ІІ. Вимоги безпеки до виробничих приміщень
Проїзди та проходи всередині виробничих приміщень повинні мати чітко позначені габарити, які окреслені білими лініями або іншими знаками. Захаращувати проїзди та проходи не дозволяється.
Кожна технологічна операція повинна виконуватися в умовах відповідного класу чистоти повітряного середовища, згідно з кліматичними параметрами відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88 та Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 1 грудня 1999 року № 42 (далі - ДСН 3.3.6.042-99).
У виробничих приміщеннях третього та п’ятого класів чистоти необхідно передбачати централізоване вакуумне прибирання пилу, в інших виробничих приміщеннях - централізоване повне вологе прибирання за графіком, затвердженим роботодавцем, та щоденне вологе прибирання (вологе протирання підлоги, поверхонь устаткування та робочих місць).
У виробничих приміщеннях третього та п’ятого класів чистоти не повинно бути завісок, штор, плакатів, декоративних рослин та інших сторонніх предметів.
Перед входом у приміщення третього та п’ятого класів чистоти необхідно здійснювати очищення взуття в тамбурі будівлі біля входу в гардеробну для верхнього одягу і знепилення одягу та очищення змінного взуття від пилу в обдувальних камерах і шлюзах.
Куріння тютюнових виробів у виробничих приміщеннях і на території підприємства забороняється, крім спеціально відведених для цього місць.
ІІІ. Вимоги безпеки до устаткування
Устаткування, яке встановлене в одному технологічному потоці, повинно бути обладнане світловою та звуковою сигналізаціями, одночасно зблокованими із загальним пусковим пристроєм.
Пускові пристрої устаткування повинні бути зблоковані з пусковими пристроями витяжних вентиляційних систем.
Устаткування для виробництва друкованих плат повинно бути обладнане контрольно-вимірювальною апаратурою та приладами для регулювання рівня технологічних параметрів і відключення устаткування в разі виходу параметрів за межі встановлених норм.
Використання у складі контрольно-вимірювальних приладів джерел іонізуючого випромінювання необхідно здійснювати за наявності ліцензії на провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання відповідно до Вимог та умов безпеки (ліцензійних умов) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 2 грудня 2002 року № 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17 грудня 2002 року за № 978/7266 (НП 306.5.05/2.065-2002), Норм радіаційної безпеки України, затверджених наказом МОЗ України від 14 липня 1997 року № 208 та введених у дію постановою Головного державного санітарного лікаря України від 1 грудня 1997 року № 62, Державних санітарних правил «Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 2 лютого 2005 року № 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за № 552/10832, крім джерел іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких звільняється від ліцензування у встановленому законодавством порядку згідно з Критеріями, за якими діяльність з використання джерел іонізуючого випромінювання звільняється від ліцензування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 року № 1174.
Устаткування, під час роботи якого виділяється пил (відрізні, свердлувальні, фрезерувальні, шліфувальні верстати), необхідно розташовувати в окремому приміщенні, яке ізольоване від інших приміщень цеху глухими пилонепроникними перегородками. У цих приміщеннях повинні бути передбачені загальна припливна та місцева витяжна вентиляції.
Верстати, столи і стелажі повинні бути міцними, стійкими, зручної для роботи висоти та надійно закріплені на підлозі. Поверхні верстатів, стелажів та столів повинні бути гладкими, без вибоїн, задирок та тріщин.
На стелажах і столах, призначених для укладання заготовок, друкованих плат і матеріалів, повинні бути чітко нанесені дані про граничнодопустиме навантаження, зазначене в технічній документації на них.
Деталі, які надходять на обробку, необхідно укладати на верстати окремо від інструменту.
Матеріали та деталі необхідно укладати на спеціально відведені місця.
Захаращувати проходи та перешкоджати вільному обслуговуванню устаткування (верстатів, столів, механізмів) не дозволяється.
На виробниче обладнання повинні бути нанесені знаки безпеки відповідно до вимог Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників.
