усі судна портового та службово-допоміжного флоту та інші малотоннажні судна, що перебувають на рейді, зобов’язані перейти на внутрішню акваторію порту, отримавши від диспетчера порту вказівку щодо місця стоянки;
капітани, шкіпери суден чи особи, які їх заміняють, зобов’язані здійснити всі заходи щодо забезпечення безпечної стоянки суден, плавзасобів і доповісти черговому капітану портнагляду;
повинні здійснюватися заходи для забезпечення надійності закріплення механізмів, устаткування, пристроїв, інвентарю, матеріалів, інструментів тощо на суднах і плавзасобах.
Перевезення людей по воді
Доставляння людей на судна, що стоять на рейді, а також у райони порту та зворотно повинно проводитися на суднах, спеціально пристосованих для безпечного перевезення людей і обладнаних пристроями для захисту їх від атмосферних впливів, а також рятувальними засобами.
На видному місці судна для перевезення людей повинні бути позначені дані його пасажиро- і вантажомісткості. Перенавантаження суден не допускається.
Висота фальшборту на цих суднах повинна бути не менше 0,75 м. У разі меншої висоти фальшборту повинні бути встановлені релінги висотою не менше 1 м.
Для посадки на судна в порту повинні бути обладнані пристані або майданчики з огородженнями по краях, що охороняють людей від випадкового падіння у воду. На пристанях і майданчиках повинні бути необхідні рятувальні засоби.
У темний час доби місця посадки та висадження людей повинні бути освітлені.
Трапи на пристанях і майданчиках повинні мати міцні леєри (поручні), установлені на висоті 1,0-1,2 м по обидва боки, та поперечний ланцюг або інше огородження, що знімається лише на час посадки та висадження людей.
Посадку і висадження пасажирів дозволяється виконувати за командою капітана судна лише після надійного швартування судна до причалу чи іншого судна та перевірки справності трапів і сходень.
Усі люки і горловини, що виходять на верхню палубу, повинні бути закритими до початку посадки пасажирів.
У разі наявності на судні шкідливих хімічних, вогне- і вибухонебезпечних вантажів перевезення пасажирів не дозволяється.
Відхід від причалу дозволяється тільки після розміщення всіх пасажирів на відведених місцях та перевірки закриття проходів, леєрних огороджень, лацпортів.
Під час перевезення вантажів і пасажирів першими приймаються на судно вантажі, а потім виконується посадка пасажирів. Висадження виконується у зворотному порядку - спочатку борт залишають пасажири, а потім вивантажуються вантажі.
Доставляння людей на судна на рейді в разі хвилювання моря понад 3 бали не дозволяється.
Для висадження і посадки пасажирів підходити до суден, що стоять на якорі, дозволяється тільки з боку, протилежного відданому якорю.
Під час посадки і висадження пасажирів біля трапа повинен бути рятувальний круг з лінем довжиною 27,5 м з буйком, що світиться, та вахтовий матрос, який стежить за посадкою чи висадженням людей і готовий у разі необхідності надати негайну допомогу пасажирам.
Посадка людей на судна та висадження з них на рейді повинні проводитися парадним трапом.
У виняткових випадках допускається посадка-висадження людей за допомогою штормтрапів. Підйом-спуск дозволяється тільки поодинці та без будь-яких речей.
Штормтрапи повинні бути міцно закріплені на борту судна; під час користування ними їх варто притримувати, натягаючи знизу.
Під час пересування по штормтрапах необхідно триматися за тятиви (троси) або шкентель-трос з мусінгами, але не за балясини.
Доставляння на судна та зняття з них лоцманів
Для висадження лоцманів та інших посадових осіб на судна та зняття їх із суден застосовуються спеціальні лоцманські катери (боти) і судна або пристосовані для цієї мети портові буксири.
Підхід лоцманського бота до судна дозволяється тільки після того, як інерція останнього погашена, а в разі, якщо це неможливо через навігаційні умови, то хід судна повинен бути знижений до мінімального, що гарантує тільки достатню керованість судна.
Приймання та висадження лоцманів на рейді дозволяється проводити тільки з підвітряного борту в разі хвилювання моря не більше 4 балів. У разі більш сильного хвилювання приймання та висадження лоцманів повинно виконуватися після переходу судна в район, де хвилювання нижче зазначеної величини.
У разі несприятливих погодних умов (гроза, злива, хуртовина тощо) приймання та висадження лоцманів не дозволяється.
