Облаштування внутрішніх водопроводів, каналізації і водостоків повинно відповідати вимогам СНиП 2.04.01-85, а експлуатація водопровідних і каналізаційних споруд і мережі має відповідати вимогам ГОСТ 12.3.006-75.
Кожне підприємство повинно бути забезпечене подачею води для:
санітарно-гігієнічних потреб;
виробничо-технічних потреб;
потреб зовнішнього і внутрішнього пожежогасіння.
Поєднувати мережі господарських водопроводів з мережами, що
подають питну воду, не дозволяється.
Для забезпечення працівників питною водою потрібно встановлювати водопровідні колонки, автомати газованої води, кулери або інші пристрої. Дозволяється також забезпечення питною водою разового використання в дрібній розфасовці.
Відстань від робочого місця до пункту водороздачі не повинна перевищувати 75 м.
Питна вода повинна відповідати вимогам ДСанПіН “Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання“, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.12.96 № 383, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.04.97 за № 136/1940 (ДСанПіН 383-96).
Вода для душових, умивальників, для охолодження повітря в кондиціонерах повинна відповідати вимогам до питної води.
Трубопроводи для спуску виробничих чистих і забруднених стічних вод повинні мати крани для відбору проб.
Електроустановки й електросилове обладнання
Експлуатація електроустановок, електричних станцій і підстанцій та електричних мереж повинна проводитись з дотриманням вимог електробезпеки відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004, ГОСТ 12.1.013-78, ГОСТ 12.1.045-84, ГОСТ 12.2.007.1-75, ДСН 3.3.6.096-02, експлуатаційної документації та цих Правил.
Улаштування і експлуатація внутрішніх мереж електроустановок мають відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів.
Електропроводка та арматура силової і освітлювальної мережі у виробничих приміщеннях повинні бути надійно ізольовані і захищені від впливу високої температури, механічних пошкоджень і хімічної дії згідно з вимогами НАПБ А.01.001-2004.
Експлуатацію електрозахисних засобів, що використовуються під час експлуатації та ремонту електропроводок, потрібно здійснювати відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.
Електрообладнання повинно мати надійне захисне заземлення (занулення) відповідно до вимог ГОСТ 12.1.030-81 та бути захищеним від потрапляння пилу, вологи тощо.
Стан ізоляції і надійність заземлення щороку після капітального ремонту потрібно перевіряти контрольно-вимірювальними приладами зі складанням відповідного протоколу (акта) згідно з вимогами НАПБ А.01.001- 2004.
Електроприлади й електрообладнання, установлені на обладнанні (машинах) та ізольовані від його станини, повинні мати самостійне занулення, заземлення. У разі порушення або несправності заземлення електричні установки повинні бути негайно вимкнені і вжито заходів до відновлення заземлення.
Обладнання, під час роботи якого можливе утворення статичної електрики, повинно мати пристрій, який виключає можливість її
накопичення. Захист від статичної електрики необхідно проводити згідно з вимогами чинних нормативно-правових актів.
Увімкнення до електричної мережі ручних переносних інструментів необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.01.98 № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за № 93/2533 (далі- НПАОП 40.1
98) , та ГОСТ 12.2.013.0-91.
Під час роботи на електронно-обчислювальних машинах і персональних комп'ютерах необхідно дотримуватись вимог Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 10.02.99 № 21, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17.06.99 за № 382/3675 (НПАОП 0.00-1.3199).
Очищення електрообладнання від пилу необхідно здійснювати за графіком, але не рідше одного разу на місяць, а в запилених приміщеннях щотижня відповідно до НПАОП 40.1-1.21.98 та НАПБ А.01.001-2004.
Усі будівлі, споруди та зовнішні установки повинні бути захищені від потрапляння блискавки та вторинних її проявів відповідно до вимог «Инструкции по устройству молниезащиты зданий, сооружений и промышленных коммуникаций» (РД- 34.21.122-87).
Небезпечні та шкідливі виробничі чинники
Під час виконання технологічних процесів у взуттєвому виробництві необхідно брати до уваги небезпечні та шкідливі виробничі чинники, які можуть впливати на працівників, відповідно до вимог ГОСТ 12.0.003-74.