Розміщення верстатів, механізмів, столів тощо під час транспортування матеріалів і деталей, що обробляються, не повинно створювати кругових зворотних та перехресних рухів.
Устаткування повинно бути розміщене з урахуванням ваги та габаритів деталей, що обробляються, характеру роботи і типу устаткування та забезпечувати безпеку робіт.
Устаткування для виробництва друкованих плат необхідно розміщувати таким чином, щоб унеможливлювати з’єднання в одну систему повітроводів місцевих відсмоктувачів від ванн з кислими та ціанистими електролітами, а також від ванн з органічними розчинниками, шліфувальних та полірувальних верстатів.
Роботодавець повинен здійснювати контроль шумових характеристик діючого устаткування відповідно до вимог ГОСТ 12.1.003-83 «Система стандартов безопасности труда. Шум. Общие требования безопасности» (далі - ГОСТ 12.1.003-83) та Санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 1 грудня 1999 року № 37 (далі - ДСН 3.3.6.037-99).
Розташування пристосувань для пуску та зупинки устаткування і механізмів повинно передбачати можливість користуватися ними безпосередньо з робочого місця та відповідати вимогам ГОСТ 12.2.064-81 «Система стандартов безопасности труда. Органы управления производственным оборудованием. Общие требования безопасности» та ГОСТ 12.4.040-78 «Система стандартов безопасности труда. Органы управления производственным оборудованием. Обозначения».
Напрямок переміщення засобів керування устаткуванням повинен відповідати вимогам ГОСТ 9146-79 «Станки. Органы управления. Направление действия».
Відкриті частини машин, механізмів і устаткування та частини, які рухаються, повинні бути огороджені відповідно до вимог ГОСТ 12.2.062-81 «Система стандартов безопасности труда. Оборудование производственное. Ограждения защитные».
Технологічне обладнання, комунікації, ємності повинні бути заземлені та захищені від статичної електрики відповідно до вимог ГОСТ 12.1.018-93 «Система стандартов безопасности труда. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования», ГОСТ 12.1.030-81 «Система стандартов безопасности труда. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление» та ГОСТ 12.4.124-83 «Система стандартов безопасности труда. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования».
!V. Вимоги безпечного виконання робіт під час використання легкозаймистих
та горючих рідин
Виконання робіт з легкозаймистими та горючими рідинами у приміщеннях, які не обладнані припливно-витяжною вентиляцією, не дозволяється.
Вентиляцію необхідно включати перед початком роботи; починати роботи з легкозаймистими та горючими рідинами до повного провітрювання приміщення не дозволяється.
Необхідно систематично виконувати контроль парів легкозаймистих та горючих рідин у робочій зоні шляхом відбору проб з періодичністю згідно з вимогами ГОСТ
88 відповідно до класу небезпеки шкідливих хімічних речовин, що використовуються у виробництві.
Перед входом у приміщення складів та усередині них на видних місцях, де зберігаються легкозаймисті та горючі рідини або виконуються роботи з вогненебезпечними речовинами, повинні бути вивішені відповідні попереджувальні написи.
З метою запобігання виникненню пожежі та нещасних випадків у приміщеннях, у яких виконуються роботи з легкозаймистими та горючими рідинами, повинно знаходитися не менше двох працівників.
У приміщеннях, де виконуються роботи з легкозаймистими та горючими рідинами, не дозволяється:
виконання робіт з використанням відкритого вогню та іскроутворенням (елек- трогазозварювання, заточування тощо);
використання інструменту, що створює іскру;
зберігання сторонніх пожежонебезпечних матеріалів (вати, стружки, дрантя), окислювачів (перекису водню, азотної кислоти, нітратів) та речовин, що легко електризуються;
використання пожежонебезпечних речовин не за призначенням (для чищення устаткування, миття рук);
виконання робіт в одязі, забрудненому пожежонебезпечними та шкідливими речовинами;
паління;
розташування пожежонебезпечних речовин поблизу опалювальних приладів.