Приймання та висадження лоцманів на рейді проводиться за допомогою лоцманських підйомників, штормтрапів або суднових забортних трапів.
Місце приймання та висадження лоцмана в темний час доби має бути освітлене, а джерело світла не повинно засліплювати судноводія лоцманського бота під час підходу до борту та лоцмана під час підіймання на борт судна.
Під час висадження та приймання лоцмана штормтрап повинен бути прийнятий на лоцманському боті (судні) таким чином, щоб нижня балясина торкалася палуби лоцманського бота (судна) за відсутності хитавиці або в момент вищого положення палуби під час хитавиці.
Перехід з лоцманського бота (судна) на штормтрап під час хитавиці повинен проводитися в момент найвищого положення лоцманського борту (судна) біля борту судна. Перехід в інших положеннях лоцманського бота (судна) не дозволяється.
Лоцманський бот після висадження лоцмана на штормтрап або підйомник повинен відійти від борту судна й триматися на відстані не більше 10 м від судна доти, доки лоцман не зійде на палубу судна.
Приймання та висадження лоцмана за наявності крену на судні дозволяється за умови закріплення штормтрапа з протилежного крену борту.
Біля трапа або сходні повинен бути рятувальний круг з кидальним кінцем довжиною не менше 27,5 м з буєм, що світиться.
На лоцманському боті (судні) біля штормтрапа, забортного трапа або сходні повинен перебувати вахтовий матрос для надання допомоги лоцманові під час переходу.
Під час приймання та висадження по штормтрапу з борту судна повинен подаватися страхувальний трос, яким особа, що пересаджується, повинна обв’язатися подвійним вузлом. Трос підбирається вахтовим до натягу.
Під час ходу лоцманського бота (судна) перебування матроса на палубі допускається тільки з дозволу капітана (вахтового змінного помічника капітана). Матрос повинен бути вдягнений у рятувальний жилет навіть у разі штильової погоди.
Під час приймання та висадження лоцманів із суден, що мають фальшборт (катерів, буксирів тощо), на палубі судна повинен бути встановлений і надійно закріплений напівтрап з поручнями.
Ділянка палуби лоцманського бота (судна), з якої висаджується
лоцман, повинна мати покриття, що запобігає ковзанню, або покладені та закріплені мати, килимки тощо.
Узимку палубу необхідно посипати піском.
Лоцманський бот (судно) повинен триматися біля борту судна роботою двигунів, які повинні перебувати в постійній готовності до негайного дання ходу боту (судну).
Екіпаж лоцманського бота (судна) має вести постійне спостереження та бути готовим надати допомогу в разі падіння лоцмана у воду.
Лоцманський бот (судно) повинен мати знімний трап водолазного типу в разі підіймання на палубу людей, що впали за борт.
Буксирні та швартовні роботи
Кількість і потужність буксирів, потрібних для швартовних операцій із судном, визначаються капітаном судна та погоджуються з лоцманом.
Виклик буксирів здійснює капітан судна через диспетчера порту.
Буксирування суден на підхідному каналі, внутрішньому рейді та операційній акваторії дозволяється на буксирному тросі довжиною не більше 50 м.
Використання буксирних суден під час проведення швартовних операцій для суден валовою місткістю понад 1000 обов’язкове.
Для буксирування суден з вогненебезпечними вантажами буксири повинні бути обладнані іскрогасниками на димових і вихлопних трубах і мати рослинні буксирні канати.
Керівництво буксируванням суден самохідних валовою місткістю до 300 і несамохідних валовою місткістю до 500 здійснює капітан буксирного судна (носового судна в разі роботи декількох буксирних суден), у решті випадків - капітан судна, що буксирується.
Буксирування суден допускається у разі швидкості вітру не більше 14 м/с.
Буксирний трос, що подається із судна, приймати на портові буксири та буксири-кантувачі без провідника не дозволяється.
Приймання буксирного троса із суден повинно виконуватися за умови, що судно не має ходу або рухається на мінімальному ходу тільки для забезпечення його керованості, при цьому швидкість ходу судна і швидкість буксира зрівнялися між собою.
Не дозволяється починати роботу з буксирування (давати хід буксирам) до отримання підтвердження з судна, що буксирується, про те, що буксирний трос закріплений і можна починати буксирування.
