12.4.002-97).
При застосуванні візків для транспортування реторт або блоків губчастого титану, що приводяться у дію лебідками, двигуни їх повинні мати два вимикачі: один біля приводу, а другий - у приміщенні вибивки губчастого титану.
При подрібненні на пресах та дробарках оксидованих, оплавлених та щільних кусків губчастого титану працівники зобов'язані використовувати захисні окуляри або захисні щитки.
На дільниці переробки блоків губчастого титану повинні бути пристрої, що герметично зачиняються з поданням у них аргону для гасіння блоків, шматків губчастого титану при їх загорянні.
Під час демонтажу апаратів відновлення, переробки, зберігання та транспортування губчастого титану і субліматів не дозволяється допускати їх контакту з предметами, нагрітими до температури вище +80 °С, з іскрами тертя, електро- та газовогозварювання, відкритим вогнем.
При загорянні шматків конденсату необхідно відокремити палаючі шматки та засипати їх порошковим відпрацьованим електролітом або піском.
При вивезенні відходів конденсату до відвалу контейнери повинні бути закриті, щоб запобігти попаданню у контейнери вологи та самозагорянню конденсату.
Очищення кришок та фланців після демонтажу апаратів відновлення і сепарації належить виконувати тільки сухим інструментом.
Зберігання губчастого титану повинно здійснюватися згідно з вимогами ДСТУ "Титан губчастий. Технічні умови" (ДСТУ 3079-95) у герметичній тарі, яка повинна мати знаки безпеки згідно з ГОСТ "Грузы опасные. Классификация и маркировка" (ГОСТ 19433-88). Зберігання горючих матеріалів на складах губчастого титану забороняється.
Для гасіння пожежі при загорянні губчастого титану необхідно використовувати аргон, порошковий відпрацьований електроліт, карналіт, азбестову тканину, порошок ПГС-М.
Гасіння магнію проводиться сухим молотим флюсом, порошковим карналітом, відпрацьованим електролітом.
Усі засоби гасіння пожежі повинні бути сухими та зберігатися у спеціальній тарі для запобігання їх зволоженню. На тарі повинні бути відповідні написи.
Не дозволяється виконувати роботи з використанням відкритого вогню за наявності в повітрі та на конструкціях і обладнанні титанового пилу.
У разі загоряння губчастого титану в реторті або витягнутого блока губчастого титану гасіння їх необхідно виконувати у спеціальних стендах із застосуванням інертного газу аргону.
При загорянні губчастого титану в технологічному обладнанні (у бункерах, живильниках, грохотах та іншому обладнанні), загорянні пилу в повітропроводах відсмоктувальної вентиляції слід діяти відповідно до плану ліквідації аварії.
При загорянні губчастого титану на транспортерній стрічці необхідно терміново відключити обладнання, вентилятори відсмоктувальних систем; палаючі шматки відокремити та затарити в будь-яку порожню суху тару (матеріал - нержавіюча сталь) і поставити у стенд для гасіння.
Склади для зберігання губчастого титану повинні бути виконані з негорючих матеріалів та обладнані засобами пожежогасіння.
Травлення та сушка обладнання
У цехах відновлення та вакуумної сепарації відділення травлення та сушки обладнання повинно бути розташоване в окремому приміщенні.
Ванни для травлення обладнання повинні виступати над рівнем робочого майданчика не менш ніж на 1,0 м та бути обладнані місцевим відсмоктуванням.
Подавання кислоти в травильні ванни, а також у мірні бачки повинно виконуватися по кислотопроводах. При відсутності кислотопроводів заповнення травильних ванн кислотою повинно здійснюватися із спеціального бачка, який транспортується електрокарами або іншими транспортними засобами, із спеціально обладнаного стенда, який виключає заповнення ванн ручним способом.
Баки для кислоти повинні мати рівнемір та переливну трубу, а також пристрій для запобігання виходу пари кислоти в приміщення та зворотнього проникнення повітря в баки. Баки повинні бути обладнані піддонами на повний об’єм бака.
Подання кислоти в травильні ванни повинно здійснюватися тільки після попереднього наповнення їх до необхідного рівня водою.
Травильні відділення та склади для зберігання кислоти повинні бути забезпечені засобами для надання першої допомоги при опіках кислотою.
