НПАОП 17.0-1.01-13Правила охорони праці для працівників бавовняного виробництва

управління, а зупинка їх - кнопкою «СТОП» від кожного робочого місця.

    1. На машинах для вибивання тканини способом фотофільмдруку жало витягальних валів розкритого пристрою повинно мати запобіжні пристрої, що унеможливлюють попадання рук працівника між валами.

Перед витягальними валами повинні бути встановлені кромко- і тканинонаправлювачі.

    1. Сушильна камера до друкарської машини повинна бути максимально герметична та обладнана місцевим відсмоктувачем для видалення з камери шкідливих газів.

    2. Усі ремінні, ланцюгові та зубчаті передачі сушильно-ширильної машини повинні бути огороджені суцільним сходженням.

    3. Жало віджимних валів плюсовок, каландрів повинно бути закрите запобіжним пристроєм, що унеможливлює потрапляння рук працівника між валами.

    4. Камери сушки та стабілізації полотна на стабілізаційній машині повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією для забезпечення відсмоктування повітря з камери.

    5. Варильні котли, автоклави і реактори, що працюють під тиском, повинні бути забезпечені манометрами з нанесеною на них червоною рискою, що свідчить про допустимий тиск.

    6. Джгутова мийно-матеріальна машина (або група машин) повинна мати пульт управління з кнопками «пуск», «стоп», «заправка». На протилежній стороні машини на кожній рамі повинні бути кнопки аварійної зупинки.

    7. На вході джгута в мийно-матеріальну машину повинні бути обладнані заправні кільця. На обох рамах машини повинні бути обладнані майданчики з поручнями для заправки джгутів у кільця.

    8. Мийно-матеріальні машини повинні мати надійне огородження жала віджимних валів, які зблоковані з пуском привідного двигуна, а також пристрій для зручної та безпечної заправки джгута в жало валів.

    9. Знімання віджимних валів з мийно-матеріальної машини та зупинка їх повинні бути механізовані.

    10. На обох рамах мийно-матеріальної машини повинні бути обладнані вимикачі для автоматичної зупинки машини при виникненні намотування джгута на вали в будь-якому місці по робочій ширині вала.

  1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО СИРОВИНИ І МАТЕРІАЛІВ

  1. Сировина, що надходить на підприємство, повинна бути перевірена на відповідність вимогам чинних стандартів та технічної документації підприємств-виробників.

  2. Відходи та звороти перед використанням у виробництві повинні пройти перевірку їх якісного стану, обробку з метою вилучення з них сторонніх предметів та підготовку до укладання в основну суміш.

  3. Упаковка і термін дії всіх хімічних матеріалів та барвників повинні бути перевірені на відповідність вимогам чинних стандартів та технічної документації підприємств-виробників.

  4. Лаки, розчинники і проявники повинні бути забезпечені повним та точним зазначенням хімічного складу. Застосування лаків, розчинників і проявників невідомого складу не дозволяється.

  5. На тарі повинно бути чітке позначення найменування барвників та хімікатів, концентрації розчину.

  6. Відбір проб на хімічний аналіз повинен здійснюватися у чистій скляній посудині з кришкою або притертою пробкою.

  1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО УМОВ ЗБЕРІГАННЯ І

ТРАНСПОРТУВАННЯ МАТЕРІАЛІВ, СИРОВИНИ, НАПІВФАБРИКАТІВ, ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА ВІДХОДІВ ВИРОБНИЦТВА

  1. Сировину, напівфабрикати, готову продукцію, відходи виробництва, паливо слід зберігати на спеціально відведених та обладнаних для цього складах.

  2. Розміщувати та зберігати матеріали необхідно відповідно до інструкції, розробленої на підприємстві, де повинно бути вказано, яка сировина та матеріали можуть зберігатися на даному складі, у якій кількості, у якій тарі, способи складування та зберігання, а також порядок та спосіб відпуску зі складу.

