устаткування, його ремонт у ремонтних майстернях і часткову заміну устаткування або окремих його частин, демонтаж і монтаж повітроводів, суцільне фарбування вентиляційної установки тощо. Після капітального ремонту установка повинна бути наново відрегульована і випробувана на ефективність, а результати випробувань записані в паспорт системи вентиляції.

1. Вимоги безпеки під час експлуатації систем вентиляції

1. Для забезпечення безперебійної та ефективної роботи вентиляційних установок на підприємствах повинна здійснюватися їх правильна експлуатація, яка передбачає:

а) необхідний штат працівників для обслуговування вентиляційних установок на кожному промисловому підприємстві;

б) періодичне проведення робіт з обстеження стану повітряного середовища в приміщеннях;

в) проведення робіт з визначення ефективності роботи вентиляційних установок і їх наладки;

г) забезпечення нормального технічного стану вентиляційних установок і проведення своєчасного ремонту.

1. Під час експлуатації підіймально-транспортних механізмів, які керуються з підлоги, необхідно передбачити вільні проходи для працівників, які здійснюють керування.

2. Під час проведення робіт на висоті 1,3 мі більше необхідно обладнати риштаки, підмостки та інші пристрої відповідно до вимог Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.03.2007 № 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.06.2007 за № 573/13840 (НПАОП 0.00­1.15-07).

3. У разі неможливості або недоцільності установлення огорож робочих місць на висоті працівники повинні бути забезпечені запобіжними поясами. Місця закріплення карабіна запобіжного пояса повинні бути яскраво пофарбовані і заздалегідь вказані виконавцям робіт.

4. Не дозволяється захаращувати робочі місця, проходи, проїзди матеріалами і відходами виробництва; тимчасове зберігання матеріалів і відходів виробництва дозволяється тільки на спеціально відведених майданчиках з можливістю механізованого транспортування і вивезення за межі майданчика або цеху (установки).

5. Вентиляційні установки, що перебувають в експлуатації, повинні утримуватися в повній технічній справності. У процесі експлуатації повинні проводитися заходи щодо забезпечення довговічності установок.

6. На підприємствах у процесі експлуатації вентиляційних установок необхідно систематично перевіряти стан повітряного середовища в робочій зоні виробничих приміщень і його відповідність чинним санітарним нормам.

Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони повинен встановлюватися відповідно до вимог «ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны» (ГОСТ 12.1.005-88) та «Предельно допустимые концентрации (ПДК) вредных веществ в воздухе рабочей зоны» (СН 4617-88).

1. При зміні технологічного процесу та його інтенсифікації, а також при перестановці технологічного устаткування, яке характеризується виділенням хімічних речовин у повітря приміщень із перевищенням граничнодопустимих концентрацій (ГДК), вентиляційні установки повинні бути приведені у відповідність до нових умов.

2. У кожному виробничому цеху або відділенні необхідно мати журнал з експлуатації систем вентиляції відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 2.601-2006 (додаток 2), у якому обов’язково фіксуються: