–вони повинні мати два корпуси (полюси), що містять елементи електричної схеми, полюси якої повинні з'єднуватись між собою гнучким провідником завдовжки не менше 1 м, що не втрачає еластичності за мінусових температур. В місцях введення в полюси провідник повинен мати амортизаційні втулки або потовщену ізоляцію;
–двополюсні покажчики напруги до 1000 В включно повинні випускатись трьох класів верхнього значення напруги, для яких вони можуть застосовуватись: 420 (380 ± 10 %) В – для електроустановок номінальною напругою 380 В; до 730 (660 ± 10 %) В – для електроустановок номінальною напругою 660 В; до 1000 В включно. Допускаються відхилення в бік збільшення верхнього значення напруги. Рекомендовані класи: до 500 В – для електроустановок номінальною напругою 380 В; до 750 В – для електроустановок до 660 В; до 1000 В включно. Не дозволяється перевищувати рівень верхнього значення напруги, що перевіряють;
–конструкція покажчика напруги повинна мати контакти-наконечники і елементи, які забезпечують візуальну, акустичну або візуально-акустичну індикацію напруги та сигналізацію. Електрична схема такого покажчика напруги з візуальною (комбінованою) індикацією може мати: або прилад аналогового типу; або систему, побудовану за принципом змінювання розміру світного стовпа відносно шкали; або знакосинтезувальну систему.
8.2.3. Під час виконання робіт в електроустановках змінного струму рекомендується застосовувати однополюсні покажчики напруги, що розміщуються в одному корпусі і призначені переважно для визначення фази напруги.
Однополюсні покажчики напруги повинні виготовлятись на напругу електроустановок, в яких їх використовують і яка повинна бути не менше, ніж 110 % фазної напруги.
8.2.4. Елементи електричної схеми однополюсних покажчиків напруги повинні витримувати протягом 60 с випробну напругу, яка повинна на 20 % перевищувати верхнє значення робочої напруги.
8.2.5. Струм, що протікає через покажчик напруги за верхнього значення робочої напруги, не повинен перевищувати:
– 10 мА – для двополюсних покажчиків напруги;
– 0,6 мА – для однополюсних покажчиків.
8.2.6. Живлення електричної схеми покажчика напруги повинно здійснюватись тільки від напруги, яку необхідно перевірити.
Автономне джерело живлення допускається використовувати тільки для додаткової індикації або сигналізації.
Автономне джерело живлення можна застосовувати також у тому випадку, коли у разі відмови цього джерела живлення забезпечується показ режиму "напруга наявна".
Не дозволяється заряджати автономне джерело живлення струмом більше 10 мА без застосування двоштиркової вилки.
8.2.7. Відмова додаткової сигналізації або індикації покажчиків напруги не повинна призводити до відмови основної сигналізації або індикації.
8.2.8. Поріг спрацьовування покажчиків напруги повинен бути в таких межах: не менше 45 В і не більше 90 В (режим "наявність напруги").
Для покажчиків напруги дозволяється вводити додаткову індикацію або сигналізацію з напругою індикації менше 45 В; у цьому разі додаткову індикацію необхідно виділити за місцем розміщення її на покажчику, а сигналізація за основною частотою або за частотою переривань повинна чітко відрізнятись від індикації або сигналізації "наявність напруги".
Збіг додаткової та основної індикації або сигналізації також дозволяється у разі забезпечення напруги індикації 42 В ± 2,5 %.
8.2.9. Електрична ізоляція покажчиків напруги повинна протягом 60 с витримувати таку напругу:
– 1 кВ – для покажчиків напруги до 500 В;
– 2 кВ – для покажчиків напруги від 500 до 1000 В.
8.2.10 Покажчики напруги, що мають такі додаткові функції, як перевірка цілісності електричних кіл, індикація порогів або рівнів напруги, повинні стало працювати за умови максимальних значень напруги: захист від пошкодження повинен працювати автоматично протягом не менше 60 с.
8.2.11. Довжина неізольованої частини контактів-наконечників покажчиків напруги не повинна перевищувати 20 мм.
У разі роботи в колах вторинної комутації наконечники необхідно додатково ізолювати, залишивши неізольованими лише контактні частини завдовжки не більше 5 мм.
Конструкція покажчика напруги повинна унеможливлювати вільне переміщування вздовж осі контакту-наконечника, який повинен бути жорстко закріплений.
