НПАОП 1.1.10-1.07-01Правила експлуатації електрозахисних засобів

17.3.4. Захисні каски повинні виготовлятись з дотриманням таких вимог:

–матеріал касок (поліетилен, текстоліт, пресоване скловолокно тощо) повинен бути нетоксичним, стійким до дії сірчаної кислоти, мінеральних мастил, бензину і дезинфікуючих засобів;

–каски повинні мати суцільним корпус з козирком або полями і внутрішнє оснащення (амортизатор і тримальну стрічка);

–каски повинні зберігати свої захисні властивості протягом встановленого терміну експлуатації, який повинен зазначатись в нормативно-технічних документах на конкретний тип каски.

17.3.5. В процесі експлуатації випробування касок не проводяться.

17.4. Захисні окуляри

17.4.1. В електроустановках під час виконання робіт для індивідуального захисту очей від небезпечних і шкідливих виробничих факторів: електричної дуги, ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання, твердих часток і пилу, бризок кислот, лугів, електроліту, розплавленої мастики, розплавленого металу тощо слід застосовувати виготовлені згідно з вимогами ГОСТ 12.4.013 і ГОСТ 12.4.001 захисні окуляри закритого типу з непрямою вентиляцією (наприклад, З4-72, ЗН8-72-У, ЗН13-72-Т, ЗН16-90, ЗНР1, із світлофільтрами С-4 – С-9, ЗНР3 (Г-1, Г-2, Г-3), ЗН5-72 (Г-1, Г-2, Г-3) та ін.).

17.4.2. Окуляри в герметичному виконанні, що призначені для захисту очей від шкідливої дії різних газів, пари, диму, бризок, рідин, що роз'їдають очі, повинні повністю ізолювати простір під ними від навколишнього середовища; окуляри повинні комплектуватись плівкою, що не запотіває.

17.4.3. В процесі експлуатації випробування окулярів не проводяться.

17.5. Захисні щитки для електрозварників

17.5.1. В електроустановках під час виконання вогневих робіт для індивідуального захисту очей і обличчя електрозварників від ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання, засліплюючої яскравості дуги та іскор, а також бризок розплавленого металу необхідно застосовувати захисні щитки для електрозварників, виготовлені згідно з вимогами ГОСТ 12.4.035 і ГОСТ 12.4.023.

17.5.2. В електроустановках необхідно використовувати щитки таких видів:

– з регульованим наголовним кріпленням;

– з ручкою;

– універсальні з наголовним кріпленням і ручкою;

– з кріпленням на касці.

17.5.3. Захисні щитки для електрозварників повинні виготовлятись з дотриманням таких вимог:

–корпус щитків повинен бути непрозорим, виготовленим з неструмопровідного матеріалу (фібри полікарбоната), стійкого до іскор, бризок розплавленого металу;

– конструкція щитків повинна передбачати пристрій, що унеможливлює випадання скла з рамки або переміщування його за будь-якого положення щитка, а також забезпечує можливість замінювання скла без застосування інструменту.

17.5.4. В процесі експлуатації випробування щитків для електрозварників не проводяться.

17.6. Спеціальні рукавиці

17.6.1. В електроустановках для індивідуального захисту рук від механічних пошкоджень, підвищених і понижених температур, іскор і бризок розплавленого металу і кабельної маси, мастил і нафтопродуктів, води, кислот, лугів, електроліту необхідно застосовувати спеціальні рукавиці, виготовлені згідно з вимогами ГОСТ 12.4.010.

17.6.2. Спеціальні рукавиці повинні виготовлятись з дотриманням таких вимог:

– для виготовлення рукавиць необхідно використовувати парусину з вогнезахисним просочуванням або вовняні тканини, сукно або термостійку юхта;

– рукавиці повинні мати підсилювальні захисні наклади або виготовлятись без них, мати звичайну довжину або бути подовженими з крагами;

– довжина звичайних рукавиць не повинна перевищувати 300 мм; довжина рукавиць з крагами повинна бути не менше 420 мм.

18. Плакати і знаки безпеки. Призначення та вимоги до конструкції

18.1. В електроустановках повинні застосовуватись плакати і знаки безпеки, виготовлені згідно з вимогами ГОСТ 12.4.026.

