Готову продукцію і матеріали потрібно укладати, приймати, транспортувати та зберігати згідно з технічними умовами на кожен вид продукції.
Концентрат, вуглецевміщувальний відновник та інші матеріали необхідно зберігати у спеціальних траншеях та бункерах. Улаштування траншей повинно виключати можливість змішування матеріалів при їх зберіганні.
Бункери повинні бути перекриті запобіжними ґратами з розміром чарунок не більше 250 мм х 250 мм. При цьому на бункерах для зберігання подрібнених відходів титану ємністю не більше 3 м3, встановлених вище рівня площадок для обслуговування не менше ніж на 1 м, улаштування запобіжних ґрат не обов'язкове.
Бункери для матеріалів, що злежуються, повинні бути обладнані вібраторами або іншими пристроями, які виключають зависання матеріалів.
Подавання матеріалу до порожнього бункера з відкритим нижнім люком (спуском) або затвором не дозволяється.
Завантаження матеріалів до млинів або дробарок повинно бути механізовано.
Не дозволяється використовувати у виробництві титанового шлаку шихтові матеріали, які не відповідають прийнятим стандартам, забруднені сторонніми домішками, містять злежалі або змерзлі грудки, лід, сніг.
Все устаткування з переробки і транспортування сипких матеріалів, яке за технологією не може підключатися до аспіраційних систем, повинне укриватися суцільними кожухами і герметично з'єднуватися із захисними завантажувальними і розвантажувальними пристроями. Наповнення тари сипкими матеріалами повинно бути механізоване і герметизоване.
Для зменшення пиловиділення при розвантажувально- навантажувальних роботах із сипкими матеріалами, а також зменшення кількості повітря, яке відсмоктується, і винесення матеріалу в аспіраційну мережу необхідно виконувати такі вимоги:
пересипання матеріалу слід здійснювати через похилі жолоби з мінімально допустимими за умовами транспортування кутами нахилу;
при компонуванні технологічного устаткування необхідно скорочувати висоту падіння гравітаційних потоків матеріалу; при значній висоті падіння слід застосовувати пристрої для гасіння швидкості падіння матеріалу;
напрям виходу матеріалу з жолоба повинен збігатися з напрямком руху конвейєрної стрічки, а швидкість його повинна бути рівною швидкості переміщення стрічки конвейєра.
Для зменшення пиловиділення і просипання при транспортуванні матеріалу стрічковими конвейєрами слід застосовувати:
завантажувальні пристрої, що обмежують шар матеріалу на стрічці за шириною і висотою;
спеціальні роликоопори, які запобігають сходженню і перекошенню стрічок;
підвищені кути встановлення роликоопор;
мінімально допустиму відстань між вісями роликоопор в місці завантаження матеріалу на стрічку; в особливих випадках роликоопори необхідно встановлювати на амортизаторах відповідно до технологічних норм;
очищення „холостих” гілок конвейєрних стрічок шляхом встановлення очисників в зоні дії місцевих відсмоктувачів для запобігання вторинним пиловиділенням при поверненні уловленого продукту в технологічний процес.
Для локалізації пиловиділення необхідно передбачити:
герметизацію і аспірацію устаткування;
відсмоктування повітря з бункерів і влаштування на люках бункерів щільних кришок;
розвантаження бункерів при заповненні конусної частини їх більше ніж на одну третину;
прибирання приміщень мокре (вологе).
Випуск та прибирання пилу з пиловловлювачів повинні бути механізовані із застосуванням у випадках, коли це дозволяє технологія, зволоження водою. Випуск уловленого пилу дозволяється у системи пневмогідротранспорту або в закриту тару, обладнану аспірацією.
Транспортування шихтових матеріалів повинно бути механізованим. При використанні пневмотранспорту усі його пристрої повинні бути герметизовані, а управління їхньою роботою - максимально автоматизованим.
Транспортування, зважування та пакування токсичних речовин, що утворюють пил, повинні бути механізованими та герметизованими.
Електрокари та інші види транспорту, що використовуються для перевезення ковшів з розплавом, повинні бути обладнані пристроями, що виключають попадання бризок розплаву на водія.
Випуск отруйних продуктів і реагентів у загальну каналізацію, в тому числі при аваріях, не дозволяється. Ці продукти повинні спрямовуватись у спеціальні технологічні ємності для подальшого знешкодження і утилізації.
Каналізація для відведення кислих стічних вод у будівлях цехів та відділень повинна бути виконана у вигляді лотків або труб з гідроізоляцією та захистом від корозії.
Система каналізації поза будівлями повинна бути забезпечена вентиляційними стояками для попередження накопичення в них вибухонебезпечних газів.
Кислі стічні розчини відділення миття та травлення деталей обладнання перед скиданням у каналізацію підлягають уловлюванню з них твердих завислих часток.
Вода після мокрого прибирання пилу у приміщеннях подрібнення та сортування губчастого титану перед скиданням у каналізацію повинна відстоятися для відокремлення з неї твердих зависів пилу титану, для чого повинен бути влаштований відповідний пристрій (бак, приямок) з постійно працюючою витяжною вентиляцією.
У кожному цеху, який скидає виробничі стічні води, повинен здійснюватися контроль за їх якістю згідно з технологічною інструкцією.
ВИМОГИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ КОЛЕКТИВНИХ І ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ
Працівники, які виконують роботи, пов’язані з виробництвом губчастого титану, повинні бути забезпечені спецодягом, спецвзуттям, засобами індивідуального захисту і запобіжними пристроями відповідно до Типових галузевих норм безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям гірничої та металургійної промисловості та металургійних виробництв інших галузей промисловості, затверджених постановою Держкомпраці СРСР від 01.08.79 №344/П-7 (зі змінами) (НПАОП 0.05-3.07-79). Не дозволяється допускати до роботи працівників, які не використовують відповідного спецодягу, спецвзуття і засобів індивідуального захисту.
