У випадку, якщо відповіді на ривки каната, які подав промивальник-пропарювач, що знаходиться біля люка котла, не сталося, він повинен підняти тривогу звуковою, світловою сигналізацією, радіозв’язком або двобічним зв’язком з метою виклику бригадира, інших працівників і медичного працівника, а самому спуститись в котел цистерни для надання допомоги потерпілому.
Дозволяється використовувати в якості двобічного зв’язку між промивальниками-пропарювачами звукову, світлову сигналізацію і радіозв’язок, конструкція яких виключає іскроутворення. У разі застосування такого зв’язку, використання каната повинно залишатися в якості запасного варіанта.
5.4.13. Промивальники-пропарювачі, які знаходяться біля люка і промивальник-пропарювач, що працює в котлі цистерни, можуть, коли є необхідність, мінятися місцями, при цьому той, хто знаходиться біля люка може спускатися в котел цистерни тільки після того, як працюючий в котлі піднявся із котла і став біля люка.
Одночасне знаходження двох промивальників-пропарювачів всередині котла цистерни не дозволяється.
5.4.14. Під час надходження сигналу про допомогу від промивальника-пропарювача, який знаходиться всередині котла цистерни, або коли є підозра на небезпеку, яка виникла, ті, хто знаходяться біля люка повинні негайно викликати бригадира або працівників, які працюють поруч (подати сигнал тривоги), одягти шланговий дихальний прилад, підготуватися до спуску в котел цистерни, а з прибуттям бригадира або інших працівників негайно спуститися в котел цистерни для надання допомоги потерпілому.
5.4.15. Працівники, які знаходяться поблизу, по сигналу тривоги зобов’язані негайно з’явитися до місця пригоди і взяти участь у діставанні потерпілого із котла цистерни і надання йому першої долікарняної допомоги.
Спускання одного або двох промивальників-пропарювачів всередину котла цистерни для вилучення потерпілого повинно проводитися із надітими на них засобами захисту органів дихання і відповідним спецодягом.
5.4.16. Під час спускання в котел цистерни і виходу із нього промивальнику-пропарювачу не дозволяється тримати в руках які-небудь предмети. Необхідні для роботи всередині котла інструмент, ліхтар і матеріали мають бути опущені в контейнері із іскронеутворюючого матеріалу.
5.4.17. Всередині котла цистерни дозволяється користуватися тільки акумуляторними ліхтарями у вибухобезпечному виконаннінапругою не більше 12 В, вмикання і вимикання яких виконується поза цистерною.
5.4.18. Виявлені всередині котла цистерни великі сторонні неметалеві предмети вилучаються назовні, металеві предмети до повного очищення і дегазації котла цистерни переміщувати і вилучати із котла цистерни не дозволяється.
5.5. Вимоги безпеки під час зовнішнього обмивання і очищення цистерн і вагонів-бункерів.
5.5.1. Зовнішнє очищення і обмивання цистерн повинне проводитися механізованим способом в спеціально обладнаних ангарах із улаштуванням примусової припливно-витяжної вентиляції. Спеціальні камери і ангари для зовнішнього обмивання цистерн повинні мати місткості для збирання і повторного використання промивальної рідини.
5.5.2. Контрольно-вимірювальні прилади, які встановлені безпосередньо на обмивальній арматурі, мають бути зручними для спостереження і обслуговування.
5.5.3. Очищення вагонів-бункерів повинне проводитися в спеціально обладнаних нагрівальних камерах. Контроль за температурним режимом в камерах повинен проводитися за допомогою дистанційних приладів.
5.5.4. Під час застосування дробоструменевих установок необхідно дотримуватися вимог безпеки, які викладені в інструкції з експлуатації установки даного типу.
6. Вимоги безпеки під час поточного ремонту цистерн і вагонів-бункерів.
6.1. Цистерни і вагони-бункери перед поточним ремонтом мають бути промиті, пропарені, а також очищені і обмиті зовні. Розпочинати ремонт зливних приладів необхідно, переконавшись у надійному кріпленні всіх деталей і вузлів цистерни.
6.2. У разі несправності перехідних містків і драбин виконувати ремонт запобіжних клапанів і кришок завантажувальних люків і їх деталей не дозволяється.
6.3. Заміну кришок завантажувальних люків повинні проводити не менше 2-х осіб, при цьому кришка люка має бути надійно закріплена на вантажопідіймальному механізмі.
Не дозволяється ударяти по запірним пристроям сталевим інструментом або кидати кришку люка на ковпак цистерни.