18.2.Залежно від умов застосуванняплакатиі знаки безпеки можуть бути такими:

–заборонні – для заборони дій з комутаційними апаратами, помилкове увімкнення яких може призвести до попадання напруги на місце виконання робіт; для заборони пересування без засобів захисту в ВРУ 330 кВ і більше з напруженістю електричного поля понад 5 кВ/м;

–застережні – для попередження про небезпеку наближення до струмовідних частин, що перебувають під напругою;

–настановчі – для дозволу визначених дій – тільки у разі виконання конкретних вимог безпеки праці;

– вказівні – для зазначення місця розміщення різних об'єктів та пристроїв.

18.3. За характером застосування плакати і знаки безпеки можуть бути постійними і переносними.

18.4. Постійні, переносні плакати і знаки безпеки повинні виготовлятись з електроізоляційних матеріалів (склопластику, полістиролу, гетинаксу, текстоліту та ін.).

Плакати і знаки безпеки на бетонні та на металеві поверхні опор ПЛ, дверей камер та ін. рекомендується наносити фарбами за допомогою трафаретів, а також використовувати плакати і знаки безпеки на самоклейкій плівці.

Допускається виготовляти постійні, переносні плакати і знаки безпеки з металу – тільки для установок, що віддалені від струмовідних частин.

18.5. Перелік, розміри, форма, місця і умови застосування плакатів наведено в додатку 8 до цих Правил, а їхнє зображення – на третій полосі обкладинки.

19. Загальні вимоги до випробувань засобів захисту

19.1. Загальні положення

19.1.1. Під час експлуатації засоби захисту повинні проходити такі випробування:

– експлуатаційні;

– періодичні;

– позачергові – після ремонту, замінювання будь-яких деталей, за наявності ознак несправності.

19.1.2. Позачергові випробування засобів захисту повинні проводитись за нормами експлуатаційних випробувань.

19.1.3. На підприємствах-виробниках засобів захисту повинні проводитись прий­мально-здавальні, періодичні та типові механічні та електричні випробування засобів захисту, результати яких повинні оформлятись згідно з додатками 3 – 6 до цих Правил.

19.1.4. Механічні та електричні експлуатаційні випробування засобів захисту повинні проводитись за нормами, наведеними в додатках 9 та 10 до цих Правил, механічні періодичні і прий­мально-здавальні, а також електричні приймально-здавальні випробування засобів захисту повинні проводитись за нормами, наведеними в додатках 11 та 12 до цих Правил.

19.1.5. Під час проведення випробувань засобів захисту повинні перевірятись їхні механічні та електричні характеристики.

19.1.6. Механічні випробування засобів захисту повинні проводитись перед електричними.

20. Загальні вимоги до експлуатаційних випробувань електрозахисних засобів

20.1. Загальні положення

20.1.1. Всі електричні випробування електрозахисних засобів (далі – засобів захисту) з використанням підвищеної напруги повинні проводити спеціально навчені працівники.

20.1.2. Кожний засіб захисту перед проведенням випробувань необхідно оглянути – з метою перевірки розмірів, справності, комплектності, стану ізоляційної поверхні, наявності номера.

20.1.3. Експлуатаційні випробування засобів захисту необхідно проводити напругою змінного струму частотою 50 Гц за таких умов:

–температура повітря повинна бути плюс 25±10 ºС;

–швидкість підвищення напруги до 1/3 випробної може бути довільною, проте подальше її підвищення повинно бути плавним і швидким, але таким, що за напруги більше 3/4 випробної, повинна забезпечуватись можливість слідкувати за показами вимірювального приладу. Після досягнення потрібного значення напруги необхідно витримати тривалість випробування, а потім напругу швидко знизити до нуля або, по досягненні її значення, що не перевищує 1/3 випробної, зняти напругу згідно з вимогами ГОСТ 1516.2. Похибка експлуатаційних випробувань не повинна перевищувати приведену похибку високовольтної випробної установки, яка атестована в установленому порядку;

–під час проведення випробувань засобів захисту підвищену випробну напругу необхідно прикладати до ізолювальної частини засобу захисту згідно з методикою випробувань. За відсутності відповідного джерела напруги, необхідного для проведення випробувань ізолювального електрозахисного засобу в цілому, допускається проводити випробування його по частинах, поділивши ізолювальну частину засобу захисту не більше як на 4 ділянки, до яких повинна прикладатись частина повної випробної напруги, яка повинна бути пропорційна довжині і збільшена на 20 %;

–тривалість прикладання повної випробної напруги до засобу захисту повинна становити: 60 с – для ізоляції з гуми, фарфору і деяких видів негігроскопічних матеріалів, таких як склопластик; 300 с – для ізоляції з твердих органічних матеріалів, таких як бакеліт.

