НПАОП 1.1.10-1.07-01Правила експлуатації електрозахисних засобів

15.7. Штанги-маніпулятори для ВРПН

15.7.1. В електроустановках напругою 6, 10, 20, 35 кВ для виконання різних операцій згідно з технологією ВРПН необхідно застосовувати як основний засіб захисту штанги-маніпулятори для ВРПН таких типів:

– оперативні – для від'єднання і приєднання проводів ПЛ до ізоляторів;

–універсальні – для виконання різних операцій із знімними інструментами;

–штанги з гаком – для виконання різних операцій із знімними інструментами і діелектричними коробами;

– штанги-ключі – для установлювання та знімання гайок і болтів, якими кріпляться конструктивні елементи ПЛ;

– штанги для відведення проводу від опори – для кріплення проводу до опори ПЛ і для його віддаляння від опори ПЛ.

15.7.2. Штанги-маніпулятори для ВРПН повинні виготовлятись з дотриманням таких вимог:

–усі ізолювальні частини штанг-маніпуляторів необхідно виготовляти із склопластикових трубок з пінополіуретановим наповнювачем, що захищає внутрішню поверхню штанги від попадання вологи;

–робочі частини штанг-маніпуляторів необхідно виготовляти з некорозійного металу, що має високі механічні властивості, і ці частини повинні бути жорстко з'єднані з ізолювальною частиною;

–конструкція і розміри робочої частини штанг-маніпуляторів повинні унеможливлювати виникнення міжфазного замикання і замикання на заземлені частини електроустановки;

–зовнішні поверхні склопластикових трубок повинні бути покриті діелектричною емаллю, бути однорідними і не мати слідів від ударів, подряпин, розшарувань, сколів тощо.

15.7.3. Зазначені в пункті 15.7.1 цих Правил типи штанг-маніпуляторів повинні мати таке конструктивне виконання:

–оперативні штанги повинні складатись з ізолювальної частини і двох робочих частин; штанга повинна мати два гаки для підвішування;

–універсальні штанги повинні складатись з рукоятки, ізолювальної частини, а також універсальної робочої частини, яка повинна легко припасовуватись до різних знімних інструментів і мати гак для підвішування. На кінці рукоятки штанги повинен бути закріплений захисний ковпачок;

– штанги з гаком повинні складатись з ізолювальної частини, рукоятки, тяги, робочої головки та гака;

–штанги-ключі повинні складатись з ізолювальної частини, рукоятки, робочої частини та тяги, яка виготовляється із склопластикового стрижня. Робоча частина такої штанги повинна бути карданного типу і забезпечувати жорстку фіксацію головок торцевих ключів розміром від 8 до 32 мм. Рукоятку необхідно виготовляти з легкого корозійностійкого металу і з'єднувати з робочою частиною через тягу;

–штанги для відведення проводу від опори повинні складатися з рукоятки, ізолювальної і робочої частин. На торці рукоятки повинно бути закріплено металеве кільце. Кільце, робоча і ізолювальна частини штанги повинні бути жорстко з'єднані між собою. Маніпулятор штанги повинен забезпечувати надійне захвачування трубок або стрижнів діаметром від 4 до 50 мм.

15.7.4. Механічні параметри штанг-маніпуляторів для ВРПН повинні відповідати наведеним в таблиці 15.2.

Таблиця 15.2.

Механічні параметри штанг для відведення проводу від опори

15.7.5. Експлуатаційні випробування ізоляції штанг-маніпуляторів для ВРПН необхідно проводитианалогічно випробуваннямоперативних штанг на відповідні напруги.

15.7.6. Приймально-здавальні випробування штанг-маніпуляторів для ВРПН необхідно проводити за методиками, що наведені в ТУ на виготовлення цих виробів.

15.8. Діелектричні короби для ВРПН

15.8.1. В електроустановках під час виконання робіт за технологією ВРПН для захисту працівників від ураження електричним струмом необхідно застосовувати діелектричні короби для ВРПН, які необхідно установлювати на окремі ізолятори, проводи, підтримувальні та натяжні гірлянди ізоляторів, на натяжні затискачі та елементи опор ПЛ.

15.8.2. Діелектричні короби для ВРПН повинні виготовлятись з дотриманням таких вимог:

– короби повинні виготовлятись з листового діелектричного матеріалу зварюванням;

–конструкція коробів повинна унеможливлювати спадання їх з елементів, які підлягають ізолюванню, за будь-яких умов;

– короби повинні надійно входити в зачеплення один з одним і забезпечуватись кронштейнами для захвачування їх штангами-маніпуляторами;

– короби повинні мати червоний або оранжевий колір;

– короби повинні мати однорідну поверхню без механічних пошкоджень.

15.9. Складені ізолювальні драбини для ВРПН

15.9.1. В електроустановках для піднімання працівників на опори ПЛ напругою від 0,38 до 35 кВ і безпечного виконання ремонтних робіт за технологією ВРПН необхідно застосовувати складені ізолювальні драбини для ВРПН.

15.9.2. Складені ізолювальні драбини для ВРПН та їх окремі елементи повинні виготовлятись з дотриманням таких вимог:

– тятиви і щаблі верхніх модулів драбини необхідно виготовляти з склопластикових профілів з пінополіуретановим наповнювачем;

– склопластикові профілі тятив необхідно покривати лаком, емаллю червоного або оранжевого кольору;

– зовнішня поверхня щаблів драбини повинна бути шершавою;

–модулі драбин повинні мати з'єднувальні шипи і стакани – для складання їх в єдину конструкцію;

–шипи і стакани необхідно надійно кріпити до торців тятив для забезпечення стійкості;

–для кріплення модулів до опори необхідно передбачати підпори з ізоляційного матеріалу;

– для кріплення до опори модулі повинні мати стяжні паси та фіксувальні пряжки.

–за фізико-механічними показниками кожний модуль драбини, з яких вона повинна складатись в єдину конструкцію з рекомендованою довжиною 1,2 або 2,1 м, повинен відповідати вимогам, наведеним в таб­лиці 15.3.

Таблиця15.3.

Фізико-механічні показники модулів драбин

15.10.Полімерніізолятори для ВРПН

15.10.1. В електроустановках під час виконання робіт за технологією ВРПН для створення механічного навантаження та ізоляції струмовідних частин електрообладнання від заземлених, а також для ізоляції від землі пристроїв для ВРПН, що мають потенціал струмовідних частин напругою 110 кВ і більше, необхідно застосовувати полімерні ізолятори для ВРПН.

15.10.2. Полімерні ізолятори для ВРПН повинні складатись із склопластикового стрижня, вологотрекінгостійкої оболонки та металевих наконечників.

15.10.3. В електроустановках 500 кВ і більше повинні застосовуватись екранні кільця (диски), і ізолятори доцільно комплектувати в гірлянди, що складаються з двох або більше послідовно з'єднаних ізоляторів. У цьому разі довжина окремого елемента не повинна перевищувати 4 м.

15.10.4. Для ВРПН допускається застосовувати як лінійні підвісні ізолятори серії ЛК, так і спеціальні серії СК, що призначені для ВРПН.

15.11. Ізолювальні штанги та тяги для ВРПН

15.11.1. Вимоги до ізолювальних штанг для ВРПН, що застосовуються в електроустановках для виконання робіт за технологією ВРПН, наведено в підрозділі 5.2 цих Правил.

15.11.2. В електроустановках для приймання механічного навантаження між струмовідними і заземленими частинами електропристроїв, а також для ізоляції від землі пристроїв для ВРПН замість полімерних ізоляторів можна застосовувати ізолювальні тяги для ВРПН, які розраховані на прикладання розтягувального навантаження і повинні виготовлятись у вигляді ізолювального стрижня або заповненої спіненим поліуретаном труби, що мають металеві наконечники.

15.12. Ізолювальні канати для ВРПН

15.12.1. В електроустановках для виконання робіт за технологією ВРПН, пов'язаних з підніманням (спусканням) кабіни з електромонтером, пристроїв та їхніх елементів, що підлягають ремонту, а також з переміщуванням, відтягуванням та страхуванням візків, кабін, драбин та пристроїв, необхідно застосовувати ізолювальні канати для ВРПН.

15.12.2. Ізолювальні канати для ВРПН повинні виготовлятись з негігроскопічних важкозаймистих матеріалів (поліпропілену тощо), зберігати механічну міцність і мати основні характеристики, наведені в таблиці 15.4.

Таблиця 15.4.