Сушка апаратів відновлення, вакуумної сепарації та їх деталей після травлення та миття повинна здійснюватися у спеціально відведених місцях.
ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ
Вимоги до території, цехів, будівель та споруд
Планування території, розміщення будівель та споруд цехів виробництва губчастого титану повинні виконуватися відповідно до вимог СНиП ’’Генеральные планы промышленных предприятий” (СНиП II-89-80). Між корпусами цехів виробництва губчастого титану для перевезення рідкого магнію-відновника, розплаву діхлориду магнію та блоків губчастого титану повинні бути передбачені спеціальні дороги, транспортні коридори, криті галереї, які зв'язуватимуть відділення відновлення та вакуумної сепарації з корпусами електролізу магнію і переробки губчастого титану.
Територія та приміщення виробництва губчастого титану повинні мати знаки безпеки відповідно до вимог ГОСТ "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности" (далі - ГОСТ 12.4.026-76).
На всіх приміщеннях виробництва губчастого титану повинні бути позначені їх категорії і клас.
Підлоги у будівлях діючих підприємств повинні бути: жаростійкими у відділенні руднотермічних печей біля льотки та на
майданчиках охолодження;
кислотостійкими та виконаними з ухилом до кислотної каналізації - у відділеннях травлення та миття апаратури, а також на позначці ±0,00 відділення хлорування та ректифікації, у приміщеннях газоочистки;
жаростійкими та кислотостійкими на дільниці печей відновлення; жаростійкими на площадці для обслуговування льотки сольового хлоратора відділення хлорування;
жаростійкими на дільниці печей вакуумної сепарації;
кислотостійкими, що легко відмиваються від пролитих продуктів хлорування, на дільниці ректифікації та переробки відходів;
безіскровими на дільницях подрібнення та переробки губчастого титану; не горючими у складах зберігання губчастого титану.
У відділеннях подрібнення та переробки блоків губчастого титану стіни, стелі та інші будівельні конструкції повинні мати відповідні конфігурацію та обробку поверхні, які б виключали накопичення на них титанового пилу та забезпечували зручне їх прибирання.
Підлоги та стіни на висоту не менше 1 м від рівня підлоги необхідно виконувати з безіскрового матеріалу.
Прибирання пилу у виробничих приміщеннях з робочих місць та площадок, проходів та сходів повинно проводитися не рідше одного разу за зміну способом, який виключає пилоутворення, а в приміщеннях подрібнення та сортування губчастого титану - вологим способом.
У приміщеннях подрібнення та сортування губчастого титану не рідше одного разу на місяць повинно проводитися вологе прибирання пилу з робочих місць і основного обладнання та не рідше одного разу на рік мокре прибирання пилу з усього обладнання та будівельних конструкцій. Порядок прибирання належить установлювати за технологічною інструкцією, затвердженою роботодавцем.
Будівельні конструкції та обладнання повинні бути такими, щоб виключити накопичення на них води.
У спорудах цеху хлорування та ректифікації розташування та профіль елементів покрівельних ферм, балок підкранових колій та інших подібних будівельних конструкцій повинні виключати можливість накопичення на них агресивних рідин.
У приміщеннях виробництва тетрахлориду титану повинні бути відділення миття апаратури, розташовані в окремих приміщеннях і обладнані системою уловлювання та очищення газів.
У цехах, відділеннях, дільницях відкриття воріт на головних в'їздах повинно бути механізовано. Ворота повинні бути обладнані світловою сигналізацією для дозволу або заборони в'їзду транспортних засобів, звуковою сигналізацією для попередження працівників про роботу кранів.
У цехах, відділеннях та дільницях виробництва губчастого титану усі будівельні конструкції (ферми, колони, пожежні сходи, площадки для обслуговування тощо) повинні бути захищені від корозії у відповідності до вимог СНиП "Защита строительных конструкций от коррозии" (далі - СНиП 2.03.11-85), а також повинні періодично оглядатися.
Не дозволяється накопичення на покрівлях будівель пилу, снігу, сторонніх предметів і залишків конструкцій. Слід своєчасно очищати карнизи будівель від льодяних накопичень та бурульок.
Будівлі і споруди повинні бути забезпечені захистом від прямих ударів блискавки і повторних її проявлень.