6.4. Виконувати клепальні, зварювальні і інші вогневі роботи, які пов’язані із ремонтом котла цистерни, дозволяється тільки на спеціально виділених для цих робіт дільницях (коліях) після його дегазації, що підтверджується актом встановленої форми ВУ-19 (акт про придатність цистерн до ремонту) із обов’язковою перевіркою газоповітряного середовища всередині котла на вибухобезпечність керівником робіт.
6.5. Під час виконання зварювальних робіт на зливних приладах у котлі цистерни, клапан зливного приладу і кришка ковпака мають бути відкриті, а біля люка ковпака повинен знаходитися працівник-спостерігач, який у випадку необхідності повинен надати допомогу зварнику, який знаходиться всередині котла цистерни.
6.6. Під час обварювання шайб валиків кришок завантажувальних люків, зварник повинен користуватися запобіжним поясом, який кріпиться за допомогою страхувального каната до перил площадки ковпака або поручня зовнішньої драбини цистерни.
6.7. Зварювальні агрегати встановлюються на площадці, яка очищена від сміття, горючих матеріалів і нафтопродуктів. Місця, які забруднені нафтопродуктами, мають бути засипані шаром піску або землі товщиною не менше 5 см.
6.8. Після закінчення вогневих і зварювальних робіт місце їх проведення ретельно перевіряється і очищається від розжарених огарків, окалин, тліючих предметів і, у разі необхідності, поливається водою.
7. Вимоги до території, виробничих приміщень, площадок і до робіт, що там виконуються.
7.1. Площадки, які відведені під ППС, повинні відповідати вимогам типового технологічного процесу і розташовуватися на відстані не менше 30 м від залізничних колій, найближчих станційних і тракційних колій, а від суміжних залізничних будівель і споруд не менше 50 м.
7.2. Ділянки територій, на яких проводиться оброблення цистерн і вагонів-бункерів, повинні мати тверде покриття (бетонне, асфальтове тощо), яке не допускає проникнення нафтопродуктів у грунт.
7.3. Територія, будівлі, споруди, естакади, виробничі і допоміжні приміщення повинні відповідати вимогам будівельних норм і правил, а також вимогам НАПБ В.01.010-97/950.
7.4. На території ППС ширина проходу для людей має бути не менше 1,5 м, а для проїзду транспортних засобів – 3,5 м. Робочі місця, проходи і проїзди повинні постійно бути вільними від вузлів деталей, які знімаються із цистерн, а також від залишків вантажів, які перевозилися.
7.5. Колії, на яких проводиться заправка клапанів зливних приладів цистерн, мають бути обладнані жолобами або іншими пристроями для уловлення залишків нафтопродуктів. Люки і приямки на відстійниках і трубопроводах мають бути постійно закриті кришками.
7.6. На території ППС всі люки, які забезпечують доступ до підземних комунікацій, мають бути закриті, а траншеї і канави надійно огороджені і мати перехідні містки із перилами висотою не менше 1 м і відбуртовкою висотою не менше 0,15 м.
7.7. Міжрейкові лотки для відводу промивальної води мають бути щільно закриті знімними щитами, а в місцях зливу залишків нафтопродуктів і промивальної рідини із цистерн – металевими гратами, які забезпечують безпеку працівників.
Лотки повинні очищатися не рідше одного разу на тиждень.
7.8. Міжрейкові лотки естакад, розміщених в закритих будівлях, рекомендується обладнувати витяжною механічною вентиляцією.
Міжрейкові лотки мають бути обладнані пристроями підігрівання стічних вод, які не призводять їх до кипіння, що може викликати виділення токсичних речовин.
7.9. Не дозволяється розташовувати загальні каналізаційні магістралі під будівлями, а також приєднувати фекальну каналізацію до виробничої.
7.10. Каналізаційні колодязі повинні мати діаметр не менше 1 м і обладнуватися драбинами. Дозволяється користуватися переносними драбинами, які виготовлені із іскронеутворюючого матеріалу.
7.11. Резервуари-збірники і ручні насоси можна розміщувати безпосередньо у нафтоуловлювачу.
7.12. Закриті нафтоуловлювачі мають бути обладнані люками і скобами, а відкриті – обгородженні перилами висотою не менше 1 м.
7.13. У всіх випадках, коли рідини, які перекачуються, містять шкідливі гази, не дозволяється розміщувати над машинним відділенням насосної станції ППС виробничі приміщення, електропідстанції, щитові тощо. Перекриття над приймальними резервуарами в цих випадках повинні улаштовуватися з врахуванням можливості утворення ударної хвилі.