Основні характеристики поліпропіленових канатів

15.12.3. Довжина поліпропіленового каната, один кінець якого перебуває під потенціалом проводу, а інший – під потенціалом землі, повинна бути не менша за наведену в таблиці 15.5.Таблиця 15.5.

Залежність довжини поліпропіленових канатів від номінальної напруги ПЛ

15.13. Гнучкі ізолятори з атмосферостійкою захисною оболонкою для ВРПН

15.13.1. В електроустановках для виконання робіт за технологією ВРПН, пов'язаних з транспортуванням кабіни з електромонтером до проводу, підніманням (спусканням) інструментів, пристосувань та елементів, що підлягають ремонту, переміщуванням візків з електромонтером вздовж проводів ПЛ, необхідно застосовувати гнучкі ізолятори з атмосферостійкою захисною оболонкою для ВРПН, які допускається експлуатувати незалежно від вологості повітря – навіть за його вологості понад 90 %, але за умови відсутності опадів.

15.13.2. Гнучкі ізолятори повинні складатися з тримального елемента (лавсанового каната у захисній оболонці з етіленпропіленової гуми) та герметично обпресованих кінцевиків.

15.13.3. Номінальне механічне навантаження гнучких ізоляторів типу ГЕП-100 повинно становити 1000 Н (100 кгс), а ізоляторів типу ГЕП-250 – 2500 Н (250 кгс).

15.14. Гнучкі ізолювальні драбини для ВРПН

15.14.1. В електроустановках для виконання робіт за технологією ВРПН для піднімання (спускання) електромонтера, який працює на струмовідних частинах електроустановок, що перебувають під напругою, необхідно застосовувати гнучкі ізолювальні драбини для ВРПН.

15.14.2. Гнучкі ізолювальні драбини для ВРПН повинні виготовлятись з дотриманням таких вимог:

–тятиви драбин повинні виготовлятись з поліпропіленового каната, щаблі – з склопластикового профілю;

–конструкція драбини повинна давати змогу складати її з кількох секцій, з'єднання яких між собою, а також кріплення драбини до конструкції повинно здійснюватись за допомогою карабінів або зчіпної арматури;

– номінальне навантаження драбини повинно бути 1000 Н (100 кгс).

15.15. Ізолювальні вставки автопідіймачів для ВРПН

15.15.1. В електроустановках для ізоляції робочої корзини з електромонтером від землі під час виконання робіт на струмовідних частинах, що перебувають під напругою, необхідно застосовувати ізолювальні вставки автопідіймачів для ВРПН.

15.15.2. Під час виконання робіт за технологією ВРПН верхній кінець ізолювальної вставки необхідно кріпити до робочої корзини, а нижній – до верхньої секції підіймача, і в цьому разі вставка може замінювати цю секцію частково або повністю.

15.15.3. Оснащення підіймача ізолювальною вставкою не повинно призводити до механічного перевантаження вузлів підіймача.

Допускаєтьсязнижувати номінальну вантажопідйомністьробочої корзини.

15.16. Ізолювальні навісні та опорні конструкції для ВРПН

15.16.1. Ізолювальні навісні та опорні конструкції для ВРПН, виготовлені з ізоляційних стрижнів та тяг, що утворюють об'ємну конструкцію, до якої (або на якій) монтують корзину (площадку), повинні застосовуватись для ізоляції від землі робочої корзини (площадки) з електромонтером, який під час виконання роботи на струмовідних частинах, що перебувають під напругою, повинен мати змогу безпечно переміщуватись з потенціалу землі на потенціал проводу.

15.16.2. Як під час виконання робіт на струмовідних частинах, що перебувають під напругою, так і під час переміщування електромонтера до проводу і в зворотному напрямку сумарна відстань по повітрю "струмовідна частина – людина" і "людина – земля" повинна бути не менша за відстань, що наведена в таблиці 15.1.

15.16.3. Монтаж і експлуатацію ізолювальних навісних і опорних конструкцій для ВРПН необхідно проводити згідно з інструкціями заводу-виробника.

15.17. Засоби захисту працівників від впливу електричних полів

під час ВРПН

15.17.1. В електроустановках під час виконання робіт за технологією ВРПН для зменшення напруженості електричного поля до рівня, допустимого для перебування працівників в електричному полі протягом робочого дня без використання засобів захисту, тобто до 5 кВ/м, необхідно застосовувати стаціонарні, переносні та знімні екранувальні пристрої і захисні індивідуальні екранувальні комплекти одягу.

