Контроль рівня шуму необхідно здійснювати відповідно до вимог ГОСТ 12.1.050-86 «ССБТ. Методы измерения шума на рабочих местах» та ДСТУ 2867-94 «Шум. Методи оцінювання виробничого шумового навантаження. Загальні вимоги».
Рівень вібрації на робочих місцях не повинен перевищувати норм, встановлених Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 39 (ДСН 3.3.6.039-99).
Гігієнічну оцінку вібрації, що діє на працівника у виробничих умовах, необхідно проводити відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008 «ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования».
Під час роботи на електронно-обчислювальних машинах і персональних комп’ютерах необхідно дотримуватись вимог Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 26 березня 2010 року № 65, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 19 квітня 2010 року за № 293/17588 (далі - НПАОП 0.00-1.28-10).
ІУ. ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ
Загальні вимоги
Технологічні процеси повинні бути організовані з дотриманням вимог ГОСТ 12.3.002-75 «ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности» (далі - ГОСТ 12.3.002-75).
Технологічне обладнання та організація робочих місць повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91 «ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности», ДСТУ 7234:2011 «Дизайн і ергономіка. Обладнання виробниче. Загальні вимоги дизайну та ергономіки», ДСТУ ГОСТ 12.2.061:2009 «ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам», ГОСТ 12.2.032-78 «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования» (далі - ГОСТ 12.2.032-78), ГОСТ 12.2.033-78 «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования», ГОСТ 12.2.064-81 «ССБТ. Органы управления производственным оборудованием. Общие требования безопасности».
Улаштування і утримування транспортних шляхів на території та у виробничих приміщеннях необхідно здійснювати відповідно до вимог ГОСТ 12.3.020-80 «ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности» (далі - ГОСТ 12.3.020-80).
На маршрутах руху транспортних засобів територією підприємства повинні бути розміщені дорожні знаки і покажчики безпеки руху відповідно до вимог Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, та ДСТУ 4100-2002 «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування».
Швидкість руху транспортних засобів територією підприємства не повинна перевищувати 15 км/год, а всередині виробничих приміщень - 5 км/год.
Ремонт обладнання, машин і механізмів повинен проводитись тільки після відключення автоматики чи рубильника цього устаткування від електричної мережі, скидання тиску, напору води, зупинки рухомих частин і вжиття заходів щодо запобігання випадковому приведенню їх у рух під дією сили тяжіння чи інших факторів. На пусковому пристрої обов'язково вивішується заборонний плакат «НЕ ВМИКАТИ! ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ».
Технологічні процеси із застосуванням горючих продуктів, які здатні створювати вибухонебезпечні суміші з повітрям, повинні проводитися у герметичному технологічному обладнанні, яке виключає можливість утворення небезпечних концентрацій цих речовин у повітрі робочої зони при будь-якому режимі роботи. Такі технологічні процеси повинні бути оснащені:
системами автоматичного або автоматизованого регулювання; засобами контролю параметрів, значення яких визначають вибухонебезпечність процесу;
ефективними швидкодійними системами приведення технологічних параметрів до регламентованих значень або зупинки технологічного процесу.
Вимоги щодо безпеки приймання і переробки сировини під час виробництва виноградних, плодових та ягідних вин
Розвантажувальні майданчики повинні забезпечувати можливість вільного маневрування транспортних засобів для подавання сировини в приймальні бункери-накопичувачі.
Розвантажування транспортних засобів, що доставляють сировину на переробку, повинно бути механізованим. Механізми, які застосовують для цього, повинні відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.01-07.
Перед приймальними бункерами-накопичувачами для сировини повинні бути встановлені обмеження руху транспортного засобу заднім ходом: відбійні бруси або буферні пристрої.
Піднятий контейнер повинен очищатися від залишків сировини скребачками або дерев’яною лопатою з подовженою ручкою. Забороняється перебування працівників поблизу підйомного механізму під час розвантаження контейнера.
Перед розвантаженням плодів за допомогою гідравлічного підйомника необхідно перевіряти надійність кріплення транспортного засобу на платформі.
Ділянку території навколо бункерів-накопичувачів необхідно систематично очищати від залишків бруду та сировини.
Підлоги у мийних відділеннях повинні бути водонепроникними і мати схили, що забезпечують стік води і бруду до каналізаційних трапів.
