5.3.3. Для захисту органів слуху, якщо рівень шуму перевищує 80 дБ, працівники повинні забезпечуватись протишумовими навушниками відповідно до вимог «ССБТ. Средства индивидуальной защиты органа слуха. Общие технические требования и методы испытаний» (ГОСТ 12.4.051-87) та вимог «Засоби індивідуального захисту органа слуху. Вимоги безпеки і випробування. Частина 1. Шумозахисні навушники (ЕN 352-1:1993, IDT)» (ДСТУ EN 352-1:2002).
5.3.4. Під час виконання робіт, пов’язаних з можливістю ураження очей пилом аміачної селітри, працівники повинні бути забезпечені захисними окулярами відповідно до вимог ГОСТ 12.4.013-85.
5.3.5. Працівники, які безпосередньо працюють з аміачною селітрою насипом, повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту органів дихання відповідно до вимог ДСТУ EN 149:2003 та ДСТУ ГОСТ 12.4.041:2006.
5.3.6. Для захисту шкіри рук працівникам повинні видаватися захисні пасти, мазі відповідно до вимог «ССБТ. Средства индивидуальной защиты дерматологические. Классификация и общие требования» (ГОСТ 12.4.068-79).
5.3.7. Працівники, які обслуговують електрообладнання, для запобігання ураженню електричним струмом повинні забезпечуватися електрозахисними засобами:
діелектричними рукавичками відповідно до вимог «ССБТ. Материалы для средств защиты рук. Технические условия» (ГОСТ 12.4.183-91);
діелектричними килимками відповідно до вимог «Ковры диэлектрические резиновые. Технические условия» (ГОСТ 4997-75);
взуттям відповідно до вимог «Обувь специальная диэлектрическая из полимерных материалов. Технические условия» (ГОСТ 13385-78) та іншими засобами відповідно до умов праці.
VI. Загальні вимоги з охорони праці щодо поводження з аміачною селітрою
6.1. Фізико-хімічні і вибухопожежонебезпечні властивості аміачної селітри
6.1.1. Аміачна селітра випускається відповідно до вимог «Селитра аммиачная. Технические условия» (далі — ГОСТ 2-85) марок А і Б з насипною густиною від 830 кг/м3до 1160 кг/м3і температурою плавлення 169,6 °С.
6.1.2. Аміачна селітра є окисником і пожежонебезпечна. У разі нагрівання до температури 210 °С перебігають окисно-відновні реакції з сіркою, сірчаним колчеданом, кислотами, суперфосфатом, хлорним вапном, порошкоподібними металами з утворенням оксиду азоту (І) та кисню, що обумовлює загоряння горючих матеріалів і в кінцевому наслідку — пожежу.
6.1.3. Аміачна селітра взаємодіє з сірчаною кислотою або з її кислими солями, внаслідок чого утворюється азотна кислота, яка дуже повільно на світлі за звичайної температури розкладається з виділенням діоксиду азоту та вільного кисню, здатного окиснювати речовини.
6.1.4. Під час нагрівання у замкненому просторі, коли відсутня можливість вільного видалення продуктів термічного розкладання, аміачна селітра за певних умов може вибухати.
6.1.5. Аміачній селітрі притаманна здатність вибухати під впливом сильних ударів, у тому числі ударів вибухової хвилі, а також детонувати внаслідок впливу високої температури, наприклад, в умовах пожежі.
6.1.6. Аміачна селітра та її суміші схильні до термічного розкладання. Під дією детонаторів аміачна селітра вибухає за нижчих температур, її вибуховість збільшується за наявності різних домішок.
6.1.7. Аміачна селітра, що зберігається на відкритих майданчиках, не здатна вибухати, а може тільки горіти. Під час тривалого зберігання в результаті перекристалізації продукту і руйнування гранул чутливість аміачної селітри до вибуху підвищується.
6.2. Взаємодія аміачної селітри з матеріалом конвеєрних стрічок
6.2.1. На конвеєрах застосовуються стрічки з гумотканинним пошаровим тяговим каркасом та зовнішніми резиновими обкладинками з плоскими поверхнями. Тип і вид стрічок повинен обиратися відповідно до вимог «Ленты конвейерные резинотканевые. Технические условия» (далі — ГОСТ 20-85) та узгоджуватися з виробником.
6.2.2. Контакт аміачної селітри з матеріалом конвеєрних стрічок (комбінована лавсано-бавовняна тканина, капрон, лавсан) може призвести до зниження їхньої термічної стійкості та підвищення пожежонебезпеки у разі утворення суміші пилу аміачної селітри і матеріалу конвеєрних стрічок.