15.17.2. Допустимий час перебування працівника в електричному полі без засобів захисту повинен обмежуватись згідно з вимогами ГОСТ 12.1.002 (додаток 7 до цих Правил).

15.17.3. Загальні технічні вимоги, основні параметри і розміри пристроїв для захисту від впливу електричних полів промислової частоти під час виконання робіт у ВРУ та на ПЛ 330 – 750 кВ повинні відповідати ГОСТ 12.4.154.

Експлуатувати екранувальні пристрої необхідно з дотриманням такихвимог:

– екранувальні пристрої необхідно заземлювати приєднанням їх до заземлювачів або до заземлених частин обладнання;

–знімні екранувальні пристрої повинні мати гальванічний контакт з машинами і механізмами, на яких вони змонтовані.

У разі заземлення машин і механізмів додатково заземлювати знімні екранувальні пристрої не потрібно.

15.17.4. В електроустановках під час виконання робіт за технологією ВРПН для захисту працівників від впливу електричних полів промислової частоти повинні застосовуватись такі індивідуальні екранувальні комплекти одягу:

–комплекти одягу, призначені для виконання робіт із землі та на заземлених конструкціях (на потенціалі землі), – у ВРУ та на ПЛ напругою від 330 до 1150 кВ за напруженості електричного поля до 60 кВ/м;

– комплекти одягу, призначені для виконання робіт під потенціалом проводу, – в електроустановках напругою від 110 до 1150 кВ з безпосереднім дотиком до струмовідних частин.

15.17.5. Індивідуальні екранувальні комплекти одягу повинні виготовлятись з дотриманням таких вимог:

–кожен комплектодягу повинен складатись з таких струмопровіднихелементів: куртки і штанів (або комбінезона), капюшона або накасника, екрана для обличчя, взуття і шкарпеток, рукавичок. При цьому всі елементи комплекту одягу повинні мати між собою гальванічний зв'язок, для забезпечення якого застосовуються струмопровідні стрічки або кнопки;

–комплекти одягу повинні зберігати свої гігієнічні експлуатаційні та захисні властивості протягом всього терміну експлуатації, але не менше 12 міс.;

–коефіцієнт екранування (захисту) комплектів одягу для роботи під потенціалом землі повинен бути не менше 30, а комплектів для виконання робіт під потенціалом проводу – не менше 100.

15.18. Вимірювачі напруженості електричного поля для ВРПН

15.18.1. Для вимірювання напруженості ЕП промислової частоти в робочих зонах електроустановок з метою контролю за допустимими рівнями напруженості поля необхідно застосовувати вимірювачі напруженості ЕП для ВРПН, які повинні вимірювати діючі значення напруженості ЕП і забезпечувати необхідні межі вимірювання з допустимою похибкою до 10 %.

16. Пристрої для перевірки покажчиків напруги. Призначення та вимоги до

конструкції

16.1. За відсутності електроустановки, про яку наперед відомо, що вона перебуває під напругою, для перевірки покажчиків напруги понад 1000 В безпосередньо на робочому місці необхідно застосовувати пристрої для перевірки покажчиків напруги.

16.2. Пристрої для перевірки покажчиків напруги повинні виготовлятись і експлуатуватись з дотриманням таких вимог:

–напруга змінного струму на виході пристрою повинна бути не менше 600 В;

–частота вихідної напруги повинна забезпечувати спрацьовування покажчика, який підлягає перевірці, у разі його однополюсного підімкнення до пристрою за рахунок ємнісного зв'язку;

– живлення пристрою необхідно здійснювати від автономного джерела, яке повинно забезпечувати перевірку покажчика напруги протягом не менше 10 хв без підзаряджання джерела живлення;

– пристрій повинен бути електробезпечним.

Допускається живити пристрій від бортової електромережі автомобіля.

17. Засоби індивідуального захисту. Призначення

та вимоги до конструкції

17.1. Протигази і респіратори

17.1.1. В ЗРУ для захисту працівників від отруєння або удушення газами, що утворюються від розплавлення металу або горіння електроізоляційних матеріалів за аварійних режимів, необхідно застосовувати ЗIЗ органів дихання: шлангові протигази, що забезпечують подавання повітря з чистої зони по шлангу(ах) вдиханнямпрацівником або через повітроподавальнуустановку (наприклад, ПШ-1 і ПШ-2).