  3. Усі роботи щодо завантаження, розвантаження, піднімання, переміщення та транспортування сировини, матеріалів, готової продукції повинні проводитися підйомно-транспортними засобами, механізмами і пристосуваннями (підйомні крани, електроталі, електрокари, транспортери, візки та інші транспортні засоби малої механізації). Вантажно- розвантажувальні роботи повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.009-76 «ССБТ. Работы погрузочно-розгрузочные. Общие требования безопасности».

  4. Переміщення вантажів підлоговим колісним безрейковим транспортом повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.3.020-80 «ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности».

  5. Засоби цехового транспорту, що використовуються для транспортування сировини, матеріалів та готової продукції, повинні відповідати вимогам чинного законодавства.

  6. Розміри проходів і проїздів повинні визначатися залежно від габаритів матеріалів, що зберігаються, способу їх транспортування та укладання.

  7. Використання виробничої тари повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.3.010-82 «ССБТ. Тара производственная. Требования безопасности при эксплуатации».

  8. Висоту стелажа потрібно брати з урахуванням навантаження, допустимого на 1 м2перекриття складських приміщень.

  9. Склади для зберігання бавовняного та штапельного волокна повинні бути вогнестійкими, мати щільну, рівну та неслизьку підлогу. На відкритих майданчиках основа повинна бути асфальтованою.

Укладання бавовни в штабелі необхідно проводити на піддони (розмір бруса 20х22 м) при ручному укладанні - на висоту до 3 м (уступами), при використанні підйомних пристроїв - не вище 5 м ( не більше шести рядів).

  1. Укладання рядів кіп повинно проводитись у перев’язку, якщо штабель завширшки вдвічі більший довжини кіпи.

  2. При виявленні у штабелі кіп з тріснутими окантовками, через що може відбутися розвал штабеля, останній повинен бути розібраний, перештабельований з вилученням ушкоджених кіп.

  3. Промаслені відходи виробництва повинні зберігатися окремо в бетонному або цегляному приміщенні із залізними дверима.

  4. Сирові, готові тканини та пряжа зберігаються на спеціально обладнаних стелажах або штабелях, укладка яких заввишки не повинна перевищувати 2 м.

  5. Для зберігання друкарських валів встановлюються спеціальні піраміди, а для рапортних шестерень - стелажі, що унеможливлюють падіння валів та шестерень. Укладання валів на піраміди та їх зняття повинні бути механізовані.

  6. Для зберігання хімікатів повинні бути виділені окремі, спеціально обладнані склади з вентиляцією та належним провітрюванням.

  7. При зберіганні хімікатів слід унеможливити попадання на них води та прямих сонячних променів.

  8. При зберіганні хімічних матеріалів необхідно дотримуватися порядку розміщення їх за групами та хімічним складом. Повинна зберігатися бирка із заводським найменуванням. Спільне зберігання легкозаймистих матеріалів та хімікатів, які реагують один з одним, не дозволяється.

  9. Для зберігання хімікатів (оцтова кислота тощо), які загусають або замерзають, повинні бути виділені утеплені приміщення.

  10. Бутлі з кислотами, лугами та іншими їдкими речовинами повинні мати щільну кислотостійку упаковку та вміщуватися у корзині або ящику з міцними ручками. Між стінками скляних бутлів і тари повинні бути м’які прокладки (дерев’яна стружка, солома тощо).

  11. Бочки та бутлі з легкозаймистими речовинами (бензином, скипидаром, керосином тощо) і тара з-під них повинні зберігатися у приміщеннях, які обладнані відповідно до вимог до вибухонебезпечних приміщень з відповідними написами на бочках, бутлях та дверях.

  12. На тарі для зберігання та транспортування кислот, лугів, пергідролю тощо та в місцях їх зберігання встановлюються попереджувальні знаки згідно з ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности».

  13. Наповнення тари та зливання рідких хімічних матеріалів, здатних викликати хімічні опіки, повинні бути механізовані.

  14. Надлишки рідини повинні відводитися через переливні трубки та встановлені для цієї мети приймальники.

