8.3. Безпосередньо перед заряджанням шпурів, а також перед підриванням зарядів посадова особа, відповідальна за безпеку ведення робіт, і майстер-підривник повинні провести вимір вмісту вибухонебезпечних газів у вибої, у виробках, що примикають до вибою, довжиною 20 м і в місці перебування майстра-підривника.
8.4. Під час підривних робіт у продуктивних пластах посадова особа, відповідальна за безпеку ведення підривних робіт, має на місці зробити запис у наряді-путівці майстра-підривника про дозвіл на виконання підривних робіт.
8.5. Шпури, з яких відбувається виділення легкої нафти або газу, заряджати і підривати забороняється. Вони повинні бути надійно забиті глиною.
Усі виділення легкої нафти у вибої та на ґрунті виробки на відстані 20 м від нього повинні бути вилучені, а місця їх розташування засипані піском.
8.6. Умови заряджання, величина зарядів ВР і довжина забійки повинні відповідати таким вимогам:
у продуктивному пласті забороняється застосовувати шпури глибиною менше ніж 1 м;
у шпурах глибиною від 1 до 1,5 м заряд повинен займати не більше половини довжини; частина шпуру, що залишилася, повинна бути заповнена забійкою;
у шпурах глибиною більше ніж 1,5 м заряд повинен займати не більше двох третин довжини; у цьому разі забійка повинна заповнювати всю вільну частину шпуру, що залишилася;
патрони ВР повинні досилатися у шпур відповідно до вимог цих Правил;
у разі наявності у вибої декількох оголених поверхонь ЛНО від будь-якої точки заряду до найближчої оголеної поверхні має бути не менше ніж 0,5 м у продуктивному пласті та не менше ніж 0,3 м по породі.
Мінімальна відстань між сусідніми шпуровими зарядами повинна відповідати вимогам цих Правил.
8.7. Кожний вибій у продуктивному пласті має бути обладнаний двома зрошувачами, що встановлюються на протипожежному водопроводі на відстані не більше ніж 8 м від вибою. Водорозбризкувачі повинні приводитися у дію за 5 хвилин до підривання зарядів.
Х. Додаткові вимоги до поводження з вибуховими матеріалами під час проведення спеціальних підривних робіт
1. Прострільно-підривні роботи у свердловинах і під час сейсморозвідки
1.1. На станції підривного сейсморозвідувального пункту в процесі роботи дозволяється перебувати членам підривної бригади, водієві транспортного засобу та посадовим особам, які призначені відповідним розпорядчим документом керівника суб’єкта господарювання для безпосереднього керівництва прострільно-підривними роботами.
1.2. Радіостанції, що використовують для забезпечення зв’язку під час підривних робіт, необхідно встановлювати на станції підривного пункту в спеціальному ізольованому відсіку кузова або в кабіні автомобіля. У цьому відсіку забороняється зберігати і перевозити ЕД, виконувати будь-які роботи з ними.
1.3. Уведення електропідривної магістралі у відсік, де встановлена радіостанція, дозволяється, якщо магістраль виконана екранованим двопровідним кабелем із заземленням екрана.
1.4. У підривній і допоміжних лініях необхідно застосовувати проводи зі спеціальними вилками, призначеними для підключення до апаратури, що виключають помилкові підключення.
1.5. На місці вибуху під час ведення підривних робіт дозволяється застосовувати тільки одну електропідривну магістраль.
1.6. Допоміжна магістраль ззовні повинна помітно відрізнятися від електропідривної магістралі.
1.7. Свердловини, пробурені в стійких породах і заряджені без забійки, до підривання повинні перебувати під охороною.
1.8. Заряди у свердловини необхідно опускати із застосуванням спеціальних пристроїв, жердин та інших предметів, що забезпечують безпеку цієї операції.
1.9. Необхідність шаблонування свердловин перед спусканням заряду необхідно визначати у проекті ведення підривних робіт.
1.10. Якщо заряд не дійшов до вибою свердловини, його необхідно витягти та на час чищення свердловини віддалити від неї на безпечну відстань. За неможливості вилучення заряду його необхідно зініціювати у звичайному порядку.
1.11. Після підривання зарядів в одиночних свердловинах час підходу майстра-підривника до устя свердловини не лімітується. За одночасного підривання зарядів у декількох свердловинах (метод групових зарядів) підходити після вибуху до устя свердловин дозволяється не раніше ніж через 5 хвилин.
Забороняється перебурювати свердловини із зарядами, що відмовили, або після підривання заряду, що відмовив.