Відстані, на яких захищають протигази, необхідно зазначати в інструкції з експлуатації.

17.1.2. Дозволяється застосовувати, у разі необхідності, протигази фільтрувальної дії, що використовувались для індивідуального захисту населення (наприклад, ГП-5), з гопкалітовим патроном, який захищає від окису вуглецю (чадного газу).

Гопкалітовий патрон дозволяється застосовувати за температури не нижче плюс 6 ºС; за більш низької температури його властивості втрачаються.

17.1.3. В електроустановках під час виконання зварювальних робіт для захисту від аерозолів необхідно застосовувати протипилові та протиаерозольні респіратори (наприклад, РП-К, Ф-62Ш, "Кама", ШБ-1, "Лепесток-200" та ін.).

17.2. Запобіжні монтерські пояси та страхувальні канати

17.2.1. У разі виконання верхолазних робіт на ПЛ, в електростанціях і підстанціях, в РУ тощо для захисту працівників від падіння з висоти необхідно застосовувати такі ЗІЗ, як запобіжні монтерські пояси зі стропом із синтетичних матеріалів.

17.2.2. Під час виконання робіт на вимкнених ПЛ або в РУ – у разі повного знімання напруги, а також за умови виконання робіт на відстані від струмовідних частин, що перебувають під напругою, як виняток, допускається застосовувати запобіжні пояси зі стропом із сталевого каната або ланцюга.

17.2.3. У разі виконання вогневих робіт (електрозварювання, газорізання тощо) необхідно застосовувати запобіжні пояси зі стропом, виготовленим із сталевого каната або ланцюга.

Умови застосування запобіжних поясів зі стропами із синтетичних матеріалів у разі виконання зварювальних робіт повинні зазначатись в інструкції з експлуатації поясів конкретних конструкцій.

17.2.4. Запобіжні монтерські пояси повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.089 і ТУ на запобіжні монтерські пояси.

17.2.5. Запобіжні монтерські пояси повинні виготовлятись з дотриманням таких ТУ:

–конструкція замикального пристрою (пряжки) запобіжного пояса повинна унеможливлювати невірне або неповне його закривання;

– карабін запобіжного пояса повинен мати запобіжний пристрій, що унеможливлює його випадкове розкривання;

–конструкція карабіна повинна забезпечувати розкривання його замка однією рукою;

–закривання замка і запобіжного пристрою карабіна повинно здійснюватись автоматично;

– статичне розривне навантаження для страхувального пояса повинно бути не менше 7000 Н (700 кгс);

– динамічне зусилля у разі захисної дії для безлямкового і лямкового страхувальних поясів, що мають тільки плечові лямки, повинно бути не більше 4000 Н (400 кгс), а для лямкового пояса, що має плечові та ножні лямки, – не менше 6000 Н (600 кгс).

17.2.6. Для безпечного виконання робіт в електроустановках, коли місце роботи знаходиться на відстані, що не дозволяє закріпитись стропом запобіжного пояса за конструкцію обладнання, необхідно, як додатковий засіб страхування, застосовувати страхувальний канат.

Для страхування необхідно застосовувати бавовняний страхувальний канат діаметром не менше 15 мм і завдовжки до 10 м або канат з капронового плетеного фалу.

Страхувальні канати необхідно оснащувати карабінами.

Розривне статичне навантаження такого каната повинно бути не менше 7000 Н (700 кгс).

Вузол кріплення страхувального каната до кільця запобіжного пояса показано на рисунку 1.

Рисунок 1. Вузол кріплення страхувального каната до кільця

17.3. Захисні каски

17.3.1. В електроустановках під час виконання робіт для індивідуального захисту голови працівників від механічних пошкоджень, агресивних рідин, води, ураження електричним струмом у разі випадкового доторкання до струмовідних частин, що перебувають під напругою, необхідно застосовувати захисні каски.

17.3.2. Загальні технічні вимоги до захисних касок і методи випробувань їх після виготовлення наведено в ГОСТ 12.4.128, вимоги до будівельних касок – в ГОСТ 12.4.087, до шахтарських касок – в ГОСТ 12.4.091.

17.3.3. Залежно від умов використання каску необхідно комплектувати утеплювальним підшоломником і водозахисною пелериною, протишумними навушниками, щитком для зварників та світильником.