| Додаток 12 | |||
| УЗГОДЖЕНО | ЗАТВЕРДЖУЮ | ||
| ________________________________ «___» ___________________20___ р. | ________________________________ «___» ___________________20___ р. |
РЕЖИМИ
ведення підривних робіт на 20___ р.
__________________________________________________________________
(шахта)
| № з/п | Назва виробки (вибою), де проводяться підривні роботи | Група вибоїв і виробок | Додаткові заходи (вимоги) для ведення вибухових робіт | Загальний час, необхідний на заряджання, підривання, провітрювання та огляд вибою, хв. | Провітрювання виробок (вибоїв) | Посадова особа, відповідальна за відключення електроенергії в межах охоронної зони ведення підривних робіт | |||||
| ВР під час підривання по вугіллю та породі | відстань до місця укриття майстра-підривника, м | відстань, м, та місце, куди виводять людей, не пов’язаних з підривними роботами | установлений час ведення підривних робіт (початок, кінець) | за рахунок загальношахтної депресії | за рахунок ВМП | куди спрямовується вихідний струмінь повітря | |||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
| Головний інженер | _____________ | ___________________ | |||||||||
| Начальник дільниці ВТБ | _____________ | ___________________ | |||||||||
| Начальник дільниці підривних робіт | _____________ | ___________________ |
| Додаток 13 |
МІНІМАЛЬНО ПРИПУСТИМА ВІДСТАНЬ
між суміжними шпуровими зарядами
| Умови підривання | Мінімально припустима відстань між суміжними шпуровими зарядами, м, при застосуванні ВР, класу: | |||
| II | III-IV | V | VI | |
| По вугіллю | 0,6 | 0,6 | 0,5 | 0,4 |
| По породі: | ||||
| при f < 7 | 0,5 | 0,45 | 0,3 | 0,25 |
| При f = 7…10 | 0,4 | 0,3 | - | - |
| Додаток 14 |
Рис. 1. Окремо розміщений стрижньовий блискавковідвід:
l - довжина струмовідводу від точки А до заземлювача; Sв- найменша допустима відстань до споруди, яку захищають; Sз- найменша допустима відстань від заземлювача до металевих комунікацій; 1 - споруда, яку захищають; 2 - металеві комунікації; 3 - заземлювач.
| Додаток 15 |
Рис. 2. Окремо розміщений тросовий блискавковідвід:
L - відстань між блискавковідводами; L1, L3- довжина струмовідводів; L2- висота споруди, яку захищають; SВ1, SВ2- найменші допустимі відстані від тросового блискавковідводу відповідно в точках А і С до споруди, яку захищають; Sз- найменша допустима відстань від заземлювання до металевих комунікацій; 1 - споруда, яку захищають; 2 - металеві комунікації.
| Додаток 16 |
Рис. 3. Найменші допустимі відстані від стрижньового блискавковідводу до стін споруди, яку захищають.
| Додаток 17 |
Рис. 4. Найменші допустимі відстані від троса всередині прольоту до споруди, яку захищають.
| Додаток 18 |
Рис. 5. Найменші допустимі відстані від блискавковідводу до споруди, яку захищають.
| Додаток 19 |
Таблиця 1. Гранична довжина з’єднувальних провідників заземлювачів залежно від питомого опору ґрунту
| Електричний питомий опір ґрунту, Ом ⋅ м | 1000 | 2000 | 3000 | 5000 | 10000 | 20000 |
| Гранична довжина з'єднувальних провідників заземлювачів, м | 100 | 150 | 200 | 250 | 350 | 450 |
| Додаток 20 |
Рис. 6. Схема захисту від занесення високих потенціалів у сховище.
| Додаток 21 |
Рис. 7. Схема зони захисту окремого стрижньового блискавковідводу:
1, 2 - границі зони захисту на рівнях землі та висоти споруди, яку захищають, відповідно.
| Додаток 22 |
Рис. 8. Схема зони захисту подвійного стрижньового блискавковідводу:
1, 2, 3 - границі зони захисту на рівнях землі та висоти споруди, яку захищають, відповідно.
| Додаток 23 |
Рис. 9. Схема зони захисту двох стрижньових блискавковідводів різної висоти:
1, 2 - границі зон захисту на рівнях землі та висоти споруди, яку захищають, відповідно.
| Додаток 24 |
Рис. 10. Схема зони захисту (в плані) багаторазового стрижньового блискавковідводу:
L1, L2, L3- відстані між блискавковідводами;
1, 2 - границі зон захисту на рівнях землі та висоти споруди, яку захищають, відповідно.