Постійне або тимчасове зберігання в приміщенні складу легкозаймистих та горючих рідин, засобів індивідуального захисту, особистих речей, обтирального матеріалу, ганчірок та інших речей, які не стосуються експлуатації складських приміщень, не дозволяється.
Виливати в каналізацію легкозаймисті і горючі рідини та їх відходи не дозволяється.
Силову та освітлювальну мережі в приміщеннях, у яких зберігаються легкозаймисті та горючі рідини, необхідно відключати після закінчення роботи.
Для зберігання окремих видів легкозаймистих та горючих рідин повинно бути відведене окреме місце.
На стіні складського приміщення повинні бути вивішені таблички із зазначенням речовини, що зберігається на цьому місці.
Зберігання легкозаймистих та горючих рідин у місцях зберігання кислот не дозволяється.
Наповнення тари для використання на робочих місцях легкозаймистих та горючих рідин, яка переноситься ручним способом, необхідно виконувати в складському приміщенні за допомогою сифона та насоса.
Для запобігання забрудненню підлоги складу переливання легкозаймистих та горючих рідин у робочий посуд необхідно виконувати на металевих піддонах з бортами не нижче 5 см. Накопичення рідини в піддоні не дозволяється.
У разі розлиття легкозаймистих та горючих рідин необхідно негайно засипати піском місце розлиття рідини, забруднений пісок необхідно зібрати дерев’яною або пластмасовою лопатою; використання сталевих лопат або совків не дозволяється.
Легкозаймисті та горючі рідини повинні видаватися для роботи у спеціальній тарі, яка унеможливлює іскроутворення, зі щільно закритими кришками, із зазначенням речовини та знаків безпеки згідно з вимогами ДСТУ ISO 6309:2007 та Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників у кількості, зазначеній в технологічній документації на виконання певних технологічних процесів.
Посудини з легкозаймистими та горючими рідинами, які знаходяться на робочому місці, необхідно закріпляти для запобігання їх випадковому перекиданню.
Кожне робоче місце для постійної роботи зі знежирення деталей з використанням легкозаймистих та горючих рідин повинно бути обладнане місцевою вентиляцією (типу витяжної шафи), яка не пов’язана з витяжною вентиляцією від інших робочих місць та приміщень.
Тара для зберігання легкозаймистих та горючих рідин повинна мати напис, який не змивається водою і нафтопродуктами, містить найменування легкозаймистих та горючих рідин та їх марку, ємність тари в літрах, попереджувальні написи.
Зберігання пустої тари з-під легкозаймистих та горючих рідин у приміщенні складу виробничого приміщення не дозволяється. До здавання пустої тари на склад підприємства вона повинна зберігатися в окремому приміщенні біля складу легкозаймистих та горючих рідин.
Тара з-під легкозаймистих рідин і розчинників, що містять горючі рідини, повинна здаватися відповідальним працівником складу на пункт промивання підприємства.
Ремонт резервуарів, бочок та інших ємностей необхідно виконувати тільки після очищення та промивання.
Очищення та промивання повинні забезпечувати повне видалення залишків легкозаймистих та горючих рідин та їх парів.
Очищення тари необхідно виконувати за допомогою дерев’яного, пластмасового або металевого інструмента, який не викликає іскор (мідний, латунний).
Під час огляду тари користуватися відкритим вогнем (сірниками, свічками тощо) не дозволяється.
Для освітлення внутрішньої поверхні тари під час очищення необхідно користуватися переносними електролампами з вибухозахищеною арматурою.
Відпрацьовані легкозаймисті та горючі рідини у виробничих приміщеннях необхідно зберігати в металевій тарі зі щільною кришкою в спеціальній шафі з витяжною вентиляцією.
Переливання відпрацьованих легкозаймистих та горючих рідин з робочої тари в тару для зберігання відходів необхідно виконувати в спеціальному приміщенні або шафі з витяжною вентиляцією.