Рівні небезпечних і шкідливих виробничих чинників мають відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88, ДСН 3.3.6.096-02, Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 № 39 (ДСН 3.3.6.039-99), Державних санітарних норм виробничого шуму,
ультразвуку та інфразвуку, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 № 37 (далі-ДСН
99), ДСН 3.3.6.042-99, ГОСТ 12.1.003-83, ГОСТ 12.1.012-90 , ДСН
3.3.6.096-02.
ІІІ. ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ
1. Загальні вимоги безпеки
Улаштування і утримання виробничих будівель, приміщень повинні відповідати вимогам НПАОП 45.2-4.01.98 та НАПБ Б.01.043-90/170.
Усі приміщення повинні бути обладнані технічними засобами протипожежного захисту та первинними засобами пожежогасіння. При необхідності встановлюються газоаналізатори і системи димовидалення.
Стіни і стелі робочих приміщень повинні бути гладкими, рівними, зручними для очистки і пофарбовані у світлі тони.
Підлога у виробничих приміщеннях повинна бути щільною, рівною, не слизькою, без вибоїв.
У приміщеннях для збереження хімікатів підлога повинна бути бетонною або з асфальтовим покриттям. Допускається опорядження підлоги кислотостійкою плиткою.
Уся мережа трубопроводів повинна бути заглиблена в підлогу або піднята і укріплена на висоті не менше ніж 2 м від підлоги і пофарбована згідно з вимогами ГОСТ 12.4.026-76.
Усі люки, колодязі, канали повинні бути закриті кришками або суцільними настилами. Відкриті отвори в підлозі виробничих приміщень повинні бути огороджені з усіх боків міцними перилами висотою не менше 1,0 м із суцільною обшивкою по низу заввишки не менше 0,15 м.
Усі мостики, площадки, проходи, похилі естакади та інші споруди, які підняті над рівнем підлоги на 0,5 м і більше, а також драбини, які ведуть до них, повинні мати перила заввишки не менше 1,0 м із суцільною
обшивкою по низу заввишки не менше 0,15 м. Місця переходів через трубопроводи та інші комунікації повинні бути обладнані настилами.
Ширина проїздів для цехового транспорту повинна бути при русі в одному напрямку не менше максимальної ширини завантажених транспортних засобів плюс 1,0 м, а при зустрічному русі - не менше подвійної максимальної ширини транспортних засобів плюс 1 м.
Ширина головних проходів у виробничих приміщеннях для руху працівників без вантажу повинна бути не менше 1,5 м, а другорядних проходів, які використовуються для ремонту, огляду і змащування обладнання, - не менше 0,8 м.
Висота галерей, естакад і тунелів, які використовуються для регулярного проходу людей, повинна бути не менше 2 м від підлоги до виступних конструкцій і не менше 1,8 м - для нерегулярного проходу людей.
Ширина пішохідних галерей і тунелів при чисельності працівників, які проходять в одному напрямку за зміну не більше 400 чоловік, повинна бути не менше 1,5 м зі збільшенням на 0,5 м на кожні 20 чоловік понад вказану чисельність.
Ширина транспортних і комунікаційних галерей і естакад повинна допускати вільний від обладнання і комунікацій прохід шириною не менше 0,7 м.
Довжина тунелів і галерей, які призначені для проходу людей, не може перевищувати 100 м.
Тунелі, галереї повинні мати штучну або природну вентиляцію і освітлення, регулярно очищатись від пилу і сміття. В тунелях, галереях не дозволяється розміщувати трубопроводи з тиском пари вище 0,7х10 МПа, трубопроводи з отруйними і легкозаймистими рідинами і газами.
Для пропуску транспортерів через перегородки і стіни необхідно влаштовувати отвори мінімальних розмірів. Проміжок між верхньою і нижньою гілками транспортера повинен бути максимально закритий.
Зовнішні входи і виходи у виробничих приміщеннях повинні мати утеплений тамбур або повітряні теплові завіси.
Двірні прорізи для транспортування сировини, напівфабрикатів, готової продукції тощо повинні влаштовуватись відповідно до габаритів транспортних засобів, що застосовуються, і забезпечувати вільні проходи по обидва боки від цих габаритів не менше 0,7 м, а за висотою - не менше 0,2 м.