Під час кантувальних і буксирних робіт перебування людей на верхній палубі та поблизу буксирного гака, а також у небезпечній зоні роботи буксирного троса не дозволяється. Нагляд за положенням буксирного троса слід вести з рульової рубки або з крила капітанського містка.
Буксирні троси з синтетичних матеріалів віддавати з буксирних гаків дозволяється тільки в тому разі, коли трос отримає слабину.
У разі попускання буксирного троса за борт під час руху судна членам екіпажу не дозволяється перебувати в зоні переміщення троса і на лінії його можливого натягу.
Керівництво буксируванням, швартуванням і перестановкою несамохідних суден у порту здійснюється тільки вдень капітаном (шкіпером) судна, що буксирується, з дозволу диспетчера порту.
Швартовні операції всіх суден попередньо погоджуються капітаном судна з інспекцією державного портового нагляду.
До початку швартовних операцій на причалі необхідно встановити прапорці, знаки місць швартування носової та кормової частин судна, перевірити наявність і справність відбійних пристроїв, готовність швартовних тумб і чистоту причалу, забезпеченість швартовної бригади необхідним інвентарем і пристосуваннями (рятувальними жилетами, захисними касками, баграми, рятувальними кругами), а також забезпечити розміщення портальних кранів за схемою, що забезпечує безпечне проведення швартовних робіт, цілісність берегових механізмів і суден, що швартуються.
Перетягування суден вздовж причалу на відстань понад 100 м повинно виконуватися за допомогою буксира.
Перед проведенням швартовних операцій командний склад, який керує роботами, і члени екіпажу повинні зайняти місця згідно з судновим розкладом зі швартовних операцій у спеціальному одязі, спеціальному взутті, захисних касках та рятувальних жилетах.
Особам, не зайнятим швартовними роботами, не дозволяється перебувати в районі виконання цих робіт.
Швартовні роботи повинні виконуватися тільки в разі надійного захисту судна за допомогою кранців.
Усі вантажні стріли та інші предмети й обладнання, що виступають за борт, перед початком швартовних операцій мають бути завалені на палубу та розкріплені.
Ілюмінатори та лацпорти під час швартовних операцій повинні бути задраєні.
Під час підготовки до швартовної операції швартовні кінці завчасно розносяться по палубі та приводяться до готовності кидальні кінці, кранці, стопори.
Між містком і швартовними бригадами має бути налагоджений надійний телефонний або радіозв’язок.
Перед подачею кидального кінця обов’язково повинен бути попереджувальний сигнал „Бережися”.
Грузило кидального кінця повинно мати м’яке обплітання.
Для подачі попереджувального сигналу під час використання лінєметального пристрою повинні застосовуватися суднові звукопідсилювальні засоби (електромегафон, суднова трансляція тощо).
Підбирати швартовний канат дозволяється тільки після підтвердження з місця, куди його подано, про те, що канат закріплений і чистий.
У разі завезення каната швартовним катером на ньому, за
можливості, повинна бути набрана для вільного попускання достатня кількість шлагів каната. Ходовий кінець завезеного каната повинен бути закріплений на катері так, щоб його можна було швидко віддати.
Швартовний катер із судном повинен підтримувати
телефонний або радіозв’язок.
Швартовні троси з суден повинні прийматися на швартовний катер тільки за допомогою провідника.
Під час прийняття швартовного троса знаходження
швартовного катера в районі якірних клюзів суден не дозволяється.
Під час завезення швартовного кінця перебувати в кормовій частині катера не дозволяється.
Завезений швартовний трос повинен подаватися на причал або швартовну бочку тільки за допомогою провідника. Усі дії з приймання швартовного троса зі швартовного катера повинні виконуватися матросами за командою капітана швартовного катера.
Управляти швартовними катерами повинні працівники, що мають кваліфікацію судноводія.
Проводити роботи швартовними катерами в разі вітру силою 7,5-9,8 м/с і хвилюванні моря понад 1,25 м не дозволяється.
Огони сталевих тросів у місцях пробивань повинні бути надійно обплетені.
Під час роботи зі сталевими швартовними тросами повинен застосовуватися ланцюговий стопор, що складається з відрізка ланцюга з короткими ланками довжиною 2-4 м, калібру близько 10 мм. Один кінець ланцюга має кріпитися на палубі за рим або кнехт. До ходового кінця ланцюгового стопора повинен бути прикріплений надійний рослинний канат довжиною не менше 1,5 м. Ланцюг повинен накладатися стопорним вузлом і наступними 3-4 шлагами за напрямком тяги.