7.14. Навколо приймального резервуара повинне бути огородження висотою не менше 1,2 м, а відстань від резервуара до виробничих будівель – не менше 20 м.
7.15. Приміщення насосних станцій для перекачування виробничих стічних вод, які містять шкідливі гази і утворюють вибухонебезпечні суміші, обладнуються механічною припливно-витяжною вентиляцією.
7.16. Кришки оглядових колодязів виробничої каналізації мають бути постійно закриті і засипані шаром піску товщиною не менше 10 см.
7.17. У основних і допоміжних приміщеннях, а також на відкритих площадках, де можливе виділення парів і газів нафтопродуктів, світильники мають бути у вибухобезпечному виконанні. Світильники і світлові прорізи повинні очищатися по мірі забруднення.
7.18. Теплові пункти, резервуари, естакади, нафтоуловлювачі і флотаційні установки повинні утримуватись в стані, що забезпечує безпеку працюючих.
7.19. Управління агрегатами, які створюють підвищений шум і вібрацію, повинно бути дистанційним.
7.20. Повітряно-теплові завіси мають бути зблоковані із воротами, біля яких вони встановлені. Відчинення і зачинення воріт повинне бути механізоване.
7.21. Система опалення повинна забезпечувати підтримання і відновлення температури до нормальної в приміщенні, після відчинення воріт для пропуску рухомого складу, за час не більше 10 хв.
7.22. Будівля, в якій розташовані естакади, обладнується витяжною загальною та місцевою, припливною і аварійною системами вентиляції.
Під час експлуатації пристрої вентиляції повинні забезпечувати на робочих місцях такі концентрації шкідливих речовин, які не перевищують гранично допустимі.
7.23. Забирання повітря припливною системою вентиляції повинно бути 10 м вбік або 6 м. вниз від небезпечної зони. Подача повітря у тамбур-шлюз має бути окремою зі створенням надлишкового тиску 20 Па.
7.24. Опалення будівель ППС і інших будівель повинно бути тільки центральним (водяним, паровим низького тиску або повітряним без рециркуляції і електропідігрівання).
7.25. Площадки, містки, підмості мають бути розраховані на відповідне навантаження, виготовлені із неслизького матеріалу (просічно-витяжної сталі тощо) і міцно закріпленні.
7.26. У місцях перетинання пішохідних переходів із залізничними коліями повинні встановлюватися настили на рівні головок рейок.
7.27. Для подачі сигналу аварійної ситуації в приміщеннях чергового оператора, на естакадах, в кабінах короткочасного відпочинку, на міжколіях і в місцях, де ведуться роботи всередині котлів цистерн, повинна передбачатися світлова і звукова попереджувальна сигналізація в медпункт, центральний пункт зв’язку пожежної охорони, виробничо-побутові приміщення.
7.28. В місцях встановлення пристроїв для подачі сигналу аварійної ситуації мають бути вивішені таблички із переліком встановлених сигналів.
З встановленими сигналами тривоги і місцями знаходження пристроїв для їх подачі ознайомлюються всі працівники ППС.
7.29. У разі розміщення медпункту на відстані, що перевищує 0,5 км від місця виконання робіт, крім мережевого або місцевого телефонного зв’язку, з ним повинен бути встановлений прямий телефонний зв’язок або електродзвінкова сигналізація.
7.30. На ППС в місцях перетинання пішохідних переходів з автотранспортними проїздами або залізничними коліями, а також в місцях виходу із приміщень, які розташовані поблизу проїзду або залізничної колії, необхідно встановлювати попереджувальні і вказівні знаки, а коли необхідно, запобіжний бар’єр висотою 1 м.
7.31. Переносні забороняючі, попереджувальні, вказівні і розпорядчі знаки безпеки на час виконання ремонтно-профілактичних робіт на території і в виробничих приміщеннях повинні встановлюватися, а після закінчення робіт зніматися за вказівкою особи, яка відповідальна за безпечне виконання робіт.
7.32. Під час виконання зварювальних або інших ремонтних робіт із застосуванням відкритого вогню на естакаді або трубопроводі для нафтопродуктів місце робіт попередньо повинне бути звільнене від усіх легкозаймистих і вогненебезпечних рідин, а трубопровід додатково очищений і дегазований.
7.33. Усі вогневі і зварювальні роботи на території ППС дозволяється проводити на відстані не менше 20 м від каналізаційних колодязів і не менше 50 м від відкритих нафтоуловлювачів.