У виробничих приміщеннях сходові площадки, проходи, проїзди, віконні прорізи, опалювальні прилади, електричні шафи, електродвигуни, протипожежне обладнання, робочі місця не повинні захаращуватись сировиною, напівфабрикатами, готовою продукцією, відходами виробництва, тарою тощо, які повинні міститися в установлених місцях.
Передача вантажів з одного поверху на інший повинна бути механізована. При передачі вантажів зверху вниз можуть застосовуватись похилі спуски, облаштовані з унеможливленням травмування робітників вантажем.
У всіх виробничих і допоміжних приміщеннях повинні бути встановлені урни та ящики з кришками, які щільно закриваються, для збору відходів і сміття. Урни та ящики повинні очищатись не рідше одного разу за зміну і ретельно дезінфікуватись.
Облаштування і розташування складів повинно відповідати вимогам СНиП 2.11.01-85, а також задовольняти вимогам пожежобезпеки відповідно до ГОСТ 12.1.004-91.
Висота приміщень складського, транспортного господарства, компресорних тощо має бути не менше 3,6 м.
Усі допоміжні споруди і приміщення повинні відповідати нормам проектування згідно із СНиП 2.09.04-87.
Віконні стулки і ліхтарні рами, які відкриваються для природного провітрювання, повинні бути обладнані пристроями, які легко управляються, для відкривання і встановлення їх у необхідному положенні.
Перелік спеціальних побутових приміщень і пристроїв для взуттєвого виробництва визначається залежно від характеристики виробничих процесів і переліку професій працівників у взуттєвій галузі з віднесенням їх до відповідних груп виробничого процесу.
Для зменшення шуму в приміщеннях вентиляційні агрегати повинні бути розміщені в ізольованих вентиляційних камерах та встановлені на віброфундаменті, а повітроводи повинні приєднуватись до вентилятора за допомогою м'яких вставок.
ІУ. ВИМОГИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ
Загальні вимоги до організації технологічного процесу
Технологічні процеси організовують відповідно до вимог ГОСТ
75, ГОСТ 12.1.004-91, Санітарних правил організації технологічних процесів та гігієнічних вимог до виробничого обладнання, затверджених у 1973 році Міністерством охорони здоров'я СРСР (СП № 1042-73), і технологічних карт на кожну операцію.
Організація процесу та розміщення обладнання повинні забезпечувати потоковість технологічного процесу та можливість застосування механізації і автоматизації важких та небезпечних операцій, вантажно-розвантажувальних робіт, транспортування сировини, напівфабрикатів, готової продукції тощо.
Технологічні процеси, у яких використовують речовини, здатні при певних умовах створити вибухонебезпечне середовище, організовують відповідно до вимог ГОСТ 12.1.010-76.
При організації технологічних процесів проводяться технічні та організаційні заходи, що забезпечують захист працівників від дії електричного струму відповідно до ГОСТ 12.1.019-79 та ГОСТ 12.1.030-81.
Технологічні процеси організовують у приміщеннях, у яких забезпечуються нормовані параметри повітря робочої зони щодо мікроклімату і концентрації токсичних речовин згідно з ГОСТ 12.1.005-88 та іншими нормативно-правовими актами.
Контроль за параметрами технологічного процесу
здійснюється контрольно-вимірювальними приладами, установленими з урахуванням зручності їх обслуговування та спостереження.
Вимоги до організації технологічного процесу взуттєвого
виробництва
Вирубування деталей взуття на пресах
Засоби захисту, що забезпечують безпечні умови роботи при вирубуванні деталей, повинні перебувати в технічно справному стані.
Подача матеріалів (текстилю та шкіри) та видалення відходів повинні бути механізовані за допомогою козелків та візків.
Вирубані деталі повинні відкладатися на спеціальні столи і не захаращувати робоче місце.
Розкрій текстилю на стрічкових машинах
Розкрій текстилю повинен проводитися лише по окантованих лекалах, гладких, без задирок та тріщин.