6.2.3. У процесі експлуатації група горючості конвеєрних стрічок може змінюватися на більш пожежонебезпечну.
VII. Вимоги з охорони праці під час зберігання аміачної селітри
7.1. Вимоги до складських приміщень
7.1.1. Склади (складські комплекси) для зберігання аміачної селітри повинні бути побудовані за типовими проектами відповідно до вимог «Будинки і споруди. Будівлі і споруди для зберігання добрив та засобів захисту рослин» (далі — ДБН В.2.2-7-98).
Не допускається зберігання аміачної селітри насипом у тимчасових непристосованих складах або на відкритих майданчиках.
7.1.2. На території складів для збереження аміачної селітри допускається розміщення тукозмішувальних установок, обладнання для виготовлення розчинів та навісів для зберігання тари та засобів механізації.
7.1.3. Не допускається відповідно до вимог ДБН В.2.2-7-98 та вимог цих Правил спільне зберігання аміачної селітри і будь-яких інших хімічних продуктів і матеріалів в одному відсіку приміщення.
7.1.4. Не допускається зберігання на складі аміачної селітри змащувальних і обтиральних матеріалів.
7.1.5. Горючі речовини та їхні суміші, бідони, масельнички та інший інвентар згідно з вимогами «Градостроительство. Планировка и застройка городских и сельских поселений» (ДБН 360-92) повинні зберігатися в допоміжному приміщенні, яке розташоване від будівлі складу на відстані не менше 10 м.
7.1.6. Склади повинні бути обладнані телефонним зв’язком. На зовнішній стороні дверей складу повинна бути вивішена інформаційна картка, яка містить інформацію про пожежну небезпеку аміачної селітри, засоби і методи гасіння пожежі.
7.1.7. Склади аміачної селітри повинні мати на воротах або на стінах з боку воріт написи «Аміачна селітра», «Вогненебезпечно!», «Не палити!».
7.1.8. Склади, які розташовані поза межами підприємства, повинні охоронятися. У неробочий час двері та вікна складських приміщень повинні бути закритими.
7.1.9. Роботодавець зобов’язаний забезпечити порядок експлуатації складу аміачної селітри і виключити доступ сторонніх осіб, які не працюють на підприємстві.
7.1.10. Розміри санітарно-захисних зон від складів зберігання аміачної селітри до житлової забудови та водоймищ встановлюються відповідно до вимог ДБН 360-92 та Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.06.96 № 173, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.07.96 за № 379/1404.
7.1.11. Найбільша допустима площа між протипожежними стінами та маса аміачної селітри, яка може знаходитися між ними, повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2-7-98.
7.1.12. Аміачна селітра повинна зберігатися в окремих, не нижче II ступеня вогнестійкості безгорищних одноповерхових будівлях згідно з вимогами «Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва» (далі — ДБН В.1.1-7-2002).
Допускається в окремих випадках (у сільськогосподарських підприємствах) зберігання аміачної селітри в загальному складі мінеральних добрив за умови, що приміщення (відсік) для її зберігання розміщуватиметься біля торцевої стіни і відділятиметься від іншої частини складу протипожежною стіною без отворів. При цьому вся будівля складу повинна бути не нижче II ступеня вогнестійкості.
7.1.13. Несучі конструкції складських будівель для аміачної селітри повинні проектуватися залізобетонними. Застосування дерев’яних конструкцій у складських будівлях для аміачної селітри забороняється.
7.1.14. Площа поверху між протипожежними стінами у приміщеннях для зберігання аміачної селітри повинна відповідати вимогам ДБН В.2.2-7-98 із розрахунку зберігання між протипожежними стінами не більше 5000 т селітри насипом і не більше 2500 т у спеціальних мішках.
Допускається зберігання до 3500 т аміачної селітри у спеціальних мішках у складських приміщеннях, що стоять окремо, поділених перегородками на окремі складські приміщення з протипожежними перегородками 1-го типу відповідно до ДБН В.2.2-7-98 для зберігання в кожному з них не більше ніж 1200 т аміачної селітри.
7.1.15. У складських приміщеннях для зберігання аміачної селітри згідно з вимогами ДБН В.2.2-7-98 не повинно бути приямків, лотків, каналів та інших заглиблень. Рівень підлоги складських приміщень повинен бути вище рівня небезпечного капілярного підняття ґрунтових вод на ділянці будівництва та вище планувальної відмітки земель ділянок, що примикають до приміщення, не менше ніж на 0,2 м.