Відпрацьовані легкозаймисті та горючі рідини в міру накопичення необхідно здавати на склад підприємства.
Місця для збирання та зберігання відпрацьованих легкозаймистих і горючих рідин на території підприємства необхідно виділяти на спеціальних площадках або в ізольованих приміщеннях, які обладнані пристроями, що запобігають забрудненню ґрунту і підземних вод.
Поводження з відходами повинно відповідати вимогам Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров’я населення», затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 1 липня 1999 року № 29 (ДСанПіН 2.2.7.029-99).
Вимоги безпеки під час приготування розчинів
Приготування розчинів для виконання технологічних процесів виробництва друкованих плат необхідно виконувати в окремих спеціально обладнаних приміщеннях.
Розливання кислот, легкозаймистих та горючих рідин з бутлів та інших ємностей в невеликі ємності необхідно виконувати з використанням насадок для виливання. Переливати кислоту з бутлів у ванну для приготування електроліту необхідно за допомогою спеціальних механізованих установок.
Під час приготування розчину для запобігання його розбризкуванню хімічні речовини необхідно додавати у ванну поступово, невеликими порціями.
Роботи з ціанистими сполуками необхідно виконувати у спеціально відведених приміщеннях, обладнаних загальною та місцевою вентиляціями.
Ціанисті сполуки після отримання необхідно негайно і повністю розчиняти, а виготовлені розчини вміщувати в герметичні робочі ванни.
Відкривання тари та приготування розчину необхідно виконувати в герметично закритих установках, обладнаних місцевою витяжною вентиляцією.
Робочі водні розчини ціанистих сполук повинні містити не більше 30 відсотків основної речовини.
На робочих місцях повинні знаходитися розчини для знешкодження випадкових виплесків розчинів ціанистих сполук (розчин хлорного вапна, гіпохлориту, сірчанокислого заліза).
У разі появи запаху синильної кислоти (запах гіркого мигдалю) необхідно негайно припинити роботу, видалити працівників з приміщення та вжити заходів щодо усунення причин утворення запаху.
Під час роботи з трихлоретиленом, хлористим метиленом для запобігання їх розкладу і утворенню отруйних та вибухонебезпечних речовин не дозволяється зіткнення цих речовин з кислотами і лугом, металевими поверхнями, що нагріті до температури понад 100-0С, нагрівання відкритим полум’ям, відкритими електронагрівальними приладами.
Для запобігання вибуху ємностей з перекисом водню їх необхідно закривати негерметичними кришками або пробками, розміщувати віддалік нагрівальних приладів та захищати від прямої дії сонячних променів.
Під час приготування розчину із суміші кислот необхідно вводити кислоти за порядком зростання їх густини (сірчану кислоту вливають в останню чергу). Додавати кислоти необхідно тільки в холодну (не вище 20-0С) воду тонким струменем за допомогою спеціальних насадок.
Під час розріджування пожежонебезпечних та шкідливих речовин розчинниками не дозволяється додавання розчинників до матеріалів вільно падаючим струменем.
Подрібнення твердих хімічних речовин (їдкого натру, хромового ангідриду, тринатрійфосфату) необхідно виконувати в закритих герметичних розмелювальних апаратах. Подрібнення відкритим способом не дозволяється.
Розчиняти тверді хімічні речовини необхідно в перфорованих посудинах з хімічно стійких матеріалів.
Розфасовку та розважування хімічних речовин необхідно виконувати в спеціально обладнаних приміщеннях, обладнаних загальною та місцевою припливно-витяжною вентиляціями.
Подачу розчинів до робочих приміщень необхідно виконувати переважно централізовано трубопроводами з матеріалів, хімічно стійких до речовин, що транспортуються.