7.34. Під час виконання ремонтних робіт перед спусканням в каналізаційний колодязь необхідно впевнитись у відсутності в ньому шкідливих і вибухонебезпечних концентрацій за допомогою газоаналізатора.
7.35. Роботи в каналізаційних колодязях повинні виконуватися в присутності двох спостерігачів. Час знаходження працівника в колодязі не повинен перевищувати 15 хвилин. Повторне спускання в колодязь дозволяється тільки після 15 хвилинного відпочинку. Працівники повинні забезпечуватися необхідними рятувальними і індивідуальними засобами захисту.
8. Вимоги до оброблених цистерн і вагонів-бункерів, які підготовлені для наливу і ремонту.
8.1. Котел цистерни вважається дегазованим і вибухобезпечним для робіт із відкритим вогнем, якщо на внутрішній поверхні і в місцях з’єднання окремих деталей котла немає слідів твердих або рідких залишків або масляних плям, а концентрація газів або парів продукту в газоповітряному середовищі котла цистерни не перевищує гранично допустиму.
8.2. Перевірку вибухобезпеки газоповітряного середовища в котлі цистерни слід проводити газоаналізатором шляхом заміру повітря в 4-х точках біля обох днищ: дві на висоті 10-15 см від нижньої частини котла і дві на такій же відстані від верхньої частини.
8.3. Заміри повітря проводяться бригадиром або промивальником – пропарювачем в присутності лаборанта, що знаходиться біля люка цистерни, в якій проводяться заміри.
8.4. Після дегазації і перевірки газоповітряного середовища під номером цистерни необхідно нанести крейдою або фарбою напис в два рядки:
В ремонт
- - - - - - - - - - - - - - -
Дегазовано
а також найменування ППС, яка проводила дегазацію.
Напис роблять працівники, що проводили ремонт даної цистерни.
8.5. На кожну цистерну, що пройшла дегазацію і перевірку на вибухобезпеку, має складатися акт установленої форми ВУ-19 у двох екземплярах про придатність цистерни для ремонту із зазначенням виду обробки, результатів аналізу і підписами осіб, які відповідальні за ці роботи.
8.6. Один екземпляр акта надсилається в пункт ремонту, а другий екземпляр із довідкою про аналіз, зберігається в справах ППС на протязі року.
У разі відсутності акта, не дозволяється виконання ремонтних робіт на цистернах .
8.7. Про придатність однієї цистерни для наливу має бути складений акт форми ВУ-20, а групи цистерн - акт форми ВУ-20а.
8.8. Цистерни, які підготовлені для наливу, повинні мати справну запорну арматуру, зливні прилади, запобіжні клапани, прижимні гвинти, скоби і кришки, а вагони-бункери повинні мати заглушки труб для обігрівання “рубашок”, закріплені упори від перевертання бункерів тощо.
9. Вимоги до виробничого обладнання, споруд, пристроїв та інструменту.
9.1. Обладнання, яке призначене для промивання, пропарювання, дегазації, ремонту цистерн і вагонів-бункерів тощо, повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91 і вимогам для роботи у відповідному класі пожежонебезпечних і вибухонебезпечних зон, розташовуватися у, передбачених технологічним процесом, місцях, утримуватися в справному стані і не заважати роботі і вільному проходу на естакаді.
9.2. Естакади повинні мати справні поздовжні бар’єри і поручні висотою не менше 1м, перехідні містки і робочі площадки такої ширини, яка забезпечує безпечний перехід працівників із естакади на котел цистерни.
9.3. Настил естакади, перехідних містків, східці драбин мають бути виготовлені із неслизьких матеріалів (просічно-витяжної сталі, залізобетону тощо), систематично очищатися від нафтопродуктів, льоду, снігу і бруду.
9.4. Залізничні колії в межах естакад мають бути заземлені.
9.5. Будова, експлуатація і випробування паропроводів і водопроводів для гарячої води повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.22-72.
9.6. Розпізнавальне забарвлення і попереджувальні знаки для трубопроводів, вакуумних систем, підведення мийних розчинів і хімічних продуктів повинні відповідати вимогам ГОСТ 14202-69.
9.7. Пускати паросилове обладнання дозволяється тільки після перевірки його справності.