20.1.4. В процесі експлуатації допускається проводити випробування засобів захисту з гуми випробною напругою постійного струму зі значенням, яке повинно в 2,5 рази перевищувати значення випробної напруги змінного струму. Струм, що протікає через виріб, у цьому разі не нормується.

Тривалість проведення таких випробувань залишається тією самою, що й у разі проведення випробувань напругою змінного струму.

20.1.5.Основні засоби захисту повинні проходити випробовування напругою:

–3-кратною лінійною, але не менше 40 кВ – засоби захисту, що застосовуються в електроустановках напругою від 1 до 35 кВ включно;

–3-кратною фазною – засоби захисту, що застосовуються в електроустановках напругою 110 кВ і більше.

20.1.6. Додаткові засоби захисту повинні проходити електричні експлуатаційні випробування за нормами і термінами, наведеними в додатку 10 до цих Правил, а також приймально-здавальні випробування – за нормами, наведеними в додатку 12 до цих Правил.

20.1.7. Пробій, перекриття по поверхні і поверхневі розряди необхідно визначати за показами вимірювальних приладів і візуально.

20.1.8. Струми, що протікають через засоби захисту під час проведення випробувань, повинні нормуватись для покажчиків напруги до 1000 В, засобів захисту з гуми та ізолювальних засобів для ВРПН.

20.1.9. Засоби захисту з твердих органічних матеріалів відразу після закінчення випробувань необхідно перевірити на відсутність місцевих нагрівань, які можуть бути спричинені діелектричними втратами.

20.1.10. У разі виникнення пробою, перекриття по поверхні, поверхневих розрядів, збільшення протікання струмів через засоби захисту до значень, які перевищують нормовані, а також за наявності місцевих нагрівань від електричних втрат засіб захисту бракують і вилучають з експлуатації.

21. Ізолювальні штанги. Випробування

21.1. Випробування оперативних та вимірювальних штанг

21.1.1. Під час експлуатаційних випробувань ізолювальну частину оперативних і вимірювальних штанг необхідно випробовувати згідно з вимогами пункту 20.1.3 цих Правил підвищеною напругою, прикладеною до робочої частини штанги і тимчасового електроду, який накладають біля обмежувального кільця з боку ізолювальної частини.

21.1.2. Ізолювальні оперативні штанги напругою до 1000 В під час експлуатаційних випробувань повинні витримувати протягом 300 с підвищену напругу 2 кВ.

Ізолювальні оперативні та вимірювальні штанги повинні протягом 300 с витримувати підвищену напругу змінного струму частотою 50 Гц:

– 3-кратну лінійну, але не менше 40 кВ – штанги напругою від 1 до 35 кВ включно;

– 3-кратну фазну – штанги напругою 110 кВ і більше.

21.1.3 Періодичність проведення випробувань оперативних штанг повинна бути 1 раз на 24 міс., вимірювальних штанг – 1 раз на 12 міс.

21.2. Випробування штанг переносних заземлень

21.2.1. Штанги переносних заземлень з металевими частинами для ПЛ повинні протягом 300 с витримувати підвищену напругу змінного струму частотою 50 Гц згідно з таблицею 21.2.

Таблиця 21.2.

Випробна напруга штанг переносних заземлень

Напруга ПЛ, кВ

Випробна напруга штанг
переносних заземлень, кВ

110 – 220

50

330, 400, 500

100

750

150

1150

200

Напругу до штанг переносних заземлень необхідно прикладати згідно з вимогами пункту 21.1.1 цих Правил.

Експлуатаційні електричні випробування решти штанг переносних заземлень не проводяться.

21.2.2. Окремі елементи штанг переносних заземлень під час проведення експлуатаційних випробувань повинні задовольняти таким вимогам:

–ізолювальні гнучкі елементи заземлення безштангової конструкції повинні витримувати протягом 300 с підвищену напругу: 100 кВ – для ПЛ 500 кВ; 150 кВ – для ПЛ 750 кВ;

–ізолювальний гнучкий елемент заземлення безштангової конструкції необхідно випробовувати по частинах, поділивши його на ділянки завдовжки 1 м, до яких повинна прикладатись частина повної випробної напруги і яка повинна бути пропорційна довжині і збільшена на 20 % . Допускається одночасно випробовувати всі ділянки ізолювального гнучкого елемента, змотаного в бухту таким чином, щоб довжина півкола бухти становила 1 м;

–до головки вимірювальних штанг для контролю ізоляторів напругою від 35 до 500 кВ необхідно протягом 300 с прикладати напругу 30 кВ.

21.2.3. В процесі експлуатації механічні випробування штанг переносних заземлень не проводяться.