Вирівнювання по товщині, шліфування, профілювання деталей низу взуття
Транспортуючі валки повинні бути огороджені від рук працівника.
Заправлення дрібних деталей у машини для вирівнювання, шліфування, профілювання повинно здійснюватись за допомогою спеціальних пристосувань.
Процеси вирівнювання, шліфування, профілювання повинні проводитися при працюючому місцевому витяжному пристрої для видалення пилу.
Фрезерування підошв у плоскому вигляді
Процес фрезерування підошов у плоскому вигляді повинен проводитися при працюючому місцевому витяжному пристрої.
Нанесення клею на основі органічних розчинників на деталі взуття
Нанесення клею повинно проводитися при працюючому витяжному пристрої, що забезпечує максимальну охорону органів дихання від шкідливих виділень.
Заповнення бачків машин клеєм та очищення від клею робочого місця повинно проводитися спеціальними пристосуваннями (палички, шкребки з кольорового металу, дерева).
Сушіння клеєвої плівки повинно здійснюватися в сушильних шкафах, підключених до системи вентиляції.
Подача та нанесення клею повинні проводитися в тарі, що забезпечує безпечну роботу. При ручному нанесенні клею застосовується спеціальна тара залежно від технологічного процесу.
Фарбування зрізу підошов у пачках, парах, напівпарах
Фарбування зрізу підошов повинно проводитися у витяжних шафах при працюючому місцевому витяжному пристрої.
Очищення забруднень, розмішування фарби повинно проводитися пристосуваннями з кольорового металу або дерева для унеможливлення появи іскри.
Формування деталей низу взуття
Механізм подачі деталей низу взуття при їх формуванні повинен бути в технічно справному стані з метою унеможливлення травмування рук працівника під час перебування їх у робочій зоні.
Вирівнювання, спускання та торцеве підрізування деталей верху взуття
У процесі вирівнювання, спускання та торцевого підрізування деталей взуття повинні бути автоматична поштучна подача деталей та механізоване комплектування деталей у пачки.
Заточування інструментів (ніж стрічковий, фреза та ін.) повинно виконуватися способом, що забезпечує безпеку працівників. Перенесення інструментів для заточування або заміни необхідно здійснювати у спеціальних пристроях.
Тиснення, перфорування та дублення деталей на пресах
Подача деталей та знімання їх після тиснення, перфорування та дублення повинні проводитися поза робочою зоною.
Фарбування зовнішніх країв деталей верху взуття
Фарбування зовнішніх деталей взуття методом розпилення фарби повинно проводитися при працюючому місцевому витяжному пристрої.
Загинання країв деталей верху взуття
Процес загинання країв деталей верху взуття з використанням клеїв-розплавів повинен проводитися при працюючому місцевому витяжному пристрої.
Складання заготовок взуття на швейних машинах всіх класів
На операціях складання заготовок взуття з одночасним обрізанням деталей повинні бути передбачені пристрої для складання заготовок та видалення обрізків.
Розгладження швів та збивання канта заготовок взуття
У процесі розгладження швів температура пристрою, що розгладжує, регулюється автоматично.
При збиванні канта заготовок взуття повинен передбачатись захист працівників від впливу шуму.
Вклеювання задників, підносків та попереднє формування носкової та п'яткової частин заготовок
Вставка підносків повинна бути механізована.
Температура нагрівання пуансона повинна регулюватися автоматично.
Намазування клеєм задників та підносків повинно проводитися при працюючому місцевому витяжному пристрої.
Обтягування та клейове затягування заготовок взуття
Процеси обтягування та клейового затягування заготовок взуття повинні проводитися при працюючому місцевому витяжному пристрої.
Температура нагрівання пластин та клею повинна регулюватися автоматично.
Зволоження, сушіння та волого-теплова обробка
У процесах зволоження, сушіння та волого-теплової обробки деталей взуття температура нагрівання повітря повинна регулюватися автоматично.
Затягування носкової частини взуття пластинами
Процес із застосуванням клеїв на основі органічних розчинників при затягуванні носкової частини рантового взуття повинен виконуватися при працюючому місцевому витяжному пристрої.