| Додаток 25 |
Рис. 11. Схема зони захисту одиночного тросового блискавковідводу:
1, 2 - границі зон захисту на рівні землі та висоти споруди, яку захищають, відповідно; 3 - трос.
| Додаток 26 |
Рис. 12. Схема зони захисту подвійного тросового блискавковідводу:
1, 2, 3 - границі зон захисту на рівнях землі та висоти споруди, яку захищають, відповідно; 4 - трос.
| Додаток 27 |
Рис. 13. Облаштування стрижньових блискавковідводів на дерев'яних опорах: а - двох; б - одній.
| Додаток 28 |
Рис. 14. Конструкції блискавкоприймачів з круглої сталі (а), (б), стальної труби (в), смугової сталі (г), кутової сталі (ґ): 1 - струмовідвід.
| Додаток 29 |
Таблиця 2. Розміри дерев’яних складних опор
| Висота блискавковідводу, м | 9 | 11 | 13 | 14 | 16 | 18 | 20 | 22 |
| Висота складових дерев’яних частин опори, м: | ||||||||
| верхньої (а) | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |
| нижньої (б) | 5,5 | 6,5 | 7,5 | 8,5 | 9,5 | 10,5 | 11,5 | 12,5 |
| Додаток 30 |
Рис. 15. Затискач для приєднання плоского (а) і круглого (б) струмовідводів до металевої покрівлі: 1 - струмовідвід; 2 - покрівля; 3 - свинцева прокладка; 4 - сталева пластина; 5 - пластина з привареним струмовідводом.
| Додаток 31 |
Таблиця 3. Розміри струмовідводів і заземлювачів
| Струмовідводи та заземлювачі | Ззовні будівлі на повітрі | У землі |
| Круглі струмовідводи та перемички діаметром, мм | 6 | - |
| Електроди: | ||
| круглі вертикальні діаметром, мм | - | 10 |
| круглі горизонтальні діаметром, які застосовують тільки для заглиблених заземлювачів і вирівнювання потенціалів усередині будівель, мм | - | 10 |
| Прямокутні: | ||
| переріз, мм- 2 | 48 | 160 |
| товщина, мм | 4 | 4 |
| Кутова сталь: | ||
| переріз, мм- 2 | - | 160 |
| товщина полиці, мм | - | 4 |
| Стальні труби з товщиною стінок, мм | - | 3,5 |
| Додаток 32 |
Таблиця 4. Характеристика типових конструкцій заземлювачів
| Тип і рисунок | Матеріал | Значення опору розтікання струму промислової частоти при різному електричному питомому опорі ґрунту, Ом·м | |||
| 50 | 100 | 500 | 1000 | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| 1. Вертикальний стрижньовий | Сталь кутова |
|
|
|
|
| 2. Горизонтальний штабовий | Сталь штабова |
|
|
|
|
| 3. Горизонтальний штабовий з уведенням струму всередину | Сталь штабова |
|
|
| 190 |
| 4. Горизонтальний трипроменевий | Сталь штабова |
|
|
|
|
| 5. Комбінований двострижньовий | Сталь кутова |
|
|
|
|
| Сталь кругла |
|
|
|
| |
| 6. Комбінований тристрижньовий | Сталь кутова |
|
|
|
|
| Сталь кругла |
|
|
|
| |
| 7. Комбінований п’ятистрижньовий | Сталь кутова |
|
|
|
|
| Сталь кругла |
|
|
|
| |
| 8. Комбінований чотиристрижньовий | Сталь кутова |
|
|
|
|
| 9. Горизонтальний із вводом струму в центрі | Сталь штабова |
|
|
|
|
| Додаток 33 |
Таблиця 5. Граничні довжини горизонтальних заземлювачів
| ρ , Ом ⋅ м | до 500 | 500 | 1000 | 2000 | 4000 |
| lгр, м | 25 | 35 | 50 | 80 | 100 |
| Додаток 34 |
Таблиця 6. Значення імпульсного коефіцієнта a за різних електричних питомих опорів r ґрунту
| Тип заземлювача r, Ом ⋅ м | Значення a за r (Ом ⋅ м) | ||||
| до 100 | 100 | 500 | 1000 | 2000 і більше | |
| Вертикальний | 0,9 | 0,9 | 0,7 | 0,5 | 0,35 |
| Горизонтальний | 0,9 | 0,8 | 0,6 | 0,4 | 0,3 |
| Комбінований | 0,9 | 0,7 | 0,5 | 0,3 | - |
| Додаток 35 |
Рис. 16. Двопроменева (а) і однопроменева (б) схеми розташування електродів при вимірюванні опорів складних заземлень і окремих горизонтальних смуг: П - потенціальний електрод; Т - струмовий електрод.