Вимоги безпеки під час виробництва однобічних, двобічних та багатошарових друкованих плат
Виробничі процеси виробництва друкованих плат повинні відповідати вимогам ГОСТ 10317-79 «Платы печатные. Основные размеры», ГОСТ 23662-79 «Платы печатные. Получение заготовок фиксирующих и технологических отверстий. Требования к типовым технологическим процессам», ГОСТ 23663-79 «Платы печатные. Механическая зачистка поверхности. Требования к типовому технологическому процессу», ГОСТ 23664-79 «Платы печатные. Получение монтажных и подлежащих металлизации отверстий. Требования к типовым технологическим процессам», ГОСТ 23665-79 «Платы печатные. Обработка контура. Требования к типовым технологическим процессам» та ГОСТ 23770-79 «Платы печатные. Типовые технологические процессы химической и гальванической металлизации».
Травління та гальванічне покриття заготовок друкованих плат необхідно виконувати відповідно до вимог ГОСТ 12.3.008-75 «Система стандартов безопасности труда. Производство покрытий металлических и неметаллических неорганических. Общие требования безопасности».
Захист працівників від несприятливої дії контактного та повітряного ультразвуку необхідно здійснювати відповідно до вимог чинного законодавства.
Контроль рівня ультразвуку необхідно здійснювати відповідно до вимог чинного законодавства.
Ультразвукові установки для промивання друкованих плат повинні бути герметичними та розміщуватися в ізольованих приміщеннях.
Під час роботи ультразвукових установок необхідно унеможливлювати контакт рук працівника з рідиною та виробами, що оброблюються.
Якщо відключення перетворювача при роботі з ультразвуковими ваннами є недоцільним, друковані плати необхідно занурювати у ванну в сітці або перфорованих ванночках, що мають ручки з віброізолювальним покриттям.
Заготовчі та холодноштампувальні роботи з виготовлення деталей друкованих плат необхідно виконувати згідно з вимогами Правил безпеки праці при заготовочно-штампувальних роботах, затверджених наказом Міністерства авіаційної промисловості СРСР від 9 січня 1991 року, та Правил охорони праці під час холодного оброблення металів, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 16 жовтня 2013 року № 749.
Механічну обробку деталей (свердління, фрезерування, шліфування) необхідно виконувати згідно з вимогами Правил охорони праці під час холодного оброблення металів, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 16 жовтня 2013 року № 749, та Інструкції з охорони праці під час виконання монтажних робіт інструментами і пристроями, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 5 червня 2001 року № 254, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20 липня 2001 року за № 616/5807 (НПАОП 0.00-5.24-01), при включеній місцевій витяжній вентиляції.
Термічне дублення фоторезисту на основі полівінілового спирту у розплаві солей необхідно виконувати в окремому приміщенні, обладнаному припливно- витяжною вентиляцією.
Установка термічного дублення повинна мати огородження, зблоковане з пусковим пристроєм, що унеможливлює доступ до ванни під час роботи.
Температура нагрітих поверхонь устаткування та огороджень на робочих місцях під час виконання операцій оплавлення сплаву олово - свинець, гарячого лудіння, сушіння тощо не повинна перевищувати 43-0С згідно з вимогами ДСТУ EN 563-2001 «Безпечність машин. Температури поверхонь, доступних для дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температури гарячих поверхонь».
У разі потрапляння шкідливих речовин на робочі столи або підлогу необхідно негайно здійснити їх нейтралізацію або знешкодження спеціальними розчинами.
Місця розлиття шкідливих речовин на підлозі необхідно засипати піском, обережно зібрати просочений пісок на дерев’яну лопату та винести в спеціально відведене місце.
Електричні випробування друкованих плат необхідно виконувати згідно з вимогами ГОСТ 12.3.019-80 «Система стандартов безопасности труда. Испытания и измерения электрические. Общие требования безопасности».
Виробництво багатошарових друкованих плат необхідно виконувати згідно з вимогами ГОСТ 23661-79 «Платы печатные многослойные. Требования к типовому технологическому процессу прессования».
Директор Департаменту промислової безпеки, охорони праці, цивільного та фізичного захисту, трудової О.М. Онищенко
та соціальної політики