Додатковий контакт-наконечник для виконання робіт на ПЛ повинен бути неізольований тільки на тій частині, що призначена для контакту з проводом.
8.3. Покажчики напруги понад 1000 В
8.3.1. Покажчики напруги понад 1000 В повинні складатись з трьох частин: робочої, ізолювальної і рукоятки.
Робоча частина таких покажчиків напруги повинна мати елементи електричної схеми, які забезпечують показ режиму "напруга наявна"; ізолювальна частина повинна розміщуватись між робочою частиною та рукояткою і може складатись з кількох частин, з'єднаних між собою. Матеріал з'єднання окремих частин покажчиків напруги повинен забезпечувати механічну міцність.
Дозволяється застосовувати телескопічну конструкцію ізолювальної частини покажчика напруги, але таку, що унеможливлює її випадкове складання.
8.3.2. Покажчик напруги повинен мати ефективний відбивальний і затінювальний пристрої – для забезпечення найкращого сприймання світлової індикації у разі яскравого зовнішнього освітлення.
8.3.3. Конструкція покажчика напруги повинна забезпечувати його працездатність без заземлення робочої частини, в тому числі під час виконання робіт на ПЛ 6, 10, 20, 35 кВ з опорами всіх типів, незалежно від способу піднімання працівників до струмовідних частин.
8.3.4. Покажчики напруги повинні спрацьовувати (забезпечувати показ режиму "напруга наявна") за напруги не більше 25 % номінальної – для всіх класів напруг. Для класів напруг до 3 кВ включно напругу, за якої забезпечується показ режиму "напруга наявна", необхідно визначати за ТУ.
8.3.5. Робоча частина покажчика напруги не повинна проходити електричні випробовування, за винятком випадків, коли конструктивне виконання покажчика може спричинити міжфазне замикання або замикання на землю.
Запис про необхідність проведення електричних випробувань робочої частини покажчика напруги необхідно обов'язково зробити в ТУ та в інструкції з експлуатації покажчика.
У тому разі, коли проводяться електричні випробування покажчика напруги, його робоча частина повинна витримувати протягом 60 с підвищену напругу, не меншу за наведену в таблиці 8.2.
Таблиця 8.2.
Випробна напруга робочої частини покажчиків напругипонад 1000 В
| Номінальна напруга покажчика напруги, кВ | Випробна напруга, кВ |
| До 10 включно | 12 |
| Понад 10 до 20 включно | 24 |
| Понад 20 до 35 | 42 |
| Примітка. Робочу частину покажчиків напруги для електроустановок напругою 35 кВ і більше не випробовують. |
8.3.6. Ізолювальна частина покажчиків напруги повинна протягом 60 с витримувати:
–трикратну лінійну напругу – для покажчиків, що застосовуються в електроустановках від 1 до 110 кВ;
–трикратну фазну напругу – для покажчиків, що застосовуються в електроустановках від 110 кВ і більше, але не менше значень напруги випробування, наведених в таблиці 8.3.
Таблиця 8.3.
Випробна напруга ізолювальної частини
покажчиків напруги понад 1000 В
| Напруга електроустановки, кВ | Випробна напруга, кВ |
| До 10 включно | 40 |
| Більше 10 до 20 | 60 |
| Більше 20 до 35 | 105 |
| 110 | 190 |
| Більше 110 до 220 | 380 |
8.3.7. Елемент індикації або сигналізації контактного покажчика напруги в електроустановках на визначену напругу не повинен спрацьовувати від впливу сусідніх кіл тієї самої напруги, які віддалені від його робочої частини на відстані, що наведені в таблиці 8.4.
Таблиця 8.4.
Відстані від робочої частини покажчика напруги понад 1000 В
до найближчого проводу сусідніх кіл тієї самої напруги
| Номінальна напруга | Відстань від покажчика напруги до найближчого проводу сусіднього кола, мм |
| Від 1 до 6 | 150 |
| Від 6 включно до 10 включно | 220 |
| Від 10 до 35 включно | 500 |
| 110 | 1500 |
| 150 | 1800 |
| 220 | 2500 |
8.3.8. Значення згинання ізолювальних частин покажчиків напруги, яке вимірюють як відношення стріли угину в точці прикладання згинального зусилля до довжини ізолювальної частини, не повинно перевищувати:
– 10 % – для покажчиків напруги понад 35 кВ;
–20 % – для покажчиків напруги з телескопічною конструкцією ізолювальної частини.