1.12. Проведення підривних сейсморозвідувальних робіт на водних басейнах дозволяється тільки за проектами, погодженими із заінтересованими суб’єктами господарювання.
1.13. Прострільно-підривні роботи дозволяється проводити тільки в підготовлених нафтових, газових і водних свердловинах, про що необхідно оформити акт за установленою формою.
1.14. Доставлені до місця підривних робіт ВМ, заряджені ППА необхідно зберігати в спеціально відведеному місці. У разі зберігання ВМ, ППА у пересувній зарядній майстерні (лабораторії перфораторної станції) її необхідно розташовувати не ближче ніж 20 м від устя свердловини.
Забороняється розбирати заряди ВР, ЗІ, а також ППА, споряджені на заводах-виробниках.
1.15. Кожний апарат перед спорядженням необхідно перевірити на справність.
Спорядження й заряджання ППА необхідно проводити відповідно до вимог інструкції з їх застосування або іншої експлуатаційної документації:
у пересувних зарядних майстернях, лабораторіях перфораторних станцій;
у пристосованих приміщеннях (навіс, будка, сарай тощо), розташованих не ближче ніж за 20 м від свердловини;
на відкритих майданчиках, підготовлених для роботи у відповідних погодних умовах.
1.16. Спорядження (заряджання) апаратів необхідно проводити на столах з гумовим покриттям і бортиками. Довжина стола має бути не менше довжини апарата чи його секції.
Стіл необхідно облаштувати відповідними затискачами, щоб фіксувати апарат на ньому під час спорядження (заряджання).
На місці спорядження ППА повинні знаходитися ВМ тільки у кількості, необхідній для спорядження одного апарата.
1.17. Перевозити споряджені ППА необхідно у транспортних засобах, що мають відповідні пристрої для їх закріплення. ППА необхідно зберігати і транспортувати без засобів їх ініціювання.
1.18. Перевіряти цілісність (вимірювати електричний опір або провідність) змонтованої електропідривної мережі необхідно тільки після спуску ППА на глибину не менше ніж 50 м від устя свердловини (на морських свердловинах - під час спуску до підводного устаткування устя).
1.19. Для торпедування свердловин необхідно використовувати торпеди заводського виготовлення. За необхідності дозволяється застосовувати торпеди, виготовлені на місці за проектами, затвердженими у встановленому порядку.
1.20. Торпеди заряджаються тільки після закінчення на свердловині всіх підготовчих до торпедування робіт і перевірки свердловини шаблоном.
1.21. Переносити вручну заряджені ППА масою більше 10 кг необхідно з використанням пристосувань, що виключають падіння апаратів.
1.22. Установлювати ЗІ у ППА необхідно тільки безпосередньо біля устя свердловини перед спусканням у неї апарата.
ЗІ у ППА в лабораторії перфораторної станції (пересувній зарядній майстерні) дозволяється встановлювати у разі застосування блокувального пристрою, що унеможливлює випадкове спрацьовування апарата, або засобів ініціювання, захищених від впливу блукаючих струмів.
Під час установлення електричних ЗІ у ППА забороняється допускати випадки контакту провідників ЗІ з навколишніми металевими предметами.
1.23. Спускати ППА необхідно з попереднім шаблонуванням свердловини та одночасним вимірюванням гідростатичного тиску і температури бурового розчину в інтервалі прострільно-підривних робіт.
Забороняється проводити прострільні та підривні роботи у свердловинах:
під час завірюхи, грози, бурану та сильного (за видимості менше ніж 50 м) туману, за винятком випадків виконання робіт у закритих приміщеннях бурових;
у сухих свердловинах, що виділяють газ або поглинають розчин, без застосування лубрикаторів.
1.24. Спускання та піднімання ППА у свердловині необхідно проводити тільки з ізольованими кінцями провідників електропідривної магістралі (каротажного кабелю).
1.25. ППА масою більше ніж 50 кг або довжиною більше ніж 2 м необхідно піднімати над устям свердловини та опускати в неї, застосовуючи вантажопідйомні механізми.
1.26. Якщо ППА не проходить у свердловину до заданої глибини, його необхідно витягнути. Під час вилучення апарата із свердловини біля неї може перебувати тільки персонал підривної бригади та особи, які працюють на піднімальному механізмі.
1.27. Невитрачені ППА необхідно доставляти у зарядну майстерню або на склад ВМ.
1.28. Підривання ППА в морських свердловинах необхідно проводити за сприятливого прогнозу погоди на необхідний час їх виконання.