Під час роботи з рослинними та капроновими канатами повинні застосовуватися стопори з рослинного каната. Застосовувати
ланцюгові стопори для стопоріння рослинних і синтетичних канатів не дозволяється.
Міцність і надійність стопорів необхідно перевіряти зовнішнім оглядом до початку швартовних операцій.
У разі використання капронових канатів необхідно перевірити якість і наявність сертифікатів кожного з них. Використання канатів без сертифікатів не дозволяється.
Перед використанням капронового каната як швартовного кінця необхідно зробити його розкручування з метою звільнення від підвищеного закручування.
Під час закладення огона кінець капронового каната пропускається у шматок парусинового шланга довжиною, що дорівнює довжині огона. У разі його відсутності огон обшивається парусиною.
Під час вибирання капронового каната через барабан
швартовного механізму для запобігання прослизанню варто накладати не
менше п’яти шлагів. Вибирання каната необхідно робити рівномірно.
Під час швартовних операцій на кнехти накладаються не менше восьми шлагів капронового каната, при цьому верхні шлаги кріпляться хомутами з рослинного шкерта.
Під час проведення швартовних операцій не дозволяється:
попускати або вибирати швартовні канати без команди особи, яка керує
швартовними операціями;
накладати додаткові шлаги каната на барабан швартовного механізму під час його обертання;
затримувати руками або ногами канат, що швидко попускається;
перебувати поблизу та на лінії напрямку каната, що вибирається або попускається, а також стояти біля кипових планок і роульсів;
підбирати завезений катером швартовний канат до звільнення та відходу від нього катера в безпечне місце;
вибирати або попускати швартовний канат під час перебування на швартовній бочці людини;
переходити людям із судна на причал і з причалу або з судна на судно до закінчення швартування;
застосовувати сталеві троси для швартування танкерів, що перевозять рідке паливо;
тримати руки на планширі фальшборту, а також опускати руки та перегинатися через фальшборт;
протягувати швартовні кінці через клюзи без застосування спеціальних крюків;
попускати швартовні канати безпосередньо з бухт і з в’юшок;
накладати одночасно на кнехт огон і шлаги швартовного каната.
Після закінчення швартовних операцій усі зайві канати повинні бути прибрані, а швартовні механізми відключені.
Після закінчення всіх швартовних робіт особа, яка відповідає за їх виконання, повинна залишити свою дільницю останньою, при цьому вона повинна переконатися у правильності виконання операції та відсутності людей біля небезпечних місць.
Бункерування суден рідким паливом
Щодо повної готовності судна до бункерування повинен бути поінформований портовий нагляд.
У разі хвилювання моря понад 2,0 м проводити бункерування суден не дозволяється.
Під час проведення вантажних операцій для запобігання обриву бункерувальних шлангів бункерувальник повинен бути надійно ошвартований до судна або причалу.
Швартування суден до бункерувальника під час проведення бункерувальних робіт не дозволяється.
Одночасне бункерування суден з двох бортів не дозволяється.
Бункерувальні шланги повинні страхуватися від розриву рослинними канатами.
Під час з’єднання та від’єднання бункерувальні шланги повинні подаватися на судна та віддаватися з них заглушеними, у місцях з’єднань фланців повинні бути встановлені піддони для збирання розлитого палива і перемички для захисту від статичної електрики.
У разі відсутності вантажних операцій на бункерувальниках отвори вантажних трубопроводів повинні бути закриті.
Бункерування не дозволяється у разі наявності течі в шлангу або в місцях з’єднань шлангів з приймальним фланцем трубопроводу судна.
Бункерувальні шланги на палубі судна повинні бути покладені
на підкладки, що унеможливлюють контакт металевих частин із палубою або
іншими конструкціями судна.
У разі проведення приєднання шлангів до приймального трубопроводу судна членами екіпажу бункерувальника підйом їх на судно для виконання зазначених робіт повинен здійснюватися забортним трапом.
У виняткових випадках, якщо установка забортного трапа неможлива, дозволяється користуватися штормтрапом.
Для запобігання можливому іскроутворенню необхідно ретельно перевіряти кріплення трапів усередині вантажних танків і насосних відділень, а виявлені недоліки негайно усувати.