| Додаток 36 |
Рис. 17. Схема вимірювання опору заземлювачів способом трьох вимірювань.
| Додаток 37 |
Таблиця 1. Безпечні для людей відстані за розкиданням кусків породи при вибухах на викидання та скидання
| Лінія найменшого опору,W, м | Радіус небезпечної зони (м) для людей при значенні показників дії вибуху зарядуn | |||
| 1,0 | 1,5 | 2,0 | 2,5-3,0 | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1,5 | 200 | 300 | 350 | 400 |
| 2,0 | 200 | 400 | 500 | 600 |
| 4,0 | 300 | 500 | 700 | 800 |
| 6,0 | 300 | 600 | 800 | 1000 |
| 8,0 | 400 | 600 | 800 | 1000 |
| 10,0 | 500 | 700 | 900 | 1000 |
| 12,0 | 500 | 700 | 900 | 1200 |
| 15,0 | 600 | 800 | 1000 | 1200 |
| 20,0 | 700 | 800 | 1200 | 1500 |
| 25,0 | 800 | 1000 | 1500 | 1800 |
| 30,0 | 800 | 1000 | 1700 | 2000 |
| __________ |
|
| Додаток 38 |
Таблиця 1. Значення коефіцієнта КДдля розрахунку відстаней, безпечних за передачею детонації
| Вибухові матеріали | Місце розташування | ВР на основі аміачної селітри без нітроефірів та ВР з вмістом нітроефірів до 40% | ВР з вмістом нітроефірів 40% і більше | Тротил | Детонатори | ||||
| В | З | В | З | В | З | В | З | ||
| Активний заряд | Пасивний заряд | ||||||||
| ВР на основі аміачної селітри з вмістом нітроефірів до 40% | відкритий | 0,8 | 0,5 | 1,1 | 0,8 | 1,3 | 1 | 0,8 | 0,5 |
| заглиблений | 0,5 | 0,3 | 0,8 | 0,5 | 1 | 0,6 | 0,5 | 0,3 | |
| ВР з вмістом нітроефірів 40% і більше | відкритий | 1,6 | 1 | 2,3 | 1,6 | 2,5 | 2 | 1,6 | 1 |
| заглиблений | 1 | 0,6 | 1,6 | 1 | 2 | 1,3 | 1 | 0,6 | |
| Тротил | відкритий | 1,3 | 1 | 1,6 | 1,3 | 1,9 | 1,4 | 1,3 | 1 |
| заглиблений | 1 | 0,6 | 1,3 | 0,9 | 1,4 | 0,8 | 1 | 0,7 | |
| Детонатори | відкритий | 0,4 | 0,25 | 0,75 | 0,5 | 0,7 | 0,6 | 0,4 | 0,25 |
| заглиблений | 0,25 | 0,2 | 0,5 | 0,4 | 0,6 | 0,4 | 0,25 | 0,2 | |
| __________ | В - відкритий заряд; З - заглиблений заряд. |
| Додаток 39 |
Таблиця 2. Безпечні відстані за передачею детонації між сховищами
| Активний заряд | К Д | Пасивний заряд | Безпечні відстані за передачею детонації, м, при ємності сховища (масі ВМ), т | |||||
| 10 | 25 | 60 | 120 | 240 | 420 | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| ВР на основі аміачної селітри з нітроефірами до 40% | ВР на основі аміачної селітри з нітроефірами до 40% | |||||||
| Відкритий | 0,8 | Відкритий | 20 | 27 | 36 | 45 | 56 | 68 |
| ВР на основі аміачної селітри з нітроефірами до 40% | Тротил | |||||||
| Відкритий | 1,3 | Відкритий | 32 | 43 | 58 | 73 | 91 | 110 |
| Тротил | ВР на основі аміачної селітри з нітроефірами до 40% | |||||||
| Відкритий | 1,3 | Відкритий | 32 | 43 | 58 | 73 | 91 | 110 |
| Тротил Відкритий | 1,9 | Тротил Відкритий | 46 | 63 | 84 | 106 | 133 | 160 |