1.29. Допустимі параметри швидкості вітру та хвилювання моря необхідно визначати технічними характеристиками морських бурових установок і транспортних засобів, що використовують для доставки персоналу, ВМ і каротажно-перфораторних станцій.
1.30. У разі отримання штормового попередження під час проведення прострільних і підривних робіт спущені в свердловину ППА необхідно відстріляти без зволікання в заданому інтервалі глибин.
1.31. Підривний прилад необхідно приєднувати до електропідривної мережі апарата тільки перед підриванням і від’єднувати від неї одразу після вибуху.
У разі відмови вибуху наземні кінці електропідривної мережі спочатку необхідно закоротити, а потім розімкнути та ізолювати.
1.32. Підняті зі свердловини корпусні ППА, що відмовили, необхідно від’єднати від геофізичного кабеля і тільки після цього з’ясувати причини відмови вибуху.
За необхідності апарати необхідно розряджати. У безкорпусних апаратах у першу чергу потрібно відімкнути провідник ЗІ від струмоводу та вилучити ЗІ з корпусу апарата. У разі неможливості розряджання ППА необхідно знищувати їх відповідно до вимог НПАОП 0.00-6.03-06.
2. Підривні роботи під час гасіння пожеж вибухом
2.1. Вибух дозволяється застосовувати для гасіння пожеж на нафтових і газових свердловинах, а також лісових і торф’яних пожеж.
Гасіння пожеж, що виникають на свердловинах з нафтовими та газовими викидами, необхідно проводити із застосуванням підривних робіт відповідно до вимог чинного законодавства.
2.2. Керувати підривними роботами під час гасіння пожеж на свердловинах повинен безпосередньо керівник підривних робіт і за безпосередньої участі головного спеціаліста (головного інженера) організації, яка проводить бурові роботи на свердловині, або суб’єкта господарювання, що експлуатує свердловину.
2.3. Підвісний заряд ВР, що підлягає підриванню над факелом вогню, необхідно класти до дерев’яного ящика, ззовні повністю оббитого м’яким матеріалом.
Установлювати заряд над устям свердловини необхідно так, щоб унеможливлювати обертання або скидання його горючим струменем нафти або газу. Подавати заряд до устя свердловини необхідно під безперервним прикриттям потоку води.
2.4. Підривні роботи з гасіння лісових пожеж необхідно виконувати відповідно до вимог чинного законодавства.
Під час ліквідації лісових пожеж дозволяється скидати ВР і ЗІ з літаків або вертольотів за умови, що ЗІ упаковано в спеціальні контейнери, призначені для цих цілей, і виконано заходи безпеки, затверджені технічним керівником організації, що здійснює ліквідацію пожежі.
2.5. Підривні роботи з гасіння торф’яної (підземної) пожежі дозволяється проводити не ближче ніж 10 м від видимого на поверхні фронту горіння.
3. Підривні роботи під час будівництва каналів, канав і котлованів
3.1. Під час формування траншейних зарядів відстань між екскаватором (траншеєкопачем) і краном, що укладає ВР у траншею, повинна бути не менше ніж 1,1 суми радіусів черпання (розвороту) екскаватора і крана, а відстань між краном і бульдозером, що виконує забійку, - не менше ніж 1,1 радіуса розвороту крана.
3.2. У разі заряджання лінійних зарядів більше доби ПБ необхідно укладати в заряд у день проведення вибуху.
3.3. У складних гірничо-геологічних умовах (пливуни, обводненість, нестійкі породи тощо) під час вибуху за допомогою НСІ та ДШ зарядів ВР групи D (крім димного пороху) дозволяється розміщувати видовжені горизонтальні заряди (траншейні, щілинні) безпосередньо вслід за проведенням гірничих виробок. У цьому разі заряд має відставати від багатоковшового екскаватора не менше ніж на 5 м і одноковшового - 10 м.
4. Підривні роботи на болотах та в лісових умовах
4.1. У проект ведення підривних робіт на болотах необхідно включати заходи з попередження вибуху болотних горючих газів. Застосовувати засоби вогневого ініціювання на болотах забороняється.
4.2. ПБ з ЕД необхідно поміщувати у спеціальну міцну оболонку, що не передає тиску на ЕД у разі натискання на ПБ забивником. Діаметр забивника має бути не менше ніж 0,7 діаметра ПБ.