Огляд і перевірка стану блискавковідводів повинні проводитися перед кожним грозовим сезоном з відповідною реєстрацією результатів у спеціальному журналі.
Захист установок від статичної електрики необхідно виконувати відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.29-97.
Виробничі та складські приміщення категорій А, Б та В повинні бути обладнані установками пожежної сигналізації та автоматичними установками пожежогасіння відповідно до вимог ДБН Пожежна автоматика будинків та споруд, затверджених наказом Держбуду України від 28.10.98 № 247 (ДБН В.2.5-13-98).
У вибухопожежонебезпечних приміщеннях не дозволяється палити, а також застосовувати відкритий вогонь. На зовнішніх дверях названих приміщень та всередині них на видних місцях повинні бути вивішені знаки безпеки, що відповідають вимогам ГОСТ 12.4.026-76.
Не дозволяється застосувати горючі (вибухонебезпечні) гази, як паливо, без виконання спеціальних заходів щодо вибухопожежобезпеки, затверджених роботодавцем та узгоджених пожежною охороною підприємства.
Не дозволяється застосовувати відкритий вогонь та палити в приміщеннях видаткових ємностей, насосних та компресорних станцій.
У приміщеннях пультів та постів управління повинні застосовуватися вогнегасні порошки типу А, В, С та порошки спеціального призначення ПГС-М.
Будинки і приміщення підприємств повинні бути класифіковані за категоріями щодо вибухопожежної і пожежної безпеки в залежності від розміщених у них технологічних процесів та властивостей речовин і матеріалів,
що застосовуються.
Протипожежні розриви між спорудами не дозволяється використовувати під складування матеріалів, обладнання, тари та для стоянки автотранспорту.
Використання засобів пожежогасіння для господарських, виробничих та інших потреб, не пов'язаних з пожежогасінням, не дозволяється.
Засоби пожежогасіння повинні передаватися по змінах.
Не дозволяються будівництво, реконструкція, перепланування та перебудова споруд і приміщень без проведення пожежотехнічної експертизи проектно-конструкторської документації.
Електрозварювальні роботи в пожежонебезпечних приміщеннях повинні виконуватися за нарядом-допуском на проведення вогневих робіт згідно з діючою інструкцією, розробленою у відповідності до вимог Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах, затвердженої наказом Мінпраці України від 05.06.2001 № 255, зареєстрованої в Мін’ юсті України 23.06.2001 за № 541/5732 (НПАОП 0.00-5.12-01).
Перевірка стану димових труб (стовбурів, несучих металоконструкцій, а також площадок та сходів до них) повинна проводитися організаціями, які мають дозвіл на цей вид робіт, не рідше одного разу на рік та оформлятися актом.
На труби, які перебувають в експлуатації, повинні бути складені паспорти. У паспортах повинні бути вказані основні будівельні матеріали, з яких збудовані труби, та їх протикорозійний захист, а також допустимі параметри агресивного середовища. У процесі експлуатації до паспорта повинні заноситися результати технічних оглядів та дані про проведені ремонти. Експлуатація труб повинна провадитися при непошкодженому стані їх стовбура та футерівки.
На зовнішній поверхні стовбура труби або її каркасі повинні бути пристосування для забезпечення використання механізованих підйомних
засобів під час ремонту, очищення та антикорозійного фарбування.
Вимоги до періодичності контролю стану несучих та огороджувальних конструкцій виробництва титану розроблюються спеціалізованими організаціями з виданням висновків не рідше: для дільниць хлорування, ректифікації, відновлення, миття обладнання, газоочисток - 1 раз на 2 роки, інших - 1 раз на 5 років.
Вимоги до опалення, водопостачання, каналізації
Системи опалення повинні відповідати вимогам чинних санітарних норм проектування промислових підприємств, а також будівельних норм і правил згідно з вимогами СНиП „Строительные нормы и правила. Отопление, вентиляция и кондиционирование” (далі - СНиП 2.04.05-91).
Для опалення приміщень і споруд виробництва губчастого титану повинні передбачатися системи, прилади і теплоносії, що не створюють додаткових шкідливих виробничих факторів.
Температура повітря в міжцехових опалюваних галереях повинна бути не нижче +10оС при вологому прибиранні та не нижче +5оС в інших випадках.