21.2.4. Періодичність випробувань штанг переносних заземлень повинна бути 1 раз на 24 міс.

22. Ізолювальні кліщі. Випробування

22.1. Електричні випробування

22.1.1. Під час проведення електричних експлуатаційних випробувань ізолювальних кліщів випробну напругу необхідно прикладати до бандажів з дроту, прикріплених до основної робочої частини кліщів і обмежувального кільця (упора) з боку ізолювальної частини.

22.1.2. Електричні експлуатаційні випробування кліщів необхідно проводити прикладанням до бандажів кліщів протягом 300 с випробної напруги:

– 2 кВ – для кліщів на напругу до 1000 В включно;

– 3-кратної лінійної, але не менше 40 кВ – для кліщів на напругу 6, 10 кВ;

– не менше 105 кВ – для кліщів на напругу 35 кВ.

22.2. Механічні випробування

22.2.1. В процесі експлуатації механічні випробування кліщів не проводяться.

23. Покажчики напруги. Випробування

23.1. Випробування покажчиків напруги до 1000 В

23.1.1. Електричні експлуатаційні випробування покажчиків напруги до 1000 В включно необхідно проводити в такому обсязі і з дотриманням таких вимог:

–визначити напругу порога спрацьовування, – яка повинна відповідати вимогам пункту 8.2.8 цих Правил;

–провести вимірюванняструму, що протікає через покажчикзанайбільшої робочої напруги, – який повинен відповідати вимогам пункту 8.2.5 цих Правил;

–перевірити схему підвищеною напругою, – яка (напруга) повинна відповідати вимогам пункту 8.2.4 цих Правил;

–випробувати ізоляцію підвищеною напругою, а саме: для однополюсних покажчиків напруги – ізолювальний корпус покажчика по всій довжині до обмежувального упора необхідно загорнути у фольгу, залишивши між фольгою та контактом на торцевій частині корпусу розрив до 10 мм; один провід від випробної установки необхідно приєднати до контакту-наконечника, а другий, заземлений, – до фольги; для двополюсних покажчиків напруги – обидва ізолювальні корпуси покажчика необхідно обгорнути фольгою, а з'єднувальний провід занурити у посудину з водою так, щоб вода закривала провід, не доходячи до рукояток на 9 – 10 мм; один провід від випробної установки необхідно приєднати до контактів-наконечників, а другий, заземлений, – до фольги і занурити його у воду, як показано на рисунку 2.

1 – покажчик, що підлягає випробовуванню;

2 – випробний трансформатор;

3 – ванна з водою;

4 – електрод

Рисунок 2. Принципова схема електричних випробувань ізоляції
рукояток і проводу покажчиків напруги

Струм необхідно вимірювати за допомогою міліамперметра, увімкненого послідовно з покажчиком напруги.

Випробування покажчиків напруги рекомендується проводити на установці для випробування діелектричних рукавичок, ботів і калош згідно з вимогами пункту 27.1.2 цих Правил.

23.1.2. Під час проведення експлуатаційних випробувань покажчиків напруги до 1000 В з метою визначення напруги порога спрацьовування, перевірки електричної схеми підвищеною напругою, вимірювання струму напругу від випробної установки необхідно прикладати:

– до контактів-наконечників – для двополюсних покажчиків напруги;

– до контакту-наконечника і контакту на торцевій (боковій) частині корпуса – для однополюсних покажчиків напруги.

23.2. Випробування покажчиків напруги понад 1000 В з газорозрядною

лампою

23.2.1. Механічні випробування покажчиків напруги понад 1000 В з газорозрядною лампою в процесі експлуатації не проводяться.

23.2.2. Електричні експлуатаційні випробування покажчиків напруги понад 1000 В необхідно проводити в такому обсязі і з дотриманням таких вимог:

– визначити напругу порога спрацьовування покажчика, – яка повинна відповідати вимогам пункту 8.3.4 цих Правил;

– визначити час спрацьовування покажчика, – який повинен відповідати вимогам пункту 8.1.12 цих Правил;

–провести випробування робочої частини покажчика підвищеноюнапругою, – яка (робоча частина) повинна відповідати вимогам пункту 8.3.5 цих Правил;

– провести випробування ізолювальної частини покажчика підвищеною напругою, – яка (ізолювальна частина) повинна відповідати вимогам пункту 8.3.6 цих Правил.