8.4. Контактні покажчики напруги понад 1000 В з газорозрядною лампою
8.4.1. Для виконання робіт в електроустановках від 1 до 220 кВ застосовуються покажчики напруги з газорозрядною лампою, принцип дії яких ґрунтується на протіканні ємнісного струму через електричну схему покажчика і які повинні виготовлятись двох типів:
–покажчики, у яких ємнісний струм протікає безпосередньо через газорозрядну лампу і викликає її світіння;
–покажчики, у яких електрична енергія накопичується в конденсаторі і викликає імпульсне світіння газорозрядної лампи за умови розряджання конденсатора через неї (використовується S-подібна вольтамперна характеристика лампи).
Покажчики напруги можуть мати додаткову звукову сигналізацію, пов'язану із світловою індикацією, або незалежну звукову сигналізацію.
8.5. Безконтактні покажчики напруги понад 1000 В
8.5.1. Для перевірки наявності або відсутності напруги в електричних мережах напругою від 6 до 220 кВ включно слід застосовувати безконтактні покажчики напруги понад 1000 В, робота яких ґрунтується на принципі фіксації наявності електричного поля біля струмовідних частин.
8.5.2. В безконтактних покажчиках напруги понад 1000 В для візуальної індикації слід використовувати лампи розжарювання, світлодіоди, знакосинтезатори або інші елементи, що забезпечують чітке сприймання режиму "напруга наявна".
8.5.3. Безконтактні покажчики напруги повинні складатись з робочої, ізолювальної частин, рукоятки.
Вимоги до робочої та ізолювальної частин таких покажчиків напруги повинні відповідати пунктам 8.3.5 та 8.3.6 цих Правил.
Якщо покажчик напруги використовується в режимі сигналізатора, він може бути без ізолювальної частини.
8.5.4. Джерело живлення безконтактного покажчика напруги без додаткового підзаряджання повинно забезпечувати роботу покажчика:
– в режимі очікування – протягом не менше 12 год;
– в режимі постійної індикації "напруга наявна" – не менше 10 хв.
8.5.5. Чутливість покажчика напруги, орієнтованого віссю робочої частини паралельно поверхні частин електроустановки, що перебувають під напругою, повинна зменшуватись не більше, ніж в 2 – 4 рази.
8.5.6. У зв'язку з відсутністю ДСТУ на безконтактні покажчики напруги чутливість (відстань спрацьовування) їх у разі різних номінальних напруг повинна відповідати таблиці 8.5.
Таблиця 8.5.
Відстані спрацьовування безконтактних покажчиків напруги
| Номінальна напруга | Відстань спрацьовування, мм |
| 3,3 | 50 ± 20 |
| 6,0 | 60 ± 20 |
| 10,0 | 80 ± 30 |
| 20, | 110 ± 30 |
| 27,5 | 150 ± 50 |
| 35 | 150 ± 50 |
| 110 | 550 ± 100 |
| 154 | 600 ± 100 |
| 220 | 700 ± 150 |
Примітка. В положенні перемикача режимів "0,22 кВ" покажчик напруги використовується як сигналізатор.
8.5.7. Покажчик напруги не повинен спрацьовувати у разі внесення його всередину простору між сусідніми фазами електроустановки.
9. Покажчики напруги для фазування. Призначення
та вимоги до конструкції
9.1. Призначення покажчиків напруги для фазування
9.1.1. Під час виконання робіт на повітряних та кабельних лініях електропередавання, трансформаторах та інших електроустановках напругою від 3 до 110 кВ для визначення збігу або зустрічного увімкнення фаз необхідно застосовувати покажчики напруги для фазування.
9.2. Конструкція покажчиків напруги для фазування та вимоги до них
9.2.1. Конструктивне виконання покажчиків напруги для фазування повинно задовольняти таким вимогам:
–покажчики повинні виготовлятись у вигляді двополюсних пристроїв, що працюють у безпосередньому контакті із струмовідними частинами електроустановок, що перебувають під напругою;
–покажчики повинні складатись з двох, виготовлених з електроізоляційнихматеріалів, корпусів, які повинні мати робочі, ізолювальні частини та рукоятки;
–елементи електричної схеми покажчиків (контактні електроди і відповідні електронні елементи) повинні бути змонтовані в робочих частинах покажчика, з'єднаних між собою гнучким проводом завдовжки не менше 1 м, який не втрачає еластичності за мінусових температур;
–конструкція покажчиків повинна унеможливлювати перекривання за умови одночасного контакту із струмовідними і заземленими частинами електроустановок.