Очищення і миття обладнання з переробки винограду дозволяється проводити лише після відключення його від електромережі і вивішування відповідного попереджувального знака. Для контролю за якістю миття слід застосовувати переносні світильники з захисними сітками, які працюють при напрузі не вище ніж 12 В.
Подрібнювально-пресувальне відділення, розташоване нижче поверхні території підприємства, повинно бути обладнане витяжною вентиляцією з витяжками із нижньої зони приміщення (на відстані 0,5 м від підлоги).
Вимоги щодо безпеки під час зброджування виноградного
сусла та м’язги
Бродильне відділення повинно бути ізольоване від інших виробничих приміщень і ділянок для запобігання потраплянню діоксиду вуглецю в суміжні з бродильним відділенням приміщення.
Входи до бродильного відділення повинні бути забезпечені відповідними попереджувальними знаками безпеки.
Забороняється вхід до бродильних відділень стороннім особам.
Бродильне відділення повинно бути обладнане механічною припливно- витяжною вентиляцією з витяжками з нижньої зони приміщення (на відстані 0,5 м від підлоги) з подаванням повітря з верхньої зони в проходи між резервуарами, а також природною вентиляцією через фрамуги в зовнішніх огородженнях.
Джерела виділення діоксиду вуглецю повинні бути обладнані місцевими витяжними установками.
Під час зброджування винопродуктів перебування працівників у бродильному відділенні при вимкненій вентиляції забороняється.
Перемішування та вивантаження м’язги необхідно здійснювати механізованим способом.
Видалення діоксиду вуглецю з приямків (під пресами, стікачами) і заглиблених у землю м’язго- і суслозбірників повинно проводитись шляхом заповнення їх водою з переливанням через краї.
Вимоги щодо безпеки під час обробки, витримки та зберігання
виноматеріалів та вин
Приміщення обробки, витримки і зберігання вин, мадерні камери і купажно-фільтраційні відділення повинні бути обладнані механічною припливно-витяжною вентиляцією.
Приготування розчинів і суспензій, що застосовуються під час обробки виноматеріалів, повинно бути механізовано, здійснюватися централізовано на спеціально обладнаних вузлах (станціях) з подаванням у резервуари через трубопроводи.
Трубопроводи для підведення, відведення теплоносія до підігрівачів, пастеризаторів і охолоджувачів повинні бути термоізольовані.
Використання теплообмінного обладнання повинно здійснюватися відповідно до Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14 лютого 2007 року № 71, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2007 року за № 197/13464.
Сепаратори для очищення сусла, виноматеріалів і вин від механічних домішок повинні встановлюватися в окремому приміщенні відповідно до вимог проектно-технічної документації.
Вимоги щодо безпеки під час сульфітування соко- і винопродуктів, освітлення соку з використанням ферментних препаратів
та окурювання приміщень
У закритих приміщеннях забороняється проводити сульфітацію у відкритих резервуарах.
Процеси сульфітування соко- і винопродуктів повинні виключати можливість виділення парів діоксиду сірки (SO 2 ) в робочі зони виробничих приміщень.
Приготування робочих розчинів діоксиду сірки (SO 2 ) у воді і виноматеріалах, сульфіт-сусла, а також заряджання сульфітометрів необхідно проводити в герметично закритих посудинах у приміщеннях, обладнаних механічною припливно-витяжною вентиляцією, або на відкритих майданчиках під навісами.
Майданчики повинні бути огороджені і позначені відповідними попереджувальними знаками.
Переміщення робочих розчинів необхідно здійснювати в закритих посудинах з попереджувальними написами.
Для дегазації пролитого розчину повинні бути передбачені нейтралізуючі речовини.
При сульфітуванні газоподібним діоксидом сірки подавання газу з балона в продукт повинно проводитися через редукційний клапан.
Проведення сульфітування подаванням діоксиду сірки безпосередньо з балона забороняється.
Ваги для балонів з діоксидом сірки необхідно обладнати пристроями, що забезпечують надійне укладення на них балонів.
Експлуатація десульфітаційної установки при відсутності термоізоляції і порушенні герметичності апаратів, трубопроводів і арматури забороняється.