Для працівників у неопалюваних виробничих і складських приміщеннях повинні передбачатися спеціальні приміщення для обігрівання відповідно до вимог СНиП «Административные и бытовые здания» (СНиП
2.09.04-87).
Не дозволяється вносити зміни в системи опалення без проекту, відома і дозволу працівника, який відповідає за їх стан.
У цехах хлорування, ректифікації повинно застосовуватися повітряне опалення, поєднане з припливною вентиляцією. Не дозволяється застосовувати принцип рециркуляції.
Будова систем водопостачання повинна відповідати вимогам чинних будівельних норм і правил СНиП "Внутренний водопровод и канализация зданий", зі змінами (СНиП 2.04.01-85) та СНиП "Водоснабжение. Наружные
сети и сооружения" (СНиП 2.04.02-84).
Вибір джерела водопостачання і норми якості води для господарсько-питних потреб і душових пристроїв повинен відповідати чинним нормам і правилам.
З'єднання мереж господарсько-питного водопостачання з мережами водопроводів, що подають технічну воду, не дозволяється.
У гарячих цехах працівники повинні забезпечуватися для пиття газованою водою через спеціальні установки.
Для користування питною водою у спеціально відведених місцях повинні бути влаштовані фонтанчики.
Підведення води для виробничих потреб у цехах плавки концентратів, хлорування, ректифікації, відновлення, вакуумної сепарації повинно бути виконано не менше ніж від двох джерел, обладнаних зворотними клапанами. Уводи повинні бути забезпечені манометрами із сигналізацією падіння тиску.
Будова системи каналізації повинна відповідати вимогам чинних будівельних норм, правил щодо проектування водопостачання і каналізації, вимогам Санітарних норм проектування промислових підприємств СН 245-71, затверджених Мінохорони здоров’я СРСР 1971 (НПАОП 0.03-3.01-71).
Вимоги до освітлення
Норми освітленості, обмеження осліплювальної дії світильників, пульсацій освітленості та інші якісні показники освітлювальних приладів повинні визначатися відповідно до вимог СНиП "Естественное и искусственное освещение. Строительные нормы и правила. Нормы проектирования", затверджених Держбудом СРСР 27.06.79 (далі - СНиП II-4-79), та Санітарних правил для підприємств кольорової металургії № 2528-82, затверджених Мінохорони здоров’я СРСР 1982 (НПАОП 0.03-1.24-82).
Усі виробничі приміщення повинні мати безпосередньо природне освітлення.
Штучне освітлення повинно застосовуватися там, де постійно або тимчасово знаходиться обслуговувальний персонал, як у приміщеннях, так і зовні.
У виробничих цехах, дільницях, відділеннях повинні бути такі види освітлення: робоче й аварійне.
Робоче освітлення повинно забезпечувати освітленість на робочих поверхнях не нижче нормативної.
Аварійне освітлення повинно забезпечувати на робочих поверхнях освітленість не менше 5 % від нормативної. При системі загального освітлення рівень аварійного освітлення повинен бути не менше 2 лк усередині будівель.
Евакуаційне освітлення повинно забезпечувати освітленість на підлозі основних проходів, на землі та на сходах не менше 0,5 лк.
Проектною документацією та інструкціями, затвердженими роботодавцем, повинні бути передбачені заходи щодо обслуговування світильників з метою постійного забезпечення необхідної освітленості робочих місць, а також визначені контрольні точки перевірки освітленості.
У процесі експлуатації освітлювальних установок повинні проводитися такі види обслуговування:
періодично, не рідше одного разу на рік, перевірятися рівень освітленості в контрольних точках та рівень загальної освітленості приміщень;
періодично перевірятися наявність скла, розсіювачів, ґрат, сіток у світильниках, справність світильників спеціального виконання та надійність їх кріплення у термін, зазначений особою, відповідальною за електрогосподарство;
періодично виконувати очищення ламп і освітлювальної арматури: для приміщень з інтенсивним пиловиділенням (дробильні, помольні, пресові відділення, склади сировини, газогенераторна станція) - два рази на місяць; для відділень з незначним виділенням пилу, кіптяви (сушильне відділення, склади готової продукції) - один раз на місяць;
періодично, не рідше одного разу на квартал, перевіряти справність аварійного і евакуаційного освітлення.
ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЧИХ ПЛОЩ НА ВІДКРИТОМУ
ПОВІТРІ
При виробництві губчастого титану всі технологічні операції необхідно проводити у відповідних приміщеннях або критих майданчиках.
Дозволяється складування та зберігання на відкритому повітрі вихідних матеріалів, які не вступають у хімічну взаємодію з вологою повітря, не займаються при будь-яких атмосферних явищах або випадковій появі вогню та іскор, не розкладаються, мають мінімальні злежуваність та пилоутворення.
Для складування матеріалів на відкритому повітрі проектом повинен бути передбачений спеціальний майданчик з твердим покриттям, водовідведенням та іншими рішеннями, що попереджають рознесення сировини та матеріалів дощами та вітрами, і повинна бути забезпечена можливість механізованої обробки (підгортання, навантаження тощо).
Матеріали, які зберігаються на відкритих площадках, - штабелі відновника, вапняку та інших сипких матеріалів повинні мати схили з крутизною, яка не перевищує кута природного схилу для даного виду матеріалів.
Забирати зі штабелю сипкі матеріали підкопом не дозволяється.
При зберіганні матеріалів та продукції на відкритому повітрі габарити штабелів і ширина проходів між ними та порядок роботи на складі повинні відповідати інструкції, затвердженій роботодавцем.
Заповнення тари порошкоподібними матеріалами повинно бути механізоване, а завантажувальні пристрої повинні бути обладнані пиловловлювачами.
Окремі складські відсіки, що розташовані на відкритому повітрі, повинні мати огорожу або поручні, бути оснащені підйомними та розвантажувальними механізмами у відповідності до вимог ГОСТ „ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности” (далі -
ГОСТ 12.3.009-76).
Обслуговувальний персонал повинен бути забезпечений спецодягом, спецвзуттям, пилозахисними респіраторами, окулярами.
Освітлення відкритих майданчиків повинно здійснюватись відповідно до вимог СНиП II-4-79.
Під’ їзні колії для розвантаження матеріалів на відкритих майданчиках і в приміщеннях цехів, де приймається сировина, повинні мати таку конструкцію, щоб на них не накопичувався матеріал при висипанні його з думпкарів та при перевантаженні грейфером. Приймальні естакади також повинні бути обладнані пішохідними доріжками з перильним огородженням, які б допускали прохід персоналу при находженні на колії вагонів.
Під’їзні автомобільні шляхи повинні мати тверде покриття.
При необхідності зберігання на майданчику різних матеріалів, вони повинні зберігатись в різних відсіках.
Для персоналу, який працює на відкритому повітрі в холодний період, повинні бути обладнані пункти обігріву.
ВИМОГИ ДО ВИХІДНИХ МАТЕРІАЛІВ ТА СИРОВИНИ
Усі вихідні та додаткові матеріали, які використовуються у виробництві та переробці губчастого титану, повинні відповідати нормативним документам на сировину і матеріали.
Вимоги до готової продукції визначаються державними стандартами або технічними умовами. При закордонних поставках за згодою сторін готова продукція може відповідати стандартам споживачів.
Вхідний контроль вихідних матеріалів здійснює відділ технічного контролю (ВТК), хімічний аналіз - хімлабораторія підприємства.
Усі вимоги до вихідних матеріалів, готової продукції, їх зберігання та безпечного поводження з ними повинні бути викладені у технологічних інструкціях з виробництва губчастого титану.
ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ
Загальні вимоги щодо створення безпечних умов праці
Виробництво губчастого титану повинно бути забезпечене безперебійним постачанням електроенергією, водою, парою, стисненим повітрям, азотом та інертним газом аргоном з необхідними параметрами.
За надійністю електропостачання виробництво губчастого титану повинно бути віднесено до першої категорії.
До споживачів першої категорії електропостачання належать: хлорувальна установка, хлорні компресори, печі відновлення та вакуумної сепарації, крани мостові, насоси вакуумні, електрообладнання контрольно-вимірювальних приладів та засобів автоматизації, електродвигуни вентиляційних, газоочисних та аспіраційних установок, аварійне освітлення виробничих приміщень.