На підприємствах виробництва губчастого титану повинна бути організована і функціонувати професійна газорятувальна служба (ГРС).
Структура та чисельність ГРС повинна визначатися відповідно до вимог Положення про газорятувальну службу та добровільну газорятувальну дружину на підприємствах Міністерства металургії СРСР, затвердженого Держпроматомнаглядом СРСР, Мінметом СРСР 03.09.90 (НПАОП 1.2.00-4.0190).
Системи вентиляції і місцевих відсмоктувань повинні відповідати вимогам будівельних норм і правил СНиП 2.04.05-91.
При розвантаженні залізничних вагонів з матеріалами, що утворюють пил, повинні бути передбачені заходи, що запобігають запиленості території і приміщень складу.
У всіх виробничих приміщеннях, де можливе виділення пожежонебезпечних або токсичних речовин, припливно-витяжна вентиляція повинна забезпечувати зниження вмісту шкідливих речовин у цих приміщеннях до гранично допустимих концентрацій (ГДК) згідно з санітарно-гігієнічними вимогами до повітря робочої зони.
Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень повинен відповідати вимогам ГОСТ "ССБТ. Общие санитарногигиенические требования к воздуху рабочей зоны" (ГОСТ 12.1.005-88).
При виконанні технологічних процесів повинна забезпечуватися робота всіх аспіраційних установок, передбачених проектом.
На робочих місцях, де за характером виробничого процесу температура повітря і теплове випромінювання перевищує санітарні норми (при завантаженні та розвантаженні печей тощо), повинні застосовуватися установки для охолодження повітря, екрани та інші пристрої для захисту від теплових випромінювань відповідно до чинних норм.
Інструментальна перевірка ефективності роботи вентиляційних систем повинна проводитись не рідше одного разу на рік, а також після кожного їх капітального ремонту і реконструкції.
Очищення повітропроводів місцевої витяжної вентиляції (аспірації) повинне здійснюватися за графіком, затвердженим роботодавцем.
Приміщення цехів хлорування, ректифікації, відновлення, вакуумної сепарації та приміщення, де встановлені витратні баки тетрахлориду титану, повинні бути обладнані аварійною витяжною вентиляцією.
На роботах, пов'язаних з небезпекою ураження електричним струмом, необхідно застосовувати захисні засоби (штанги, кліщі, ізольовані підставки, інструмент з ізольованими рукоятками, діелектричні рукавиці, боти, калоші, килимки тощо).
Користування захисними засобами та їх випробування повинно відповідати вимогам ДНАОП 0.00.1.21-98.
У приміщеннях з великим пиловиділенням електропроводка та електропускові пристрої повинні бути виконані так, щоб забезпечити можливість прибирання приміщень.
У відділеннях подрібнення та сортування губчастого титану, де передбачене мокре прибирання пилу, електричні шафи управління механізмами, що не мають спеціального укриття, а також окремо розташовані кнопки управління повинні бути виконаними у пиловодозахищеному виконанні.
Для захисту працівників від ураження електричним струмом та забезпечення безперебійної роботи обладнання в умовах регулярного вологого прибирання приміщень шафи, пульти та пристрої управління, що виготовляються промисловістю без захисту від попадання вологи, необхідно, як правило, розміщувати в окремих приміщеннях.
У випадках розміщення електрообладнання безпосередньо у виробничих приміщеннях необхідно виконати заходи щодо захисту їх від попадання вологи (захисні екрани, перегородки, підставки тощо).
Від стихійного лиха (смерчі, велике випадання опадів, снігові замети, ожеледь, землетрус тощо) можуть виникнути пошкодження споруд, технологічного обладнання, порушення енерго- та водопостачання, що може викликати аварійні ситуації та аварії з викидами в атмосферу сильнодіючих шкідливих речовин та забруднення повітря і території.
Інформацію про загрозу стихійного лиха необхідно доводити до органів управління комбінату оперативним черговим штабу цивільної оборони через диспетчера за встановленим сигналом - „штормове попередження”.
Працівники та службовці у разі виникнення аварійних ситуацій рівня А і Б повинні діяти відповідно до інструкції з аварійної ситуації; у разі виникнення аварійної ситуації рівня В - відповідно до Плану локалізації та ліквідації аварійних ситуацій.
Для попередження можливих наслідків надзвичайних ситуацій слід проводити такі інженерно-технічні заходи:
відключити джерела водо-, паро-, енергопостачання; укріпити споруди, обладнання, яким загрожує руйнування; ліквідувати джерела відкритого вогню;
район проведення планових робіт огородити попереджувальними знаками; звільнити проходи і проїзди; виконати інші невідкладні роботи;
для сторонніх організацій уточнити місця або напрямки виводу та район збору працівників у разі виникнення аварії або стихійного лиха.
Працівники та службовці у разі виникнення аварійної ситуації повинні:
почувши сигнал „Гази, хлор” по радіо, гучномовному зв’язку або голосом, терміново надіти протигаз;
зупинити (знеструмити) станки, пристрої, обладнання та залишити зону аварії;
працівникам та службовцям, які входять до складу невоєнізованих (цивільних) формувань цивільної оборони, - прибути на пункт збору формувань та взяти участь у локалізації і ліквідації аварії.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ БЕЗПЕКИ
Особи, винні у порушенні цих Правил, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Г олова Держпромгірнагляду МНСУкраїни М.В.Саварин