Збивання, згладжування взуття, скуйовдження, зрізання складок та надлишків затягнутої крайки взуття
При виконанні операцій у процесі збивання, згладжування взуття, скуйовдження, зрізання складок та надлишків затягнутої крайки взуття засоби захисту, що забезпечують безпечні умови роботи, повинні бути технічно справними.
Процеси повинні проводитися при працюючих пилозбірниках та місцевому витяжному пристрої, а відходи автоматично збиратись у пилозбірники.
Формування п'яткової частини взуття
У процесі формування п'яткової частини взуття регулювання температури робочих органів повинно бути автоматизовано.
Формування сліду затягнутого взуття та приклеювання підложок і підошов
При формуванні сліду затягнутого взуття та приклеюванні підложок і підошов засоби захисту, що забезпечують безпечні умови роботи, повинні перебувати в технічно справному стані.
Оброблення взуття повинно проводитися при працюючому місцевому витяжному пристрої.
Обрубка підошов
Видалення відходів у процесі обрубки підошов повинно бути механізовано.
Фрезерування підошов та підборів
Процес фрезерування підошов та підборів повинен виконуватися при працюючому місцевому витяжному пристрої.
Знімання взуття з колодок
Знімання взуття з колодок повинне проводитись за допомогою спеціальних пристроїв.
Прикріплення підошов та підборів цвяхами
У процесі прикріплення підошов та підборів взуття повинно утримуватися в спеціальних пристосуваннях.
Шліфування, полірування, чищення та оброблення взуття
Процеси шліфування, полірування, чищення та оброблення взуття повинні проводитися при працюючому місцевому витяжному пристрої.
Очищення витяжних пристроїв повинно бути механізоване.
У процесі оброблення взуття передбачається зняття зарядів статичної електрики.
Клеймування деталей низу взуття, підкладки та фабричного знака
Процес клеймування фарбами на основі органічних розчинників повинен проводитися при працюючому місцевому витяжному пристрої.
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ,
ЩО ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ У ВИРОБНИЧОМУ ПРОЦЕСІ
Загальні вимоги
Усе обладнання, що використовується, модернізується та встановлюється у виробничому процесі, повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.061-81 та цим Правилам.
Виробниче обладнання повинне бути розміщене раціонально, щоб його експлуатація, ремонт та обслуговування були зручними і безпечними, забезпечували безперервність технологічного процесу.
На все діюче та нове обладнання, що надходить, повинні бути паспорти з технічними характеристиками і даними щодо охорони праці. Усі зміни, що вносяться до конструкції обладнання в процесі його експлуатації, ремонту і модернізації, мають фіксуватись в паспорті згідно з вимогами ГОСТ 12.2.003-91.
1.4.Облаштування і експлуатація електроприводів,
пускорегулювальної апаратури, контрольно-вимірювальних електроприладів і пристроїв захисту обладнання повинні відповідати вимогам НПАОП 40.11.32-01 та НПАОП 40.1-1.21.98.
Усі види обладнання або його частини, що працюють під тиском, повинні мати повірені манометри із зазначенням граничнодопустимого тиску. Манометри повинні мати клеймо про повірку, бути справними і встановлюватись на видному для обслуговуючого персоналу та добре освітленому місці. Запобіжні клапани повинні мати запірні кожухи або ковпаки, які унеможливлюють збільшення навантаження клапана, і повинні бути освітлені й доступні.
Машини, апарати та різного роду пристрої в небезпечних зонах повинні мати надійну огорожу, яка забезпечує безпеку роботи і відповідає вимогам ГОСТ 12.2.062-81.
Небезпечні зазори між рухомими і нерухомими частинами повинні бути огороджені.
Огородження повинні мати достатньо жорстку конструкцію, яка б витримувала випадкові навантаження з боку обслуговуючого персоналу. Огородження, що закривають деталі і частини обладнання, при поломці яких можуть вилітати осколки й окремі деталі, повинні мати міцність, яка забезпечує затримку цих осколків та деталей без пошкодження самого огородження.
Огородження, їх кришки і дверцята повинні надійно фіксуватись в закритому положенні, а огородження (кришки), які відкриваються вверх, повинні фіксуватись також у відкритому положенні.