4.3. Заряджати свердловини (шпури) під час ініціювання ДШ дозволяється безпосередньо услід за бурінням. У свердловину (шпур) одночасно дозволяється досилати не більше двох патронів ВР без ЗІ.
4.4. Електропідривну мережу в обводнених умовах дозволяється монтувати, застосовуючи антенні проводи.
4.5. Окремо працюючі на корчуванні пнів підривники або бригади підривників повинні перебувати один від одного на відстані не ближче ніж 500 м і точно знати місця розташування та напрямок руху своїх сусідів.
4.6. Забороняється бурити (підкопувати) пні з підготовленими до підривання зарядами.
4.7. Під час виконання декількома підривниками підривних робіт з корчування пнів або ваління дерев вогневим способом старший підривник до початку підривних робіт має вказати напрямок руху кожному підривнику.
4.8. Під час корчування пнів і ваління дерев контрольна трубка у всіх випадках має бути коротшою від запальної не менше ніж на 85 см у разі роботи на рівному майданчику та не менше ніж на 1 м у разі роботи в чагарниках або на пересіченій місцевості.
4.9. У разі підривного розпушування дров, що змерзлися (штабелів тощо), дозволено застосовувати тільки запобіжні ВР. У цьому разі обов’язково необхідно виконувати такі умови:
використовувати як ЗІ тільки ЕД;
забезпечувати безпеку пересування підривників по дровах (перекривати провали між штабелями або відвалами тощо);
вживати необхідні протипожежні заходи до початку заряджання.
4.10. Під час ліквідації заторів лісу на сплаві порядок ведення підривних робіт має встановлювати посадова особа, яка призначена відповідним розпорядчим документом керівника суб’єкта господарювання для безпосереднього керівництва підривними роботами.
5. Підривні роботи під час дроблення льоду та в підводних умовах
5.1. Підривні роботи під час дроблення льоду та в підводних умовах здійснюються на підставі проекту (паспорта) ведення підривних робіт, узгодженого з територіальними органами Державного агентства рибного господарства України і суб’єктами господарювання, об’єкти яких знаходяться в зоні впливу уражаючих факторів вибуху.
5.2. Підривні роботи під час дроблення льоду необхідно виконувати під керівництвом посадової особи, яка призначена відповідним розпорядчим документом керівника суб’єкта господарювання.
5.3. У разі роботи із човна працівників необхідно забезпечувати рятувальними жилетами або страхувальними поясами.
5.4. Починати ініціювати заряди необхідно від середини ріки до берегів, від крутого берега до пологого в напрямку проти течії.
5.5. Під час проведення підривних робіт під час дроблення льоду один підривник за один прийом може підпалювати не більше ніж 10 запалювальних трубок.
5.6. Кидати заряди на крижини, що пливуть, ділянки ущільнення шуги або затори з берега або із захисних споруд дозволяється у виняткових випадках. Таку роботу повинен виконувати тільки підривник, який має практичний стаж на криголамних роботах не менше двох сезонів. Заряди необхідно кидати по одному. Довжина вогнепровідного шнура (запалювальної трубки) цих зарядів повинна бути не менше ніж 15 см і не більше ніж 25 см.
5.7. Під час проведення підривних робіт з дроблення крижаного покриву підводні заряди необхідно опускати в ополонку або лунку на шпагаті або подібних засобах, що забезпечують надійне кріплення зарядів.
Забороняється опускати заряди через проталини та промоїни в льоду. Безпосередньо перед опусканням заряду у воду необхідно перевірити розміри ополонки (лунки) та глибину води.
5.8. Під час проведення підривних робіт з дроблення льоду із судна видавати ВМ дозволяється тільки за наявності письмового розпорядження капітана судна за заявкою керівника підривних робіт.
5.9. Для виконання підводних підривних робіт склад бригад потрібно визначати у проекті ведення підривних робіт. Укладати заряди може тільки підривник.
За загальної маси зарядів більше ніж 40 кг необхідно використовувати самохідні плавзасоби, обладнані для проведення підривних робіт.
5.10. Під час вогневого ініціювання загальна кількість підпалювань в одному заїзді не повинна бути більше п’яти.
5.11. Для запобігання розриванню електропідривної мережі силою течії води обов’язково необхідно додатково з’єднувати заряди між собою засобами, що сприймають розтягувальні зусилля.
5.12. Підривання підводних зарядів повинен здійснювати підривник, який їх установив.