7.1.16. Складські приміщення повинні передбачати комплексну механізацію технологічних операцій на складі.
7.1.17. Не допускається у складські приміщення для збереження аміачної селітри вводити залізничні колії.
7.1.18. Складські приміщення для зберігання аміачної селітри насипом за вибухопожежонебезпекою повинні відповідати вимогам чинного законодавства.
Клас вибухонебезпечної зони, згідно з яким виконуються вибір і розміщення електроустановок, залежно від умов зберігання аміачної селітри повинен відповідати вимогам чинного законодавства і позначатися на вхідних дверях приміщення складу.
Порядок оснащення виробничих приміщень стаціонарними системами пожежної сигналізації і пожежогасіння повинен відповідати вимогам Переліку однотипних за призначенням об’єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 22.08.2005 № 161, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.09.2005 за № 990/11270 (далі — НАПБ Б.06.004-2005).
Обладнання систем вентиляції і штучного освітлення складських приміщень для зберігання аміачної селітри вибухозахищеного виконання повинно відповідати вимогам ДБН В.2.2-7-1998 та «Природне і штучне освітлення» (далі — ДБН В.2.5-28-2006), «Отопление, вентиляция, кондиционирование» (далі — СНиП 2.04.05-91), «ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования» (далі — ГОСТ 12.4.021-75).
Пожежна безпека повинна відповідати вимогам НАПБ А.01.001-2004, «Правил пожарной безопасности при эксплуатации предприятий химической промышленности», затверджених наказом Міністерства хімічної промисловості СРСР 25.07.79 (далі — НАПБ В.01.013-79/131), та вимогам ГОСТ 12.1.004-91.
Оснащення приміщень первинними засобами пожежогасіння повинно відповідати вимогам НАПБ А.01.001-2004 та Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 № 151, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за № 554/9153 (НАПБ Б.03.001-2004).
Експлуатація вогнегасників повинна відповідати вимогам Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 № 152, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за № 555/9154 (далі — НАПБ Б.01.008-2004), а їхнє технічне обслуговування повинно відповідати вимогам «Пожежна техніка. Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги» (далі — ДСТУ 4297:2004).
7.1.19. Опалення і кондиціювання складських приміщень для зберігання аміачної селітри повинно бути повітряним і його улаштування повинно відповідати вимогам СНиП 2.04.05-91.
7.1.20. У складських будівлях аміачної селітри згідно з вимогами ДБН В.2.2-7-98 постійно діюча вентиляція повинна забезпечувати одноразовий повітрообмін на годину та роботу системи місцевих відсмоктувань для видалення пилу та вибухонебезпечних речовин від місць їхнього утворення.
Для очищення вибухонебезпечної пилоповітряної суміші необхідно використовувати пилоуловлювачі або фільтри.
7.1.21. Покриття підлоги на складі повинно відповідати вимогам ДБН В.2.2-7-98 і бути іскробезпечним, кислотостійким. Підлога повинна підтримуватися у чистоті та справному стані (без вибоїн і нерівностей), щоб у разі розсипів селітри її можна було зібрати, не допускаючи забруднення проходів.
7.1.22. Вантажні платформи (рампи) повинні мати суцільне покриття з матеріалів, стійких до впливу аміачної селітри, з ухилами для стікання атмосферних опадів.
7.1.23. Верхній місток (майданчик) для транспортера на складах аміачної селітри насипом повинен мати суцільний настил і борти по краях. Під час ремонтів, обслуговування транспортера і прибирання повинна бути повністю виключена можливість падіння з містка і потрапляння в селітру будь-яких предметів, матеріалів.
7.1.24. У складах для зберігання аміачної селітри не допускається проведення робіт з ремонту пересувних машин і механізмів.
7.1.25. Нагляд за технічним станом і експлуатацією виробничих будівель і споруд повинен здійснюватися відповідно до вимог чинного законодавства України.
7.2. Вимоги до буртів і маси зберігання аміачної селітри
7.2.1. Аміачна селітра насипом зберігається у буртах. Між протипожежними стінами допускається її зберігати в обсягах, вказаних у пункті 7.1.14 глави 7.1 розділу VII цих Правил.
Тривалість зберігання — не більше шести місяців. Устаткування складів повинно забезпечувати можливість механічного перелопачування продукту у буртах.
7.2.2. Для запобігання розсипу і забрудненню аміачної селітри периметр бурту обмежується перегородками із негорючого матеріалу.