Під час проведення бункерувальних робіт прохід палубою в районі поданих шлангів не дозволяється.
У разі виникнення пожежі під час приймання та видачі палива бункерувальник повинен бути готовим до негайного відходу від судна та узяття участі в гасінні пожежі із застосуванням наявних на ньому засобів пожежогасіння.
Ремонтні роботи в насосному відділенні повинні проводитися за умови унеможливлення утворення у приміщенні концентрації парів нафтопродуктів понад припустимі норми.
Члени екіпажу бункерувальника, які беруть участь у бункеруванні судна нафтопродуктами, повинні працювати в спеціальному одязі, спеціальному взутті, що не має металевих цвяхів і набойок для унеможливлення іскроутворення, та захисних неметалевих касках. Не дозволяється мати із собою сірники та запальнички.
Під час роботи потрібно користуватися переносними ліхтарями у вибухобезпечному виконанні.
Під час бункерування судна рідким паливом капітан (вахтовий змінний помічник капітана) бункерувальника повинен перебувати на верхній палубі та керувати діями вахти, розписаної з приймання (видачі) нафтопродуктів.
Плавучі нафтові станції
Плавучі нафтові станції для перекачування нафти і нафтопродуктів з нафтових баз порту в інші судна або з останніх у берегову ємність повинні мати індивідуальні рятувальні засоби, а також рятувальні шлюпки з урахуванням чисельності екіпажу.
Плавучі нафтостанції, що перекачують нафтопродукти першого
* . .
розряду , повинні встановлюватися до причалів, розташованих від інших
споруд і суден на відстані не менше 300 м.
Під час перекачування нафтопродуктів першого і другого розрядів стоянка біля борта нафтостанції інших суден, крім тих, що завантажуються або вивантажуються, не допускається.
* До першого розряду нафтопродуктів належать бензин, лігроїн, бензол, сира нафта; до другого - гас, дизельне паливо (легке), масла (легкі); до третього - дизельне паливо (важке), мазут, мастила.
Під час перекачування нафтопродуктів другого і третього розрядів плавучі нафтостанції можуть бути встановлені на відстані не менше 200 м від різних споруд, суден та інших плавучих нафтостанцій.
Під час перекачування нафтопродуктів третього розряду допускається стоянка біля причалу двох нафтостанцій і не більше двох нафтоналивних суден.
Стоянка інших суден біля місця перекачування нафтопродуктів допускається на відстані не менше 100 м.
Поверхня палуби на нафтостанціях повинна бути виготовлена з рифленого металу.
У насосному та котельному приміщеннях нафтостанції повинна бути влаштована припливно-витяжна вентиляція, що забезпечує перепад температури стосовно зовнішньої не більше 5С, а вміст вуглеводню в повітрі - згідно із санітарними нормами.
До початку перекачування нафтопродуктів шкіпер нафтостанції повинен мати відомості щодо найменування нафтопродукту, його температури, температури спалаху, питомої ваги та кількості, без яких не повинен приступати до вантажних операцій.
Починати перекачку нафтопродуктів слід з неповною продуктивністю, щоб переконатися в герметичності шлангових з’єднань.
У разі переливу нафтопродуктів і потраплянні їх за борт шкіпер нафтостанції зобов’язаний сповістити про це портовому нагляду.
Перекачування нафтопродуктів І і II розрядів повинно проводитися тільки закритим способом через вантажний трубопровід; люки та горловини танків повинні бути задраєні.
Перекачування нафтопродуктів III розряду допускається також через горловини танків, причому кінці труб повинні бути опущені в танк під рівень рідини.
Під час вантажних операцій з нафтопродуктами I і II розрядів необхідно забезпечити відведення зі шлангів статичної електрики. Для цього спеціальні шини, прокладені по шлангах, повинні бути надійно з’єднані між собою і з корпусом судна.
Під час проведення вантажно-розвантажувальних робіт на рейдах шини повинні бути з’єднані з корпусом судна, у разі роботи біля причалів - приєднані до контуру заземлення на причалі.
Палуби плавучих нафтостанцій під час перекачування нафтопродуктів I і II розрядів у робочих місцях (місцях проходів) повинні бути покриті дерев’яним переносним настилом.
Під час приєднання та роз’єднання шлангів і проведення інших операцій необхідно застосовувати інструмент із матеріалу, що не дає іскор під час роботи; на палубі під фланцями повинен бути настелений мат.