  15. Внутрішній огляд та ремонт цистерн та збірників кислот можуть проводитися лише після відповідної їх обробки та відповідно до інструкції, розробленої на підприємстві.

  16. У місцях зберігання хімікатів та легкозаймистої рідини повинні бути аптечки, протигази, захисні окуляри, респіратори та інші захисні пристрої.

  17. Кожний хімічний препарат, барвник та інший хімічний матеріал повинен зберігатися у спеціальній тарі, що відповідає властивостям визначеної хімічної речовини. Хімікати, що надходять на підприємство без тари (навалом), повинні зберігатися у засіках, ларках, бункерах, які щільно закриваються та мають написи із зазначенням назв хімікатів.

VH ВИМОГИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ ЗАСОБАМИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ

  1. На роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівники бавовняного виробництва забезпечуються безкоштовно спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до Закону України “Про охорону праці”, Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21травня 2008 року за № 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08), та інших нормативно-правових актів.

Роботодавець зобов’язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору.

У разі передчасного зношення цих засобів не з вини працівника роботодавець зобов’язаний замінити їх за свій рахунок. У разі придбання працівником спецодягу за свої кошти роботодавець зобов’язаний компенсувати всі витрати на умовах, передбачених колективним договором.

Згідно з колективним договором роботодавець може додатково, понад встановлені норми, видавати працівникові певні засоби індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці цього працівника вимагають їх застосування.

  1. Засоби індивідуального захисту працівників мають відповідати вимогам ДСТУ 7239:2011 «Система стандартів безпеки праці. Засоби індивідуального захисту. Загальні вимоги та класифікація», а також вимогам

безпеки для даного технологічного процесу або виду робіт за наявності небезпечних та шкідливих чинників.

  1. Для захисту органів слуху за рівня шуму 80 дБ і вище працівники мають забезпечуватися протишумовими навушниками або іншими засобами індивідуального захисту згідно з ГОСТ 12.4.051-87, ДСТУ EN 352-І-2002 та ДСТУ EN 352-2-2002.

  2. Під час виконання робіт, пов’язаних з можливістю ураження очей, а також дії ультрафіолетового випромінювання працівники повинні бути забезпечені захисними окулярами та окулярами зі світлофільтрами згідно з ГОСТ 12.4.013-85 «ССБТ. Очки защитные. Общие технические условия».

  3. Працівникам, які працюють з механізованим (пневматичним) ручним інструментом, видаються засоби захисту рук від вібрації відповідно до вимог ГОСТ 12.4.002-97 «ССБТ. Средства защиты рук от вибрации. Технические требования и методы испытаний».

  4. Для захисту шкіри рук від шкідливих хімічних речовин працівник забезпечуються гумовими рукавичками, а також повинні їм видаватись захисні креми, мазі, пасти згідно з вимогами ГОСТ 12.4.068-79 «ССБТ. Средства индивидуальной защиты дерматологические. Классификация и общие требования».

  5. Вибір і застосування засобів індивідуального захисту органів дихання для працівників бавовняного виробництва, які працюють в умовах підвищеного рівня запиленості повітря робочої зони, здійснюються відповідно до ДСТУ ГОСТ 12.4.041:2006 «Система стандартів безпеки праці. Засоби індивідуального захисту органів дихання фільтрувальні. Загальні технічні вимоги», а також Правил вибору та застосування засобів індивідуального захисту органів дихання, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 28 грудня 2007 року № 331,

зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 квітня 2008 року за № 285/14976.

  1. Після закінчення роботи засоби індивідуального захисту необхідно (залежно від виду робіт) очистити, провітрити, висушити, знешкодити тощо.

  2. Спеціальний одяг повинен зберігатись окремо від особистого одягу працівників в індивідуальних шафах у спеціально виділеному приміщенні.

Начальник відділу взаємодії з ВРУ, КМУ та з питань координації роботи центральних органів виконавчої влади, діяльність яких

спрямовується та координується через Міністра В.Теличко

Завантажити