У приміщеннях, де проводиться сульфітація і десульфітація соку, приготування сокової суспензії ферментних препаратів, а також в інших виробничих приміщеннях, де здійснюються технологічні операції з виробництва соку, забороняється перебування сторонніх осіб.
Відкривання тари, зважування і введення ферментного препарату в змішувач (екстрактор) слід проводити, не допускаючи його розпилення.
Операції з перемішування, дозування і введення суспензії у ферментатор необхідно виконувати із застосуванням відповідних ЗІЗ, не допускаючи її потрапляння на незахищені частини тіла.
Перед окурюванням (дезінфекцією) приміщення необхідно герметизувати з метою виключення витоку діоксиду сірки.
Перебування у приміщеннях під час окурювання працівників, не задіяних у процесі окурювання приміщень, заборонено.
Перед окурюванням приміщень необхідно переконатися у відсутності в них сторонніх осіб. Після окурювання необхідно закрити двері, запломбувати і встановити знак «Вхід заборонено».
Роботи в приміщенні після закінчення окурювання дозволяється розпочинати лише після ретельного провітрювання і зменшення вмісту діоксиду сірки в повітрі до значення, що не перевищує граничнодопустимої концентрації.
Вимоги щодо безпеки приймання та обробки склопосуду,
бочок та резервуарів
Складання пляшок місткістю 0,25 л, 0,5 л і 0,75 л у штабелі дозволяється на висоту не більше ніж 2 м. Проходи між штабелями повинні бути не менше ніж 1,5 м.
Лантухи з посудом дозволяється складати в штабелі висотою не більше 2 м з відповідними прокладками між рядами для кріплення штабеля.
Під час механізованого складання штабелів відстань між рядами повинна визначатися зі врахуванням ширини застосовуваного механізму та забезпечення вільного простору з двох сторін не менше ніж 0,7 м.
Під час складання штабелів повинен бути забезпечений вільний доступ до пожежних щитів і кранів, до приладів освітлення, опалення, вентиляції і водопостачання, а також до запасних і аварійних виходів з приміщень.
Пляшкомийне відділення повинно розміщуватися в окремому приміщенні, обладнаному механічною припливно-витяжної вентиляцією і місцевими витяжками для видалення надлишкового тепла і вологи від мийних машин.
Завантаження склопосуду в мийні машини і його вивантаження, а також приготування і подавання мийних засобів до них повинні бути механізованими.
Пляшкомийні відділення повинні бути обладнані ґратчастими дерев’яними настилами, встановленими на підлозі в зоні обслуговування мийних машин, і ящиками для збирання склобою.
Для вилучення розбитих пляшок і уламків скла з пляшкомийної машини необхідно використовувати спеціальний інвентар: скребачки, щипці, щітки і гаки. Вилучати склобій без застосування інвентарю і відповідних ЗІЗ для рук забороняється.
Миття бочок, великих дерев’яних, металевих і залізобетонних резервуарів повинно бути механізованим. Для резервуарів слід передбачити мийні головки або переносні мийні пристрої.
Пропарювати бочки, чани, резервуари необхідно за допомогою гумовотканинних рукавів високого тиску. Кінці рукавів у місцях з’єднань повинні кріпитися за допомогою металевих хомутів. Кріплення рукавів дротом забороняється.
Біля кожного робочого місця мийника повинен бути дерев’яний молоток (киянка) для знімання тиску пари.
Забороняється стояти навпроти дна резервуара, що пропарюється.
Під час пропарювання резервуарів має бути забезпечене місцеве видалення пари безпосередньо з резервуара.
Вимоги щодо безпеки під час розливу
Робочі місця операторів лінії розливу повинні бути обладнані дерев’яними настилами та відповідати вимогам ГОСТ 12.2.032-78.
На робочому місці оператора повинен бути встановлений ящик для збирання склобою. Накопичення склобою на обладнанні або поблизу нього забороняється.
Освітленість світлового екрана на бракеражі чистого посуду і готової продукції повинна бути не менше 2000 лк.
Світильники освітлення екрану повинні бути обладнані відбивачами, виготовленими із світлонепроникного або світлорозсіювального матеріалу.
Склобій, що утворюється під час роботи обладнання лінії розливу, повинен видалятися тільки після повної зупинки обладнання та транспортувальних пристроїв.