7.2.3. Максимальна висота складування у буртах повинна відповідати вимогам цих Правил та відомчих норм технологічного проектування ВНТП СГіП-46-15-96 і не перевищувати 6 м.
Відстань між буртами для проїзду транспортно-вантажних машин повинна прийматись з перевищенням габаритів повороту завантажувачів з вантажем не менше ніж на 0,5 м.
7.2.4. Відстань від поверхні бурту до низу несучих конструкцій покриття (балок або ферм) регламентується вимогами ДБН В.2.2-7-98 і повинна бути не менше 0,2 м, від краю бурту до стін — не менше 1,0 м.
7.2.5. Допускається спільне зберігання в одному відсіку складу незатареної аміачної селітри у буртах і штабелів аміачної селітри, затареної у мішки. Відстань між буртом і штабелем не повинна бути менше 2 м.
7.2.6. Перед закладанням аміачної селітри у бурт відповідно до цих Правил необхідно ретельно його очистити від залишків будь-яких інших добрив або матеріалів, а після закінчення робіт із закладання бурту необхідно провести прибирання розсипів аміачної селітри.
7.3. Умови безпечного зберігання
7.3.1. Для запобігання зволоженню та злежуванню аміачної селітри необхідно зберігати її у складах, де температура і вологість повітря регулюються. Температура повітря у складі відповідно до вимог ГОСТ 2-85 не повинна перевищувати 30 °С, відносна вологість повітря — 50 %. Дозволяється короткочасне зберігання (впродовж 15 діб) аміачної селітри без регулювання температури і вологості повітря.
7.3.2. Під час зберігання аміачної селітри насипом необхідно забезпечувати контроль за температурою продукту, який надходить на зберігання, та всередині бурту у зв’язку з можливим підвищенням температури (більше 50 °С) внаслідок самонагрівання.
7.3.3. Температура аміачної селітри, яка завантажується на склад насипом, не повинна перевищувати 30 °С.
7.3.4. У разі виявлення у бурті аміачної селітри осередку самонагрівання необхідно терміново вжити заходів щодо зниження температури — перемістити бурт на нове місце за допомогою кратцер-крана або транспортера.
7.3.5. Не дозволяється у разі злежування аміачної селітри рихлення її інструментом, який може давати іскри під час ударів, або шляхом підриву навіть незначною кількістю вибухової речовини.
7.3.6. Слід регулярно проводити поточні прибирання складських приміщень від пилу і розсипів.
Передбачати пристрої для централізованого прибирання пилу необхідно відповідно до вимог «Системи централізованого пилоприбирання. Загальні вимоги безпеки» (ДСТУ 2893-94).
Необхідно забезпечувати повне щорічне звільнення від аміачної селітри всього складу (або по черзі кожного відсіку) з подальшим чищенням підлоги від налиплого продукту.
7.3.7. Зберігання у складських приміщеннях розсипів (забрудненої аміачної селітри) не допускається. Зібрані розсипи аміачної селітри повинні зберігатися в окремому приміщенні і реалізовуватися у першу чергу.
VIII. Вимоги з охорони праці під час експлуатації конвеєрного транспорту
8.1. Загальні вимоги
8.1.1. Для забезпечення безаварійної роботи і безпеки праці на об’єктах зберігання і перероблення аміачної селітри під час експлуатації конвеєрного транспорту працівники повинні дотримуватись Інструкції з охорони праці під час роботи зі стрічковим конвеєром, розробленої відповідно до вимог «ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требованиябезопасности» (далі — ГОСТ 12.3.020-80) та «ССБТ. Конвейеры. Общие требования безопасности» (ГОСТ 12.2.022-80) і виконувати вказівки осіб, які призначені відповідальними за безпечну експлуатацію транспортних засобів неперервної дії у порядку, передбаченому Типовою інструкцією для осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами, затвердженою наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 20.10.94 № 107, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.03.95 за № 60/596 (НПАОП 0.00-5.06-94).
8.1.2. Працівники на об’єктах зберігання і перероблення аміачної селітри відповідно до вимог ГОСТ 12.3.020.80 повинні забезпечуватися засобами індивідуального захисту від дії небезпечних та шкідливих факторів відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.01-08 та касками відповідно до вимог «ССБТ. Каски шахтерские пластмассовые. Общие технические условия» (ГОСТ 12.4.091-80).
8.1.3. Загальні вимоги до конструкцій і розташування конвеєрів, які забезпечують безпечні умови праці, повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.022-80.