9.2.2. Допускається виготовлення робочих та ізолювальних частин покажчиків рознімними і з'єднання цих частин за допомогою нарізевих елементів.
9.2.3. Покажчики напруги для фазування повинні забезпечувати наведені в таблиці 9.1 напруги індикації та (або) сигналізації.
Таблиця 9.1.
Напруга індикації та (або) сигналізації покажчиків напруги для фазування
| Номінальна напруга електроустановки, кВ | Напруга індикації (сигналізації), кВ | |
| за умови збігу фаз, | за умови зустрічного ввімкнення фаз, не більше | |
| 3 – 6 | 7,6 | 1,5 |
| 10 | 12,7 | 2,5 |
| 15 | 20 | 3,5 |
| 20 | 28 | 4 – 6 |
| 35 | 40 | 20 |
| 110 | 100 | 50 |
9.2.4. Поздовжня ізоляція робочої частини покажчика напруги для фазування повинна витримувати протягом 60 с напругу, не нижчу за наведену в таблиці 9.2.
Таблиця 9.2.
Випробна напруга поздовжньої ізоляції робочої частини
покажчиків напруги для фазування
| Номінальна напруга електроустановки, кВ | Випробна напруга, кВ |
| До 10 включно | 12 |
| Більше 10 до 20 включно | 24 |
| 35 | 42 |
| 110 | 140 |
9.2.5. Ізолювальна частина покажчика напруги для фазування протягом 300 с повинна витримувати напругу, не нижчу за наведену в таблиці 9.3.
Таблиця 9.3.
Випробна напруга поздовжньої ізоляції ізолювальної частини
покажчиків напруги для фазування
| Номінальна напруга електроустановки, кВ | Випробна напруга, кВ |
| До 10 включно | 40 |
| Більше 10 до 20 включно | 60 |
| Більше 20 до 35 включно | 105 |
| 110 | 190 |
9.2.6. Ізоляція гнучкого з'єднання покажчиків напруги для фазування повинна витримувати протягом 60 с таку напругу:
– 20 кВ – для покажчиків напруги до 20 кВ включно;
– 50 кВ – для покажчиків напруги 35 – 110 кВ.
10. Сигналізатори напруги. Призначення та
вимоги до конструкції
10.1. Дистанційні сигналізатори наявності напруги
10.1.1. В електроустановках 6, 10, 20, 35 кВ для попередження працівників про наближення до частин електричної установки, що перебувають під напругою, слід застосовувати дистанційні сигналізатори наявності напруги двох типів: з автономним джерелом живлення або такі, що живляться від енергії електричного поля електроустановки, що перебуває під напругою.
10.1.2. Дистанційні сигналізатори наявності напруги, що застосовуються в електроустановках 6, 10, 20, 35 кВ, повинні задовольняти таким вимогам:
–мати візуальну індикацію, яка повинна забезпечувати показ режиму "напруга наявна" змінюванням індикації, та (або) звукову сигналізацію, яка повинна забезпечувати сигналізацію режиму "напруга наявна" звуковим сигналом інтенсивністю: для сигналізаторів з автономним джерелом живлення не менше 70 дБ – у разі неперервного звучання і не менше 67 дБ – у разі переривчастого звучання; для сигналізаторів, що живляться безпосередньо від енергії електричного поля, – не менше 60 дБ;
–чутливість сигналізатора повинна бути достатньою для забезпечення показу режиму "напруга наявна" на відстані, не меншій ніж 1 м від найближчої точки до тимчасових огороджень струмовідних частин, що перебувають під напругою, згідно з таблицею 5.1.1 ДНАОП 1.1.10-1.1.01-97 "Правила безпечної експлуатації електроустановок";
– час спрацьовування сигналізатора не повинен перевищувати 2 с на відстані 1 м від найближчої точки до тимчасових огороджень струмовідних частин, що перебувають під напругою;
–сигналізатор напруги з автономним джерелом живлення повинен мати: джерело живлення, яке дозволяє забезпечити його роботу в режимі очікування протягом 72 год і в режимі спрацьовування – не менше 10 хв без додаткового підзаряджання, а також органи самоконтролю, світлова індикація або звукова сигналізація яких повинна чітко відрізнятись за тривалістю, тембром або кольором від показу режиму "напруга наявна";
–сигналізатор напруги 6, 10 кВ повинен забезпечувати показ режиму "напруга наявна" у разі однофазного замикання на землю однієї з фаз і наявності фазної напруги на струмовідних частинах електроустановки;
–сигналізатор напруги повинен кріпитись на касці, кишені куртки тощо, в зв'язку з чим його маса не повинна перевищувати 0,1 кг, – щоб закріплений на касці сигналізатор був зручним для користування, не порушував рівновагу і при цьому не погіршував огляд в надягненій касці.