У випадку застосування синтетичних клейких речовин працівники, які обслуговують етикетувальне устаткування, повинні бути забезпечені відповідними ЗІЗ.
Переходи через конвеєри повинні бути обладнані містками з перилами відповідно до ГОСТ 12.2.022-76 «ССБТ. Конвейеры. Общие требования безопасности».
Вимоги щодо безпеки під час
виробництва спирту
Апаратне відділення з брагоперегінними, брагоректифікаційними та ректифікаційними апаратами і кубовими перегінними установками повинно розміщуватися в окремому одноповерховому приміщенні та обладнуватися постійно діючою механічною припливно-витяжною, а також аварійною витяжною вентиляцією.
Аварійна вентиляція в апаратному відділенні повинна бути з’єднана зі світловою та звуковою сигналізацією.
Забороняється робота перегінних апаратів, що мають дефекти у зварних або фланцевих з’єднаннях, лючках, заклепках чи штуцерах.
В апаратному відділенні забороняється користуватися відкритим вогнем та зберігати горючі матеріали.
У приміщенні апаратного відділення повинен застосовуватися інструмент, що виключає іскроутворення.
Підігрівач, дефлегматори, колони і трубопроводи перегінного апарата повинні бути покриті теплоізоляційними матеріалами із залишенням вільного доступу до оглядових стекол, кришок та іншої арматури.
Завантаження куба перегінного апарата періодичної дії підігрітими до температури 60оС продуктами дозволяється не більше ніж на 2/3 його місткості.
Вивантаження продукту з перегінного куба дозволяється проводити лише після припинення подавання пари і охолодження апарата до 40оС.
Очищення і ремонт перегінних апаратів дозволяється проводити лише після повного звільнення їх від рідини, від’єднання від апаратів і баків усіх трубопроводів, відкриття всіх люків, очищення (пропарювання, промивання), відбору з апаратів і баків проб повітря і аналізу їх на відсутність вибухопожежної концентрації парів спирту.
Для освітлення апаратів і резервуарів при внутрішньому огляді необхідно застосовувати переносні електричні світильники, що працюють при напрузі не вище ніж 12 В у вибухозахищеному виконанні; штепсельні розетки переносних світильників і електричні пускові пристрої повинні розташовуватися поза апаратами і резервуарами.
Вимоги щодо безпеки під час виробництва шампанських та ігристих вин
Устаткування лінії розливу, бракеражу і оздоблення шампанських та ігристих вин необхідно обладнувати огородженнями.
Працівники під час виробництва шампанських та ігристих вин повинні бути забезпечені відповідними ЗІЗ для обличчя.
Під час використання допоміжних матеріалів при виробництві шампанських вин (коньячного спирту, етилового спирту, діоксиду сірки, водного аміаку, їдкого натру, кальцинованої соди, сірчаної кислоти, діоксиду вуглецю, калію залізистосиньородистого 3-водного) необхідно дотримуватися вимог чинного законодавства.
У приміщенні, де проводяться дегоржаж, дозування лікеру і одягання мюзле, а також в інших виробничих приміщеннях виробництва шампанських вин забороняється перебування сторонніх осіб.
Складання пляшок у бродильному відділенні і в цеху контрольної витримки необхідно здійснювати в штабелі висотою до 18 рядів із застосуванням необхідних заходів для стійкості. Між штабелями повинні залишатися проходишириною не менше 1 м. Проходи повинні бути огороджені щитами.
Відстань між встановленими рядами пюпітрів повинна бути не менше 0,8 м. Нижні краї пюпітрів повинні бути розсунуті на 0,8 м і закріплені ланцюжком, що з’єднує обидві сторони пюпітрів.
Обладнання лінії шампанізації, приготування на дріжджовій основі та його комунікації повинні бути герметичні з метою запобігання виділенню діоксиду вуглецю в повітря виробничих приміщень.
Ящики з готовою продукцією повинні складуватися у штабелі висотою не більше 2 м, а при складуванні на піддонах - до 3,5 м у два яруси.
Вимоги щодо безпеки під час приготування цукрового сиропу та колеру
Під час приготування цукрового сиропу і колеру застосування варильних котлів з обігрівом відкритим вогнем забороняється.