8.1.4. Порядок проведення, обсяг і основні види приймально-здавальних випробувань конвеєрів повинні відповідати вимогам «Конвейеры ленточные. Приемосдаточные испытания» (ГОСТ 25672-83).
8.2. Вимоги до конвеєрних стрічок
8.2.1. Для запобігання пожежам і накопиченню зарядів статичної електрики повинні використовуватися конвеєрні стрічки відповідно до вимог ГОСТ 20-85. Футеровка барабанів і роликів, елементи очисних пристроїв, відбортовки перевантажувальних пунктів та інші складові частини конвеєрів повинні бути з негорючих або важкогорючих матеріалів із поверхневим електричним опором не більше ніж 3 · 108Ом.
8.2.2. До застосування допускаються конвеєрні стрічки, які пройшли вхідний контроль та відповідають вимогам ГОСТ 20-85, ГОСТ 12.2.022-80.
8.2.3. Для забезпечення надійної роботи стрічок конвеєр повинен бути оснащений центрувальним пристроєм, що запобігає сходженню стрічки за межі країв барабанів та роликових опор, а також пристроєм, який відключає привод конвеєра у разі обриву стрічки або її пробуксовуванні.
8.2.4. Облік роботи конвеєрної стрічки відповідно до вимог ГОСТ 20-85 повинен проводитися в журналі обліку роботи конвеєра, форма якого встановлюється нормативною документацією. У разі встановлення та заміни стрічки в журналі повинні фіксуватися технічна характеристика стрічки, термін її експлуатації та причини зняття.
8.3. Вимоги безпеки під час використання конвеєрного транспорту
8.3.1. Під час установки пересувного стрічкового конвеєра повинні бути вжиті заходи, які запобігають його перекиданню під дією вітру, власної ваги або з інших причин.
8.3.2. Під час розміщення стаціонарних конвеєрів повинна бути передбачена можливість застосування в доступних місцях траси конвеєра механізованого збирання з-під нього аміачної селітри, яка розсипається (зчищена), без зупинки конвеєра.
8.3.3. Розміщення стрічкових конвеєрів на складах зберігання аміачної селітри необхідно проводити відповідно до вимог ГОСТ 12.2.022-80 та цих Правил.
8.3.4. Конструкцією конвеєра повинен бути передбачений легкий безпечний доступ до елементів, блоків і контрольних пристроїв, які вимагають періодичної перевірки відповідно до вимог ГОСТ 12.2.022-80.
8.3.5. У процесі експлуатації стрічкового конвеєра необхідно контролювати:
установку натяжного барабана;
правильність завантаження стрічки аміачною селітрою;
натяг стрічки, стан її стиків;
положення і стан роботи скребків і обертових щіток, які очищають барабан і стрічку.
8.3.6. Повинні бути огороджені рухомі частини конвеєрів (приводні, натяжні станції і барабани, які відхиляють натяжні улаштування, канати та блоки натяжного улаштування, ремінні та інші передачі, муфти, а також опорні ролики і ролики нижньої гілки стрічки у зонах робочих місць конвеєрів), до яких можливий доступ обслуговуючих працівників та працівників, які працюють поблизу конвеєрів.
8.3.7. Захисні огорожі повинні бути споряджені пристроями, які надійно забезпечують їх утримання у закритому (робочому) стані, а у разі потреби повинні блокуватися з приводом конвеєра для його відключення у разі зняття (відкриття) огорожі.
8.3.8. У зоні можливого перебування працівників повинні бути огороджені або захищені оглядові люки пересипних лотків, бункерів, встановлених у місцях завантаження і розвантаження конвеєрів, які періодично очищаються працівником.
8.3.9. Конвеєрні лінії, що складаються з трьох і більше конвеєрів, повинні бути оснащені автоматизованими системами управління.
8.3.10. У разі автоматичного керування конвеєрною лінією повинно здійснюватися:
автоматичне подавання звукового та одночасно світлового сигналу тривалістю не менше 5 с, який попереджає про пуск конвеєра;
включення кожного подальшого конвеєра тільки після досягнення робочої швидкості руху стрічки попереднього конвеєра;
вимикання конвеєрів у послідовності, що відповідає напрямку вантажопотоку. Інтервал між вимиканням конвеєрів визначається тривалістю повного розвантаження конвеєрів від транспортованої аміачної селітри;
пуск послідовно встановлених стрічкових конвеєрів у напрямку, зворотному вантажопотоку;
автоматичне відключення усіх попередніх стрічкових конвеєрів у разі зупинки одного з них;