23.2.3. Під час проведення електричних випробувань покажчиків напруги понад 1000 В для визначення порога спрацьовування, часу спрацьовування, випробування робочої та ізолювальної частин покажчика підвищеною напругою напругу від випробної установки необхідно прикладати:

– до контакту-наконечника і елемента з'єднання робочої та ізолювальної частин – у разі рознімного покажчика напруги контактного типу;

–до контакту-наконечника і тимчасового електрода (електропровідного бандажа), накладеного на межі робочої та ізолювальної частин, – у разі нерознімного покажчика напруги.

23.2.4.В процесі експлуатації покажчиків напруги понад 1000 В не проводять:

– механічні випробування;

– електричні випробування поперечної ізоляції;

– випробування робочої частини покажчиків напруги від 35 до 220 кВ.

23.3. Випробування покажчиків напруги для фазування

23.3.1. Електричні експлуатаційні випробування покажчиків напруги для фазування необхідно проводити в такому обсязі:

– виконати перевірку покажчиків за схемами збігу та зустрічного ввімкнення фаз;

–випробувати підвищеною напругою робочі, ізолювальні частини, а також з'єднувальний провід.

23.3.2. Електричні експлуатаційні випробування покажчиків напруги для фазування повинні проводитись за такими схемами:

–збігу фаз, – коли обидва контактні електроди покажчика приєднують до високовольтного трансформатора згідно з рисунком 3,а;

–зустрічного увімкнення фаз, – коли кожний з контактних електродів покажчика приєднують до виводів трансформатора згідно з рисунком 3,б.

1– випробний трансформатор;2– покажчик напруги

Рисунок 3. Принципова схема випробування покажчика напруги дляфазування за схемою збігу(а) та зустрічного (б) увімкнення фаз

Під час проведення перевірки покажчиків необхідно фіксувати значення напруги порога спрацьовування, які повинні відповідати вимогам пункту 9.2.3 цих Правил.

23.3.3. Під час проведення електричних випробувань робочої та ізолювальної частин покажчика напруги для фазування значення випробної напруги необхідно вибирати згідно з вимогами пунктів 9.2.4 і 9.2.5 цих Правил і прикладати її:

–до контактного електрода і до елемента з'єднання робочої та ізолювальноїчастин – у разі випробування поздовжньої ізоляції робочих частин покажчика;

–до металевого з'єднання і електропровідного бандажа, накладеного біля обмежувального кільця, – у разі випробування поздовжньої ізоляції ізолювальних частин покажчика.

23.3.4. Перевірку ізоляції гнучкого з'єднувального провода покажчиків напруги для фазування необхідно проводити за такою методикою:

–для покажчиків до 20 кВ – з'єднувальний провід необхідно занурити у ванну з водою так, щоб відстань між металевими наконечниками з'єднання з полюсом і рівнем води у ванні становила від 60 до 70 мм, і прикласти випробну напругу до контактного електрода і до корпусу металевої ванни;

–для покажчиків від 35 до 110 кВ – з'єднувальний провід необхідно, окремо від покажчика, занурити у ванну з водою так, щоб рівень води був на 50 мм нижче металевих наконечників, і один з виводів трансформатора приєднати до металевих наконечників гнучкогопровода, а другий – до корпусуметалевої ванни або до електрода, зануреного у воду. Значення випробної напруги та тривалість випробувань з'єднувального проводу повинні відповідати вимогам пункту 9.2.6 цих Правил.

24. Сигналізатори напруги. Випробування

24.1. Експлуатаційні випробування

24.1.1. Випробування сигналізаторів напруги повинні проводитись згідно з інструкцією з експлуатації цих виробів.

25. Електровимірювальні кліщі. Випробування

25.1. Електричні випробування

25.1.1. В процесі експлуатації електровимірювальні кліщі 1 раз на 24 міс. протягом 300 с повинні підлягати випробуванню:

– напругою 2 кВ – кліщі для електроустановок до 1000 В;

– 3-кратною лінійною напругою, але не нижче 40 кВ – кліщі для електроустановок напругою понад 1000 В.

25.2. Методика випробувань

25.2.1. Під час проведення випробувань електровимірювальних кліщів випробну напругу необхідно прикладати:

– біля основи рукоятки – для кліщів до 1000 В включно;

– до магнітопроводу і електродів з фольги або до бандажів з неізольованого проводу, накладених біля обмежувального кільця з боку ізолювальної частини, – для кліщів до 10 кВ включно.

26. Світлосигнальні покажчики пошкодження кабелів.

Випробування

26.1. Експлуатаційні випробування

26.1.1. Механічні випробування світлосигнальних покажчиків пошкодження кабелів не проводяться.

Завантажити