Щоб уникнути запінювання і розбризкування маси при нагріванні, котел повинен бути наповнений не більше ніж на 2/3 його об'єму.
Кожний варильний котел повинен бути обладнаний місцевою витяжною вентиляцією.
Перемішування киплячої маси у варильних котлах повинно здійснюватися механізованим способом.
Варильні котли з механізованим перемішуванням киплячої маси повинні бути обладнані автоматичними блокувальними пристроями захисних кришок або решіток.
Транспортування гарячої маси повинно проводитися за допомогою механізмів.
ВИМОГИ ЩОДО ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ВИНОРОБНИХ ВИРОБНИЦТВ, РОЗМІЩЕНИХ У ПІДЗЕМНИХ ГІРНИЧНИХ ВИРОБКАХ
Роботодавцем повинен бути розроблений і затверджений план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій (далі - ПЛАС) відповідно до вимог Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій іаварій , затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики України від 17 червня 1999 року № 112, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 червня 1999 року за № 424/3717 (далі - НПАОП 0.00-4.33-99).
Забороняється виконувати роботи працівникам, які не ознайомлені з ПЛАС і не знають його в частині, що стосується роботи, яку вони безпосередньо виконують.
Усі працівники, які працюють у підземних приміщеннях, повинні бути забезпечені відповідними ЗІЗ.
Працівники повинні бути ознайомлені з головними і запасними виходами з підземних приміщень на поверхню.
Ознайомлення працівників із запасними виходами проводяться кожні 6 місяців, а при зміні запасних виходів - одразу.
Роботодавець повинен організовувати позмінний табельний облік усіх працівників, які перебувають у підземних приміщеннях і вийшли з них на поверхню.
Усі працівники з числа технічного складу повинні бути ознайомлені з правилами користування саморятівниками.
Періодично, але не рідше одного разу на місяць, на підприємствах повинен перевірятися стан кріплень виробок. У виробках без кріплень не рідше двох разів на місяць повинна проводитися перевірка стійкості покрівлі та стін, обирання породи, що відшарувалася, і за потреби - зведення кріплень.
При виявленні шматків породи, що відшарувалася від боків і покрівлі, або порушень кріплень роботи повинні бути припинені. Відновлення робіт проводиться після приведення виробок у безпечний стан.
Виноробні виробництва повинні розміщуватися у підземних гірничих виробках, спроектованих відповідно до вимог «Инструкции по проектированию народнохозяйственных объектов, размещаемых в отработанных горных выработках» (далі - СН 187-75).
Підйомні механізми повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 01 вересня 2008 року № 190, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2008 року за № 937/15628 (далі - НПАОП 0.001-02-08).
На підприємствах повинна бути обладнана припливно-витяжна вентиляція підземних приміщень, як штучна, так і природна.
Примусова вентиляція повинна здійснюватися лише за рахунок вентиляторів, встановлених на поверхні.
Для господарсько-питного водопостачання необхідно використовувати воду, якість якої відповідає вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10.
Дозволяється застосовувати роздільні системи водопостачання - від поверхневих і підземних джерел.
Виноробні виробництва повинні бути обладнані системами, що забезпечують збирання і відведення на поверхню виробничих стічних і ґрунтових вод.
Скидання в каналізацію легкозаймистих і горючих рідин забороняється.
Підприємства повинні бути надійно ізольовані від потрапляння в підземні приміщення води з поверхні. Поверхневі водостоки (балки, яри тощо) повинні бути огороджені канавами, що забезпечують відведення поверхневих вод і виключають їх проникнення у підземні приміщення.
У випадку появи в підземному приміщенні загрозливих ознак прориву води (запітнілість, збільшення краплепадіння тощо) необхідно негайно припинити усі роботи та евакуювати працівників.
На всіх експлуатаційних ділянках повинні встановлюватися засоби телефонного зв’язку.
Для оповіщення працівників на підземних роботах про виникнення аварії, крім телефонного зв’язку, повинна бути обладнана спеціальна аварійна сигналізація (світлова, звукова тощо).
У підземних приміщеннях повинно застосовуватися електрообладнання у рудничному виконанні відповідно до вимог ГОСТ 12.2.020-76 «ССБТ. Электрооборудование взрывозащищенное. Классификация. Маркировка».