11. Електровимірювальні кліщі. Призначення та вимоги до конструкції
11.1. Призначення електровимірювальних кліщів
11.1.1. В електричних колах напругою до 10 кВ включно для вимірювання струму, напруги і потужності без порушення цілісності цих кіл необхідно застосовувати електровимірювальні кліщі, принцип дії яких полягає в тому, що струм вимірюють приладом, увімкненим у вторинну обмотку трансформатора струму, а первинною обмоткою є шина або провід із струмом, що підлягає вимірюванню.
11.2. Конструкція електровимірювальних кліщів та вимоги до них
11.2.1. Електровимірювальні кліщі для виконання робіт в електроустановках напругою від 1000 В та до 10 кВ включно повинні мати: робочу частину, що складається з рознімного магнітопроводу, обмотки і знімного або вмонтованого вимірювального приладу, ізолювальну частину та рукоятку. Корпус електровимірювальних кліщів напругою до 1000 повинен бути одночасно ізолювальною частиною з упором та рукояткою.
Корпус вимірювального приладу, ізолювальна частина з упором і рукоятка таких кліщів повинні виготовлятись з електроізоляційного матеріалу.
Ізолювальна частина кліщів повинна бути завдовжки не менше 380 мм, рукоятка – не менше 130 мм.
11.2.2. Усі частини кліщів повинні бути надійно з'єднані між собою.
12. Світлосигнальні покажчики пошкодження кабелів. Призначення та вимоги до конструкції
12.1. Призначення світлосигнальних покажчиків пошкодження кабелів
12.1.1. В електроустановках для пошуку пошкодженої ділянки розгалуженої кабельної або повітряно-кабельної мережі напругою 6, 10 кВ у разі будь-якого пошкодження ліній і обладнання, що призводить до замикання однієї або кількох фаз на землю, необхідно застосовувати світлосигнальні покажчики пошкодження кабелів, які за принципом дії є високовольтними випрямлячами змінного струму.
12.2. Конструкція світлосигнальних покажчиків пошкодження кабелів та вимо
ги до них
12.2.1. Світлосигнальні покажчики пошкодження кабелів повинні складатись з двох ізольованих корпусів, кожний з яких повинен мати робочу частину, в якій розміщуються елементи електричної схеми: газорозрядна індикаторна лампа, яка дозволяє визначати стан фази, що випробовується, за змінюванням висоти світлового стовпа; випрямні елементи, струмообмежувальні резистори; ізолювальну частину і рукоятку.
Робочі частини покажчиків повинні з'єднуватись гнучким ізольованим проводом.
12.2.2. Окремі частини світлосигнальних покажчиків пошкодження кабелів повинні витримувати таку випробну напругу:
– 10 кВ протягом 60 с – робоча частина кожного корпусу покажчика;
– 40 кВ протягом 300 с – ізолювальні частини покажчика;
– 20 кВ протягом 60 с – ізоляція з'єднувального проводу.
12.2.3. Струм, що протікає через світлосигнальний покажчик пошкодження кабелів за робочої напруги, не повинен перевищувати 10 мА.
13. Діелектричні засоби захисту
13.1. Діелектричні рукавички
13.1.1. В електроустановках напругою до 1000 В включно як основний, а в електроустановках напругою понад 1000 В як додатковий електрозахисний засіб для захисту від торкання руками до частин електроустановки, що перебувають під напругою, необхідно застосовувати такі діелектричні рукавички: безшовні, виготовлені з натурального латексу (ревультексу), або із швом, виготовлені з листової гуми.
13.1.2. Довжина діелектричних рукавичок повинна бути не менше 350 мм, а їхній розмір повинен давати змогу надягати під них вовняні або бавовняні рукавички – для захисту рук від холоду. Ширина діелектричних рукавичок по нижньому краю повинна дозволяти натягувати їх на рукава верхнього одягу.