5.13. Перевіряти справність електропідривної мережі, приєднувати магістральні проводи до джерела струму та ініціювати розміщені під водою заряди дозволяється тільки тоді, коли плавзасіб буде відведено від місця вибуху на визначену проектом безпечну відстань, але не менше ніж на 100 м, і виставлено пости небезпечної зони.
5.14. Конструкція заряду повинна бути такою, щоб він вільно опускався на дно у разі занурення у воду.
До кожного заряду, що опускають у воду, необхідно міцно прикріплювати буй, який видно із судна (човна) та з місця розташування підривного приладу.
5.15. Заряди необхідно опускати у воду за командою підривника або спеціально призначеної посадової особи, яка призначена відповідним розпорядчим документом керівника суб’єкта господарювання.
5.16. У разі ведення підводних підривних робіт зарядами масою до 50 кг перебування у воді водолазів та інших осіб забороняється в радіусі 1000 м, а при зарядах масою більше ніж 50 кг - у радіусі 2000 м.
Під час ведення підривних робіт на ріках пости охорони та сигнали «Вверх» і «Вниз» за течією ріки необхідно виставляти на відстані не менше ніж 500 м від установленої межі небезпечної зони.
5.17. Проводити підривні роботи в умовах туману або в темний час доби, а також за хвилювання води понад три бали або швидкості вітру більше ніж 12 м/с забороняється.
6. Підривні роботи під час оброблення металів енергією вибуху
6.1. Підривні роботи під час оброблення металів енергією вибуху необхідно виконувати за проектами відповідно до вимог цих Правил. За необхідності суб’єкт господарювання в установленому порядку повинен розробити і затвердити за погодженням з Держгірпромнаглядом України відповідні інструкції, що враховують специфічні особливості безпеки під час відповідних способів оброблення металів енергією вибуху.
6.2. Конструкції приміщень і майданчиків, де проводять оброблення металів енергією вибуху, необхідно розраховувати на вибух максимально допустимої маси заряду. Такі приміщення та майданчики приймають в експлуатацію комісії суб’єкта господарювання за участю представників Держгірпромнагляду України. Щороку ці приміщення та майданчики необхідно оглядати комісіями суб’єкта господарювання зі складанням акта щодо можливості їх подальшого експлуатування.
6.3. Засоби, призначені для піднімання та переміщення технологічного оснащення зі змонтованим на ньому зарядом, необхідно обладнати двома гальмами, що діють незалежно одне від одного, а також кінцевими вимикачами автоматичної зупинки.
Вантажопідіймальні засоби необхідно заземлювати, вони повинні мати справну ізоляцію.
Заряди необхідно готувати в спеціально облаштованому приміщенні. У ньому можна зберігати змінний запас ВМ, але не більше ніж 10 кг ВР і відповідної кількості ЗІ. Ключі від цього приміщення впродовж зберігання у ньому ВМ повинні бути тільки у підривника.
6.4. Для ініціювання зарядів дозволяється використання вогневого підривання та підривання з використанням ДШ. Підривання з використанням ЕД дозволяється тільки під час обробки металу енергією вибуху, а також під час застосування ЕД, нечутливих до блукаючих струмів, якщо температура масиву, що буде підриватися, не досягає 50 ° С.
7. Підривні роботи у підривних камерах і бронеямах
7.1. Підривні роботи дозволяється виконувати в бронеямах, що споруджені по спеціальному проекту після прийняття їх в експлуатацію комісією підприємства за участю представника територіального органу Держгірпромнагляду України.
7.2. Перед уведенням бронеями в експлуатацію, а також після ремонту або заміни хоча б частини броневих плит, кришки або стін бронеяму необхідно випробувати на міцність триразовим вибухом зарядів подвоєної (проти максимально застосовної) маси, розміщених у виробках згідно з проектом. Після кожного вибуху бронеяму необхідно провітрювати.
7.3. Кожна бронеяма повинна мати два окремих виходи. Маса кришки для бронеями та її конструкція повинна виключати можливість зрушення або руйнування її під час вибухів.
7.4. Hавколо бронеями на відстані від неї не менше ніж 30 м повинна бути встановлена огорожа, а на під'їзних шляхах - шлагбауми.
7.5. Перевіряти, транспортувати, зберігати та знищувати вибухонебезпечний металобрухт необхідно згідно з вимогами чинного законодавства.
7.6. Змінний запас ВМ для виконання підривних робіт у бронеямі дозволяється зберігати в зарядному приміщенні, розташованому на огородженій території бронеями на відстані не менше ніж 30 м від місця підривання. Двері приміщення повинні бути обладнані міцними надійними замками (не менше двох).