9.8. Під час вмикання тепловикористовуючих установок в роботу повинно здійснюватись їх повільне прогрівання шляхом поступового відкриття запірного вентиля (засува або автоматичного клапана) на паропроводі. З появою навіть слабких гідравлічних ударів або вібрацій доступ пари в установку повинен бути скорочений до їх зникнення шляхом прикриття запірного органу. Після припинення гідравлічних ударів і вібрацій подача пари може продовжуватися із швидкістю, яка не викликає їх появу.
9.9. Роботи з поточного обслуговування, ремонту і випробуванню виробничого обладнання повинні проводитися тільки після видачі розпорядження, відключення і зупинки обладнання, вивішування попереджувального плаката і проведення інструктажу з працівниками відповідно до “Положення про навчання з питань охорони праці”, яке розроблено з урахуванням специфіки виробництва і затверджено керівником підприємства згідно з ДНАОП 0.00-4.12-99.
9.10. Знімати попереджувальний плакат після закінчення ремонту або випробувань має право тільки працівник, який його вивісив або який прийняв його по зміні, якщо ремонтні роботи або випробування до зміни не були закінчені.
9.11. Металеві елементи естакади, резервуари, трубопроводи, насоси, зливно-наливні пристрої, які призначені для зберігання і транспортування легкозаймистих рідин (із температурою спалаху парів 61С і нижче), а також залізничні колії в межах естакад мають бути заземлені.
9.12. Під час заповнення резервуарів нафтопродуктами і їх відходами рівень повинен бути на 50-60 мм нижче краю і контролюватися поплавковими реле або електронними сигналізаторами рівня.
9.14. Перекачування етильованого бензину повинно проводитись насосами спеціального призначення, пофарбованими в жовтий колір.
9.15. Вентиляційні установки для вентилювання котлів цистерн мають бути встановлені в ізольованих від основних цехів приміщеннях.
В закритих приміщеннях об’єднувати установки для вентилювання котлів цистерн із установками припливної вентиляції не дозволяється.
9.16. Для відкачування повітря із котла цистерни необхідно передбачити місцеві відсмоктувачі – зонти із об’ємом витяжки біля 3 м3/с із розрахунку на чотиривісну цистерну, які розраховуються по відношенню до горловини цистерни.
9.17. Вентиляційні установки для вентилювання котлів цистерн на естакадх, які розташовані в закритих цехах, повинні мати шибери або дросель-клапани для регулювання кількості повітря, яке подається в залежності від конкретних умов.
9.18. Вентиляційні камери, короби і повітропроводи мають бути виготовлені із негорючих матеріалів, а вентиляційні агрегати мають бути у вибухобезпечному виконанні.
Використання вентиляційних агрегатів для дегазації цистерн не дозволяється.
9.19. Повітря у вентиляційні установки необхідно забирати із найменш забрудненої зони, яка розташована з навітряного боку.
9.20. Зонти місцевої витяжної вентиляції з пристроями для очищення повітря мають бути розташовані над люками цистерн.
9.21. Для подачі повітря у дихальні прилади слід передбачити спеціальну установку, яка забезпечує подачу повітря 200 л/хв. з тиском не більше 0,03 МПа (0,3 кгс/см2).
9.22. На кожну вентиляційну установку повинен бути паспорт випробувань, в якому повинні фіксуватися значення стану повітряного середовища кожного приміщення або робочого місця.
9.23. Промивальна вода повинна надходити в відстійні споруди, які очищаються не рідше одного разу на рік. Товщина шару нафтопродуктів в нафтоуловлювачах не повинна перевищувати 100-150 мм. Під час експлуатації нафтоуловлювачі і відстійники повинні регулярно очищатися від сміття.
Фільтри повинні очищатися не рідше одного разу на 5 – 7 днів.
9.24. Під час використання відкритого нафтоуловлювача відстань до виробничих приміщень, споруд, резервуарів має бути не менше 30 м, а до насосних і резервуарів, які обслуговують нафтоуловлювач, не менше 10 м.
9.25. У фільтрах-нейтралізаторах систематично повинен замінюватися фільтруючий матеріал, періодичність встановлюється на підставі аналізів проб профільтрованої води і мийних розчинів.
9.26. Електрообладнання на ППС має бути у вибухобезпечному виконанні і відповідати вимогам ГОСТ 12.1.019-79 і ГОСТ 12.2.007.0-75.
9.27. Експлуатація електрообладнання повинна відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.21-98.
9.28. Розміщення електророзподільчих пристроїв у приміщеннях очищення цистерн не дозволяється.
9.29. Частини електродвигунів машин і механізмів, які рухаються і обертаються, повинні мати суцільне або сітчасте огородження.